Управление конфликтами интересов в горнорудных акционерных обществах Кривбасса Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

С.М. Хименко

УПРАВЛ1ННЯ КОНФЛ1КТАМИ 1НТЕРЕС1В У Г1РНИЧОРУДНИХ АКЦ1ОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ КРИВБАСУ

Для трансформацшного етапу розвитку економiки Укра'ни на рiвнi формування системи управлшня конфлiктами iнтересiв у ринково орieнтованих пiдприeмствах

характерною стала замiна об'ективних iнтересiв учасникiв корпоративних вiдносин особистими та кланови-ми iнтересами оаб, якi у результатi приватизаци та первинного перюду перерозподiлу власностi та накопичення катталу набули можливостi

контролювати гiрничо-збагачувальнi комбiнати (ГЗК) Кривбасу.

Розбiжностi iнтересiв осiб, якi здiйснюють управлшня АТ на вах рiвнях, збшьшуються. Обсяги тшьово'' економiчноi дiяльностi на укра'нських пiдприeмствах у результатi посилення державного контролю поступово зменшуються, але достатньо повiльними темпами. У результат мае мiсце мутащя системи управлiння ринково

орiентованих тдприемств, унаслiдок яко'' домiнантними зацiкавленими у дiяльностi АТ особами реалiзуються не ринковi цiлi товариства (нарощування обсяпв прибутку АТ, зменшення витрат, посилення конкурентно'!' позици на ринку), а особист цiлi збагачення окремих груп учасниюв товариств за рахунок виведення з тдприемств активiв i прибутюв через мережу виробничо-гос-подарських взаемозв'язюв iз

афiлiйованими з мажоритарними власниками фiрмами. Це i е основним предметом конфлжтв iнтересiв в укра'нських акцiонерних товариствах. Кiлькiсть корпоративних конфлжтв, за прогнозами експертiв, найближчим

часом збшьшиться. Зокрема, до тако'! думки схильн 66,7% респондентiв дослiдження, яке проводилося в Укра'ш Центром дослщження корпоративних вiдносин наприкiнцi 2006 р. [1] .

Оскшьки сфера дослщження проблематики побудови оптимально!' та ефективно!' системи управлшня конфлштами iнтересiв у вггчизняних акцiонерних товариствах у даний час набула актуальности метою статл е визначення питань штеграци в оргашзацшний механiзм дiяльностi АТ, функцп управлiння конфлiктами iнтересiв та визначення конкретних оргашзацшних форм й здшснення. Базовi елементи системи управлiння

конфлштами iнтересiв, розробленi нами для ГЗК Кривбасу, узагальнено у табл. 1.

Важливим етапом формування системи управлшня конфлжтами штереав е запровадження системи монiторингу потенцшних та наявних конфлiктiв iнтересiв на макро-, мезо- та мiкрорiвнi. Мониторинг конфлiктiв iнтересiв - це комплексна система дослщжень, призначена для:

спостереження, аналiзу й оцiнки середовища штереав на ринку корпоративного контролю АТ, прогнозування тенденцш розвитку окремих складових середовища штереав та кон'юнктури на ринку корпоративного контролю, дiагностики вщхилень фактичного стану середовища iнтересiв вщ запланованого та створення основ для розробки засобiв впливу на умови, бар'ери та поведшку суб'ектiв корпоративних вщносин у середовищi iнтересiв та на ринку корпоративного

ISSN 1562-109X

контролю з метою гармошзацп штереав оаб, зацiкавлених у дiяльностi Таблиця 1. Базов1 елементи системи управлшня конфлттами 1нтерес1в на ГЗК Кривбасу

© Хименко Сергш Михайлович - здобувач. Нацюнальний економ1чний ушверситет 1м. Вадима Гетьмана, Ки!в.

