CC BY
8Учет записки ТаврШського нацгонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальт комумкацИ». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 142 - 147.
УДК 81.373.72
1ДЕОЛОГ1ЗАЦ1Я КАРТИНИ СВ1ТУ В "РАДЯНСЬКИХ ПРИСЛ1В'ЯХ I ПРИКАЗКАХ" Трифонов Р. А.
Хартвський нацюнальний утверситет 1м. В.Н. Каразша, Хартв, Украгна
У стата здшснено спробу трансформувати мовну картину св^у через призму "радянських при^вЧв i приказок". На основi когштивних операцш видiлено й охарактеризовано рiзнi типи iмплантацiй iдеологем.
Ключовi слова: при^в'я, приказка, мовна картина св^у, щеологема, iмплантацiя.
У сучаснш лшгвютищ присл1в'я та приказки часто стають джерелом шформацп, що дае змогу дослщжувати концептуатзащю св1ту { його мовну картину [1, с. 3-5]. Такий шдхщ дозволяе робити цшш висновки про свгтогляд народу на основ1 анал1зу мовного матер1алу. У цш статп звершмося до так званих "радянських присл1в'!в та приказок", зафшсованих у зб1рниках тотаттарно! доби, на приклад [2]. При цьому, звичайно, необхщно зважати, що щ паремшш одинищ е вельми специф1чним мовним { когштивним феноменом. За своею природою вони так само вщбивають фрагмент певно! картини св1ту. Проте штучшсть таких утворень, яка передуем привертае увагу того, хто знайомиться з цим мовним матер1алом, вимагае особливого тдходу. Одним ¡з вихщних тверджень е те, що в "радянських присл1в'ях та приказках" замють свгтогляду народу вщображено фрагменти картини свгту, яку прагне сформувати в народу тотаттарна держава, I ця картина св1ту й концептуал1защя дшсносп мають вщповщати прийнятш у тш держав1 щеологп.
Феномен "радянського фольклору", зокрема паремшний його фонд, вивчений недостатньо як в Укра'ш, так { в шших пострадянських кра!нах. Очевидно, це й пояснюеться згаданою штучнютю под1бних псевдонародних конструкпв, часто -!хньою естетичною незадовшьшстю. Чи не першою спробою в цш дшянщ (на матер1ат росшсько! мови) стала невелика, але грунтовна стаття польського науковця В. Хлебди, слушно названа лише "начерком до майбутнього анатзу" [3]. Що ж до укра!нських радянських паремш, то до !х дослщжування ще належить узятись (тут, як { вище, йдеться саме про незаангажоваш посттотаттарш студи, оскшьки украшсью паремшш новотвори в радянський час були предметом дослщження, наприклад, у монографп М. Л1ждвой [4]). Ця стаття може стати одним ¡з шдход1в до теми. Гадаемо, для вивчення форм мовного впливу в тотаттарному суспшьстга такий матер1ал е ушкальним, оскшьки за означенням щ одинищ шби вписуються безпосередньо в народну мовну картину св1ту, !х творщ "оперують" И (1 нею), а не просто апелюють до абстрактного "народу", як то було прийнято в радянськш новомовь Отже, у такий спошб маемо можливють на низщ
прикладiв простежити, на яю саме змiни в народнш картинi свiту було спрямовано зусилля в тоталггарну добу, яка концептуалiзацiя дiйсностi вважалася "правильною". З'ясувати деяю мовнi й когнiтивнi засоби цих змш i ще1 концешуалiзацil - i е мета статтi.
Питання про належнють при^в'1в до фразеологи, як вiдомо, дискусiйне. Дотримуемося думки, що вони не е частиною фразеологи у "вузькому" розумiннi, але належать до не! в розумшш "широкому"; прислiв'я - це ч^ко окреслена група одиниць, якi, за словами С. 1ваново!, вiдрiзняються вiд тих, фразеологiчний статус яких не викликае заперечень, i водночас розташоваш до них доволi близько [1, с. 21; див. також 5, с. 645]. Найбшьш плщним напрямом дослiдження радянських паремiй е когштивний, оскiльки, як слушно зауважив В. Хлебда, формально, за будовою, за використаними стилютичними засобами тощо таю одинищ важко вiдрiзнити вiд народних - вони аналогiчнi. Такою була настанова творщв, зумовлена прагненням надати новш щеологп традицiйних, звичних, перевiрених часом форм [3].
