CC BY
15Учет записки ТаврШського нацгонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальт комушкацИ». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С.3 - 9.
АКТУАЛЬШ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА
УДК 811.161.2'373.7
ВТ1ЛЕННЯ СТЕРЕОТИПНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ЕТНОМЕНТАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 ПРЕДСТАВНИК1В 1НШИХ НАРОД1В У ФРАЗЕОЛОГП I ПАРЕМЮЛОГП УКРА1НСЬКО1 МОВИ (НА МАТЕР1АЛ1 ФРАЗЕОСЕМАНТИЧНИХ ГРУП "€ВРЕ1" I "ЦИГАНИ") Агаркова1. Ю.
Хартвський нащональний утверситет 1м В. Н. Каразта, Харшв, Украта
У стата проаналiзовано поняття стереотипу, визначено його особливосп, розглянуто фразеолопчш одинищ (ФО) як репрезентанти мовних стереотитв щодо представникiв етшчних груп еврег та цигани. Ключовi слова:мовний стереотип, фразеологiчна одиниця, етшчш групи, евре!, цигани.
Проблема мовного стереотипу виникае тод1, коли одна нащя чи народ починае жити поруч з шшим незнайомим для не! етносом. Починаеться спостер1гання за звичками, традищями, побутовими умовами "сво!х" { "чужих". Результати цих спостережень та !х оцшка передаеться за допомогою мови, бо мова - це матер1альна основа, на яку спираеться мислення в процес свого вияву, й одночасно матер1ал, в якому воно втшюеться.Досвщ суспшьства зафшсовано у мов1, И лексичному склад1, граматищта фраземщ. У процес вивчення мови людина тзнае св1т кр1зь призму бачення саме ц1е! мовно! спшьноти. Специф1чш обставини життя народу створюють сво!, характерш тшьки для одше! мови вислови, приказки, присл1в'я, що разом !з шшими нормативними чинниками зумовлюють дух ще! мови й !! нацюнальну самобутнють. Як мовш знаки нацюнально! культури фразеолопчш одинищ (ФО) переважно покривають т дшянки дшсност1, що безпосередньо пов'язаш з псих1чними процесами, д1яльнютю людини, !! шдивщуально-психолопчними особливостями [1]. 1сторико-культурний компонент укра!нських фразеолопзм1в, -як зазначае О. Назаренко, - полягае у значенш сл1в як узагальнених зауважень, заснованих на людських оцшках { концепщях.
Бшьша частина лексем-компонент1в ФО передае нацюнальш особливост завдяки усталеним народним асощащям, бо ФО з'являються у мов1 як знаки вторинно! номшацп дш { сташв, що вже мають сво! первинш назви. [1].
Як зазначив О. Майборода, особливютю фразеолопзм1в як номшативних одиниць е те, що вони, по-перше, називають уже назваш предмети чи поняття; подруге, фразеолопзми у переважнш бшьшосп виражають оцшку, якш належить
творча роль, бо вона значною мiрою формуе складну назву, що грунтуеться на повному або частковому семантичному переосмисленш компонентiв фразеолопчно! одиницi в цiлому. Внутрiшня форма фразеолопзму виражае засiб бачення св^у, або, точнiше, е засобом вщображення навколишньо! дiйсностi [2]. ФО е потужним фактором передачi соцiального досвщу, юторично! пам'ятi народу, етнокультурних традицш i нащонально! самобутностi.
Перш шж перейти до розгляду фразеологiзмiв, що характеризують етноментальнi особливостi евре!в i циган, розглянемо поняття "стереотип" i його роль у лiнгвiстицi. Дослщженню цього питання присвятили сво! розвщки О. Белова [3], Н. Годзь [4], О. Левченко [5] В. Телiя [6].
