CC BY
110
Стратепя розвитку та посилення конкурентоспроможносл
мунщипального утворення
Пакулш Сергiй Леонiдович
Державнаустанова «1нститут економ^ природокористування та сталого розвитку Нацюнально!'академи наук Украши», вiддiл соцiоекологiчних проблем сталого розвитку,
доктор економiчних наук, Укра'ша
Анотащя. У статт запропонований методичний пщхщ до розробки концепцп довгострокового шновацшного розвитку 1 рекомендацп по формуванню шновацшно'' стратеги мун1ципального утворення на основ1 технологи активного прогнозування (форсайту), що дозволяе визначити бажане майбутне соц1ально-економ1чного розвитку територп за рахунок використання 1нновац1йного потенц1алу, виявити можливих споживач1в 1нновац1йних продукт1в, погоджувати стратег1чн1 1нтереси науки, б1знесу 1 мкцевого сп1втовариства, пов'язати мун1ципальн1 програми шновацшного розвитку з регюнальною стратепею. ОбГрунтована методика оц1нки 1нновац1йного потенщалу територп, що базуеться на шдикаторах шновацшно'' активност1 1 шновацшно'' сприйнятливосп, що дозволяе провести класиф1кац1ю мунщипальних утворень 1 обГрунтувати виб1р того або шшого типу шновацшно'' стратеги. Наведен рекомендацп' з формування шновацшно' програми мун1ципального утворення 1 створення оргашзацшного механ1зму п реал1зацп. Запропоноваш нов1 механ1зми ф1нансування 1нновац1йних заход1в через единий бюджет реал1зацп шновацшно' програми, включаючи мун1ципальний 1нновац1йний фонд 1 мунщипальний венчурний 1нновац1йний фонд.
КЛючовi слова: стратег1я, конкурентоспроможн1сть, мунщипальне утворення, 1нновац1йна програма, ф1нансування, бюджет.
Вступ
Формування стратеги розвитку мунщипального утворення, яка спря-мована на посилення конкурентоспроможносл територп в довгостроковому перюд^ шляхом дй на шновацшш чинники й економiчного зростання е акту-альним науковим завданням [1, с. 119]. Актуальшсть теми дослщження обу-мовлена необхiднiстю теоретичного обГрунтування i методичного забезпе-чення побудови системи шновацшного розвитку мунщипальних утворень, оцшки 'х iнновацiйного потенцiалу, формування конкурентних переваг те-риторiй в умовах просування економжи до вищих технологiчних устро'в, а також складшстю проблематики, що пiднiмаеться, i рiзноманiтнiстю теоре-тичних пiдходiв до визначення впливу шновацш на територiальний розви-ток. Становище посилюеться вiдсутнiстю загально'' концептуально'' основи використання iнтелектуального потенщалу для переходу до економжи шновацшного типу. Б1льш того, у рамках кнуючо'' концепцп вдосконалення системи публiчноi влади, засновано'' на розмежуванш повноважень, проблема переходу до економжи шновацшного типу в повному обсязi розв'язана бути не може.
У наступний час у бГльшосл регюшв i мунщипальних утворень Укра!ни спостер^аеться тенденцiя до зниження темшв соцiально-економiчного розвитку, що пов'язано з поступовим вичерпанням природних сировинних ре-сурriв, застарiванням технологiй i устаткування в промисловосл i житлово-комунальному господарсга, вщсутшстю необхiдних фiнансових коштiв для техшчного i технологiчного переозброення виробництва [2, с. 125]. Внасль док цього територГ! втрачають сво! конкурентнi переваги, падае обсяг швес-тицiй, органи м^цевого самоврядування не можуть забезпечити високий рь вень якостi життя населення. Державна i мунiципальна пол^ика, що форму-еться, залишаеться фрагментарною, в нш вiдсутня системнiсть, що забезпе-чуе змiну само! структури економiки, надання !й iнновацiйних якостей.
У бГльшосп мунiципальних утворень доки не створена щлкна шфра-структура шновацшного розвитку [3, с. 247]. Основним джерелом фшансу-вання шновацш е власнi кошти пiдприемств. Роль бюдже^в i приватних ш-вестицш украй мала, що гальмуе зростання конкурентоспроможност територп!. В той же час, практична адаптащя мунщипально! економiки до нових ринкових умов i перспектива активно! штеграцГ! в систему мiжрегiональних господарських зв'язкiв примушуе розглядати подальший розвиток територГ! з точки зору посилення керованосл, конкурентоспроможност i структурно-технолопчно! модершзацп. Досягнення ще! мети можливе за рахунок посту-пового, збалансованого переходу до шноващйно-орiентованоi' економiки, в якiй взаемодшть приватнi, державнi, мунiципальнi i громадськ оргашзацп.
