CC BY
8PHILOLOGICAL SCIENCES
ГРАФ1ЧН1 ЗАСОБИ КОМПЕНСАЦП НЕВЕРБАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ В 1НТЕРНЕТ-
КОМУНШАЦП
Ситдикова 1.В.,
Кшвський нацюнальний унгверситет имеш Тараса Шевченка
1нститут филологи доцент, кандидат фшологгчних наук Бурмгстенко Т.В.,
Кшвський нацюнальний унгверситет 1меш Тараса Шевченка
1нститут фтологп доцент, кандидат фшологгчних наук Лепетюк 1.Г.
Кшвський нацюнальний унгверситет имеш Тараса Шевченка
1нститут фтологп доцент, кандидат фшологгчних наук Доктор утверситету Монпелье III (Франщя)
GRAPHIC MEANS OF COMPENSATION FOR NONVERBAL COMPONENT IN INTERNET-
COMMUNICFTION
Sitdikova I. V.,
Kyiv National Taras Shevchenko University Institute of philology Candidate of Philology, Assistant professor Burmistrenko T. V., Kyiv National Taras Shevchenko University Institute of philology Candidate of Philology, Assistant professor
Lepetiuk I. G.,
Kyiv National Taras Shevchenko University Institute of philology Candidate of Philology, Assistant professor Phd of University Montpellier III (France)
АНОТАЦ1Я
Загальновщомо, що у реальному сшлкуванш невербальш засоби щдвищують ефектившсть комушка-ци. Писемне мовлення позбавляе допомiжних паралшгвютичних засобiв, а саме жеспв, mîmîkh, емоцшного забарвлення, тембру голосу. Нестача невербального компоненту у писемному мовленш компенсуеться pi-зномашгними гpафiчними засобами. У стап пpоаналiзовано основнi гpафiчнi засоби компенсацп невербального компоненту в штернет комунiкацiï. ABSTRACT
Nonverbal means in real communication are known to improve the communicative effectiveness. Writing speech does not have any auxiliary paralinguistic means such as gestures, face expression, emotional colouring, voice timbre. Lack of nonverbal component in the writing speech is compensated with different graphic means. The article deals with the detailed analyses of basic graphic means for compensating nonverbal component in Internet-communication.
Ключовi слова: писемне мовлення, вipтуальне стлкування, гpафiчнi засоби, шрифт, пунктуацiя, смайл, пiктогpафiчнi засоби, карикатура, 1нтернет-мем, тролж.
Keywords: writing speech, virtual intercourse, graphic means, print, punctuation, smile, pictography means, caricature, Internet-mem, trolling.
Постановка проблеми. Спiлкування в Штернет-мереж - це динамiчний вид комушкацп, який в останш роки викликае постiйний iнтерес у науков-цiв. У CTarri на матерiалi мереж Facebook та Twitter проaнaлiзовaно рiзномaнiтнi грaфiчнi засоби, що використовуються для адекватно! передaчi емоцш-ного сегменту повщомлення. П1д час писемно! комушкацп втрачаеться iнтонaцiя, мiмiкa, жести.
Тому роль компенсаторних механiзмiв, як1 сприя-ють pозумiнню змюту повiдомлення i водночас еко-номлять зусилля адресата, виконують гpафiчнi та пiктогpафiчнi символи. Вipтуальна комунiкацiя яв-ляе собою складний та багатокомпонентний про-цес, у якому задiянi piзнi семiотичнi системи (крео-лiзацiя), а невербальш засоби, що використовуються в 1нтернет-комушкацп вщграють роль
iнтенсифiкаторiв та успiшно компенсують вщсут-шсть невербальних 3aco6iB властивих ксному мов-ленню.
Аналiз актуальних дослiджень.
Актуальнiсть CTarri зумовлена тим фактом, що iнтернет-комунiкaцiя е досить новою сферою мов-леннево! дiяльностi отже, не зважаючи на зроста-ючу увагу дослiдникiв до ще! тематики, е недоста-тньо дослщженою. Крiм того саме в штернет-кому-шкацп, осшльки ця галузь не пвдпадае пвд чiтке нормування функцюнування мови, постiйно вщбу-ваються чисельш змiни граматичного, лексичного i грaфiчного характеру, якi потребують свого детального вивчення. Юльшсть користувaчiв штернет-спiлкувaння зростае в геометричнiй прогреси, що також зумовлюе нaгaльнiсть дослвдження ще! соць омедшно! мереж1.
