CC BY
62
УДК 378.147:211.161.2
О. П. ОРЛОВА
ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ Д1АЛОГ1ЧНОГО МОВЛЕННЯ
СТУДЕНТ1В-НЕФ1ЛОЛОГ1В
Визначено стан формування культури дiалогiчного мовлення (КДМ) в студентiв-нефiлологiв. np0aHanÍ30eaH0 навчальну програму i тдручники з укратськоЧ мови (за професшним спрямуванням). Встановлено вiдповiднiсть прогрaмi лише одного Í3 тдручниюв, що мае можливiсть частково забезпечити студентiв теоретичним мaтерiaлом i3 проблеми дослiдження i вправами для 1х закр^ення. За допомогою системи розроблених завдань проведено констатувальний зрiз i з опорою на розроблеш критерй оцтювання виявлено його кыьюсш та ятсш результати, показники яких свiдчaть про низький рiвень володтня КДМ студентами-нефыологами. Це спонукае до створення експериментальног програми формування КДМ i методики ii формування.
Ключовi слова: культура, дiaлог, мовлення, навчальна програма, тдручники, констатувальний
зрiз.
О. П. ОРЛОВА
ПРАКТИКА ФОРМИРОВАНИЯ КУЛЬТУРЫ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ СТУДЕНТОВ-НЕФИЛОЛОГОВ
Определено состояние формирования культуры диалогической речи (КДР) студентов-нефилологов. Произведен анализ учебной программы и учебников по украинскому языку (по профессиональному направлению). Установлено соответствие программе лишь одного из учебников, который имеет возможность частично обеспечить студентов теоретическим материалом из проблемы исследования и упражнениями для их закрепления. С помощью системы разработанных заданий произведён констатирующий срез и с опорой на разработанные критерии оценивания выявлены его количественные и качественные результаты, показатели которых свидетельствуют о низком уровне владения КДР студентами-нефилологами. Это побуждает к образованию экспериментальной программы формирования КДР и методики её формирования.
Ключевые слова: культура, диалог, речь, учебная программа, учебники, констатирующий срез.
O. Р. ORLOVA
PRACTICE OF FORMING CULTURE OF DIALOGIC SPEECH OF NON-
PHILOLOGICAL STUDENTS
The article deals with determination of the state of forming culture of dialogic speech (CDS) of non-philological students. The educational curriculums and textbooks on professional Ukrainian have been analysed the correspondence of one textbook to the curriculum has been distinguished. With the help of the developed exercises the pre-experimental test has been conducted and its quantative and qualitative results have been estimated on the basis of the criteria. These results lead to creating experimental curriculum of CDS formation and devising its methodology.
Keywords: culture, dialogue, broadcasting, curriculum, textbooks, results of pre-experimental test.
Дiалогiчнi вербальш взаемини e ушверсальними за значениям у будь-якш професшнш дiяльностi. Тому культура процесу дiалогування, що не була дои предметом прямого наукового до^дження в украшськш лшгводидактищ, потребуе спещального студшвання. Вимоги часу спрямовують сучасш науковi розввдки з формування культури дiалогiчного мовлення (КДМ) передуем на студенпв, як за рш-два стануть фахiвцями з рiзних спещальностей.
З огляду на це метою статп е визначення стану формування КДМ у студенпв-нефшологш i за умови встановлення невисокого його рiвня обгрунтувати потребу вироблення експериментально! методики удосконалення до^джувано! проблеми.
Визначення стану формування КДМ у студенлв-нефшологш залежить вiд аналiзу державних навчальних програм, пiдручникiв з укра!нсько! мови (за професiйним спрямуванням) (дат - УМПС) i результалв констатувального зрiзу.
