CC BY
208
ГУМАН1ТАРН1 ПРОБЛЕМИ
УДК 821.161.2-84:728.61.03.12
УКРАШСЬКА ХАТА В ПРИСЛ1В'ЯХ ТА ПРИКАЗКАХ
ЛАГДАН С. П.1, ст. викл., ДРАГУН С. Ю.2, студ, МУДРИК А. Ю.3 студ.
1 Дншропетровський нaцiонaльний ун1верситет зaлiзничного транспорту iM. акад. В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, 49010, Дншро, Укра!на, тел. +38(056) 373 15 79, e-mail: [email protected], ORCID ORG: 0000-0003-0148-5911
2 Днгпропетровський нацюнальний уншерситет зaлiзничного транспорту iM. акад. В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, 49010, Дншро, Укра!на
3. Днгпропетровський нацюнальний уншерситет зaлiзничного транспорту iM. акад. В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, 49010, Дншро, Укра!на
Анотацiя. Постановка проблеми. У сучасному укра!нському суспшьсга, яке переживае нaцiонaльний ренесанс, значно поглибився штерес до знaкiв мaтерiaльно! й духовно! культури як форми щентифжацп й сaмобутностi. Невiддiльними ввд життя людини, як мова, тсня, були й залишаються прислiв'я та приказки. Як вияв гострого розуму народу, естетичних уподобань, високо! моральности гумору, влучностi, дотепностi, а також сили, мудростi й поетично! краси мови, вони супроводжують людство ввд сиво! давнини i збагачують новi поколiння. Цiнними знаками укра!нсько! культури при^в'я та приказки е ще й тому, що загалом мають повчальний характер, адже дають пораду, зaстерiгaють, попереджують, схвалюють, засуджують. Грунтуючись на багатому життевому досвiдi, при^в'я та приказки ввдображають усi сфери життя укра!нського народу, особливо яскраво побут, звича!, спосiб життя, ментальшсть. Нaйвaжливiший елемент побуту, без якого не можна уявити життя людини i колись, i сьогоднi, це хата - уособлення рвдно! домiвки, родини, незaлежностi, благополуччя, гостинностi. Споконвшу хaтi надавали великого значення, до не! ставилися з особливою повагою, упорядковували, прикрашали й свято обертали. Це знайшло втiлення в численних при^в'ях та приказках. Цi зразки народно! мудростi торкаються вiчних тем, тому не втрачають свое! актуальносп й сьогоднi. 1х дослiдження дае змогу глибше осягнути духовнiсть, особливосп свiтобaчення укра!нського народу. Мета до^дження - з'ясувати семантику компонента «хата» у склащ при^в'!в та приказок, виявити його продуктивнiсть у формуванш укра!нського фольклору. Висновок. Прислiв'я та приказки iз компонентом «хата» вщображають нaйрiзномaнiтнiшi сфери буття укра!нця: оргашзацш побуту, родиннi взаемини, морально-етичний кодекс, ментaльнiсть, особливостi суспiльних взаемин. Хата невщдшьна вiд !! мешканщв, набувае рис характеру господaрiв, !! зовнiшнiй вигляд характеризуе ставлення господaрiв до не!, хата репрезентуе ri ввдносини, якi склалися м1ж членами родини. З'ясування цих семантичних вщтшшв лексеми «хата» в прислiв'ях та приказках дае уявлення про мжросвгт укра!нця та мaкросвiт укра!нського народу загалом.
Ключовi слова: npurnie 'я та приказки, компонент «хата», семантика, семантичш eidmimu, символжа хати
УКРАИНСКАЯ ХАТА В ПОСЛОВИЦАХ И ПОГОВОРКАХ
ЛАГДАН С. П.1, ст. препод., ДРАГУН С. Ю.2, студ., МУДРИК А. Ю.3 студ.
1 Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, 49010, Днепр, Украина, тел. +38(056) 373 15 79, e-mail: [email protected], ORCID ORG: 0000-0003-0148-5911
2 Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, 49010, Днепр, Украина
3 Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, 49010, Днепр, Украина
Аннотация. Постановка проблемы. В современном украинском обществе, которое переживает национальный ренессанс, значительно усилился интерес к знакам материальной и духовной культуры как форме идентификации и самобытности. Неотделимыми от жизни человека, как язык, песня, были и остаются пословицы и поговорки. Как выявление острого разума народа, эстетического вкуса, высокой моральности, юмора, меткости, остроумия, а также силы, мудрости и поэтической красоты языка, они сопровождают человечество с давних пор и обогащают новые поколения. Ценными образцами украинской культуры пословицы и поговорки являются еще и потому, что в целом имеют поучительный характер, ведь дают совет, предостерегают, предупреждают, одобряют, осуждают. Основываясь на богатом жизненном опыте, пословицы и поговорки отображают все отрасли жизни украинского народа, особенно ярко быт, обычаи, образ жизни, ментальность. Самым важным элементом быта, без которого невозможно представить жизнь человека и когда-то, и сегодня, является хата - олицетворение родного дома, семьи, независимости, благополучия,
гостеприимства. Испокон веков хате придавали большое значения, к ней относились с особенным уважением, благоустраивали, украшали и свято оберегали. Это нашло воплощение в многочисленных пословицах и поговорках. Эти образцы народной мудрости касаются вечных тем, поэтому не теряют своей актуальности и сегодня. Их исследование дает возможность глубже постичь духовность, особенности мировоззрения украинского народа. Цель исследования - выяснить семантику компонента «хата» в составе пословиц и поговорок, определить его продуктивность в формировании украинского фольклора. Вывод. Пословицы и поговорки с компонентом «хата» отражают самые разнообразные сферы быта украинца: организацию быта, родственные отношения, морально-этический кодекс, ментальность, особенности общественных отношений. Хата является неотделимой от ее обитателей, приобретает черты характера хозяев, ее внешний вид характеризирует отношение хозяев к ней, хата отражает отношения, которые сложились между членами семьи. Определение этих семантических оттенков лексемы «хата» в пословицах и поговорках дает представление о микромире украинца и макромире украинского народа в целом.