Термш "стереотип" отримав загальне визнання, як пiдкреслюе О. Белова, завдяки робот У. Лшпманна "РиЬПсорйо^" (1922), в якiй стереотипи визначались як "образи у нашш свщомосп" (thepicturesinourheads). Вiн пiдкреслив особливють цього поняття - орiентованiсть на певний щеальний образ свiту, що формуеться в свщомост представникiв того чи шшого суспiльства, i здатнють вiдповiдати суспiльним очiкуванням [3]. На сучасному етат феномен стереотитзаци та його дiя дослiджуеться в працях багатьох учених, але найбiльш цшними е результати дослiджень Е. Сетра, О. Потебнi, М. Жинкiна, О. Реформатського, як вивчали особливостi мови й можливост зiставлення та порiвняння культур за допомогою нацiональних мов, мовних стереотишв, дiйшли висновкiв про взаемозв'язок мови та духовно! культури [4]. Як зазначае Н. Годзь, стереотипи регулюють норми сшввщносин мiж особою i спiльнотою, внутрiшньоетнiчнi норми спшкування та зовнiшньоетнiчнi стосунки. Стереотип, як "комушкативна одиниця", уособлюе схематизовану уяву, стандарт самоуявлення. Вш дiе як механiзм миттевого оцiнювання та такого ж швидкого забезпечення ушфшовано! копи з певно! архетипово! форми. Дослщниця наголошуе на двоплановостi ди стереотипiв: циркуляци у сферi побутово! свiдомостi прошарку традицшно-побутово! культури та можливосп !х зберiгання як феноменолопчних когнiтивних структур у свiдомостi носив i передачi мiж поколiннями. Головною рисою стереотипiв е схематичнiсть та максимальне спрощення [4].
У статп Б. Михайлова наводиться думка В. Телп про те, що "стереотипи, або еталони, е иею зв'язною ланкою, яка поеднуе сприйняття, мислення i мову. Вони становлять свого роду константи мовно! картини св^у, оскiльки через цi iмена в концептуальну картину свiту вплгаеться те побутове уявлення про свгг, яке зафiксоване цiею мовою"[6].
О. Белова у сво!й роботi звертае увагу на те, як стереотипи вивчаються у лшгвютищ. Так, iз позици лiнгвiстiв стереотипами вважаються усталеш конвенцiально семантичнi та/або формальнi конструкци, якi формують культурно-мовний образ об'екту. При лшгвютичному пiдходi стереотип може належати до двох рiзних площинмови - формально! (фразеологiя, мовш клiше, формульность, принциписполученостiу межах мовних конструкцш) або семантично! (смисловi конотаци мовних одиниць,щосупроводжуютьосновне/первинне значення) [3]. Для лшгвютичного вивчення стереотипу найбiльш важливим е такi аспекти як стереотип i його мовний знак, стереотип i значення слова (стереотип i когнiтивна семантика),
когштивта orpy^ypa стеpеотипy, способи концептyaлiзaцiï мовно1' дiйсностi. Стеpеотип e тaкож сyб'eктивно детеpмiновaним yявленням пpедметa, в якому спiвiснyють описовi й ощнш ознaки, i яке e pезyльтaтом тлyмaченнядiйсностi y межaх соцiaльно в^облених пiзнaвaльних моделей [3].
Отже, для мовного стеpеотипy e хapaктеpним:
• Сфоpмовaнiсть y свiдомостi пpедстaвникiв того чи шшого етносу iдеaльного обpaзy свiтy, який e для них стaндapтом;
• Устaленiсть, схемaтичнiсть i мaксимaльнa спpощенiсть констpyкцiï кyльтypно-мовного обpaзy об'eктa;
• У ньому обов'язково поeднyeться описовiсть i оцiночнa озшта якоюь подiï.
Схемaтично фоpмyвaння стеpеотипy можнa пpедстaвити тaк:
Спpийняття ^ Мислення ^ Оцiнкa ^ Mовa.
Отже, pозглянyвши поняття стеpеотипy i визтачивши його особливостi, ми можемо пеpейти до pозглядy ФО як pепpезентaнтiв мовних стеpеотипiв щодо пpедстaвникiв iнших нapодiв.
Зaвдяки фpaзеологiзмy люди з дaвнiх-дaвен пеpедaвaли y коpотких, aле змiстовних висловaх сво1' емоци, спостеpеження, стaвлення до свiтy й шших людей. Як зaзнaчae О. Maйбоpодa, фpaзеологiя мae певний зв'язок i3 життям сyспiльствa, вонa вiдобpaжae iстоpiю життя свого носiя, pозвиток його свiтоглядy й уявлень, особливост фоpмyвaння психологiчного yклaдy [2].
