CC BY
86
добычи, эффективность их использования, предложена организация мониторинга состояния окружающей среды в областях Западного региона с целью дифференциации инвестиционной привлекательности областей и выбора отрасли инвестирования.
Ключевые слова, инвестиционная привлекательность, расходы на охрану окружающей среды, состояние окружающей среды, оценка естественно-ресурсного потенциала, мониторинг уровня охраны окружающей среды.
Andel 1.В. Level of guard of environment as factor of differentiation investment attractiveness of regions
It is conducted analysis of the state of environment, organization of financing of defence of environment, material well-being, efficiency of their use, the natural resources of local booty, offered organization of monitoring of the state of environment in the areas of the Western region with the aim of differentiation of investment attractiveness of areas and choice of industry of investing.
Keywords. investment attractiveness, charges on the guard of environment, state of environment, estimation of naturally-resource potential, monitoring of level of guard of environment.
УДК 54(075.8) Астр. В.В. Гобела1 - НЛТУ Украти, м. ЛьвЬв
ОГЛЯД ЕКОНОМ1ЧНИХ, СОЦ1АЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЗАГ-
РОЗ КАРПАТСЬКОМУ РЕГ1ОНУ
Визначено основш еколопчш, економiчнi та сощальш загрози. Розглянуто геог-рафiчнi особливосп територп, проаналiзовано соцiально-економiчний розвиток та еколопчну ситуащю, що склалися в репош. Обгрунтовано необхщшсть проведення комплексно! еколопчно!, економiчноi та сощально! пол^ики в Карпатському репош.
Ключов1 слова: Карпатський репон, еколопчна безпека, загрози, проблеми.
Проблема рацюнального використання та вщтворення природних ресур-с1в е актуальним та мае не тшьки глобальний, а й регюнальний характер. Для того, щоб уникнути серйозних негативних наошдюв нерацюнального в1дношення до природи, необх1дно використовувати методи рацюнального управлшня при-родокористуванням, з урахуванням вс1х можливих наслщюв антропогенного впливу, обл1ку та мш1м1заци. Важливим е перехщ на нов1, екологоор1ентоваш технологи виробництва, використання енерго- та ресурсозбер1гаючих техноло-гш, повторне перероблення та уташзащя вщходав, пошук альтернативних дже-рел палива та енерги тощо.
Сучасний стан еколого-економ1чно! системи потребуе посилення уваги до виршення проблем еколопчно! та економ1чно! безпеки регюну й обгрунту-вання основних напрям1в збереження, використання та в1дтворення природних ресуршв на засадах сталого розвитку. А також формування в1дповщно! регь онально! полггики, спрямовано! на запоб1гання \ реагування на надзвичайш ситу-аци природного характеру та обгрунтування системи ефективного використання й вщтворення природного ресурсного потенщалу краю [1].
Особливо! уваги потребуе стан еколопчних та економ1чних проблем прських райошв, оскшьки вони вщзначаються значно бшьшою, пор1вняно з р1в-нинними регюнами, крутизною схил1в, що прискорюе розвиток ерозшних проце-с1в { зумовлюе необхщшсть оргашзаци спещальних природозбер1гаючих систем
1 Наук. керiвник: доц. В.С. Дудюк - НЛТУ Укра1ни, м. Львiв
2. Екологiя довкiлля
81
природокористування. Тому доошдження особливостей природокористування гiрських регюшв, визначення закономiрностей його розвитку i впливу на довкш-ля та обгрунтування заходiв, спрямованих на ращонашзацш цього процесу, мае важливе не лише еколопчне, а й соцiально-економiчне значення[2].
Аналiз екологiчних, економiчних та сощальних загроз доцiльно здiйснити на прикладi Карпатського регiону. До Карпатського регюну належать Львiвська, Iвано-Франкiвська, Закарпатська та Чершвецька областi, тобто територи, на яких розташованi Украшсью Карпати. Специфша гiрських районiв значно ускладнюе 1х промислове i сiльськогосподарське освоення. Мiжгалузевi диспропорций поси-лення сощальних та еколопчних проблем висунули до основних завдань питан-ня оптимiзацil структури господарського комплексу Карпатського регюну, обгрунтування прюритетних напрямкiв його еколого-економiчного розвитку [3].