Ключевые слова: пословицы и поговорки, компонент «хата», семантика, семантические оттенки, символика хаты
UKRAINIAN HUT IN PROVERBS AND SAYINGS
LAHDAN S. P.1, senior lecture, DRAGUN S. YU.2, student, MUDRIK A. YU.3 student.
1Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Acad. V. Lazaryan, sir. Lazaryan, 2, 49010, Dnipro, Ukraine, 2el. +38 (056) 373 15 79, e-mail: [email protected], ORCID ORG: 0000-0003-0148-5911
2Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Acad. V. Lazaryan, str. Lazaryan, 2, 49010, Dnipro, Ukraine 3Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Acad. V. Lazaryan, str. Lazaryan, 2, 49010, Dnipro, Ukraine
Summary. Raising of problem. In modern Ukrainian society, which is undergoing a national renaissance, greatly deepened interest in the symbols of material and spiritual culture as a form of identification and identity. Inseparable from life as language, song, were and are proverbs and sayings. As an expression of acute intelligence people, aesthetic preferences, high morality, humor, accuracy, wit and strength, wisdom and beauty of poetic language, they accompany mankind from antiquity and enrich the new generation. Valuable signs of Ukrainian culture proverbs are also the fact that generally have exemplary character, as giving advice, caution, warn, approve, condemn. Based on rich experience, proverbs reflect all sectors of the Ukrainian people, especially bright life, habits, lifestyle and mentality. The most important element of life without which you cannot imagine life before and today is the house - the personification of his native home, family, independence, well-being and hospitality. In the beginning attached great importance to the house, she was treated with great respect, ordered decorated holiday and protected. It found expression in many proverbs and sayings. These samples of folk wisdom affecting the eternal themes so do not lose their relevance today. Their research makes it possible to understand the deeper spirituality, especially the outlook of the Ukrainian people. Purpose. To find out the semantics of the component "khata" in the proverbs and sayings identify productivity in shaping Ukrainian folklore. Conclusion. Proverbs and sayings of the component "hut" reflect various spheres of life Ukrainian: the organization of life, family relationships, moral and ethical code, mentality, especially social relations. Home is inseparable from its inhabitants, becoming masters of character, its appearance characterizes the attitude of the hosts it, the house represents those relationships that have developed between family members. Elucidation of these semantic nuances token "khata" in proverbs and sayings gives an idea of microcosm of Ukrainian and macrocosm of Ukrainian people in general.
Keywords: proverbs, component «khata», semantics, semantic nuances, symbolism house
Постановка проблеми. У сучасному укра!нському суспшьсга, яке переживае нацюнальний ренесанс, значно поглибився штерес до сво!х корешв, юторп, до знаюв матер1ально! (предметно!) й духовно! культури як форми щентифшацл й самобутносп. Невщдшьними вщ життя людини, як мова, тсня, були й залишаються присшв'я та приказки. Як безсмертна, жива душа народу, вияв його гострого розуму, естетичних уподобань, високо! моральности гумору, влучносп, дотепносп, а також сили, мудрост й поетично! краси мови, вони супроводжують людство упродовж ус1е!
багатовшово! юторп. Це справжне багатство, немеркнуча святиня, якою народ володie вщ сиво! давнини i якою збагачуе новi поколшня. Цшними знаками укра!нсько! культури присшв'я та приказки е ще й тому, що загалом мають повчальний характер, адже рщко лише змальовують, акцентують якесь явище, зачасту вони дають пораду, застер^ають, попереджують, схвалюють, засуджують.
Грунтуючись на багатому життевому досввд, здоровому глузд^ присшв'я та приказки вщображають ус сфери життя укра!нського народу, особливо яскраво
побут, звича!, споаб життя, ментальнiсть. Найважливiший елемент побуту, без якого не можна уявити життя людини i колись, i сьогоднi, це хата - уособлення рщно! домiвки, родини, незалежностi,
благополуччя, гостинносп. Споконвiку хатi надавали великого значення, до не! ставилися з особливою повагою, упорядковували, прикрашали й свято оберiгали. Це знайшло втiлення в численних присшв'ях та приказках. Цi зразки народно! мудрост торкаються вiчних тем, тому не втрачають свое! актуальностi й сьогодш, як i !х дослщження, що дае змогу глибше осягнути духовнiсть, особливостi
свiтобачення укра!нського народу.
Анал1з публ1кац1й. До вивчення тематики народних присшв'!в та приказок зверталося багато мовознавщв, зокрема, М. Пазяк, Н. Шумада, М. Дмитренко. Аналiзуючи досягнення культури в приказках та присшв'ях Х1Х ст. на матерiалi збiрника М. Номиса 1864 р., Л. Голишкша закцентовуе на тому, що в них вщбита гешальшсть укра!нського народу, його глибока життева мудрiсть: «Укра!нський народ вболiвав за культуру свое! мови, добирав вщповщш слова, що талановито розкривали народний характер, звича! i обряди, явища природи, тклувався, щоб його мова була дотепною i живою» [1, с. 52].
