CC BY
18Учет записки ТаврШського нацгонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальш комушкацИ». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 81 - 88.
УДК 811.161'373.7
1Д1ОМА (И) КОНЦЫ В ВОДУ В СИНХРОНП ТА Д1АХРОНП
Жуйкова М.В.
Волинський нащональний утеерситет м Леа Укратки, Луцьк, Украгна
У статп запропоновано нову верЫю походження "темно!" росшсько! щюми (и) концы в воду, що у XIX ст. вживалась у своему первюному значенш, яке маркувало благополучне завершення яко!сь складно! справи. Припускаеться, що ця щюма генетично пов'язана, по-перше, з традицшною обрядово-календарною формулою вигнання нечисто! сили, а по-друге, з популярними росшськими паремiями двох титв: Кто лапти плетет, тот умей и концы хоронить та Правду, что дугу, в воду не спрячешь: концы в воду, а середка наружи.
Ключоеi слова: щюма(и) концы в воду, паремiя, сннхрошя, дiахронiя, семантика.
1сторична (д1ахронна) фразеолопя, незважаючи на величезну кшьюсть робщ присвячених реконструкцп внутршньо! форми й походженню окремих сталих вираз1в, фактично робить перш! кроки. Про це досить яскраво 1 переконливо пише В.М.Моюенко в однш з1 сво!х останшх робгт "Народная этимология в исторической фразеологии" [2, с. 228-238]. У чому ж причина суттевого вщставання фразеологп вщ шших юторичних дисциплш (юторично! фонетики, граматики, навгть лексично! етимологп)? Вщповщь очевидна - незр1внянна складнють предмету дослщження, який дос не вдаеться навгть задовшьно класифшувати, через вщсутшсть регулярносп та повторюваносп у мехашзмах творення фразем (якщо говорити не про формально-семантичш модел1, яю охоплюють лише частину стшких сполучень, а про масив фраземши мови в цшому), через р1зну юторичну глибину дослщжуваних явищ { т.д. Все це, звичайно, ускладнюе й вщсутшсть (точшше, нерозроблешсть) методик, яю б дозволяли отримати хоча б несуперечлив! з точки зору вимог лшгвютично! науки результати. Чи можливо взагал! розробити методики, якщо йдеться про закрип для сучасного дослщника, загублен в час процеси? Про одиничш фраземи, що не творять формально-семантичш модел1? Про фраземи, що погано зафшсоваш старими джерелами (або й зовам не зафшсоваш)? На нашу думку, за таких умов залишаеться лише спод1ватися на щасливий випадок, який, можливо, надасть фразеологов! ушкальну шформащю для виявлення минулого щюми та дозволить висунути верифшовнугшотезу про !! походження.
Нашу статтю присвячено етимологп одше! з "темних" щюм росшсько! мови -виразу (и) концы в воду. Очевидно, в укра!нську та бшоруську мову вш потрапив уже в готовому вигляд1, як запозичення з росшсько!, тому його етимолопзащя потребуе звернення до факпв росшсько! юторп та народно! культури.
Розгляньмо актуальне значення ще! щюми в сучасних фразеолопчних словниках, а також коротко подамо вщом! версп !! походження.
У словниках росшсько! фразеоматики за редакщею О.I.Федорова та О.1.Молоткова щюма подаеться у форм! и концы в воду\ тлумачиться однаково:"Не
осталось (чтобы не осталось) никаких улик, следов, признаков чего-либо" [ФСФ 1, с. 315], [ФСМ, с. 204-205]. Подiбне тлумачення подано i в "1сторико-етимолопчному довщнику" з росшсько1 фразеологи, однак у ньому до щюми и концы в воду додасться дieслiвний компонент. Крiм того, це джерело подае не одне, а два близьких значення: "И концы в воду (с компонентом прятать, хоронить). Простор., ирон. 1. Дело кончено, не осталось никаких следов, улик. 2. Об уничтожении чего-либо предосудительного, что необходимо скрыть" [БМС, с. 293]. Два значення щюми кгнцг у воду знаходимо в украшському фразеолопчному словнику, однак рiзниця в тому, що одне з них - актуальне, подiбне на тлумачення, подаш в росшських фразеолопчних словниках, а шше - застарiле (з прикладом iз "Наталки-Полтавки"1.Котляревського): 1. "не залишати нiяких слiдiв злочину, негiдного вчинку". 2. "все вирiшено" [ФСУМ 1, с. 375-376].