Дослiдник ще1 проблеми О.1. Мшашовська окреслюе поняття Карпатського регюну як: "сукупшсть регюнальних господарських комплексiв декшькох су-мiжних адмiнiстративно-територiальних одиниць (Закарпатська, 1вано-Фран-ювська, Львiвська, Чернiвецька), кожна з яких з певною часткою автономностi в рамках загальнодержавних законiв функцiонуе як цшсна територiальна еконо-мiчна одиниця, але об'еднання зусиль яких створюе додатковi можливостi для ра-цiоналiзацil територiально-галузевоl структури господарства, ефективного вико-ристання природно-ресурсного, транзитного та транскордонного потенцiалiв" [4].
Карпатська гiрська система простягаеться пгантською дугою, близько 1500 км, охоплюючи територiю декшькох кран. Загальна площа Карпат стано-вить 188 тис. км2. Карпати подшяють на Захщт (Словаччина, Чехiя, Польща i, частково, Угорщина), Схiднi (Словаччина, Польща, Украша, Румушя) та Швден-нi (Румунiя) [5]. Карпатський регюн займае площу 56,6 тис. км , що становить 9,3 % територи Украши. Населення регiону становить 6 млн 378 тис. оЫб, що становить 12,7 % населення Украши. Щшьнють населення становить 112,7 ошб на км2 [6].
Рiвень економiчного розвитку Карпатського регюну ощнюеться як серед-нiй. За виробництвом нащонального доходу в розрахунку на душу населення, лише Львiвська область перевищуе средньоукрашський рiвень, а Закарпатська взагалi мае найнижчий показник в Укршт [6].
У табл. 1 представлено частку основних галузей промисловостi Карпатського регюну в загальному обсязi промислового виробництва регюну.
Табл. 1. Частка основних галузей промисловост1 Карпатського регюну, %
Регiони Львiвська 1вано-Фран- Закарпатська Чершвецька
Промисловшть ' „„^ обл. швська обл. обл. обл.
Легка промисловiсть 12,6 19,3 17,6 24,7
Харчова промисловiсть 12,9 19,2 15,3 17,4
Лiсопромисловий комплекс 4,6 12,9 18 8
Хiмiчна i нафтохiмiчна 6,3 12,0 1,7 6,8
промисловiсть
Разом 36,4 63,4 52,6 56,9
У загальному обсязi промислово! продукци на легку промисловiсть у Львiвськiй областi припадае 12,6 %, в Закарпатськш - 17,6 %, в 1вано-франювсь-кш - 19,3 % i в Чернiвецькiй - 24,7 % [6].
Валовий регюнальний продукт (ВРП) у розрахунку на одну особу, по регюну, набагато нижчий, шж в середньому по Украш1, а в 2008 р. цей показник був меншим майже в два рази (табл. 2). 1ндекс ф1зичного обсягу ВРП також нижчий вщ середшх показниюв по держав^ що св1дчить про незадовшьний р1вень економ1чного розвитку регюну.
Табл. 2. Осповш показники порьвпялъпоХ оцьнки сощалъпо-екопомьчпого _розвитку Карпатсъкого регюпу_
Регюни Украши 2006 2007 2008
Валовий регюнальний продукт у розрахунку на одну особу, грн.
