CC BY
60
УДК 681.518:681.327.8 А.Ю. БЕРКО, В.А. ВИСОЦЬКА
MОДЕЛI ТА MЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ IНФОРMAЦIЙНИХ СИСТЕM ЕЛЕKТРОННОÏ KОMЕРЦIÏ
Анaлiзyються основш пpоблeми eлeктpонноï комepцiï та пpопонyються модeлi й мe-тоди пpоeктyвaння iнфоpмaцiйниx систeм eлeктpонноï комepцiï.
Вступ. Загальна постановка проблеми
Поява глобaльниx мepeж зв'язку i в пepшy 4epry - Iнтepнeт пpивeлa до дшсно1 peволюцiï в облaстi оpгaнiзaцiï i вeдeння комepцiйноï дiяльностi. Пepeтвоpeння тоpкнyлися як зовнiшнix вiдносин мiж компaнiями та ïxнiми пapтнepaми або ктентами, так i внyтpiшньоï стpyктypи сaмиx компaнiй. З'явилися нe тшьки новi нaпpямки вeдeння бiзнeсy, aлe i пpинципово змiнилися вжe юнуюч^ На сьогоднiшнiй дeнь часто вщбуваеться плутанина двоx бaзовиx понять: e-комepцiï та e-бiзнeсy. Вiдповiдно до визнaчeння фaxiвцiв компaнiï IBM, елект-ронний бiзнес (e-бiзнес, ЕБ) - перетворення основних бiзнесiв-процесiв за допо-могою 1нтернет технологiй [1-3], тобто будь-яка дiловa aктивнiсть, що викоpистовye можливосп глобaльниx iнфоpмaцiйниx мepeж (IM) для пepeтвоpeння внyтpiшнix i зовнiшнix зв'язюв з мeтою ствоpeння пpибyткy. Внуфшня оpгaнiзaцiя компaнiï на бaзi едино1' IM (Iнтpaнeт), яка пiдвищye eфeктивнiсть взaeмодiï спiвpобiтникiв та оптимiзye ^овдси плану-вання i кepyвaння; зовшшня взaeмодiя (Eкстpaнeт) з пapтнepaми, постачальниками i клieнтaми - yсe ад склaдовi частини e-бiзнeсy.
Eлeктpоннa комepцiя (e-комepцiя, ЕК) e нaйвaжливiшим eлeмeнтом e-бiзнeсy. EK - це будь-як форми дiловоï угоди, що проводяться за допомогою IM [1-3]. До eлeктpон-но1' тоpгiвлi (ET) y шиpокомy змiстi (сфepa цифpового господapствa) вiдносяться [10-14]: глобальний eлeктpонний мapкeтинг, y тому числi пpосyвaння тpaдицiйниx товapiв/послyг (iнтepaктивнiсть - здaтнiсть до дiaлогy - зaсобiв масово1' комушкацп змiнити пapaдигмy peклaмноï спpaви i дослiджeнь pинкy); ET y вузькому змiстi: тоpгiвля "нeвловимими" товapaми (кош^нтом), що пepeдaються i/або оплата якиx пpоводиться в цифpовiй фоpмi (до тaкиx товapiв вiдноситься iнфоpмaцiя в тeкстовiй, гpaфiчнiй або звyковiй фоpмi); 'Bray^em послуги" (послуги, пов'язaнi з консультуванням, юpидичною i бyxгaлтepською пiдтpимкою й iншi, якi пpоводяться на вщсташ); "дистанцшна pоботa" (y сфepi нeмaтepiaльного в^об-ництва стае можливою оpгaнiзaцiя "pозподiлeниx офгав", y якж спiльно пpaцюють люди, що знaxодяться в piзниx пpимiщeнняx, мiстax, ^arnax). Цi eлeмeнти цифpового господapствa, гeнepyючи вeликy частину сукупного всeсвiтнього ^одукту, пpиводять до значно1' змiни юнуючого дiлового оточeння. Особливу pоль вщграе той факт, що нaклaднi витpaти на комyнiкaцiю по кaнaлax IM дyжe нeзнaчнi, тому глобaльнi pинки вiдкpивaються для малого i сepeднього бiзнeсy, paдикaльно пiдвищyeться конкypeнтоспpоможнiсть i pозмaïтiсть ^о-позицiï на pядi pинкiв.
Aктуальнiсть дослiдження
Електронний бiзнес - один з нaйeфeктивнiшиx iнстpyмeнтiв для ствоpeння i/або pозвиткy бшьшост видiв бiзнeсy [6]. EБ можна pоздiлити на двi фоpми [7] : EБ як основа ствоpeння бiзнeсy; EБ як додатковий iнстpyмeнт pозвиткy вжe iснyючого тpaдицiйного бiзнeсy.
ЕБ як основа створення бiзнесу - модeль бiзнeсy, дe бiльшiсть бiзнeсiв-пpоцeсiв виконуються за допомогою iнфоpмaцiйниx тexнологiй (IT) Iнтepнeтy [7]. ^иклад: eлeкт-pонний магазин (EM) по тоpгiвлi бyдiвeльними мaтepiaлaми "StroyShop.ru" - онлайнова модeль вeдeння бiзнeсy. За допомогою IT EБ в "StroyShop.ru" вeдyться тaкi бiзнeс-пpоцeси [2,7]: зaбeзпeчeння коpистyвaчiв iнфоpмaцieю пpо товapи/послyги та xiд виконання замов-лeння; пpодaж та оплата товapy/послyг; peгyлювaння вiдносин з постачальниками, покупця-ми, службою доставки; автоматизована модифшащя товapноï бази постaчaльникiв; вeдeння звiтностi; пошук пapтнepiв. Вiдмiннiсть "StroyShop.ru" вiд тpaдицiйниx мaгaзинiв: вiдсyтнiсть
"земно!" точки продажу i складiв; робота 24 години на добу, 7 дшв на тиждень; повна автоматизащя дiяльностi компанп.
