CC BY
11variable inner form refer to Uzbek language that is considered to be a special feature of motivational structure in Uzbek language. (avicult-39%, horticult-36%). In French language their number is less. (avicult-25% and horticult- 20%).
Used literature:
1. Блинова О.И. Проблемы диалектной лексикологии: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук. Томск: 1974.
2. Блинова О.И. Явление мотивации слов: Лексикологической аспект: Учеб. пособие. Томск: 1984; изд. 2. М.: Книжный дом «Либроком» \ URSS, 2010.
3. Блинова О.И. Мотивационный словарь и его ин-
формативные возможности // Междунар. симпозиум по проблемам этимологии, исторической лексикологии и лексикографии. М.:1984.
4. Косьянова Ж.А. Варьирование внутренней формы слова в диалектной речи// Явление вариативности в языке. Кемерово: 1994. -С187-188.
5. Михалёва Е.В. Явление лексикализации внутренней формы слова: Дисс. ...канд. филол. наук. Томск: 1994.
ВЕРБАЛЬНА ТА НЕВЕРБАЛЬНА СКЛАДОВ1 СУЧАСНОГО ФРАНЦУЗЬКОГО
КОМ1КСУ
Калтта-Шамрай В.Р.
кандидат фыологЫних наук, асистент кафедри Французьког фыологгг Кигвського нацюнального утверситету iu. Тараса Шевченка (Украгна)
VERBAL AND NONVERBAL ELEMENTS OF FRENCH MODERN COMICS
Kalinina-Shamrai V.R.candidate of linguistics, lecturer of the department of French philology Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine)
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена до^дженню вербальног та невербальног складовог сучасного французького комжсу. Результати аналiзу свiдчать про гармонйне поеднання та взаемовплив цих компонентiв. Виявлено варiативнiсть способiв вiдобра-ження вербальног та невербальног складовог та визначено гх вплив на рецитента. З'ясовано доцыьшсть використання комкав як дидактичного матерiалу для вивчення французьког мови.
ABSTRACT
The article deals with verbal and nonverbal elements of a comic strip. The harmonic combination and interaction of these elements is shown. The results of analysis evidence the wide range of verbal and paralinguistic components representation methods and its effects on the recipient. It is determined the utility of comics use as teaching tools in foreign language teaching and learning.
Ключовi слова: комтси, креолiзований текст, вербальт елементи, невербальт елементи, мовш бульки, ономатопег.
Key words: comic strips, creolized text, verbal elements, nonverbal elements, speech balloon, onomatopoeia.
Комжси, яю у Францп та Бельгп одержали назву la bande dessinée, в 1талш - fumetti, в англо-американських крашах - comics або comic strip, в Японп - mangas, мають чималий ycnix серед читачiв та користуються великою популяршстю. Цей дев'ятий вид мистецтва став справж-hím феноменом сустльства та культури i поав гвдне м^це серед наочних матерiалiв, яю застосовуються для набуття комунжативних навичок в процеа вивчення мови.
Актуальшсть дослщження зумовлено можлив^тю прикладного застосування французьких комжав для вивчення вербальних та невербальних (паралшгастичних) засобiв комунжацп та 1х подальшого використання як дидактичного матерiалy для вивчення французько! мови.
Метою статт е дослщження взаемовпливу вербально! та невербально!' складово! сучасного французького комж-су, а також з'ясування доцшьносл використання комжав тд час викладання французько! мови.
Об'ектом дослщження стали вербальш та жошчш компонента комжав.