Украша 11 630 15 496 20 495
Карпатський регюн 7 184 9 197 11 810
в тому числi
Закарпатська обл. 6 576 8 452 10 626
1вано-Франк1вська обл. 8 157 10 055 12 940
Льв1вська обл. 8 351 10 915 13 902
Чертвецька обл. 5 650 7 369 9 771
1ндекс ф1зичного обсягу валового регюнального продукту %
Украша 107,3 107,9 102,3
Карпатський регюн 105,8 105,8 101,9
в тому числi
Закарпатська обл. 106,6 108,2 103,9
1вано-Фраанк1вська обл. 102,5 100,8 97,5
Льв1вська обл. 108,3 105,8 100,7
Чертвецька обл. 105,5 108,3 105,4
Валовий регюнальний продукт млн грн.
Украша 544 153 720 731 948 056
Карпатський регюн 46 086 59 083 75 458
в тому числi
Закарпатська обл. 8 158 10 508 13 208
1вано-Франк1вська обл. 11 316 13 916 17 883
Льв1вська обл. 21 486 27 987 35 534
Чертвецька обл. 5 126 6 672 8 833
Частка Карпатського регюну у ВРП становить приблизно 8,4 %, тод1 як площа територи та кшьюсть населення становлять в1дповщно 9,3 % та 12,3 %, що св1дчить про диспропорци у використанш потенщалу цього регюну. Терито-р1альш особливоси та запаси паливно-енергетичних ресурс1в (ПЕК) не дають змогу нарощувати виробничий потенщал регюну, тому необх1дно розвивати рек-реацшну та фшансову сфери.
В областях Карпатського регюну е таю види паливних ресурс1в: нафта, природний газ, кам'яне \ буре вугшля, торф, горюч1 сланщ, але запаси або нез-начш, або вичерпуються. Найбшьш1 об'екти ПЕК зосереджеш у Льв1вськш та 1вано-Франювськш областях. Х1м1чне \ нафтох1м1чне виробництво Карпатського регюну охоплюе: прничо-х1м1чну промисловють, основну х1мш, промисловють х1м1чних волокон, лакофарбову, х1м1чних реактив1в, пластичних мас та вироб1в з них. У загальному обсяз1 промислового виробництва продукци Льв1всько! области х1м1чна { нафтох1м1чна промисловють займае 6,3 %, 1вано-Франювсько! - вщ-повщно, 12 %, Закарпатськш -1,7 % { Чертвецькш - 6,8 %.
Соцiальна ситуащя в регiонi мае чiтку тенденцш до загострення, що е наслдаом загальнонацюнально1 економiчноl кризи i прорахунюв у соцiальнiй полiтицi попереднiх роюв. Але якщо на питання матерiально-технiчного розвит-ку сощально1 сфери можна дивитись з деяким оптимiзмом, то попршення демог-рафiчноl ситуаци уже сьогодш викликае тривогу. Стрiмко падае природний при-рiст населення: кожний п'ятий житель Львiвськоl областi - особа пенсшного вь ку. За останш роки кiлькiсть осiб пенсшного вшу збшьшилась у Львiвськiй об-ластi на 5,7 %, а загальна численнiсть И населення - на 1,1 %.
Не менш важлива для регiону проблема розвитку матерiально-технiчноl бази сощально1 iнфраструктури. На сьогодш юнуе значний розрив мiж норма-тивними показниками i фактичним рiвнем забезпеченостi населення об'ектами сощально1 сфери. Так, рiвень забезпеченостi населених пунктiв у сiльськiй мю-цевост Карпатського регiону дитячими дошкiльними закладами е досить низь-ким. У Закарпатськш обл. вiн становить 56,8 %, в 1вано-Франювськш - 17 %, а у Львiвськiй - 16 %. У середньому по Укра1ш цей показник становить 33 %. У регюш один садочок припадае на чотири населеш пункти. Краще ситуацiя в регюш склалася iз загальноосвiтнiми школами. Так одна школа припадае на 1,4 населений пункт, а в середньому рiвень забезпеченост школами складае 72,3 %. Проте з уЫх шкш регiону, 30,6 % потребували капiтального ремонту, а 2 % перебували в аварiйному станi. Стосовно забезпечення лiкарнями та пол^мчно-амбула-торними закладами, можна зауважити, що одна лшарня припадае на 46, а амбу-латорiя - на 6 сшьських поселень [7].
