CC BY
34О.В. Губенко, М.Ю. Панасенко
Теоретичш засади розвитку творчого мислення школяр1в за допомогою мовно-лшгв1стичних 1гор
Анотацiя. Стаття присвячена анашзу проблеми розвитку творчого мислення щдт-ткiв у процесi вивчення шоземно! мови. Дослiджуeться питання використання мож-ливостей лшгвктично! гри як засобу розвитку штелекту та творчого мислення.
Ключовi слова: творче мислення, творчi здiбностi, мислення пiдлiткiв, креатив-шсть, узагальнення, аналiз, семантика, гра, лшгвктична гра.
Актуальшсть проблеми. Одним iз ефектив-них засобiв розвитку штелекту е вивчення шозем-них мов. При вивченш шшо! мови вщбуваеться розвиток мислення людини за рахунок знайомс-тва iз культурою шшого народу, а також шляхом заглиблення у специфiчнi засоби узагальнення й кодування шформацп, властивi iншiй мовь
Мовна дiяльнiсть е одним з виршальних фа-кторiв розвитку штелекту пщл^юв. Згiдно перюдизацп Жана Оаже, саме у пiдлiтковому вiцi починаючи з 10 - 12 роюв людина входить в стадiю репрезентативного штелекту i формальних опе-рацш. На цьому етапi - стадп формальних мислен-невих операдiй, за теорiею Пiаже, - розвиваеться абстрактно-понятшне мислення, яке е найвищим рiвнем вербальних форм мислення.
В цей перюд здiйснюеться розвиток ппоте-тико-дедуктивно! логiки й абстрактних розумових операцш, набуваеться самостiйнiсть мислення. У тдл^ковому вiцi в мисленневiй сферi вщбува-ються iстотнi змiни. Це час роботи лопчного та
абстрактного мислення, коли, зокрема, при вико-нанш прямих i зворотних операцiй вщбуваеться перехщ вiд мiркування вголос до мiркування в ро-зумi. Цей вжовий перiод е особливо плщним для розвитку мислення.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. У зв'язку з дослщжуваним аспектом iснують фунда-ментальнi науково-психолопчш розробки, якi вказують на виршальну роль мовно! дiяльностi у житт особистостi. Вони викладенi, зокрема, у до-слiдженнях О. Р. Лурп [15], О. О. Леонтьева [14], В. П. Белянша [3; 4]. Щ науковi розвiдки свiдчать, що вивчення мови, у тому чист шоземно!, е найважли-вiшим засобом розвитку особистостi i 11 штелектуа-льно! сфери.
Розглянемо деякi психолшгвктичш аспекти оргашзаци навчально-розвивально! роботи з метою розвитку креативного потенщалу особис-тостi. В цьому аспект актуальною е проблема мовно! особистоси. Це сталий науково-
лшгвктичний термш, який означае особу, яка за-нурена в мовне середовище i вивчае мову як зааб комушкацп.
Дослiдженням мовно! особистостi займалися В. В. Виноградов [6], Г. I. Богш [2], Г. В. Ейлер, И.Г. Раппорт [11], Н. Ф. Рахмамкулова [19], Л. В. Скура-пвський [20], М. П. Муравицька [16], С. Е. Нттша [17]. Значно розширив змiст цього термiна i зро-бив його бiльш адаптованим до сучасно! лшгвкти-чно! науки Ю. Н. Караулов, наголосивши на тому, що мовна особистiсть - це людина, яка володiе здатнiстю створювати i сприймати тексти, що рь зняться ступенем структурно-мовно! складностi, глибиною i точнiстю вiдображення дiйсностi, ви-значеною цiльовою спрямованiстю [12.].
Значення вивчення саме шоземно! мови для розвитку творчого штелекту, тим не менш, е од-шею з малодослщжених проблем. Питання актив^ зацп резервних можливостей психши особистостi при вивченш шоземно! мови розробляють О. М.
Верезуб, Н. А. Вшшченко [5], Л. М. Деркач [10], Дж. Керол [23], е. I. Пассов [18] та ш.
Характерною особливктю названих дост-джень е орiентацiя на реалiзацiю дидактичних щ-лей. При цьому залишаеться поза увагою аспект ро-зкриття особисткного потенцiалу - як основи творчого розвитку учня та студента i успiшного оволодiння iноземною мовою.
Важливим iсторико - лексичним пластом кож-но! мови е стшю словосполучення, фразеологiзми, метафори, фольклор, в тому чист приств'я, при-казки та iншi стiйкi фразеологiчнi й фольклорш структури. Роздiл лiнгвiстики, який займаеться мовним i структурним аналiзом прислiв'lв, прика-зок та шших малих фольклорних форм, назива-еться паремюлопею.