Цiлком очевидно, що потрiбний перегляд механiзмiв i iнструментiв управлшня територiальним розвитком [4, с. 33]. Передусiм, йдеться про ви-бiр конкурентоздатно! моделi мунщипально! економiки, про прюритетш га-лузi, що мають iнновацiйний потенцiал, про виявлення чинниюв i елементiв, що впливають на розвиток конкурентних стосункiв i механiзмiв. При цьому слiд враховувати, що застосування нових моделей може бути ефективне тгльки при активiзащi' внутршшх резервiв i потенцiалу територГ!, у тому чи-слi iнновацiйного, а також при використанш усього спектру механiзмiв державно-приватного партнерства при визначенш основних напрямiв сощаль-но-економiчного розвитку територГ!.
Цiлi проведеного дослщження: розробка рекомендацiй по формуванню стратеги розвитку мунщипального утворення, яка спрямована на посилення конкурентоспроможност територГ! в довгостроковому перюд^ обГрунту-вання дощльносп використання технологГ! форсайту при розробщ стратеги iнновацiйного розвитку мунiципального утворення; наукове обГрунтування органiзацiйного механiзму розробки i реалiзащ! шновацшно! програми муш-ципального утворення.
Результати дослiдження
Для вирiшення багатоаспектних завдань, пов'язаних з формуванням, розвитком i реалiзацiею конкурентних переваг територГ!, заснованих на ш-новацiях, вважаемо необхщним перехiд до стратегiчного управлшня розвит-
ком територш, що мають шновацшний потенщал [5, с. 60]. Це мае ряд особ-ливостей, яга, у свою чергу, обумовлеш такими властивостями шновацш, як тривал^ть, комплексний характер, невизначешсть i високий рiвень ризику. У стратепчному аспектi шновацГ! виступають головним чинником забезпе-чення стiйкого зростання економжи, структурно! перебудови i пщвищення на цiй основi конкурентоспроможностi мунщипального утворення.
Пiд стратегiею iнновацiйного розвитку мунщипального утворення нами розумiеться сукупшсть цiлей, завдань, методiв !х досягнення, спрямова-них на посилення конкурентоспроможност територГ! в довгостроковому пе-рiодi шляхом дГ! на шновацшш чинники !! економiчного зростання. В умовах ново! економжи потрiбний i новий тип стратегГ! розвитку мунщипальних утворень, спрямованш на посилення конкурентоспроможност територГ! в довгостроковому перiодi шляхом дГ! на iнновацiйнi чинники !! економiчного зростання. Основнi етапи процесу планування стратегГ! шновацшного розвитку мунщипального утворення (МУ) представлен на рис. 1.
Стратепчне управлiння е галуззю наукових знань, що вивчае методо-логiю прийняття стратегiчних ршень i способи !х практично! реалiзацГ! для досягнення цiлей органiзацГ!. Його завданням е забезпечення виконання щ-лей оргашзацп з оптимальним використанням !! внутршшх змiнних з ураху-ванням факторiв зовнiшнього середовища i приведення потенцiалу оргаш-зацГ! у вщповщшсть до мiнливостi середовища для забезпечення конкурен-тоспроможностi та ефективного функщонування в майбутньому. Застосу-вання концепцГ! стратегiчного управлiння дае змогу мунщипальним утво-ренням досягати сво!х цiлей в умовах динамiчного, мшливого та непевного економiчного i поличного середовища [6, с. 81].
В економ^ Укра!ни спостерiгаються послiдовнi стадГ! наростання не-стабiльностi середовища, в якому дiе органiзацiя. I темпи !! наростання знач-но прискорюються [7, с. 42]. Мунiципальним утворенням, що дшть у вкрай складнш соцiально-полiтичнiй i економiчнiй обстановцi, динамiчному сере-довищi, необхiдно використовувати накопичений управлшський досвiд у кра!нах з розвиненою ринковою економжою з урахуванням специфiки нацi-ональних i регюнальних умов. Визначальними для мунiципальних утворень у виборi системи управлiння е два фактори: iмперативи зовнiшнього середовища та рiвень вимог, настанови керiвникiв. Для забезпечення оптимально! рентабельного при наборi видiв дiяльностi, що е в мунщипальному утворен-ш, i в межах прийнятих ним стратегш конкуренцГ! йому, принаймнi, необхщ-но вибрати для себе систему, вщповщну тому рiвню нестабiльностi, який во-но (мунiципальне утворення) вважае за вiрогiдний для дано! сукупносл ви-дiв дiяльностi в майбутньому.