Якщо зазвичай прислiв'я розглядають як одиницi, що формуються в дискурсивних практиках народу протягом тривалого часу, то стосовно походження "радянських" при^в'1в ситуащя iнша. В. Хлебда пише, що вони "написаш на замовлення згори"; А. Погребняк твердить дещо конкретшше (правда, без посилання на джерело шформацп): "У 1930-тi рр. на iдеологiчне замовлення група письменникiв створювала прислiв'я-гасла (звертмо увагу на новий тип прислгв 'Ив -Р. Т.) з метою вкоршити у свщомосп народу принципи нового способу життя" [6]. Докладнiше з'ясувати конкретш умови творення радянських паремiй - це також завдання на перспективу, передуем для юториюв i фольклорис^в. Принагiдно зауважимо: не весь матерiал у роздiлах "Радянськi прислiв'я та приказки" фольклорних збiрникiв е однорщним. Серед цих одиниць дуже рщко трапляються такi, що справдi могли бути зафшсоваш в народному мовленш: Кляне, як баба фашиста[2, с. 136]1, але абсолютну бiльшiсть становлять явно штучнi витвори: Казахстану 7 Алтаю весь народ допомагае (с. 133). Загалом "перевернута" ситуацiя з творенням "радянських при^в'1в i приказок" нагадуе iншi тогочаснi практики тотаттарно1 держави, зокрема щодо статистики: "Замють того, щоб усi... данi з ушх куточкiв величезно1 територil збирати в Москвi, про них спочатку повщомляли жителям тих чи шших мiсцевостей через публiкацil в "Правде", "Известиях" чи в якомусь шшому офщшному органi Москви: отже, у Радянському Союзi кожна область i кожен район отримували сво! офщшш, штучнi статистичнi данi" [7, с. 21].Так само й "спускання згори" псевдонародних при^в'1в та приказок було моделюванням бажаного, i на особливють тоталiтаризму, що зумовила це, звернув увагу ще 1941 р. Дж. Орвелл: "Тоталiтаризм замахнувся на свободу думки так, як школи рашше не могли й уявити... Його контроль над думкою мае не тшьки заборонну, але й конструктивну мету. Не просто заборонено висловлювати - навггь допускати - певш думки, але диктуеться, що саме належить думати; створюеться iдеологiя, яку особистють мае прийняти" [8, с. 57].
1 Дал1, покликаючись на це видання, ставлю в круглих дужках номер сторшки.
Одшею з рис картини св^у, яку формуе тотаттарна держава (чи, за Е. Мореном, Пария/Держава [9, с. 47]), е щеолопчнють. Часто до складу при^вЧв i приказок входять iдеологеми -мовш одиницi, у семантицi яких задано належшсть до вщповщно1 щеологп та мюце в И системi (див. поняття "щеолопчно1 зв'язаностi" у В. Шмщта [10, с. 15]). Неоргашчшсть цих iдеологем для народно1 мовно1 картини свiту, вщображено1 в при^в'ях i приказках, дае пiдстави говорити про цшеспрямоване введення в не1 певних фреймiв i концептiв (у розумшш Ч. Фiллмора, О. Кубряково1, Ю. Степанова, В. Кононенка, О. Селiвановоl та iн. [5, с. 256-258; 11; 12, с. 90-92; 13, с. 40-76; 14]). Таке явище пропонуемо назвати iмплантащeю. У нш надзвичайно важливу роль вдаграють мовнi засоби, зокрема значущi мовш одинищ в усiй рiзноманiтностi 1хшх семантико-стилiстичних властивостей, синтагматичних i парадигматичних зв'язкiв.
Серед аналiзованих 199 при^в'1в i приказок невелику частину складають т1, якi можуть бути вщнесеш до "радянського фольклору" умовно, бо не мютять експлiцитних лiнгвоiдеологем. Укладач розмiстив !х у вiдповiдному роздш довiльно - iмовiрно, на пiдставi деяко1 спiвзвучностi (передусiм аксюлопчно1) з радянською системою цiнностей: Поаеш впору - збереш зерна гору (с. 131). У таких одиницях, на нашу думку, про iмплантацiю не йдеться - радше про пристосування готового при^в'я до потрiбноl картини свггу: за цим висловленням можна, на нашу думку, побачити елементи радянсько1 концептосфери на кшталт КОЛГОСП.
