CC BY
137
Формування i розвиток сощально! шфраструктури мун1ципальних утворень
Евсеева Ольга Олекспвна
Укратський державний утверситет залiзничного транспорту, професор кафедры облк i аудиту, доктор економiчних наук, професор, Украта
Анотащя. Управлшня розвитком мунiципальних утворень розглядаеться в KOHTeKCTi управлiння процесами розвитку вщповщно' тeриторiaльноi системи, що зорiентованe на багатоаспeктнiсть розвитку ще' системи та багатовекторшсть iнтeрeсiв прeдставникiв мкцево' громади. Видiлeно дeякi продуктивнi моменти зарубiжного досвiду, якi можуть знайти устшне застосування в укра'нськш практищ програмно-цiльового управлiння розвитком сощально' iнфраструктури мунiципальних утворень. Доведено, що мунщипальне утворення як суб'ект, що володiе певними ресурсами, у процес рeaлiзaцГi свое'' мiсГi, яка полягае в наданш комплексу послуг тeриторiальнiй громaдi та зaбeзпeчeннi стaндaртiв життя населення, мае використовувати i'x ефективно.
K^40Bi слова: соцiaльнa iнфрaструктурa; мунщипальне утворення; програмно-цiльовe упрaвлiння; стандарти життя; послуги.
Вступ
Сучаснi украшськ мiста i поселення зазнають складних перетворення, у тому числi форм i методiв управлiння !х розвитком [1, с. 160]. За роки су-часних реформ держава мiнiмiзувала свою участь у контролi благополуччя стану мiських i поселенських територш, а також за природокористуванням, що обумовлюе цей стан, i м^тобудуванням [2, с. 74]. Iстотнi змши вщбува-ються в регулюваннi сощально! iнфраструктури i трансформацп п об'ек^в, дiяльностi пiдприемств (у тому чи^ з небезпечними i шкiдливими умовами пращ) й ощнки 11 впливу на навколишш територп, екологiчне середовище в населених пунктах. Зменшилися державш i мунiципальнi витрати на облаш-тування та пiдтримку належного сангтарного порядку мiст i поселень. У результат значна частина украшських мiст, селищ i iншого типу м^ць компактного проживання людей не мае привабливого образу, а багато об'ек^в сощ-ально!' шфраструктури перестали бути такими, змшивши профиль дiяльностi.
Низький рiвень життя значно! частини населення впродовж тривалого часу привiв до диспропорцiй у потребах i платоспроможних можливостях людей у виршенш актуальних для них життевих питань, у тому чи^ зокре-ма тих, що стосуються сощальних послуг. Надання соцiальних послуг на умо-вах державних гарантiй стае все б!льш диференцiйованим. Цi послуги можуть отримувати окремi категорп населення в державних i мунщипальних соцiальних установах, якi, як правило, будуються за типовими проектами i тому вони дуже схожi один на один у рiзних мунщипальних утвореннях. Багато якi з цих об'ек^в побудовано багато роюв тому, мають високу мiру зно-су, давно не мали капитального i навiть косметичного ремонту.
Зростае частка платних сощальних послуг. У свил цих реалш виникли новi види послуг, форм обслуговування й об'екти сощально'! шфраструктури, що вiдповiдають 'м. Цi об'екти нерщко будуються за оригiнальними проектами, з використанням сучасних будiвельних технологш i дизайну.
Слiд зазначити, що останшми роками в Укра'ш сталися певш позитивнi зрушення в сощальнш iнфраструктурi низки деяких мунiципальних утво-рень, якi стали учасниками державних щльових програм, орiентованих на соцiально-економiчний розвиток регiонiв. Позитивно вплинути на розвиток сощально'! iнфраструктури мають справити полшшення стану довкiлля, створення ефективно'! системи утилiзацГi вiдходiв виробництва i споживан-ня. Формування стшко' мотивацй на здоровому способi життя, вщродження масово!' фiзичноi культури i залучення населення до систематичних занять фiзичною культурою i спортом як важливi елементи стратеги перетворень передбачають модершзащю вiдповiдних елементiв сощально'! iнфраструкту-ри.
Наукова проблема розвитку сощально'! iнфраструктури мунщипальних утворень залишаеться дуже актуальною. З огляду на це виникае необхщшсть створення умов для вирiвнювання рiвня розвитку сощально'! шфраструкту-ри м^ьких i сiльських мунiципальних утворень, пщвищення ефективностi дiяльностi органiв влади рiзного рiвня, меж 'х повноважень у цш сфе-рi|чеканням|.
Проблеми формування i розвитку сощально'! iнфраструктури мунщипальних утворень знайшли вiдображення в наукових працях багатьох провь дних учених. Вагомий внесок у вивчення й окремих аспектiв зробили В. М. Вакуленко [3], В. I. Куценко [4, 5], Е. М. Лiбанова [6], О. В. Мартякова [7], А. Ф. Мельник [8], Т. Л. Миронова [9], В. М. Новиков [10], М. К. Орлатий [з],
A. П. Осггнянко [11], С. Л. Пакулш [12], А. А. Пакулша [13], О. О. Топчш [14],
B. П. Третяк [15] та шшь Однак аналiз наявних дослщжень свiдчить, що в бь льшостi з них управлшня розвитком мунiципальних утворень не розгляда-еться в контекстi управлшня процесами розвитку вщповщно'! територiальноi системи, що зорiентоване на багатоаспектнiсть розвитку ще'! системи та ба-гатовекторшсть iнтересiв представникiв м^цево'! громади. Цим визначають-ся мета i завдання проведеного дослщження, його актуальнiсть.
Цш проведеного дослiдження: розглянути управлiння розвитком мунщипальних утворень в контекст управлшня процесами розвитку вщповщ-но'! територiальноi системи, що зорiентоване на багатоаспектшсть розвитку ще'! системи та багатовекторшсть iнтересiв представникiв мкцево'! громади; визначити деяк продуктивнi моменти зарубiжного досвiду, якi можуть знайти усшшне застосування в украшськш практицi програмно-щльового управлiння розвитком сощально'! iнфраструктури мунщипальних утворень; довести, що мунщипальне утворення як суб'ект, що володiе певними ресурсами, у процесi реалiзацii свое'! мю!, яка полягае в наданш комплексу послуг територiальнiй громадi та забезпеченнi стандартiв життя населення, мае ви-користовувати 'х ефективно.
Результата дослщження
У територiальнiй структ^ кожно'! кра'ни можна видглити три рiвнi: нацiональний, регiональний i первинний. Первинний рiвень називають му-нщипальним. На мунiципальному рiвнi формуються найменшi адмш^трати-вно-територiальнi одиницi кра'ни, яга у свiтовiй практицi отримали назву мунщипальних утворень.