Наявш верси походження iдiоми (и) концы в воду зiбранi в "1сторико-етимологiчному довщнику". Коротко йдеться про таке:
а) 1дюма пов'язана з видом страти, яку застосовував цар 1ван Грозний до новгородщв (коли до ши! жертви прив'язували мотузку з каменем). Ще! верси дотримувалися вiдомi дослщники С.Максимов та М.Мiхельсон.
б) 1дюма виникла з професiйного мовлення розбшниюв, якi викидали у воду тша сво!х жертв (ця версiя представлена у "Словаре русского язика" Я.Грота та О .Шахматова).
в) 1дюма бере свш початок iз мовлення моряюв та рибалок. Коли судно вщчалюе вiд берега, кра! канапв потрапляють у воду, пор. сталий вираз отдать концы(вiдв'язати мотузки, якими судно прив'язане до берега). Тут слово конец спочатку сшввщносилось з канатом. Ця вершя належить М.Шанському, В.Зимiну, О.Фiлiпову.
Наш основний аргумент проти всiх запропонованих гiпотез полягае в тому, що жодна з них не бере до уваги дiахронноl семантики щюми и концы в воду, хоча остання легко виявляеться у численних вживаннях цього виразу у росшськш (i меншою мiрою - в украшськш) лiтературi XIX столiття. Звернiмося до деяких характерних контекс^в.
(1) Скотинiн. ..Хлопотать я не люблю, да и боюсь. Сколько меня соседи ни обижали, сколько убытку ни делали, я ни на кого не бил челом, а всякий убыток, чем за ним ходить, сдеру с своих же крестьян, таки концы в воду.
Простаков. То правда, братец: весь околоток говорит, что ты мастерски оброк собираешь. Д. Фонвизин. Недоросль.
(2)- Добре! от добре! - сказал Солопий, хлопнув руками. ... Да что думать: годится или не годится так - сегодня свадьбу, даи концы в воду! Н.Гоголь. Сорочинская ярмарка.
(3) Аммос Федорович. Да вам чего бояться? Колпаки чистые надел на больных, да и концы в воду. Н.Гоголь. Ревизор.
Ц контексти дуже ч^ко засвщчують старе значення фразеолопзму и концы в воду:"некое хлопотное дело благополучно закончено; больше не о чем беспокоиться". Як бачимо, щюма не завжди сшввщносилась iз ситуащями, де щось приховувалось.
1дюма (и) концы в воду в синхрони та дiахронií
Близьке значення цей вираз мае й у 1.Котляревського (текст 1819 р.):
(4) Н а т а л к а. О Петре! Сколько сльоз вилила я за тобою. Я знаю тебе 7 затим не питаюся, чи ще ти любиш мене, а за себе — божусь...
М и к о л а (перебивае). Об любов1 поговорите другим разом, л1пшим часом; а тепер поговор1те, як з возним розв 'язаться.
Н а т а л к а. Не довго з ним розв'язаться: не хочу, не тду, та й кiнцi в воду! 1.Котляревський. Наталка-Полтавка.
Спочатку з'ясуемо запитання: як сшввщносяться щюми прятать (хоронить) концы в воду и концы в воду? Чи можливо одну з них вважати основною, а шшу -утворену вщ И основи шляхом нарощування або ж редукцп компонент?
Зютавивши !х, з'ясовуемо, по-перше, розбiжнiсть у семантищ: прятать (хоронить) концы в воду означае 'уничтожать улики какого-либо преступления', а щюма и концы в воду -'сложное дело закончено, благополучно завершилось'. Подруге, легко помггити, що щ близью за формою вислови зовшм по^зному поводять себе в синтаксичному плат: якщо прятать (хоронить) концы в водувходить у структуру речення як звичайний дiеслiвний присудок, простий чи складений, див.(5), то щюма иконцы в воду, як правило, збер^ае свою синтаксичну автономшсть й утворюе самостшну приеднувальну конструкщю.