Що ж до само1 iмплантацil iдеологем, то на пiдставi мовно-когштивних операцiй можна видiлити рiзнi И типи. Схарактеризуймо кожний iз них.
1. Компоненти вже наявних при^в'1в i приказок цiлеспрямовано пiдмiнюються щеологемами: Леттзм вчить, як на свгтг треба жить (с. 122) -Книга вчить, як на св1т1 жить (с. 28); Колгосп - великий чолов1к (с. 127) - Громада - великий чоловт (с. 19). Очевидною е невисока евристична й прагматична ефектившсть такого прийому, бо розтзнати його нескладно.
2. Прецедентний текст, який мае конкретного автора, але е важливим у тотаттарнш св^огляднш систем^ уводиться в базу народних при^в'1в i приказок, що мае свщчити про його природшсть для народное' свщомосп: Немае таких фортець, яких быьшовики не могли б здобути (с. 121) - перекладений ви^в I. Сталша, котрий став партшним гаслом, а згодом - клше радянсько1 новомови [15, с. 322]. Цшаво, що до цього випадку е незастосовним словосполучення "народна творчiсть" як синонiм слова "фольклор"; гадаемо, що тут шлося не про "народну творчiсть", а про "народну мудрiсть", яка, безперечно, у тотаттарнш картинi свiту мае збтатися з "мудрiстю" вождiв i партп.
3. 1мплантоване поняття як слот приеднуеться до вже наивного в народнш картинi свiту фрейму: Без тщативи - що без рук (с. 132); У колгост працювати -горя-лиха не знати (с. 127). Наприклад, в останньому випадку, опустивши у колгосп/, дютанемо вербатзащю цшком природного компонента структури знань. Цшаво, що iмплантацiя породжуе тут нетиповий для народно1 картини св^у iллокутивний змiст: просто працювати, не у колгосп7, зовшм не означае горя-лиха не знати (можна помiркувати над цим з огляду на переб^ колективiзацil в
Укра!ш). Базова концептуальна структура може наповнюватися кшькома шноващями: Тесть -тженер, зять - комбайнер, дочка - знатна ланкова - от 7 сгм'я нова (с. 135). Звичайно, далеко не завжди ¿мплантащя виражаеться в "нарощуванш" сл1в: Якщо бажаеш стать заможним - у прац будь непереможним (с. 132). Тут ¿мплантуеться типова для радянсько! картини св1ту метафорична модель "праця - це змагання, битва, вшна...".
4. 1мплантащя докоршно змшюе фрагмент картини св1ту, протиставляючи нове вщомому як певний "прорив": I один у полг вот, якщо вгн радянський (с. 137). Не можна погодитися з В. Хлебдою, який аналопчне присл1в'я в росшськш мов1 розглядае як "росшсько-радянську" контамшащю. Тут ефект радянсько! одинищ базуеться на розширенш, уточненш й частковому запереченш традицшно! (хоч польський учений слушно знаходить контамшащю, наприклад, у випадку Береги честь смолоду, а оружие - как в руки взял).
5. 1деологема набувае ощнност через уведення позначуваного поняття у вже наявну в народнш свщомосп цшнюну структуру: В колективах чиста нива г багат1 жнива (с. 132); Коли б не гульня, не згубив би трудодня (с. 150); Язиката, а на трудодн небагата (с. 154).
6. Назва ново! реали, оцшювано! в народнш свщомосп позитивно, супроводжуеться щеологемою, на яку цей "плюс" мае автоматично поширюватися: Велика сила - колгоспна машина (с. 129); Спасиб11лл1чу - електрикою св1чу (с. 134) - перенесення позитивно! оцшки з машини на колгосп, з електрики - на 1лл1ча. Цей прийом надзвичайно активно використовували в радянськш пол!тичнш риторищ, тдкреслюючи, що будь-який здобуток прогресу (зокрема техшчного) з'явився або став доступним лише завдяки сощалютичному ладу.
7. Поняття, виражене щеолопчно зв'язаною одиницею, у самому присл1в'! ощнюеться "по-народному", з використанням таких мовних засоб1в, що характерш в цшому для паремшних одиниць: Радянський закон найсильнший (с. 142); Поганий той колектив, де е до пляшки актив (с. 147) - пряма оцшка за допомогою прикметниюв. Привертае увагу висл1в Був Чан Кай-шг, а зостався пшик на ковшг (с. 145), де оцшку вкрай вщдаленого вщ народно!, але важливого в щеолопчнш картин! св!ту об'екта виражено ц!лком "народними" мовними засобами (наявн!сть мовно! гри, експресивне слововживання). Тут маемо свщому стил!зац!ю, вочевидь, створену письменником, який ор!ентувався на дв! дискурсивн! практики: народну гумористичну опов!дь ! радянську пол!т!нформац!ю.
