CC BY
34
УДК 619:616.982.2
Власенко В.В.,* Власенко 1.Г.,* Дзюмак М.А.,* Березовський 1.В.,*
Лисенко О.П. ** ©
*В1нницький нащональний аграрный утеерситет * 1нститут експерементальног еетеринарп ¡м. С.Н. Вишелеского, Нацюнальног академп наук Беларус
ДЕТЕКЦ1Я ЕКОФУНКЦПОНАЛЬНО СТ1ЙКИХ ФОРМ ЗБУДНИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУС В ХАРЧОВ1Й СИРОВИН1
В работ1 дослгджуеться сучасний стан I перспектиеи покращення якост1 та безпеки продуктге харчуеання е Украгт.. Запропоноеаш ноег тдходи детекцп збудника туберкульозу е харчоет сироеит теаринного походження (молоц1). Цей метод дае можлиекть еияелення збудника туберкульозу незалежно е1д стадп розеитку його е оргатзм1 теарин за короткий промгжок часу (2 - 3 доби), тодг як за загальноприйнятою методикою потр1бно 30-90 д1б. Встаноелено, що при стерил1зацп туберкулту ППД для саец1е та пастеризацп молока гинуть еегетатиеш форми патогенних мтобактерш I пояеляються бюлог1чш структури збудника туберкульозу (артроспори), ям мають екофункщональну сттюсть е наеколишньому природному середоеищг.
Ключовi слова: яюсть продукцп, безпека, збудник туберкульозу , молоко, туберкулгнодгагностика.
Вщомо, що для багатьох антропозоонозних захворювань шнуе бюлопчний ланцюг "тварина - продукти харчування - людина", тобто при недостатньому контролi продукти харчування тваринного походження - молоко та м'ясо, уражеш збудником туберкульозу, можуть передавати збудника (шфекцш) людям. Одшею iз найважливших причин прогресуючого поширення туберкульозу е застарше уявлення про бюлопю розвитку збудника захворювання та застосування туберкулiнодiагностики в тваринництв1 З л^ературних джерел вщомо [1] наявшсть збудника туберкульозу в туберкулм ППД для ссавщв, тобто думаеться, що в процес виробництва туберкулiну ППД для савщв можуть утворюватись адаптивш форми збудника туберкульозу (артроспори), яю проходять бактерiологiчний фiльтр, витримують стерилiзацiю i попадають в готовий туберкулш. Такий препарат використовують для визначення бiобезпеки тваринницько! сировини, тобто вводиться в оргашзм забiйним тваринам, фшьтривш форми збудника туберкульозу, який системою кровi розноситься по всьому оргашзму i така харчова сировина може стати небезпечною для споживачiв.
Отже, як повщомляють автори [1], що при туберкулiнодiагностицi тварин, в оргашзм вводять фiльтруючi форми вiрулентного збудника туберкульозу з якого виготовляють туберкулш.
У зв'язку з тим, що Украша увiйшла в СОТ, велико! гостроти набула проблема своечасного виявлення збудника туберкульозу у продуктах харчування тваринного походження. Вона водночас вщдзеркалюе й основш проблеми, що суттево впливають на захворюванiсть та смертшсть людей вiд
© Власенко В.В., Власенко 1.Г., Дзюмак М.А., Березовський 1.В., Лисенко О.П. 2010
9
туберкульозу. Окремi аспекти контролю якост продукци розглядались у багатьох працях втизняних та зарубiжних авторiв [2-9].
Метою нашо! роботи було дослщити екофунцiональну стiйкiсть мжобактерш в контекстi бiобезпеки продуктiв харчування при туберкулiнодiагностицi корiв.
Матер1ал та методи. Дослiди проводились у Ьллшецькому науково-дослiдному господарствi Вiнницького национального аграрного унiверситету. В Iллiнецькiй лаборатори Державною ветеринарною медициною проведена планова туберкулiнiзацiя корiв туберкулiном ППД Сумсько! бiофабрики, сери 45.
Для дослщження вiдбирали молоко корiв через 5 дiб пiсля туберкулiнодiагностики за загальнопринятою методикою (з використанням молочного катетера в стерильний посуд) - 15голiв та молоко того стада, яким туберкулiнодiагностика не проводилась-15гол. Пiсля цього молоко тддавали пастеризацп - на^вання до 63 -65°С протягом 30 хв. В подальшому для виявлення фiльтруючих форм (артроспор) збудника туберкульозу використовували молоко яке пропускали через бактерiальний фiльтр МШроге з дiаметром 0,22 мiкрона.