(5) Если он сам ограбит, то старается схоронить концы в воду. М.Салтыков-Щедрин, Благонамеренные речи.
Таким чином, це двi рiзнi фраземи, що не виключае наявносп мiж ними якихось генетичних чи асощативних зв'язюв.
Ще раз акцентуемо увагу на тому, що спочатку щюма и концы в воду не сшввщносилась з ситуащями, де що-небудь приховувалось. Вживання сталого сполучення з цим значенням у лiтературi фшсуються шзшше, шж тi, в яких йдеться про благополучне завершення складно1 справи. Що ж можна сказати про походження щюми и концы в воду?
У нашш гiпотезi ми виходимо з того, що щюма и концы в воду - це фрагмент повшшо1 за складом одинищ - пареми. На це вказуе синтаксична самостiйнiсть щюми, И вживання в приеднувальнш конструкци. Саме так (поза структурою речення) використовуються в мовленнi приказки. Справд^ таке припущення пiдтверджуеться наявнiстю у збiрцi росiйських приказок I.Снегiрьова (1848 р.) рщкюно1 пареми Концы в воду, а пузыри наверх [Снегир., с. 486]. У В.Даля ця ж паремiя зафшсована двiчi, у наступних формах: Концы в воду - и пузыри вверх. Концы в воду - и пузыри в гору [ПРН, с. 170]. На жаль, щ пареми подаються без будь-яких коментарiв про те, що вони означали i як вживались. Однак цей напрям дослщження виявляеться все ж таки не безплщним, подальшi пошуки приводять нас до старо1 паремil Все бесы в воду, да и пузырья вверх, де на мющ першого iменного компонента концы стоггь сполученнявсе бесы.
На цю рiдкiсну, маловживану приказку звернув увагу О.1.Фьодоров, вивчаючи росiйську фразеоматику XVIII ст. У свош монографil вiн навiв единий вщомий контекст з цiею приказкою - фрагмент з комеди письменника XVIII ст. М.Матинського "Санктпетербургский гостинный двор". Крiм цього, Фьодоров виявив у п'есi 1вана Крилова 'Пирог' (1802 р.) вираз так и беси в воду! i припустив,
що "в данном случае мы имеем дело с устаревшей пословицей, смысл которой не понятен" [4, с.164]. Парем1я Все беси в воду, да и пузырья вверхпотрапила в словник фразеолопзм!в росшсько! мови XVIII ст. М.Ф.Палевсько!, де наводиться той самий фрагмент з комедп М.Матинського [Пал., с.115].
Звершмось до цього контексту.
(6) Крючкодей: Ну, смотри же. Поручительство-то от векселя отрежь, как будто закладу у тебе не бывало; а я вексель Крепышкиной на обороте поскоблю, так вот все беси в воду и пузырья вверх.
Яку ж шформащю про змют паремп може подати цей контекст?
Приказка використана в ситуацп, де герой комедп (Крючкодей)хоче шляхом махшацп (шдробки грошового документа) досягти усшху у фшансових справах. Якщо на вексел! зникне запис про позику грошей, то шахрайство неможливо буде викрити, а шахрая не притягнуть до вщповщальносп. Саме цей бажаний для себе результат герой маркуе приказкою Все бесы в воду, да и пузырья вверх. I! значення, зпдно з штерпретащею М.Палевсько!, таке: 'О благополучном завершении какого-либо предприятия'[Пал., с.115]. Однак дос неясно, як цей змют пов'язаний з образом, що лежить в основ! паремп: бесы (черти) перемщуються у воду (скажмо, стрибають), а з глибини на поверхню шдшмаються бульбашки говоря.
Редуковану форму приказки (Все бесы в воду), вщ яко! залишилась лише перша частина, кр1м п'еси 1.Крилова, знаходимо також у сатиричному ромаш Василя Нар1жного "Российский Жилблаз, или Похождения князя Гаврилы Чистякова", що був надрукований у 1814 р. Тут вираз Все бесы в воду також означае благополучне завершення справи, виршення складно!, заплутано! проблеми:
(7) Староста. Да коего ж беса мы с ним делать будем?