ЕБ як додатковий шструмент ведення/розвитку бiзнесу - традицшна модель ведення бiзнесу, доповнена новим середовищем, 1Т ЕБ [3,7]. Приклад: 1нтернет-служба замовлення товарiв i послуг "Zakaz OnLine", яка iснувала як традицшна компашя з кiнця 1998 року. Бiзнеси-процеси компанп: опрацювання дзвониюв iз замовленнями операторами; пошук товару/послуги; оплата i доставка замовлення. Проблеми: обмежена потенцшна клieнтська база; високий рiвень порогу виходу на ринок; складнють пошуку; незручнiсть обмiну шформащею iз замовником ; складностi в розвитку супутнього сервiсу; висока вартють рекламних заходiв; вiдсутнiсть портрета киенпв.
При додаваннi до традицiйного бiзнесу онлайнового сервiсу отримали такi переваги: збшьшення замовлень у 5 разiв; рiст потенцшно! бази клieнтiв; замовник iз доступом в 1нтернет, не турбуючи персонал, на серверi 1нтернет-служби дiзнаeться, на якiй стадп виконання знаходиться замовлення; збiльшення швидкостi пошуку за допомогою 1нтернет-1Т персоналу 1нтернет-служби; 1нтернет-1Т дозволяють на базi 1нтернет-служби розвивати супутнiй сервiс для ктенпв; за допомогою 1нтернет-1Т 1нтернет-служба одержуе шформа-цiю про портрет свого користувача (статистика, анкетування на сервер^; низька вартють рекламних заходiв; увага з боку преси. I все це завдяки використанню в традицшному бiзнесi 1Т ЕБ, середовище якого дозволяе фiрмам [6,10]: забезпечити своею корпоративною шформащею увесь свгг або тшьки цiльову групу клiентiв; скоротити витрати; автоматизува-ти/оптимiзувати бiзнес-процеси компани як усерединi, так i у вiдносинах з постачальника-ми/дилерами/партнерами; забезпечити безперебiйну роботу бiзнесу (7 дшв на тиждень, 24 години на добу); виходити на будь-який ринок св^у; розвивати окремi напрямки бiзнесу. Для усшшного застосування 1Т в ЕБ необхiдно iз самого початку ч^ко визначити його перспективнють та кориснiсть.
1Т ЕБ дозволяють виршити такi проблеми [11-12]: недостатнють iнформацiйного обмiну мiж компанiею i партнерами/постачальниками/дилерами/персоналом; недостатнiсть за-собiв для масштабних рекламних кампанiй; високий рiвень виходу на новi ринки; складнють виходу на регiональнi та свiтовi ринки; непомiрнi податки з боку держави; постшне втручан-ня у бiзнес районних/мiських адмiнiстрацiй; високi витрати; плутанина усерединi компани через неналагоджеш взаемини мiж И вiддiлами; проблеми у веденш звiтностi.
Використання 1Т ЕБ надае такi можливостi [1-3, 12]: вихщ на всi ринки св^у; безперебш-на робота бiзнесу (24 години на добу 7 дшв на тиждень); обмш шформащею з будь-якою точкою свiту; скорочення витрат; ошташзащя/автоматизащя бiзнесiв-процесiв компани; оптишзащя й автоматизацiя взаемин з постачальниками/дилерами/партнерами; можливiсть здiйснення платежiв через 1М; можливiсть здiйснення платежiв по бартерних i клiрингових схемах; скорочення витрат на рекламу i маркетинговi заходи; безконтакшсть з районними/ мiськими адмшютращями; можливiсть передачi без збитку бiзнесовi частини бiзнесiв-процесiв на аутсорсинг; мобшьнють бiзнесу. 1снуе ряд факторiв (табл.1), що впливають на розвиток В2В [12-14] вУкра!ш [1-3, 6-7].
Перелiченi вище фактори безпосередньо впливають на стушнь готовностi кожного iз сегментiв втизняно! промисловостi до використання механiзмiв мiжкорпоративного ЕБ (В2В), що ютотно диференцiюеться залежно вiд конкретно! галузi iндустрi!.
Для виявлення найбшьш перспективних секторiв вiтчизняно! iндустрi! з погляду реалiзацi! механiзмiв В2В в своему дослщженш рейтингове агентство "Експерт РА" провело аналiз наявного потенщалу для ведення В2В, його можливих форм та iнтенсивностi розвитку в промисловосп [1]: паливно-енергетична, чорна/кольорова металурпя, хiмiчна/нафтохiмiч-на, машинобудування, лiсова/деревообробна/целюлозно-паперова, будiвельнi матерiали, харчова, фармацевтична, легка промисловють. Для порiвняльного аналiзу використовували-ся три основш групи факторiв впливу на стартовi умови при впровадженш В2В-рiшень у вiтчизняну iндустрiю [1] (табл. 2).