Мета статт - анал1з компенсаторних можли-востей сучасно! французько! графши на мaтерiaлi комушкацп в Iнтернетi.
Методи дослвдження. Для досягнення поставлено! мети у статп використано комплекс взаемо-пов'язаних теоретичних (анал1з, порiвняння, досль дження, узагальнення) та емтричних методiв.
Виклад основного матерiалу. У сучасному суспiльствi активно розвиваеться нова форма мов-леннево! взаемодп - писемне розмовне мовлення. Французьке мовлення юнуе в Iнтернетi в основному в писемному вaрiaнтi, але в умовах штеракти-вно! мережево! комушкацп темп мовлення набли-жений до його усного рiзновиду. Основна проблема, що ускладнюе 1нтернет-комушкащю - це «розчинена тшесшсть», вщсутшсть тiлa як такого. Результатом цього е те, що люди не можуть бути представлен одне одному шакше, нiж через тексти i лише через тексти. У мереж1 текст i людина ста-ють тотожними, адже немае нiчого, ^м тексту. У реальному спiлкувaннi невербальний фактор накла-даеться на мовленневу штеракцш, що дозволяе ст-лкуватися бiльш ефективно, з максимальним фвдбе-ком. Мовцi Iнтернет-мережi практично повшстю позбaвленi допомiжних (пaрaлiнгвiстичних) засо-бiв: акцентування частин висловлювання, емоцш-ного забарвлення, тембру голосу, його сили, дикцп, жестiв i мiмiки. Зввдси нaдiйнiсть спiлкувaння стае вкрай низькою, адже, на думку психолопв, при зви-чaйнiй комушкацп в акп спiлкувaння невербальна комунiкaцiя визначае до 55% результату [2, с. 84].
Нестача невербального компоненту вiртуaль-ного стлкування не могла не бути певним чином компенсованою. У першу чергу, ввдбулася компен-сaцiя «емоцшного дефщиту» шляхом введення у вь ртуальний дискурс сурогатних, частково тишзова-них емоцiйних реaкцiй - «смайлишв» (вiд aнглiйсь-кого «smile» - «усмшка»), як1 отримали надзвичайно широке поширення. Фактично смайлики пльки iнформують про емоцiйне забарвлення та ставлення автора до тексту, але окремо не несуть конкретногозмюту.
Крiм «смайликов» для компенсaцil тембру i акцентування частини висловлювання у вiртуaльному спiлкувaннi використовуеться так званий «капс»
(ввд англшсько! «Caps Lock» - блокування верх-нього регiстру клaвiaтури, написання фрази або частини li ВЕЛИКИМИ Л1ТЕРАМИ), який у Мереж1 трактуеться як пiдвищення голосу. Недостатшсть або неможливiсть передaчi в 1нтернеп кольору, звуку, руху зaмiнюеться вербальними i знаковими аналогами - великою шльшстю знаков оклику, змi-шуванням жaнрiв. Нова Iнтернет-реaльнiсть вима-гае i нових мовних зaсобiв комушкацп або трансфо-рмaцil старих. Сленг, вироблений користувачами 1нтернету, переходить у загальновживану лексику, в1дродження епiстолярного жанру у виглядi елект-ронного листування також мае свою мовну специ-фiку, iгровi умови вiртуaльного простору сприяють наближенню комунiкaцil до гри, що на рiвнi мови проявляеться в тяжшш до манери усного розмов-ного мовлення. З появою 1нтернету ютотно змiню-еться сприйняття тексту в суспшьсга, оск1льки в Iнтернет-спiвтовaриствi людина-образ дорiвнюе тексту, що особливо яскраво проявляеться в соцiaль-них мережах, де реал1зуеться базове прагнення лю-дини до творчого самовираження. Завдяки 1нтер-нету iнтенсивно почала розвиватися штертекстуальшсть тексту, гiпертекст, по суп - це новий споаб мислення. Змiнa свiдомостi особис-тосп в Iнтернетi, формування нового, мережевого способу життя та мислення суттево впливае на мовленневу ситуацш. 1нтернет aктивiзуе увагу мовцiв до тих мовних зaсобiв, якими вш користуеться. Крiм того, вiртуaльнi мовщ стають творцями нових вербальних i невербальних зaсобiв спiлкувaння, створюючи не пльки вiртуaльний простiр, але i мову вiртуaльного спiлкувaння. 1нтернет-користу-вaчi можуть спiлкувaтися тiльки за допомогою пи-семних текстiв, як1 створюють в умовах режиму реального часу i схильш до впливу спонтанного усного розмовного мовлення. Так, текст i особиспсть у вiртуaльнiй реaльностi стають рiвнознaчними, отже, значення писемного тексту значно зростае. Потреба в науковому осмисленнi даного лiнгвiсти-чного факту привела до виникнення нового по-няття: «писемна вимова». Причому функцiю iнто-нацшних конструкцiй в такому випадку беруть на себе екстралшгвютичш засоби, яш допомагають спiврозмовниковi висловити експресивно-емоцiйне забарвлення висловлювань [5, с. 65].