Виховний потенщал укра!нського фольклору дослiджувала О. Смолiнська, даючи таку оцшку прислiв'ям та приказкам: «Народш прислiв'я як згустки людських поглядiв на сутнiсть особистостi та !! розвиток е вагомим виховуючим фактором... Значення приказок для розвитку особистосп полягае не лише в тому, що вони дають певнi знання, а й у тому, що вони розвивають мислення, тзнавальш здiбностi людини, допомагають правильно оцшювати явища навколишнього св^у» [7, с. 15].
Серед мовознавчих праць про присшв'я та приказки зустрiчаються також розвщки означених одиниць з окремими компонентами - це душа, смерть, тч, людина, частини !! тiла, народнi страви тощо. Аналiзу присшв'!в i приказок iз компонентом хата присвятили сво!
дослiдження Ю. Лебеденко, Т. Панекiна, Н. Коваленко. Так, Т. Панекша, описуючи народш вирази з назвами житла, робить висновок про !х авторство: «Укра!нський народ зрю на земл^ основну масу в часи появи приошв'!в та приказок складали селяни. Саме !х можна вважати автором перлин мудрости» [6, с. 112]. У сво!й пращ вона вказуе, як назви житлових та господарських споруд вживаються в присшв'ях та приказках, з якими еттетами та яку семантичну роль вони виконують, а серед дослщжених одиниць наводить приклади i народних висловiв iз компонентом хата.
Дослщник Н. Коваленко подае семантичний аналiз дiалектних присшв'!в i приказок iз компонентом хата, зокрема, тих, яю вiдображають негативнi риси людини: «На думку мовщв, шлях досягнення доброчинносп, щастя - знати i долати шдивщуальш вади, тому висмiювання безгосподарносп, лiнощiв i неохайностi - завжди актуальна тема приказок i приств'!в» [3, с. 116].
Розвiдку структурних, семантичних та етнокультурних особливостей
фразеологiчних одиниць iз компонентом хата, до складу яких входять при^в'я та приказки, провела Ю. Лебеденко. За семантикою вона подшила ва зазначенi фраземи на два блоки: 1) т^ що характеризують людину; 2) т^ що характеризують хату як примщення. Проте мiж цими двома блоками юнуе тiсний взаемозв'язок, «бо всi фразеолопзми з компонентом хата мають
антропоцентричну спрямованiсть, тим чи iншим боком дотичш до блоку „характеристика людини". Отже, ч^ку межу мiж двома блоками провести неможливо. Аналiз блоку фразеологiзмiв iз компонентом хата , яю описують хату як будiвлю, житло, дае можливiсть стверджувати, що таю ФО переважно характеризують хату з позитивного боку, бо хата для укра!нця, як вщомо, не тшьки мiсце проживання, житло, це - осередок людського юнування, амейних традицiй, родинне коло зi сво!ми
правилами, законами, секретами» [4, с. 10-11].
Мета статть Попри досить грунтовний анал1з зазначених одиниць, до кшця не вивченими залишаються семантичш особливосп компонента хата у склад1 присл1в'!в та приказок, що й зумовило актуальшсть нашо! розвщки. Мета статп -здшснити комплексний анал1з компонента хата у склад1 присл1в'!в та приказок 1з погляду його символ1чного значення (семантики), з'ясувати його продуктившсть у формуванш фраземного фонду украшсько! мови.
Для досягнення поставлених цшей з лексикограф1чних джерел [2; 5; 8; 9] були д1браш присшв'я та приказки 1з компонентом хата. Виб1рка склала понад 200 одиниць.
Виклад матер1алу. Укра!нська хата -оригшальний витв1р народу, самобутнш зразок арх1тектури. У народному мовленш вона постае як багатогранне явище з р1зномаштною символ1кою.
Передуам лексема хата у склад1 присл1в'!в та приказок позначае житло, д1м, оселю. Передаючи функцшш особливосп житла, вона набувае таких семантичних вщтшюв:
1) прихисток, мюце, де можна сховатися вщ дощу, в1тру, палючого сонця тощо: I собака зимою про хату думае [8, с. 22]; I собака каже: «Щоб лта д1ждати, то буду хату будувати» [9, с. 122]; Зимою I собака хату ставить [9, с. 122]; Лтом I старець каже: «На ката хата, нам I надвор1 тепло» [9, с. 70]; Не лякай злод1я тюрмою: то його хата [9, с. 302];
2) мщшсть, надшшсть буд1вл1, здатшсть протистояти негодг Купуй сукню шиту, а хату криту [9, с. 351]; Не бтся рано вставати, молодо оженитися, купити хату укриту, а сукню ушиту [9, с. 169];
3) ненадшшсть буд1вл1, що викликано бщшстю чи лшощами господар1в: Хата на тску довго не устогть [5, с. 27]; Не будуй хати на тску [9, с. 259]; Не будуй хати з тску [8, с. 40]; На льоду дурний хату ставить [9, с. 253]; Без стовпгв хата не стогть [8, с. 40]; Там ледар1 живуть, де
хата небом пошита [9, с. 114]; Курног хати хробак не гсть [9, с. 65]; У нього I хата не вкрита, I спина не бита - треба б хоч шию намилити [9, с. 337]; Живеш, як у решет1: в1дки втер подме, то повна хата холоду [8, с. 40].
