CC BY
33
УДК595.771(477.87)
Дяченко 1.Б., здобувач © Ужгородський нацюнальний утеерситет
В1ДНОВЛЕННЯ ЕКОМЕРЕЖ1 РЕГ1ОНУ В СИСТЕМ1 НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
В статт1 розглядаються окрем1 аспекти еколог1чно'г безпеки, здатност1 ландшафт1е регюте Украгнських Карпат, е тому числ1 й еколог1чног мережг до самоегдноелення. Здгйснено поргеняльний аналгз техногенного еплиеу на ландшафти регюте АР Крим та Карпат Украгни, а також еколог1чно'г мереж1 Украгни та Закарпатськог област1.
Ключовi слова: еколог1чна безпека, ландшафти, регюни Украгнських Карпат, еколог1чна мережа, техногенний еплие.
Вступ. Багатофункщональшсть землi як природного ресурсу i об'екта регулювання зумовлюе необхщшсть урахування вах взаемозалежних аспекпв землекористування (економiчних, еколопчних, сощальних тощо), а також особливостей впливу кожного виду використання землi на И природш властивостi. Враховуючи, що земля е складовою i невщ'емною частиною природних екосистем, де дшть об'ективно iснуючi екологiчнi закони i правила, якi забезпечують еднiсть i взаемозалежнiсть органiзмiв i середовища, збереження бiологiчного i ландшафтного бiорiзноманiття, ^норування яких призводить до виникнення негативних наслщюв.
Основнi тенденци змiн, що виникають в часi i просторi пiд впливом природно-iсторичних процесiв i господарсько! дiяльностi людей простежуються по трансформаци складу i структури земельного фонду за категорiями i видами земель. Еколопчна стабiлiзацiя ландшафтiв шляхом встановлення збалансованого спiввiдношення природних i антропогенно змiнених земель, а також розвитку рекреацiйного та санаторно-лiкувального потенщалу е одним з важливих напрямiв подальшого землекористування в Укра1ш та И регюнах. Важливу роль в еколопчнш стабЫзаци ландшафтiв та еколопчнш безпецi природокористування вiдiграе вiдновлення екомережi кра!ни i, особливо Закарпатсько! области
Екологiчна безпека згiдно з схваленою Верховною Радою Укра!ни „Концепщею нащонально! безпеки Украши" розглядаеться як невщ'емна частина И нащонально1 безпеки. Серед багатьох питань пов'язаних iз забезпеченням еколопчно! безпеки, актуальним завданням залишаеться розробка стратеги оптимiзацil природокористування в умовах ринкових перетворень. Тому, сьогодш як школи, гостро сто1ть проблема збереження бюлопчного рiзноманiття Укра1ни та И регюшв вiд подальшо1 деградацп
© Дяченко 1.Б., 2010
108
земельних ресурав та вщновлення його до прийнятного рiвня. Ключовим елементом у досягненш збереження бiорiзноманiття i рацiонального використання бюлопчних ресурсiв е вiдновлення екомережi та створення природоохоронних (заповiдних) територiй де лiмiтуються або зовсiм виключаеться господарська дiяльнiсть.
Теоретико-прикладним аспектам формування i розвитку еколопчно1 мережi та природно-заповщного фонду присвяченi науковi дослiдження та публжаци вiтчизняних науковцi: I. Ф. Бшько, В. М. Геець, З. В. Герасимчук, В. А. Голян, Б. М. Данилишин, В. С. Кравщв, В. П. Мiкловда, М. I. Штюлич, М. А. Хвесик, В. Т. Шлемко.
Матер1ал 1 методи. Методологiчна основа дослiдження базуеться на прийомах економiчних дослiджень: метод науково! абстракци, дiалектичний метод дослщжень процесiв i явищ у !х взаемозв'язку i розвитку, системно-структурного ан^зу.
Метою статтi е висв^лення актуальних проблем екомережi та И взаемозв'язок з еколопчною безпекою регюну. У роботi використано методи аналiзу, синтезу та експертнi оцiнки автора.
Структура статт побудована таким чином: в першому роздiлi розглянуто концептуальш пiдходи щодо формування нащонально1 еколопчно! безпеки; в другому - здшснено порiвняльний аналiз еколопчно1 мережi Укра!ни та Закарпатсько! областi.
Результати дослщження. Сучасний розвиток теори економiки природокористування та охорони навколишнього природного середовища, зокрема на основi вiдновлення i розвитку еколопчно1 мережi, мае певну продуктивну iсторiю i вагомi здобутки. Вщм^имо, що сучасний етап розвитку продуктивних сил характеризуеться високим ступенем !х конфлiктностi з навколишнiм середовищем. Ця конфлiктнiсть досягае рiвня, що перешкоджае подальшому вдосконаленню науково-виробничого потенцiалу суспшьства i створюе загрозу життедiяльностi. Ощнити таку загрозу можна, визначивши й аналiзуючи показники еколопчно1 безпеки регюнального розвитку.