3-й десятский. Ну, когда уж так, пусть, собака, окрестится и мы занего выдадим шинкарку. Тут все бесы в воду, а он нас хорошенько за то попотчует да даст на кушаки, а бабам на повойники. В.Нарежный. Российский Жилблаз.
П!зшш! використання приказки Все бесы в воду, да и пузырья вверх в !! повнш чи редукованш форм! (у вигляд! першо! частини) нам невщом!. Очевидно, що вже на початку XIX ст. парем!я сприймалась як арха!чна ! зникала з ужитку. Це явище теоретично можна пояснити двома причинами: або смисл, що передае парем!я, перестав бути для мовщв актуальним, або ж приказку Все бесы в воду, да и пузырья вверх замшив шший вираз, семантично екв!валентний ! формально близький. Ми схиляемось до другого вар!анту пояснення. Як нам видаеться, вщомий фразеолопзм и концы в воду виник шляхом формально-семантично! трансформацп приказки Все бесы в воду, да и пузырья вверх, отримавши вщ не! весь план змюту й частину плану вираження (в воду).
Тепер стд коротко зупинитися на запитанш про походження паремп Все бесы в воду, да и пузырья вверх, яка використовувалась, коли йшлося про благополучне завершення яко!сь справи.
Семантичним центром ще! паремп е дв! лексеми: "вода" и "бес". У паремп створений образ чорта, який перемщуеться з суходолу у воду. Який сенс мае це перемщення? Вщомо, що у народнш культур! вода е постшним (точшше,
1дома (и) концы в воду в синхрони та дiахронií
узуальним) мюцем перебування багатьох демошчних персонажв. Але, як свщчать етнографiчнi данi, деяю представники нечисто1 сили регулярно, у певш календарнi перiоди, переходять з води на землю, а по^м знову зникають у водь Це стосуеться, наприклад, русалок, яю виходять на землю вл^ку, пiсля Тршщ, залишаються на нiй приблизно до 1вана Купала, а потiм знову повертаються у воду. 1ншим часовим штервалом, коли на землi з'являеться нечиста сила, е святки, тобто перюд вiд Рiздва до Хрещення, як вiдомо, найбiльш прийнятний час для ворожшь про майбутне. У цей час на землi гуляють чорти. У М.1.Толстого е спещальна робота, де вш докладно описав одного демошчного персонажа на iм'я шуликун, популярного на Росiйськiй Пiвночi [3, с. 270-279]. За його даними, шулшуни (це невеликi чорти, розмiром з кулак, що живуть артшями, ватагами) з'являються з води на святки i зникають у рiчцi чи озерi пiсля водосвяття на Хрещення. Це пiдтверджуеться i сучасними етнографiчними джерелами: "На Святки на реку с крестным ходом ходят, а потом говорят, теперь всех шуликунов в речке, в Ердане потопили, некого бояться" [Череп., с. 62].
Вихщ нечистое' сили з води в народнш традици штерпретуеться як порушення усталеного св^ового порядку, як небезпечне для людей вторгнення у св^ чужих, хаотичних сил. Тому для вщновлення порушеного порядку використовуються спещальш календарнi обряди, що мають як акцюнальний, так i вербальний компонент. Як можна припускати (тшьки припускати, оскiльки фшсацш цього календарного обряду дуже мало!), формула Все бесы в воду, да и пузырья вверх спочатку була вербальною складовою обряду вигнання нечисто1 сили у воду, що здшснювався, скорше за все, наприкшщ перiоду 'страшних вечорiв', тобто в ичш, докладнiше про це в [1, с. 336-349] . С непрямi етнографiчнi докази, наприклад стаття Михайла Макарова 1828 року, що вказують на обрядову 'прив'язку' виразу Все бесы в воду, да и пузырья вверх [Макар., с. 190]. Оскшьки мета обряду вигнання нечисто1 сили - вщновити порушений порядок, вщправити нечисту силу в И локус, то формула Все бесы в воду, да и пузырья вверх легко отримала узагальнене значення: 'складна справа благополучно закшчилась, немае потреби повертатись до неГ. Очевидно, з його появою стало можливим використання ще1 пареми поза обрядовим контекстом.