Хата як символ стражденносп, прко! недол1 постае в тих присшв'ях 1 приказках, яю вказують на !! вщсутшсть у людини: Моя хата небом крита, землею тдбита, втром загороджена [5, с. 27]; «Юндрате, де твоя хата?» - «Л1том на полях, а зимою тд скиртою» [9, с. 121]; На чорта ворота, як нема т хати,т плота [5, с. 29]; Нащо тоб1 й ж1нку брати, як нема своег хати [5, с. 66]; Була б в с1рка своя хата [9, с. 121].
Вщдавна для укра!нця важливим елементом життя е власна хата, в якш вш почуваеться вшьно, повноправним господарем, мае змогу чинити на свш розсуд, жити за сво!ми правилами. За семантикою компонент своя хата в укра!нських присл1в'ях та приказках набувае таких вщтшюв:
1) повновладшсть: В свогй хатг кожний пан [8, с. 41]; В свогй хат1 - своя правда, / сила, I воля [8, с. 41]; Ваша хата - ваша й правда [8, с. 40]; Чия хата, того й правда [5, с. 26]; Своя хата - своя правда [5, с. 27];
2) батьювщина, родинне мюце, до якого завжди можна повернутися: Своя хата - не ворог: коли прийдеш, прийме [8, с. 41]; Своя хатка, як р1дная матка [9, с. 122]; Своя хата - своя стр1ха, св1й батько - своя вт1ха [9, с. 187]; Добре тому, хто мае батька, бо в батька найтеплша хатка [9, с. 187]; Дорогая тая хатка, де родила мене матка [5, с. 27];
3) найкраще мюце, де людина почуваеться повшстю захищеною: В свогй хат1 й угли помагають [8, с. 41]; В свогй хат1 легше помирати [9, с. 122]; «Тату, л1зе чорт у хату!» - «Дарма, аби не пан» [2, с. 492];
4) свое, яке б воно не було, людиш завжди мил1ше, шж чуже: Лгпша своя хата, як чужа палата [9, с. 122]; Своя хата краща в1д чужих палацгв [8, с. 41]; Своя хатка лучче в1д чужих палат кам'яних [9, с. 122]; I собац своег хати хочеться [9,
с. 121]; Хоч г в брата, та не своя хата [9, с. 121]; Будуй хату з лободи, а в ком1рне не йди [8, с. 40]; Постав хату з лободи, а в чужую не веди [5, с. 27]; У свого батька хл1в зачиняв, а в нашого не хоче й хати [9, с. 87];
5) вщмшнють вщ шших: Друга хатка -гнша гадка [8, с. 40]; Що друга хатка, то гнша гадка [9, с. 122]; Нова хатка - нова гадка [9, с. 122];
6) результат наполегливо! пращ: Без роботи аш хл1ба, ат хати [8, с. 164].
Одвiчна мрiя про свою хату породила багато приошв'!в та приказок iз символшою чужо! хати, в якш людина сама собi не належить, змушена тдкорятися чужш воль Образ чужог хати постае в таких символiчних значеннях:
1) найпрше в житп, недоля: Бодай н1хто добрий не сид1в у чуж1й хат1 [9, с. 121]; Не дай, Боже, в чуж1й хат1 жити, в чуж1й печ1 палити [9, с. 121]; Хата чужая -як свекруха лихая [8, с. 41]; Чужа хата - як свекруха [8, с. 42]; Чужа хата - велика досада [8, с. 42]; Чужа хата - г1рше ката [2, с. 502];
2) ненадшшсть, вщсутшсть тдтримки, опори: Не надтся на чужу хату, бо пгд тином доведеться умирати [5, с. 27]; В чуж1й хат1 I тр1ска б'еться [9, с. 121]; В чуж1й хат1 I тр1ска б'е [2, с. 503]; Чужа хата не гр1е [5, с. 27];
3) безвихщшсть становища: Мусиш привикати, бо не маеш своег хати [9, с. 70];
4) марна праця, вимушешсть працювати на вах домочадщв, а не лише на свою ам'ю (здавна в укра!нських селах в однш хат проживали кшька родин, що яскраво змальовано в повют I. Нечуя-Левицького «Кайдашева ам'я»): В чуж1й хат1 худоби не збереш [8, с. 41]; Чужу хату топить - свог оч1 слтить [8, с. 42].
За зовшшшм виглядом хати складаеться враження про !! господарiв, !х працьовитють чи безгосподаршсть, лшощ^ достаток чи бщшсть. Будучи символом господарювання, компонент хата в присшв'ях та приказках конкретизуеться такою семантикою:
1) необхщшсть господаря (господиш), яю доглядатимуть хату: Без господаря двгр плаче, а без господин - хата [5, с. 25]; За
господинею всг кутки в хатг плачуть [9, с. 86]; Без хазяйки хата плаче [8, с. 43]; Без хазяйки хата не метена [5, с. 26]; Без хазягна I хата сиротина [8, с. 42]; Без господин хата пусткою смердить [8, с. 43]; Без господин хата - що день без сонця [5, с. 26]; Хату руки держать [9, с. 122]; Дурний т1к без хазягна, а хата без хазяйки [9, с. 82];
2) роль господиш у дотриманш порядку в хат^ !! прикрашанш: В хат1, як у вточку; хл1б випечений, як сонце [5, с. 26]; В хат1 в нег, як у вгночку, г сама сидить, як квточка [8, с. 40]; Яка хатка, така й патматка [5, с. 27]; Хата господинею красна [5, с. 27]; У хорошог хазяйки хата - то повна чаша [8, с. 43]; Жтка за три угли хату держить, а чоловт - за один [2, с. 455]; Макогт - хазягн у хат1 [8, с. 45];
3) безгосподаршсть, лшощг Поганий господар I в свогй хат1 змокне [8, с. 42]; Кепський то господар, як в свогй хат1 змокне [9, с. 85]; Лтивий I в свогй хат1 змокне [2, с. 481]; Само н1чого до хати не прийде, кр1м б1ди [5, с. 27]; П1д дощ хати не криють, а коли ясно - г сама не тече [2, с. 481]; В дощ хату не покривають, а в погоду й сама не капае [8, с. 40]; Коли праця вийде дверима, то б1да в1кном л1зе в хату [9, с. 104]; Пустий господар по Юндрат1 - не мае ще кожуха в хат1 [9, с. 76]; Хата хл1бом не нагодуе [9, с. 121]; В хат1 наче гуси ночували [9, с. 121].