Мова стае не тшьки засобом стлкування, але i засобом створення реальность До характерних осо-бливостей писемного розмовного мовлення можна в1днести таю:
- сфера функцюнування мовлення сощальних мереж чггко вiдокремленa вiд шших сфер комунiкa-д!1, оск1льки вона здшснюеться за допомогою тех-шчних електронних зaсобiв i е завжди опосередко-ваною ними;
- цей тип стлкування служить задоволенню специфiчних комунiкaтивних цiлей, наприклад, спiлкувaння заради спiлкувaння тощо;
- мовнi засоби цього функционального рiзно-виду писемного мовлення характеризуються пев-ним набором ушкальних лексичних та граматичних характеристик, яш можна легко видiлити, формаль зувати i утворити единий прагматичний комплекс.
Взaемодiя мовних зaсобiв на просторi веб-сторiнки
- це ввдображення унiкaльних, iдiоетнiчних тради-цiй та iндивiдуaльних особливостей писемного ст-лкування;
Дискурс соцiaльних 1нтернет-мереж також мае сво! хaрaктернi риси: наявшсть електронного каналу передaчi, опосередковaнiсть, дистанцшшсть, гiпертекстовiсть, вiртуaльнiсть, aнонiмнiсть учас-нишв, креaтивнiсть учaсникiв, креaлiзовaнiсть. Характеристикою 1нтернет спiлкувaння е передача емоцш та iнших невербальних зaсобiв за допомо-гою «смайликов», наприклад: :-) - радють; :-( - при-крiсть; :-1 - байдуж1сть; 8-О - подив; ':-) - легке здивування; :-Т - нaполегливiсть; :-Е - злiсть; 8 - []
- страх.
Основне розмежування типiв дискурсiв базу-еться на протистaвленнi писемного та усного дискурсу. Подiбно до них, комп'ютерний дискурс може бути персональним або особистiно-орieнтовa-ним (листування електронною поштою, спшку-вання в чатах) та шституцшним або статусно ^ie-нтованим (спiлкувaння на конференщях, участь у форумах, реклaмно-iнформaцiйнi дошки оголо-шень). У межах сощально! мереж1 зустрiчaються рь знi типи комушкацп.
Процес комушкацп подiляeться на окремi фра-гменти - комушкативш акти. Класичною моделлю комунiкaтивного акту е дiaлог, як комунiкaтивнa взaeмодiя, щонайменше, двох учасник1в. Учасники мають певний комунiкaтивний статус, який виявля-еться, шдтримуеться i обiгруeться в процес комушкацп за допомогою сукупносп соцiaльних прийо-мiв i навичок, що можна визначити як етикет. Комп'ютерна комушка^ також регулюеться набором правил, як1 i називаються «Netiquette» або «ме-режевий» етикет.
Спiлкувaння в соцiaльних 1нтернет-мережах е вкрай полiфонiчним i об'еднуе в собi величезну ш-льшсть рiзних типiв дискурсу i мовленневих практик. Гiпертекстовi та штерактивш можливостi 1нте-рнету цiлком змшюють або вкрай видозмiнюють народження i сприйняття тексту. Наприклад, гшер-посилання дозволяють вiдвiдувaчaм не лише слвду-вати авторському розгортанню тексту, але й здшс-нювати власну наигацш.