Методолопя стратегiчного управлiння е сукупшстю принципiв, специ-фiчних методiв ухвалення стратепчних рiшень i способiв !х практично! реалi-зацГ! для досягнення щлей, що дозволяють мунiципальному утворенню оптимально використовувати наявний потенщал i залишатися сприйнятливою до вимог зовшшнього середовища.
PucyHOK 1 - ETanH i MeTogH po3poÖKH i pea.rn3a^ï CTpaTeriï iHHOBa^ñHoro po3BHTKy MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHA
B yMOBax HecTaöi^bHoro 30BHimHboro cepegoBH^a, b AKOMy giroTb MyHi-цнna^bнi yTBopeHHA, CTpaTeriHHe ynpaBmHHfl noBHHHO CTaTH ochobow koh^-n^ï gep^aBHoro pery^roBaHHA ïx gittflbHOCTi. OgHiero 3 BH3Hana^bHHX yMOB bh-ab^hha KOHKypeHTHHx nepeBar i npiopHTeTHHx Hanp^MiB goBrocrpoKOBoro
мунщипального розвитку е активiзацiя партнерства мiж усiма учасниками життедiяльностi мунщипального утворення при розглядi питань стратепч-ного характеру. В результат спiвпрацi мiж рiзними учасниками реалiзацГ! ш-новацшно! стратегГ! (адмшктрацГ! МУ, населення, науки i бiзнесу) розробля-еться концепцiя довгострокового iнновацiйного розвитку територГ! [8, с. 5].
Технолопя форсайту (рис. 2) е шструментом активного прогнозування.
Змкт форсайт-технологГ! зводиться до роботи висококвалiфiкованих експертiв iз залученням усiх суб'ектiв життедiяльностi мунщипального утворення для виявлення бажаного майбутнього соцiально-економiчного розвитку територГ! на основi шновацш, узгодження науково-техшчних прюрите^в з соцiально-економiчними i громадськими прюритетами, виявлення можли-вих споживачiв iнновацiйних продуктiв, а також з метою ув'язки мунщипальних щльових шновацшних програм, що розроблюються, iз стратегiчними iнтересами розвитку територГ!.
Практична щншсть проведення форсайту у рамках розробки стратеги iнновацiйного розвитку мунщипального утворення полягае в тому, що ця технолопя дозволяе:
- полшшити процес ухвалення ршень на основi аналiзу не лише наяв-них можливостей, але i реальних потреб;
- створити альтернативш напрями для майбутнього розвитку мунщипального утворення;
- активiзувати i скооперувати усiх учасникiв процесу;
- сформулювати шновацшний пщхщ до полiтики сощально-економiчного розвитку мунiципального утворення i його соцiального комплексу.
Методологiя стратепчного управлiння як сукупнiсть принципiв, спе-цифiчних методiв ухвалення стратегiчних ршень i способiв !х практично! ре-алiзацГ! для досягнення цiлей дае можливкть мунiципальному утворенню оптимально використовувати наявний потенщал i залишатися сприйнятли-вим до вимог зовнiшнього середовища [9, с. 22].
1нновацшний розвиток мунщипального утворення (МУ), який можна охарактеризувати як штенсивний i ендогенний, повинен проходити через пошук внутршшх ресурсiв для розвитку, тому при розробщ iнновацiйно! стратегГ! мунiципального утворення особлива увага повинна придГлятися оцшщ його iнновацiйного потенцiалу.
Пiдхiд, який базуеться на оцшщ структурних складових шновацшного потенщалу, не враховуе достатньою мiрою специфжу iнновацiйно! системи мунщипального утворення, що склалася. Тому нами пропонуеться ввести новi iндикатори оцшки iнновацiйного потенцiалу.
Етапи оцiнки шновацшного потенщалу мунщипального утворення наведет на рис. 3.
Вщ стану шновацшного потенщалу залежать масштаб i яюсть результат наукових дослщжень i науково-технiчних розробок, а, отже, i можли-вiсть появи шновацш на територГ! мунщипальних утворень [10, с. 82].
