CC BY
219
УДК 811.161.2'373.7:811.161.2'28
КОМПОНЕНТ ХАТА В СКЛАД1 ПАРЕМШ УКРАШСЬКОГО Д1АЛЕКТНОГО МОВЛЕННЯ
Н. Д. Ков аленко
COMPONENT "KHATA" IN THE UKRAINIAN DIALECTICAL PAREMIES
N.D. Kovalenko
Кам Янецъ-Подшъсъшй нацiональний утверситет мет 1вана Огieнка, Украта [email protected]
В статье описаны пословицы и поговорки украинской диалектной речи с компонентом хата на материале современных диалектологических словарей. Путь достижения счастья — знать и победить негативные черты характера, потому высмеивание бесхозяйственности, лени, жадности и равнодушия — всегда актуальная тема народных паремий. Особенную ценность представляют данные об употреблении в речи диалектизмов, об устойчивости паремий или изменениях их структурно-семантических характеристик.
Ключевые слова: паремии, диалектология, говоры, пословица, поговорка, компонент «хата»
This article describes proverbs and sayings of Ukrainian dialects which include the component "khata" (house) on the material of modern dialect dictionaries. The way to reach happiness is to know and to overcome negative features of a character, that's why the derision of thriftlessness, laziness, greediness and indifference is always a relevant theme for folk paremies. The data on using dialect units in the language and on steadiness of paremies or changes in their semantic-and-structural characteristic are of a great value. Keywords: paremies, dialectology, dialects, proverb, saying, component "khata"
В основi творення паремш, як вщомо, лежать спостереження над оточуючою природою, тваринним свиом, а найбшьше — над побутом i поведшкою людини. Традицшним для слов'янських етноав е об-разно-метафоричне воображения у мовi й культурi зв'язку побуту людини з осмисленням себе в цьому свт, а звщси й розумшня закошв побудови довшлля i всесвиу загалом. У безпосередньому стлкуванш з респондентом виявляемо, що у момент повщомлення паремiя стае центральною у передачi знань, мудросп, а то й експресп.
Рiзнi аспекти народного буття — основа неви-черпного джерела творення паремш. У кожному го-ворi побутують сталi мовш вирази, яш зб^аються з лггературними зразками, або мають численш струк-турно-семантичнi варiанти, зберiгають дiалектизми чи локалiзми. Те, що паремп передаються з поколiння в поколшня, е цiнним i для гстори мови.
Незважаючи на посилений iнтерес дослiдникiв до ареально! фразеологп, матерiали з рiзних територiй Украши ще недостатньо представленi у лексикографiчних працях. Особливо вагомим дороб-ком е публжащя регiональних словников, до складу яких входять власне дiалектнi фраземи i так1, що вис-тупають у сучаснiй укра1нськ1й лiтературнiй мов^ а також приказки i при^в'я: «Фразеолопчний словник лемк1вських говiрок Схвдно1 Словаччини» Н.Вархол,
A.1вченка [1], «Фразеолопчний словник говiрок Нижньо! Наддшпрянщини» В.А.Чабаненка [2], «Сказав як два зв'язав. Народш вислови та загадки iз зах1дного Полiсся i захщно! частини Волиш» Г.Л.Аркушина [3], «Фразеолопчний словник схщнослобожанських i степових говiрок Донбасу»
B.Д.Ужченка, Д.В.Ужченка [4], «Що сшьце, то нове слiвце: словник фразеологiзмiв Захiдного Полюся» З.С.Мацюк [5], «Фразеолопчний словник говiрок
Житомирщини» Г.С.Доброльож [6]. Останнiм часом спостерiгаемо пильну увагу до особливостей окремо! говiрки, чи мовлення конкретного носiя дiалекту (працi М.П.Лесюка [7], Ю.О.Громка [8]). Отже, у на-званих лексикографiчних працях к1нця ХХ — початку ХХ1 ст. представлено швшчне нарiччя украшсько1 мови (Г.Л.Аркушин, Ю.О.Громко, З.С. Мацюк, Г.М.Доброльожа); 2) швденно-схщне (В.Д.Ужченко, Д.В.Ужченко, В.А.Чабаненко); 3) швденно-захщне (Г.Л.Аркушин, Н.Д.Вархол та А.О.1вченко, М.П.Лесюк).
Сталi вирази украшсько1 дiалектного мовлення стали об'ектом грунтовних дослiджень останнiх деся-тилiть. Цiнними е статтi, монографп, матерiали до словников, власне словники, матерiали яких тдтвер-джують надзвичайно багатий фонд стiйких сполучень ^в, активне варiювання фразем в ареальнш проекцп на усiх рiвнях.