Програма курсу з УМПС - це державний документ, в якому визначено мету i завдання навчального курсу, обсяг знань, умшь i навичок, що !х потрiбно засво!ти студентами нефiлологiчних спецiальностей у процес навчання. Метою курсу з УМПС, як зазначено у програм^ е пiдвищення рiвня загальномовно! тдготовки студентiв, мовно! грамотностi, комушкативно! компетентности практичного оволодiння стилями мови, що забезпечить професшне спiлкування на належному рiвнi. Мета навчально! дисциплiни з формування КДМ студенпв-нефшолопв полягае у «формуванш комушкативно! компетентностi студентiв; набутп комунiкативного досвiду, що сприяе розвитковi креативних здiбностей студентiв, спонукае до самореалiзацi! фахiвцiв, активiзуе пiзнавальнi штереси, реалiзуе евристичнi здiбностi як визначальш для формування професшно! майстерностi та конкурентоздатносп сучасного фахiвця; виробленнi навичок оптимально! мовно! поведшки у професшнш сферi: впливу на спшрозмовника за допомогою вмшого використання рiзноманiтних мовних засобiв, оволодiння культурою монологу, даалогу та полiлогу; засвоеннi лексики i термiнологi! свого фаху, виборi комушкативно виправданих мовних засобiв» [9, с. 3].
Завданням навчально! дисциплiни з формування КДМ е: визначення чикого i правильного розумiння ролi державно! мови у професшнш дiяльностi; забезпечення досконалого володiння нормами сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови та дотримання вимог культури усного мовлення; вироблення навичок самоконтролю за дотриманням мовних норм у спiлкуваннi; розвиток творчого мислення студенпв; виховання в них поваги до укра!нсько! лiтературно! мови, мовних традицш; формування навичок оперування фаховою термшолопею.
Вiдповiдно до програми з курсу УМПС студенти-нефшологи ВНЗ повиннi засво!ти мовно-мовленневий теоретико-практичний матерiал стосовно КДМ: норми сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови i практичне оволодiння ними; правильне використання мовних засобiв вiдповiдно до комушкативних намiрiв; влучне висловлювання думки для устшного вирiшення проблем i завдань у професiйнiй дiяльностi; послуговування лексикографiчними джерелами (словниками) та шшою допомiжною довiдковою лiтературою, необхiдною для самостшного вдосконалення мовно! i мовленнево! культури.
У програмi курсу з УМПС е питання, якi частково торкаються формування КДМ студенпв, зокрема: 1. Мовна, мовленнева, професшна компетенщя. Мовнi норми. 2. Основи культури укра!нсько! мови. Мова i культура мовлення в життi професiйного комушкатора. Комунiкативнi ознаки культури мови. 3. Словники у професшному мовленнi, шдвищенш мовленнево! культури. Мовний, мовленневий, спшкувальний етикет. Стандартнi етикетнi ситуацi!. Парадигма мовних формул. 4. Стит сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови у професшному спшкуванш, !хнi ознаки. Професiйна сфера як штегращя офiцiйно-дiлового, наукового i розмовного стилiв. Текст як форма реалiзацi! мовнопрофесiйно! дiяльностi.
5. Спшкування як iнструмент професiйно! дiяльностi. Спшкування i комунiкацiя. Функцi! спiлкування. Види, типи i форми професiйного спшкування. Основт закони спiлкування. Стратегi! спшкування. Невербальш компоненти спiлкування. Гендернi аспекти спшкування.
6. Культура усного фахового спшкування. Особливосп усного спшкування. Культура сприймання мовлення. Умшня слухати i ставити запитання. Способи впливу на людей тд час безпосереднього спшкування. Функцп та види бесiд. Стратеги поведшки тд час дiлово! бесвди. Мистецтво аргументацi!. Спiвбесiда з роботодавцем. Етикет телефонно! розмови. 7. Форми колективного обговорення професiйних проблем. Мистецтво перемовин.
У програмi запропоновано теми для самостшно! роботи стосовно КДМ, а саме: Комушкативш ознаки культури укра!нсько! мови. Мовнi норми. Гендерш аспекти спiлкування. Невербальнi засоби спшкування. Мовш засоби переконування. Дискусiя, полемша, диспут як рiзновид суперечки [9, с. 12]. Програма завершуеться завданнями для пiдсумкового контролю. Аналiз програми з курсу УМПС доводить, що формуванню КДМ придшяеться надто мало уваги, незважаючи на те, що весь навчальний процес на лекщях i практичних заняттях побудований за допомогою дiалогiчного мовлення у природнш навчальнiй ситуацИ', що вiдповiдае моделям «викладач - студент», «студент - викладач, «студент - студент» .