Елементи Характеристика

Мета Гармонiзацiя iнтересiв стейкхолдерiв щодо формування та використання ресурав АТ для його розвитку i пiдвищення рiвня ринково'1 капiталiзацГi АТ

Об'ект Латентш та наявнi конфлiкти штереав, зокрема: економiчнi, функщ-ональнi, шформацшш, виробничi, владнi, адмiнiстративнi, структурнi, природно-еколопчш конфлiкти iнтересiв

Функци 1) монiторинг латентних конфлж^в iнтересiв (через систему спещальних фiльтрiв) та недопущення 1'х розгортання у дисфункцюнальному для системи корпоративного управлшня напрямц 2) iдентифiкацiя сторш конфлiкту та 1'х позици у конфлжтц 3) визначення меж втручання у конфлжти iнтересiв; 4) вибiр форм впливу на сторони конфлжту з метою гармонiзацГi 1'х штереав та знаходження точок компромiсу; 5) балансування штереав стейкхолдерiв у наявних конфлштах iнтересiв з метою мiнiмiзацii негативних наслiдкiв даних конфлiктiв для результативности та ефективностi системи корпоративного управлшня

Зв'язки Мережа з управлшня конфлжтами штереав

Мехашзми Органiзацiйний, економiчний, мотивацiйний

Процеси Внутршньооргашзоваш, зовнiшньоорганiзованi

АТ. Розробку теоретико-методичних та прикладних основ формування системи стратепчного мониторингу прничо-збагачувальних тдприемств Кривбасу здiйснено Ю.М. Ратушним [2]. Нами уточнено задачi цiеi системи стосовно важливо'1 функцГi монiторингу «середовища штереав» АТ, розгалужено суб'екти та об'екти даного монiторингу.

На рисунку наведено

запропоновану схему мониторингу конфлiктiв iнтересiв на ГЗК Кривбасу. Такий мониторинг мае включати вiдстежування факторiв, якi впливають на формування та розвиток конфлж^в штереав i мають джерела формування на рiвнi пiдприемства, галузi та держави.

За результатами проведеного нами протягом 1996-2007 рр. на ГЗК Кривбасу дослщження встановлено, що ш за однiею посадовою особою не закршлене здiйснення функцiй з управлшня конф-лiктами iнтересiв. Виконання функцш

монiторингу та гармошзацп iнтересiв стейкхолдерiв може бути покладене й на окрему особу - медiатора-контролера конфлш^в iнтересiв, або в АТ мае бути чггко визначена сфера задач з управлшня конфлштами iнтересiв, яю можуть виконуватися рiзними посадовими особами товариства [3].

Зокрема, якщо в АТ дiе система контролiнгу, то в цьому разi вирiшення

задач iз мониторингу конфлiктiв iнтересiв та визначення меж втручання у конфлшти iнтересiв може бути покладене на контролерiв, задачi та принципи роботи яких грунтовно описано Д. Ханом [4]. Однак якщо така комплексна система контролшгу вiдсутня, то виникае необхщнють створення додатковоi

посади у системi управлiння або передачi цих додаткових повноважень

корпоративному секретарю АТ. Фактично мова йде про необхщнють запровадження в АТ функцп стратепчного мониторингу конфлж^в штереав.

о ш о. ш н

ш

га *

.

ш Ч I

.а

X

ш т

Е о

.

а

аз

МОЖЛИВОСТ1

Нормативно-правова база

Соцiально-полiтичнi умови

Еколопя

ЗАГРОЗИ

Стан економiки та ринш

Мiжнародний розподiл працi

Соцiальна культура та нацюнальний ментал^ет

Створення умов функцюнування АТ

<и 5

3 п 3

а ^

I I

Л-

¡о Ф

5 °

о С}

о

X

1

.0 Ор

X

ш

т X

Е .0

о С

п га

Я) X

о '[I ш Ор

сЗ а

со I

а о

I о

Споживачi =

Постачальники =

Банки та фiнансовi установи = Акцюнери / Неакцюнери

Приваты швестори =

Оргашзаци-регулятори =

НЕОФ1Ц1ИНА Ф1НАНСОВО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА

I

.а

X

ш т

.