Паремiя (грец. Pareimia - приств'я або лат. РгоуегЫиш - приказки, приств'я) - це видове по-значення фольклорних малих жанрiв афористичного спрямування.
У працях О.М. Бабкша, Ю.А. Гвоздарьова [7], О.Н. Савченко, В.Н.Телiя [ 22], Н.М. Шанського, Л.В. Скурапвського [20] й шших пiдкреслюеться, що поряд з функщями повiдомлення, експресив-ного вираження тощо, фразеологiзми й паремп вiдбивають глибину й гнучюсть розуму людини, реалiзують його творчий iнтелектуальний потен-щал.
Паремп - крилатий вислiв, притча, народний фольклор, байка, присшв'я, художнш образ, порь вняння, метафора, тощо - прекрасний засiб для розвитку абстрактного мислення дитини, тому що для 1хнього розумшня необхiдно абстрагуватися вiд прямого значення слова та виробити узагаль-нений погляд на життевi та фiлософськi проблеми людського буття. Цiлiсне значення паремiй скла-даеться на пiдставi вiдволiкання вщ другорядних ознак, узагальнення i вщдзеркалення типових i суттевих рис явищ, людей i ситуацiй. Саме паремп вимагають активiзацil таких розумових операцш, як
узагальнення, проникнення в сутшсть явищ, ство-рення алегорично-фшософсько'1 картини дшсно-сть Тому категорiальна, узагальнююча природа мовних iдiом та паремш дозволяе застосовувати ïx не тшьки як iнструмент вивчення мови та ш-знання народних традицш, але й як знаряддя розвитку мислення. Тже, аналiз, засвоення та вивчення паремюлопчних мовних структур може бути ще й ефективним засобом розвитку абстрактного i творчого мислення дитини.
Крiм того, у процесi вивчення присшвЧв, при-казок, крилатих виразiв,порiвнянь та образiв вщ-буваеться формування здатносл «розкодувати» ïxнiй семантичний змiст. Ддти також розвивати-муть творчi здiбностi, навчаючись творчим методам конструювання нових образiв та метафор на шдгрунт вивчення паремiологiчниx словосполу-чень, розвиваючи xудожньо-творчi та креативнi штелектуальш здiбностi. Потужним засобом розвитку творчого мислення школяра у процес вивчення шоземно!" мови е мовно-лшгвктичш iгри,
яка реашзуе саме завдання розвитку штелектуаль-них здiбностей в кровш формi. Вiдома украш-ська вчена-психолог М.Л.Смульсон ввдзначае такi особливосл iнтелектуально-творчих iгор: «1) Основною метою штелектуально-творчо! гри, п прямим продуктом е розвиток штелекту-ально-творчого потенцiалу учня.. 2) Викорис-тання iнтелектуально насиченого середовища i «вщкритих» задач. 3) Вiдсутнiсть правил та будь-яких елеменлв змагання. 4) Вщображення в грi одночасно крово!, навчально! i професш-но! дяльносл, вiдсутнiсть !х протиставлення. 5) Гнучка змiна ролей в процесi Ярового розв'язу-вання, яка надае учням можливкть засво!ти рк знi рефлексивш позицп вiдносно однк! i тк! ж задачк.» [21, с.182].
Застосування лiнгвiстичних iгор в якостi засобу розвитку креативного мислення пов'язано iз пев-ними етапами формування креативности зок-рема, такими як шкубащя креативного мислення
(початковий етап), етап пщтримки i розвитку кре-ативностi дiтей (середнiй етап), i нарешп, завер-шальний етап, коли креативне мислення дитини стае самостшним.
З метою розвитку креативних якостей у щдтт-юв нами розроблений орипнальний комплекс мо-вно-лiнгвiстичних вправ, до якого входять iгровi цикли та окремi вправи, якi розвивають рiзнома-нiтнi креативнi та розумовi якостi дiтей.
Розробляючи цi методики, ми виходили з думки, що штелектуальш здiбностi можна тренувати та вдосконалювати, вiдпрацьовуючи кожний прийом мислення за допомогою спецiальних тре-нiнгових вправ.
Основш матерiали i результати дослЬ дження. Щоб розвивати творче мислення, треба вщповкти на питання, саме як здiбностi й творчi якостi е головними для процесу творчость Мехаш-зми i основш особливостi i якостi креативного мислення вивчали багато вчених - Г.С. Альтшуллер,
Е. Боно, Г.Я. Буш, Д.В. Богоявленська, А.В. Брушли-нский, М. Вертгеймер, В. Н. Дружинш, К. Дункер, Я.О. Пономарьов, В.О. Моляко, Ф. Баррон, Дж. Пл-форд, А. Кестлер, А. Кроплей, Ф. Цвжю та ш.