Мунщипальне утворення - це первинна адмшктративно-територiальна одиниця держави, в межах яко'! здшснюеться мiсцеве самов-рядування, представлене територiальною громадою та виборними органами й забезпечене певним чином фiнансово-матерiальною основою. Будь-яке мунщипальне утворення е едшстю трьох компонент:
- населення, що формуе територiальну громаду, визначае змкт шну-вання мунiципального утворення. Згщно iз Законом Укра'ни «Про м^цеве самоврядування в Укра'ш» територiальна громада — жителi, об'еднанi пос-тiйним проживанням у межах села, селища, мкта, що е самостшними адмшь стративно-територiальними одиницями, або добровыьне об'еднання жите-лiв кiлькох сгл, що мають единий адмiнiстративний центр. Це сощальний компонент мунiципального утворення;
- територп як нерозд1льно'1 едност просторово'! складово'! i природних ресурсiв, що на нiй розмiщенi. Це природний компонент мунщипального утворення;
- економжи як сукупностi господарюючих органiзацiйних утворень i взаемозв'язкiв мiж ними, що забезпечують життедiяльнiсть мунiципального утворення, задоволення його рiзноманiтних життевих потреб. Це економiч-ний компонент мунiципального утворення [16, с. 5].
Як вважае О. I. Замковий, мунщипальне утворення як об'ект стратепч-ного планування в системi стратепчного управлшня мае сво'! специфiчнi осо-бливостi, яга визначаються тим, яка територiя i населенi пункти входять до його складу. 1з позицп системного пщходу мунiципальне утворення як об'ект стратепчного планування можна розглянути у виглядi сукупностi шести взаемопов'язаних макропiдсистем [17]:
1) мкцеве господарство, що включае всю шфраструктуру, яка забезпе-чуе життедiяльнiсть мунiципального утворення;
2) виробнича сфера, до яко'! входять усi галузi матерiального виробни-цтва (окрiм АПК), що виробляють валовий продукт;
3) агропромисловий комплекс, що включае сгльське та лкове господарство, територш й природш ресурси як джерело багатства;
4) сощальна сфера, до складу яко'! входять усi галузi вiдтворення й духовного розвитку населення мунщипального утворення;
5) фiнансово-економiчна сфера, що забезпечуе макроекономiчнi пропорций фiнансовi зв'язки галузей мунщипального утворення у виглядi мiсцево-го бюджету;
6) управлшська сфера, що включае сукупшсть мунiципальних органiв влади i контролю.
На думку С. М. Серпенко, пщ мунщипальним утворенням розумiемо мь ське чи сгльське поселення, дегалька поселень, об'еднаних спiльною терито-рiею, або частину поселень, у межах яких здшснюеться мiсцеве самовряду-вання, наявш мунiципальна власнiсть, мiсцевий бюджет i виборнi органи мь сцевого самоврядування. У межах мунщипальних утворень функщонують самоврядш територiальнi громади, основними умовами розвитку яких ви-ступають функцiональна самодостатнiсть та високий рiвень сощально! орга-шзацп. Зарубiжний досвщ мунiципального управлiння доводить, що не мож-на ототожнювати населений пункт i мунiципальне утворення, оскiльки до !х складу може входити дегалька населених пунктiв. Враховуючи те, що в Укра-1'ш дiе дворiвнева система самоврядування, до мунiципальних утворень на-самперед слiд вiднести територiальнi системи низового (первинного) рiвня, в яких функщонують органи м^цевого самоврядування, тобто села, селища i мкта. Мунiципальнi утворення можуть виступати об'ектами регюнально! економiки та суб'ектами регюнально! полiтики, спрямовано! на пiдтримку розвитку цих територiальних систем. С. М. Серпенко обГрунтовано дощль-нiсть розмежування двох понять: «мунщипальне управлшня» та «управлшня розвитком мунщипальних утворень». Термш «мунщипальне управлшня», або «мунщипальний менеджмент», використовуеться для характеристики системи управлшня, яка включае комплекс управлшських дш у межах пов-новажень оргашв мкцевого самоврядування, передбачених законодавством. Управлшня розвитком мунщипальних утворень розглядаеться в контексл управлшня процесами розвитку вщповщно! територiальноi системи, що зо-рiентоване на багатоаспектнiсть розвитку цiеi системи та багатовекторшсть iнтересiв представникiв м^цево! громади [18, с. 9-10].
Не можна ототожнювати поняття «населений пункт (поселення)» i «мунщипальне утворення», осюльки до складу мунщипального утворення як первинно! адмiнiстративно-територiальноi одиницi можуть входити дегалька населених пунк^в. Так, в Укра!ш декiлька сiл можуть формувати одну с!льську територiальну громаду, що традицшно перебрала на себе назву представницького органу мкцевого самоврядування села — сгльська рада. Усi поселення подiляються на мiськi (мкто, селище) i сiльськi (село, хулр).
Мунiципальне утворення як суб'ект, що володiе певними ресурсами, у процесi реалiзацii свое! мiсii, яка полягае в наданш комплексу послуг терито-рiальнiй громадi та забезпеченнi стандар^в життя населення, мае викорис-товувати !х ефективно. У бiльшостi випадгав для здiйснення функцiй управ-лшня мунiципальними утвореннями за такого пщходу залучаються профе-сiйнi менеджери.
В Укра!ш замiсть поняття «мунiципальний» часлше вживаеться термiн «комунальний» (комунальне господарство, комунальна власшсть), що вiдпо-вщае французькiй моделi мiсцевого самоврядування, елементи яко! викори-станi при побудовi системи управлiння розвитком первинних адмшктрати-вно-територiальних утворень у нашiй кра!ш. Управлiння розвитком мунiци-пального утворення здшснюеться через шститут мiсцевого самоврядування.
Саме поняття «самоврядування» вперше було вжито в перюд Велико! фран-цузько'1 революцп, щоб пiдкреслити самостiйнiсть громади щодо держави. Мiсцеве самоврядування в його сучасному розумiннi з'явилося в середин XIX ст. Термш «мiсцеве самоврядування» було введено шмецьким ученим Рудольфом Гнейстом для позначення такого управлшня на мкцях, при якому те-риторiальнi громади, що вторично склалися, були надглеш правом самостш-но (в межах закошв) вирiшувати мiсцевi справи. Мкцеве самоврядування — це система оргашзацп влади на мiсцях, за яко'1 мiсцевi громади мають реаль-ну можлив^ть через рiзнi форми самостшно, незалежно вiд держави розв'язувати проблеми, що стосуються оргашзацп ïx життя. Основу м^цевого самоврядування становить територiальна громада, яка е його первинним суб'ектом [16, с. 6].
Проблематику дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування, орiенто-ваних на вдосконалення управлiння розвитком сощально'1 iнфраструктури як безпечного середовища життезабезпечення, в наукових публiкацiяx не ви-свiтлено. Дуже мало наукових розробок, що стосуються оргашзацшного й економiчного забезпечення розвитку сощально'1' шфраструктури мунщипа-льних утворень у ринкових умовах.