а

Створення потенцiaлу системи корпоративного управлiння АТ

Блок аналiзу штереав (визначення потенцiйних конфлiктiв iнтересiв) -система фiльтрiв (iнформацiйний, культурний, владний, _фшансовий)_

Блок цтевстановлення (узгодження цiлей -iнтересiв - набуття статусу прюритетносп)

Блок формування стратеги поведшки у ситуацп конфлкту iнтересiв (органiзацiйнi, економiчнi, соцiальнi, шформацшн заходи) Блок формування механiзмiв балансу-вання та гармошзацп штереав

СИЛЬН1 СТОРОНИ

► СЛАБК1 СТОРОНИ

Рисунок. Схема монторингу конфл1кт1в ¡нтереЫв на ГЗК Кривбасу

До обов'язюв медiатора-контролера конфлштв iнтересiв слiд вщнести вiдповiдальнiсть за:

1) визначення меж втручання у конфлiкти iнтересiв в АТ;

2) прозорють ситуацп конфлжту iнтересiв в АТ;

3) належне функщонування пiдсистеми розкриття шформаци в АТ;

4) залучення стейкхолдерiв до прийняття рiшень в АТ;

5) координацш роботи органiв управлiння АТ та стейкхолдерiв;

6) пiдготовку загальних зборiв акцiонерiв, засiдань наглядово' ради стосовно попереднього узгодження позицш стейкхолдерiв;

7) контроль за дотриманням етичного кодексу АТ;

8) контроль за використанням ресурсного потенщалу АТ iз дотриманням штереав стейкхолдерiв;

9) урахування iнтересiв стейкхолдерiв при встановленнi цiлей дiяльностi та розподш складових виробничого потенцiалу АТ для !'х досягнення;

10) iнформацiйну безпеку АТ;

11) координацш реалiзацii антирейдерiвськоi програми в АТ.

Система стратепчного монiторингу конфлiктiв iнтересiв - це система управ-лiння процесом гармошзацп iнтересiв в АТ, яка узгоджуе у час та просторi цш пiдроздiлiв та окремих учасникiв корпоративних вщносин iз цiлями

дiяльностi АТ, спрямована на виявлення та прогнозування ризиюв, джерелом яких е конфлжти штереав. Дана система поеднуе здшснення таких функцiй: монiторингу потенцiйних корпоративних конфлштв; контролю за прозорiстю шформаци щодо сфер зiткнення iнтересiв; планування оргашзацшно-управлiнських заходiв з формування сценарйв розвитку конфлiктiв та лжвщацп 'х негативних наслiдкiв.

У кожному конкретному АТ задача щодо делегування функцш iз стратегiчного монiторингу штереав може вирiшуватися варiативно: залежно вщ завантаження менеджменту на рiзних рiвнях управлiння, визначених меж втручання у конфлшти iнтересiв та наявностi та рiвня оргашзацп системи стратегiчного мониторингу в АТ. У будь-якому разi виконання функцiй iз стратепчного мониторингу iнтересiв сприятиме збiльшенню ступеня керованосп системою та оптимiзацii корпоративного управлшня у напрямi забезпечення максимального ступеня гармошзацп штереав.

Данi пропозици в цiлому вщповщають сучасному напряму розвитку органiзацiйних структур управлшня, зокрема поширенню сiтьових структур. Так, П. Друкер вщзначае, що поступово у великих компанiях скорочуеться кшькють рiвнiв управлiння та менеджерiв, оскiльки роботу все бiльше виконують проектнi групи

спещалютсв, яю представляють pi3Hi вiддiли, а координащя i контроль у таких групах залежить вщ бажання ствробгтниюв самостiйно пiдтримувати дисциплiну. Основу таких змш становлять iнформацiйнi технологи, за допомогою яких комушкаци е швидшими та ефективнiшими, нiж посередництво менеджерiв середньоï ланки [5, 9]. Тому, на нашу думку, для управлшня конфлжтами штереав традицшний варiант виршення дaноï проблеми (за допомогою створення спещального пiдроздiлу) е застарiлим. Спъова структура, учасники якоï е представниками рiзних груп iнтересiв, якi вмшть перетворювати розрiзненi факти на шформацш, може бiльш ефективно сприяти виршенню основноï

проблематики управлiння конфлiктами штереав стейкхолдерiв.