У фpaзеологiзмaх пpостежyeться уявлення ^о пpедстaвникiв iншого етносу, його iнтелектyaльний i моpaльний piвень, звичaï i тpaдицiï. Вони фоpмyються пpотягом столт, y пpоцесi спiлкyвaння етношв(#е робив жид на хлiб, та й циган не буде; Московський час, як жидiвський зараз; Жид брехнею живе, все з нас тягне; Обдурив мов циган на ярмарк;Лях тодi добрий, як спить, а пробудицця, то бiда; Москаль як ворона, та хитрший чорта; I на Сiчi мудрий тмець картопельку садить) [7]. ^и^в'я виpaжaють думку нapодy, нapоднy ощнку життя, спостеpеження нapодного pозyмy,це пеpлини нapодноï дотепносп. 3a кожною з них стоиъ aвтоpитет поколiнь, що ствоpювaли ix.
3a всю iстоpiю дослiдження фpaзеологiï обpaзнi одиницi вивчaлися y piзниx aспектax як yкpaïнськими, тaк й шоземними мовознaвцями-фpaзеологaми, aле e aспект в yкpaïнський фpaзеологiï, який тшьки-но починaють вивчaти i дослiдження з ^eï пpоблемaтики одиничнi. Це пpоблемa етнiчниx мовних стеpеотипiв в yкpaïнськiй фpaзеологiï. Цiй темi пpисвяченi дослщження О. Бeловоï, Ю. Коxaнa [8],I. Кyбpaк [9], I. Лосeвa [1G], О. Maйбоpоди, О. Haзapенко. Ця темa e aктyaльною y таш чaс, бо фpaзеологiзми цieï ^упи pозкpивaють внyтpiшнiй свiт yкpaïнця, його ^TOpm^ пaм'ять, дaють змогу пpостежити всю iстоpiю деpжaви, дослiдження тaкиx фpaзеологiчниx одиниць, як зaзнaчив y свош стaттi Ю. Коxaн, pепpезентye етнокyльтypний aспект aнaлiзy стiйкиx словосполук y пpоцесi стеpеотипiзaцiï етнiчниx уявлень ^о людину тa дae можливють для когнiтивного aнaлiзy [8, с. 14]. О^м цього, вивчення й aнaлiз тaкиx фpaзеологiзмiв мae мiждисциплiнapний xapaктеp, тут сполyчaються piзнi нayковi нaпpями - фiлософський, етнокyльтypний, психолопчний i лiнгвiстичний.
У сво!й статп ми ставимо за мету проанатзувати фразеолопзми, у яких вщбито сприйняття укра!нцями таких етшчних груп, як евре! 1 цигани, яю з Середньов1ччя живуть серед укра!нського народу. I як показують фразеолопчш зб1рки (М. Номиса [7], О. Юрченка, А. 1вченка. [11] 1 фразеолопчний словник укра!нсько! мови [13]), саме про представниюв цих народ1в з1брана найбшьша кшьюсть фразеолопзм!в. 1х анатз мае лише мовознавчий характер, дослщження не мютить жодних антисем1тських настро!в чи приниження циганського народу.
Кожний народ, як тдкреслюе О. Белова, намагаеться осмислити себе, свое мюце в ютори та культур! не лише спираючись на писемш джерела й юторичш факти, але й звертаючись до фольклорно! пам'ят!, традицш I в1рувань. У народнш культур! ставлення до представниюв шших етношв головним чином визначаеться поняттям етноцентризму, коли сво! традицп, своя релшя, сво! звича! та мова вважаються едино справжшми { правильними. Вощночному компоненпетнокультурних стереотитв переважае негативне ставлення до представниюв шших етношв { конфесш, що обумовлено не тшьки етноцентризмом, а й явищем мегаломани - самовозвеличенням - що властиво вс1м народам на певному еташ !х юторичного розвитку та е необхщним елементом народного менталтгету. Фольклорний матер1ал дае достатньо колоритну картину уявлень слов'ян про побутовий уклад, релшйш погляди й обрядовють !х етшчних сусадв [3] (Набожний - як жид подорожмй; ксендз, жид та собака - усе в1ра однакова; Над жида нема кр1пшого в в1р1; „Циган, яког ти в1ри?" - „А тоб1 яког треба?"; Жид м ае, ш оре, а обманом живе; На те циган матку бъе, щоб ёго ж1нка боялась) [7].