У сучаснш науковш лiтератyрi ^нуе чимало визначень комжав. У цш статт ми будемо спиратись на визначення, запропоноване росшським вченим, дослщником дев'ятого
мистецтва О.Г. Соншим. Отже, науковець вважае комжси «особливим способом оповщання, текст якого становить последовшсть кадрiв, що м^тять не лише малюнок, а й вербальний твiр, який вщображае головним чином дiалог персонажiв та оточений специфiчною рамкою. При цьому малюнок та вербальний текст, який вш метить, утворю-ють оргашчну зм^тову едшсть» [1, с. 12]. Завдяки взае-моди в комжа вербально! та невербально! складово!, цей вид мистецтва поеднуе в собi високий обсяг шформацп, яка розрахована на максимальну простоту сприйняття. Вербальною складовою вважаеться лиерний текст. Так само як у творах художньо! лiтератури, в комжа видшя-ють два види тексту: мова персонажiв й мова автора (до яко! належать титри, заголовки, авторске резюме, комен-тарии як до всього комжсу, так i до його окремих епiзодiв [2]. Невербальна складова метить графiку комжса (посль довнiсть малюнкiв, кожен iз яких обрамований рамкою i утворюе кадр) i параграфiку, яка транслюе здебiльшого фонову, додаткову iнформацiю i вiдiграе роль субститута лiтерного текста та бере участь у створенш експресив-ностi та емотивностi комжсу, а також утворюе ашмащю графiчно! частини [2].
Таким чином, комжс е сполученням вербального та невербального (жошчного) компоненпв, якi разом утворю-ють креолiзований текст.
Останнiм часом спостериаеться пiдвищення iнтересу до вивчення комшав як креолiзовaного тексту, а також до !х прикладного застосування у дидактицi, про що свiдчать дослщження 0.6. Ашамово! [3], О.1. Резшково! [4], Л.Г. Столярово! [5], Б. Ьасаззт [6], М.-Р. Иашег [7] тощо.
О.6. Анiсiмова вважае, що «креолiзований текст постае як складне текстове утворення, в якому вербальные та жошчш елементи утворюють одне вiзуальне, структурне, значенневе та функщональне цiле, спрямоване на ком-плексний прагматичний вплив на адресата» [3, с. 17].
Загалом, ^нують два рiзновиди креолiзацil тексту: част-кова (коли вербальна частина е порiвняно автономною, а зображальш елементи тексту е факультативними) та повна (коли вербальний текст цшком залежить вщ зображуваль-ного ряду, а саме зображення е облиаторним елементом
текста [8, с. 118]. Комжс е текстом i3 повною креолiзацieю, оскшьки вш характеризуеться высоким ступенем спаяно-стi обох елементiв, якi сприймаються як едине цiле.
Говорячи про основш складовi комiксу, слiд видшити кадр (фр. vignette або case), який показуе картинку або малюнок (фр. image або dessin), обмежений рамкою та мовну бульку (фр. bulle або phylactère) рiзноï форми, яка метить реплжи або думки персонажiв. Полоса або смуга (фр. bande або strip) дозволяе побачити горизонтальну послщовшсть декiлькох малюнкiв та панель (фр. planche) е сторшкою комжсу, яка мiстить декiлька полос [9,10].
Розглянемо детальшше вербальнi та невербальш скла-довi комiксу на прикладi таких альбомiв [11-20].
Слова автора « texte narratif » або « récitatif » в комжа за традищею беруться в рамку, розташовуються у верхнш лiвiй частинi картинки та часто видшяються жовтим ко-льором:
Автор часто висловлюеться аби надати iнформацiю щодо мiсця, обставин або хронологiï подш чи зробити вщ-повiдний коментарш.
Цей текст в рамцi може о^м того передавати слова, думки або спогади автора, який е одним iз персонажiв комiксу.
З метою розрiзнення слiв автора вщ слiв персонажа у мовнiй бульщ художник нерiдко вдаеться до варiацiï форм цього тексту, як-от: сувш пергаменту, аркуш iз шкiльного зошиту iз рукописним текстом, лист тощо.
Реплжи та думки персонажiв розташоваш у мовнiй бульцi (bulle), промовному мiхурi (ballon) або фiлактерi (phylactère). Мовш бульки розрiзнюються власне своею
формою, формою сво!х контурiв, фоном та м^цем в кадрi.
Бшьш^ть авторiв використовуе овальнi мовнi бульки (елшси), наприклад у гумористичних комжсах, таких як 8риоц. Iншi художники надають перевагу прямокутнику. Наприклад, автори бельгшських комiксiв, головним героем яких е Тшйп.
Нерiдко можна зустрiти поеднання мовних бульок рiз-но! форми в одному кадрь
Фон бульки зазвичай е бшим, але з метою драматизацii ситуацп, аби видiлити ономатопе! або показати рiзнi голоси персонажiв (наприклад пщ час телефонно! розмови) i т. iн. використовують рiзнокольоровi мовш бульки.
mg^Z_LJiLJJj^!