Росшська дослiдниця психологй' штелектуаль-но'1 обдарованост Л.1. Ларiонова на основi анашзу численних праць вчених, що займалися цiею проблематикою, узагальнила iнварiантнi креативнi якостi, якi вважаються основними, фундаменталь-ними багатьма дослiдниками. Цих особливостей штелектуально!" креативностi п'ять: 1) штелектуа-льна творча iнiцiатива, 2) широта категоризацп («широта асоцiативного ряду», «вщдаленкть асо-щацш»), 3) швидккть мислення, 4) гнучкiсть мислення, 5) оригшальнкть мислення» [13, с. 115 ].
Друга з перерахованих якостей, яка пов'язана з широтою категоризацп i об'еднанням вщдалених 1дей, е вельми важливою. Це обумовлено тим, що, у багатьох випадках, творчкть нового вщбува-еться шляхом об'еднання того, що об'еднати немо-жливо, за допомогою зближення не зв'язаних мiж
собою очевидною стльнктю понять. Як ми вже вщзначали в попередньому роздiлi, цей процес i його результати називаються бкощащями.
До вказаних головних творчих якостей ми про-понуемо додати рекомбшащю i синтез властиво-стей i функцiй об'ектiв, здатнiсть до узагальнень, до абстрактного (або шдуктивного) мислення, а також перенос, аналопзування й креативнiсть в галузi тдприемництва [8, с. 14, 18].
Також до цього перел^ пропонуемо додати деяю важливi прояви креативностi, яю властивi творчiй дiяльностi у мовно-лшгвктичнш галузi. А саме, здатнiсть до розумшня й конструювання метафор, а також здатнкть до розумiння при-слiв'lв та iдiом.
В нашш методицi багато уваги придiляеться тренуванню саме цих розумових операцiй i якостей: оригiнальностi, гнучкостi, продуктивности узагальнення, абстрагування, видiлення iстотних ознак, аналiзу, синтезу, бiсоциативному мис-ленню, аналопзування, конструювання метафор
та деяких шших якостей мислення. Вони е «стар-товим майданчиком» для повноцiнного розумо-вого процесу, спрямованого як на розумшня нав-чального матерiалу (що важливо в навчанш), так i
на створення принципово нових iдей (що важливо для творчосп).
Представимо стисло функцп лiнгвiстичних iгор у процесi вивченнi мови у Схемi 1. Схема 1. Функцп лшгвктичних пор у вивченш мови
Дамо опис комплексу мовно-лшгвктичних нор, призначених для розвитку творчого мислення та мовно - лшгвктичних здiбностей школя-рiв.
Нагадаемо основнi прояви iнтелектуальноï об-дарованост i розповiмо, як ix розвивати за допо-могою нашо'1 методики.
1нтелектуальна обдарованiсть проявляеться в наступних властивостях розуму й особистостi.
Гнучгасть думки — це здатнiсть швидко i без внутрiшнix зусиль переключатися з одного класу явищ на шший, розглядати проблему з рiзниx то-чок зору. Вiдсутнiсть ще'1 здатностi називають ше-ртнiстю або закостенЫстю мислення.
Гнучкiсть також пов'язана з умшням швидко i легко знаходити новi стратегiï мислення, будувати гiпотези i пропонувати рiзноманiтнi варiанти ви-рiшення проблеми. Завдання на розвиток гнучко-стi наводяться у цикл iгор на розвиток гнучкост мислення.
Продуктивн1сть мислення (легкiсть генеру-вання iдей) — здатнiсть створювати велике число щей за короткий час у проблемнш ситуаци. Обда-рована людина здатна розвивати одночасно ве-лику кiлькiсть рiзноманiтниx думок та щей, вир^ шуючи завдання.
Ориг1нальн1сть — здатнкть до створення iдей, що вiдрiзняються вiд загальноприйнятих, схиль-шсть до парадоксальних несподiваниx рiшень.
Рекомбшащя i синтез властивостей i функ-ц1й об'eктiв. В основi методiв i форм творчого мислення лежать два протилежних i взаемодоповню-ючих процеси: розчленування предметiв i явищ на окремi властивостi, функцп, структурнi частини на першому етат, i рекомбiнацiя цих властивостей, функцш або частин на наступному етапi в нове поеднання, яке стае основою нових предме-пв i явищ. Перший процес пов'язаний з аналiзом, другий — з синтезом, об'еднанням. Завдання на розвиток аналiзу, здатносп розчленовувати на ок-
ремi якосп, а попм комбiнувати i синтезувати, на-водяться в роздЫ «1гри для розвитку асощатив-ного та бiсоцiативного мислення».
Бкощащя. Наступний доданок розумово! об-дарованостi — здатнiсть зближувати вщдалеш по-няття, взятi з не пов'язаних мiж собою сфер дос-вiду, i на цiй основi синтезувати новi образи й орипнальш ще!.