Важливим е те, що нащональш особливост виявляються у специф!чнш образносп фразеолопзм!в, яка виникае внаслщок оригшального поеднання понять, що створюеться на основ! постшних асощативних реалш, тобто словесних образ1в-символ1в, яю е результатом образного переосмислення предмета { явищ, що у результат! метафоризаци, окр!м прямого значення, можуть уживатися переносно для позначення властивостей !нших предмета ! людських емоц!й. У процес! анал!зу образно! системи фразеолог!! стае зрозумшим, що сам виб!р образу-прототипу - це вже вираження нащонального св!тосприйняття [12]. Нац!ональн! стереотипи передаються вщ покол!ння до покол!ння разом !з набором ген!в ! хромосом, з мовою та кольором шюри. Стереотипи - це елемент сощокультурно! пам'ят! сусп!льства [6].
Необх!дно розумгги, що народи не !снують в ¿золяцп. 1х !сторичне життя здшснюеться в широкому контекст! р!зноман!тних ! багатом!рних взаемов!дносин з !ншими народами. Тому одшею з важлив!ших проекцш нац!онального характеру е нац!ональний ¿мщж - тобто той образ, в якому той чи шший образ сприймаеться представниками !нших народ!в !, у той же час, образ, в якому конкретний етнос репрезентуе себе перед шшими, утверджуесебе перед ними [12].
Проанатзувавши зб!рки М. Номиса, О. Юрченка, А. 1вченка, ми вибрали фразеолопзми, що характеризують життя та побут евре!в ! циган. З!браний матер!ал розпод!лили на кшька груп: р!д занять, шмейш стосунки, погляди на рел!г!ю, ставлення до пращ, особливосп нац!онального характеру.
€вpеï, зa спостеpеженнями нaшиx пpaщypiв, в основному зaймaлися тоpгiвлею, неможливо було без них уявити яpмapок (Без единого ж жида ярмалка бувае? Про одного жида ярмарок буде; Коли б един жид, то був би ярмарок; Розташувавсь, мов жид у ярмарку; Забавив с як жид на ярмарку) [Т]; цигани aсоцiювaлися з обмшом коней i ковaльством (Менджуе словом, як циган юньми; Мтяеться як циган; Miняе як циган кобилу; Тарабанить як циган юньми; Налiг як циган на ковадло; Налiг як циган на точило) [Т], [11]. Але, як зaзнaчив Ю. Коxaн, для y^arn^ обpaз цитата невщдшьний вщ кpaдiжки тa шaxpaйствa i це не безпiдстaвно („Цигане, твого сина в коморi поймали" - „Е, в коморИ.. Якби то в полi, та на добрiм кош! - тоб то ёму було стидно!"; Оглядiвсь циган, та в ягоди) [Т]. У сгатп Ю. Коxaнa таведено пpиклaд iз фpaзеологiзмом циганське сонце, що познaчae мiсяць i вiдтвоpюe злодiйкyвaтiсть цигaн. Це стеpеотипне уявлення aвтоp пеpедae зa допомогою схеми: кpaдiжкa - своepiднa «pоботa» цитата ^ кpaдyть здебiльшого вночi ^ yночi свiтить мiсяць ^ для цитата мюяць e тим, чим e сонце для iншиx людей, як пpaцюють удень, ^ мюяць - циганське сонце (8, с. 16). Отже, eвpеï тa цигани здебшьшого не зaймaлися фiзичною пpaцею, не виявляли хисту до piзниx гaлyзей господapювaння (Знаецця, як циган на вiвцяx: яка сива, така й сита. ... яка чорка, та й сита; „ Чи добрi, цигане, бджоли?" - „Хто ix зна, чи вони добрi, чи нИ А що мед, то тяжко солодкий"; Знаеться як циган до бджт; Знаеться як циган на вiвцяx) [Т], [11]. Ta^ сгавлення до ^a^ пpедстaвникiв цих нapодiв зтайшло осудливу й ipонiчнy оцiнкy y фpaзеологiзмax (Не робив жид на xлiб, та и циган не буде; Жид m de, m оре, а обманом живе; Кваписся, як жид молотити; Покинь, жиде, жидувати, xодiм xлiба заробляти; Збираеться як циган молотити; Взялись як жиди за оранку; Жвавий як жид молотити; Квапиться як жид молотити; Як циганська кобила: день бiжить, а три дм лежить) [Т], [11]. Tpебa таголосити та тому, що eвpеï не з влaсноï волi iгноpyвaли тa цypaлися фiзичноï ^a^ й землеpобствa: влaдa не дозволялa eвpеям мaти влaснy землю тa зaймaтися сiльським господapством, тим сaмим вони були ^^ечеш нa тоpгiвлю тa pемiсництво.