Щ ftf-сг afieje feux compter sur t !§ toi pxir me le ramener à la > ■ maison rapidement'?! t
Щ jr ;
ûY k\ is. 1 Hein? V' . J Ramener papa? \Jj Hais... Je m'occupe И de Mule,là...
Г ! 1 i i i i 1
Бульки, що вщображають думки, можуть м^тити текст у поеднанш з малюнками, якi вiдображають спогади, мри, задуми, iсторiï тощо. Таким чином, щ бульки показують ментальш картинки або образи, якi вщбивають суб'ектив-
не бачення персонажiв.
Мовш бульки та бульки думок мають покажчик, який називаеться «хшст», спрямований у бж мовця. Цей хв^т може виглядати як лШя, коли персонаж розмовляе, або
як маленью бульбашки, коли персонаж думав. Декшь- декiлька персонажiв вимовляють ту саму реплiку. ка хвоспв, що виходять з одного м1хура, позначають, що
Зазвичай, мовнi бульки розташоваш в кадрi злiва направо i зверху вниз аби надати послiдовнiсть реплiк, '1х хроно-логiю. Оскiльки читання комiксу починавться з верхньо'1 частини сторiнки, таке розташування в обфунтованим : перш шж побачити персонажiв, читач 1х чув.
Коли один персонаж мав декшька бульбашок в одному кадр^ часто лише бульбашка бiля голови мовця мав хвкт, а iншi в пiдключенням до не'1 послвдовними вузькими сму-гами.
Швидкий дiалог виглядав як чергування мiхурiв, розта-шованих близько один до одного, а сперечання та гомш вiдтворюються за допомогою хаотичного накопичення мовних бульок.
Хвкт мовно'1 бульки може указувати на персонажа, якого не видно на малюнку, який в, наприклад, всередиш дома, за вжном, в машиш тощо або на персонажа, який в за межами кадру.
Контур мовно'1 бульки та и хвiст можуть вiдрiзнятися намiчний або механiчний голос; графiчно i, таким чином, повiдомляти рiзну iнформацiю. розколотий - що вщбивав гучний голос, гнiв, крики,
Форма контура у повднанш iз текстовим наповненням спричинеш бiллю тощо; такий контур часто зустрiчавть-
бульки та малюнком дозволяв розрiзнювати голосовi вщ- ся у мiхурах, що мктять ономатопе'1. Разом з тим, конту-
тiнки та вiдображати емоци персонажа. Отже, передаючи ри букв у таких ономатопеях також нерщко мають нерiвнi
частину змiсту, контур в прикладом аналогового письма. зубчаст кра'1. Таким чином, на реципiвнта здшснювться
Найчастiше у комiксах зустрiчаються таю види контуру подвшний вплив: його увагу пригортають i специфiчнi
мовних бульок, як: контури мовно'1 бульки, i специфiчне '11' наповнення:
колючий (скуйовджений) - який передав сухий, ди-_
неч^кий - ввдображав тремтшня голосу; пунктирний контур передав тихий голос; контур у виглядi бурульок свiдчить про крижаний або плаксивий голос персонажу;
квггчастий контур втiлюв спокусливий голос, медовi речi або лiричнi промови
В одному кадрi можна виявити повднання реплiк пер-
сонажу та ономатопей
Часто задля цього використовують мовнi бульки рiзно1 форми та рiзного кольору:
1ншим способом е розмщення реплж у мовних бульках, а ономатопей без контура:
-^Z----—"^ЁШ--" '
-NON ! NON ! MAÏS
_____ w/*vmiç / у
Нервдко застосування у комiксах пiктограм та вдеограм повнолiтньоï аудиторiï. Автори змогли обминути цю цен-
мае ефект цензури. У багатьох комжсах малюнок дозво- зуру за допомогою малюнюв, якi вiдбивають iдеï. Iнодi щ
ляе замiнити брутальнi слова персонажiв малюнком, що пiктограми та щеограми постають як ребуси.