Найпростiшим прикладом такого синтезу е ба-гато казкових персонажiв. Русалонька — об'ед-нання людини i риби, кентавр — людини i коня.
Бiсоцiативне мислення, на вщмшу вiд асоща-тивного, допомагае розвинути вмiння знайти зв'язок мiж незалежними на перший погляд твер-дженнями i побачити новi зв'язки в об'ектах, що, як правило, i приводить до появи нестандартних щей та винаходiв шляхом поеднання вщдалених галузей знань. Наприклад, поеднання двох наук -науки про живе - бюлоги та науки про машини -механiки, привело до появи бюшки - ново! науки про застосування у технiцi винаходiв природи.
Метафора. За своею природою метафора схожа на аналогш. Аналопя забезпечуе перене-сення iдей в несподiванi галузi, дозволяе докла-дати принципи пристрою в живому свт до найр^ зноманiтнiших сфер людського життя. Подiбним чином, перенесення властивостей предмету або явища на шше явище у сферi художньо-образного мислення та художньо-образно! творчостi складае мехашзм утворення метафори.
Завдання на розвиток порiвнянь та метафор наводяться у роздЫ «Розвиток та конструювання порiвнянь i метафор».
Здатнiсть до узагальнень, абстрактне мислення — це здатнкть до утворення загальних понять на пiдставi спiльних ознак, вмшня оперувати з «абстрактними», «уявними» поняттями (як! в принципi неможливо побачити або «помацати руками»).
Абстрактно-лопчне мислення засноване на ви-дшенш !стотних властивостей i зв'язк!в предмета та вщдшенш в!д !нших, несуттевих.
Розвиток абстрактно-лопчного мислення до-зволяе дитиш добре засвоювати знання, устшно вчитися, виробляти узагальнене уявлення про свгг, осягати закономiрностi навколишньо! дшс-ностi i правильно формулювати сво! думки. Здат-нiсть до абстрагування та узагальнень розвива-еться за допомогою таких нор, як цикл пор «ПротилежностЬ», а також цикл пор, спрямований на розумшня i застосування присшвЧв та щюма-тичних виразiв.
Креативнiсть у практичнш сферi - тдприе-мницьк1й дiяльностi. Виховати у дитини прави-льне ставлення до грошей i матерiальних цшнос-тей не менш важливо, нiж навчити и творчо думати. Дуже корисно дитину навчити не тшьки тому, як створювати ще!, але й тому, як перетво-рювати цi ще! в грошi i кориснi справи. Тому в на-шiй методицi ми даемо розробки, спрямоваш на виховування ще й тдприемницьких здiбностей школярiв мовно - лшгвктичними засобами.
Останне вщбуваеться за допомогою пор, спрямо-ваних на розвиток креативностi у сферi бiзнесу i маркетингу.
Викладемо основний змкт запропонованих мовно-лiнгвiстичниx iгор та загальш принципи 1'хньо'1 побудови.
Цикл мовно-лшгвктичних irop «Протилеж-нoстi» - розвивае здатнкть виокремлювати най-бшьш iстотнi ознаки явищ, шляхом пошуку проти-лежностей свiдомо видiляти (артикулювати) ïx, вбачаючи у предметi рiзноманiтнi його властиво-стi, збагачуючи тим самим, свш словниковий та розумовий потенщал. Розвиток мислення вiдбу-ваеться за рахунок активiзацiï аналiтичноï дiяль-ностi та iндуктивниx операцiй у процесi пошуку iс-тотних рис явища або поняття. Людина навчаеться порiвнювати предмети мiж собою, вщшяти спi-льне i вiдмiнне, систематизувати протилежностi та антиподи по групах, проявляти гнучк!сть при аналiзуваннi рiзниx ознак предмета та переxодi до протилежно"! властивостi.
Цикл нор, спрямований на розумшня i застосу-вання шоземних паремш, прислiв'ïв та щюмати-чних виразiв.
Методика складаеться з трьох рiвнiв - репроду-ктивно - вщтворюючого (характеризуеться праг-ненням учня зрозумiти, запам'ятати, вiдтворити отриманi знання за зразком); - штерпретуючого (передбачае бажання застосувати знання й освою-вати способи дiяльностi в нових навчальних умо-вах); - творчого (передбачае готовнкть учнiв до пошуку й самостiйного створення оригiнальних присшвЧв та iдiом).
Пiдлiтки пишуть оригшальш художнi оповь дання й твори на тематику сентенцш, думок та узагальнень, як! мiстяться в шшомовних при-слiв'ях i байках. Кр!м того, отримують завдання на розробку наукових проектiв та рефератiв, в яких системно аналiзуються фшософськи, життевi та лiтературознавчi проблеми, як! висвклювались в конкретних паремiях або мали до них вiдношення.