Предметом нашого опису стали пареми з компонентом хата, що зафжсоваш в словниках украшсь-кого дiалектного мовлення (зi збереженням правопи-су укладачiв), а також у картотещ автора (далi — КА), де зiбрано матерiал iз Подiлля та Швденно! Во-линi.
Створення iдеографiчноl схеми фраземiки та паремiй говiрок е важливим етапом у побудовi кла-сифшаци на матерiалi украшського дiалектного континууму, що в майбутньому дозволить iз максимальною ефектившстю використати данi у дослщженнях з украшсько1 та слов'янсько1 дiалектологiй.
Лексика народного побуту — назви житла, речей хатнього вжитку, знаряддя пращ — е стшким утворенням у складi загальнонацюнально1 мови (як литературного, так i дiалектного И рiзновидiв), позна-чае реалл, як1 споконвжу е складовою частиною ма-терiальноl культури народу. Отже, побутова лексика е
предметом вивчення не лише дiалектолоriв, а й фахiвщв, яш щкавляться матерiальною й духовною культурою народу.
Сталi вислови i паремiйнi одинищ, що побу-тують на певних територiях Укра1ни з давнiх чаав привертали до себе увагу фольклориспв, етногра-фiв, письменник1в, дослiдникiв, уах, хто цiкавиться як народною мудрштю, так i способами И фшсаци у мовi (працi М.Номиса, I.Франка, 1.Гнатюка, П.Чубинського та iн.).
Власне фразеолопзми, а також прислiв'я та приказки, як1 побутують у говiрковому мовленнi, як вiдомо, мають здатшсть бiльш тривалий час, нiж лек-сична система мови, зберiгати давш дiалектнi слова, фонетичнi риси i граматичнi форми, тому вони е дже-релом для дослiдження ютори мови, динамiки лшгвь стичних систем, основою для мовних реконструкцш. Особливо цшною у вищезгаданих словниках е фжса-цiя особливостей (фонетичних, лексичних, граматич-них) територiального мовлення, наприклад: у буко-винських говiрках Кожна хатка — инча згадка [9, 377]; У кожнш хатi — по букатi [9, 380]; у серед-ньополюьких Шилеп щчаст'е в хату [8, 170]; Нима хатки бис куропатки [5, 213] та ш.
В укранських говорах спостертаемо з61г семантики й структури деяких паремш, вiдомих i в лггера-турнiй мовi, наприклад: у волинських говiрках Моя 1хата ск^райу 'байдуже' (КА); у под№ських Моя Хата ск^райу — я н^чо не знайу; Моя 1хата ск^райу — я нщ неи з^найу (КА); у середньопол1ських Моя хата скраю [6, 181]; Моя хата скраю — тчого не знаю [6, 181]; у гуцульських Моя хата скраю, я нгчо неи знаю »'про пасивну, егоютичну 1 байдужу людину' [7, 174].
Сполука сл1в хата скраю лежить в основ! творения приказки з1 значенням 'слова розходяться з дшом' у схщнослобожанських говiрках: чудне село i хата скраю [4, 451].
Системнi явища, зокрема синон1м1я, виявля-ються бшьше на матерiалах дiалектного мовлення, наприклад: у середньополюьких говiрках Я — не я, i хата не моя 'байдуже' [6, 181]; Хоч перцу, хоч листу, хо субачо дристу 'що хочеш, те й роби, а меш байдуже' [8, 169]; нижньонаддншрянських Я — не я i хата не моя 'про людину, яка в1д чого-небудь вщмовляеть-ся' [2, 166].
Про почуття безпорадносп й байдужосп йдеться у приказках з1 значенням 'пропало щось зна-чуще, хай пропада й менш значне': у подшьських говiрках Нима хати ни тра хлiва (КА); у гуцульських Згорша хата — най горит i стодола [7, 170]; у схш-нослобожанських Гори (згорiв) сарай, гори i хата [4, 439]; Згорша хата, гори й сарай [4, 505]. Тут чигсо простежуемо особливосп лексики територiального мовлення на позначення господарських будiвель: хлiв (Подшля), стодола (Гуцульщина), сарай (Слобожан-щина). Засудження почуття заздростi та его!зму про-дукуеться у пареми з Гуцульщини, що мае схоже компонентне наповнення: Згорша хата в менеи, най згорит i в сусiда [7, 170].