Теоретичный матерiал, розмщений у шдручнику з УМПС [10], укладений зпдно з програмою дисциплiни «Украшська мова (за професшним спрямуванням)» [10]. У ньому викладаються основи наукових знань i3 цього предмета, що ввдповвдають програмi i призначенi для засвоення студентами, та вiдповiднi завдання. Система вправ спрямована на самостiйне опрацювання теоретичного матерiалу i набуття умшь i навичок професшного спiлкування на граматичному, лексичному, стилiстичному рiвнях. Завдання i вправи в пiдручнику не стосуються формування культури мовлення (64-66 %), i найменше там завдань, як спрямоваш на формування КДМ (1 %). Так результати засвiдчують, що е потреба у створенш вiдповiдноï системи вправ iз КДМ, ïï апробацiï i введеннi в курс УМПС для вироблення культури дiалогiчномовленневоï (вербальноï i невербальноï) поведшки студенпв-нефшолопв.
Одним з основних компоненпв педагогiчного експерименту дослiдження е констатувальний зрiз. Його мета - виявити: 1) знання студентiв-нефiлологiв ВНЗ, стосовно культури украшського усного дiалогiчного мовлення; 2) умшня i навички продукування дiалогiчних висловлювань; 3) труднощi методики викладання УМПС у процесi опрацювання ними мовно-мовленневого матерiалу.
Для досягнення мети констатувального зрiзу запропоновано: 1) запитання для перевiрки знань iз КДМ; 2) вправи для перевiрки умiнь i навичок створення дiалогiчних реплiк, едностей, текстiв з дотриманням КДМ; 3) анкети для студенпв-нефшологш i викладачiв з УМПС.
Для дiагностування стану сформованостi у студенпв нефшолопчних спецiальностей знань, умiнь вi навичок iз КДМ проводилося анкетування, бесiди, вiдвiдування лекцiйних i практичних занять, зрiзовi контрольнi роботи.
Анкетування дало таш результати: 100 % студенпв вважають, що дотримуються КДМ, але лише 10 % з них дали правильне визначення поняття «культура дiалогiчного мовлення»; компонентами КДМ називають слова - 5 %, речення - 7 %, реплiки - 8 %, дiалогiчнi едносп -4 %, жести - 6 %, мiмiку - 3 %, кшесику - 1 %, невербальш засоби мовлення - 2 %, дотримання мовних норм - 15 %, дотримання показнишв мовленнево1' культури - 25 %, дотримання правил мовленневого етикету - 49 %, дотримання правил ввiчливостi - 51 % опитаних; не можуть назвати вербальнi i невербальнi засоби мовлення - 93 %; правильш форми звертання до незнайомих чоловтв назвали 36 %, до незнайомих жшок - 30 % (одним зi звертань було «жшочко»), до незнайомих хлопщв - 16 %, до незнайомих дiвчат - 23 %; перелiчено всi мовленневi форми, за допомогою яких просять вибачення - 9 %, не вс мовленневi форми -100 %, долучено неправильно оформленi мовленневi форми типу «вибачаюсь» - 97 %; правильно названо почуття, як1 може виражати iнтонацiя, - 37 %; подано правильш реплiки, якими супроводжуеться вiтання, - 39 %, прощання - 48 %. Врахувавши виявлеш показники, з'ясовано загальний рiвень розвитку студенпв нефшолопчних спещальностей з КДМ, що становить 30 %.