Розглянемо фpaзеологiзми, що xapaктеpизyють стaвлення цих нapодiв до pелiгiï тa pелiгiйниx тpaдицiй. Tpебa зaзнaчити, що зa pелiгiйними вipyвaннями eвpеï не вживaють сaлa. Це вiдобpaжaeться y тих фpaзеологiзмax, якi пiдкpеслюють, що людита чогось дуже боïться aбо чогось цypaeться чи yникae (Набожний - як жид подорожтй; Над жида нема кртшого в вiрi; Дбае як жид за солонину; Гидиться як жид салом; Викурив як жида салом; Бот d як жид солонини; Боться як жид сала; Жиди, жиди, кателики, не нашог вiри: у середу, у пъятницю сироватку ти; Жид хату закладае, то моркотить (Богу все молицця); „Циган, яког ти вiри?" - „А тобi яког треба?") [7], [11]. Як бaчимо з таведених пpиклaдiв, eвpейський нapод вiдзнaчaeться бшьшою pелiгiйнiстю, твеpдiстю y вipi тa дотpимaнням своïx pелiгiйниx тpaдицiй.
Maйже одтаково y фpaзеологiзмax xapaктеpизyeться тaкa pисa xapaктеpy eвpеïв i циган, як бpеxливiсть i xmpidb (Жид брехнею живе, все з нас тягне; Жид rn ае, ш оре, а обманом живе; Жид, як не збреше, то удавицця; Жеби жид був з неба, вiрити йому не треба; Жид, як не обшукае, то навет и не пообiдаe; Жид, и мовлячи, вчицця обманути; Од ёго як од жида правди; Ждати як од жида правди; Казав циган:
„Нема н в кому правди, тгльки въ мен- Нема н в кому правди - тгльки в мен трошки; Обдурив мов циган на ярмарку; В1ра як циганська м1ра; У мене (каже циган) три сини та вс три угадьки: як скажуть - один, що буде дощ, другий, що стг, третт, що соняшно - як раз котрий вгада!; Засмикали, як циган сонце (Циган пшов на заклад, що буде косити до зах1дсонця; але притомившись добре, и почав ёго благати и репетувати, щоб мерщ1й заходило); Крутить як циган сонцем) [7], [11].
У фразеолопзмах з1 сшвчуттям змальована бщнють циган та !х шмейш стосунки (Як не мають дом1в - щоб и щастя не мали; На те циган матку бъе, щоб ёго ж!нка боялась; Кождий циган свог дгти хвалить; Хвалицця як циган свогми д1тьми; У нас поциганськи: не хоче робити - не силуй, ¡сти не хоче - бий; Багатий як циган на блохи; Грошей як у цигана свиней; З1гр1вся як циган у в 'ятер1; Затишно як циганов1 за драбиною; Затишно як циганов1 за пужалном; Нагр1вся як циган тд ятером; Обдертий як циган) [7], [11]. Також можна розглянути таю фразеолопзми, як циганське тепло та проймае циганський тт. Фразеолопзм циганське тепло вживаеться у жарт1вливому значенш й означае низьку температуру повпря та холод. Виник вш, на нашу думку через те, що у циган, як вщомо, не було сво!х хат, ночували вони просто неба за будь-яко! погоди { звичайно взимку та восени дуже мерзли. Через це 1 почали низьку температуру називати циганським теплом. Фразеолопзм проймае циганський тт у фразеолопчному словнику укра!нсько! мови [13, с. 642] пояснюеться як хто-небудь дрижить вщ нервового збудження, страху, холоду. Отже, етимолопю цього фразеолопзму можна схематично передати у такий спошб проймае циганський тт - холодно ^ живуть дуже бщно ^ не мають власних хат { теплого одягу ^ дуже мерзнуть { дрижать вщ холоду. Також етимолопю можна пояснити по-шшому: проймае циганський тт -страшно ^ бояться, щоб хтось не побачив ^ тремтять вщ страху.