1стотними факторами, що впливають на спш-кування в соцiaльнiй мереж!, е його аношмшсть i дистанцшшсть. Ц фактори поряд з ф!зичною не-предстaвленнiстю учасник1в спiлкувaння, можливь стю «приеднатися» або «вщ'еднатися» в будь-який момент ввд спiлкувaння в мереж!, вщсутшсть ш-струментiв примусового сприяють:
• посиленню девiaнтноl комушкативно! пове-дшки (спам, троллшг або флуд);
• зведенню до мшмуму вiдповiдaльностi за сво! провини в Мережу
• порушенню мовних норм для встановлення та шдтримування вiртуaльних контaктiв.
У Мереж1 iснуe проблема створення, шдтри-мки та утримання постшного контакту, що вимагае максимально! мобшзацп призначених для цього мовних та позамовних зaсобiв. I це не лише пору-
шення мовно! норми. Перформативнi висловлю-вання тут набувають виняткового значения. Ситуа-цiя встановлення i шдгримування контакту призво-дить до комушкативного новаторства, роблячи це спiлкування небуденним i орипнальним. Постiйно зростае креатившсть вiртуальноï особистостi в ко-мушкативному просторi Мереж! Це зростання ввд-буваеться на вах мовних р!внях, що робить мере-жну мову ушкальним дослщницьким об'ектом для лшгвютичного вивчення.
Характер спiлкування у сощальних мережах, коли мшмум iнформацiï про вiртуального сшвроз-мовника шщгюе особливу увагу до мети текстовоï, екстралiнгвiстичноï iнформацiï та ïï «добудову-вання» до необх1дних висновк1в. Учасники стлку-вання прагнуть отримати необхiдну шформацш про сшврозмовнишв поб!чно (за шком, аватаром, псевдонiмом або безпосередньо).
Графiчнi засоби компенсацiï невербального компоненту в 1нтернет-комушкацп постшно ево-люцюнують, осшльки графiчна iнформацiя необ-хвдна для адекватно1' передачi емоцiйного сегменту поввдомлення. Пд час писемно1' комунiкацiï втра-чаеться iнтонацiя, мiмiка та жести, адресант не де-тал1зуе описи, як властивi звичайному писемному мовленню. Тому роль компенсаторних механiзмiв, яш зумовлюють розумшня та економш зусиль адресата, виконують графiчнi символи. До таких гра-ф!чних засобiв можна ввднести:
а) Своервдне оформлення статтi - шрифт, нети-повий подш на абзаци, видiлення чи тдкреслення ключових, з авторсько1' точки зору, сл!в тощо. Дос-лвдження показало, що найбiльш розповсюдженим засобом е видшення сл!в, як1 автор акцентуе, курсивом або великими лтгерами. Наприклад: Journée mondiale SANS TABAC: Un sevrage réussi est un sevrage accompagné.
Aujourd'hui, un article bien moins lié à l'actualité internationale mais totalement lié à une marque : POURQUOI ?
Наведеш приклади !люструють, що саме е го-ловним у статп на думку автора, в!д якого явища треба ввдштовхуватися, щоб зрозумгга авторське ставлення до описаного.
б) Вiдхиления в!д норм пунктуацiï задля на-дання емоцiйностi висловлюванню - багато крапок в шнщ чи в середиш речення, знак оклику в сере-диш речення, вживання багатьох знаков оклику чи питаиия в шнщ речення тощо. Наприклад:
Les vacanciers de la plage de Cabasson, au bord de la Méditerranée, ont eu une drôle de surprise le week-end dernier lorsque la baignade leur a été interdite pour cause de ... requins !
Pour Lady Gaga, il est devenu indispensable ( !) de provoquer, pour rester au sommet de la célébrité.
Знак оклику в середин! фрази вид!ляе слово, що йому передуе, а три крапки в середин! речення навпаки зосереджують увагу читач!в на тому, що буде написано шсля. Так у другому приклад! емо-цшно видшеним е слово indispensable (необхвдний), а у першому приклад! емоцшною кульмшащею е останне слово, що вид!ляеться трьома крапками -requins (акули).