Анкетування викладачiв показало, що вони придмють увагу формуванню КДМ ввдповвдно до вимог програми, однак мало звертають увагу на повторення й удосконалення норм укра1'нсько1' мови, вивчення теоретичного матерiалу про дiалог i послуговуються рiзними пiдручниками [1; 2; 3; 5; 6]. На 1'хню думку, найбшьше вiдповiдае програмi пiдручник з УМПС С. В. Шевчук i I. В. Клименко [9], однак теоретичний матерiал кожного шдручника з УМПС не ввдповвдае вимогам сьогодення щодо формування КДМ. У них немае теоретичного матерiалу про КДМ та вправ на продукування дiалогiчних компоненпв (реплш, едностей), дiалогiчних текстiв з урахуванням проблеми дотримання культури дiалогування; для професшного спрямування навчання укра1'нсько1' мови i формування КДМ бажано забезпечити шдручники вербально описаними штучними ситуацiями. Ввдповвд викладачiв на питання анкет, 1'хш побажання врахованi у формувальнiй частит педагопчного експерименту.
Контрольна робота з УМПС мала завдання перевiрити знання iз КДМ, здобутi у середнш школi, й умiння i навички, набуп у процесi досвiду спшкування в рiзних мовленневих ситуацiях. Аналiз результатiв перевiрки знань продемонстрував, що: правильне визначення дiалогу дав 41 % студенпв, дiалогiчного мовлення - 39 %, реплши - 19 %, дiалогiчноï едност -3 %; складники дiалогу назвали 44 % опитаних, види дiалогiчних реплш - 2 %, показники мовленнево!' культури - 0 %, мовш норми - 1 %, бшьшють форм мовленневого етикету - 29 %,
окремi форми мовленневого етикету - 96 %. Рiвень знань студенпв на етапi констатувального зрiзу становить в середньому 7 %.
Для контрольно! роботи, спрямовано! на виявлення сформованих умiнь i навичок вести дiалог зi знайомими i незнайомими особами в дшовш, науковiй та побутовш сферах, було запропоновано завдання, щодо продукування дiалогiчних реплiк, дiалогiчних едностей i дiалогiчних текстiв, як у природнiй ситуаци е спонтанними, а в штучнш - тдготовленими за можливостi, оск1льки дiалог повшстю спланувати неможливо, бо навiть у навчальну ситуацiю iнколи втручаеться викладач, а деколи й заважае непередбачена природна ситуацiя. Продукованi студентами дiалоги записувалися на диктофон або мобшьний телефон.
Ретельний аналiз прослуханих ввдповвдей студентiв нефiлологiчних спецiальностей на запропоноваш завдання (побудова дiалогiчних реплiк, даалопчних едностей, дiалогiв) показав, що рецитенти зумiли:
1) будувати дiалогiчнi реплши, якi виражають: вiтання (у рiзний час), прощання, поздоровлення, побажання, запрошення, звертання, висловлення комплiментiв, прохання, вибачення i вiдповiдi на щ форми; порада, пропозищя, згода, вiдмова, знайомство через посередника i без нього, наказ, проголошення тослв, висловлення вдячносп, розради, спiвчуття, схвалення, зауваження, докору, критики, сумшву, власного погляду (думки) i вiдповiдi на них; телефонування тощо, допускаючи при цьому помилки, назваш нижче;
2) продукувати дiалогiчнi едностi, метою яких е: запросити, привiтати, попросити, запропонувати, познайомитися (з посередником i без нього), висловити вдячшсть, поспiвчувати, розрадити, порадити, висловити сумшв й отримати вiдповiдь, використовуючи реплiки-стимули i реплши-реакцп; основнi помилки стосувалися змюту, мовного й мовленневого оформления;
3) створювати дiалогiчнi тексти за такими допомiжними опорами: природш або штучнi, вербально описанi ситуаци, наближенi до природних; малюнки (картина), серiя малюнк1в, на яких яскраво воображено ситуацiю для продукування дiалогiв; змiст художнього твору, кiнофiльму, уривку тексту тощо; початок чи шнець дiалогiчного тексту, стимулюючi або реагуючi реплiки; подана тема тощо. Шд час виконання цих завдань не завжди спрацьовувала уява, проявлялося невмшня ввiйти в ситуацiю спiлкування, заважала несерйозшсть у продукуваннi реплiк, що породжувало невмiння досягти мовленнево! мети i комунiкативного ефекту.