Аналiз трансформацп наукових переконань стосовно категорп «соща-льна шфраструктура» виявив, що в сучаснiй л^ерат^ немае загальноприй-нятого визначення поняття «Сощальна iнфраструктура». Тривалий час сощ-альна iнфраструктура розглядалася в загальному контекст уявлень про ш-фраструктуру, привертаючи увагу фаxiвцiв рiзниx галузей науки. Рiзнi фаxiв-цi на основi сво'1'х професiйно орiентованиx точок зору, аналiзували процес створення умов для трудово'1 та iншиx форм дiяльностi людей, аргументуючи роль шфраструктури i формулюючи тi або iншi визначення поняття. З огляду на це в рiзниx поняттях переважали рiзнi аспекти життедiяльностi й шфра-структурнi умови 1'х забезпечення.
Попри те, що останшми роками вщзначаеться посилення уваги до проблем розвитку сощально'1 iнфраструктури, в теоретичному плаш вона е доки ще малодослiдженою сферою економiки. Теоретико-методологiчний зм^т ще!" галузi науки i практики залишаеться розпливчатим i спiрним, думки рiз-них учених досить ктотно рiзняться щодо сутi та ролi сощально'1' шфрастру-ктури, ïï м^ця в системi суспiльного вiдтворення, поглядiв на класифiкацiю елементiв. Недостатньо вивчеш проблеми управлiння, шляху вдосконалення оргашзацшного й економiчного забезпечення функцiонування i розвитку сощально'1' iнфраструктури.
Бiльшiсть дослщнигав розглядае функцп сощально'1' iнфраструктури [19- 22] виходячи з того, що вони визначаються i шдпорядковаш щлям сощ-ального й економiчного розвитку сусшльства. Соцiальна iнфраструктура покликана сприяти всебiчному задоволенню рiзноманiтниx потреб сусшльства. До найб!льш значущих ïï функцш належать:
- створення умов для формування прогресивних тенденцш у демогра-фiчниx процесах;
- вщтворення робочо! сили, що яюсно вщповщае потребам i рiвню розвитку виробництва;
- ефективне використання трудових ресурсiв;
- забезпечення оптимальних житлово-комунальних i побутових умов життя населення;
- полшшення i збереження фiзичного здоров'я населення;
- ращональне використання вiльного часу людей.
Сучасною наукою i практикою важливим елементом сощально! шфра-структури м^т i поселень визнаеться екошфраструктура, пiд якою розумь еться комплекс мереж, територш, об'ектiв i систем природного, природно-антропогенного й антропогенного походження з природним режимом функ-щонування. Цей комплекс забезпечуе умови для пщтримувального, збалан-сованого розвитку природного середовища, збереження ландшафтного i бю-логiчного рiзноманiття, покрашення життевого середовища. Вш створюе не-обхщш сприятливi умови середовища життедiяльностi населення, i таким чином е основою для розвитку шших типiв шфраструктури.
Для формування сощально! iнфраструктури в аспект державного i му-нщипального управлiння цим процесом велике значення мають:
- адекватне фшансування, що в сучасних умовах е багатоканальним;
- система державних сощальних стандар^в, яка слугуе нормативною базою й шструментом для розрахунку бюджетно! потреби та оцшки фактичного виконання бюдже^в рiзних рiвнiв;
- середньострокове i довгострокове планування, у тому чи^ з викори-станням методу розробки модельного комплексу;
- шформацшне забезпечення.
Дiяльнiсть сучасних органiв м^цевого самоврядування (ОМСВ) у сферi розвитку сощально! iнфраструктури мунiципальних утворень заснована на конституцшних правах, згiдно з якими обумовлеш параметри, функцГ! i пов-новаження мiсцевого самоврядування i його органiв. Серед них прямих норм, що належать до управлшня розвитком сощально! шфраструктури, немае. У зв'язку з указаними обставинами ктотне значення для дiяльностi ОМСВ що-до досягнення щлей i виршення завдань у напрямку розвитку сощально! iн-фраструктури мiст i поселень мають ршення мiсцевих представницьких оргашв i виконавчих органiв спещально! компетенцГ!. Цi органи розробляють i приймають вiдповiднi нормативнi правовi документи, виконують iншi зна-чущi для розвитку сощально! iнфраструктури функцii, до того ж орiентують-ся переважно на галузевi установки.
Прiоритетне значення для управлшня розвитком сощально! шфраструктури мають рiзного рiвня програми соцiально-економiчного розвитку територiй i конкретних мунщипальних утворень, цiльовi соцiальнi програми та проекти. 1х роль для ОМСВ обумовлена як щльовим фшансуванням, так i тим, що в цих документах окреслеш найважливiшi напрями, показники й ш-дикатори, яю дозволяють визначати прiоритети, методи вибору дiяльностi, оцiнювати ефективнiсть дiяльностi в напряму розвитку сощально! iнфра-
структури та ïï окремих об'ектв. Водночас, роль ОМСВ у розробщ цих про-грам i проектв, якщо вони не мунщипальш, а також в управлшш ходом ïx ре-алiзацïï незначна, 1'х штереси на iншиx рiвняx управлiння практично не вра-ховуються.
У розвинених зарубiжниx крашах (США, Норвегiя, Нiмеччина, Дашя, Францiя) е досить великий i усшшний досвiд розвитку соцiальноï шфраструктури на основi планування за участю громадян i широкого кола фаxiвцiв науки i практики.
Великий науковий внесок у теорш розвитку соцiальноï шфраструктури мкт i поселень зробили вчеш нiмецькоï школи просторового аналiзу. Тео-рiя центральних мiсць В. Кристаллера та його послщовнигав стала теорети-ко-методологiчною базою для моделювання розвитку соцiальноï шфрастру-ктури мкт i поселень багатьох краш [23, с. 312].
Резюмуючи результати проведеного дослщження, нами вид!лено деякi продуктивш моменти зарубiжного досвiду, якi можуть знайти успiшне засто-сування в украшськш практицi програмно-цiльового управлiння розвитком сощально! iнфраструктури мунiципальниx утворень. Зокрема:
- формування спецiалiзованиx органiв, що концентрують квалiфiкованi кадри, якi здшснюють розробку цiльовиx програм i меxанiзмiв розвитку со-цiальноï iнфраструктури конкретних мунщипальних утворень;
- використання технологш структурного забезпечення програмно-цiльового управлшня шляхом: штеграцп органiв мунiципального управлшня через щльову програму в дiючi структури регiонального управлiння; залу-чення зовшшшх органiзацiй для розробки й управлшня реалiзацiею програм розвитку соцiальноï iнфраструктури мунiципальноï освiти;
- розробка стратепчних планiв соцiально-економiчного розвитку краь ни та ïï окремих територш, мiст i поселень як основа змш дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування щодо управлшня розвитком соцiальноï шфраструктури конкретноï мунiципальноï освiти;
- забезпечення учасл в процесах розробки щльових програм представ-никiв рiзниx суб'ектiв (бiзнесу, освiти, охорони здоров'я та ш.), чиï iнтереси пов'язаш з конкретною мунiципальною освiтою i мкцевою спiльнотою;
- визначення базового складу прюритетних напрямiв розвитку соща-льноï iнфраструктури конкретноï мунiципальноï освгги, виходячи з iнтересiв розвитку мкцевих спiвтовариств, за участю бiзнесу й оргашзацш, що мають креативний потенщал (ВНЗ, НД1) та iн.;
- включення до системи показникiв планування i монггорингу iндика-торiв, що вщображають рiзнi сторони життя населення, зокрема пов'язаш iз соцiальними потребами, в щлому якiстю життя i довюлля;
- використання iнварiантного формування змшту цiльовиx програм, якi стосуються розвитку соцiальноï iнфраструктури конкретних мунщипальних утворень, що виявляеться у складi щлей, завдань, напрямiв i програмних за-xодiв;
- розробка i використання системи критерпв для оцшки обГрунтовано-стi управлiння розвитком соцiальноï iнфраструктури в межах програм соща-
льно-економiчного розвитку територш, на основi шновацшно! спрямованос-т щлей, !х вiдповiдностi наявним ресурсам; очжуваний вплив на модершза-цiю сощально! iнфраструктури регюнально! та мкцево! економiки та iн.