Таблиця1
Стримуючi фактори
Стимулюю'и фактори
Загальноекономiчнi фактори
- 6araTopÍ4Ha нестабшьшсть eK0H0MÍ4H0'í ситуаци;
- висока частка "тшьового" сектора економiки;
- високий piBeHb монополiзaцii' промисловоси, зв'язку, транспорту;
- велика роль особистих вщносин i персонально'' защкавленост у формуванш постачальницько-збутових ланцюжюв;
- низький рiвень коштiв у зaгaльнiй структурi взaeморозрaхункiв;
- множиннiсть пiдходiв до цшоутворення в рамках одного тдприемства, обумовлена застосуванням рiзних схем розрахунюв;
- неприйнятна для 6iзнесу податкова система;
- неоптимальне використання наявних ресурав;
- прюритетна потреба у вщновленш основних фондiв при дефщит власних зaсо6iв;
- несприятливий швестицшний клiмaт_
- гiгaнтськi геогрaфiчнi масштаби нaцiонaльного економiчного комплексу;
- економiчний пiдйом i пожвавлення промислового виробництва;
- розширення внутрiшнього ринку;
- тдвищення рiвня "монеторизацп" економжи;
- високий рiвень диференщацп цш на однорiдну продукцiю;
- потреба компанш у пiдвищеннi ефективностi постачальницько-збутово'' дiяльностi;
- полiпшення фiнaнсового стану тдприемств, насамперед у експорторieнтовaних галузях за рахунок полiпшення кон'юнктури св™вих ринкiв енергоноспв i сировини;
- поява нових власниюв, зaцiкaвлених у тдвищенш ефективностi 6iзнесу;
- появи перших В2В проекив в Укра'ш
Iнфраструктурнi фактори
- невысокий рiвень IT, особливо на периферп; - обмежена 1нтернет-аудитс^я, у тому числi й у сегмент корпоративних користувaчiв; - слабкий стутнь розвитку телекомунiкaцiй - висою темпи росту користувaчiв 1нтернет; - поступовий процес комп'ютеризацп компaнiй; - високий штелектуальний потенцiaл у сферi розвитку IT
Управлiнськi фактори
- низька ефектившсть корпоративного керування; - шерцшшсть у сприйнятп принципово нових пiдходiв до ведення справ; - недовiрa до iнструментiв ведення бiзнесу, не апробованих в Укра'ш - поступове пiдвищення рiвня менеджменту в компaнiях, зaцiкaвлених у довгостроковому розвитку ЕБ
Правовi фактори
- вiдсутнiсть правового регулювання ЕТ - здшснюеться розробка проектiв зaконiв для подальшого твердження законодавчими органами
Таблиця 2
Структурно-економiчнi Инфраструктур^ Керiвнi
- фрагментовашсть ринюв i р1вень конкуренци; - iнтенсивнiсть фiнaнсових потокiв та експортно-iмпортнa орiентaцiя; - частка коштав у розрахунках за поставлену продукцта; - система оргашзаци постачальницько-збутово' дiяльностi; - р1вень ушфжаци продукцп - автоматизацш 6iзнесiв-процес1в; - розвиток iнфрaструктури IM; - забезпечешсть IT-персоналом; - доступ/використання можливостей IM; - швестици в розвиток IT - р1вень менеджменту; - характер взаемо-вiдносин менеджер1в i акцюнер1в
Проведений маркетинг (анал1з фактор1в) показав, що в даний час жодна з дослщжуваних галузей повною м1рою не готова до використання моделей В2В комерцп. В окремих сегментах промислового виробництва вже сформувався ряд умов, сприятливих для прове-дення комерцшних транзакцш м1ж основними учасниками ЕБ, пом1тний розвиток ЕТ [1-3,7].
Анал1з сучасних дослщжень i публжацш
Маркетинг (англ. marketing, вщ market - ринок) - це система керування виробничою i збутовою д1яльшстю тдприемств та ф1рм (рис. 1), основана на комплексному анал1з1 ринку [1]. Включае вивчення i прогнозування попиту, цш, оргашзащю НДР з1 створення нових вид1в продукцп, рекламу, координащю внутршньоф1рмового планування й фшансування тощо. 1нструменти маркетингу [1-3]: товар i товарна пол1тика - визначення товар1в, яю продаватиме ф1рма; цша i цшова пол1тика; система збуту; сервюне обслуговування та шдтримка споживач1в.
СИСТЕМА МАРКЕТИНГУ
Маркетингов1 досл щження
Реклама
Товарна пол1тика
Ц1нова пол1тика
Система збуту
П1дтримка споживач1в
Джерела шформацп
Методи пошуку шформацп
Методи
Форми
Формування товарно! пол1тики
Стратег1я ц1ноутворення
Розробка концепцп нових товар1в
Товарооб1г
Форми реал1зац11 товару
Зв'язок 3i споживачами
Забезпечення iнформацieю
Форми дослiджень
Оплата
Internet
Рис. 1. Вплив 1М на систему маркетингу пiдприeмства
Особливе значения в ЕБ мають маркетингов1 дослщження - процеси пошуку, збору, опрацювання та шдготовки шформацп для прийняття оперативних i стратепчних ршень у комерцшнш дiяльностi компанiï. 1М дозволяе проводити [1,3,6]:
- первинш маркетинговi дослiдження (основанi на первинних даних, отриманих власне в результат маркетингових дослiджень): опитування разове та повторне (панел^, яке викори-стовують при вивченнi думки споживачiв конкретноï групи за певний промiжок часу; спостереження (процес вiдкритого/прихованого збору шформацп про об'ект незалежно вiд його готовносп надавати цю iнформацiю); експеримент;
- вторинш маркетинговi дослiдження (desk research - основаш на вже наявнш шфор-мацiï, iнодi називаються кабiнетними): пошук iнформацiï з використанням пошукових сер-верiв, у Web-каталогах, використання "жовтих сторшок", пошук на тематичних Web-серверах та за посиланнями, розмiщеннями на Web-серверах.
Особливост проведення опитувань з використанням 1М [1,2]: невисока вартiсть; авто-матизащя процесу та аналiзу його ресуршв; можливiсть точного фокусування опитувань на цшьовш аудиторiï. Спостереження здiйснюеться шляхом реестрацп подiй та вивчення пове-дiнки того чи iншого об'екта. В 1М спостереження здiйснюються шляхом збору i наступно-го аналiзу log-файлiв Web-сервера; даних, одержаних на основi аналiзу запитiв користувачiв; поведшки користувачiв; навiгацiï по Web-серверу; використання файшв "cookie" (статистика вщвщувань Web-сервера). Експеримент передбачае дослiдження поведшки об'екта (певних вихiдних параметрiв) на основi змiни вхiдних параметрiв (змша структури покупцiв при змiнi засобiв реклами/цiни).
Реклама - комерцiйна пропаганда споживчих якостей товарiв/послуг з метою переко-нання потенцiйних покупцiв ix придбати [1,7]. Види реклами: iмiджевi, стимулюючi. Можли-востi 1М порiвняно з традицiйними видами реклами [6,7] : постшна актуальнiсть iнформацiï; видозмши реклами залежно вiд реакцп покупця; прийняття iнформацiï вiд покупця; миттеве поширення iнформацiï; надання рiзним користувачам рiзноï iнформацiï; здiйснення операцп кушвл^продажу.