!Hiu,iaTHBa npoBegeHHa ^opcamy
Buöip u,inbOBOï cnpaMOBaHOcTi po3BHTKy
po3bhtok b ihhoba^hhiñ c^epi
KoMn^eKCHHH co^a.nbHO-eKOHOMiHHHH PO3BHTOK
BH3HaneHHa ^HTpy, Kepye
3a^yneHHa
Hace^eHHa
OpraHH
мicцeвого
caMOBpagyBaHHa
Bi3Hec
HayKa
3MI
npoBegeHHa MOTHBa^HHHx KaMnaHiñ
BHHB^eHHa öaneHHa MañóyTHboro po3BHTKy MyH^una.nbHoro yTBopeHHa
BH3HaneHHa KOHca^THHroBoro ^HTpy
nigroTOBMi nporHO3Hi gocnig^eHHfl
nporHO3 nepcneKTHB po3BHTKy iHHOBa^HHOï c^epu i noB'a3aHHx 3 Hero BugiB eKOHOMiHHOï gia^bHocri
nporHO3 pe3y^bTaTiB ^yHgaMeHTa^bHux HayKOBHx gocnig^eHb b c^epax co^anbHO-eKOHOMiMHOrO pO3BHTKy
npOrHO3 pO3BHTKy HOBHX TexHO^oriH i nocnyr
nporHO3 Buxogy Ha pHHOK npннцнnово HOBHx BugiB npogy^iï
OopMyBaHHA rpyn eKcnepTiB
nepBHHHe BH3HaneHHa npiopureTHHx HanpaMiB iHHOBa^HHoro po3BHTKy <- OnepaTHBHa оцiнкa pe3y^bTaTiB
TpoMagcbKe oöroBopeHHA MaKeTy ^opcaHTy -> OcTaTOMHHH BHÖip Hañ6i^bm Ba^^HBHx ^OMagcbKHx 3aBgaHb
i
3aTBepg^eHHa i BHeceHHa pe3y^bTaTiB ^opcañTy b cTpaTeriHHHH n^aH po3BHTKy MY
PucyHOK 2 - MexaHi3M BHKopHcraHHfl ^opcañT-TexHO^oriñ b po3poÖKH cTpaTeriï iHH0Bau,iHH0ro po3BHTKy MyHiuuna^bHoro yTBopeHHA
Етапи ощнки шновацшного потенщалу мунщипального утворення
1 етап. Бальна ощнка одиничних показник1в за групами структурних складових
2 етап. Розрахунок структурних шдикатор1в
3 етап. Розрахунок шдикатор1в 1нновац1йност1
4 етап. Розрахунок штегрального 1ндикатора 1нновац1йного потенц1алу мунщипального утворення
Рисунок 3 - Етапи оцшки шновацшного потенщалу мунщипального
утворення
Ниш в Укра!ш кнують рiзнi пщходи до оцшки державного i регюналь-ного шновацшного потенщалу, яю, як правило, базуються на оцшщ його структурних складових: оргашзацшно!, шфраструктурно!, науково-техшчно!, фшансово! i кадрово! [11, с. 137].
Структура шновацшного потенщалу мунщипального утворення представлена на рис. 4.
Показниками кадрового потенщалу (ПК) при визначенш шдикатору шновацшно! сприйнятливост е: питома вага чисельност зайнятих у вироб-ництвi шновацшно! продукцГ! i послуг в загальнш чисельностi населення мунiципального утворення; питома вага пращвнигав, що пройшли професш-ну пiдготовку i перепiдготовку, в загальнш галькосп зайнятих в економ^ мунiципального утворення.
Для визначення чиннигав, що вiдбивають здатнiсть територГ! до ство-рення iнновацiй i мiру готовностi пiдприемств i органiзацiй мунщипального утворення до розробки шновацшних проек^в, пропонуеться застосовувати шдикатор шновацшно! активности для визначення чинникiв, що вщбивають мiру готовностi структур мунiципального утворення до впровадження шновацш - шдикатор шновацшно! сприйнятливостГ У свою чергу, кожен шдикатор представлений у виглядi суми середньозважених структурних шдикато-рiв, що характеризують шфраструктурний i органiзацiйний, науково-технiчний, кадровий i фiнансовий потенцiал, з обГрунтованими експертним шляхом ваговими коефiцiентами (рис. 4).