викликае асощацп. Так, цензурою забороняеться вжи- Загалом, тктограми часто вживаються у бульках думок
вання певно! пежоративнсл лексики в ком1ксах для не- персонаж1в:
Нерiдко з метою надання бшьшо1' експресивностi ткто-грами дублюють вербальну складову mobhoï бульки:
Далi у цш статтi слiд придiлити увагу аналiзу графiч-ного та ашмацшного оформлення вербально!' складово!' комiксу.
Шд час дослiдження французьких комiксiв нами було
виявлено використання в одному кадрi тексту рiзними мовами з метою вщображення культурного середовища та конкретно" мовно" ситуацiï. Наприклад, арабською та французькою:
латиною та французькою:
Santa Lucia, ora pro nobis...santa Magdalena, ora pro nobis... Santa Anna...
Une procession! Par ce temps! Ces moines ont perdu la raison! [11, p. 5];
англшською та французькою. У наведеному нижчi при-кладi текст шсш англшською мовою ввдображаеться за до-помогою фонетичного письма:
Yes ouiiiiare zeu champions [12, p. 24]. Можна зустрии також поеднання слiв французькою та англшською мовами в однш реплщй C'est who? [12, p. 54].
О^м того, автор може застосовувати рiзнi графiчнi засоби при написанш букв. Так, всерединi одного кадру можна виявити слова, надруковаш малими та великими
леерами:
У наведеному вище прикладi три рiзних розмiри букв вiдповiдають гучностi реплiк: ввд тихо'' до гучного крику дитини.
Нерщко зустрiчаються слова, написанi жирним шрифтом. Зазвичай, за допомогою цього засобу автор нама-
гавться показати, що иого персонаж говорить гучшше, кричить, його тон змiнювться на агресивний або вш говорить з шоземним акцентом тощо.
О^м того, автори комiксу вживають рiзнокольоровi
букви, що утворюють одне слово:
Важливим часто вживаним стил^тичним засобом французьких комжав, за допомогою якого може бути пе-реданий будь-який звук, е ономатопея. Серед них е загаль-но прийнятi в той чи шшш краïнi та зафжсоваш у словниках як граматична категорiя - рiзновид вигуку. Водночас ^нують iмпровiзованi, контекстуальнi, етзодичш онома-топеï. Пiд час аналiзу ономатопей у французьких комiксах було виявлено таю графiчнi особливостi:
1) повторення букв, звуковим е^валентом яких е го-лоснi звуки (асонанс): HRAAAAAAAAA Ââââââââââh! Et mon cœur aussiii OUUH ! EEEEEH Bien... DRIIIIIIII
WAAAAAAAAA
WOUAAAH!
CO CAAAAAAAA
CRAAC
TCHAAAH!
TÛÛÛÛÛT TÛÛÛÛÛT
BIIIIIIIIIIP
TARATA RIIIIIII
NOOOOON!
AÏÏÏÏE!
HEEH!
HOOOUUW!
WUUUUUWUUUUUWUUUUUUUUU... i т. iн.; 2) повторення букв, звуковим е^валентом яких е при-голоснi звуки (алгтеращя): PFFF!
MMM...
PSCHHRRRLOOOO
PINNNC! PLONNNC! PLOUNNNC!
PSST...
HARGG...
BRRRRRRRR
DRRRRING
SSSHHHHHHHHHH... тощо;
3) написання слiв разом без пробшу: BOMBOMBOMBOMBOM GRILIGRILIGRILIGRILIGRILIGRILI [13, p.81];
4) поеднання в одному ctobí букв та niKTorpaM: LÂÂÂ [13, p.19];
5) нестандартний спoсiб написання букв у слoвi ■ ху вниз або знизу догори:
звер-
6) повторення окремих склaдiв та отв. Цей споаб було виявлено не лише у ономатопеях, а й у мовних бульках, що м^тять звичайш pеплiки:
BRODOBOM BRODOBOM! [13, p. 62] AHR AHR AHR! [14, p. 24] HA HA HA [12, p. 52]
CLAC CLAC CLAC CLAC CLAC [15, p. 51] REVIENS! RE-VIENS! [11, p. 8] HÉ! HÉ! [11, p. 29] MES YEUX! MES YEUX!... [11, p. 42] Отже, комжс як особливий вид мистецтва, який поед-нуе в to6í риси шших, а також у бшьш вузькому значенш як приклад кpеoлiзoвaнoгo тексту е складним твором, що оргашчно поеднуе в to6í елементи двох piзнopiдних систем - вербально! на невербально!'. Вapiaтивнiсть спoсoбiв оформлення вербального та невербального компонента збшьшуе експресившсть цього жанру i, таким чином, при-гортае до нього увагу читача та стимулюе його штерес. Взаемозв'язок вербального та невербального компонента полегшуе розумшня i заохочуе pеципiентiв. Комжси по-стають водночас як твip мистецтва i наочний мaтеpiaл в процеа вивчення французько!' мови. За цих обставин е доцшьним використання цього дев'ятого виду мистецтва для набуття комушкативних усних та письмових навичок, а також для формування компетенцп в гaлузi мiжкультуp-но1 кoмунiкaцiï.