В подальшому виявляли життездатш форми у туберкулiнах. При цьому змiшували 1 мл туберкулiну з 1 мл стимулятора росту ВКГ. Сумiш iнкубували при 37°С 48 годин i пiсля чого дшили на двi частини. Першу частину центрифугували i робили з осаду мазки, яю фарбували та проводили комп'ютерну мiкроскопiю, а другу виавали на поживне середовище Влакон по 0,5 - 1 мл. Чашки з поавом заклеювали скотчем та шкубували в термостатi. Мшробюлопчш дослiдження проводили згiдно Наказу № 45 МОЗ Укра!ни.
Результати дослщжень. Результати бактерiологiчних дослiджень фiльтратiв молока наведена в табл.1. Посiв фшьтрату молока пiсля туберкулiнодiагностики на поживне середовище Влакон показав, що через 2 -3 доби появився рют колонш всiх проб.
Таблиця 1
Результати бактершлопчного досл1дження по виявленню мжобактерш
в ф1льтрат1 молока
Назва дослщного матер1алу Кшьшсть проб М1кроскошя комп'ютерна Середовище Влакон
факт % факт %
Фшьтрат молока тсля туберкулшод1агностики 15 14 93.3* 15 100*
Суспенз1я туберкулшу,Сумско1 бюфабрики С. 45 5 4 80 5 100
Фшьтрати молока де туберкулшод1агностика не проводилась 15
* - на 46-82 добу тсля туберкулшод1агностики мжобактери не видшялись
Як видно з результат дослiджень (табл. 1.), що культуральний метод бшьш чутливий нiж комп'ютерна мiкроскопiя, тобто цей метод може виявити збудника туберкульозу у 80 - 93,3%, тодi як культуральний в 100% випадюв. Таким чином, при пастеризацп молока появляються бюлопчш структури збудника туберкульозу (артроспори), як мають екофункщональну стiйкiсть в навколишньому природному середовище Такi форми при потрапляннi в
10
сприятливi умови проростають у вегетативш форми. Аналопчш результати отримаш i при дослiдженнi суспензи туберкулiну (туберкулiн ППД та стимулятор росту ВКГ) - 100% рют проб на поживному середовищi..
Шсля 24 годин шкубаци туберкулiну в стимуляторi росту виявлена трансформацiя шаровидних структур - бiполярнi палички (рис. 1,2). Контрольш дослiдження туберкулину ППД для савщв також проводились комiсiйно вченими Беларусi (О.П. Лисенко та шш). Результати цих дослiджень пщтверджують наявнiсть в туберкулiнi живого збудника туберкульозу (акт дослiджень додаеться).
■ч
■ О\ И ■, IПДОС К JfNfcA Т.-
га j
Рис.2. ППД туберкул1н в стимулятор! росту, фарбування по Цшь-Ншьсену (х1000)
ШШ
Рис.1. Мазок i3 осаду (PPD) Mycobacterium bovis, фарбування по Цiль-Нiльсену (х1000)
В мазках з nociBiB у ППД туберкулiну на поживному середовищi Влакон виявленi великi коки пoдiбнi до культур МБТ, якi видшяються з KpoBi та харкотиння людей, хворих на туберкульоз. Вказанi морфолопчш форми реагували з афiнo - очищеними антитiлами до антигенiв M.bovis, мiченими пероксидазою. Наявнicть загальних антигешв з класичними бацилярними формами у iзoлятiв з автоклавованих препаратiв МБТ було тдтверджено в реакци аглютинаци з моно cпецифiчнoю антисироваткою до М. tuberculosis -M.bovis, з якою вони давали виражену аглютинацш. Таким чином, oтриманi результати показали наявшсть життездатних форм МБТ у туберкулшах. Для пiдтвердження наявнicть життездатних форм МБТ у туберкулшах ми провели наступш дослщження з туберкулшами. Для цього брали туберкулiн сери 80, Сумско! бioфабрики i додавали стимулятор росту ВКГ в стввщношенш 1:1, опромшювали електрoмагнiтним полем (30±9) мТл протягом 60 хв. та проводили термостатування протягом 15 дiб при температурi 370С. П1сля термостатування проводили центрифугування суспензи, що дослщжувалась, а з осадку робили мазки, !х фарбували та мiкрocкoпували згщно Наказу № 45 МОЗ Укра!ни.
В прoцеci розвитку адаптивних форм збудника туберкульозу, що знаходився в туберкулш вщзначаеться значний пoлiмoрфiзм мжобактерш, що залежить вiд термiну вирощування та середовища культивування. Результати дослщжень культур cвiдчать, що мжобактери мають вигляд коротких ово!дних паличок
11
(Рис. 3.). Слщ зазначити, що в сприятливих умовах у цитоплазмi утворюеться помина зернистють - зерна Муха (Рис. 4.), бшьшють яких являють собою коковидш утворення розташованi, як правило, ближче до полюав клiтин у молодих (Рис. 5.). i по всш довжинi палички - в старих культурах. (рис.6).