При цьому шдлкки розвивають абстрактне та узагальнене мислення, аналiзуючи пряме та пере-носне значення присшвЧв. На цьому тдгрунт вони вчаться проводити роботу ¡з великими формами, такими, як байки Лафонтена та Езопа на ан-глшськш мовь Пропонуеться розкрити змкт байок, основну фшософську сентенцiю й виховну думку, яку вони несуть Це розкриття вщбуваеться у Форм! творчих робк - написання твор!в та рефе-ратiв, проведення тематичних конференцiй. ni-сля виконання цього завдання учням пропону-еться написати художш оповiдання, як! б шюстрували змкт наведених присшвЧв. Осля цього вчитель проводить низьку семшар!в-конфе-ренцiй та виховних годин, на яких учш готують доповда, реферати та науковi дослiдження на ф!-лософсько-екзистенцiальнi теми, закодоваш в байках та присшв'ях, розкривають i розвивають 1'хнш змкт.
Роль паремш у розвитку мислення й вивченш мови узагальнеш на Схем! 2.
Схема 2. Функци паремш у розвитку мислення та вивченш мови Паремп
При цьому пропонуеться також перебудову-вати змкт байок, використовуючи певш правила i винахiдницькi прийоми, розроблеш Г.С.Аль-тшуллером та шшими методологами творчость Серед таких прийом1в, наприклад, прийом антисюжету (шверсп), коли створюеться нова !стор!я за допомогою перевертання сюжету старо! байки на-впаки, коли головний герой робить антидш, тобто дш, протилежну до оригшального сюжету байки. Ефективним також е прийом динамiзацii - стати-чносл, коли нерухоме та тверде стае змшним, ру-хомим та гнучким (рiка кам'янiе, скеля тече...) тощо.
При робот наводяться англшсью приств'я !з паралельними укра!нськими висловами у вигляд! таблицi. Поим дкям пропонуеться знайти укра!н-ськ вщповщносл англiйським фразеологiзмам i пояснити !х загальне значення. В даному випадку використовуються компаративнi (пор!вняльш) методи з метою розвитку таких якостей штелекту,
як вмшня узагальнювати, абстрагувати, «розшиф-ровувати» та декодувати прихований змкт висло-влювань. Також формуеться образне художньо-творче, художньо-метафоричне мислення, активк зуеться словниковий запас, розвиваеться гнуч-ккть мислення.
Розвиток мислення за допомогою розумшня, творення та конструювання порЯвнянь i метафор. Кр!м стимуляци творчого мислення i здатноси до узагальнення за допомогою пор!в-няння присшвЧв i приказок, застосовуеться й шш! прийоми розвитку креативноси дггей. Зокрема, це конструювання щкавих пор!внянь i метафор. Воно вщбуваеться за мехашзмами утворення по-р!внянь i створення вислов!в з алегоричним змк-том, як! засвоювались дкьми при пор!внянш й анал!з! присшвЧв та приказок. Вмшня конструю-вати пор!вняння i метафори необхвдне в лкерату-рнш i поетичнш творчост!, а також корисне в мо-вленш будь-яко! людини.
Метафора утворюеться шляхом перенесення властивостей одного явища на шше. Тобто, в про-цес творення метафор вiдбуваеться вiдщеплення властивост речi вiд речi (абстрагування) й конструювання нових речей, явищ, понять шляхом з'ед-нання цих абстрагованих властивостей з шшими речами за допомогою операцш рекомбшаци й синтезу, а також змши структурних зв'язюв мiж вла-стивостями. Останш розумовi операцй - рекомбь нацiя, синтез та змiна структурних зв'язюв -важливi операцй' творчого штелекту, а весь процес конструювання метафор - це модель творчого процесу в його ктотних рисах. Таким чином, вивчення й самостшне творче створення нових метафор i образiв може бути гарним тренажером творчого мислення дитини.
Зазначеш особливоси мовних метафор дозво-ляють застосовувати ïx не тiльки як шструмент вивчення мови та тзнання культури, але й як знаря-ддя розвитку мислення дггей. Цi властивостi метафор роблять можливими 1'хне використання у
процесi викладання iноземноï мови як засобу розвитку креативного штелектуально-тзнавального потенцiалу школярiв. Як пiдготовчий етап до створення метафор, на урощ використовуються цiкавi порiвняння, як! наводяться учням як зразок креа-тивностi. Вони мають запропонувати власнi порь вняння, спираючись на зразок. Вправи по ство-ренню щкавих пор!внянь можуть доповнюватись малюнками, допомагаючи дням створити барви-стий опис ïx персонажв. Ось ще один з методiв розвитку метафоричного мислення, коли активу-еться операцй", властивi метафорам - синтез й комбшащя функцш — вправа «1менник + прик-метник» [8, с.77-78].
Пщ час виконання вправи вщбуваеться активь зацiя основного мехашзму утворення метафор -переносу властивостей одного явища на шше явище.