Для оцшки кожно! складово! iнновацiйного потенцiалу пропонуеться використання методики бально! оцiнки. Спiввiдношення iнновацiйно! активного i iнновацiйно! сприйнятливостi дозволяе видыити чотири областi, для кожно! з яких можна визначити найбГльш прийнятний тип стратегГ! (табл. 2).
Запропоновану нами методику дощльно використовувати для м. Хар-кова. Для мкта найбГльш прийнятною повинна стати стратепя лiдерства, що характеризуеться прискореним нарощуванням i рацiональним використан-ням кнуючого iнновацiйного потенцiалу за рахунок кращого використання внутрiшнiх i зовшшшх можливостей.
CTpyKTypa iHHOBa^HHoro noTeHU,la.ny MyH^Hna.nbHoro yTBopeHHH
etanib ou,1hkh lhh0bau,lhh0ro notehu,la.ny mymuhna^bhoro ytbopehhh
iHHOBa^HHHH noTeHU,la.n MyHlu,Hna.nbHoro
yTBopeHHH (inMY) IÜMY = Iia+ lie
4. nopiBHHHHH peñTHHriB iHHOBa^HHoro po3-BHTKy Mymuuna^bHoro yTBopeHHH 3 iHmuMH TepuTopiHMH
Y3ara.flbHeHHH aHa^Í3 no3HTHBHHx hhhhhkíb i HeraTHBHHx TeHgeH^M, BnnHBaroTb Ha pea.fli3au,iro MyH^Hna.flbHoï iHHOBa^HHOi cTpaTeriï
iHgHKaTop lHHOBau,lHHOi iHgHKaTop lHHOBau,lHHOi
aKTHBHocTi (Iia) cnpHHHHT^HBocTi (lie)
Iia= 0,237noi + 0,217nHT + Iie= 0,216 noi + 0,198nHT +
+ 0,328n® + 0,218 nK + 0,349n$ + 0,237nK
OpraHi3a^HHHH i iH^pacrpyKTypHHH noTeH^a.™
(noi):
- HaHBHicTb мicцeвнx HayKOBO-BHpoÖHHHHx nignpHEMcTB Ha TepHTopiï MyH^Hna^bHoro yTBopeHHH, rn,o 3aHMaroTbcH
HAAKP;
- HaHBHicTb cne^a.№HHx crpyKTyp, rn,o 3aHMaroTbcH ynpaB^ÍHHHM i p03BHTK0M nignpHEMcTB HayKOBOï i
ocBiTHboï c^ep, y TOMy HHcni iHHOBa^HHOi ÍH^pacTpyKTypu;
- Koe^i^sHT floc-mflHH^Koï aKTHBHocTi
HayKOBO-TexHiHHHñ noTeHU,lan (nHT):
- Koe$lu,leHT BHHaxlgHHU,bKoï aKTHBHocTi;
- nHTOMa Bara HeMaTepia^bHHx aKTHBiB b 3ara.nbHlñ cyMi aKTHBiB opraHl3au,lñ, rnp 3añMaroTbca HflflKP
OiHaHcoBHñ noTeHU,la.n (n®):
- nHTOMa Bara no3a6rog^eTHHx 3aco6iB y BHyTpimHix BHTpaTax Ha H^^KP;
- nHTOMa Bara BHTpaT Ha po3poÖKy lHHOBau,lñHHx npoeKTiB 3 MogepHi3au,iï eKOHOMiKH b 3ara.nbHOMy o6cH3l KomTiB Ha po3poÖKy i peam3au,iro npoeKTiB npоrpaмн CEP
KagpoBHñ noTeHU,ia^ (or)
OpraHi3a^HHHH i iH<£pacrpyKTypHHH noTeH^a.™ (noi):
- HaHBHicTb Mic^BHX HayKOBO-BHpOÖHHHHX opraHi3a^M, cTHMy^roro^Hx BnpoBag^eHHH iHHOBa^M;
- HaHBHicTb cne^a.№HHx cTpyKTyp, rn,o npaцroroтb 3 iHHOBa^HHHMH nignpHEMcTBaMH npoMHGTOBoï c^epu, iHHOBa^HHOi iH^pacTpyKTypu
HayKOBO-TexHinHHH noTeH^a^ (oht):
- nHTOMa вaгa nignpusMcTB, rn,o 3fliMcHroroTb opraHi3a^HHi iнновaцiï, b 3ara.№HiH KMbKocri nignpusMcTB MyH^Hna^bHoro yTBopeHHH;
- nHTOMa вaгa pea^i30BaH0ï iHHOBa^HHoï npogy^iï i noc.^ b 3ara.№HOMy o6cH3i pea^i3OBaHHx TOBapiB B-racHoro BHpo6HH^Ba;
- nHTOMa вaгa BHKopucTOByBaHHx nepegoBHx bhpo6hhhhx TexHO-roriM, hkí BK^ronaroTb o6'ekth iHTe^eKTya^bHoï B^acHocTi, b 3ara.№HOMy nucrn
nignpHEMcTB, ffl,O BHKOpUcTOByWTb TexHO-roriHHi iHHOBa^ï
OiHaHcoBHH noTeH^a^ (n<t>):