Основнi методи реклами в 1М [3]: реестрацiя доменного iменi; реестращя сервера в пошукових системах (звичайне розмiщення (банери), з урахуванням тематики (контекстний показ), за ключовим словом); розмщення посилань на сервер у Web-каталогах; розмщення посилань у "жовтих сторшках"; обмiн посиланнями з шшими серверами; використання банерних мереж; використання рейтинпв; розмiщення платноï реклами на сайтах; використання груп новин i дискусшних груп; використання партнерських та спонсорських програм. Оргашзащя таких програм вимагае наявност спецiального серверного програмного забез-
печення, що фiксуватиме, звiдки надiйшли вщвщувач^ та не допускатиме штучно! "накрутки" ix кiлькостi [11]: розсилка електронною поштою; публiкацiя в IM; використання тради-цiйниx видiв реклами.Порiвняння рекламно1 ефективностi методiв реклами та ix популяр-ностi [1]1 наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Метод реклами Коефщент реально! ефективност (1-5) Популяршстъ серед опитаних менеджерiв, %
Розсилка e-mail ктентам 4,3 77
Партнерсью програми 4,3 17
Телебачення 4,0 30
Зовтшня реклама 3,7 17
Журнали 3,4 34
Радю 3,4 32
Банерна реклама 2,8 89
Послуги електронних рекламних агентств [1,12]: проведення рекламно! кампанп - комплексу рекламних заходiв, об'еднаних одшею метою та розподiлених у 4aci так, щоб один рекламний захщ доповнював iнший; креатин2 - використання нових, свiжих i неочiкуваних творчих ршень маркетологом при розробцi реклами (банера), вимiрюeться ефективнiстю впливу на користувача; медiапланування - оцiнка параметрiв цiльовоi аудиторii, аналiз/вибiр тематичних роздшв/майданчиюв, визначення способiв подачi рекламно! шформацп та се-редньо! кiлькостi показiв реклами одному користувачевi; консультацii 3i створення i розвит-ку аудиторп Web-сайтiв; консультацii з розмiщення реклами; публш рилейшнз (PR) супровiд - дiяльнiсть щодо впливу на громадську думку з метою формування i пiдтримки позитивного iмiджу фiрми; медiабаiнг - робота з оргашзащями-посередниками (рекламними агентствами, PR-агентствами, Web-стущями).
Основнi етапи маркетингу в 1М [10-12]: визначити сво! цiлi, цшьову аудиторiю, переваги конкурентiв/власнi; сформувати свою маркетингову стратепю; вибрати iнструменти реал> зацii маркетинговоi стратегii в 1М; реалiзувати/пiдтримувати маркетинговий проект; одер-жувати, аналiзувати та використовувати iнформацiю вщ споживачiв; постiйно вивчати досвiд шших компанiй в 1М та використовувати його у свош дiяльностi.
Видшення проблем
Електронний ринок (ЕР) - використання нов^тх 1Т для взаемодп мiж суб'ектами бiзнес-процесу чи шдприемницько1' дiяльностi з метою шдвищення ефективностi роботи з кшента-ми, постачальниками та бiзнес-партнерами, включаючи продаж, маркетинг, фшансовий аналiз, платежi, пошук спiвробiтникiв, пiдтримку користувачiв i шдтримку партнерських вiдносин [1]. На ЕР EDI3 накладае основнi вимоги [1-3,7]: единий синтаксис обм^; можливiсть вибору елемештв даних; единий формат представлення елементiв при генерацii повiдомлень та файтв для обмiну. Основнi принципи ЕР [2,6,11]: просте та едине застосу-вання стандартизованих правил складання електронних докумештв в ЕБ; використання единих специфшацш (EDI) у максимально можливих межах; забезпечення вiдкритими стандартами ЕТ: B2B4 та B2C5; мiнiмiзацiя витрат при обмiнi додаток-додаток; забезпечення мультимовно1' пiдтримки; урахування нацiональних та мiжнародних правил торпвлц урахування традицiйних принципiв EDI на основi стандарту UN/EDIFACT; единi специфь кацii пакетiв та маршрутизацii.
ЕР на базi 1М разом з нов^шми 1Т (управлiння знаннями) фактично е могутшми засоба-ми, як сприяють функцiонуванню вiртуальних ринкiв (ВР) та роблять вiртуальний бiзнес прибутковим для суб'ектiв ЕК (рис.2) [3]. ВР - суб'екти ЕК (групи людей), що спшьно займаються комерщею незалежно вiд !х фiзичного мюцезнаходження, перетинаючи кордо-ни пiдприемств та краш, у реальному часi (синхронно) або у вщстроченому режимi (асинхронно).
1 За матер1алами: www.E-management.ru
2 Вщ англ. creative - творчгсть
3 Electronic Data Interchange - електронний обмш даними
4 Business to Business (б1знес-б1знес) - ЕБ м1ж компашями (тдприемства)
5 Business to Customer (б1знес-споживач) - ЕБ м1ж тдприемством та споживачами
Рис. 2. Електронний ринок
Суб'екти ЕК на ВР швидко реагують на змши ринку при критично низьких витратах з точки зору традицшного 6i3œcy; постiйно перебудовують свою конф^уращю/архггектуру процесiв, щоб зберiгати максимальну ефектившсть в умовах динамiчного ринку. Завдяки свош здатностi створювати, впроваджувати й експлуатувати бшьш новаторськi та цшесп-рямованi служби за менших кашталовкладень у бiльш стислi термiни 3i значно меншим фiнансовим ризиком суб'екти ЕК на ВР створюють серйозну конкyренцiю великим тради-цiйним корпоращям. ВР ефективнiшi порiвняно з традищйними, оскiльки [1-3]: забезпечують споживача повною iнформацiею про товари та послуги (надають можливiсть пошуку/вибору ïï серед бшьших обсягiв, нiж у друкованих виданнях, у рекламi по телевiзорy та радiо); надають можливiсть скорочення каналiв розповсюдження товарiв та лшвщацл промiжних ланок (дистриб'юторiв, оптових продавщв), залишаючи прямий зв'язок "виробник - поку-пець"; вимагають менших обсяпв вкладень для виходу на ВР з боку суб'екпв ЕК; глобальний доступ до них з бyдь-якоï точки планети та у будь-який час. ЕР вщкритий (доступний для компанш будь-яких розмiрiв i для споживачiв) [1,7].
