CC BY
18
А.М. Куркт
КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА 1НТЕРЕС1В ДЕРЖАВИ ПРИ РОЗПОРЯДЖЕНН1 ДЕРЖАВНИМИ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ В АКЦ1ОНЕРНИХ
ТОВАРИСТВАХ
Корпоратизащя та приватизащя державних пiдприeмств стали одним iз головних напрямiв ринкового реформування економжи Укра'ни, унаслiдок чого використання акщонерно'' форми оргашзаци тдприемницько'' дiяльностi набуло широкого поширення майже в уах галузях промисловостi. Важливою передумовою успiшного перетворення державного пщприемства на ефективно дiюче акцiонерне товариство (АТ) е насамперед формування належного мехашзму корпоративного управлiння, що був би надшною запорукою всебiчного забезпечення прагнень та штереав усiх учасниюв корпоративного
спiвробiтництва. На бiльшостi приватизованих тдприемств, що стали акцiонерними товариствами, такий мехашзм ще тiльки мае бути створений.
Ефективне управлшня
корпоративним розвитком акщонерних товариств прямо пов'язане також з активiзацiею людського фактора, iз необхiднiстю використання глибинних рушшних сил мотиваци та стимулювання учасниюв корпоративних вiдносин до забезпечення сталого зростання корпораци. 1з ще'' точки зору удосконалення кадрового забезпечення корпоративних вщносин е стратегiчним завданням, вiд виршення якого прямо залежить вибiр форм i методiв практичного втiлення прагнень i намiрiв нових власникiв у реалiзацiю конкретних дiй щодо пщвищення ефективностi
виробництва в АТ.
Дослщження теоретичних та практичних аспектiв виршення проблеми
формування належного корпоративного управлiння акцiонерними товариствами у постприватизацшний перiод
здiйснювалося у наукових працях
A. Бандурша [1], В. Гриньово'' [2], Т. Татаркiна [3] В. Свтушевського [4], М. 1онцева [5], С. Кукури [6], Г. Назарово'' [7], О. Поважного [8],
B. Полонського [9] та ш.
Ус щ автори пiдкреслюють, що проблема управлшня корпоративною власнютю е одшею з найважливiших у даний час узагалi й управлiння кадровим забеспеченням тощо. На думку авторiв роботи [1], у процес функцiонування корпорацш до й корпоративного середовища залучаються у той або iнший споаб рiзнi суб'екти суспiльства i категори людей: споживачi, працiвники, мiсцеве населення, держава, акцiонери, постачальники. Але автори дано'' роботи не придшяють достатньо'' уваги кадровому забезпеченню. С. Кукура вважае, що "ключовим елементом системи управлшня економжою е люди. Управляюча система координуе перш за все дiяльнiсть людей, якi е головною складовою оргашзаци" [6]. А. Бандурш вважае, що "у кожному конкретному випадку корпорацiя в особi й вищого менеджменту робить вибiр на користь поступового залучення пращвниюв до системи дшових взаемовiдносин у сферi
© Куршн Артем Миколайович - астрант. Харшвський нацюнальний ушверситет радюелектрошки.
ISSN 1562-109X
власносп замють жорсткого управлiння найманим персоналом. Це представляв найважлившу тенденцiю у становленн та формуваннi нормальних
корпоративних вщносин" [1].
Проте навiть до цього часу деяю важливi аспекти розбудови цшсно! системи корпоративного управлшня не дiстали належного наукового
обгрунтування. Насамперед це стосуеться проблем управлшня державними частками учасп в суб'ектах господарювання при створеннi всiх можливих умов для розвитку економiчноi свободи i ринково'1 конкуренци. 1ншим важливим завданням, яке
мае бути виршеним у сферi управлiння державними корпоративними правами, е забезпечення будь-якого захисту й оптимальноi реалiзащi прав та iнтересiв усiх учасниюв корпоративних вiдносин. Обов'язковою умовою устшного розв'я-зання зазначених проблем е створен-ня належного оргаmзащйно-економiчно-го (насамперед - кадрового) забезпечення ефективного
представництва штереав держави при управлiннi корпоративними правами.