Ситуащя, що склалася в сощальнш сфер^ е досить критичною в усш дер-жавi, а в Карпатському регюш особливо. Оскшьки показники забезпеченосп дитячими дошкiльними закладами та школами е нижчими, шж у середньому по державь Закон Украши "Про дошкiльну освiту", iз змшами та поправками (ст. 3) говорить, що держава: "забезпечуе доступнiсть i безоплатнiсть дошкiльноl освiти в державних i комунальних дошк1льних навчальних закладах у межах державних вимог до змюту, рiвня й обсягу дошкшьно1 освiти та обов'язкову дошк1льну освь ту дiтей старшого дошк1льного вшу" [8]. За такого рiвня забезпечення населення дитячими дошкшьними закладами неможливо забезпечити виконання згаданого вище закону, що св^ить про складшсть ситуацil, яка склалася та необхщнють й негайного виршення.
Середньомiсячна заробiтна плата у регюш е нижчою, нiж в середньому по Укра1ш, приблизно на 22 % (табл. 3).
Табл. 3. Середньом'шячна. заробнтна плата у 2007-2009 рр.
Регюни Украши 2007 2008 2009
Украша 1351 1806 1906
Карпатський регюн 1126 1492 1595
у тому числ1:
Закарпатська 1091 1453 1562
1вано-Франк1вська 1180 1543 1627
Льв1вська 1183 1570 1667
Черн1вецька 1051 1402 1523
Така ж тенденщя спостершаеться при порiвняннi наявного та реального доходу, у розрахунку на одну особу.
Про нер1вном1ршсть розподшу доходу можна говорити, зютавивши динамку ВВП та реального доходу на одну особу (табл. 4).
Табл. 4. Дипамжа паявпого та реалъпого доходу у розрахупку па одпу особу
Наявний доход у розрахунку Реальний наявний доход, у % до ввд-
на одну особу, грн поввдного перюду попереднього року
2007 2008 2009 2007 2008 2009
Украша 10 126,0 13 716,3 14 606,2 114,8 107,6 91,5
Карпатський регюн 8 230,0 10 859,7 11 494,0
у тому числг
Закарпатська 7 323,8 9 664,5 10 028,1 116,8 111,9 92,7
¡вано-Фран-швська 8 336,0 11 262,8 12 015,4 118,3 109,8 92,7
Льв1вська 9 523,8 12 718,3 13 657,0 116,1 105,0 91,3
Чертвецька 7 738,0 9 793,2 10 275,4 114,1 102,3 93,2
У Карпатах зосереджена третина люових запашв Украши, люиспстъ ще! територи одна з найвищих у крш'ш - 53,5 %. Тут росте 2110 вид1в квггкових рос-лин (50 % генофонду судинних рослин Украши), багато цшних вид1в дерев { ль карських рослин. Та протягом останшх десятилгть Карпати зазнають дедал1 бшь-ших втрат унаслщок д1яльносп людини. Карпатськ люи опинилися перед загро-зою зникнення не тшьки через люорозробки, а й вщ х1м1чного забруднення, кис-лотних дошдв, як йдуть { з1 сходу, 1з заходу, вщ д1яльносп великих промислових центр1в у мютах Калуш, Стебник, Надв1рна, Новий Роздш, Дрогобич, Бурштин. Особливо важких техногенних змш зазнало геолопчне середовище у регюш Дрогобицько-Бориславського промислового району (Льв1вська область) [9].