Сектори ЕР [1]: роздрiбна торгiвля (електронний споживчий ринок, ЕСР); торпвля мiж пiдприемствами; електронний фшансовий ринок (банкiвськi послуги, послуги брокерських компанiй). Особливостi ЕСР: споживачi взаемодiють з 1М i здшснюють запити на товар; споживачi контролюють отримання iнформацiï про товари/послуги й одержують ïï у будь-який час; споживачi запитують додаткову шформащю про товари/послуги (у тому чи^ в iнтерактивномy режимi); пiдвищyеться можливють появи шахрайських фiрм; iснyе значний психологiчний бар'ер з боку споживача для використання 1М пiд час передачi важливих даних (номер кредитних карток). Продаж товарiв пiдприемствам мае свою специфшу: великi замовники знають, що хочуть, тому демонстрацiя загального асортименту товарiв чи розмiщення додатково1' iнформацiï про товари меншою мiрою здатнi пiдштовхнyти ix до кушвлц пiдприемства-замовники мають мало часу на пошук товару в 1М, що вимагае спрощення пошуку товару (для постшних клiентiв зберiгаеться iнформацiя про рахунок, пла^ж, умови поставки на сервер^.
Фiнансовий електронний ринок через WWW та FTP сервер забезпечуе шформащю та надае можливють працювати з такими роздшами фшансового ринку [2,10-12]:
1. З грошовим ринком: шдикаторами грошового ринку краши (MIBID, MIBOR, MIACR, INSTAR); iндикаторами мiжнародного грошового ринку (LIBOR, PIBOR, FIBOR ...); ставками по мiжбанкiвськиx кредитах; кредитними та депозитними ставками на мiжнародномy ринку; пiдсyмками торпв кредитними ресурсами; ставками по депозитах; вщсотковими банкiвськими векселями; котируванням векселiв у вексельних центрах; позабiржовим ринком корпоративних векселiв.
2. З валютним ринком: пiдсyмками торгiв на бiржаx Украши та краш СНД; курсами конверсп (взаемного обмiнy) шоземних валют у краïнi; крос-курсами св^ових валют; курсами обмiнy USD i DEM у КБ та в обмшних пунктах; тдсумками ф'ючерсних торпв; котировкою форвардних контрактiв у краш; курсами взаемного обмiнy готiвковиx шоземних валют; позабiржовим валютним ринком (курси обмiнy безготiвковоï iноземноï валюти
TODAY, TOMORROW); котировкою безгоивкових м'яких валют; курсами обмiну готв-кових валют у мютах Украши та крашах СНД; результатами торгiв на Лондонському ринку дорогоцiнних металiв.
3. З ринком державних цiнних паперiв: тдсумками торгiв ГКО на ММВБ та регюналь-них бiржах; сповiщенням банюв Украши про випуск серii ГКО та ОФЗ; тдсумками аукщону по розмщенню випускiв ГКО на ММВБ/ОФЗ i регiональних бiржах; умовами обслугову-вання клiентiв на ринку ГКО-ОФЗ; шформащею Мiнiстерства фiнансiв по ОГСЗ; середшми та кращими цiнами позабiржового ринку ОГСЗ; позабiржовим ринком ОГСЗ; позабiржовим ринком облiгацiй внутрiшньоi державно1' валютно1' позики (ОВВП); ставками по операщях зворотного викупу облiгацiй ВВП; оборотами по операщях деяких учасниюв ринку ОВВП; пiдсумками бiржових торпв державними цiнними паперами; пiдсумками операщй з розра-хунковими форвардними контрактами; оголошенням про випуск мунiципальних паперiв; тдсумками аукцiону по первинному розмщенню уявних короткострокових облiгацiй; огля-дами ринюв ГКО, облiгацiй ВВП.
4. З ринком корпоративних цiнних паперiв: iндикаторами фондового ринку; котируван-ням найбiльш лiквiдних акцiй; середнiми i кращими цiнами позабiржового ринку акцш; пiдсумками бiржових торгiв цiнними паперами; тдсумками торпв на фондових бiржах свiту; позабiржовим ринком акцiй.
Фшансовий ЕР забезпечуеться единим технологiчним процесом тдготовки оперативно1' фiнансовоi iнформацii, завдяки чому шформащя негайно, по свош готовностi, стае доступною користувачам 1М. Для тдтримки 1Т функщонування фiнансового ЕР використовуеться сiмейство серверiв Microsoft BackOffce. Переваги ЕК порiвняно зi звичайною комерцiею [13]: збшьшення оперативностi обмiну iнформацiею, особливо у мiжнародних операцiях; ско-рочення циклу виробництва та продажу (бшьше немае необхщносп щоразу вводити отри-манi документи, знижуеться ймовiрнiсть виникнення помилок введення документацii); зни-ження витрат, пов'язаних з EDI за рахунок використання дешевших ресурсiв комушкацш; вiдвертiсть за рахунок використання 1М-технологш; легкiсть/швидкiсть iнформування парт-нерiв i клiентiв про продукти/послуги; створення альтернативних каналiв продажу (елект-ронний магазин).