Показники еколопчно1 безпеки регюнального розвитку диференщюються на показники соцiально-економiчного, екологiчного та нормативного змiсту. Перша група вщображаеться параметрами оцiнки соцiально-економiчних характеристик регiонального розвитку, що втшюються, зокрема, у показниках природоохоронно1 дiяльностi, залучення та використання коштiв на реалiзацiю попереджувальних заходiв, лiквiдацiю наслщюв надзвичайних екологiчних ситуацiй, штрафiв та позовiв вiдповiдно до чинного природного законодавства. Показники еколопчного змiсту пов'язуються з безпекою територи, як сукупшстю певних природних та соцiально-економiчних властивостей i бiльш детально розглядаються у низщ робiт наприкiнцi 90-х роюв минулого столiття [1, 2].
З. В. Герасимчук [4] розглядае еколопчну безпеку як стан рiвноваги екобюгеоценозу, при якому вiн здатний протистояти змшним умовам
109
середовища в час збер^аючими (вщновлюючими) свою яюсну своерщшсть та кiлькiсну цiлiснiсть. На думку С. В. Хлобистова [5], еколопчна безпека являе собою комплекс явищ, дiй, процесiв, що забезпечують еколопчний баланс, який дозволяе здiйснювати розвиток продуктивних сил на максимально ефективнш основi. Найбiльш стiйкими, на нашу думку, екосистемами щодо збереження (вщновлення) е територи природно-заповiдного фонду, лiсiв I групи i полонин.
З погляду господарських iнтересiв територiя мае тим бшьшу кориснiсть, чим вища здатнiсть природних й антропогенних ландшафив протистояти техногенному забрудненню, що визначае напрямки й масштаби !х господарського використання. Здатнiсть ландшафтiв регiону Украшських Карпат до самовiдновлення характеризуе табл. 1.
Таблиця 1
Здатшсть ландшафте регштв Укра'нських Карпат до самовщновлення*
Репони (обласп) Украшських Карпат Здатшсть ландшафпв до самовщновлення, % територи
I II III IV V
Закарпатська 81,0 - 19,0 - -
1вано-Франшвська 52,6 18,2 29,2 - -
Льв1вська 16,3 27,1 56,6 - -
Чершвецька 22,6 22,9 54,5 - -
Доввдково: Укра1на 4,5 32,0 25,3 35,0 3,2
*Джерело: [3, с. 627].
1нтенсивною здатнiстю протистояти техногенному впливу, серед аналiзованих регiонiв, характеризуеться Закарпатська область, оскшьки 81,0 % И територи вiдноситься до I класу самовщновлення, в той час як в цшому по Укра1ш до цього класу вщноситься тiльки 4,5 % територи. При цьому в 4 i 5-у класах небезпечними в еколопчному вiдношеннi щодо здатностi ландшафив до самовiдновлення такi територи в регюш вiдсутнi, в той час як в Укра1ш 1х припадае вiдповiдно 35,0 та 3,2 %.
Здатшсть ландшафтiв до самовiдновлення залежить вiд типу техногенного впливу на них, який визначаеться напрямами iз специфiкою галузевих виробничих процесiв. Основний тип техногенного впливу АПК визначаеться високим рiвнем сшьськогосподарського освоення земель (перевищуе 70 % територи держави), що обумовлене високим потенщалом грунтово! родючостi земельних ресурсiв Украши. Обсяг сшьськогосподарського виробництва забезпечуеться в основному за рахунок збiльшення розораностi площi сiльгоспугiдь меншою мiрою - ощадним використанням земельних ресурсiв, мелюраци земель, застосуванням хiмiчних засобiв захисту й шшими заходами збереження врожаю [3, с. 630].
Дослщження режиму агрохiмiчного тиску на сiльськогосподарськi ландшафти, виявило значш розходження в режимi застосовуваних засобiв по регiонах, що обумовлеш в основному спецiалiзацiею виробництва. На фош гiрських регiонiв Укра1ни стосовно техногенного впливу на ландшафти особливо видшяеться Закарпатська область (табл. 2).