Метою статп е розробка теоретичних положень та науково-методичних рекомендацш щодо кадрового забезпечення управлшня державними корпоративними правами в акщонерних товариствах у
постприватизацiйний перюд.
Роздержавлення стало основним фактором виникнення корпоративних вiдносин i формування системи корпоративного управлiння в УкраЛш. Проте приватизацiя не була однорщним процесом, а завдання та особливосп 11 здiйснення перетворювалися вщповщно до змiн державних прiоритетiв ринкового реформування економжи. Основними
етапами приватизаци з 1991 р. стали:
колективiзацiя та корпоратизацiя державних пiдприемств (1991-1994 рр.);
масова сертифiкатна приватизацiя (1995-1998 рр.);
шдивщуальна приватизацiя, продаж стратепчних об'ектiв, приватизацiя за кошти (1999 р. - сьогодшшнш час).
Особливосп кожного етапу здiйснення приватизаци певною мiрою вiдбивалися на формуваннi
корпоративних вщносин i системи корпоративного управлшня. Початок процеав корпоратизаци в Укра1ш у 19891991 рр. був пов'язаний iз поширенням господарсько1 самостшносп трудових колективiв державних пiдприемств та масовою передачею в оренду трудовим колективам майна державних
тдприемств. Надалi (у 1991-1994 рр.) бшьшють великих державних
промислових тдприемств через корпоратизацш було перетворено на акщонерш товариства закритого та вщкритого типу.
Для участi у процеа масово1 корпоратизацii та приватизацii державних тдприемств громадяни Украши у 1995-1998 рр. отримували приватизацшш майновi сертифшати та компенсацiйнi сертифiкати, якi мали використати через обмш на па! або акци приватизованих пiдприемств. Головними прюритетами приватизацii на цьому етат стали стрiмке роздержавлення та створення широкого прошарку населення - власникiв-акцiонерiв приватизованих державних пiдприемств. Проте сертифшатна приватизацiя, яка насправдi зробила процес ринкового реформування безповоротним, призвела також до малоефективного роздроблення
колективноi власностi та майже не створила передумов для залучення швестицш до розвитку приватизованих
тдприемств.
Кардинальна змша передумов здшснення приватизаци в 1999 р. була пов'язана з появою Указу Президента Украши "Про невщкладш заходи щодо прискорення приватизаци в УкрашГ', вiдповiдно до якого прюритетами роздержавлення стали вважатися прискорення темтв i спрощення процедур приватизаци, урахування iндивiдуальних особливостей об'екпв приватизаци, створення сприятливих умов для появи приватних власниюв iз довгостроковими iнвестицiйними iнтересами, удосконалення мехашзму захисту прав дрiбних iнвесторiв, ефективне управлшня державними корпоративними правами тощо.
Проте навггь до цього часу держава залишаеться найвпливовшим учасником корпоративних вiдносин, вiд дш якого вирiшальною мiрою залежить
установлення та забезпечення виконання правил регулювання цих вiдносин. Хоча державш корпоративнi права пiсля завершення масово'1' приватизацГï складали лише 8% власносп акцiонерних товариств, але при цьому саме державi належала майже половина (48,28%) вщ корпоративних прав, яю перевищують 5% вГд статутного фонду акщонерного товариства.
Виникнення проблеми управлiння державними корпоративними правами у частково приватизованих акщонерних товариствах не е специфГчною ознакою вГтчизняного приватизацiйного процесу. Залишки акцiй, якГ не були продан на приватизацiйних аукцiонах i конкурсах, або зовам не презентувалися державою для продажу потенцшним швесторам, складають вагому частку державно'1' власносп у постсощалютичних крашах, якГ здшснювали масове роздержавлення при реалГзацп заходГв з ринкового реформування економГки.