Електронний магазин (ЕМ) - автоматизована торгова система, що функщонуе цшодобо-во та забезпечуе ведення всього комплексу торгово-облшових операцiй; мае свою Web-в^ину з каталогом товарiв i функщями з обслуговування покупцiв. Для ЕМ обов'язковою е наявшсть двох функщональних частин [6,7]: Web-вiтрина (автоматичний шлюз в 1М), iнтегрована iз системою ведення торгових операцiй; система здшснення торгових операцiй, iнтегрована з бiзнес-процесом пiдприемства. Для ефективного функцiонування ЕМ [2-7] потрiбно: бiзнес-схеми ЕТ; розв'язати оргашзацшш питання взаемодii рiзних шдроздшв торгово1' компанii з ЕМ; поеднати внутршш бiзнес-процеси з Web-вiтриною; техшчне та програмне забезпечення оперативного анатзу, облiку, ведення та прийняття ршень по всьому комплексу торгово-облiкових операщй; анатз пропозицiй по ЕМ з точки зору привабливосп Web-вiтрин та повноти реалiзацii торгових функцiй.
Для забезпечення вказаних функцш ЕМ повинен мати таю властивосп: покупець у торговому залi ЕМ [10-12] ознайомлюеться з повним каталогом товарiв/послуг iз будь-якою мiрою вкладеностi та iерархiею; вiдправляе необхiдний товар в "кошик", який можна переглянути в будь-який момент; зареестрований покупець може переглянути всi набранi ним колись кошики; реестрацiя або оформлення разово1' купiвлi; вибiр способу доставки товарiв; оплата купiвлi на основi рiзних варiантiв (провести платiжну транзакцiю або офор-мити рахунок для оплати); для адмшютративного управлiння ЕМ оргашзащя взаемодii з бек-офiсом за допомогою звичайного броузера через спещальний закритий вхщ у систему (каталог-менеджер створюе/редагуе каталог товарiв; продукт-менеджер вводить/модифi-куе шформащю про товари; керiвники запасами контролюють стан складу й задають кордони мшмальних запашв для кожного товару; менеджери по закупiвлi забезпечують поповнення запасу товарiв; контакт-менеджери опрацьовують та аналiзують iнформацiю про покупщв та забезпечують надбудову iндивiдуальних профшв покупцiв); для адмiнiстра-тивного контролю за ЕМ реалiзацiя взаемодii з бек-офюом звичайного броузера через спещальний закритий вхщ у систему (керiвник здiйснюе оперативний контроль за станом
процешв ЕМ; iз запитiв адмшстраци та менеджерiв проводиться видача шформацп статис-тичного характеру; проводиться/аналiзуeться фiнансовий ЕР); Web-вiтрина (оформлення замовлень менеджера торгуючо! компанп та електронна пересилка до ЕМ; автоматична виписка рахункiв; прийом електронних платежв).
Формування цiлей (постановка задач^
Побудуемо математичну модель системи електронно! комерцл (СЕК) як складово! частини ЕР. СЕК - система (чорний ящик), на яку подаються вхщш данi, знiмаються вихiднi, яка мае певш внутрiшнi стани та процеси. Iнформацiйна СЕК - множина внутршшх процесiв, вхiдних та вихщних даних, що е скiнченними множинами. СЕК можна подати у виглядi математично! схеми (Б -схеми), яка характеризуемся шiстьма елементами [4, 89]: скiнченною множиною X вхщних даних (вхiдний алфавiт); скшченною множиною Y вихiдних даних (вихщний алфавiт); скiнченною множиною Z внутршшх станiв (внутрiшнiй алфавiт, алфавiт сташв); початковим станом z0 е Z ; функцiею переходiв ф(ъ, х) ; функцiею виходiв у(ъ, х) .
Система задаеться Б -схемою Б = ^Ъ, X, Y, ф, у, ъ та функцiонуе в дискретному
системному часi, моментами якого е такти (сумiжнi рiвнi iнтервали часу, кожному з яких вщповщають однаковi значення вхiдних, вихiдних даних та внутршнього стану).
Позначимо ъ(1), x(t), y(t) - внутршнш стан, вхiднi та вихщш данi 1-го такту, ъ(0) = ъо . В момент часу 1 абстрактна система сприймае вхщш даш х(1) е X , встановлюе вихiднi данi у(1) е Y , у(1) = у[ъ(1),х(1)] i переходить з стану ъ(1) е Ъ в стан ъ(1 +1) е Ъ, ъ(1 +1) = ф[ъ(1),х(1)].
Аналiз отриманих наукових результа^в
Виходячи з вищесказаного: СЕК першого роду визначаеться такими рiвняннями:
ъ(1 +1) = ф[ъ(1),х(1)],1 = 0,1,2,...; (1)
у(1) = у [ъ(1),х(1)],1 = 0,1,2,...; (2)
де х(1) - вхщш даш в момент часу 1; ъ(1) - стан СЕК в момент часу 1; ф - функщя переходу системи в наступний стан ъ(1 +1); V - функщя формування вихщних даних в момент часу 1; у(1) - вихщш даш в момент часу 1 при вхщних даних х(1) . Для СЕК другого роду:
ъ(1 +1) = ф[ъ(1),х(1)],1 = 0,1,2,...; (3)
у(1) = у[ъ(1),х(1 -1)], 1 = 0, 1, 2,... ; (4)
тут х(1) - вхщш даш в момент часу X ; ъ(1) - стан СЕК в момент часу X ; ф - функщя
переходу системи в наступний стан ъ(1 +1); V - функщя формування вихщних даних в
момент часу 1; у(1) - вихщш даш в момент часу 1 при вхщних даних х(1 -1). Системи другого роду, для яких
у(1) = у[ъ(1)],1 = 0,1,2,..., (5)
тобто функщя вихщних даних не залежить вщ вхщно! змшно! х(1) , е прикладом шформащй-но! системи ЕМ (наперед визначена щна товару/послуги, знижки, а вiд клiента залежить лише право вибору товару, вщмова вщ послуг даного ЕМ). СЕК без пам'ят мають лише один стан, iншi СЕК називаються системами з пам'яттю. Робота СЕК без пам'ят (комб> нацiйнi або лопчш схеми) полягае у вiдповiдностi кожним потокам вхщних даних одше! вихщно! шформацп:
у(1) = у[х(1)],1 = 0,1,2,.... (6)
Така функщя е булевою (алфав^и X i Y складаються з двох букв). Приклад: електрон-ний аукцiон, робота якого повшстю залежить вiд вхщних даних користувачiв (вибiр аукцiону, товару, ставки), а вихщна iнформацiя полягае у вщповда на питання, чи проданий даний
товар, i якщо проданий, то кому саме. Сюнченш процеси СЕК дшяться на синхроннi i асинхроннi. Синхронш - зчитування вхщно! шформацп та вс змiни вiдбуваються в певш моменти часу, якi визначаються зовшшшм джерелом синхрошзаци (продаж товару в ЕМ проходить в реальному чаш). Асинхронш процеси системи зчитують вхщш данi постiйно, переходячи з одного стану в шший, декiлька разiв мiняються вихiднi данi, поки не перейдуть в стiйкий стан (система електронного аукщону зчитуе вхiднi даш постiйно i переходячи з одного стану в шший поступово переходить в стшкий стан продажу товару певному ктенту згiдно з умовами аукщону). Опис сюнченних процесiв системи (завдання вшх елементiв
множини , ф, у, z 0 ^) найчастiше здiйснюeться табличним, графiчним або мат-
ричним способом [4,8,9].