Прослуханi дiалогiчнi реплiки, едностi й тексти було ретельно проаналiзовано. Якiсними показниками у продукованих дiалогах е: «стутнь узгодження висловлювання iз заданою темою, ситуащею; повнота вiдображення теми, ситуаци; рiвень i природнiсть iмпровiзацi!, спонтаннiсть у продукуванш висловлювань; правильнiсть використання мовних засобiв для оформлення висловлювань; рiзноманiтнiсть використання мовних засобiв; використання штонацп, жестiв, мiмiки тощо» [4, с. 272-273]. Якщо у програмi з УМПС пропонуеться оцiнювати дiалогiчне мовлення, дотримуючись таких основних критерпв, як: «1) досягнення реально! комунiкативно! мети; 2) ефективнють використання мовленневих засобiв; 3) правильнiсть мовного й мовленневого оформлення» [9, с. 3], то ми провщним показником якосп дiалогiчного мовлення ми вважаемо застосування показнишв мовленнево! культури: використання правил поведшки, як1 стосуються передусiм культури слухання i говорiния, тобто правил мови i мовлення, а також дотримання правил дрескоду для чоловiкiв i ж1нок, правил поведiнки за столом, умшня послуговуватися столовими наборами, свдати в автомобiль i виходити з нього тощо.
Кшьшсш критерi! стосуються кшькосп речень у дiалогiчних реплшах, дiалогiчних реплiк, дiалогiчних едностей у дiалогах, трилогах, полiлогах, використання фразеологiзмiв, при^в'ш, крилатих висловiв у створених студентами висловлюваннях тощо. До шлькосп вiдносимо також швидкiсть висловлювання (наявнють невиправданих пауз, повторень тощо), тривалють звучання тексту дiалогу i темп мовлення.
Шд час ощнювання далопв, продукованих студентами, враховували дiалогiчну комушкацш. Дiалог володiе двосторонньою комунiкативнiстю, тобто «наявшстю ситуативних (тематичних) едностей тд час обов'язково! активностi партнерiв» [8, с. 24-35]. Чергування вшьних реплiк i дiалогiчних едностей двома спiврозмовниками вказуе на
продуктивну дiалогiчну комунiкацiю. Перевищення кiлькостi вшьних реплiк над к1льк1стю дiалогiчних едностей, перевага шщативи одного з учаснишв дiалогу вказуе на частково продуктивну даалопчну комунiкацiю. Вiдсутнiсть ситуативно (тематично) зумовлених дiалогiчних едностей, належнiсть шщативи одному комунiкантовi вказуе на ввдсутшсть дiалогiчноï комунiкацiï.
Обов'язковими ознаками дiалогiчного мовлення, крiм ступеня комунiкативностi, е: 1) його ситуативна зумовлешсть - висловлювання мае вiдповiдати темi або ситуаци спiлкування; 2) рiзноманiтнiсть у вживанш структурно-семантичного типiв дiалогiчних едностей залежно вiд характеру теми або ситуаци спiлкування (порушення цiеï вимоги призводить до штучностi далогу); 3) взаемозв'язок i взаемозумовлешсть реплiк у даалопчнш едностi (перша реплiка ввдносно вiльна, друга - залежить ввд першоï семантично, структурно та штонацшно; невiдповiднiсть реплiки-реакцiï реплiцi-стимулу руйнуе дiалогiчну еднiсть i вважаеться помилкою); 4) елшсис, короткость i простота синтаксичноï будови дiалогiчноï едностi, наявнiсть переважно неповних речень; 5) правильне штонацшне оформления реплш залежно вiд мети висловлювання.