Таким чином, результати дослщжень показали, що мжроструктура мжобактерш туберкульозу пiсля опромiнення магнiтною шдукщею (30±9) мТл протягом 60 хв. не порушуеться, а репродуктивна актившсть зростае. Одержанi данi вiдповiдають результатам культуральних дослiджень, якi свiдчать про прискорення репродуктивно! активностi опромiнених культур мжобактерш електромагнiтним полем i це можна розглядати як метод виявлення адаптивних форм патогеннихмкобактерш в туберкушш_
Рис.3. Мжобактерй' мають вигляд коротких ово'щних паличок (комп'ютерна м1кроскоп1я)
Рис.4. Утворення зернисттоУ палочки з кокопод1бно¥ кл1тини (комп'ютерна м1кроскоп1я)
Рис. 5. Утворення паличко-под1бно*1 клггини та зерен Муха (комп'ютерна мжроскошя)
Рис.б.В цитоплазм! палич-ки(зернаМуха) кокопод1бш утворення(комп'ютерна м1кроскоп1я)
Висновки:
1.Запропонованi новi тдходи детекцil збудника туберкульозу в харчовш сировинi тваринного походження (молоцi). Цей метод дае можливють виявлення збудника туберкульозу незалежно вiд стадil розвитку його в органiзмi тварин за короткий промiжок часу (2-3 доби), тодi як за загальноприйнятою методикою потрiбно 30-90 дiб.
2. Встановлено, що при стерилiзацil туберкулiну ППД для ссавцiв та пастеризацil молока гинуть вегетативш форми патогенних мжобактерш i появляються бiологiчнi структури збудника туберкульозу (артроспори), яю мають екофункщональну стiйкiсть в навколишньому природному середовищ1 Попадаючи в органiзм людини чи тварини артроспори патогенних мжобактери розпочинають свш бiологiчний цикл розвитку, при цьому може розвиватись
12
латентний nepe6ir захворювання. Ось чому виникае необхщшсть контролю бюбезпеки пастеризованого молока.
3.Результати дослщжень показали, що опромiнення магнiтною iндукцiею (30±9) мТл протягом 60 хв. суспензи (туберкулiн ППД для савщв та стимулятор росту ВКГ) можна розглядати як метод виявлення адаптивних форм патогенних мiкобактерiй в туберкулЫ ППД для ссавцiв, де м^оструктура адаптивних мiкобактерiй туберкульозу не порушуеться, а репродуктивна активнiсть зростае.
Л1тература
1.Колос Ю., Стець В., Титаренко В., Зелшський М., Якубчак О., Хоменко В. До питання дiагностики туберкульозу в тварин// Ветеринарна медицина Украши - 2006- №11-С. 10-12
2.Барбара Якобз. Безопасность продуктов питания в ЕС. // Продукты и ингредиенты .Кшв - 2005. №7(16) С.64-66
3.Мельничук С.Д., Хмельницький Г.О., Якубчак О.М. Якють i безпека продукцп тваринництва: сучасний стан i перспективи. // Сучасна ветеринарна медицина Кшв - 2005. - №4. С. 6-7
4.Матерiали мiжнародного iнституту природничих наук ( ILSI). Оценка безопасного для здоровя содержания химических соединений в продуктах питания. // Пищевые ингредиенты сырье и добавки. - 2005. Москва -№1С.68-69
5.Гойчук О.1. Продовольча безпека та И забезпечення в Укра!ш. Вюник аграрно! науки Причорномор'я. - Вип.,4. - Микола!в, 2001, -6с. 205-211.
6.Пароля О.Б. Качество пищевой продукции как элемент государственной политики в сфере повышения уровня здоровья нации. Международный научно-теоретический журнал Эпизоотология, иммунобиология, фармакология, санитария .№ 3, 2004, - С.68-70
7.Власенко В.В. Туберкулез в фокусе проблем современности. Винница: Наука. 1998. 35 с.
8.Власенко В.В., Багрий П.И. Стимулятор роста возбудителя туберкулеза «Ридын», питательная среда для выделения возбудителя туберкулеза, способ получения питательной среды, способ выделения возбудителя туберкулеза на питательной среде. Патент Украины № 43467. Бюллетень № 11.17.12.2001.
9.Власенко В.В., Лысенко А.П., Дзюмак М.А. и др. Экологический мониторинг при туберкулинодиагностике крупного рогатого скота. Агроеколопчний журнал. 2003. № 1. С. 76-79.
Summary
In work the modern state and prospects of improvement of quality and safety of meet in Ukraine is explored. Offered new approaches to the improvement of quality and safety of meet from the use of computer technologies.
Стаття надшшла доредакцИ 24.09.2010
13