Найпростший спосiб - табличний, що грунтуеться на використаннi таблиць переходiв i виходiв, рядки яких вщповщають вхiдним даним системи, а стовпщ - його станам. Перший злiва стовпець вiдповiдае початковому стану z 0. На перетинi ;-го рядка та к-го стовпця таблищ переходiв знаходиться вiдповiдне значення функци переходiв ф^к, х;), а в таблищ виходiв - вщповщне значення функци виходiв к, х;) [1-4].
Функщя переходiв шформацшно! системи ЕМ та функщя 11 виходiв наведенi в табл. 4, 5 вщповщно.
Таблиця 4
z 0 z К
х1 ф(z0,х1) ф(z1,х1) ф(z К ,х1)
Х 2 ф(z 0,х 2 ) ф(z1,х 2 ) ф(z К ,х 2 )
Х1 ф(z0,х1) ф(z1 ,х1) ф(z К ,х1)
Таблиця 5
z 0 zl z К
х1 УО 0 ,х1) У<гЪх1) УО К ,х1)
х 2 УО 0,х 2 ) У<>1,х 2 ) УО К,х 2 )
х1 УО0,х1) У<>1,х1) УО К ,х1)
Для F-системи електронного аукцiону оби^ таблицi можна сумiстити, отримавши так звану вiдмiчену таблицю процесiв, в якш над кожним станом zk системи стоять вiдповiднi вихiднi даш у^;) [1-4,8,9] (табл.6).
Таблиця 6
0 ) ) К )
z 0 zl Z К
х1 ф(z0,х1) ф(z1, х1) ф^ К ,х1)
х 2 ф(z 0,х 2 ) ф(z1,х2) ф^ К ,х 2 )
х1 ф(z0 ,х1) ф^Ь^ ф^ К ,х1)
Приклад табличного завдання Б -системи ЕМ з трьома станами, двома вхiдними
i двома вихiдними потоками даних подано в табл. 7, а Б -систему електроного аукцюну
з п'ятьма станами, двома вхщними потоками даних i трьома вихщними - в табл. 8 [1-4,9].
Таблиця 7
z 0 z1 Z 2
Переходи
х 1 z 2 z 0 z 0
Х 2 z 0 z 2
Виходи
х 1 у1 у1 У 2
х 2 у1 у 2 у1
В табл. 7: х1 - замовлення товарiв, х2 - оплата за товари, z0 - початок формування кошика, z1 - кшець формування кошика, z 2 - формування рахунку, у1 - тдтвердження замовлення, у 2 - тдтвердження оплати.
Таблиця 8
у1 у1 уз у 2 уз
z 0 z1 z 2 zз
х1 Z 2 z 2
х 2 zз z1 Z1 z 0 z 0
В табл. 8: х1 - реестращя в аукцюш, х2 - зроблена ставка, z0 - формування спещального коду, z1 - надання реестраци, z2 - формування/продовження списку гравцiв, Zз - початок/ продовження аукцiону, z4 - кшець аукцюну, у1 - спецiальний код для реестраци, у 2 -тдтвердження реестраци, у3 - результат проведеного аукцюну.
При графiчному способi опису Б -системи використовуеться поняття направленого графа СЕК - це набiр вершин, якi вщповщають певним станам, i дуг, що з'еднують цi вершини i вщповщають переходам (процесам) з одного стану в шший. Якщо видний потш даних хк викликае перехiд (процес) системи з стану zi в стан z ^, то на графi системи дуга, що виходить з вершини zi i входить у вершину z ^, позначаеться хк . Для системи ЕМ на цiй же дузi позначаеться вихiдний потiк даних. Для системи електронного аукцюну вихщний
сигнал позначаеться над вершиною. Приклади опису згаданих вище систем Б1 i Б2 за допомогою графiв подано на рис. 3 [4,9].
а б
Рис. 3. Графи систем ЕМ (а) та електронного аукцюну (б)
Математично найзручшшою е матрична форма опису сюнченно! множини процесiв СЕК.
Матриця з'еднань СЕК - квадратна матриця С = Цс^ ||, рядки яко! вщповщають вихiдним
потокам даних, а стовпцi - станам переходу (процешв). Для системи ЕМ елемент Сщ = хк / Уs, що сто!'ть на перетинi 1-го рядка та ] -го стовпця, вiдповiдае вхщному потоку даних х к, який викликае перехiд (процес) з стану z щ в стан z J, i вихщному потоку даних у s, що видаеться при цьому перехода Для розглянуто! вище системи р матриця з'еднань матиме вигляд:
С1 =
X 2 /У1 - х1 /У1
XI /У1 - Х 2 / У 2 Х1 /У 2 Х 2 /У1 -
Якщо перехiд (процес) з стану zl в стан z ^ вiдбуваеться пiд дiею декiлькох потокiв даних, то елемент матриц с^ е множиною пар "вхщ-вихщ" для цього переходу, з'еднаних знаком диз'юнкци. Для Б -системи електронного аукцiону елемент с^ дорiвнюе множинi вхiдних потокiв даних при переходi (zl, z ^), а вихщ описуеться вектором вихщних потокiв даних:
^ 0 )
У =
) )
7-та компонента якого - вихщний потiк даних, що вiдповiдае стану zl.