8. Нове поняття вводиться в базову опозищю "св!й - чужий". Тут особливо часто радянсью !деолог!чн! концепти в присл!в'ях протиставлено концептов! ПАН, бо останнш ! в традиц!йн!й народн!й мовн!й картин! свгту маркований як "чужий": Радянська влада - панам завада (с. 123); Радянське - не панське (с. 124) тощо (пор., наприклад, у М. Номиса: То пани, а ми люде; З паном дружи, а кам1нь за пазухою держи та ш. [16, с. 91, 94]).
9. Аксюлопчна опозищя конструюеться так, що в нш, як ! в попередньому випадку, репрезентовано традицшний ! нов!тнш концепти, але при цьому сприймання традицшного компонента змшюеться на протилежне. Тут яскравим прикладом е пареми, у яких вербатзовано концепт БОГ: Не в боговг спасгння, а в
колективнШ працг (с. 151). Подiбнi мовш одинищ засвiдчують iще й слушшсть тверджень дослiдникiв про релiгiйний характер комушстично1 щеологп, И мiфологiчно-релiгiйне ядро: "Бшьшовизм стверджуе, що вiн протиставляе Наукову 1стину Iстинi релiгiйнiй, насправдi ж вiн протиставляе Спасiння земне Спасшню на небесах"[9, с. 42].
10. Моделюеться повнiстю нова аксюлопчна опозицiя, природно, нормативна, у яюй за певними мовними iмплантантами закршлено непорушнi оцiннi характеристики: Соц1ал1стичт сили щохвилини зростають, а каттал1сти свог втрачають (с. 142); У Радянському Союз1 всг трудящ1 - р1дт друз1 (с. 143); Уолл-стрт в1йну готуе - бариш1 свог рятуе (с. 144) i под. Характерний приклад: Хочем миру, хочем щастя - ворог1в бере хай трясця! (с. 144) - образ чужого тут набувае узагальнених рис мало не ворога роду людського, що актуалiзуе швективну лексику.
11. Приств'я являе собою пряме пояснення щеологеми. Тут ми маемо тшьки один приклад, однак показовий: Сателт - це значить: сгдай верхи, бий г гдь (с. 145). Як бачимо, "пояснення" полягае не в розкритп суп поняття, а в задаванш набору асощацш, що !х мае викликати iмплантант (навт граматично1 кореляцп немае - iменник пояснено дiесловами в наказовому способ^ яю надають описовi динамiки й дозволяють сформувати не статичний фрейм, а мшросценарш, який, певно, легше iмплантувати у свiдомiсть).
12. У приств'1 вiдбуваеться iмплантацiя вiдразу декiлькох щеологем зi встановленням зв'язку мiж ними. Цей прийом часто супроводжуе рима, однак таю приств'я виглядають як зразки "народно1 творчостi" ще менш переконливо: Наша парт1я могутня нас веде в ясне майбутне (с. 121); Леттзм вказав шлях у комутзм (с. 122); Конститущя нова дала жтщ всг права (с. 135) i багато шших. Причина непереконливосп е простою: вщсутнють хоч поверхових зв'язюв iз народною мовною картиною св^у залишае паремiйний текст '^ччю в собi", доречною ^ то вiдносно) у публiцистичному дискурс^ але не в фольклорному.