- nHTOMa вaгa npu6yTKiB Big KOMep^HHHx BHcoKOTexHO-rorihhhx npoeKTiB b 3ara.№HHx npu6yTKax MyH^Hna^bHoro 6rog»eTy;
- nHTOMa вaгa BHTpaT Ha pea.m3a^ro iHHOBa^HHHx npoeKTiB Mog,epHi3a^ï eKOHOMiKH b 3ara.№HOMy o6cH3i KomTiB Ha po3po6Ky i pea.m3a^ro npoeKTiB npo^aM CEP MY
3. BH3HaneHHH
lHHOBau,lHHOi cTpaTeriï MymuHna^bHoro yTBopeHHH
2. BH3HaneHHH iHgHKaTopiB lHH0Bau,lHH0cn
1. BH3HaneHHH cTpyKTypHHx iHgHKaTopiB
KagpoBHñ noTeHU,la.n (ük)
PHcyHOK 4 - O^HKa iHHOBa^ñHoro noTeH^a^y MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHH i BH3HaneHHH ñoro iHHOBa^HHoï cTpaTeriï
Таблиця 2 - Визначення стратегГ! шновацшного розвитку у вщповщносп з рiвнем шновацшного потенщалу мунщипального утворення
¡нновацшна сприйнятлив1сть ¡нновацшна актившсть
Низька (0; 0,5] Висока (0,5; 1]
Низька (0; 0,5] Стратепя творення Стратепя локал1зацГ!
Висока (0,5; 1] Стратепя копшвання Стратег1я диверсифжацп Стратег1я сл1дування за л1дером Стратепя лщерства
Стратепя створення сприятливих умов для iнвесторiв, що здшснюють фшансування дослщжень i розробок, що мають прикладний i фундамента-льний характер, а також створення стратепчних альянсiв в iнновацiйнiй сферi, що забезпечують безперервний шновацшний процес, iз залученням венчурних фондiв i наступним переходом до стратегГ! штеграцп.
Стратегiчнi цш, завдання i напрями iнновацiйного розвитку мунщипального утворення мають бути стввщнесеш з доступними ресурсами, дшс-ною i можливою структурою управлшня, вщкориговаш i вираженi в мунщи-пальнiй iнновацiйнiй програмi. Для переведення стратегГ! в шновацшну про-граму нами пропонуеться користуватися системою збалансованих показни-гав. Стосовно iнновацiйного розвитку територГ! ця система може розглядати-ся як шструмент реалiзацГ! шновацшно! стратегГ!, що враховуе найбГльш ва-жливi критерГ! мунiципального iнновацiйного розвитку, дозволяе донести сенс шновацшно! стратегГ! до усiх учасниюв !! реалiзацГ!, трансформувати пщ не! систему управлiння.
Iнновацiйна програма мунщипального утворення нами розглядаеться як комплекс заходiв, пов'язаний за ресурсами, виконавцями i термшами, спрямований на досягнення встановлених щлей i завдань на користь розвитку основних сфер життедiяльностi мунщипального утворення, пщвищення конкурентоспроможносп шновацшно! сфери i м^цево! економiки в цiлому.
Механiзм реалiзацГi програми припускае наявнiсть дiево! системи нормативно-правового, органiзацiйного i фшансового забезпечення виконання програми.
Формування нормативно-правового мехашзму реалiзацГ! програми включае розробку i вдосконалення правово! бази, що стосуеться шновацшно! дiяльностi, питань iнновацiйного i науково-технiчного розвитку мунiципа-льного утворення. Це дозволяе ращонально використовувати бюджеты i по-датковi ресурси при наданш мунiципально! пiдтримки iнновацiйно! дiяльно-стi.