в) Графiчне вираження особливостей вимови подовження голосних чи приголосних, повторения одного слова бiльше, шж два рази:
'Etes-vous tombé dans le panneau ? « interroge le préfet Francis Lamy. 'Ouiiiiiiiiiiiiiiii » répond à une très forte majorité la salle, à la façon d'un commentateur brésilien.
A l'annonce de la retraite forcée de Monsieur Malabar, le mouvement de contestation ressemble à une bulle de chewwing-gum : il gonfle, il gonfle, il gonfle. Jusqu 'à l'explosion ? Nul ne le sait encore.
У першому приклащ автор використовуе подовження голосних, щоб ввдтворити атмосферу поди, шляхом збереження особливостей вимови слова Ouiiiiiiiii («Тааааааак»)ю У другому приклащ вираз il gonfle (вш надувае) використовуеться тричг Таке використання повторiв виконуе емоцiйну ощнюва-льну функщю i видiляе текст графiчно на фош iн-ших висловлювань, за рахунок того, що однакова комбiнацiя лiтер використовуеться калька разiв, що створюе ефект «симетрично! картинки».
У результатi аналiзу нами було виявлено так1 графiчнi засоби вираження авторсько! оцiнки у франкомовних соцiальних мережах: видiления ключових слiв курсивом чи великими лггерами, вь дхилення вiд норм пунктуаци задля надання емо-цiйностi висловлюванню, а також графiчне вiдтво-рення особливостей вимови i створення «картинок» за рахунок повторiв.
Як вже зазначалося вище, графiчна iнформацiя необхiдна для адекватно! передачi емоцшно-ощн-ного сегменту повщомлення. Сьогоднi спiлкувания у сощальних 1нтернет-мережах е практично немож-ливим без компесаторних механiзмiв, як1 покращу-ють розумiния та економлять зусилля адресата. Таку субститутивну функцш виконують «смайлики» - графiчнi символи, як утворюються в текстовому режим на звичайнiй клавiатурi.
Смайл, смайлик (вщ анг. Smile - усмшка), емотiкон, емограма (англ. emoticon) - схематичне зображення людського обличчя, що використову-еться для передачi емоцiй. Може складатися з рiз-номанiтних символiв, як то букв алфавпу, знаков пунктуацiï та рiзних службових символiв. Особливе розповсюдження смайли набули з поширенням 1н-тернету (чати, форми, ICQ, соцiальнi мереж1 тощо) та мобiльних телефонiв (коротке поввдомлення -SMS).
«Смайлики» визначаються як своервдне сшв-вiднесения почутпв та графiчних знаков на монь торi. 1х можна вставляти у поввдомлення сощаль-них мереж. Вони допомагають краще передати емо-ци, тому 1х також називають емотиконами. 1снують цiлi списки таких «смайлишв», як1 вiдображають рiзноманiтнi вiдтiнки переживань. Символи такого роду вiдображають емоци, як1 ввдчувае користувач, щоб компенсувати недолж емоцiйноï насиченостi спiлкувания, що передаються невербально. Це говорить про реалоцентризм вiльного спiлкувания, тобто про тенденцш ввдшкодовувати втрати вiрту-ального спiлкувания. Зазвичай, емотикони йдуть за реченнями або знаками пунктуаци. Емотикони тд-казують адресату, що адресант, видшяючи це слово
чи речення, хоче зробити ремарку, тдкреслити вла-сну ощнку написаного.
Однi й Ti саш емоцiï iнодi записуються рiзними смайликами, деяш смайли фунодюнують лише у вузькому колi людей. Але е смайли, як1 поширенi повсюди i мають усталений запис. Часто вони уже вбудоваш в iнтернет-програми та мобшьш теле-фони.
1нколи емотикони вступають в суперечливий зв'язок з речениям, яке доповнюють, створюючи ефект протирiччя, парадоксу чи iронiï. У таких ви-падках можна говорити про функцiоиування графо-cтилicтичних тропiв та фйур. Наприклад:
Ça va parfaitement bien!
Vive la France!
Que tu es bête !