За дбайливого господарювання хата асощюеться iз достатком, матерiальним благополуччям, добробутом, багатством: В хат1 як у дзеркал1 [9, с. 122]; В хат1 як у загат1 [8, с. 40]; Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати [8, с. 43]. Багата хата е об'ектом заздрощiв, посягань: Бггав не за Настею, а за гг хатою [9, с. 164].
У народi знаком добробуту часто виступае хата, в якш е !жа, продукти харчування, що вщображено i в присшв'ях та приказках: Горох, капуста - хата не пуста [9, с. 83]; Коли е горох I капуста, то хата не пуста [8, с. 34]; Добре лежать на печ1, як есть у хат1 калач1 [2, с. 501]; Добре тому на печ1, як е в хат1 калач1 [9, с. 114]; Славна хата не вуглами, а пирогами [5,
с. 54]. Окр1м цього, знаком добробуту й затишку е наявнють у хат домашшх тварин, господарства: Без твня хата глуха [5, с. 33]; Без вола хата гола [8, с. 49]; Пес держиться чоловта, а к1т хати [9, с. 92]. Добробут у хат впливае й на вщносини в родиш, -стверджуе народне присшв'я: Як на току молотиться, то у хат1 не колотиться [9, с. 82].
Часто в присшв'ях та приказках постае хата як символ нестатку, бщносп. Таю вислови давш за походженням, свщчать про стражденну долю украшського селянина: Оце хата: дв1 сохи та соломи трохи, то й дти почадши [9, с. 121]; Угли обрубуй, а хату отоплюй [9, с. 122]; Хату обдирае, а стти лагодить [9, с. 121]; Не в т1м р1ч, що у хат1 тч, а в т1м дшо, щоб у печ1 китло [2, с. 495]; Дожились до того, що хоч серед хати орати [2, с. 498]; Не хвалися н1ччю в нетоплент хат1 [8, с. 44]; Так холодно в хат1, що пса на ланцюгу не вдержати [8, с. 13]; Холодно в хат1, що й собаку не вдержиш [5, с. 27]; Холодно в хат1, хоч вовюв ганяй [5, с. 15]; Теплими словами хати не нагр1еш [9, с. 111]; Як хл1ба ш куска, то у хат1 тоска [9, с. 20]; Як село, то й голо: в однгй хат1 мак, а в другт так [9, с. 20]; Нестатки гонять з хатки [2, с. 501]. Бщна хата е наслщком пияцтва господаря: Допився до того, що в хат1 втер в1е [9, с. 320]. Така хата часто асощюеться з пусткою: Пахне пусткою в хат1 [8, с. 41]; Пустка така, що втер по хат1 гонить [8, с. 41]; Пусто в хат1, хоч цтом молоти [8, с. 41]; Пусто в хат1, хоч вовком вий [8, с. 41]; Порожньог хати I муха не держиться [8, с. 41]; В порожнт хат1 сумно й спати [9, с. 121]. Найбшьшу нужденшсть передае присшв'я, в якому хата виступае у значенш труни: Заробив у пана плату: з чотирьох дощок хату [2, с. 494]. Та нав1ть попри бщшсть селяни не перестають жартувати, гумор допомагае !м, тдтримуе: Така хата тепла, що спотгеш дричажи [8, с. 41]; Хата багата, та н1чого й собац дати [9, с. 121]; Хата велика, е де с1сти, та н1чого гсти [8, с. 41]; У нас втер хату мете, сонечко хл1б пече, вода сама ллеться, все гаразд ведеться [9, с. 121].
Сшьськогосподарсью процеси часто трудомютю, потребують залучення багатьох людей, 1 тдтримкою в цих випадках е сусщи. 1з семантикою «бажання доброго сусщства» побутують таю присшв'я: Не купи хату, а купи сус1да [8, с. 78]; Не купуй соб1 д1м, а купи сус1да: хату купиш, а сус1да не продаси [5, с. 130].
Досить щкав1 присшв'я та приказки, в яких компонент хата символ1зуе гостиншсть, що е одшею з основних рис ментальносп украшщв. Гостинна хата в народних виразах передае бажання господаря догодити гостю, придшити йому якомога бшьше уваги, якнайкраще його прийняти: Чим хата багата, тим I гостям рада [5, с. 132]; Тим приймае, що хата мае [9, с. 146]; Дти в кут, коли гост1 в хату йдуть [5, с. 131]; Люди добр1, тепла хата, е що гсти, е де спати, хоч зимуй [9, с. 122]. Особливо дошкульно висм1яш в присшв'ях 1 приказках негостиншсть господар1в, нав'язливють, надокучливють гостей, !х неоч1куваний в1зит тощо. Хата в цих виразах постае вкрай неприв1тною: Смутна тота хата, котру гост1 оминають [9, с. 146]; Втають, як дорогого, а женуть з хати, як пса [9, с. 144]; Безсоромного гостя пивом з хати не витуриш [8, с. 79]; Лихий г1сть / господаря з хати вижене [8, с. 80]; Т1 ж гост1, та в ту ж хату [8, с. 81].