Незважаючи на значну роль приватного пщприемництва в розвитку сощально! iнфраструктури, у быьшост зарубiжних краш важливу роль водг-рае держава, виконуючи координацшш функцп й активно, цiлеспрямовано беручи участь у його фiнансуваннi.
Зарубiжний досвiд розвитку сощально! iнфраструктури м^т i поселень з багатьох його аспек^в, передусiм стосовно практики планування, а також ролi iнститутiв громадянського сусшльства може бути успiшно адаптований у сучаснш Укра!ш насамперед на основi коригування чинного законодавства та пщвищення квалiфiкацii фахiвцiв системи державного i мунiципального управлiння [24, с. 43-49].
Проблеми ресурсного забезпечення сощально! шфраструктури i шляхiв !х виршення у свiтлi прiоритетiв сучасно! сощально! полiтики розглянутi нами на прикладах окремих елемен^в сощально! iнфраструктури.
Виявлено, що за останш роки ктотш позитивнi зрушення вiдзначенi в обласних центрах Украши, де в сощальнш сферi з'явилися рiзного виду форм власност пiдприемства й оргашзацп, в тому чи^ iнновацiйнi шкiльнi та до-шкiльнi установи, побудованi велит, добре обладнаш медичнi центри, активно функщонують театри, iншi культурш й установи для дозвiлля, отримали розвиток державш i недержавнi вищд та середнi професiйнi освiтнi установи. Проте в щлому ситуацiя за рiвнем розвитку сощально! iнфраструктури в багатьох конкретних мунщипальних утвореннях, особливо с!льських, несприя-тлива.
За деякими напрямами вщзначаються ктотш недолiки в будiвництвi й капiтальному ремонтi сощальних об'ек^в, а вiдтак, незабезпеченiсть населення вщповщними соцiальними послугами. Особливо гостро це стосуеться дитячих дошюльних установ. Усе ще не виршено вповш питання про належ-ний благоустрш усiх загальноосвiтнiх установ. Низькою залишаеться якiсть медичного обслуговування, передусiм через слабку матерiально-технiчноi базу медичних установ, !х недостатню укомплектованiсть лжарськими й ш-шими медичними кадрами. Останне нерщко пов'язане з неможливктю оперативного вирiшення житлових проблем фахiвцiв. Багато проблем, що сто-суються стану об'ектiв у системi освiти, культури, фiзичноi культури i спорту. Проявляються випадки закриття малокомплектних сощальних установ у селищах з невеликою чисельшстю населення, що рiзко негативно впливае на доступшсть сощальних послуг !х населенню
Усе большого значення для вирiшення сощальних проблем i задово-лення вщповщних потреб населення набувають платнi послуги. Сощально орiентованi платнi послуги, як дуже широко поширенi в мунщипальних утвореннях, переважно виявляються державними i мунщипальними устано-вами. Часто це завдае шкоди наданню гарантованих сощальних послуг. Асор-тимент гарантованих сощальних послуг дуже невеликий, а вщповщш сервк-нi послуги нерозвиненi в багатьох мунщипальних утвореннях. Жителi бгль-
шост малих мкт i поселень Украши змушеш долати рiзнi бюрократичш пе-решкоди, витрачати багато свого часу, звертаючись за спещальними, кваль фiкованими послугами в бiльшиx населених пунктах.
В украшських мiстаx i поселеннях е чимало сощальних проблем, яга безпосередньо впливають на ягасть життя людей i ïx виршення повинно обумовлювати спрямовашсть розвитку соцiальноï iнфраструктури конкретних мунiципальниx утворень, включаючи медичш, освiтнi фiзкультурно-оздоровч^ культурно-дозвiллевi й iншi соцiальнi об'екти. Для щлеспрямова-ного вирiшення таких проблем потрiбна активна мунiципальна сощальна полiтика, одним з основних напрямiв я^ слiд розглядати управлiння фор-муванням i розвитком адекватного для конкретноï мунiципальноï освiти комплексу сощальних об'ектв i в цiлому соцiальноï iнфраструктури.
У свiтлi викликiв часу актуалiзацiя тих або iншиx сощальних проблем, поява нових способiв ïx виршення, в контекстi змiн сусшльних вiдносин зу-мовлюють i трансформащю домагань людей на соцiальнi послуги i пов'язане з ними обслуговування. Очевидно, що органам мкцевого самоврядування необхщно планомiрно займатися вивченням трансформацп соцiальниx потреб населення та його окремих груп, а також оцшкою ïx задоволення за до-помогою розвитку соцiальноï iнфраструктури мунщипальних утворень. На основi оцiнки сощальних проблем слщ ухвалювати управлiнськi ршення, формувати тi або iншi нормативно-правовi документи, програми, забезпечу-ючи ïx реальне оргашзацшне, кадрове, фiнансове, шституцшне забезпечення.
Оцiнка результативностi i ефективност дiяльностi ОМСВ щодо розвитку вулично-дорожньоï мережi як елементу соцiальноï iнфраструктури, орiе-нтованоï на безпеку середовища життедiяльностi населення, потребуе ктот-ноï змiни дiючого порядку оргашзацшного та фшансового забезпечення змi-сту i розвитку цiеï мережi. У зв'язку з щею обставиною необхщно здшснити розробку типових програм розвитку вулично-дорожньоï мережi i пiдвищен-ня безпеки дорожнього руху (БДД) для найбыьших, великих, середнix i малих мкт та iншиx поселень, виходячи з реальних даних про стан вулично-дорожньоï мережi i рiвень БДД у конкретних видах мунщипальних утворень Украши.