Ощнювання дiалогiв, створених студентами на основi тексту, картини, шюстраци, серiï малюнк1в, теми чи ситуаци, здшснюеться шляхом 1хнього аналiзу за такими критерiями: 1) вiдповiднiсть темi (повна, часткова (50 %), не ввдповвдае); 2) характер дiалогiчноï комушкаци (продуктивна, частково продуктивна (50 %), ввдсутшсть дiалогiчноï комунiкацiï); 3) граматична вiдповiднiсть: а) наявнiсть рiзних структурно-семантичних типiв дiалогiчних едностей (запитання - реакщя на нього; пропозицiя - реакщя на пропозицiю; спонукання до дп - реакцiя на спонукання; поввдомлення - реакцiя на нього); б) синтаксичне оформлення реплiки (наявшсть елiпсисiв, повторiв); 4) дотримання показнишв мовленневоï культури (правильнiсть, доцiльнiсть, чистота (фонетично-орфоетчне оформлення (твердють [г], глухють-дзвшшсть (гриб, казка) тощо), багатство (фразеолопчшсть дiалогiв), образнiсть тощо); 5) наявшсть смислових частин; 6) ршшко-штонацшне оформлення (характер iнтонацiï, темп, тембр тощо); 7) використання форм мовленневого етикету. 8. Застосування позамовних засобiв мовлення (штонащя, жести, мiмiка, поза тощо) [7, с. 42-47]; 9) умшня слухати, чути й розумiти те, що хоче сказати стврозмовник.
У результата спостерiгалися такi недоречностi: неввдповвдшсть або часткова вiдповiднiсть темi чи ситуаци (59 %); недоречно вжито реплши або мовчання замiсть побудови висловлювання (63 %); дiалогiчна комушкащя була частково продуктивною (78 %); використовувалися однотипш дiалогiчнi едностi «питання - вiдповiдь» (87 %); допускалися синтаксичнi помилки у словосполученнях реплш (56 %); не дотримано показнишв мовленневоï культури (чистоти мовлення, образносп, рiзноманiтностi та iн.), не дотримано лексико-фразеологiних (бiдний запас професшних термiнiв, прислiв'ïв, приказок, фразеологiзмiв), фонетико-орфоетчних та iнших норм тощо (62 %); ввдсутня змiстова завершенiсть створених дiалогiв (55 %); порушено ритмшо-штонацшний рiвень (наявнi довгi паузи для обдумування) (96 %); не використано можливостей вживання форм мовленневого етикету (64 %); ввдсутш паралiнгвiстичнi засоби спшкування (98 %); комушканти не завжди розумшть, що кожен з них хоче сказати, довести (75 %). Отже, невмшня продукувати дiалогiчний текст вiдповiдно до його структурних компонентiв, наявнiсть часто односторонньоï дiалогiчноï комунiкацiï, часткове недотримання мовних норм i комушкативних якостей мовлення, фальшива штонацшна оформленiсть, несерйознiсть пiд час використання форм мовленневого етикету i пошанноï множини, ввдсутшсть паралiнгвiстичних засобiв, часткове досягнення мети спiлкувания - це ri критерiï оцiнювания, що вказують на низький рiвень володшня студентами-нефiлологами КДМ, яка вiдповiдае 28 %.
Бесвди зi студентами-нефiлологами показали, що на яшсть КДМ негативно впливае:
1) наповнення навколишнього мовного середовища роиятзмами й д1алектизмами;
2) байдужють до мови, якою послуговуються; 3) втрата мовленневоï пильностi, що породжена зневагою до рiдного слова та украïнськоï мови загалом. Результати констатувального зрiзу засвiдчують, що ефектившсть знань, умiнь i навичок студенпв-нефшолопв в середньому вiдповiдае 22 % i потребуе створення експериментальноï методики формування КДМ на заняттях з УМПС. Для ïï створення потрiбно: 1) виробити напрями формування КДМ
студенпв-нефшолопв; 2) визначити кiлькiстьi лекцш та практичних занять, !х наповнення; 3) запропонувати систему комунiкацiйно спрямованих вправ, !х класифiкацi!; 4) обгрунтувати й укласти змiстове наповнення позааудиторних занять: проблемних груп як виду гуртково! роботи, спецсемiнарiв i спецкурив; 5) спланувати самостшну роботу студенпв, розробити завдання, запропонувати вiдповiдну лиературу до кожно! експериментально! програмово! теми.
