CC BY
30
УДК 637.5:574.2
* Власенко В.В., д. б. н., професор, **Власенко 1.Г., к. б. н. , доцент *Семко Т.В., ст. викладач ©
*В1нницький нацюнальний аграрный утеерситет **В1нницький торгоеельно-економ1чний тститут КНТЕУ
ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ БЮЛОПЧНО1 БЕЗПЕКИ МОЛОКА
В робот1 розкрито законодаеча база норматиено-праеоеих актге щодо якост1 та безпеки молока. Показана можлие1сть еикористання пожиеного середоеища для еияелення бюлог1чног безпеки молока. Доведено, що отримаш культури з туберкул1те аналог1чш отриманим культурам з молока дослгдних теарин, яким проводили туберкулшод1агностику.
Ключев1 слова: еплие юшзуючог та неюшзуючог рад1ацп, пожиене середоеище, молоко, збудник туберкульозу, туберкулт.
В Укра!ш законодавча база нормативно-правових акив щодо якост та безпеки молока врегульована недостатньо, а введений ДСТУ 3662—97 розрахо-ваний в основному на молоко, яке заготовлялося у колективних сшьського-сподарських пщприемствах. Вщповщно до сучасних мiжнародних вимог, щодо якост продукци лише яюсний контроль е вже недостатшм тому, що вш не може гарантувати повну безпеку. Окремi аспекти контролю якост продукци розглядались у багатьох працях втизняних та зарубiжних авторiв [1-4].
Тому одшею з актуальних проблем безпеки продукив харчування е виявлення нових адаптацшних можливостей збудникiв захворювань до тих умов середовища, якi формувались в останш десятирiччя [2]. Щорiчно вщ туберкульозу помирае 10-12 тисяч стввтизниюв[ 3].
До цього часу для видшення культур збудникiв туберкульозу з продукив харчування використовують золотий стандарт - яечне живильне середовище Левенштейна-Йенсена. Крiм цього використовують iншi середовища, таю як: Петраняш, Гельбера, Фшн-2, ФАСТЛ-3Л та iншi.
Однак, щ середовища дають можливiсть виявляти збудниюв туберкульозу лише у 40% випадюв, крiм того, не вдаеться виявити мжобактерп, якi знаходяться у дослщжуваних зразках у невеликiй кiлькостi, а також з ослабленою життездатнiстю та пониженою ферментативною активнiстю. Дослiдження на цих середовищах довготривалi та висококошторисш.
Метою нашо! роботи було створення живильного середовища САМСУМ для видшення збудника туберкульозу з молока i скорочення перiоду дiагностики туберкульозу бактерюлопчним методом у 6-18 разiв.
© Власенко В.В., Власенко 1.Г., Семко Т.В., 2010
138
Матер1ал та методи дослщжень
Робота проводилась на територп забрудненш радiонуклiдами вiд 015 до 3 Ki/км. кв., в селi Бушинка, Вшницько! областi, де були сформоваш двi групи корiв по 10 голiв 6-7 лiтнього вжу, одна з яких була контрольна, а друга пщдослщна, що утримувались в однакових умовах.
Бактерiологiчне дослщження проходило за загальноприйнятою схемою, тобто готували живильне середовище, здiйснювали тдготовку дослiджуваного матерiалу для його подальшого висiву, при цьому посiвний матерiал обробляли запропонованим антисептиком-стимулятором з подальшим електромагнiтним опромiненням i посiвом на запропоноване живильне середовище для прискореного видшення збудника туберкульозу. Контролем служили живильне середовище ВКГ, Левенштейна - Йенсена та тест-культури мiкроорганiзмiв: Mycobacterium tuberculosis H37 RV - збудник туберкульозу людей, Mycobacterium tuberculosis - клмчний штам, резистентний до вЫх протитуберкульозних препаратiв, Mycobacterium tuberculosis - клмчний штам, чутливий до вах протитуберкульозних препаратiв, Mycobacterium bovis -збудник туберкульозу велико! рогато! худоби, лiмфовузли хворих на туберкульоз корiв. Як супутню мiкрофлору використовували тест-культури Е. соБ (К 12), В. subtilis..
В дослiднiй групi була проведена туберкулiнодiагностика згiдно iснуючоi шструкцп препаратом "туберкулш PPD для савщв", виготовлений ЗАТ "Бюлш" серiя 43, (туберкулш в стандартному розчинi), Сумсько! бiофабрики . Пiсля 10 дiб пiсля туберкулiнiзацii вiдбирали молоко для дослщжень в контрольнш та дослщнш групах.
Запропоноване живильне середовище готували наступним чином: брали 15г середовища САМСУМ розмшуючи компоненти в 100 мл очищено! води i кип'ятили 3-5 хвилин до повного розплавлення агару, фшьтрували через ватно-марлевий фiльтр, розливали у вiдповiдний посуд, стерилiзували при температурi 120 ± 1°С протягом 15 хвилин в автоклавi i пiсля охолодження при кiмнатнiй температурi до 40 - 50° С живильне середовище розливали в асептичних умовах в стерильш чашки Петрi по 20 мл. Через 7-10 хвилин, як правило, проходило застигання середовища, на яке проводили поав. Готове живильне середовище мало бшувате забарвлення з рН 7,2 ± 0,2.