На думку мовщв, шлях досягнення доброчин-ност1, щастя — знати i долати iндивiдуальнi вади, тому висмiювания безгосподарностi, лшощ1в i не-
охайностi — завжди актуальна тема приказок i при-сл1в'!в. Сучаснi словники Ф1ксують: Де двi господинi, там хата не заметена [10, 10]; С1м господинь Iхата не метена 'безлад' [6, 49]; Хлiв боком, хата боком, ще й собака з одним оком 'про поганого господаря' [6, 166]; Хата на хатi й куча на лопатi 'безладдя' [4, 506]. Естетичне судження про зовшшнш вигляд лю-дини подано й у виразi з1 Схвдно! Слобожанщини Як у дурного на хатi 'неакуратний, неохайний (про зачь ску)' [4, 507], 1з Захвдного Пол1сся Через твою губу хату видно 'про дуже тонш губи' [5, 214].
Пареми семантичного поля «розумов1 зд16нос-т1 людини» характеризуеться широкою продуктившс-тю та активним вживанням у дiалектах. За нашими матерiалами, к1льк1сно переважають фраземи з негативною характеристикою розумових здiбностей людей — 'дурнуватий, недоумкуватий'. Активн1стю у фонетико-словотвiрно-морфологiчному варiюваннi характеризуеться давнiй вираз нема в^х дома [11, 293]: у подшьських говiрках Ни дома i хата на замку (КА); Див'яносто девiть i хата на замку; у твденноволинських Див 'яносто дев 'ять i хата зам-кана (КА); у середньополюьких Не дома, i хата на замку [6, 181]; у схщнослобожанських Не дома i хата на клямцi (на замку) в кого, зневажливо [4, 506]; Не ва у вашт хатi, зневажливо [4, 506]; Нема нкого i хата на замку в кого [4, 506].
У вигляд1 дотепних, жарпвливо^рошчних i синтаксично вишнчених суджень у сучасному мов-леннi вживають так присл1в'я: у схшнослобожансь-ких говiрках Твоя хата мот хатi троюрiдний погрiб 'дуже далека рщня' [4, 506]; Хата, хлiв, льох — хазя'т здох 'все життя присвятити матерiальним збагачен-ням' [5, 213]; Нима хатки бис куропатки 'хтось в ам'1 видiляеться' [5, 213]; Ш кола, т двора, нi хати, нi в хатi 'шчого не мати, бщно жити' [4, 245]. Особливо помггаою у приладах е римовашсть, певна симе-тричн1сть структури.
1з повчальною метою вживають на Слобожан-щин1 вираз Була в собаки хата, звертаючись до особи, яка вихваляеться, що в не! е те й те [4, 461]. Пареми такого типу найбшьше дають уявлення про самих носив гов1рок, про !х прюритети у вихованш й тради-ц1йн1сть.
Кр1м лексеми хата, у паремiях трапляються зменшено-пестливi варiанти хатина, хатка, наприклад: Н хатини нi дитини 'шкого немае, самотнш' [4, 507]; Нима хатки бис куропатки 'хтось в ам'1 видшяеться' [5, 213].
Характерною рисою е те, що до складу при-сл1в'!в i приказок 1з компонентом хата можуть вхо-дити й номшаци 1нших господарських будiвель чи сум1жних територiй: хлiв, льох, сарай, погрiб, шопа.
Отже, на прикид! паремш спостертаемо дом1-нуючу рису: земна людина бажае досягти щастя, блага в реальному житп. Це щастя полягае в мудросп, благополучному станi дол1, а найголовнiше — у мораль-н1й до6рочинност1 (внутр1шньому благу), що включае в себе любов, взаемоповагу, щедрiсть, сумирн1сть, правдивiсть, сором''язливють тощо i е морально-етичним зм1стом нацiонального характеру. Шлях досягнення доброчинносп — знати i долати iндивiдуальнi
вади, цим самим примножити славу свого народу. Ви-ршильну роль у формуванш менгальностi вiдiграло трактування доброчинностi людини не як вродженого дару, а набуто1 завдяки розвитку iнтелекту. Розвивати таку здатнiсть можна р1зними шляхами, що нiяк не вщбиваеться на сутносп к1 нцевого результату.
Сучасн записи фразеологiзмiв, приств'1в i приказок, численнi фольклорнi та етнограф iчнi записи минулих столiть уможливлять укладання бази да-них звичаево1, обрядово1, загалом матерiальноl та духовно1 культури окремих дiалектоносilв, видiлення основи та периферп говору, встановлення шляхiв розвитку дiалектного мовлення.
1. Вархол Н., 1вченко А. Фразеологгчний словник лемквсь-ких гов1рок Сходно! Словаччини. Братслава, 1990. 160 с.