Традицшний композицшний прийом присл1в'!в - !х побудова на контрастах. У вигляд1 дотепних, жарт1вливо-1рошчних, подекуди д1алопчних вираз1в побутують зокрема т1, в яких компонент хата вщображае замкнутють, негостиншсть !! мешканщв: Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився [5, с. 133]; - Так просили, так не пускали! - А куди просили? - З хати. - А куди не пускали? - В хату [2, с. 463]. Висмше народне присшв'я й дуже прошеного гостя: Хоч пгду до гх, та не тду в дв1р; хоч тду в дв1р, та не тду в хату; хоч тду в хату, та не сяду за ст1л; хоч сяду за ст1л, та не буду гсти [2, с. 477].
Численну групу становлять присл1в'я та приказки з компонентом хата як символом родинного кола, в якому пануе лад чи
вiдбуваються постiйнi негаразди. Хата як уособлення амейного затишку в цих виразах набувае таких вщтшюв:
1) наявшсть батькiв як символу щасливо! повноцшно! ам'!: Мати з хати -горе в хату [9, с. 188]; Як помре мати, розб1гаються д1ти з хати, батько гх не вдержить [9, с. 189]; Таткова хата ус1м багата [9, с. 187]; С1м'я без батька - як хата без даху [5, с. 68];
2) наявнють д^ей як символу безперервносп роду, батьювсько! втихи: Хата без дитини - то цвинтар [5, с. 76]; Хата з дтьми - базар, а без д1тей - пустка [5, с. 76]; Чути в хат1 дочку, як зозулю в садочку [9, с. 195];
3) порозумшня й лад: Де любов у хат1, там люди багат1 [5, с. 63]; Де мир, там I лад, там е в хат1 благодать [5, с. 26]; У веселт хат1 весел1 люди [8, с. 41].
Часпше зустрiчаються присшв'я та приказки, в яких хата уособлюе не щасливу родину, а виступае мюцем сварок, непорозумшня й роз'еднаност члешв родини, наприклад: Вогонь з водою в одн1й хат1 не живуть [8, с. 11]; Де ж1нки тшьки горшки пильнують, там в хат1 нелад I непорядки панують [5, с. 69]. Небажання оприлюднювати амейш негаразди викликало появу приказки «Не винось смття з хати» [5, с. 28]. Головною причиною родинних негараздiв е лшощ^ сварливий характер жшки чи наявшсть кшькох господинь в однш хатг Коса заплетена, а хата не метена [9, с. 160]; Де дгвка не плетена, там I хата не метена [5, с. 59]; Нев1сток багато, а хата не метена [9, с. 200]; Де багато господинь, там хата не метена [8, с. 43]; Жтка ледащо в хат1 тнащо [9, с. 181]; Де лихая ж1нка в хат1, там добра не спод1ватись [9, с. 180]; Дим, дощ, мороз г сварлива жона - то найбгльше нещастя в хат1 [5, с. 69]; Дим I лиха жтка найскор1ше виженуть 1з хати [9, с. 180]; Заздр1сна ж1нка цшу хату держить у вогн [9, с. 181]; Де багато господинь, то ту хату хоч покинь [9, с. 86]. Символом безпорадносп господин виступае хата в таких приошв'ях: Осталась одна в хатг, не дасть ради кошенят1 [5, с. 26]; Ой, гвалт!
Сама в хатг - не дам ради кошенят1 [2, с. 488]; Дв1 господин в хат1 не дадуть ради кошенят1 [5, с. 26]; Шшла по сир, а в хат1 пожар, тшла по масло, а в н1й погасло [9, с. 118].
У рядi присшв'!в хата вщображае давш традици, звича! украшщв щодо д^ей: як правило, дочка тсля замiжжя покидала сво!х батьюв i переходила до хати чоловша, а син тсля одруження приводив додому невютку. Хата в цих виразах, з одного боку, символiзуе сишвську турботу,
працьовитють, тдтримку батьюв, а, з шшого, виступае символом батьювського обов'язку у тдготовщ приданого для дочки: Сини до хати принесуть, а дочки й угли рознесуть [9, с. 195]; Син - полатайхата, а дочка - обдерихата [9, с. 195]; Дочка -обдерихата, все забирае, бо хоче бути багата [5, с. 77].
Наявшсть дочки в родиш завдавала батькам великого клопоту: виховати !! працьовитою, неодмшно видати замiж, щоб не залишалася старою дiвкою, вберегти вщ небажаних дошлюбних зв'язюв. У присшв'ях i приказках ще! семантики хата уособлюе i лiнощi дочки, i !! незамiжжя, i вередливють у виборi нареченого, i людську славу: Добра дгвка: тод1 хату мете, як старости йдуть [9, с. 177]; Де д1вчина в хат1, там плоти поламан [9, с. 155]; Непокрита д1воча голова, як хата без даху [9, с. 156]; Перший - недоверший, другий -недолугий, третт - недопертий, четвертий - без чверт1, п 'ятий - без п 'яти, шостий -без честг, сьомий - такий самий, восьмий -недорослий, дев 'ятий - без хати, десятий -вусатий, в1ддай же ня, моя мати [9, с. 172]; Чи слтий, чи горбатий, аби державсь бшя хати [9, с. 175]; IГнат не винуват, I Килина не винна, тгльки хата винувата, що впустила на тч Гната [9, с. 165]. Проблему вщносин тсля весшля вщображае при^в'я «Стр1чалися - цшувалися, а як в одну хату зтшлися, за чуби взялися» [9, с. 166], в якому хата виступае причиною негараздiв, непорозумшня.