110
Таблиця 2
Техногенний вплив на ландшафти регшшв АР Крим та Карпат Укра'ши*
Анал1зоваш репони Площа впливу ввд загально!', % Середньор1чш навантаження, кг/га 1ндекс само-очи-щення, J 1ндекси територ1ального зосередження виробництва (локал1заци населення)
пести-циди мшеральш добрива населення промис-ловють АПК
АР Крим 68,3 2,5 12 0,38 0,84 0,79 1,09
Карпатський 52,3 1,0 47 - 1,13 1,01 1,25
Закарпатська 34,0 0,9 33 0,78 0,83 0,58 0,87
1вано- Франк1вська 53,7 0,8 35 0,73 1,07 1,07 1,28
Льв1вська 57,7 1,1 65 0,62 1,17 0,91 1,33
Чершвецька 63,4 1,0 45 0,63 1,47 0,62 1,47
*Джерело: [7, с. 85-86].
AHani3 показниюв табл. 2 свщчить, що, по-перше, найменша площа техногенного впливу на ландшафти припадае на Закарпатську область (34,0, в той час як Карпатському економiчному рaйонi цей показник сягае 52,3 %, а в АРК - 68,3 %). По-друге, Закарпатська та 1вано-Франювська област мають нaйменшi середньорiчнi навантаження щодо пестицидiв (кг/га), в тому числi й по мшеральних добривах. Вiдмiтимо, що на територи Закарпатсько! облaстi значш навантаження на ландшафти низинно! природноекономiчно! зони, на яку припадае понад 60 % рiллi, були зосереджеш знaчнi маси шкiдливих речовин, зокрема премшав, якi на даний час вивозяться з територи регюну.
По-трете, в Закарпатськш облaстi найвищий шдекс самоочищення, в той час як по АР Крим цей показник удвiчi нижчий. По-четверте, аналопчна ситуащя i щодо iндексiв територiaльного зосередження виробництва, стосовно якого нaйнижчi показники на Закарпатп.
Проведенi дослiдження свщчать, що в Зaкaрпaтськiй облaстi е нaйсприятливiшi передумови для створення i становлення екомережi в зв'язку з найменшою щiльнiстю населення, розорaнiстю земель, розвитком промисловоси, нaявнiстю aвтодорiг тощо.
Процес створення екомережi е достатньо складним i тривалим, оскiльки вимагае поеднання й оптимiзaцil багатьох елеменив природно! i сощально! сфер. Це перша в Укра!ш системна форма охорони природи, головною метою яко! е вщновлення природно! територiaльно! i функцiонaльно! цiлiсностi екосистем у поеднанш зi збалансованим !х використанням. Правовою основою формування нaцiонaльно! екологiчно! мережi е чинне природодоохоронне законодавство (Закони Укра!ни „Про охорону навколишнього природного середовища", „Про охорону земель", „Про природно-заповщний фонд Укра!ни", „Про тваринний св^", „Про рослинний свiт", а також Земельний, Лшовий i Водний Кодекси Укра!ни) з урахуванням положень мiжнaродних конвенцiй про водно-болотнi угщдя (1971 р.), про охорону всесв^ньо! культурно! i природно!
111
спадщини (1972 р.), про збереження м1груючих видiв диких тварин (1979 р.), про захист Чорного моря вщ забруднення (1992 р.), про охорону бюлопчного рiзноманiття (1994 р.), про охорону та вщтворення транскордонних водотоюв та мiжнародних озер та Всеевропейсько1 стратеги збереження бюлопчного та ландшафтного бiорiзноманiття (1995 р.) [3, с. 253].
Загальнодержавною програмою формування нацiональноl екологiчноl мережi Укра1ни на 2000-2015 рр. визначено земельш угiддя, що е складовою екомережi. У цьому вiдношеннi найбшьш сприятливi передумови для створення екомережi мае Закарпатська область (табл. 3).
Таблиця 3
ЕколоНчна мережа Укра1'ни та Закарпатсько'' обласп*
__ (на 1 ачня 2009 р.)
Украхна Закарпатська область
частка в1д частка в1д
Назва уг1дь тис. га загально1 тис. га загальноí
площ1 краíни, % площ1 краши, %
Усього земель (територш) 60354,8 100,0 1275,3 100,0
в т.ч. земл1 екомереж1: сшожат1 2416,2 4,0 95,2 7,5
пасовища 5501,8 9,1 130,5 10,2
л1си та шш1 л1совкрит1 площ1,
всього 10570,1 17,5 724,1 56,8
рад1оактивно забруднеш земл1,
що не використо-вуються в
господарств1 136,0 0,2 - -
в^дкрит1 заболочен1 земл1 978,0 1,6 0,9 0,1
вадкрип земл1 без рослинного
покриву або з незначним
рослинним покривом 1180,8 2,0 15,0 1,2
земл! п1д водою, всього 2422,5 4,0 18,3 1,4
Разом земель еколопчно1 мереж1 23205,4 38,4 984,0 77,2
*Розраховано за джерелом: [9, с. 536, 120; 8, с. 158, 517].