Таким чином, зазначеш змiни в украшсьюй мовнiй картинi свiту здебiльшого не стали дшсшстю. Розглядаючи перелiченi типи iмплантацiй, варто говорити тiльки про декларований, а не реальний вплив на мовну картину свггу. Звичайно, аналiзованi одиницi не можна назвати прецедентними текстами, зайве казати i про 1хню неналежнiсть до фразеолопчного фонду, оскiльки в цьому випадку вщсутня одна з основних ознак фразеолопзму - вiдтворюванiсть. Ми знаемо, що створюваш вислови осiдали в збiрниках, формування ментальних структур шло шшими шляхами, у кращому разi бажаний результат можна було тдхопити й розвинути (лампочка 1лл1ча^Спасиб1 1лл1чу - електрикою св1чу). Основна функщя таких iмплантацiй - "засвiдчити", а по суп - сфальсифшувати оргашчнють вiдповiдних iдеологiчних концептiв для мовно1 "народно1" картини свiту, тобто об'ективувати щеолопю [3; 10, с. 13]. Енкратична мова (за Р. Бартом), таким чином, маскуеться тд природну [17, с. 537] (що може бути природшшим за "народну мудрють"?). Можна припустити й наявнiсть друго1 функцil: вплинути на "суспiльну "кристатзащю" (у розумiннi Ф. де Соссюра [18, с. 25]) важливих для тоталггарно1 системи понять, пов'язаних iз певними мовними знаками, у процеш 1хнього
входження в дискурс; заблокувати небажаш асощацл та закршити noTpi6Hi. Отже, йдеться саме про тотаттарний контроль над думкою, за Дж. Орвеллом, часто "конструктивний". А оскшьки iмплантованi поняття були частиною щеологп i в мовi актуалiзувалися через iдеологiчно зв'язанi одиницi, то й розглянут в статтi спроби трансформувати мовну картину свiту являли собою li iдеологiзацiю. Способи щеолопзацл картини свiту через мову варто вивчати й надал^ зокрема в когштивному аспектi; подальший аналiз "радянських при^в'1в i приказок" також може дати й iншi цiкавi результати.
Список л^ератури
1. Иванова Е. В. Мир в английских и русских пословицах. - СПб., 2006. - 280 с.
2. Мудрють народна: Украшсью присл1в'я та приказки. - К., 1962. - 158 с.
3. Хлебда В. Пословицы советского народа. Наброски к будущему анализу // Русистика. - Берлин, 1994. - № 1/2. - С. 74-84(http://www.philology.ru/linguistics2/chlebda-94.htm).
4. Л1ждвой М. П. Украшсью народш присл1в'я та приказки в радянську епоху. - К., 1962. - 135 с.
5. Сел1ванова О. О. Сучасна лшгвютика: термшолопчна енциклопед1я. - Полтава, 2006. - 716 с.
6. Погребняк А. К. Фольклорный текст как отражение религиозного сознания русского народа (на примере русских паремий со словом "Бог") // http://e-lib.gasu.ru/mak/arhiv/2005/39.doc.
7. Арендт Х. Джерела тоталтризму. - К., 2002. - 539 с.
8. Оруэлл Дж. Литература и тоталитаризм // Оруэлл Дж. Мысли в пути: Эссе. - М., 2003. - С. 55-59.
9. Морен Э. О природе СССР: Тоталитарный комплекс и новая империя. - М., 1995. - 220 с.
10. Язык, идеология, политика: Реферативный сб. - М., 1982. - 292 с.
11. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // Новое в зарубежной лингвистике. - М., 1988. -Вып. 23. - С. 52-92.
12. Краткий словарь когнитивных терминов / Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. - М., 1996. - 248 с.
13. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования. - М., 1997. - 824 с.
14. Кононенко В. I. Мовш концепти в етнолопчному аспект // Ucrainical: Soucasna ukrajinistika: Problemyjazyka, literaturyakultury. - Olomouc, 2004. - С. 297-301.
15. Сарнов Б. Наш советский новояз. - М., 2005. - 768 с.
16. Украшсью приказки, присл1в'я i таке шше / Уклав М. Номис. - К., 1993. - 768 с. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. - М., 1989. - 616 с.
17. Сосюр Ф. де. Курс загально! лшгвютики. - К., 1998. - 324 с.
Трифонов Р.А.Идеологизация картины мира в "советских пословицах и поговорках" / Р.А.Трифонов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 144-149
В статье осуществлена попытка трансформировать языковую картину мира через призму "советских пословиц и поговорок". На основе когнитивных операций выделены и охарактеризованы разные типы имплантаций идеологем.
Ключевые слова: пословица, поговорка, языковая картина мира, идиологема, имплантация.
Trifonov R.A.Ideologization of the picture of the world in "Sovet's proverbs and sayings" / R.A.Trifonov // Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.- 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 144-149
The article is about the attempt to transform the language picture of the world through "Sovet's proverbs and sayings". Different types of idiologems' implantation are picked out and characterized based on cognitive operations.
Key words: proverb, saying, language picture of the world, idiologem, implantation.
Стаття надшшла до редакци 5 вересня 2010 року