П. Друкер також наголошуе на таких важливих рисах сучасних «шформацшноемних» корпорацiй, як набiр простих i чгтких цiлей, зрозумiлих для вах членiв дaноï структури, а також «шформацшна вiдповiдaльнiсть», коли кожен член корпораци ставить собi запитання: хто чекае вщ мене ^eï або iншоï шформаци та яким чином вш залежить вiд мене; вщ кого залежу я сам? [5, 9]. Аналопчш принципи мають становити основу функцiонувaння мережi з управлшня конфлжтами iнтересiв, тому що всi члени тако'1' мережi е у першу чергу шформацшно залежними один вщ одного, а по-друге, ефективне управлшня конфлжтами iнтересiв неможливе без встановлення конкретних, чгтко вимiрювaних цiлей, оскiльки досягнення особистих цшей кожного суб'екта корпоративних вщносин здiйснюeться шляхом 1'х гармошзацп у час та просторi.

Слiд зазначити, що мережi демонструють свою бшьшу ефективнiсть саме в умовах розширення використання

iнформацiйних технологiй у процесах оргашзацп i здiйснення управлшсько'' дiяльностi. Через те що система стратепчного мониторингу також базуеться на вщповщнш системi iнформацiйного забезпечення прийняття управлшських рiшень щодо реакци на змши у середовищi, саме сiтьовий варiант органiзацГi здiйснення функци з управлшня конфлжтами iнтересiв е найбiльш актуальним i прийнятним з точки зору сучасного пщходу до оргашзацп управлшня.

Iншi вiдомi дослiдники сучасних оргашзацшних структур - Дж.Б. Ку'нн, Ф. Андерсон та С. Фшкельштейн [6, 193] наголошують на тому, що сучасш корпораци, бажаючи подолати велик проблеми та максимально використати власнi iнтелектуальнi активи,

застосовують форму самооргашзовано! мережi, яку цi вчеш називають «павутиною». «Павутина» швидко набирае людей для виршення конкретно'' задачi, а потiм також швидко звiльняе 1'х, коли роботу закшчено. На думку авторiв [6], формування «павутини» е найдоцшьшшим у ситуаци, коли знання про проблему розпорошеш серед велико'1 кшькосп спецiалiстiв компани, скоординованi дп яких е необхщними для вирiшення проблеми.

Таким чином, створення

самооргашзовано! мережi для здiйснення управлшня конфлжтами iнтересiв у разi 1'х виникнення дозволить об'еднати можливосп, знання, досвщ та знайти точки узгодження штереав уах зaцiкaвлених осiб, стейкхолдерiв, а також, що не менш важливо, забезпечити економiю коштiв на функцюнування мережi (порiвняно iз створенням традицшно! iерaрхiчноi структури). Сукупнiсть усiх ршень, прийнятих на даних етапах, узагальнюеться у виглядi внутрiшнiх нормативних докумеш^в АТ. Цiннiсть мережi буде складатися iз

щнносп 11 вузлiв для реалiзацil задачi гармотзацй iнтересiв рiзних

стейкхолдерiв, синергй мiж цими iнтересами та сприяння мережi виживанню оргатзацй у складному та багатошаровому середовищi iнтересiв. У табл. 2 узагальнено основн характеристики атьово' структури, переваги та недолши з точки зору цiльового й спрямування на управлiння конфлiктами штереав.

Водночас слiд ураховувати, що у зв'язку з рiзноманiттям ендогенних та екзогенних факторiв впливу на оргашзацшну структуру пiдприемства немае i не може бути загальних, прийнятних для будь-яко'' оргашзацй положень про правильний i едино можливий варiант структурно'' побудови

тдсистеми управлiння конфлiктами штереав.

