CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С. 466-471
УДК 808.2
Вербалiзацiя параметрiв правосвщомосп украшав в паремiйнiй картинi свiту: омовлення концепту хабар
Юськв Б. М.
Льввський державний унверситет внутрiшнiх справ, м. Льв'в, Украна
Стаття присвячена анал1зу концепту хабар у межахконцептосфери права, що репрезентуе паремтну мовну картину св1ту. Виокремлено низку смисл1в концепту, що м1стятъ моралъно-цттст характеристики етносу, зокрема правосв1домост1 укратщв.
Ключовi слова: концептосфера права, мовна св1дом1стъ, парем1я,концепти-автохтоми, юридичний дискурс.
Актуалъшстъ проблеми. При^в'я та приказки е своерщним прикладом вщо-браження не лише ушверсалш загальнолюдського життевого досвщу, а й нацюналь-но! лопки та свтооцшки, що сприяе виробленню особливостей менталiтету етносу. Вони становлять головну частину афористичних суджень, що мютять у лакошчнш мовно-образнш формi нацiонально зумовленi цiннiсно-орiентованi узагальнення об'ективно! дiйсностi, крiзь якi проглядають певнi константи складу народного мис-лення [3, с. 66]. Як носи нацюнально-культурно! шформаци, вони е вщображнням своерщно! взаемоди мовно! i культурно! семантики, адже прислiв'я - верхня межа фразеологiчностi ("мовносп") i нижня межа тексту (смислу) [11, с. 67].Паремшш тексти, що е втшенням елементарних смислiв у сво!й сукупностi формують вели-чезне змютове багатство людсько! культури.Як дискурсивнi, текстотворчi одиницi, пареми е одиницями концептуально! картини св^у i виражають св^оглядш концепти iндивiда чи етносу.
Семантико-культуролопчний обсяг концепту можна безкiнечно уточнювати, вщ-находити його новi граш, оскiльки вiн е об'ектом дослщження не тiльки лiнгвiстики, а й лопки, психологи, культурологи, фшософи. Ю. Степановобразно називае концепт "пучком" уявлень, понять, знань, переживань, що супроводжуе те чи те слово. Концепт, як вщомо, ширший за поняття, оскiльки останне включае сукупшсть осно-вних ознак, а концепт об'еднуе шформащю про всi ознаки реали [19, с.291].Незва-жаючи на усталений розподш концептiв на загальнокультурш й етнокультурнi, вiн завжди мютить етнокультурний компонент, що може виявлятися з рiзним ступенем виразностi,бути по^зному експлiкованим.
Особливу увагу заслуговують концепти, що вщображають народнi уявлення про правду, справедливють, закон, правосуддя. Цим концептам присвячений чисельний корпус паремш. Саме за допомогою текстiв малого жанру кожна конкретна мовна особистють чи суспшьство загалом висловлюють й свое бачення права, артикулю-ють вимоги, знання про чиннi закони та !х оцiнку, переконання в правомiрностi чи
Вербалiзацiя параметрiв правосвiдомостi украшщв в паремшнш картинi свiту: омовлення концепту хабар
неправомiрностi судових дiй, справедливостi й несправедливосп самих законiв, на-магаються "встановити" межiправового поля. У кожному конкретному суспшьсга складаються своeрiднi правовий неправовийвиди дискурсiв, щохарактеризують рiвень наявно! правосвiдомостi [10, с.75].Концепти, що входятьу концептосферу права,може бути репрезентована рiзноманiтними концептами-автохтомами, зокрема такими, як, наприклад, паремiйний концепт хабар.
Мета дослщження - показати, як пареми як нетиповi тексти мало! форми, що е одиницями концептуально! картини св^, концентрують основнi смисли концепту хабар та культивують у носив украшсько! мови певний тип правосвiдомостi.
Матер!алом до^дження слугують збiрки "Галицько-русью народш приповки" 1.Франка, "Збiрка украшських приказок i приств'1в" А. Багмета, М. Дащенка, К. Ан-друщенка та ш.