На протиставленш «свш» - «чужий» побудоваш присшв'я та приказки про непросп вщносини в родиш з невюткою,
зятем, тещею, яю зображеш з негативною семантикою. Хата постае мюцем розбрату, неприязш до чужого, порушення звичного ладу: Нев1стка в хат1 заметь помела [9, с. 200]; Радуйся, мати: йде нев1стка до хати, добра ропуха, а не цокотуха [9, с. 200]; Хочеш зятя взяти - то ттай сам з хати [9, с. 200]; Теща в хату - нема ладу [9, с. 201]; З сином позмагався - то й на печ1 зостався, а з зятем позмагався - то й з хати вибирайся [9, с. 195]; З сином змагайся, та й на тч збирайся, а з зятем позмагайся, то з хати вибирайся [5, с. 77]; Коли син виганя з хати, то на тч укладайся, коли ж зять стане гарчати, то за двер1 хапайся [9, с. 195]. Шсля створення власних с1мей д1ти дбають про свою родину 1 вщдаляються вщ батьюв, 1 те, що колись було сво!м, рщним, стае для старих батьюв чужим: Прийдеш до сина - ггрка година, прийдеш до доньки - наберешся бгдоньки, прийдеш до зятя - не твоя хата [9, с. 195].
Така ментальна риса украшщв, як невтручання в чуж1 справи, знайшла яскраве втшення в образ1 «хати скраю»: Моя хата скраю [5, с. 27]; Моя хата скраю - н1чого не знаю [8, с. 40]; Я - не я, I хата не моя [2, с. 469]. Проте варто зазначити, що таю випадки поодиною, адже приошв'я свщчать 1 про протилежну рису, 1 хата в них постае символом взаемовиручки, допомоги: З хати по нитц1 - сиротин свитина [5, с. 78]; За людьми I хата не згорить [8, с. 40]; Коли хата горить, тод1 люди не сваряться [5, с. 27].
У значенш зосередження лиха, бщи зображена хата в таких присшв'ях та приказках: Б1да, що вода: неспод1вано все до хати приходить [9, с. 35]; Б1ди не треба шукати - сама прийде до хати [9, с. 35]; Не
до коляди, коли повна хата бгди [9, с. 37]; Як схоче б1да знайти, то знайде I в хат1 [9, с. 38]; Напасть не спить, бо хати не мае [9, с. 40]; Життя тод1 навчить, коли в хат1 б1да не спить [9, с. 42]; Хвороба где в хату рисаками, а вигжджае волами [9, с. 214].
Символом рщного краю постае хата у присшв'ях перюду Друго! св1тово! вшни: Фашист у хату вл1з - повна хата сл1з [9, с. 379]; Фашистська власть - хоч 1з хати не вилазь: тыьки вийдеш на порог - то штраф, то налог [9, с. 379].
Найбшьшу продуктившсть у творенш присл1в'!в та приказок виявляе компонент хата у таких символ1чних значеннях як «житло», «своя хата», «чужа хата», «працьовитють», «безгосподаршсть», «бщ-шсть», «негостиншсть», «непорозумшня в с1м'!», менш продуктивний компонент хата 1з семантикою «достаток», «гостиншсть», «родинний лад», «байдужють»,
«взаемовиручка», «добре сусщство».
Висновки. Таким чином, присшв'я та приказки 1з компонентом «хата» вщображають найр1зномаштшш1 сфери буття украшця: оргашзащю побуту, родинш взаемини, морально-етичний кодекс, ментальшсть, особливосп суспшьних взаемин. Хата невщдшьна вщ п мешканщв, набувае рис характеру господар1в, п зовшшнш вигляд характеризуе ставлення господаря, й особливо господиш, до не!, хата репрезентуе й т1 вщносини, яю склалися м1ж членами родини. З'ясування цих семантичних вщтшюв лексеми «хата» в присшв'ях та приказках дае уявлення про м1кросв1т укра!нця як окремо взятого члена суспшьства та макросв1т укра!нського народу загалом.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Голишшна Л. Досягнення культури в украшських приказках та при^в'ях Х1Х столггтя (за збiрником М. Номиса) / Л. Голишшна // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Лiтературознавство. Мовознавство. Фольклористика / Ки!в. нац. ун-т iм. Тараса Шевченка. - Ки!в, 2008. -Вип. 19. - С. 52-53.
2. Закувала зозуленька. Антолопя украшсько! народно! творчостi : пiснi, при^в'я, загадки, скоромовки / упо-ряд., передмова i примiт. Н. С. Шумада ; гол. ред. I. П. Березовський. - Ки!в : Веселка, 1989. - 606 с.
3. Коваленко Н. Д. Компонент хата в складi паремш укра!нського дiалектного мовлення / Н. Д. Коваленко // Вестник Новгородского государственного университета. Серия : Филологические науки. - 2014. - № 77. -С. 115-117.