Проведет нами на ГЗК Кривбасу протягом 1996-2007 рр. дослщження свщчать, що найважливiшими факторами впливу на оргашзацш пiдсистеми управлiння конфлiктами штереав е розмiри пiдприемствa, розпорошенiсть акцш та динaмiкa зовнiшнього середовища - середовища iнтересiв. Отже, зaкрiплення функцш упрaвлiння конфлiктaми iнтересiв в оргашзацшнш структурi АТ необхiдно здiйснювaти вщповщно до значень дано'' функцй для конкретного пщприемства. Незважаючи на загрозу збшьшення витрат на утримання апарату управлшня АТ, пов'язаних iз введенням до оргашзацшно'' структури спещально'' посади або вщдшу,

покликаних здiйснювaти функцш з Таблиця 2. Основн1 характеристики, переваги та недолти стьово! структури управлшня конфлштами ¡нтересгв1

Характеристики

Переваги

Недолжи

Непостшний характер

функщонування

елеменлв;

здшснення зв'язюв та упрaвлiнських дш на бaзi iнтегровaних та локальних систем i комунiкaцiй; побудова

взaемозв'язкiв з уама партнерами та iншими зaцiкaвленими оргaнiзaцiями на основi угод, домовленостей; створення тимчасових груп для виршення конкретних проблем

Цiльовa орiентaцiя; координaцiйний, демократичний стиль керiвництвa; джерело влади - знання; переважне використання iнтелектуaльних aктивiв; висока гнучкють; економiя часу;

проактивна реaкцiя на змши; iнтелектуaльне спiвробiтництво; атмосфера вщкритосл та вiльного обмiну знаннями про ситуацш конфлiкту iнтересiв; взaемозaлежнiсть мiж учасниками мережi та зумовлене цим конструктивне ствробгтництво; постiйне навчання учасниюв мережi за допомогою обмiну знаннями;

об'еднання професшних навичок персоналу з рiзних функцiонaльних пiдроздiлiв для вирiшення задач управлшня конфлжтами iнтересiв; скорочення нерацюнальних витрат,

Вiдсутнiсть регулюючо'' функцй структури оргатзацй; склaднiсть рiвного iнформaцiйного забез-печення всiх учaсникiв мережi в умовах юнування aсиметричностi розподiлу шформацй в АТ;

нaдмiрне ускладнення вщносин, яке виникае через рiзнорiднiсть функцш учасниюв мережi;

нaдмiрнa зaлежнiсть вщ якiсних характеристик компетенцй кaдрiв-учасниюв мережi; висока зaлежнiсть вiд змши ситуацп у «середовищi iнтересiв»

у тому чист за рахунок уникнення дублювання функцш

1Складено автором на шдстав1 узагальнення [7-11].

управлiння конфлжтами iнтересiв i розширення обов'язкiв наглядово'1 ради щодо монiторингу конфлiктiв штереав, iнший варiант, що не передбачае створення спецiального пiдроздiлу, також мае недолжи.

Зокрема, небажання створювати спе-цiальний пiдроздiл з управлiння конфлштами iнтересiв передбачае розподiл вiдповiдних задач мiж усiма пiдроздiлами, якi здшснюють

управлiнськi функцп.

Але при цьому буде складно забезпечити застосування цшеспрямованого та органiзованого обмiну iнформацiею мiж окремими функцiональними

пiдсистемами (наприклад, шляхом створення координацшного центру або спещальних груп). Зважаючи на вищезазначене, альтернативним варiантом оргашзаци здiйснення функци з управлшня конфлiктами iнтересiв е побудова спъово'1 структури, яка дозволить не тшьки гнучко вирiшувати

проблеми внутршньо!' взаемоди мiж суб'ектами управлiння конфлжтами iнтересiв, але i забезпечити координацшш зв'язки iз стейкхолдерами, якi е агентами зовшшнього середовища - середовища iнтересiв.

Ми пропонуемо для здшснення функцп з управлiння конфлiктами штереав будувати динамiчнi

багатоструктурнi мережi, основою яких е чгтко визначенi, цшеспрямоваш та структурованi зв'язки, оформленi (на вщмшу вiд iерархiчних органiзацiй, у яких взаемодiя регламентуеться за допомогою внутрiшнiх правил, процедур, iнструкцiй тощо) у виглядi контрактiв рiзного типу [12, 514]. У табл. 3 наведено типовi варiанти структурно! побудови мережi управлiння конфлiктами iнтересiв у АТ, яю розроблено на основi пiдходу до формування мереж груп тдприемств, викладеного Ю. Жуковим [7].