Вивчення особливостей фшансового забезпечення функщонування i розвитку в щлому соцiальноï iнфраструктури i конкретно ïï окремих елемен-тiв дозволило нам констатувати, що в межах державних сощальних зо-бов'язань це забезпечення здшснюеться за рахунок коштв бюджетiв усix рi-внiв бюджетноï системи Укратни, а також позабюджетних фондiв [25]. Пiдxо-ди, що склалися, в цш сферi характеризуються традицшно недостатнiми об-сягами коштв, що видiляються, на забезпечення вiдповiдноï дiяльностi. ОМСВ мають дуже обмежеш кошти для реалiзацïï планiв перетворень соща-льноï iнфраструктури мунiципальноï освгги, ïx дiяльнiсть iстотно залежить вщ мiжбюджетниx трансфертiв.
Для досягнення щльових орiентирiв довгострокового розвитку соцiа-льноï iнфраструктури потрiбне збiльшення складовоï бюджету регюшв i му-нiципальниx утворень, що включае витрати на осв^у, охорону здоров'я, ку-
льтуру, облаштування територп, розвитку вулично-дорожньо! мережi одно-часно з удосконаленням системи фшансування послуг у цих видах економiч-но! дiяльностi. Також необхiдна активна пол^ика вирiвнювання сощально-економiчних можливостей окремих регюшв i мунiципальних утворень. Органи м^цевого самоврядування можуть мати додаткове джерело поповнен-ня свого бюджету за рахунок шщшованого ними будiвництва фортiв. Пiд фортом розумiеться об'ект нерухомостi типу комплексних центрiв послуг насе-ленню в рекреацшнш зонi вулично-дорожньо! мережь
Розвиток фортiв можливий за рахунок швестицшно! дiяльностi. ОМСВ iнвесторовi надае мiстобудiвну концепцiю, право користування можливою iнженерiею (електроенергiя, в даному разi може бути використаний досвiд альтернативних джерел - мишГЕС, вiтряки, газогенератори худе, можлив^ть спорудження свердловини, будiвництва очисних, зливозводи, прокладення газових мапстралей, будiвництва котельних i головне - земля). 1нвестор, у свою чергу, здшснюе будiвництво, але не на правах приватно! власносп, а на правах довгостроково! оренди. У наших вгтчизняних реалiях укра!нськ бiз-несмени надають перевагу правам власносп, не враховуючи низку переваг, пов'язаних з правом оренди. Наприклад, того, що орендш платежi зарахову-ються в собiвартiсть виробництва. Рiзко зменшуються вкладення iнвестора за рахунок спрощення отримання землевщведення й узгоджень у прокла-деннi комунiкацiй, за рахунок колективного користування iнженерiею, 1нте-рнетом, за рахунок спрощення протипожежно! безпеки, охорони, медичного, сощально-побутового забезпечення, що надають виробничому або сощально культурному об'екту додатковi переваги. За умови щлеспрямовано!, грамотно! взаемодГ! з швесторами !х мотивацп на iнвестування i розвиток цiкавоi для них дiяльностi при правi довгостроково! оренди збер^атимуться. Термiн оренди розрахунковий i залежить вщ багатьох обставин, у тому чи^ i вiд того чи може ОМСВ чекати якусь юльюсть роюв, не отримуючи нiякоi орен-дно! плати, чи е необхщшсть обов'язково отримувати дохiд за рахунок тако! сплати, щомiсячно, зi зб!льшенням орендних став по роках. У разi невеликих мунiципальних утворень ршення про iнвестицiю повинний погоджувати за-гальний схiд громадян, що практично лжвщуе можливiсть корупцГ!.
З переходом фор^в з однiеi стад^! зростання на шшу iнвестицiйна при-вабливкть мiсця у фортi сильно зростае. На нашу думку, важливо збер^ати естетичну, архгтектурну привабливiсть споруджень форту, задану мктобудь вною концепцiею.
Важливо, що швестицшна складова об'ектiв дуже рiзноманiтна i може бути невеликою величиною, що до снаги малим пщприемцям. Таким чином, форти можуть послужити розвитку малого пщприемництва в Укра!ш, помноживши число представнигав середнього класу.
ОМСВ при !х активнш позиц^! i цiлеспрямованих зусиллях мають досить об'ективш пiдстави для позитивно! змши соцiальноi iнфраструктури муш-ципальних утворень.
Виникла потрiбна в розробщ концепцп вдосконалення економiчниx основ i управлшня розвитком соцiальноï шфраструктури мунщипальних утворень.
Сощальна шфраструктура мунщипального утворення - це складний комплекс, що включае по-господарськи облаштовану для рiзниx видiв сусш-льного життя людей територiю, сферу послуг у складi систем надання сощальних послуг i сервiсноï дiяльностi, а також iнституцiйно забезпечену систему управлшня функщонуванням i розвитком соцiальноï iнфраструктури, орь ентованоï на безпечну життедiяльнiсть населення.
Формування i розвиток соцiальноï iнфраструктури залежить вщ уста-новлюваних правил мктобудування, активностi громадян у процесi публiч-них слухань пiд час ухвалення ОМСВ тих або шших ршень щодо облашту-вання територп. Прюритетними напрямами управлiння розвитком елемен-тв соцiальноï iнфраструктури, вiдповiдно до повноважень ОМСВ того або шшого типу мунщипального утворення, е розвиток об'ектв соцiальноï сфери i сервiсноï дiяльностi, вулично-дорожньоï мережi та системи шформацшного забезпечення об'ективiзацïï управлiнськиx рiшень, що приймаються.
Виконуючи функцп стосовно реалiзацïï соцiальниx гарантiй у межах чинного законодавства, ОМСВ мають регулювати розвиток сощальних об'ектв i рiзниx сощальних служб як елементв соцiальноï шфраструктури мунщипального утворення, виходячи з прописаних повноважень для конкретного типу мунщипального утворення у свгт сощальних потреб його населення та ïx задоволення за допомогою вщповщних сощальних послуг.
ОМСВ повинш заохочувати Ыщативи щодо розвитку соцiальноï шфраструктури, що витжають вщ уповноважених оргашзацш сощальних галузей, а також пщприемщв, що займаються сервкною дiяльнiстю, у тому числi шляхом формування мунщипального замовлення, включаючи рiзноманiтнi ме-xанiзми: цiльовi програми, вид!лення землi пiд будiвництво, пiльги на оренду примщень та iн. Приватно-державне партнерство у сферi розвитку сощаль-ноï iнфраструктури мунiципальниx утворень доки не отримало активноï пiд-тримки з боку бiзнесу i сусшльства.
Основою усшшного розвитку сфери послуг як елементу соцiальноï iн-фраструктури мунщипальних утворень е персонал, який здшснюе обслуго-вування. Органiзацiя професшного навчання такого персоналу i сощальний контроль якостi послуг мають стати прюритетними напрямами дiяльностi ОМСВ.
Ефективнiсть дiяльностi ОМСВ у сферi розвитку соцiальноï iнфраструк-тури мунiципального утворення залежить вщ адекватноï повноваженням i викликам часу органiзацiйно-управлiнськоï роботи, якостi кадрiв, а також достовiрностi iнформацiйного забезпечення.