Пщготовлений антисептик-стимулятор також автоклавували при температурi 120 ±1°С протягом 15 хвилин.
Пщготовленим стерильним антисептиком обробляли тест-культури мiкроорганiзмiв чи дослiджуваний матерiал в тому числi i молоко у стввщношенш 1:1 з подальшою обробкою електромагнiтним опромiненням потужнiстю 8 герц, 50 Вт. протягом 40 хвилин, тсля чого термостатували 24 години при температурi 36°С i висiвали отриману посiвну суспензiю в чашки Петрi на живильне середовище у дозi 1 мл.
Зааяш чашки не перевертали i ставили в термостат при температурi 36±1 °С на 10 дiб. Облш результатiв проводили пiсля 24 годин шкубування в термостатi, а в подальшому щоденно до закiнчення термiну.
139
Результати дослщжень В процес апробаци встановлено, що рют тест-штамiв був отриманий як на контрольному, так i на дослщному середовищах. Результати дослiджень приведет в таблиц 1.
Таблиця. 1.
Результати дослщжень якосп сухого поживного середовища САМСУМ для
експрес-видiлення збудника туберкульозу
Назва культур К-ть дослвдж Назва середовища
Левенш.-Иенс. (контрольне) ВКГ з стимулят. росту(контр.) САМСУМ
М. ЬОУ1Б 25 5/ 42 10/2-5 10/1-3
М. ШЬегси1о818 Н37 25 5/40-42 10/1-4 10/1-3
М. ШЬегси1о818 30 10/41 10/1-3 10/1-3
Е. сой (К 12) 30 7\2 10\1 -
В. БиЫШБ 30 - 10\1 -
Л1мфовузли тубкор1в 15 5\39-42 5\1-3 5\1-3
Примггка: чисельник- шльшсть проб, а знаменник -через який перюд (д1б) отримано р1ст на вс1х проб1рках
Як видно з табл. 1, на контрольному середовищi Левенштейна - Йенсена рiст культури М. ьоу18 в усiх пробiрках появився на 42 добу, на ВКГ зi стимулятором - на 2-5 добу, а на середовищi САМСУМ через 1-3 доби. Аналопчна закономiрнiсть спостер^алась i на iнших тест- штамах та дослiдному патматерiалi. Слщ зазначити, що супутня мiкрофлора Е. соБ (К 12), В. 8иЫШ8, проявляла активний рiст на середовищi ВКГ з стимулятором росту. Отже, запропоноване середовище по ростовим якостям не уступало контрольному середовищу ВКГ з стимулятором росту, а мало навт перевагу, оскшьки не допускало рют супутньо! мiкрофлори.
Сукупнiсть уах складових середовища САМСУМ, якi об'еднаш единим творчим задумом, дозволяе одержати техшчний результат, а саме скоротити бактерюлопчш дослiдження, пiдвищити чутливiсть методу. За рахунок нових ознак у способi видiлення збудника туберкульозу: попередньо! обробки пiдготовленого патматерiалу антисептиком-стимулятором та електромагштним опромiненням, нового складу живильного середовища для видiлення збудника туберкульозу створюеться синергiчний ефект, який обумовлюе скорочення тривалостi iнкубування матерiалу з одночасним пщвищенням чутливостi методу, i як результат - значне скорочення тривалост бактерiологiчних дослiджень.
Результати мшробюлопчного дослiдження молока корiв через 10 дшв пiсля проведено! туберкулiнодiагностики показали, що на середовищi „САМСУМ " виявились характернi морфологiчнi ознаки колонi! збудника туберкульозу в молоцi дослщно! групи, тодi як в контрольнш групi такi мiкроорганiзми були вщсутш.
Отриманi результати спонукали нас провести мшробюлопчш дослiдження вищезгаданих туберкулiнiв на середовищi ВКГ, САМСУМ.
В результат проведеного дослiдження туберкулiнiв виявили, що проявляеться рiст вегетативних клiтин збудника туберкульозу. Отримаш
140
культури з туберкулмв були аналопчш отриманим культурам з молока дослщних тварин.
При пересiвi колонш iз середовища ВКГ та САМСУМ на середовища Левенштейна-Йенсена без малах^ового зеленого, культури набували паличковидно! форми, а в мазках збшьшувалась кiлькiсть рубiново-червоних форм. Посiв на середовище ВКГ та САМСУМ показав наявшсть життездатних форм збудника туберкульозу в автоклавованих препаратах (туберкулiн ППД для савцiв) в тому чи^ консервованих фенолом, а при пересiвi на середовище Левенштейна-Йенсона без малах^ового зеленого iзоляти поновлювали кислотну стшюсть.
Iдентифiкацiя отриманих культур з молока та туберкулмв проводилась культурально - морфолопчним методом i полiмеразно - ланцюговою реакцiею.