Таблиця 3. Типов1 вар1анти структурног побудови мереж1 управлшня _конфлштами интересов у АТ1_

№ з/п

Характеристика мережi

Графiчний вигляд

1

Вщкрита мережа, зорiентована на зовшшшх акцiонерiв. Прийняття тактичних ршень i розробка стльно! стратеги поведшки у ситуаци конфлiкту iнтересiв узгоджуеться та контролюеться единим органiзацiйно видшеним координацiйним центром

Дорадча структура, iерархiчна мережа з поширеними горизонтальними зв'язками мiж й членами та можливою децентралiзацiею деяких функцiй

Skl Sk2 Skn

2

1нтегрована (здебшьшого вертикально) ПФГ, базована на ланцюгу створення вартост з поширеним ieрархiчним пiдпоpядкувaнням пiдпpиeмств, мережею зворотних зв'язюв i спiльним центром прийняття piшень

Гнучка розширена мережа, що мае вiдкриту i змiнну структуру, де в центральному вузлi зосереджеш стратегiчнi рiшення, якi формують оргашзацшне ядро, а менш важливi компоненти передан зовнiшнiм групам, якi збер^ають один з одним горизонтальнi зв'язки. Передбачена часткова централiзацiя ряду координацшних функцiй_

SK1 SKn

1 Sk - стейкхолдери; КЦ - координацшний центр.

4

Вищенаведене дозволяе зробити таю висновки. Науковою новизною дано! статп е визначення сутностi та основних етaпiв процесу стpaтегiчного мониторингу конфлiктiв iнтеpесiв у АТ, функцш медiaтоpa-контpолеpa конфлiктiв iнтеpесiв, розробка типових вapiaнтiв побудови сiтьових структур управлшня конфлiктaми iнтеpесiв.

Отже, актуальними напрямами виршення проблем стосовно упpaвлiння конфлштами iнтеpесiв у АТ е дослщження бaгaтовapiaнтностi

оргашзацп сiтьових структур управлшня конфлштами iнтеpесiв та вивчення критерив оцiнки pезультaтивностi та ефективностi !х роботи у пpоцесi оpгaнiзaцiйного аудиту.

Лггература

1. Коpпоpaтивнi конфлiкти в Укра!ш // Центр дослiдження корпоративних вщносин. -http://corporativ.info/?/experts/775/.

2. Ратушний Ю.М. Розвиток

пiдпpиемств прничо-збагачувально! галузк монiтоpинг середовища функцiонувaння // Економют. - 2002. - № 11. - С. 38-41.

3. Хименко С.М. Стратепчний мониторинг конфлiктiв штереав у АТ // Актуaльнi проблеми теори i практики менеджменту в умовах трансформаци економiки: Збipник тез мiжвузiвськоi наук.-практ. конф. (19-20 квгт. 2007 р.). -Рiвне: НУВГП, 2007. - С. 129-130.

4. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. и с предисл. А.А. Турчака, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 800 с.

5. Друкер П. Рождение новой организации // Управление знаниями: Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 208 с. (Сер. «Классика Harvard Business Review»). - С. 9-26.

6. Куинн Дж.Б., Андерсон Ф., Финкельштейн С. Управление профессиональным интеллектом:

использовать лучшее по максимуму // Управление знаниями: Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 208 с. (Сер. «Классика Harvard Business Review»). -С. 174-198.

7. Пушкарь А.И., Жуков Ю.Е., Пилипенко А.А. Стратегические группы предприятий: концепция, методология, управление. - Харьков: Изд-во «Кроссроуд», 2006. - 440 с.

8. Владимирова И.Г. Компании будущего: организационный аспект // Менеджмент в России и за рубежом. -1999. - № 2.

9. Мильнер Б. Уроки бюрократической системы управления // Вопр. экономики. - 1999. - № 1. - С. 7787.

10. Акулов В.Б., Рудаков М.Н. Теория организации: Учеб. пособие. -http://media.karelia.ru/' resource/econ/Teor_ org/index.htm.

11. Пауэлл У., Смит-Дор Л. Сети и хозяйственная жизнь // Экономическая социология. - 2003. - Т. 4. - № 3. - С. 51105.

12. Шершньова З.С. Стратепчне управлшня: Пщручник. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.