Дослщження свщчать (табл. 3), що в Укра1ш до земель еколопчно1 мережi вiдноситься 38,4 % до загально1 територи, а в Закарпатськiй област -77,2 %. Найбiльша частка еколопчно1 мережi в регiонi припадае на лiси та iншi люовкрит площi (56,8 % до вс1х земель), в той час як в Укра1ш - 17,5 %. Закарпатська область вигщно видiляеться на фош Укра1ни щодо наявностi в еколопчнш мережi значних площ сшожатей та пасовищ (вiдповiдно 7,5 та 10,2 %), а в Укра1ш на !х частку припадае 4,0 та 9,1 % до площi вс1х земель.
В Закарпатськiй област незначна кiлькiсть земель пiд водою (1,4 % до ус1х земель), а в Укра1ш таких земель 4,0 %. Водночас, на територи регюну значнi запаси води в тдземних озерах та родовищах мшеральних вод, а тому, на нашу думку, пщземш озера доцiльно перевести у природно-заповщний фонд з метою недопущення !х забруднення вiд антропогенного впливу.
112
Висновки. Вважаемо, що в умовах транскордонного сшвроб^ництва необхщно здшснити процес створення екологiчноï мережi в межах Карпатсько! гiрськоï системи (Карпатського Сврорепону) з метою вщновлення природноï територiальноï i функцiональноï цшсносп екосистеми у поеднаннi 3i збалансованим ïï використанням.
Створення екологiчноï мережi в рамках Карпатсько1' гiрськоï системи е важливим етапом розвитку природоохороннох' справи, одним i3 факторiв штеграцп нашоï держави до европейськоï системи сшвроб^ництва у цiй сферi, а також обов'язковим елементом на шляху ре^заци Концепцп сталого розвитку Украши та ïï прикордонних регiонiв.
Подальшi науковi розробки стосуватимуться дослiджень проблем створення екокоридорiв на землях екологiчноï мережi, в тому числi природно-заповiдного фонду в умовах розширення GC на Схiд та в контекст сталого соцiально-економiчного й еколопчного розвитку регiону.
Л1тература
1. Boon P.J. and Howell D.L. Freshwater Quality: Defining the Indefinable? - Edinburgh: Scottish Natural Heritage, 1997. - 176 p.
2. Stewart L., Hanley N. and Simpson L. Economic Valuation of the Agri-Environment Schemes in the United Kingdom // Report to: H.M. Treasury and the Ministry of Agriculture Fisheries and Food. - 1997. - 293 p.
3. Природно-ресурсна сфера Украши: проблеми сталого розвитку та трансформацш / Пщ загальною редакщею чл.-кор. НАН Украши Б. М. Данилишина. К. : ЗАТ „Ичлава". 2006. - 704 с.
4. Герасимчук З. В. Региональна полынка сталого розвитку: методолопя формування, мехашзми реалiзацiï : [монографiя]. - Луцьк : Надстир'я. - 2001. - 528 с.
5. Хлобистов С. В. Проблеми забезпечення екологiчноï безпеки в умовах трансформацп економши Украши : Автореф. дис. ... доктора екон. наук : 08.08.01 / РВПС Украши НАН Украши. - К., 2005. - 34 с.
6. Данилишин Б. М. Економша природокористування : [тдручник] / Б. М. Данилишин, М. А. Хвесик, В. А. Голян. - К. : «Кондор», 2009. - 465 с.
7. Проблеми структурноï перебудови економши Украши / тд ред. С. I. Дорогунцова, Б. М. Данилишина. - К.: РВПС Украши НАН Украши, 1999. - С. 85-86.
8. Статистичний щорiчник Украши за 2008 рш / Державний ком^ет статистики Украши; за ред. О. Г. Осауленка. Кшв. Державне тдприемство „Днформацшно-анал^ичне агентство". - 2009. - 566 с.
9. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2008 / Головне управлшня статистики у Закарпатськш област / за ред. Г. Д. Гриник. - Ужгород, 2009. - 559 с.
113
Summary Dyachenko I. B.
RENEWAL REGIONAL EKOLOGICAL NTTWORK IN NATIONAL ENVIRONMENTAL SAFETY
The article deals with some aspects of environmental security, the ability of regional landscapes of the Ukrainian Carpathians, including the ecological network to heal itself. The comparative analysis of human impact on landscapes of the region Crimea and Carpathian Ukraine as well as ecological network in Ukraine and Transcarpathia.
Keywords: environmental security, landscapes, regions of the Ukrainian Carpathians, ecological network, technogenic impact.
Cmammx nadiümna dopeda^ii 16.09.2010
114