У контексп державноï соцiальноï пол^ики необxiдно пiдвищувати ефективнiсть бюджетних витрат на розвиток соцiальноï iнфраструктури мунщипальних утворень. В умовах обмежених бюджетних ресурав це слщ ро-бити, досягаючи певного компромiсу мiж економiчною ефективнiстю i соцiа-
льною справедливою, уникаючи пщ час розрахунку фшансових нормативiв i при визначеннi необхщних бюджетних асигнувань, як «розпорошення» бю-джетних коштiв, так i концентрацГ! бюджетних коштiв на обмеженiй юлькос-тi напрямiв.
З метою впорядкування шформацшного забезпечення дiяльностi щодо розвитку сощально! iнфраструктури доцiльно створити шформацшну систему «Електронний паспорт сощально! шфраструктури мунщипального утворення».
У табл. 1 наведено, розроблеш в ходi виконання дослiдження завдання i критерп !х вирiшення по розвитку сощально! шфраструктури мунщипального утворення в межах реалiзащi щльових програм.
Таблиця 1 - Завдання та критерп !х виршення щодо розвитку
сощально! шфраструктури мунщипального утворення
Найменування завдання Критерп вир1шення
1 2
1. Керовашсть реал1зац1ею програмних заход1в Мон1торинг системи управлшня щльовою програмою розвитку сощально! шфраструктури мунщипального утворення (МУ). Мониторинг в1дпов1дност1 рег1ональних програм розвитку до штереав конкретних МУ у розвитку !х сощально! 1нфраструктури. Методична п1дтримка реал1зацп програм. Формування пропозиц1й щодо коригування заход1в програми, розробка пропозищй стосовно першочергових заход1в, щодо обсяпв 1 можливих джерел ф1нансування. Систематизац1я статистично! шформацп про систему управл1ння сощальним розвитком МУ у рег1онах Украши. Систематизац1я статистично! й аналттично! шформацп про в1дпов1дн1сть рег1ональних програм розвитку до штереав конкретних МУ в розвитку !х сощально! 1нфраструктури, згщно з чинним законодавством. Публ1кац1я основних методичних матер1ал1в. Наявн1сть можливост1 мониторингу та оперативного коригування комплексу заход1в програми.
2. Як1сть мониторингу й анал1зу ходу реал1зацп програмних заход1в Мониторинг 1 анал1з ходу реал1зацп програми (регюнально! або щльово!). Систематизац1я статистично! й аналттично! шформацп про реал1защю заход1в програм. Мониторинг результат1в реал1зацп заход1в програм. Оцшка досяжност1 програмних ц1лей. Анал1з ефективносп програмних заход1в.
3. Як1сть мон1торингу й анал1зу д1яльност1 суб'ект1в управл1ння Мон1торинг 1 анал1з д1яльност1 суб'ект1в управл1ння, уповноважених у сфер1 розвитку соц1альною шфраструктурою МУ. Мон1торинг д1яльност1 суб'ект1в управл1ння . Оц1нка ефективност1 оргашв виконавчо! влади. Ранжирування замовник1в програм. 1нформащя про координац1ю д1яльност1.
Заганчення табл. 1
Найменування завдання Критерп вирiшення
1 2
4. Яюсть мониторингу й анал1зу розвитку соцiальноï шфраструктури МУ Мон1торинг i анал1з показник1в розвитку соцiальноï 1нфраструктури МУ у взаемозв'язку з умовами, чинниками, що впливають на розвиток, та 1з сощально-економ1чним становищем краши, конкретного рег1ону, МУ. Мониторинг показник1в у розр1з1 Украши, регюну, МУ. Паспорт МУ на основ1 даних про стан соцiальноï шфраструктури МУ, ситуащю у сфер1 забезпечення розвитку соцiальноï 1нфраструктури МУ, сощально-економ1чного становища краши, рег1ону, МУ. 1нтегральна оц1нка р1вня соц1ального розвитку МУ. Оцшка демограф1чних i соц1ально-економ1чних наслщюв в1д в1дхилень у розвитку соцiальноï 1нфраструктури МУ. Ранжирування МУ за показниками р1вня розвитку соцiальноï шфраструктури в регюш.
5. 1нтенсиф1кащя iнформацiйноï взаемодп м1ж суб'ектами управл1ння розвитком соцiальноï 1нфраструктури МУ Надання iнформацïï про д1яльшсть уповноважених суб'ект1в управл1ння у сфер1 розвитку соцiальноï 1нфраструктури, реал1зацп програмних заход1в. Формал1зован1 способи надання шформацп. Будь-яка юльюсть анал1зованих параметр1в. Наявн1сть звiтноï 1нформацИ. Своечасн1сть i швидюсть отримання зв1т1в.
6. П1двищення залученосп громадян до процес1в розвитку соцiальноï 1нфраструктури МУ 1нформування громадськост1 про стан соцiальноï 1нфраструктури, програмну i поточну д1яльшсть орган1в виконавчоï влади щодо забезпечення розвитку соцiальноï 1нфраструктури МУ. Незалежний мониторинг ходу реал1зацп програмних заход1в. Зб1льшення юлькосп громадян, юридичних ос1б, 1нформованих про стан розвитку соцiальноï 1нфраструктури, програмну i поточну д1яльшсть орган1в виконавчоï влади, що проводиться, щодо забезпечення розвитку соцiальноï 1нфраструктури МУ. Залучення широкоï громадськост1 до питань розвитку соцiальноï 1нфраструктури, проведення соц1олог1чних дослщжень.
7. Захист шформацп Забезпечення конф1денц1йност1 шформацп. Забезпечення збереження шформацп. Узгодження вимог до р1зних елемент1в системи. Забезпечення единоï точки аутентифiкацïï й авторизацп користувач1в i надання ï^ певного набору прав доступу до шформацп i послуг згщно з ïx категор1ями. Наявн1сть сховища даних. Наявшсть формальних не надм1рних вимог до розвитку соцiальноï' 1нфраструктури.
Пропонований пщхгд до комплектацп ввщно'1 шформацп е основою фо-рмування електронного паспорта сощально'1 шфраструктури мунщипального утворення та е одшею з передумов зростання ефективност управлшня нею. Для створення позначено'1 шформацшно1 системи потрiбно вдоскона-лити нормативну правову базу, що регулюе: розподгл i закрiплення функцiй i вщповщальносп мiж суб'ектами управлшня, вiдповiдальними за розвиток сощально'1 iнфраструктури МУ на вах рiвнях управлiння при здшсненш про-цесiв мГжвщомчо1' взаемодп; стандартизащю дiяльностi щодо створення, екс-плуатацп i розвитку шформацшних ресурсгв у сферг розвитку сощально'1 гн-фраструктури МУ, створення единого шформацшного простору; оргашзащю шформацшно'1 взаемодп з громадянами з метою пгдвищення ефективностг дгяльностг щодо розвитку сощально'1 шфраструктури МУ.