Пропонований нами органiзацiйний мехашзм розробки i реалiзацГ! му-нщипально! iнновацiйно! програми припускае створення ради з шновацшного розвитку, експертно! ради i дирекцГ! iнновацiйно! програми мунщипального утворення. Цей пщхщ дозволяе дотримати принцип «едносп щлей» за рахунок створення стiйко! системи взаемозв'язюв мiж органами управлiн-ня програмою i iснуючими в мунщипальному утвореннi структурами, якi бе-руть участь в його шновацшному розвитку. Також це дозволяе уникнути ду-
блювання функцш i ч^ко координувати дГ! усiх учаснигав реалiзацГ! програми [12, с. 152].
Стаб!льне фiнансове забезпечення виконання програмних заходiв i проектiв е одшею з головних умов усшшно! реалiзацГ! програми [13, с. 271].
О^м традицiйних механiзмiв фiнансування з м^цевого бюджету програмних заходiв i проектiв, включених до складу шновацшно! програми мунщипального утворення, з метою залучення i концентрацГ! додаткових дже-рел фiнансування для наступного !х використання на розвиток шновацшно! дiяльностi, нами пропонуеться формувати у складi мiсцевого бюджету щльо-вий бюджетний iнновацiйний фонд (ЦБ1Ф), який може створюватися за ра-хунок прибуткiв цiльового призначення або за рахунок цiльових вiдрахувань вщ конкретних видiв прибуткiв або шших надходжень.
Для зниження навантаження на бюджет i максимально! економГ! кош-тiв мiсцевого бюджету, у рамках програми слщ вiдмовитися вiд прямого фь нансування мунiципальним утворенням тих прикладних НДДКР, яга можуть мати комерцшне застосування i повиннi фшансуватися з позабюджетних джерел. Тому нами пропонуеться формування мунщипального венчурного шновацшного фонду (МВ1Ф) з прямою участю мунщипального утворення. Мунщипальш венчурнi фонди дощльно створювати на рiвнi райошв мiста. В цьому випадку засновниками фонду i довiрчого управлiння МВ1Ф виступа-тиме мiсцева адмiнiстрацiя, можлива участь регюнально! адмiнiстрацГ!. Тому необхщно визначити джерела формування i мехашзми розподiлу коштiв МВ1Ф. На нашу думку, кошти мкцевого i регюнального бюджетiв, що е основою для формування фонду, служать гарантом зниження ризигав приватних iнвесторiв. Це сприяе залученню приватних коштiв для реалiзацii шновацш-них проектiв з високим ризиком. Прюритет у фшансуванш з МВ1Ф повинен встановлюватися для пщприемств малого iнновацiйного бiзнесу.
З метою ефективного управлшня рiзними джерелами фшансування мунщипально! шновацшно! програми нами пропонуеться консолщувати все наявш кошти у рамках единого бюджету реалiзацii шновацшно! програми мунщипального утворення. Кошти бюджету програми розподгляються на конкурснш основу i залежно вiд щльово!, комерцiйно! i соцiально! спрямова-носп проекту визначаеться джерело фiнансування. Для ефективного розпо-дiлу фiнансових кош^в з бюджету програми нами пропонуеться модель вщ-критого управлiння.
Розробки у виглядi методик i моделей дозволяють сформувати сучасну систему управлшня мунщипальним утворенням, що забезпечуе його шновацшний розвиток, а також рекомендувати пропоноваш заходи на регюналь-ний i нацiональний рiвень управлшня.
Висновки
1. Принципи шновацшного розвитку територп визначають прюритет-нiсть довгострокових щлей, необхщшсть державно! участi i мiжгалузево! вза-
емодГ!, можливкть пошуку гнучких управлшських ршень залежно вiд умов, що змшюються, i покликанi створити основу розробки нових пiдходiв i мето-дiв розвитку територГ! на основi використання iнновацiй.
Якщо ниш мунщипальш утворення розрiзняються в основному за мь рою фшансово! забезпеченост (самодостатнi i дотацiйнi), то при послщовнш реалiзацi! курсу на шновацшний розвиток щ вiдмiнностi змiстяться в пло-щину використання iнтелектуального ресурсу. Iнновацiйно-орiентованi територГ! отримають новi конкурентнi переваги, пов'язанi з використанням ш-новацiйного потенцiалу i комерцiалiзацiею науково-технiчних досягнень, що дозволить притягнути новi джерела фiнансування розвитку територГ!.