Розглянута вище система Б2 - матриця з'еднань i вектор виходiв запишеться таким
чином:
- Х1 - Х 2 - У1
- Х 2 - - Х1 У 2
- Х 2 - - Х1 У1 II Уз
Х 2 - Х1 -- ? У2
Х 2 - Х1 -- Уз
С 2 =
Для Б -систем вводиться поняття стшкого стану. Стан zk називаеться стгйким, якщо для будь-якого вхщного сигналу Хщ е X при ф(zk,xl) = zk виконуеться умова )= Ук . Процеси р-системи називаються асинхронними, якщо кожен його стан zk е Z е стшким. Приклад графiчного представлення асинхронно! системи електронного аукцiону подано на рис. 4.
Рис. 4. Граф асинхронно!' системи електронного аукцюну
На практищ процеси СЕК завжди е асинхронними, а стiйкiсть ïx сташв досягаеться рiзними способами, наприклад введенням потокiв/процесiв синxронiзацiï. На piBHi абстракт-hoï моделi легше оперувати синхронними сюнченними процесами СЕК.
Висновки i перспективи подальших наукових розвiдок
У данш роботi авторами розглянутий розвиток ЕТ в Укра"ш, недолiки, переваги, сервюи, системи захисту i платежiв через IM. Ключовою частиною статп е розроблення методiв визначення ефективносп СЕК та запропонована математична модель iнформацiйноï СЕК.
Список лiтератури: 1. БерезаА.М. Електронна комерцiя. Кшв : КНЕУ, 2002. 2. Галщин В.К., Левченко Ф.А. Багатокористувальницьш обчислювальш системи та мереж1. Кшв: КНЕУ, 1997. 3. Джерк Н. Разработка приложений для электронной коммерции. Санкт-Перербург: Питер, 2001. 4. Катренко А.В. Ситемний аналiз об'екпв та проце^ комп'ютеризацiï. Львiв: "Новий свiт - 2000", 2003. С. 286-322. 5. Катренко А. В. Системт аспекти розвитку арх1тектури шдприемства// Вiсник НУ '"Л^вська полггехт-ка". Iнформацiйнi системи та мереж! 2002. .№464. С. 123-131. 6. Козье Девид. Электронная коммерция. М.: Русская Редакция, 1999. 7. Крупник А. Бизнес в интернет. М.: Микроарт, 2002. 8. Питерсон Дж. Теория сетей Петри и моделирование систем. М. : Мир, 1984. 9. Советов Б.Я. Яковлев С.А. Моделирование систем. М.: ВШ, 1985. 10. Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 11. Холмогоров В. Интернет - маркетинг. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 12. Эймор Дэниел. Электронный бизнес. Эволюция и/или революция. М.: Вильямс, 1999. 13. Берко А.Ю., Висоцька В.А., Чирун Л.В. Алгоритми опрацювання шформацшних ресурав в системах електронно1 комерци // Вюник Нацюнального ушверситету "Л^вська полтгехшка". 1нформацшш системи та мереж1. 2004. N° 519. С.10-20. 14. Берко А.Ю., ВисоцькаВ.А. Проектування навтацшного графа web-сторiнок бази даних систем електронно1 комерцiï // Вiсник Нацюнального ушверситету "Львiвська полiтеxнiка". Комп'ю-терт науки та iнформацiйнi технологи. 2004. N° 521. С.48-57.
Надшшла до редколегИ' 15.02.2007
Берко Андрш Юлiанович, канд.. техн. наук, докторант, доцент НУ "Львiвська полiтеxнiка", кафедра 'Тнформацшш системи та мереж1". Науков1 уподобання: оргашзащя баз даних та знань, технологй сховищ даних, моделювання систем електронного б1знесу. Захоплення: англiйська мова, анекдоти. Адреса: Укршна, 79000, Лъв1в, вул. Ст. Бандери, 12, тел. 39-825-38.
Висоцька Вiкторiя Анатоливна, асп1рант, асистент НУ "Льв1вська полггехшка", кафедра 'Тнформацшш системи та мережТ'. Науков1 уподобання: анал1з, класиф1кащя, проектування та моделювання систем електронно1 комерци; органiзацiя баз даних та знань в системах електронно1 комерци; моделювання систем електронно1 контент-комерцп; застосування технологий сховищ даних, OLAP технологш та WebOLTP-теxнолоriй в системах електронно1 комерци. Захоплення: фотографування та вщеозйомки, англiйська та нiмецька мови, туризм та мандавка. Адреса: Украна, 79000, .Львiв, вул. Ст. Бандери, 12, тел. 39-825-38.
УДК 839.4:03
В.О. ПОВГОРОДНИЙ
ПРОЕКТИРОВАНИЕ ПЕЧАТНЫХ ПЛАТ С УЧЕТОМ ТЕМПЕРАТУРНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ
Определяются температурные воздействия для платы с размещенными на них электронными радиотехническими элементами (ЕРЕ), исходя из решения задачи теплопроводности и термоустойчивости. Температурные воздействия определяются с помощью аналоговой зависимости и численного комплекса программ ANSYS для прямоугольной пластины. Результаты расчетов необходимы для выбора системы охлаждения. Такие платы с ЕРЕ и жидкой системой охлаждения используются в бортовой радиоэлектронной аппаратуре отечественных самолетов.
1. Введение
Проектирование объектов радиоэлектронной аппаратуры заключается в том, что опытный конструктор представляет теплофизические процессы, которые будут происходить в новой аппаратуре, а также ее конструкцию-носитель элементов электрической схемы. Он обладает навыками прогнозирования способов установки и крепления электрорадиоэлементов (ЭРЭ) на платах, металлических основаниях, силовой части конструкции, зная