Вона полягае у виконанш завдань, в яких пот-р!6но поеднувати непоеднуване, завдяки чому мо-
жуть виникати нов! пор!вняння й метафори, а також речi i явища з новими властивостями. Буду-еться два стовпчики випадкових сшв, не зв'язаних
мiж собою яким-небудь очевидним чином Hi за змктом, Hi за близькою асоцiацieю, Hi будь-яким шшим способом.
Таблиця 1. nopiBHHHra.
Дорослий Дiти
Зразок креативностi Креативнi реакцп
Queen's hair is flowing like a river / Волосся королеви струмуе, як pi4Ka Princess eyes are as black as a moonless night/ 04i прин-цеси чорнi, як безмiсячна шч (учень Л.) Boy is as sad as a cloud/ Хлопчик сумний, як хмара (учш О., П.) Rose is as fresh as a baby. / Троянда свiжа, як немовля (учень Т.) The beauty of yellow rose looks like the sun / Жовта троянда красою подiбна до сонця (учень А.) ...
Вправа «1менник + прикметник»
У стовпчику злiва наводяться iменники, що по-значають предмети (вони пронумерован^, а пра-воруч — прикметники, що позначають властиво-сть
Вiзьмемо перше слово «автобус» i будемо поед-нувати його з кожним словом другого стовпчика (ароматний, повкряний, довгий, розсувний тощо): Ароматний автобус — у його салош запах конвали, хво!. Повггряний автобус — аеробус. Розсувний автобус - може складатися та розсуватися в залежноси вщ кшькосл пасажирш... Поеднуючи таким чином кожний iменник з усiма прикметни-ками, ми виявимо чимало цiкавих iдей.
Шсля цiеi вправи можна переходити до конструювання метафор за створеною нами методикою. Беруться будь-як два слова, i перерахову-ються вс можлив! властивостi або р1зновиди кожного з явищ, як! вони називають. Треба у будь-який споаб поеднати властивостi одного явища з шшим, i пошукати, чи не створюються при цьому незвичш i продуктивш метафори.
1гри для розвитку асощативного та бкоща-тивного мислення - допомагають розвинути тво-рче вмшня знайти зв'язок м!ж незалежними на перший погляд твердженнями i побачити нов! зв'язки в об'ектах, що, як правило, i приводить до появи нестандартних щей та винаходш шляхом поеднання вщдалених понять. Актив!зуються також творч! мовно-лшгвктичш зд!бносл (дки нав-чаються писати творч! оповщання та твори).
Асоциативне мислення - це мислення, яке вщ-шуковуе звичш, сформован! нашим досвщом, зв'язки м!ж щеями та явищами. Приклад асощаци - висловлювання «дерево зелене», «небо блаки-тне», «м'яч круглий та ширяний». З метою розвитку асощативного мислення застосовуються, зок-рема, кри, як! формують здатнкть легко знаходити под!бнкть м!ж р!зноманкними несхожими предметами, швидко ощнювати предмети з точки зору наявност чи вщсутност в них заданих ознак, швидко переводити мислення з одного об'екта на шший.
1. Автобус Гумовий
2. Бетон Св^ловий, згущений, кулястий
3. Мотузка Еластичний
4. Газета Ароматний, безперервний
5. Колесо Пов^ряний
6. Комбайн Рщкий
7. Конверт Мшливий
8. Мотор Круглий
9. Вогонь Крижаний
10. Плiвка Липкий
11. Скло Пшвковий, пресований
12. Корабель Розсувний
Для розвитку бкоциативного мислення наво-дяться мовно-лiнгвiстичнi методики, як! стиму-
люють зближення вiддалених явищ, речей та понять з метою утворення орипнальних сполучень
понять та винаход!в. Вони також дозволяють роз-кути уяву й дають можливкть подивитись на явища з ново!' точки зору, що призводить до появи незвичних та щкавих щей.
Цикл irop на розвиток гнучкосп мислення - допомагае всеб!чно розвинути iнтелектуальну та псимчну гнучюсть - образну, вербально-семанти-чну, iнтонацiйно-фонетичну. Важливий напрям розвитку штелекту мовно-лшгвктичними засо-бами, оскшьки гнучюсть е однiею з найважлив^ ших ознак креативностi.
Розвиток гнучкосп в нашiй методицi вщбува-еться на двох р!внях мислення - абстрактно-поня-тшному (мовному) та вiзуально-образному (обра-зотворчому). Щ два види мислення, з одного боку, протилежш, а з шшого - пов'язаш м!ж собою. Для устшного розвитку понятшно'1 та мовно-лшгвк-тично'1 гнучкосп необхщний розвиток в!зуально-образно'1 гнучкосп, що е пщготовчим етапом для понятшного р!зновиду гнучкосп. Це в!рно з
огляду на законом!рносп розвитку дитячого мислення, згщно з якими у вжовш перспектив! конк-ретно-образний штелект передуе розвитку абст-рактно-понятшного. I саме у молодшому пщлпковому вщ один переростае в шший. Тому в цьому вщ доцшьно щ два р!вня штелектуально! активносп розвивати паралельно, виходячи з чого ми об'еднали дв! методики розвитку гнучкосп -в!зуально'1 та мовно-понятшно!' - в одну рубрику.