У перюд з 1947 по 1957 р. у Карпатах було заготовлено 70 млн м дереви-ни, внаслщок чого знелюнено 20 % площ. Люошки були залюнеш, але молод1 культури не здатш виконувати водозахисну функщю. Тому частше стали вини-кати катастроф1чш паводки. З 1700 по 1941 р. у Карпатах було зафшсовано 12 таких паводюв (один випадок на 20 роюв), з 1941 по 1998 р. нараховуеться 16 (кожш чотири роки). Ц даш переконливо св1дчать про антропогенш причини порушення пдролопчного режиму в прських р1чках [9]. Збитки, що були завда-т, ощнюються в середньому на р1вш 15,3 млн грн на рж, окр1м 1998 та 2001 рр., коли збитки оцшювали вщповщно - 500 млн грн { 300 млн грн [1]. Збитки ж, за-под1яш внаслщок повеш в 2009 р., ощнюють приблизно в 987 млн грн [10].
Для бшьшо! частини Карпатського регюну характерш ютотна антропогенна трансформовашсть ландшафтов { значна забруднешсть середовища. Хоча, на вщмшу вщ шших регюшв Украши (таких, як Донеччина, Придншров'я), по-ширення забруднення не мае загального, площинного характеру [2]. Проте в де-яких мюцях сформувалися стабшьш вогнища загрозливого еколопчного стану (наприклад, у межах Дрогобицько! агломераци, Льв1всько-Волинського вугшь-ного басейну, у зонах впливу Явор1вського { Роздшьського ВО "С1рка", Калусь-кого ВО "Ор1ана").
Як видно з даних табл. 5, уташзовано тшьки 32 % шюдливих в1дход1в, 31 % знищено та близько 2 % захоронено. Близько 35 % вщход1в, що утворились в регюш, не знешкоджено.
Табл. 5. Основт показники поводження з вiдходами 1-111 клаЫв небезпеки _у 2008 р. (тис. т)_
Рег1они Утворилось Утил1зовано Знешкоджено (знищено) Видалено (захоронено)
Украiна 2301,2 894,8 56,3 1066,3
Карпатський рег1он 12,2 3,9 3,8 0,2
У тому числг
Закарпатська 3,6 1,1 0,1 0,2
1вано-Франк1вська 7,0 2,1 3,2 0,0
Льв1вська 1,4 0,6 0,5 0,0
Чертвецька 0,2 0,1 0,0 0,0
Регюн займае провщш мюця за рiвнем забрудненост повiтря i вод та за забруднешстю грунтов мшеральними добривами i пестицидами. За забруднешс-тю повiтря та поверхневих вод регюн посщае 4-те мiсце, за забрудненням грунтiв мiнеральними добривами 1-ше мiсце, а пестицидами - 2-ге мiсце [2].
Проаналiзувавши ситуацiю, можна зауважити, що населення Карпатсько-го регюну проживае сьогоднi в умовах сощального дискомфорту i наростання сощально1 напруги. Внаслiдок неефективного використання природних ресурсiв та нерацiональних заходiв у регюш сформувалась нестабiльна економiчна система, яка загалом е кризовою та неефективною, завдаючи при цьому значно1 шко-ди довкiллю. У регюш нагромадилось багато екологiчних, економiчних та соць альних проблем, гострота i необхiднiсть вирiшення яких потребуе посилено1 ува-ги з боку держави та громадськосп.
Враховуючи географiчнi, природнi, iсторичнi та економiчнi умови та по-тенцiал регiону, можна передбачити, що на етат входження Украши у свiтову спiльноту Карпатський регiон повинен стати своерiдною базою, де зважена еко-номiчна политика, поеднавши регiональнi, державнi i мiжнароднi iнтереси краши, забезпечить вiдповiдний рiвень соцiально-економiчного розвитку, враховуючи прiоритетнiсть еколопчно1 безпеки. Отже, йдеться про вибiр правильного страте-гiчного курсу, розроблення екологiчноi полiтики регiону. З урахуванням наявних в Карпатському регiонi природного, економiчного, наукового та технiчного по-тенцiалiв, стратегiчна мета розвитку територн полягае в тому, щоб на основi оптимального використання природних, матерiально-технiчних, трудових та ште-лектуальних ресурсiв створити ефективну економiчну систему, яка забезпечить матерiальний добробут населення i екологiчну безпеку Карпатського регюну.