Лiтеpaтуpa
1. Сонин, А.Г. Комикс: психолингвистический анализ / А.Г. Сонин. - Барнаул: Изд-во Алтайского госуниверситета, 1999. - 111 с.
2. Козлов, Е.В. Комикс как явление лингв окультуры: знак - текст - миф / Е.В. Козлов. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2002. - 183с.
3. Анисимова, Е.Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация / Е.Е. Анисимова. - М.: Академия, 2003.
- 128 с.
4. Резникова, А.И. Структурные и лингвистические особенности французского комикса как креолизованного текста / А.И. Резникова // Филологические науки. Вопросы теории и практики. - 2013. - № 11 (29), часть 1. - С. 165-168.
5. Столярова, Л.Г. Анализ структурных элементов комикса / Л.Г. Столярова // Изв. Тульск. гос. ун-та. Сер. Гума-нит. науки. - 2010. - № 1. - С. 384-389.
6. Lacassin, F. Pour un neuvième art: la B. D. / F. Lacassin. -P.: Edition Slatkine, 1982. - 508 p.
7. Hamez, M.-P. Animer un atelier bande dessinée / M.-P. Hamez // Le Journal de l'animation. - 2001, N. 16, P.19-35.
8. Валгина, Н. С. Теория текста: учеб. пособие / Н.С. Валгина. - М.: Логос, 2003. - 173 с.
9. Composition de la bande dessinée [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://www.composition-de-la-bande-dessinee.net/
10. Le coin des bulles. Le vocabulaire de la bande dessinée [Електронний ресурс] Режим доступу: URL : http:// lecoindesbulles.blogspot.com/2007/03/le-vocabulaire-de-la-bande-dessine.html
Джерела шюстративного матерiалу
11. Martin, J. LAlchimiste [Text] / J. Martin, J. Pleyers. -Tournai: Casterman, 1989. - 48 p.
12. Dupuy Monsieur Jean. Vivons heureux sans en avoir l'air / Dupuy, Berberian. - Genève: Les humanoïdes associés, 1998.
- 56 p.
13. F'Murrrrr Les aveugles / F'Murrrrr. - Tournai : Casterman, 1992. - 98 p.
14. Larcenet, M. Congo Bob présente. Guide de la survie en entreprise / M. Larcenet, F. Glacial. - P. : Éditions Audie, 2005.
- 47 p.
15. Hergé Tintin au pays de l'or noir / Hergé. - Tournai : Casterman, 1977. - 62 p.
16. Goscinny, R. Astérix gladiateur /R. Goscinny, A. Uderzo.
- P. : Hachette, 1999. - 48 p.