Застосування прийому очуження. Процес вивчення учбово'1 теми перетвориться в творчий за допомогою прийому очуження, який був розро-блений М.Л. Смульсон [21, с.190-191]. Вш призна-чений для того, щоб допомогти дитиш подиви-тися на звичну ситуацш, як на незвичну. Цей прийом потр!бний для того, щоб пщготувати ди-тину до продукування незвичних щей.
Наприклад, учитель, пояснивши тему "Пита-льна форма речення", раптом говорить: "А якщо до нас на урок загляне шопланетянин, який гово-
рить тшьки англшською, як! питання ви йому за-дасте? Хто хоче бути шопланетянином? 1ван? Будь ласка, вийди з класу на хвилинку. Придумай соб! ¡м'я, назву свое! р!дно! планети i приготуйся в!д-пов!дати на наш! питання, коли знову ув!йдеш до класу".
1гри, спрямованi на розвиток креативносп у сферi бiзнесу i маркетингу - в цьому розд!ш мктяться при, що розвивають креатившсть i тво-рч! зд!бносл у застосуванш до сфери тдприемни-цтва та маркетингу.
Для застосування творчих штелектуальних на-вичок у сфер! розвитку тдприемницьких зд!бнос-тей нами була застосована сер!я вправ на розвиток здатност до пошуку прихованих можливостей i творчо! перебудови смислових зв'язк!в у р!зних
ситуащях, як! моделюють б!знес - та шовацшну д!яльность, зокрема, деяк маркетингов! ситуаци по продажу, по створенню нових б!знес-!дей i то-вар!в тощо. Вони передбачають штелектуальну гнучк!сть, винахщливкть та пошук прихованих можливостей предмет!в i явищ з комерц!йною метою задоволення потреб потенц!йних споживач!в нових товар!в i послуг. Це розвивае у тдлкюв по-тенц!йн! ум!ння шновацшного п!дприемця.
Пропонуються також й шш! вправи на розвиток деяких важливих штелектуально-псих!чних якос-тей - уяви, внутршнього плану д!й тощо.
Зв'язок мовно-лшгвктичних методик ¡з розви-тком творчих штелектуальних якостей предста-вимо у Таблиц! 2.
Таблиця 2. Зв'язок мовно-лшгвютичних методик Ï3 розвитком
творчих штелектуальних якостей
Творч1 якост1, як1 розвиваються Методики
1ндуктивне, узагальнююче мислення Протилежносп, прислiв'я й паремп
Рекомбшащя та бiсоцiацiя функцiй Розвиток асощативного та бюощативного мислення, розвиток аналогш та порiвнянь
1нтелектуальний перенос Створення метафор, розвиток порiвнянь
Гнучкють Розвиток гнучкостi
Винахiдливiсть й практицизм Креатившсть у бiзнесi та маркетингу
Висновки
1. Розвиток творчого мислення пщлкюв мож-ливий не тшьки у традицшних формах оргашзаци навчально-виховного процесу та розвивально! ро-боти з д!тьми, але й у такому нестандартному формат! як вивчення мови, й зокрема, шоземно'1 мови. Одним з продуктивних засоб!в розвитку креативност! при цьому е мовно-лшгвктична гра.
2. Представляеться, що ефективними засобами розвитку креативного мислення i загального штелекту пщлкюв е л!нгв!стичн! при, спрямоваш на розум!ння та конструювання пор!внянь i метафор, на роботу ¡з !ншомовними присл!в'ями та парем!-ями, на створення ориг!нальних щей, розвиток гнучкост! й продуктивност! мислення та актив!за-ц!ю шших якостей творчого штелекту.
.Штература
1. Альтшуллер Г.С. Алгоритм изобретения / Г.С. Альтшуллер - М.: Моск. рабочий, 1973. - 296с.
2. Богин Г. И. Модель языковой личности в ее отношении к разновидностям текстов. / Г.И. Богин-Л.:
Изд-во Лен.ун-та, 1984. -271с.
3. Белянин В. П. Введение в психолингвистику / В. П. Белянин.- М.: ЧеРо, 2000. - 214с.
4. Белянин В. П. Основы психолингвистической диагностики. (Модели мира в литературе). / В. П.
Белянин. - М.: Тривола, 2000. - 126с.