Саме у такому значенш ('складна справа благополучно заюнчилась, немае потреби повертатись до неГ) вживався у XVIII ст. (i у першш третинi XIX ст.) росiйський зворот и концы в воду. Цей промовистий факт дозволяе зблизити два вирази: паремда Все бесы в воду, да и пузырья вверх i коротшу фразему и концы в воду. Очевидно, мовщ iнодi використовували цей вираз i в його повнш формi: Концы в воду, а пузырья на верх (як вш зафшсований у збiрках I.Снегiрьова та В.Даля). Втрата другого компонента (пузыри на верх, вверх, на гору) пов'язана, очевидно, з тим, що образ, який у ньому поданий, виявився для носив росшсько1 мови дуже далеким вщ змюту, що передаеться у першш частиш пареми. Нагадаемо, що у росшськш лiтературi початку XIX ст. фшсуеться усiчена паремiя Все бесы в воду - тобто без друго1 частини.
Тепер слщ дати вщповщь на запитання: як замють бесов в парем^ опинились концы? Звичайно, слово концы можна розум^и у результативному значенш, як
'завершення справи'. Але в такому випадку тут слщ очшувати однину (пор. Конец — делу венец, и дело с концом, в конце концов). Ще один можливий вар1ант -вважати концы евфемютичною замшою слова бесы (беси). Навряд чи його можна визнати правильним, оскшьки таю замши невщомь
Тут ми ризикнемо зробити деяю припущення.
Як нам здаеться, лексема концы з'явилась у пареми Концы в воду, а пузыри на верх внаслщок атракцп, тобто шд впливом пристав'!в двох тишв.
По-перше, це пареми, що базуються на способ! плетшня лаптей: Лапти плетет, а концов хоронить не умеет, Кто лапти плетет, тот умеет и концы хоронить[Аник., с. 149],Кто лапти плетет, тот умей и концы хоронить[ПРН 1, с. 170]. Слово конец означае тут край, кшець одше! смужки лика, тобтоматер1алу, з якого плели лапти. Пор. д1алектне конец у значенш "лыко определенной длины для вязания лаптей" [СРНГ 14, с. 253]. Оскшьки таких смуг використовувалось багато, в паремш ввшшло слово у множит - концы. Переносне значення цих паремш вказуе на необхщшсть (або вмшня) приховувати слщи свое! д1яльност1. Зрозумшо, йшлося про незаконш справи, яю слщ здшснювати непом1тно, щоб не видати себе, не залишити доказ1в. Невипадково В.Даль розмютив паремш Кто лапти плетет, тот умей и концы хоронитьу роздш "Сознание - Улика". Скорше за все, щ пареми стосувались крад1жок, на що вказують деяю вар1анти, наприклад: Крадёт, а концов не умеет хоронить [Аник., с. 143]. Таким чином, слово концы отримуе у семантичному простор! поданих приказок узагальнене значення 'те, що слщ приховати'.
По-друге, можна припустити, що слово концы у приказщ Концы в воду, а пузыри на вверх з'явилось тд впливом паремш, що базуються на образ1 дерев'яно! дуги, що не тоне у водь Ц пареми формують цшу семантично 1 формально близьку групу: Неправда (или: Грех), что дуга ветловая: концы в воде, так середка наружу; середка в воде — концы наружу [ПРН 1, с. 162], Грех, что дуга вязовая, концы в воде, середка наружу [ППЗ, с. 153], Правду, что дугу, в воду не спрячешь: концы в воду, а середка наружи[Аник., с. 145]. Це експлщитш пор1вняння, в яких основою для зютавлення служить звичайний у селянському побут1 предмет - дуга для запрягання коней. У парем1ях вщзначена властивють дерева не тонути у вод1, а плавати на !! поверхш. Референтом слова конец у цих парем1ях е "кшець, край дуги", що протиставляеться !! середиш. У цьому компоненп пареми актуатзований смисл "те, що складно або неможливо заховати". Пор1вняння правди (неправди, гр1ха) з дугою, яка не потопае, базуеться на народно-етичному переконанш, що все таемне рано чи тзно стане явним.