4. Лебеденко Ю. М. Фразеосемантична група з компонентом «хата» в украшськш MOBi: структурно-семантичний та етнокультурний аспекти : автореферат дис. ... канд. фшол. наук : 10.02.01 / Ю. М. Лебеденко ; Харшв. нац. пед. ун-т iм. Г.С. Сковороди. - Харшв, 2006. - 20 с.
5. Народш прислiв'я та приказки / [упоряд., передм. М. Дмитренка]. - Ки!в : Ред. часопису «Народознавство», 1999. - 180 с.
6. Панекша Т. I. Назви житла та господарських будiвeль в укра!нських прислiв'ях та приказках / Т. I. Пaнeкiнa // Записки з укра!нського мовознавства : зб. наук. пр. / ввдп. ред. Ю. О. Карпенко ; Одес. нац. ун-т iм. I.I. Мечникова. - Одеса, 2001. - Вип. 11. - С. 112-119. - Режим доступу: http://liber.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/1995/1/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0% BD%D0%B0%D0%B2%2011%202001.112-119+.pdf.
7. Смолшська О. £. Лiнгводидaктичнi основи нaцiонaльно-мовного виховання особистосп засобами укра!нського фольклору: автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / О. £. Смолiнськa ; Нац. пед. ун-т iм. М.П. Драгоманова. - Ки!в, 1999. - 19 с.
8. Укра!нськ1 при^в'я та приказки / Укр. респ. центр духов. культури ; упоряд. Д. £сипенко, М. Новиченко. -Ки!в :Знання, 1992. - 96 с.
9. Украшсьш при^в'я та приказки. Народна творчiсть / [упоряд. С. Мишанича, М. Пазяка ; передм. М. Пазяка]. - Ки!в : Дншро, 1984. - 390 с.
REFERENCES
1. Holyshkina L. Dosiahnennia kultury v ukrainskykh prykazkakh ta prysliviakh XIX stolittia (za zbirnykom M. Nomysa) [Achievements of Ukrainian culture in sayings and proverbs (za zbirnykom M. Nomysa)]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: Literaturoznavstvo. Movoznavstvo. Folklorystyka [Bulletin of Kyiv National University named after Taras Shevchenko: Literature. Linguistics. Folklore]. 2008, iss. 19, pp. 52-53 (in Ukrainian).
2. Shumad N.S. and Berezovskyi I.P., eds. Zakyvala zozylenka. Antolohiia ukrainskoi narodnoi tvorchosti: Pisni, pryslivia, zahadky, skoromovky [Chained cuckoo. Anthology of Ukrainian folk art, songs, proverbs, riddles, patter]. Kyiv: Veselka, 1989, 606 p. (in Ukrainian).
3. Kovalenko N.D. Komponent khata v skladi paremii ukrainskoho dialektnoho movlennia [Component khata as part paremias of Ukrainian dialect speech]. Vestnik Novgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Filologicheskie nauki [Bulletin of the Novgorod State University. Series: Philological sciences]. 2014, no. 77, pp. 115-117 (in Ukrainian)
4. Lebedenko Yu.M. Frazeosemantychna hrupa z komponentom «khata» v ukrainskii movi: strukturno-semantychnyi ta etnokulturnyi aspect: avtoreferat dys. kand. filol. nauk: 10.02.01 [Phraseological-semantic group of components "khata" in the Ukrainian language: structural-semantic and ethnocultural aspects: author's abstract of Candidate of Philology Science Dissertation]. Kharkiv, 2006, 23 p. (in Ukrainian).
5. Dmytrenko M., eds. Narodni pryslivia ta prykazky [Folk proverbs and sayings]. Kyiv: Red. chasopysu «Narodoznavstvo», 1999. 180 p. (in Ukrainian).
6. Paniekina T.I. and Karpenko Nazvy zhytla ta hospodarskykh budivel v ukrainskykh prysliviakh ta prykazkakh [Housing names and commercial buildings in the Ukrainian proverbs and sayings]. Zapysky z ukrainskoho movoznavstva [Notes from the Ukrainian linguistics]. Odes. nats. un-t im. I.I. Mechnykova [Odesa National University named after Mechnikov I. I.]. Odesa, 2011, iss. 11, pp. 112-119. Available at: http://liber.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/1995/1/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0% BD%D0%B0%D0%B2%2011%202001.112-119+.pdf. (in Ukrainian).
7. Smolinska O.E. Linhvodydaktychni osnovy natsionalno-movnoho vykhovannia osobystosti zasobamy ukrainskoho folklory: avtoreferat dys. kand. ped. nauk: 13.00.02 [Linguodidactic foundations of national linguistic education of the individual means of Ukrainian folklore: author's abstract of Cand. Sc. (Ped.) Dissertation: 13.00.02]. Nats. ped. un-t im. M.P. Dragomanova [National Pedagogical University named after Dragomanov M. P.]. Kyiv, 1999. 17 p. (in Ukrainian).
8. Esypenko D. and Novychenko M. Ukrainski pryslivia ta prykazky [Ukrainian proverbs and sayings]. Kyiv: Znannia, 1992. 96 p. (in Ukrainian).
9. Myshanych S. and Paziak M., eds. Ukrainski pryslivia ta prykazky [Ukrainian proverbs and sayings]. Kyiv: Dnipro, 1984. 390 p. (in Ukrainian).
Рецензент: д-р ют. н., проф Кривчик Г. Г.
Надшшла до редколегл: 16.05.2016 р. Прийнята до друку: 12.06.2016 р.