У першому прикладi речення мае позитивну семантику - Все йде прекрасно, але смайл «диявол» вказуе на iронiчнicть висловлення. Таку ж функцш виконуе смайл «суму» у другому прикладi - мовець незадоволений станом Франци, хоча речення також е позитивно забарвленим. У третьому прикладi на-впаки пежоративна лексика швелюеться завдяки доброзичливому смайлу «поцiлунок», таке речення було б доречно перекласти як МШ дурнику!
Отже, текcтовi та графiчнi зображення вщби-вають емоцiï, як1 ввдчувае користувач i дозволяють компенсувати недолш емоцiйно-оцiнноï насичено-cтi Iнтернет-комунiкацiï, що передаеться невербально (мтжа, жести, iнтонацiя).
Пiктографiчнi засоби.
В останш роки все бшьшу увагу лiнгвicти при-дмють органiзацiï креолiзованих текcтiв. Дiйcно, особливу значимicть в cучаcнiй вiртуальнiй комуш-кацiï, на думку цiлого ряду дослвднишв, набувають cемiотично уcкладненi або креолiзованi тексти, у формуваннi змюту та прагматичного потенцiалу яких взаемодшть коди рiзних cемiотичних систем, яш в свою чергу iнтегруютьcя i переробляються адресатом в cемаитично-когнiтивиу еднicть.
Незважаючи на той факт, що очевидно, не ic-нуе принципово1' рiзницi мiж значенням вербальних та пiктографiчиих знаков, тим не менш, cпецiальнi доcлiджения cвiдчать про те, що вербально i невербально передана шформащя сприймаеться по^з-ному. Так, iнформацiя, що метиться безпосередньо в текстовому повiдомленнi, засвоюеться лише на 7%, голоcовi характеристики сприяють засвоенню 38% iнформацiï, тодi як наявнicть вiзуального образу помггно шдвищуе сприйняття до 55%. При цьому важливо ввдзначити, що якщо вербально представлена iнформацiя впливае на cвiдомicть ш-дивiда рацюнальним шляхом, то використання рiз-них екстралшгвютичних заcобiв автоматично переводить сприйняття на пiдcвiдомий рiвень. Крiм того, вiзуальна iнформацiя «враження ока», викли-кае у адресата бтшу довiру. Можна говорити про величезний вплив пiктограм, що й обумовлюе 1'х по-пулярнicть i актуальшсть у рамках сучасного вiрту-ального дискурсу, зокрема у франкомовних сощальних мережах. До найпопуляршших тктограм у франкомовних cоцiальних мережах можна ввдне-сти: карикатури, фото-комiкcи, 1нтернет-меми.
Карикатура.
Одшею з найважливших форм невербального спшкування людей здавна вважалася карикатура. Карикатура -малюнок, що зображае будь-кого у на-вмисно переб!льшеному, смшному, спотвореному вигляд! - у комушкаци використовуеться з ХХ сто-литя. Безумовно, що карикатура, як один з основ-них вид!в графши, вживаеться давно, але все ж як особливий р!зновид невербально! комушкаци карикатура почала набувати особливого значення лише в другш половин! ХХ столитя, з виникненням в!р-туально! комушкаци, зменшенням цензури та особливо з появою сощальних 1нтернет-мереж. Карикатура е вираженням суб'ективносп, а значить Г! образна система повинна вщображати штерпретащю подш. Найб!льш розповсюдженими е карикатури на полггичну тематику. Б!льшють полггачних карикатур присвячеш найважлившим i гостро актуаль-ним проблемам таким, як виборч! кампанп, питания вшни i миру, корупци в уряд!.
Полгтична карикатура заснована на поеднанш таких семютичних систем, як графша й мова, при-чому перша грае без сумшвну провщну роль. Текст шд карикатурою (або р!дше «всередиш») тради-цшно зведений до мшмуму, i використовуеться лише для актуал!заци того чи шшого компонента значення. Вплив на свщомють адресата в основному вщбуваеться за рахунок в!зуального каналу, тому розгляд проблем кореляцп вербального та вь зуального ряду в рамках карикатури е дуже актуа-льним, адже карикатура дае емотивну настанову, вказуе на кут сприйняття шформаци. Нейтральний текст, що супроводжуеться карикатурою, набувае емоцшносл та експресивностг Як правило, карика-тури мають пежоративний характер, особливо, якщо предметом зображення виступають полггачш дгячг
Фото-комжс.