Як бачимо, символ1чне значення лексеми конец в обох типах паремш досить близьке: кшець - це те, що хтось хоче приховати вщ людських очей. Пор. паремш Как ни хорони концов, а выйдут наружу [ПРН 1, с. 161], з якою можна зютавити обидв1 базов1 ситуаци: плетшня личаюв та занурення у воду дерев'яно! дуги. 1нш1 пареми виразнще вказують на те, що приховують щось недозволене, гр1ховне, злочинне: Как ни хорони концов, а Бог попутает, выдаст, Как ни хорони концов, а Бог найдет [ПРН 1, с. 162].
дома (и) концы в воду в синхрони та diaxpoHiï
Звершмо увагу на те, що в пареми, яка мютить у co6i пор1вняння правди (неправди) з дугою, вводиться й посилання на сферу води як мюця, де можна щось надiйно заховати, не залишаючи сладв i при цьому не боятися, що предмет з'явиться на поверхш води. Таким чином ми припускаемо, що в результат контамшаци наступних паремш: Лапти плетет, а концов хоронить не умеет i Правду, что дугу, в воду не спрячешь: концы в воду, а середка наружи-i виникла щюма прятать (хоронить) концы в воду.
Що ж стосуеться обрядово'' пареми Все бесы в воду, да и пузырья вверх, то про ïï близьюсть до приказок про дерев'яну дугу свщчить той факт, що в обрядi вигнання нечисто' сили нечиста сила також ховалась у водь Замша слова бесы словом концы могла, очевидно, вщбутись тод^ коли у свщомосп бшьшосп мовщв паремiя Все бесы в воду, да и пузырья вверх вже не асощювалась з обрядовою практикою вигнання чорив, вiдокремилась вщ не'' й отримала узагальнене значення.
Отже, е тдстави вважати, що росшська iдiома и концы в воду утворена складним шляхом у кшька етапiв. Вона була безпосередньо видшена iз старо'' паремiï Концы в воду, а пузыри вверх, яка в свою чергу е трансформащею обрядово'' вербально'' формули Все бесы в воду, да и пузырья вверх. Вщ не'' щюма и концы в воду отримала свое перше значення "про (благополучне) завершення складно'' справи" i частину плану вираження (в воду). Паремiя Концы в воду, а пузыри вверх, очевидно, не була широко популярною i легко втратила свш другий компонент. Паралельно з цим вщбулась замша iменного компонента все бесы (беси) на лексему концы в обрядовш вербальнш формулi Все бесы в воду, да и пузырья вверх. Це спричинило, очевидно, семантичне притягання, атракцiя паремiï про бюв, з однiеï сторони, та паремш про личаки (Кто лапти плетет, тот умей и концы хоронить) та про дугу (Правду, что дугу, в воду не спрячешь: концы в воду, а середка наружи), з шшо'. Можливо, саме стшка культурна пам'ять, що пов'язуе щ пареми з щюмою и концы в воду, зумовила ïï використання в тих ситуащях, де йшлося про необхщшсть (бажання) приховати щось вщ людських очей (наприклад, тшо вбитого чи сам факт вбивства). Таке припущення звучить досить переконливо, якщо взяти до уваги старе значення щюми и концы в воду, що не пов'язане з ситуащею приховування чи знищення чого-небудь незаконного. Очевидно, зсув у референци, а по^м - i в значенш цiеï щюми був спричинений атракцiею до популярних паремiй, близьких за образною складовою (внутрiшньою формою).
Таким чином, щюма и концы в воду пройшла ушкальний шлях розвитку, реконструювати який можливо лише за умови врахування широкого мовного та культурного контекспв.
Список лiтератури
1. Жуйкова М.В. Динам1чш процеси у фразеолопчнш систем! схщнослов'янських мов: Монограф1я. — Луцьк: РРВ "Вежа" ВДУ 1м. Лес Укра'нки, 2007. — 416 с.