Результати дослiджень показали, що молоко корiв, яким проводили туберкулмзацш може мати збудник туберкульозу i в санiтарному вiдношеннi воно е небезпечним. Без сумнiвiв, що дослщжуваш туберкулiни, якi виробляють з високо вiрулентних штамiв збудника туберкульозу, ретельно контролюються. Однак застосування нового поживного середовища (САМСУМ) довело наявшсть в ньому життездатних структур, що мають генетичний зв'язок iз збудником туберкульозу ( табл.. 2 ). Нашi дослщження дещо ствпадають з повщомленнями ряду авторiв [3], яю зазначають, що в туберкулiнi повинш бути фiльтруючi форми збудника туберкульозу.
Таблиця 2.
Результати щентифжащ! отриманих культур з молока та туберкулшу
ППД на середовищ1 САМСУ] М
Назва проб Рют на середовищ1 САМСУМ КП/НР* Мазки по Цшь-Ншьсену РА** з анти- сивороткою М. ЬОУ1Б ПЦР «Ыоком» комплекс ШЬегси^Б ЬОУ18
Молоко контрольних кор1в - - - -
Молоко досл1дних кор1в 10/10 Голуб1 палички, опалесцентш коки ++++ +
ППД для савщв, с.43, Сумська 61офабрика 6/6 Голуб1 палички, опалесцентн1 коки ++++ +
Контроль: стимулятор росту немае - - -
Примггка: 1. * - КП (кшьшсть поав1в, чашок) - чисельник, НР (наявшсть росту на засшнш чашщ) -
знаменник;
2. ** - РА - реакщя аглютинацп; 3. *** - ПЛР - пол1меразно ланцюгова реакщя.
Якщо вивiльнити його вщ фiльтруючих форм, то вiн втратить свою специфiчнiсть i буде непридатний до використання, але незначна кшьюсть iнфiкованого туберкулiну, що потрапляе в оргашзм тварин не в змозi викликати захворювання. З цiею думкою ми незгодш, так як в органiзмi тварини фiльтруючi форми можуть розмножуватись i попадати в оргашзм людини з м'ясом та молоком. Вщомо, що пасажування збудника туберкульозу приводить до тдвищення патогенностi. Отже туберкулш е препаратом, який вводиться
141
парентерально i тому вш мае бути вшьним вщ MÎKpoopraHÎ3MÎB в тому чи^ i збудника туберкульозу незалежно вiд його адаптивних форм.
Враховуючи, що смертшсть наших спiввiтчизникiв вiд туберкульозу на 100 тис. населення в 1999р. становила 8,1, але цей показник значно збшьшився i становив в 2005р.-23,1, то необхщно пiдвищити вимоги до заходiв в боротьбi з поширенням епiдемiï туберкульозу в Украшу Думаеться, що необхiдно вiдмовитись вщ використання бiологiчного препарату (туберкулiну ППД для ссавцiв) в якому знаходяться фiльтруючi форми збудника туберкульозу, так як щ форми, потрапивши в оргашзм тварин з туберкулiном, розносяться кровю i видiляються з молоком корiв. Важливо пам'ятати, що туберкульоз надзвичайно небезпечна iнфекцiйна хвороба. За даними ряду авторiв [4] людина може заразитись при вживанi шфжованого м'яса, молока, сметани, масла, кисломолочних продуктiв. А тому вивчення бюлоги розвитку збудника туберкульозу з врахуванням екологiчного монiторингу необхiдно використовувати в сучасних пщходах оцiнки якостi та безпеки тубiнфiкованоï тваринницькоï сировини харчових продукив.
Висновки. Розробка нового способу мжробюлопчного видiлення збудника туберкульозу з молока забезпечуе виключно високу чутливють при вирощуваннi збудника туберкульозу, з використанням антисептика -стимулятора та поживного середовища САМСУМ, суттево розширюе можливост вивчення бiологiï збудника туберкульозу i його стшкост до рiзних факторiв зовнiшнього середовища.
Л1тература
1.Фролов В.М., Пересадим Н.А., Петруня A.M. Влияние экологически вредных факторов крупного промышленного региона на иммунологическую реактивность населения // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии.- 1995,-№2.- С. 119-123
2.Сутокская И.В. О фундаментальных исследованиях в гигиене //Довкшля та здоровя ,- 1996.-№1.- С.22-24.
3. Колос Ю., Стець В., Титаренко В., Зелшський М., Якубчак О., Хоменко В. До питання дiагностики туберкульозу в тварин// Ветеринарна медицина Украши - 2006- №11-С. 10-12. ].
4.Бусол В.А., Коваленко Л.В., Ситник В.А., Шевчук В.Н. 125 лет со времени открытия возбудителя туберкулеза. Киев. 2006-С.14.
Summary
METHOD OF THE ECOLOGICAL MONITORING OF PATHOGEN OF TUBERCULOSIS IN MILK
In work the intercommunication of stimulant reproduction activity of pathogen of tuberculosis with the radioactive irradiation is exposed and the stages of development of pathogenic micobacteries in milk.
Стаття надшшла до редакци 1.09.2010
142