2. Чабаненко В.А. Фразеологгчний словник гов1рок Ниж-ньо! Наддншрянщини. Запор1жжя, 2001. 200 с.
3. Аркушин Г.Л. Сказав як два зв'язав. Народш вислови та загадки ¡з захщного Полкся i захвдно! частини Волит. Луцьк, 2003. 176 с.
4. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеолопчний словник схщнослобожанських i степових гов1рок Донбасу. Лу-ганськ, 2013. 552 с.
5. Мацюк З.С. Що сшьце, то нове слвце: словник фразео-лог ¡з]шв Захщного Полкся. Луцьк, 2013. 476 с.
6. Доброльожа Г.М. Фразеолопчний словник гов1рок Жи-томирщини. Житомир, 2010. 404 с.
7. Лесюк М.П. Мовний св¡т сучасного галицького села (Кова-твка Коломийського району). 1вано-Франювськ, 2008. 328 с.
8. Громко Ю.О. ФразеолоНзми середньополкькоI гов1рки села Липно Юверщвського району Волинсько! област! // Волинь-Житомирщина: Iсгорико-фiлологiчний зб1рник з регюнальних проблем. Житомир, 2002. С. 152-170.
9. Буковинськ гов1рки: хрестоматия текст! в / Укл.: Н.Руснак, Н.Гуйванюк, В.Бузинська. Чершвщ, 2006. С. 376-381.
10. Бабич Н.Д. О фразеологическом словаре буковинских говоров // Вопросы фразеологии. Самарканд, 1975. № 8. С. 5-13.
11. yKparnctKi npHKa3KH, npucjriB'a, i TaKe iHme / yKj. M. HOMHC. KHIB, 1993. 768 c.
References
1. Varhol N., Ivchenko A. Frazeologichnii slovnik lemkivs'kikh govirok SkhidnoI Slovachchini [Phrasal dictionary of lemky dialects of Eastern Slovakia]. Bratislava, 1990. 160 p.
2. Chabanenko V.A. Frazeologichnii slovnik govirok Nizhn'ol Naddniprianshchini [Phrasal dictionary of Lower Naddnipry-anshchyna dialects]. Zaporizhya, 2001. 200 p.
3. Arkushin G.L. Skazav yak dva zv'yazav. Skazav iak dva zv'iazav. Narodni vislovi ta zagadki iz zakhidnogo Polissia i zakhidnol chastini Volini [Folk sayings and riddles of the Western Polissya and Western Vollyn]. Luts'k, 2003. 176 p.
4. Uzhchenko V.D., Uzhchenko D.V. Frazeologichnii slovnik skhidnoslobozhans'kikh i stepovikh govirok Donbasu [Phrasal dictionary of Eastern Sloboda Ukraine and Donbas region steppe dialect]. Luhansk, 2013. 552 p.
5. Matsiuk Z.S. Shcho sil'tse, to nove slivtse: slovnik frazeologizmiv Zakhidnogo Polissia [A new village, a new word: phrasal dictionary of Western Pollisya]. Luts'k, 2013. 476 p.
6. Dobrolozha G.M. Frazeologichnii slovnik govirok Zhitomirshchini [Phrasal dictionary of Zhytomyr region dialects]. Zhytomyr, 2010. 404 p.
7. Lesiuk M.P Movnii svit suchasnogo galits'kogo sela (Kovalivka Kolomiis'kogo raionu) [Language world of modern Halych village (Kovalivka village of Kolomyia region)]. Ivano-Frankivsk, 2008. 328 p.
8. Gromko Yu. Frazeologizmi seredn'opolis'kol govirki sela Lipno Kivertsivs'kogo raionu Volins'kol oblasti [Phrazeological units of Middle Polissya dialects of Lypno village of Kivertsi region, Volyn oblast]. Volin'-Zhitomirshchina: Istoriko-filologichnii zbirnik z regional'nikh problem [Volyn-Zhytomyr: Historical-philological collected book on regional problems]. Zhytomyr, 2002, pp. 152-170.
9. Rusnak N., Gujvanyuk N., Buzinska V. Bukovins'ki govirki: khrestomatiia tekstiv [Bukovyna dialects: reading-book] Chernivtsi, 2006, pp. 376-381.
10. Babich N.D. O fraziologicheskom slovare bukovinskikh govorov [About the phrase book of Bukovynian dialects]. Voprosy frazeologii. Samarkand, 1975, no 8, pp. 5-13.
11. Nomis M. Ukralns'ki prikazki, prisliv'ia, i take inshe [Ukrainian proverbs, sayings and etc.]. Kiev, 1993. 768 p.