Л1ТЕРАТУРА
1. Галузинська Л. I. Укра!нська мова (за професiйним спрямуванням): навч. посiбник / Л. I. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. - К.: Знання, 2008. - 430 с.
2. Гуць М. В. Укра!нська мова у професшному спшкуванш: навч. поибник / М. В. Гуць, I. Г. Олшник, I. П. Ющук. - К.: М1жнародна агенцiя «Вее7опе», 2004. - 336 с.
3. Мацько Л. I. Культура укра!нсько! фахово! мови : навч. поЫбник / Л. I. Мацько, Л. В. Кравець. -К.: ВЦ «Акаде]шя», 2007. - 360 с.
4. Методика навчання iноземних мов у середшх навчальних закладах. - К.: Леши; 1999. - 320 с.
5. Палихата Е. Я. Укра!нська мова за професiйним спрямуванням: тдручник для студентiв / Е. Я. Палихата. - К.: Либвдь, 2009. - 321 с.
6. Симоненко Т. В. Укра!нська мова за професшним спрямуванням: практикум: навч. поЫбник / Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. - К.: ВЦ «Академш», 2009. - 272 с.
7. Чебыкин А. Я. Проблема эмоциональной регуляции учебно-познавательной деятельности учащихся / А. Я. Чебыкин // Вопросы психологии. - 1987. - № 6. - С. 42 - 47.
8. Чистякова И. Г. Определение уровня владения диалогической речью / И. Г. Чистякова, Ю. А. Шмелёв // Русский язык в национальной школе. - 1986. - № 2. - С. 24 - 35.
9. Шевчук С. В. Програма курсу «Укра!нська мова (за професшним спрямуванням)» для вищих навчальних закладiв, яю здшснюють тдготовку фахiвцiв за освiтньо-квалiфiкацiйним р1внем бакалавра (спещалкта, мапстра) / С. В. Шевчук, I. В. Клименко. - К., 2010. - 17 с.
10. Шевчук С. В. Укра!нська мова за професшним спрямуванням : тдручник / С. В. Шевчук, I. В. Клименко. - 3-те вид., випр. i доп. - К.: Алерта, 2013. - 696 с.
УДК 37.032
Н. В. КАЛАШНЖ
СТРУКТУРА М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В - МАЙБУТН1Х МЕДИК1В
Розглянуто суттсть поняття «мiжкультурна комуткативна компетенттсть». Зазначено, що в структурi комуткативноI компетентностi е так складовi: вербально-когттивна, лiнгвiстична, вербально-комуткативна i метакомуткативна. На основi аналiзу сучасног психолого-педагогiчноi лтератури визначено структуру ще$ компетентностi як педагогiчноi категорп в тоземних студентiв медичних унiверситетiв. Встановлено й охарактеризовано шiсть взаемозв 'язаних компонент формування тшомовног мiжкультурноi комуткативног компетентностi: лтгвктичну, тематичну, со^окультурну, дискурсивну, компенсаторну, навчальну.
Ключовi слова: мiжкультурна комуткативна компетенттсть, со^окультурна компетенттсть, соцiолiнгвiстична компетенттсть, компенсаторна компетенттсть, стратегiчна компетенттсть, навчальна компетенттсть, дискурсивна компетенттсть.
Н. В. КАЛАШНИК
СТРУКТУРА МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ - БУДУЩИХ
МЕДИКОВ
Рассмотрена сущность понятия «межкультурная коммуникативная компетентность». Отмечено, что в стурктуре коммуникативной компетенции есть такие составляющие: вербально-когнитивная, лингвистическая, вербально-коммуникативная и метакоммуникативная. На основе анализа современной психолого-педагогической литературы определена структура этой компетентности как педагогической категории в иностранных студентов медицинских университетов. Установлены и охарактеризованы шесть взаимосвязанных компонентов формирования иноязычной