Фото-комжси (або фотоновели) - один з р!зно-вид!в жанру комжсу, в якому замють мальованих зображень використовуються фотографп. Фото-ко-мжси популярш в 1спанп, Франц!! та Латинськ1й Америщ, де вони також називаються фотонове-лами. Жанр фото-комжсу отримав широке поши-рення саме в 1нтернет! як подальший розвиток идеолог!! Веб-комжсу (англ. Webcomics). У рол! персо-наж1в фото-комшйв зазвичай виступають реальш люди (актори, полггаки, спортсмени тощо), персонаж! штернет-мем!в або !грашки (наприклад Годзшла, Барб! та шш!). Сюжети для фото-комжйв часто беруть з популярних та актуальних подш або вщомих юторш. Завдяки вдалому вибору кадр!в старий анекдот, юторгя чи под!я часто набувають нового змюту, «оживають». Головним критер!ем е вдала п!дб!рка реальних кадр!в, як правило, кумед-них чи невдалих, до яких автор попм додае реплши. Таким чином, створюеться ефект «об'ективно! суб'ективносп», адже на фотограф!ях зображеш реальш люди, проте моделювання контексту за рахунок вигаданих супроводжуючих реплж показуе суб'ективну оцшку автора.
1нтернет-меми.
1нтернет-мем (англ. Internet meme, фр. meme internet) - явище спонтанного розповсюдження пе-вно! iнформацii Мережею уйма можливими способами (електронною поштою, в месенджерах, форумах, блогах, сощальних мережах тощо), почало ви-користовуватись у середиш першого десятирiччя ХХ1 столiття.
До спонтанного неконтрольованого розповсюдження в1д одного 1нтернет-користувача до iншого залучаються не будь-яка шформащя, а тiльки та, яка певним чином робить велику шлькють користу-вачiв небайдужими до не!, мае емоцшно-ощнне значення. Традицiйно так само розповсюджувалися анекдоти, жарти i посилання на медiа-об'екти роз-важального характеру (спочатку малюнки, потiм флеш-ролики, звукозаписи, видеозаписи), але спещ-альну увагу на явище, назване попм «1нтернет-ме-мом», звернули тодi, коли за тим самим принципом стали розповсюджувати реч^ що не схожi на тради-цiйнi анекдоти i розваги. Найпопулярнiшi 1нтернет-меми формуються за принципом штертекстуально-стi - одна подгя пов'язуються з шшими, за рахунок ключово! фрази чи зображення, що набули значну популяршсть серед користувачiв Мереж!.
Наприклад, користувач викладае на сво!й 1нте-рнет-сторшщ посилання на статтю про принципи д!яльносп уряду Франсуа Оланда i супроводжуе посиланням мемом «Not bad» (з англ. «непогано»). Це один з найпопуляршших Iнтернет-мемiв, з'яви-вся вш в результатi того, що тд час конференцiй та штерв'ю президента Сполучених Штатiв Америки Барака Обаму багато разiв фотографували з таким виразом обличчя, коли вш позитивно чи з гордютю сприймав якусь iнформацiю. Це фото стало дуже популярним у Мереж i на його основ! було створено мем «Not bad», що означае схвалення, позити-вне ставлення до чогось. Отже, автор профшю позитивно оцшюе д!яльшсть уряду Франсуа Оланда, про що свщчить обрана шктограма - 1нтернет-мем.
Ще одшею вщомою персонал!ею 1нтернет-ме-м!в е Джек Чан. Кадр з фшьму «Обладунки Бога», де актор береться за голову, коли бачить як жшка поборола трьох чоловшв, перетворився на 1нтер-нет-мем з! значениям «Що за чорт!вня?!», «Яка ду-р!сть!», «Який нонсенс». Будь-який запис, що су-проводжуеться цим мемом означае роздратування, нерозумiння ситуаци через !! парадоксальнiсть або нелопчшсть, тобто авторська оцiнка е вкрай негативною.