Найбшьш суттевими причинами, що обумовлюють доцшьнють збереження частки державноi власностi у приватизованих корпоращях, насамперед е сприяння виконанню державою ряду функцiй загальносуспшьного значення (оборона, збереження громадського порядку, соцiальний захист населення, забезпечення зайнятосп тощо), а також щлком закономiрне прагнення держави як власника до отримання швестицшного i пiдприемницького доходу (дивiденди вiд володiння певними корпоративними правами та зростання вартост вiдповiдних пакетiв акцiй у результат збiльшення каmталiзащi АТ при ефективному господарювант). Проте необхiдною умовою забезпечення прибутковостi володiння державними корпоративними правами за такий пщхщ, так само як захисту штереав будь-якого шшого акцiонера, насамперед е здшснення контролю та ефективного (у р^ наявносп достатнього пакету акцiй) управлшня акщонерним товариством (прямо або через доручення), що обумов-люе необхiднiсть формування належного кадрового забезпечення для належного представництва штереав держави в АТ.
Функщонування складовоi
кадрового забезпечення в системi представництва iнтересiв держави в акщонерних товариствах передбачае виконання складних управлшських завдань iз планування i пiдбору кандидатiв, навчання та пщвищення квалiфiкацii кадрiв, оцiнки управл^сь^ дiяльностi, мотиваци та стимулювання представниюв, пiдготовки та
перепiдготовки кадрiв (див. рисунок). Характеристику управлшських робгг iз кадрового забезпечення представництва iнтересiв держави при розпорядженнi державними корпоративними правами в АТ (ДКП) наведено у таблицi.
Провщне мiсце у комплексi завдань
кадрового забезпечення вщповщно до сучасних вимог ефективносп та належносп корпоративного управлшня ДКП посiдають визначення ефективностi управлшня ДКП та якосп виконання розпорядницьких функцш
представниками держави, а також навчальна пiдготовка представникiв
держави й уповноважених оаб.
Важливiсть i необхiднiсть чiткого встановлення квалiфiкацiйних вимог до осiб, уповноважених управляти державними частками у статутному фондi
Зворотний зв'язок
Рисунок. Послгдовнгсть кадрового забезпечення управлшня державними корпоративними правами в акщонерних товариствах
Таблиця. Зм1ст управлгнських робт 1з кадрового забезпечення представництва ¡нтересгв держави прирозпоряджент державними корпоративними правами в АТ
Складовi кадрового забезпечення
Змкт управлшських роб^
1
2
Планування потреб у залученш фахових ка^в для
представництва
iнтересiв
держави
Визначення складу пакетiв державних корпоративних прав, за якими здшснюватиметься представництво; прогнозування обсяпв управлiнських робгг iз представництва iнтересiв держави
Визначення обсяпв та змкту управлiнських робгг, що мають виконуватися представниками держави в АТ
Аналiз наявного кадрового потенщалу кандидатiв, якi можуть бути залучеш до представництва iнтересiв держави, ощнка потреб у залученнi нових кадрiв
Вiдбiр та оцiнка кандидат на представництво
Розробка системи критерив ощнки кандидатiв (квалiфiкацiйних вимог) Визначення складу джерел формування кадрового резерву_
Визначення процедури вщбору й ощнки кандидата
Створення кадрового резерву кандидата на представництво штереЫв держави в АТ
Розробка програми та визначення заходiв з удосконалення кадрового резерву кандидата на представництво штереЫв держави в АТ
Формування
кадрового
складу
представниюв
штереЫв
держави
Вiдбiр кандидатiв на представництво штереЫв держави
Перевiрка вщсутност (наявностi) потенцiйних конфлiктiв iнтересiв Розробка (доопрацювання) нормативно-методичного забезпечення щодо виконання функцш представництва iнтересiв у визначеному АТ
Укладання угод iз ввдбраними кандидатами щодо виконання функцiй представництва штереав держави в АТ
Формування ме-хашзму оплати працi та мотиваци представниюв