Система еколопчно1 безпеки полягае не тшьки в л1кшдаци негативних наошдюв екологiчних катастроф, але й повинна попереджати 1х появу у майбутньому. Для цього необхщно забезпечити систему заходiв, що стимулюва-тимуть впровадження нових, екологiчно чистих технологiй виробництва та меха-нiзмiв здiйснення еколопчного монiторингу та експертизи, з метою комплексно: оцiнки екологiчноl ситуацil та розроблення оперативних заходiв щодо подолання негативних процесiв на етапi 1х утворення.
Л1тература
1. Лицур 1.М. Л1сов1 ресурси Карпат у систем! еколого-економiчноi безпеки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - Льв1в : НЛТУ Украши, 2007. - 20 с.
2. Тьорло В.В. Еколого-економiчнi проблеми землекористування прського perioHy (на прикладi Закарпатсько'1 обласп) : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.08.01 / НАН Украши; Рада по вивченню продуктивных сил Украши. - К., 2003. - 234 с.
3. Важинський Ф.А. Соцiально-економiчний механiзм структурно!' трансформацп регионально! господарсько! системи / Ф.А. Важинський, О.С. Молнар, А.В. Колодшчук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 286-290.
4. Мшашовська О.1. Прикордонний регюн як об'ект дослщження регионально!' економь ки / О.1. Мшашовська. - Мукачево : Вид-во Мyкачiвського ДУ. - 234 с.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з кйр://,^^^ик.,шк1реё1а.ог§/,мк1/Карпати.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Мацола М.М. Вплив сощально! шфраструктури на людський розвиток у сiльськiй мю-цевосп Карпатського регiонy / М.М. Мацола, С.М. Мацола. - Львiв : Вид-во "Свгг". - 168 с.
8. Закон Украши "Про дошкшьну осв^ // Вiдомостi Верховно! Ради Украши (ВВР), 2001, № 49, ст. 259.
9. Прийма А.М. Еколопчш проблеми Карпатського регюну Украши / А.М. Прийма, 1.В. Брюховецька. - Львiв : Вид-во "Свгг". - 244 с.
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tsn.ua/ukrayina/zlivi-zavdali-prika rpattyu-zbitkiv-mayzhe-na-milyard-griven.html.
Гобела В.В. Обозрение экономических, социальных и экологических угроз Карпатскому региона
Определены основные экологические, экономические и социальные угрозы. Рассмотрены географические особенности территории, проанализированы социально-экономическое развитие и экологическая ситуация, сложившиеся в регионе. Обоснована необходимость проведения комплексной экологической, экономической и социальной политики в Карпатском регионе.
Ключевые слова: Карпатский регион, экологическая безопасность, угрозы, проблемы.
Gobela V.V. Review of economic, social and ecological threats of Carpathians region
The main environmental, economic and social threat. Geographical features of the territory considered, analyzed the socio-economic development and environmental situation prevailing in the region. The necessity of a comprehensive environmental, economic and social policy in the Carpathian region.
Keywords: Carpathian region, ecological security, threats and problems.
УДК [504.064:658]:352 Астр. О.Л. Лотиш1 - НЛТУ УкраТни, м. Льв1в
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ОГЛЯД ЯК 1НСТРУМЕНТ СИСТЕМИ МУНЩИПАЛЬНОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Детально розглянуто основш кроки здшснення еколопчного огляду мунщипаль тету. Визначено основш сфери, на як! спрямований еколопчний огляд, а також обме-жуюч1 фактори його здшснення.
Ключов1 слова: еколопчний огляд, первинний еколопчний огляд, внутршнш еколопчний аудит, система мунщипального еколопчного менеджменту.
Еколопчний огляд як шструмент мунщипального еколопчного менеджменту можна використовувати у двох формах - як первинний еколопчний огляд i як внутршнш еколопчний аудит. Еколопчний огляд, за визначенням Депар-
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Максим1в, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