окр!м реальних персоналiй до Iнтернет-мемiв також в!дносяться так зваш трол-фейси (французь-кою visages de rage - гшвш обличчя). 1х налiчуеться близько двадцяти, вони виконують ту саму функ-ц!ю, що й смайли, але з пiдвищеною iнтенсивнiстю. Тролшг (в!д англ. trolling) - розмщення в Iнтернетi (на форумах, у групах новин Usenet, у вш-проек-тах, у соцiальних мережах тощо) провокацшних по-в1домлень з метою викликати конфл!ктн! чи диску-сшш ситуацй' м!ж користувачами. трол!нг е грубим порушенням мережевого етикету (нетикету). Слово, ймов!рно, набуло популярност! завдяки своему значенню - «тролЬ» яш часто згадуються в
фольклорi скандинавських кра!н, зокрема, в дитя-чих казках, як потворш, неприемш iстоти, як1 тво-рять зло i завдають шкоди. П1дкреслюеться неприязнь тролiв до стороншх, особливо до тих, хто зби-раеться порушити !х спокш.
В 1нтернет-термшологп «троль» - це людина, яка розмiщуе брутальнi або провокацшш поввдом-лення в 1нтернеп, наприклад, на дискусiйних форумах, перешкоджае обговоренню або ображае його учаснишв. Слово «тролшг» може характеризувати одне конкретне поввдомления, або розмщения таких поввдомлень загалом. Поняття «тролшг» також використовуеться, щоб описати дiяльнiсть тролiв взагалi.
Однак за останш три роки тролiнг став насть льки популярним i широковживаним, що його пе-жоративне значення значно зменшилося. Обличчя-тролi зараз в сощальних мережах вживаються з пею ж метою, що i смайли - вони шдсилюють емо-цiйнiсть, вказують на авторську оцшку. Найхарак-тернiшою рисою тролiнгу е те, що його шнцева мета - привернути увагу до власно! персони. Троль хоче вiдчути свою значущють i популярнiсть, спра-вити незабутне враження, i для цього застосовуе будь-яш засоби.
Тролiнг - це щкавий психологiчний i сощаль-ний феномен, який розповсюдився по свш Мереж1. На даному етат цей феномен е малодослiдженим, проте вже iснують енциклопедп та тлумачш словники тролiнгу, поки що в основному англшською мовою. Наразi франкофоних дослвджень дуже мало, хоча троли е дуже популярними серед фран-цузьких користувачiв мереж!.
Висновки i перспективи дослiдження.
Отже, вiртуальна комушкацгя в соцiальних мережах - це складний та багатокомпонентний про-цес, у якому невербальнi засоби взаемодшть та т-дсилюють вербальнi, задiянi рiзнi семiотичнi сис-теми одночасно (креолiзацiя). Пiктографiчнi комунiкативнi засоби, зокрема карикатури, фото-комiкси, 1нтернет-меми з персоналiями трол-фей-сами, що супроводжують конкретш тексти мають експресивну та емоцшно-оцшочну функцiï, графь чнi засоби компенсаци невербального компоненту, зокрема шрифти, вщхилення вiд норм орфографiï та пунктуацп, емотикони, тощо вiдiграють важливу роль у сучаснш Iнтернет-комунiкацiï i являють собою цiкавий матерiал для подальших лiнгвiстичних дослiджень.
Лiтература
1. Анисимова Е.Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизо-ванных текстов): учеб. пособие для студ. фак. иностр. яз. вузов. - М.: Academia, 2003. - 128 с.
2. Ермолова Н.Ю. Продвижение бизнеса в со-циальшх сетях Facebook, Twitter, Google+. - М.: Альпина Паблишер, 2013. - 357 с.
3. Москаленко А.З. Сучасна укранська преса: [навч. поабник] / А.З. Москаленко. - К.: 1н-т жур-налiстики, 2007. - 246 с.
4. Подолян М.П. Першооснова журналютсько1' творчосп: [консп. лекцш] / М.П. Подолян. - К. ЦВП., 2006 - 24 с.
5. Grevisse B. Ecritures journalistiques, Stratégis rédactionnelles, multimédia et Fournalisme narratif / Benoît Grevisse. Bruxelles : éd. De Boeck, coll. Info&Com, 2008/ - 256 p.