Анал1з останмх досл1джень та публтацт. На особливу роль паремш у ство-реннi МКС вказують такi мовознавцi, як О. Бабкш, Г. Богданович, I. Голубовська, В. Жайворонок, В. 1ваненко, С. Жаботинська, Т. Космеда, Л. Лисиченко, В.Моюенко, Ю. Прадiд, В. Русанiвський, О. Селiванова, О. Ткаченко, Д. Ужченко та ш. Вивченню МКС з огляду на зазначеш проблеми присвячеш працi Н. Арутюново!, В.Гака, Ю. Апресяна, В. Телп, О. Шмельова, В. Шаклеша, Ю. Степанова та ш., зокрема пареми щодо концептосфери права дослщжували такi вченi, як I. Снепрьов, I. 1ллюстров, В. Сироткш, С. Воркачев, I. Палашевська. Серед перших украшських дослiдникiв до ще! теми звернувся П. Чубинський. Значне мюце правовi пареми посши в збiрках М. Номиса, М. Комарова, I. Франка i В. Охрiмовича.
Аналiз паремiй блокуправо,закон, правосуддя ч^ко вказуе на те, що в украшськш культурi сшвюнуе двояке ставлення до закону. Одна група прислав'!в i приказок пе-редае вiру в правдивiсть закошв - основи суспiльного устрою: "Де закони виповня-ють, там ус прав1 бувають"[1, с.51]; "Закони добр1, та судд1 лих/"[1, с.51]; "Закон
- не огонь - водою не заллеш (закону грошима не зламаеш) "[1, с.51];"Закон для гро-мади, що вгжки для коня"[1, с. 51].
Значно бшьша частина паремш передае негативне ставлення до закону й правосуддя, не заперечуеться думка й про хабарництво, корупщю в судовш система Ма-ючи певнi пiдстави стверджувати, що "юристи на руку не чисп"[5, с. 155], творцi фольклорних текспв давали вiдповiдну характеристику законодавству, правозахис-нiй дiяльностi загалом: "Закон павутина, в котрт муха путае ся, а чмть прол1тае"
- загальне спостереження про безкаршсть великих злодив[2, с.199], порiвн. також приклад iз СУМу: "Закон у пана, як дишло, - куди направить, туди й вийшло"[18, с.155];"Грош1 свое право мають"-вони ламають писанi й неписаш закони [2, с. 660]; "До права треба мати два мшки: оден грошей, а другий бачност1» [2, с. 660].
Ще в античш часи гострою була проблема зневажання закону, свавшля сильних у ставленш до слабших, про що свщчать ранш твори грецько! лтератури, зокрема "Теогонiя" i "Труди i днi" Гесiода [7, с.539-604]. У десятках латинських приставив та афоризмiв, що дiйшли до нас з античних часiв, а також доби Середньовiччя, Вщро-дження, Просвiтництва, висловлено домшуючу в цей час вiру в силу i справедливiсть закону, хоча тодi ж побутували i пареми, в яких вiдображено негативне ставлення до закону i правосуддя [22, с.335-337].
Унiверсальною е думка про виршальне значення сили в трактуванш закону, що була принесна в сучаснi мови з латини: "Де сила, там г закон"[15, с. 410]; "Сила закон переступает (ломит)" [9, с.243]; "Ктосильнее, тот и правее»[9, с.283].Трива-
лють побутування таких паремш свщчить про незмiнну актуальнють вербалiзовано! iдеологеми. Частковою !! реалiзацiею е також i вiдображена в паремiях тема переваги сили грошей, тдкупу, хабарництва в тлумаченнi права, закону, суспшьно! справедли-востi: "Грошi, то рацгя "- знач. се докази: у нечистiй справi перед купленим суддею шяю докази стшш, крiм грошей [2, с. 660)]; "Грошомусюдимiсце даютъ" [2, с. 661] - знач. багатого чоловша пустять туди, куди не пускають бщного;"3 дужчим не бо-рисъ, з богатим не судисъ "- бо дужчий тебе поб'е, а багатий справу виграе, хоч би й тдкупом [2, с. 166]; "1деш до суду, то треба "прийдiте, поклотмо ся"- в судi треба проходити рiзнi шстанци i кланятися скрiзь, а то й дати хабаря[2, с. 245].