5. Винниченко Н. А., Мельникова С. И. Проблемно-коммуникативный курс по обучению английскому
языку / Н.А. Винниченко, Мельникова С. И. - Учебн. пособие. -X.: Изд-во „Фолио", 1992. - 271с.
6. Виноградов В. В. О взаимодействии лексико-семантических уровней сграмматическими в
структуре языка (Мысли о современном русском языке) - М.: Педагогика, 1969. - 98с.
7. Гвоздарев Ю.А. Функции фразеологизмов в русской речи / Ю.А. Гвоздарев - Р.-н.-Д., 1989. - 112с.
8. Губенко О.В. Як виховати гешя, або 1нвестищя у Вашу дитину. Для дней вщ 5 до 16 роюв: Книга для
батьюв, д^гей, педагопв i психолопв/ О.В. Губенко - Кгав; Тернотль, 2012. - 132 с.; ш.
9. Губенко О.В. Переструктурування як важливий мехашзм творчоси та научшня // Практична
психолопя та сощальна робота / О.В. Губенко - 2011. - №4. - с. 75-80.
10. Деркач Л. М. Психолопя самоконтролю в процеа засвоення шоземно! мови: Монографiя / Л.М.Деркач - Дншропетровськ - Вид-во ДДУ, 1993. - 286с.
11. Ейлер Г. В.. Язык и личность / Г. В.Ейлер, И.Л.Раппорт - Харюв: Вид-во «Фолю», 1991. - 116с.
12. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность - М.:Педагогика, 1987. - 96с.
13. Ларионова Л.И. Культурно-психологические факторы развития интеллектуальной одаренности. - М.: Изд-во «Институт психологи РАН», 2011. - 320 с.
14. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. - 3-е изд / А. А. Леонтьев - М. : Смысл; СПб.: Лань, 2003. -349с.
15. Лурия А. Р. Язык и сознание. / Под ред. Е. Д. Хомской / А.Р.Лурия - Ростов на Дону, 1998. - 223с.
16. Муравицька М. П. Мовна особисткть у контекст психолого-i сощолшгвктичних проблем /М.П. Муравицька//Мовознавство. - 1998. - № 6. - С.73 - 75.
17. Никитина С. Е. Языковое сознание и самосознание личности в народнойкультуре. Язык и личность / С.Е. Никитина— М.: Просвещение, 1997. - 75с.
18. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. - 2-е изд. / Е. И. Пассов -М. : Просвещение, 1991. - 81с.
19. Рахмамкулова Н. Ф. Роль языка как средства общения и фактора формирования личности / Н.Ф. Рахмамакулова- М.: Изд-во Моск-го ун-та., 1989. - 61с.
20. Скурапвський Л. В. До лшгводидактики, зоркнтовано! на формування духовно! мовно! особистоси / Л.В. Скуратвський -Дивослово. - 1997. - № 9. - С. 52 - 53.
21. Смульсон М.Л. Психолопя розвитку штелекту: монографiя / М.Л. Смульсон. - К.: Нора-Друк, 2003. -298 с.
22. Телия В.Н. Русская фразеология, ее развитие и источники / В.Н. Телия - М., 1996. - 98с.
23. . Carrol J. B. Language, Thought, and Reality: Selected Writings of Benjamin Lee Whorf. - Cambridge: The M. I. T. Press, 1951. - 234с.
TeopeTHHHi gocAig^eHHa y ncHXOAorii'. TOM II. 2017
Аннотацмм u cBegeHua 06 aBTopax
A. Gubenko, M. Panasenko The theoretical basis of creative thinking of students using language
and linguistic games
Abstract. This article is consecrated on the analysis of the problem of creative thinking development of adolescents in the process of learning a foreign language. The authors examines the possibilities of linguistic games as the means of development of intellect and creative thinking.
Keywords: creative thinking, creative abilities, thinking of adolescents, creativity, synthesis, analysis, semantics, the game, a linguistic game.
А.В. Губенко, М.Ю. Панасенко Теоретические предпосылки развития творческого мышления школьников
с помощью лингвистических игр
Аннотация. Статья посвящена анализу проблемы развития творческого мышления подростков в процессе изучения иностранного языка. Авторы изучают вопрос возможностей лингвистической игры как средства развития интеллекта и творческого мышления.
Ключевые слова: творческое мышление, творческие способности, мышление подростков, креативность, обобщение, анализ, семантика, игра, лингвистическая игра.
Губенко О.В., кандидат психол. наук. ст. науков. сшвр. Губенко А. В., кандидат психол. наук, ст. научн. сотр. Gubenko Alexander, PhD (Psychology), Senior Researcher alado2 014@yandex.ru
Панасенко М. Ю., викладач кафедри шоземних мов Панасенко М. Ю., преподаватель кафедры иностранных языков Panasenko Maryna, the teacher of Foreign Languages Department mary_panasenko@mail.ru