Отже, проанатзувавши фразеолопзми про представниюв циганського й еврейського народ1в, можемо зробити висновок, що таю фразеолопчш одинищ мютять у соб1 багатий лексичний { етшчний матер1ал, за допомогою якого фразеолопя як наука може 1 надат всеб1чно вивчатися та поеднувати у соб1 все нов1 { нов1 науков1 напрями. Вони характеризують { розкривають, перш за все, внутршнш св1т укра!нця, його уявлення й емоцшну оцшку сво!х сусщ1в, ставлення до чужо! культури, релш! та побуту.
Список лггератури
1. Назаренко О. В. Укра!нська фразеолопя як вираження национального ментал^ету // www.tspu.edu.ua
2. Майборода О. А. Укра!нська фразеолопя як джерело народознавства // http://ukrlibrary.org/1004.htm
3. Белова О. В.Этнические стереотипы по данным языка и народной культуры славян (этнолингвистическое исследование) // www.ruthenia.ru/folklore/belova10
4. Годзь Н. Б. Культурш стереотипи в укра!нськш народнш казщ // http://disser.com.ua/contents/4162.html
5. Левченко О. Фразеолопчна символжа: лшгвокультуролопчний аспект: Монографiя. - Л^в: Л1ДУ НАДУ, 2005. - 352 с.
6. Михайлов Б. Национальные стереотипы. Сила и слабость // http://www.ruthenia.ru/folklore/hristoforova5.htm
7. Укра'шсью приказки, при^в'я i таке iнше/ Укладач М. Номис. - К.: Либщь, 1993. - 768 с.
8. Кохан Ю. I. Фразеолопя укра'шсько! мови як вияв стереотипних уявлень про етноментальш особливост представникiв iнших народiв // Вюник Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразiна. Серiя „Фшолопя". - Х.: ХНУ iменi В. Н. Каразша, С. 14-17.
9. Кубрак I. С. Фразеологизмы-идиомы как воплощение этноментальных и лингвокультурных аспектов в картинах мира // Вюник Харювського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразша. Серiя „Фшолопя". - Х.: ХНУ iменi В. Н. Каразша, 2004. - № 631. - С. 101-105.
10. Лосев I. Украшщ в росшських етнокультурних стереотипах // www.niss.gov.ua
11. Юрченко О. С., 1вченко А. О. Словник стшких народних порiвнянь. - Х.: Основа, 1993. - 176 с.
12. Швецова А. В. К проблеме аналитики национального характера как феномена культуры // www.ccssu.crimea.ua/internet/Education/notes/edition11/n01114.html
13. Фразеолопчний словник укра'шсько! мови / Уклад. В. М. Бшоноженко та ш. - Т. 2. К.: Наукова думка, 1999. - 984 с.
Агаркова И.Ю. Воплощение стереотипных представлений об этноментальных особенностях представителей других народов во фразеологии украинского языка (на материале фразеосемантических групп "евреи" и "цыгане")/И.Ю.Агаркова// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 3-9
В статье анализируется понятие стереотипа, определяются его особенности, рассматриваются фразеологические единицы (ФЕ) как репрезентанты языковых стереотипов по отношению к представителям этнических групп евреи и цыгане.
Ключевые слова:языковой стереотип, фразеологическая единица. этнические группы, евреи, цигане.
Agarkova I.Yu.Realization of stereotyped ideas about ethnic mental peculiarities of other peoples in Ukrainian phraseology (based on phraseological group "Jews" and "Gipsy")/ I.Yu.Agarkova// Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.- 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 3-9
The concept of stereotype, its peculiarities are analyzed in this article. Idioms which represent stereotyped attitude towards the representatives of ethnic group like "Jews" and "Gipsy" are considered. Key words: language stereotype, phraseological unit (idiom), ethnic group, Jew, Gipsy.
Стаття надШшла доредакци 5 листопада 2010р.