Словник укра!нсько! мови тлумачить лексему хабар як: грошi аборечi, що даютъ-ся службовт особi як тдкуп, плата за яю-небудъ злочинт, незаконт дИ' в ттересах того, хто гх дае; побори, що гх збирали з тдлеглих або залежних людей представ-ники влади[18, с.7]. Лексема тдкуп, за поясненням цього ж словника, означае дда, що виражена в дiесловах тдкупати, тдкуповувати [18, с. 445], в значенш при^в-ника тдкупом, щоозначае за допомогою хабарiв, подарунюв, грошей тощо отрима-ти прихильшсть, послугу тощо. Б. Гршченко трактуе лексему хабарза допомогою русизму, синошма взятка[16, с. 383]. У словнику цього ж автора знаходимо термш базаринка, що означае «подарунок, хабар», яке iлюструеться реченням з "Ене!ди" I. Котляревського: "Ти базаринку любиш брати, а людям в нуждi помагати не дуже, бачу, поспiшивсь", а також лексему басаринка (басаринок), яку тлумачать як: 1) подарунок, хабар; 2) прибавка до плати; 3) вщроб™к, допомога роботою. Сучасш словники форми базаринка й басаринка цшком слушно подають як застарш [18], а фразеолопзми типу брати (давати) базаринку (басаринку) фшсують нерегулярно. Семантично опорш компоненти фразеологiзмiв вже протягом столт тлумачать як "хабар, подарунок": базаринка - "базарний хабар або гостинець з базару"; "хабар, пеня, штраф за нанесення увiччя, рани"; "дабнищ, дрiб'язковий подарунок, ^раш-ка"[14, с. 10]; базарунок - 1) подарунок, хабар», 2) "грошова пеня" [13, с. 357]; басаринка - "обумовлений подарунок, хабар", гуц. басарунок- «невеличкий подарунок як вщдяка за зроблену послугу» [18, с. 153]. Слово базаринка вважають наслщком контамшаци ^в базар i басаринок; ст. басаринок- "винагорода за побо!" (XVII ст.), це запозичення з шмецько! [6: 1, с. 114, 147]. Зафшсоваш на Донеччинi дiал. базаринка (базарники),брати, заст. "одержувати хабарГ': "Усi вони там базарники берутъ» (Шахтарськ), базаринка давати, заст. "давати хабарГ': "Щоб Олена вступила до тех-нiкуму, батько дав декому базарника» (Шахтарськ)[20, с. 25].
Отже, значна кшьюсть прислiв'!в i приказок, пов'язаних з концептом хабар як фрагменту концептосфери права,в носi!в укра!нсько! мови експлiкуютьнегативнi оцiннi характеристики, свщчать про рiвень соцiального стану суспшьства в певний перiод, указують на недолши правово! системи авторитарних та тоталгарних сус-пiльств, негативними сторонами яких е явища корупцi!, хабарництва судово! системи, безкарнiсть у порушенш законiв людьми з високим сощальним статусом, бага-тими людьми i незахищенiсть людей iз нижчим сощальним та фшансовим становищем, що вербалiзовано в асоцiативному рядi лексем: хабар, грошi, подарунок, тдкуп, базаринка, басаринка, послуга, вiддяка, тдкуплення, дарування, почастунок, дачка, побори, взятка, тощо.
Згщно iз "звичаевим правом"громадська рада на Галичинi вибирала на посаду голови суду вшта та двох присяжних, тобто людей "вщомих своею сумлiннiстю, по-важних та справедливих" [4, с. 71], яю, вiдповiдно до тодiшнього громадського за-
Вербалiзацiя параметрiв правосвiдомостi украшщв в паремшнш картинi свiту: омовлення концепту хабар
кону, складали присягу такого змюту: "Вони свiй обов'язок сумлiнно i чесно будуть виконувати як над бщними, так i над багатими i подарункiв за судiвництво не будуть приймати" [4, с. 73].
Вручення подарункiв набуло загального поширення i стало негативним явищем, про що говорить розпорядження помiщика села Черешневе: "Коли бачу, що за кож-ним проханням селяни приходять до двору з подарунками, i як видно, що до цього вони давно призвича!лись з давшх часiв, тому рекомендую вiйтiвському суду, при-сяжним та всiм урядникам вщ iменi двору та уше! громади, щоби не наважувались у який-небудь спошб брати грошi, подарунки або тягнути людей на коштовш почас-тунки, а тим бшьше в громадських iнтересах"[12, с. 159]. Викриваючи хабарництво в судовш систем^ люди з iронiею та глузуванням наголошують, що це дiевий спошб дiйти правди: « Чия гор1вка на стол1, того правда у сел1» - характеризують часи дав-нього вшпвського сiльського судiвництва, часи, коли дiяли по-п'яному. В ширшому значеннi характеризують взагалi пiдкупнi, хабарницью суди [2, с. 590]; "Вткни му в руку, то скаже куку" - дай хабаря, то промовить ласкаво, - йдеться про возно-го або шшого урядового посшаку [2, с. 421]; "Ляда б1да чолов1ка удре"-зазвичай говорять про дрiбних урядниюв,возних, писарiв i т. ш., що користуючись прикрим положенням або потребою селянина бажають вщсудити вiд нього якусь дачку для себе. "Бща"зпрдно: непочесний, неважний чоловш [2, с. 84];"Адвокат 7 вовк, то си-брате"- злобна увага про здирливють адвокапв [2, с.489].