Спосгб життя зачгпае ргзнг гранг життедгяльностг людини й суттево впливае на якгсть його здоров'я i тривалгсть життя. Вгн гстотно виявляеться в ргзних сферах життедiяльностi людини, включаючи ви6Гр прiоритетiв вщпо-чинку. Починаючи з 60-рокГв 20 сторГччя, вГдпочинок, спрямований на вгдно-влення сил, витрачених в процес пращ, прийнято називати рекреащею.
ВГдпочинок - невгд'емна частина життедiяльностi людини. Значною мГрою вГн стосуеться вГдношення до дозвглля. На нашу думку, дозвглля в ас-пектГ вГдпочинку можна трактувати як частину вгльного вщ задоволення ба-зових фГзГологГчних потреб, а також вгд професГйно орГентованих справ, часу вГдпочивальника, яку вш використовуе на власний розсуд на реалГзащю ш-дивГдуальних ГнтересГв, зважаючи на свш усталений спосГб життя.
АналГз особливостей рГзних вГково-статевих категорш громадян дае змогу стверджувати про наявшсть об'ективних i суб'ективних чиннигав (со-цГально-економГчних, духовних, побутових, ситуацшних, особово-психологГчних та Гнших), яга разом формують рГзш рГвнГ ставлення шдивгщв до свого дозвГлля пгд час вГдпочинку: перший - шертний, пасивний; другий -споживчий, частково утриманський; третГй - творчий, активний. Дуже впливае на дозвГлля людей 1'х соцГально-економГчне становище, вГд якого зале-жать не стгльки цГннГснГ прГоритети, скГльки реальна можливГсть ГндивГда купувати послуги. Тому управлшня розвитком сощально'1 Гнфраструктури з елементами для рекреащйно-дозвгллево'1 дГяльностГ в мунщипальних утвореннях мае враховувати як матерГальш можливост людей, так i 1'х сощально-психологГчну орГентацГю у виборГ видГв i способГв дозвГлля, а також потенщал щодо переорГентацп на ГншГ, пропонованГ 1'м види рекреацп i дозвГлля. Усе це сукупно вгдображае спосГб життя. У зв'язку з цим найважлившим аспектом дано! проблематики е створення мотивацш i умов для дозвГлля, орГентовано-го на здоровий спосГб життя людей. ВирГшення цГе!" проблеми виявляеться дуже складним, попри те, що бгльшГсть людей у перГод свого вГдпочинку ста-влять за мету оздоровлення, в тому числГ використовуючи медичш послуги. Проте на практищ вони нерГдко вибирають ГншГ прГоритети вГдпочинку, пов'язаш зГ шкГдливими пристрастями i пасивним проведенням часу.
Оргашзащя орiентованих на здоровий спосiб життя нових напрямiв ре-креацшно-дозвгллево! дiяльностi вимагае цiлеспрямованого розвитку вщпо-вiдних об'ектiв сощально! iнфраструктури, спещально! професшно! пщгото-вки кадрiв, нормативного i методичного забезпечення дiяльностi. Разом з тим для реалiзацii таких технологш у мунiципальних утвореннях потрiбне створення адекватних iнфраструктурних умов i механiзму оргашзацшно-економiчного забезпечення, що дозволяло б розвиватися вщповщним шфра-структурним об'ектам i !х дiяльностi в iнтересах широко кола споживачiв з числа жителiв того чи шшого мiста або поселення, а також сусщшх населених пунктiв.
Для бгльш активного використання рекреацiйно-дозвiллевих послуг в штересах осiб з обмеженими можливостями за станом здоров'я (хворих, ш-вал^в, лiтнiх людей) у мунщипальних утвореннях залишаються невирше-ними численш питання, включаючи неяснiсть специфжи змiсту цих послуг на концептуальному рiвнi, слабо розробленою залишаеться модель рекреа-цшно-дозв1ллево! дiяльностi з !! орiентацiею на певнi категорп ще! частини населення; вiдсутнi перевiренi практикою, науково-обГрунтоваш технологи роботи, що враховують нащонально-культурш та iншi значущi характеристики (включаючи ментал^ет населення).
1ншим важливим аспектом е формування сощально! шфраструктури як екосистеми.
Висновки
Узагальнення концептуальних засад розвитку сощально! шфраструктури Укра!ни та комплексу методичного забезпечення !"! регулювання з ура-хуванням глобалiзацiйних тенденцiй в економiцi дозволили сформувати комплекс прюрите^в регулювання !! розвитку:
- орiентацiя управлiння розвитком сощально! шфраструктури на муш-ципальному рiвнi в межах генеральних плашв i схем територiального плану-вання, на задоволення сощальних потреб i забезпечення безпечно! життедi-яльностi населення та його окремих груп. Об'екти сощального призначення мають розмщуватися ращонально, що означае !х територiальну оптимальну доступшсть для населення, вимiрювану часовими витратами споживачiв на доступ вщ мiсця !х проживання до об'екта;
- залучення населення до управлшня розвитком сощально! шфраструктури конкретного мунщипального утворення та своечасне надання жителям мунщипального утворення шформацп, що стосуеться планованих рь шень щодо розвитку сощально! шфраструктури;
- упорядкування виконання органами м^цевого самоврядування спещально! компетенцп !х галузевих функцш з огляду на необхщшсть конкрети-зацп дiяльностi щодо виконання сощальних зобов'язань у мунщипальному утворенш вiдповiдного типу;
- планування розвитку сощально! шфраструктури мунщипальних утворень на щльових сощальних показниках та шдикаторах. Це вимагае впо-
рядкування визначення понять i показниюв, використовуваних у практичнш облжово-зв^нш дiяльностi. Мониторинг стану i розвитку соцiaльноï шфраструктури мунщипальних утворень мае вщображати рiвень розвитку соща-льноï iнфраструктури, стан окремих соцiальниx об'ектв, вулично-дорожньоï мережi, а також дозволяти оцшювати безпеку життезабезпечення населен-ня;
- удосконалення регюнального законодавства з питань шформацшно-го забезпечення дiяльностi суб'ектв i ïx мунiципальниx утворень у сферi розвитку соцiальноï шфраструктури. Необхщним е впорядкування нормативного правового регулювання та забезпечення iнформацiйноï взаемодп й узго-дженостi дш органiв виконавчоï влади всix рiвнiв;
- розвиток об'ектiв соцiальноï шфраструктури, орiентованиx на надання послуг з рекреацп та дозвiлля, орiентованиx на вироблення стiйкиx моти-вацш населення на здоровий спосiб життя.
Перелж використаних джерел
1. Евсеева О. О. Ефективнiсть дiяльностi оргашв мiсцевого самоврядування в реалiзацïï соцiальноï полiтики / О.О. Евсеева / / Проблеми Економiки. - 2013. - № 1. - С. 159-164.
2. Административные и политические решения в органах государственной власти : учебник / П. А. Меркулов [и др.]. - Орел : Изд-во ОФ РАНХиГС, 2016. - 248 с.