Визначення прюритета i цiлей представництва штереав держави в АТ Установлення форм i методiв оплати пращ представниюв держави
Визначення умов та обсяпв надання пшьг, додаткових виплат Розробка системи сощального захисту представниюв держави
Розробка критерий ощнки якост виконання представницьких функцiй
Установлення складу основних вимог до представниюв держави щодо виконання ними представницьких функцш
Установлення складу додаткових вимог до представниюв держави щодо виконання ними представницьких функцш
Визначення обов'язюв та обмежень щодо виконання обов'язюв представника держави в АТ
Розробка системи зв^ност^ контролю та мошторингу якост виконання обов'язюв представника держави в АТ
Формування сис-теми тдготовки, перетдготовки й адаптаци кадрiв для
представництва штереЫв
Розробка та реалiзацiя заходiв щодо сприяння адаптаци представниюв держави до роботи у вищих органах управлшня АТ
Розробка програм навчання або удосконалення трудових навичок та фахових знань, необхщних для ефективного виконання робгг iз представництва штереЫв держави
Обгрунтування рекомендацш iз перемiщення працiвникiв на посадах представниюв iз бiльшою або меншою вiдповiдальнiстю
Розробка заходiв i3 засвоення та поширення професiйного досвiду шляхом перемiщення представниюв на iншi посади або сфери дiяльностi
Зактчення таблиц
1 2
Оцшка результатов представництва штереЫв держави в АТ Оцшка рiвня досягнення цшей держави в акщонерному товариствi
Оцшка якосп виконання управлшських функцш представника держави
Визначення повноти виконання представником держави умов укладено! угоди з виконання представницьких функцш
акщонерних товариств, обумовлюеться тюним зв'язком цих вимог з оцшкою ефективносп та якосп представництва штереав держави у корпоративних вщносинах. Ефективш та належш управлшсью дп представниюв держави й уповноважених оаб мають також безпосередньо грунтуватися на беззастережному дотриманш основних принцитв управлшня державними корпоративними правами.
Висновки. Функщонування
складово!' кадрового забезпечення в систем1 представництва штереав держави в АТ передбачае виконання складних управлшських завдань 1з планування i тдбору кандидат, навчання та пщвищення квалiфiкацii кадрiв, ощнки управлшсько!' дiяльностi, мотиваци та стимулювання
представникiв, пiдготовки та перепiдготовки кадрiв. Провiдне мiсце у комплексi завдань кадрового забезпечення посщають визначення ефективносп управлiння державними корпоративними правами та якосп виконання розпорядницьких функцiй представниками держави, а також навчальна пщготовка представникiв держави й уповноважених оаб.
Напрямом подальшого дослщжен-ня на основi викладених висновкiв i рекомендацiй е розробка пропозицiй щодо формування системи критерпв та показниюв оцiнки ефективностi управлшсько!' дiяльностi представниюв
держави в АТ.
Лггература
1. Бандурин А.В., Дроздов С. А., Кушаков С.Н. Проблемы управления корпоративной собственностью. - М.: Буквица, 2000. - 160 с.
2. Гриньова В.М., Попов O.G. Oрганiзацiйно-економiчнi основи формування системи корпоративного управлшня в Укра'ш. - Харюв: ХДЕУ, 2003. - 340 с.
3. Динамика корпоративного развития / Под. ред. А.И. Татаркина. - М.: Наука, 2004. - 502 с.
4. Свтушевський В. Основи корпоративного управлшня. - К.: Знання-Прес, 2002. - 317 с.
5. Ионцев М.Г. Акционерные общества. - М.: Ось-89, 2003. - 752 с.
6. Кукура С.П. Теория корпоративного управления. - М.: Экономика, 2004. - 478 с.
7. Назарова Г.В. Оргашзацшш структури управлшня корпоращями. -Харюв: ХДЕУ, 2004. - 408 с.
8. Поважний А.С. Трансформационные процессы корпоративного управления. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. - 290 с.
9. Полонский В.Г. и др. Корпоративное управление в непроизводственной сфере. - Херсон: ОЛДИ-плюс, 2003. - 160 с.