Отже, виокремлюемо додатковi експлiцитнi i iмплiцитнi смисли концепту хабар, що доповнеш змiстом окремих паремiйних одиниць, як були наведенi: «смарувати», «уткнути», «видерти», «домагатися», «узяти силою»,«тдсудити дачку», «вткнути в руку», «жадати датку», «дати куку», тощо.
Як зазначае О. ^ашвська, дарування може бути формою подяки за послугу: "Знай, кому добро твориш i за що кому дариш". Дарування за послуги визнаеться законним лише в тому випадку, коли воно вщбуваеться вщповщно до звича!в. Наприклад, в старовину суддя не отримував винагороди за працю, а жив за рахунок дарованого, що отримував вщ сторш у процес ведення справи. У регiональних звичаевих нормах закршилася традицiя пригощати волосних суддiв або давати порiвну грошi з обох сторш. Приймання подарункiв службовими особами за надання послуг в штересах дарувальника i з корисливою метою отримало назву хабарництва: "Дари й наймудрь ших ослiплюють"[8, с. 92-93].
В украшськш свщомосп iснуе поляризована оцшка слуг закону i самих закошв, що виявляеться в структурi при^в'!в та приказок, що побудоваш на контрастi. Укра-!нська культура впродовж багатьох втв характеризуеться, як i деякi iншi слов'янськi культури,принципово полярно-дуальною структурою: основнi культурнi цшносп в середовищi укра!нського суспiльства розмщеш в двополюснiй цiннiснiй сферi, вер-балiзованiй на опозицiях: "закон-беззаконня ", "правда-брехня ", "справедлив1сть-несправедлив1сть", "правом1ртсть-неправом1ртсть" "добро-зло", "сов1сть-не-чесмсть", "свят1сть-гр1х", "порядок-безпорядок", "кара-безкармсть",тощо.Та-кий спошб сприйняття свiту i себе в ньому, домiнування вприслiв'ях протиставлень святосп законiв несправедливостi правосуддя мае деяку нацюнально-юторичну спе-цифiку.
Висновки. Отже, украшсью прислiв'я та приказкиз ключовим словом хабар, що репрезентуе концептосферу права, чггко вiдтворюють тенденцil, що акумулюють рiзнi, часто суперечливi погляди на стан колективно! свiдомостi носив украшсько!
мови, вони мютять в co6i аксiологiчну оцiночну складову i вiдображають особли-вють правового менталитету укра!нства. Цi мовленнeвi конструкци не засвiдчують високого ступеня моральност суспiльства, а з плином часу немае пiдстав для змiни цих поглядiв, про що засвiдчуе наша дшсшсть, довкiлля.
Перспективою ще! науково! розвiдки вважаемо всебiчний опис мшроконцептос-фери права, що репрезентована в укра!нськш паремiйнiй картинi свiту.
Список лггератури
1. Багмет А. Збiрка укра!нських приказок та приставив : [2-ге вид., стереотип., з репринтного вщтворення вид. 1929 р.] / А. Багмет, М.Дащенко, К. Андрущенко. - К. : Технiка, 2004. - 224с.
2. Галицько-русью народш приповiдки : [у 3-х т.]. / ^брав, упорядкував i пояснив др. 1ван Франко: 2-е вид.] - Львiв: ВЦ ЛНУ iм. 1.Франка, 2006. - Т. 1. - 832с. - Т. 2. -818с. - Т. 3. - 699с.
3.Голубовська I. О. Паремп як вщбиття щннюних прюрите^в етшчно! спiльностi (на матерiалi укра!нсько!, росшсько!, англшсько! та китайсько! мов) / I. О. Голубо-вська // Мовознавство. - 2004. - № 2-3. - С.66-74.
4.Гошко Ю. Г. Звичаеве право населення укра!нських Карпат та Прикарпаття XIV
- Х1Хст. / Ю.Г. Гошко. - Львiв: 1нститут народознавства НАН Укра!ни, 1999. - 336с.
5. Закревський Й. Малороссшскияпословицы, поговорки и загадки и галицкия-приповедки. Собрал Николай Закревский // Старосветский бандуриста. - Москва : Университетская типография, 1860. - Кн. II. - С. 138-244.