2. Мокиенко В.М. Народная этимология в исторической фразеологии // Ad fontes verborum: Исследования по этимологии и исторической семантике. К 70-летию Ж.Ж.Варбот. — М.: Индрик, 2006. — С. 228—244.
3. Толстой Н.И. Шуликуны // Толстой Н.И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. — М.: Индрик, 1995. — С. 270—279.
4. Федоров А.И. Развитие русской фразеологии в конце XVIII — начале XIX в. — Новосибирск: Наука, 1973. — 171 с.
Скорочення словмикчв та джерел
Аник. — Русские пословицы и поговорки / Под ред. Аникина В.Н. — М.: Худ. литература, 1988.
— 431 с.
БМС — Бирих А., Мокиенко В., Степанова Л. Словарь русской фразеологии. Историко-этимологический справочник. — СПб.: Фолио-Пресс, 1998. — 704 с.
Макар. — Макаров М. Древние и новые божбы, клятвы и присяги русские // Труды и летописи Общества истории и древностей российских. — Ч. IV, кн. 1. — М., 1828. — С. 184-218.
Пал. — Палевская М.Ф. Материалы для фразеологического словаря русского языка XVIII века.
— Кишинев: Штиинца, 1980. — 388 с.
ППЗ — Пословицы, поговорки и загадки в рукописных сборниках XVIII-XX веков. — М.-Л.: Из-во АН СССР, 1961. — 289 с.
ПРН — Даль В.И.Пословицы, поговорки и прибаутки русского народа. Сборник в 2 томах. — СПб: Литера — "ВИАН", 1997.
РРЗ — Русские заговоры и заклинания. Материалы фольклорных экспедиций 1953-1993 гг. / Под ред. проф. В.П.Аникина. — М.: Из-во МГУ, 1998. — 480 с.
Снегир. — Русские народные пословицы и притчи, изданные И.Снегирёвым. — М., 1848. — 504
с.
СРНГ 14 — Словарь русских народных говоров. Вып. 14. Кобзарик — Корточки. — Л.: Наука, 1978. — 376 с.
ФСМ — Фразеологический словарь русского языка / Под ред. Молоткова А.И. — М., 1986. —
543 с.
ФСФ — Фразеологический словарь русского языка. В двух томах. Сост. А.И.Федоров. — Новосибирск: Наука, 1995.
ФСУМ — Фразеолопчний словник укра'шсько! мови. У 2-х кн. — К.: Наукова думка, 1993. Череп. — Черепанова О. А. Мифологические рассказы и легенды Русского Севера. — СПб.: Из-во С.-Петерб. университета, 1996. — 211 с.
Жуйкова М.В. Идиома (и) концы в воду в синхронии и диахронии /М.В. Жуйкова// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 81-88
В статье предложена новая версия происхождения "темной" русской идиомы (и) концы в воду, которая в XIX в. употреблялась в своем первоначальном значении, соотнесенном с благополучным завершением какого-либо хлопотного дела. Предполагается, что эта идиома генетически связана, во-первых, с традиционной обрядово-календарной формулой изгнания нечистой силы (Все бесы в воду, да и пузырья вверх), а во-вторых, с популярными русскими паремиями двух типов: Кто лапти плетет, тот умей и концы хоронить и Правду, что дугу, в воду не спрячешь: концы в воду, а середка наружи. Ключевые слова: идиома (и) концы в воду, паремия, синхрония, диахрония, семантика.
Zuykova M.V. Idiom "(и) концывводу" in synchronism and diachronism / M.V. Zuykova// Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.-2011.
— V.24 (63), №1 P.2. - P. 81-88
In the article the version of origin of the obscure Russian idiom "(и) концывводу" is offered. In the 19th century this idiom was used in its primary meaning which was correlated with the successful completion of some difficult tasks and affairs. The author assumes that the idiom is genetically linked: at first, with traditional ritual expression of banishment of evil spirit, and secondly, with popular Russian proverbs of two types: "Ктолаптиплетет, тотумейиконцыхоронить" and "Правду, чтодугу, вводунеспрячешь: концывводу, асередканаружи ".
Key words: idiom "(и) концывводу", paremia, synchronism, diachronism, semantics.
Стаття надшшла доредакци 3 вересня 2010року