3. Управлшня розвитком мюта : навч. поаб. / за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. - Кшв : Вид-во НАДУ, 2006.- 389 с.
4. Куценко В. I. Сощальний вектор економiчного розвитку / В. I. Куцен-ко. - Кшв : Наукова думка, 2010. - 735 с.
5. Куценко В. I. Сощальна сфера: реальшсть i контури майбутнього (пи-тання теорп i практики) : [монографiя] / В. I. Куценко ; РВПС Украши НАН Украши. - Шжин : Аспект-Пол^раф, 2008. - 818 с.
6. Лiбанова Е. М. Ринок пращ : навч. поаб. / Е. М. Лiбaновa. - Кшв : Центр нaвчaльноï лггератури, 2003. - 224 с.
7. Мартякова Е. В. Социально-экономическое развитие и инструменты партнерских отношений / Е. В. Мартякова // Вюник ДонНУ. - 2011. - С. 230235.
8. Модершзащя сусшльного сектору економжи в умовах глобальних змш : моногрaфiя / за ред. А. Ф. Мельник. - Терношль : ТНЕУ, Економiчнa думка, 2009. - 528 с.
9. Управлшня розвитком регюну : навч. поаб. / Т. Л. Миронова [та ш.]. -Кшв : Центр нaвчaльноï лггератури, 2006. - 328 с.
10. Новиков В. М. Оргашзащя i розвиток соцiaльноï сфери ^ру6Гжний i в1тчизняний досвщ) / В. М. Новиков. - Кшв : IE HAH Украши, 2000. - 274 с.
11. Оатнянко А.П. Оптимiзaцiя управлшня територiaльним розвитком мюта : дис. ... д-ра техн. наук : 05.23.20 / А. П. Оатнянко ; Кшв. нац. ун-т буд1в-ництва i архутектури. - Кшв, 2002. - 37 с.
12. Пакулш С. Л. Державне регулювання i ресурсне забезпечення стало-го розвитку сощального комплексу / С. Л. Пакулш / / Економ1чний проспр. -2012. - № 65. - С. 103-110.
13. Пакулша А. А. Специфжа державного регулювання соцiaльноï сфери у сучаснш змшанш економщ / А. А. Пакулша / / Економ1чний проспр. - 2012. - № 65. - С. 111-116.
14. Топчш О. О. Розвиток сощального комплексу регюну в умовах штег-рацшних процеав (на приклaдi Харгавщини) : автореф. дис. ... канд. екон. наук : спец. 08.00.05 / О.О. Топчш ; Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАН Украши. - Кшв, 2009. - 19 с.
15. Третяк В. П. Управлшня розвитком соцiaльноï шфраструктури Украши в умовах глобaлiзaцïï' : [моногрaфiя] / В. П. Третяк. - Харгав : ХНУ Тмеш В. Н. Каразша 2014. - 317 с.
16. Методичш в^зГвки до оргашзацп сaмостiйноï роботи з дисциплши «Мунщипальний менеджмент»(для студентв 4 курсу денноï форми навчан-ня спец. 6.050200 - «Менеджмент оргашзацш») / укл.: В. М. Бабаев, Г. В. Висоцька, Н. Ю. Мущинська. - Харгав : ХНАМГ, 2007. - 22 с.
17. Замковий О. I. Трансформування вщносин власносп в мунщипальних утвореннях [Електронний ресурс] / О. I. Замковий // Державне управлшня: удосконалення та розвиток. - 2011. - № 5. - Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=288. - Назва з екрана.
18. Серпенко С. М. Оргaнiзaцiйно-економiчний мехашзм управлшня розвитком мунщипальних утворень : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 / С. М. Серпенко ; Ы-т регюн. дослщжень Нац. академп наук Украши. - Льв1в, 2012. - 25 с.
19. Третяк В. П. Сощальна шфраструктура у виршенш сучасних проблем шновацшного розвитку Украши: питання методологи i практики / В. П. Третяк // Сучасш проблеми реформування економжи в моделi шновацшного розвитку держави : тези доповщей нaуково-прaктичноï конференцп з мГж^родною участю, м. Харюв, 15.11.2011 р. - Харгав : ХНУ Тмеш В. Н. Каразша, 2011. - С. 181-184.
20. Пакулша А. А. Теоретико-методолопчш засади ефективного розвитку сощального комплексу в умовах глобaлiзaцïï' i евроштеграцшного вектора Украши [Електронний ресурс] / С. Л. Пакулш, А. А. Пакулша, С. I. Тарасенко // Глобальш та нацюнальш проблеми економжи. - 2016. - № 10. - Режим доступу: http://global-national.in.ua/archive/10-2016/10-2016.pdf. - Назва з ек-рана.
21. Пакулш С. Л. Формування стратеги розвитку мунщипального утворення, яка спрямована на посилення конкурентоспроможносп територи в довгостроковому перiодi / С. Л. Пакулш, А. А. Пакулша / / Прюритети розвитку нaцiонaльноï економжи в контексп евроштеграцшних та глобальних ви-клиюв : моногрaфiя / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. О. С. !вашлова. - Харгав : ФОП Панов А. М., Видав. дГм «В справЬ, 2016. - С. 330-341.
22. Пакулш С. Л. Стратепя розвитку та посилення конкурентоспромож-носп мунщипального утворення [Електронний ресурс] / С. Л. Пакулш / / Тра-eкторiя науки. - 2016. - №4(9). - Режим доступу: http://goo.gl/qPldE5. - Назва з екрана.
23. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс. - Москва : Эдиториал УРСС, 2001. - 432 с.
24. Летуновська Н. Е. Зарубiжний та в^чизняний досвщ участ пщ-приемств у розвитку сощально! шфраструктури репону / Н. Е. Летуновська // Вкник Запорiзького нащонального унiверситету. Економiчнi науки. -2013. - № 3(19). - С. 43-49.
25. Евсеева О. О. Формування державно! полггики стратепчного розвитку територш Укра!ни в умовах евроштеграцп i глобалiзащ! [Електронний ресурс] / О. О. Евсеева / / Траекторiя науки. - 2016. - № 3(8). - Режим доступу: http://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/121/131. - Назва з екрана.
© О. О. Евсеева
The formation and development of social infrastructure of
municipalities
Ievsieieva Olga
Ukrainian State University of Railway Transport, Professor of Department of Accounting and Audit,
Doctor of Science (Economics), Professor, Ukraine
Abstract. Management of the development of municipalities is considered in the context of the management of development processes of the appropriate territorial system. This management takes into account the multi-level development of the system and the vectors of interests of the members of the local community. The author identifies important aspects of foreign experience, which may find successful application in practice of the Ukrainian program management by the development of social infrastructure of municipalities. It is proved that the municipality has specific resources and fulfils its mission. This mission is to provide comprehensive services to the community and the standards of living of the population. Resources must be used efficiently.
Keywords: social infrastructure; municipality; program-targeted management; standard of living; services.
© O. Ievsieieva