6. Етимолопчний словник украшсько! мови / Голов. ред. О. С. Мельничук. - К.: Наук. думка, 1982-1989. - Т. 1-3.
7. Iсторiя европейское' ментальносп / За ред. Петцельбахера; переклав з шм. Во-лодимир Кам'янець. - Львiв: Лгтопис, 2004. - 720с.
8!вашвська О. П. Звичаеве право в Укра!ш. Етнотворчий аспект: навч. пошбник / О. П. Ьатвська. - К. : ТОВ «УВПК» Екс-Об», 2002. - 264с.
9. !ллюстров I. И. Жизнь русского народа в его пословицах и поговорках: [Сб. рус. пословиц и поговорок] / I. И. !ллюстров . - 2-е изд., испр. и знач. доп. - СПб., 1910.
- 286c.
10. Калиновський Ю. Ю. Приказки та приств'я як iндикатори повсякденно! право-свщомосп / Ю. Ю. Калиновський // Гумаштарний часопис. - 2006. - № 3. - С.75-80.
11. Коцюба З. Г.Совiсть, правда i грiх у лiнгвоконцептуальному аспект / З. Г. Ко-цюба // Вiсник Ки!вського нацiонального лшгвютичного унiверситету. - Сер.: Фшо-лопя. - Т.10, № 1. - С.67-73.
12. Левицький К.Закон Великого князя Ярослава Володимировича "Правда Русь-ка" (переклад). Часопис правничий / К. Левицький. - Львiв, 1985. - НТШ. - С. 155171.
13. Материалы для словаря малорусского наречия, собранные в Галиции и в Северовосточной Венгрии Яковом Федоровичем Головацким // Наук. зб. Музею укр. культури у Свиднику / За ред. I. Русинки. - Пряшев, 1982. - С. 351-612.
14. Пискунов Ф. Словарь живого народного, письменного и актового языкарусских южан / Ф. Пискунов. - К., 1882. - 304с.
15. Приств'я та приказки. Людина. Родинне життя. Риси характеру / Упоряд. М. М.Пазяк. - К. : Наук. думка, 1990. - 440с.
Вербалiзацiя napaMeTpiB правосвщомосл украшщв в паремшнш картинi CBiTy: омовлення концепту хабар
16. Словарь укра!нсько! мови : [у 4 т.]. Т.4 Р-Я / [упорядкував з додатком власно-го матерiалу Б. Грiнченко / НАН Укра!ни. 1н-т укра!нсько! мови]. - К.: Наук. думка, 1997. - 616с.
17. Словник гуцульських говiрок // Гуцульщина: Лiнгв. Етюди. - К.: Наук. думка, 1991. - С. 90-27.
18. Словник украшсько! мови: в 11 т. - К.: Наук. думка. - Т. 1, 1970. - 800с.
19. Ужченко В.Д. Фразеолопя сучасно! укра!нсько! мови : [навч. поабник] / В. Д. Уж-ченко, Д. В. Ужченко. - К. : Знання, 2007. - 494 с.
20. Ужченко В. Фразеолопчний словник схщно слобожанських i степових говiрок Донбасу / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - 4-е вид.. - Луганськ, 2002. - 263с.
21. Центральний державний юторичний архiв у Львова -Ф. 142. -Оп. 1. - Од. зб. 3. - Арк.15, 17, 96.
22. Цимбалюк Ю. та ш. Бiблiйна мудрiсть у латинських афоризмах укра!нською та англiйською мовами: [Науково-навч. пошбник] // Ю. Цимбалюк. - Вшниця, 2003. - С. 335-337.
Юскив Б. Н. Вербализация параметров правосознания украинцев: характеристика концепта взятка // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012.
- Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С.466-471.
Статья посвящена анализу концепта взятка в пределах концептосферы права, репрезентирующегопаремийную картину мира. Выделена система смыслов концепта, содержащая морально-оценочные характеристики этноса, в частности правосознания украинцев.
Ключевые слова: концептосфера права, языковое сознание, паремия, концепты-автохтомы, юридический дискурс.
Yuskiv B. M. Verbal description of law awareness parameters of Ukrainians:characteristics of the concept bribe // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications».
- 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 466-471.
The article is devoted to the analysis of the concept bribe within the law conceptosphere which represents the paremia picture of the world. It outlines the meanings of the given concept containing moral-estimating features ofethnic people, in particular law awareness of Ukrainians.
Key words: the law conceptosphere, linguistic consciousness, paremia, autochthon concepts, law discours.
Поступила до редакци 12.03.2012р.