17. Antico, N. Girls don't cry / N. Antico. - Grenoble: Éditions Glénat, 2010. - 56 p.
18. Bravo, É. Une épatante aventure de Jules. Un départ précipite / É. Bravo. - Dargaud, 2015. - 56 p.
19. Bravo, É. Spirou le journal d'un ingénu / É. Bravo. -Dupuis, 2011. - 69 p.
20. Regnaud, J. Ma maman / J. Regnaud, É. Bravo. - P.: Gallimard, 2007. - 122 p
КОНЦЕПТУАЛИЗАЦИЯ ЗРИТЕЛЬНЫХ ВПЕЧАТЛЕНИИ: РЕПРЕЗЕНТАЦИЯ КАЧЕСТВА ВОСПРИЯТИЯ В АНГЛИЙСКОМ И РУССКОМ ЯЗЫКАХ
Лось Александра Львовна,
кандидат филологических наук, доцент, доцент кафедры иностранных языков, Национальный исследовательский
университет «МИЭТ
CONCEPTUALIZATION QF VISUAL IMPRESSIONS: REPRESENTATION QF PERCEPTION QUALITY IN RUSSIAN AND ENGLISH LANGUAGES
Los A.L. PhD in Linguistics, assistant professor National Research University «MIET»
АННОТАЦИЯ
В статье рассматриваются особенности концептуализации ситуаций зрительного восприятия, представленных словами ясный и clear в русском и английском языках. Обосновывается наличие разных когнитивных оснований, согласно которым носителем языка осмысляются свойства, описываемые данными словами. Анализируются сходные и отличительные семантико-когнитивные признаки лексем ясный и clear, участвующие в формировании переносных значений этих слов.
ABSTRACT
The article covers peculiarities of conceptualizing situations of visual perception represented by the words ясный and clear in Russian and English languages. The paper proves that there are similar as well as different cognitive motives according to which the language speaker perceives qualities described by these words. Specific semantic-cognitive characteristics of the ясный lexeme taking part in formation of its figurative meanings, in contrast to the clear lexeme, are analyzed.
Ключевые слова: концептуализация; зрительное восприятие; когнитивные основания; качество восприятия; среда зрительного восприятия, визуальная выделимость.
Key words: conceptualization; visual perception; cognitive motives; perception quality; visual perception medium; visual standing
Постановка проблемы и анализ последних исследований и публикаций. На современном этапе развития лингвистики языковые явления исследуются с точки зрения отношения к ним человека, а также свойств, характеризующих процессы мышления и восприятия (зрения, слуха, обоняния, осязания, вкуса). При этом главную роль в восприятии внешнего мира, в практической (и теоретической) деятельности человека играет зрение, зрительное восприятие. Оно важно до такой степени, что «естественный язык, естественный интеллект и человеческий менталитет можно назвать «ориентированными на наглядность», «visually oriented», «перцептивно мотивированными»» [6, 224].
Важно, что знания о мире, полученные зрительным (и вообще перцептивным) путем, принципиально отличаются от знаний, полученных в процессе общения, прежде всего тем, что не нуждаются в явной вербализации [1; 6].
Выделение нерешенных вопросов данной проблемы. Вопрос о характере восприятия и его концептуализации средствами естественного языка, вместе с тем, не представляется полностью изученным. Ясно только, что благодаря этим знаниям человек обладает ориентацией, координацией, свободно двигается, действует, соизмеряет свои усилия с обстановкой и т.д. Как известно, проблема моделирования зрительного восприятия в системах искусственного интеллекта обозначена как «распознавание образов», а ее решение столкнулось с большими трудно-
стями, вызванными тем, что самая простая для человека операция - увидеть и тут же распознать предъявляемый предмет, часто даже не осознавая этого, - оказывается предельно сложной при ее экспликации и формализации. Таким образом, процесс зрительного восприятия чрезвычайно сложен и многогранен, и проблема выражения в языке знаний, основанных на зрительном восприятии объектов, представляет большой интерес для когнитивных исследований. В связи с этим для лучшего понимания организации видимого мира представляется важным изучение характера концептуализации зрительных впечатлений (и самого механизма зрительного восприятия) и исследование соответствующих языковых единиц.
Цель исследования. В данном исследовании предпринимается попытка исследовать то, каким образом структурируются ключевые представления, определяющие характер концептуализации светлого в естественном языке.
Особенности характера концептуализации светлого в естественном языке исследуются на примере слов светлый, яркий, ясный и light, bright, clear, репрезентирующих данный концепт в русской и английской языковой картине мира. Выбор данной группы единиц обусловлен тем, что они отражают базовые представления о светлом в соответствующих картинах мира и являются частотными лексемами.
Изложение основного материала. В целом в основе концептуализации зрительного восприятия в языке лежат