2. НайбГльш ефективна iнтеграцiя науки, виробництва i бiзнесу вщбу-ваеться за рахунок створення на територГ! сприятливих умов для ведення шновацшно! дiяльностi. Основними оргашзацшними формами, що дозволя-ють забезпечити системне застосування фшансових i адмiнiстративних ш-струмен^в для розвитку шновацшно! дiяльностi, е територГ! шновацшного розвитку (технопарки, технжо - впроваджувальш зони, технополiси). ТериторГ! шновацшного розвитку в межах мунщипального утворення створюють передумови для прискорення мунщипального, регюнального i нащонально-го розвитку, а державна пщтримка таких територш супроводжуеться отри-манням високого соцiально-економiчного i бюджетного ефекту для усiх рiв-нiв.
3. У в^чизнянш i зарубiжнiй практищ активно застосовуеться пiдхiд до державного i регiонального розвитку в довгостроковш перспективi, що базу-еться на використанш i розвитку iнновацiйного потенщалу територГ! i ви-значений як державна (регюнальна) iнновацiйна стратегiя. Проте в мунщи-пальнiй практицi управлшня такий пщхщ практично не використовуеться. Враховуючи той факт, що саме в межах територГ! мунщипального утворення можливо створити найбГльш сприятливi умови для пщтримки шновацшно! дiяльностi з урахуванням потреб господарюючих суб'ектiв, виявити потен-цiйнi можливостi i здiбностi для довгострокового розвитку мiсцево! економь ки, а також забезпечити ефективну взаемодш мiж органами мунiципально! влади, пщприемствами, населенням i iншими учасниками економiчного про-цесу, нами розроблена модель стратегГ! шновацшного розвитку на рiвнi мунщипального утворення.
4. Запропонований методичний пщхщ до оцшки шновацшного потенщалу мунщипального утворення на основi шде^в шновацшно! активного i шновацшно! сприйнятливосп дозволяе пов'язати наявш ресурси, можливос-тi i здiбностi територГ! з iнновацiйною стратепею. У свою чергу, проведений аналiз виконання програм мунiципальними утвореннями ряду регюшв Укра-!ни виявив вщсутшсть систематизовано! i прозоро! iнформацГ! про показни-ки науково-технiчного або шновацшного розвитку в щлому, що пщтверджуе необхiднiсть перегляду механiзмiв i методiв ухвалення управлiнських рi-шень, пов'язаних з розвитком мунщипального утворення. Розробка i реаль зацiя розроблено! методики оцшки шновацшного потенщалу сприяе побу-
goBÍ cHcTeMH nocTiHHoro MOHiTopHHiy HaHBHHx pecypciB, BHyTpimHix mo^ahbo-creñ i 3gi6HocTeñ MyH^una^bHHx yTBopeHb go iHHOBa^ñHoro po3BHTKy, nig-BH^eHHH 06rpyHT0BaH0cTi ynpaB^iHcbKHx pimeHb i BH6opy BignoBigHoï cTpaTe-гГï po3BHTKy, a TaKO^ 3pocTaHHH e^eKTHBHocri HayKOBO-TexHiHHoï i bhpo6hhhoï giH^bHocTi ycix rocnogaproroHHx cy6'eKTiB MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHH.
5. npaKTHHHa ^HHicTb npoBegeHHH ^opcañTy y paMKax po3po6KH ÍHHOBa-^hhoï cTpaTeriï MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHH no.AHrae b TOMy, ^o цн TexHO^oriH g03B0^He : nomnmHTH npo^c yxBa^eHHH pimeHb Ha ochobí aHa^i3y He ^Hme HaHBHHx MO^AHBocTeñ, a^e i pea.flbHHx noTpe6 MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHH; ctbo-pHTH a^bTepHaTHBHi HanpHMH g^H Mañ6yTHboro po3BHTKy; aKTHBi3yBaTH i cko-onepyBaTH ycix ynacHHKÍB цbого npоцecy. npoBegeHe gocmg^eHHH g03B0^H^0 HaM 3po6HTH bhchobok npo go^.flbHicTb BHKopHcTaHHH ^opcañTy Ha piBHi My-H^Hna.flbHoro yTBopeHHH g^H BH3HaneHHH gовгоcтpоковнx npiopHTeTiB, Hay-кового o6rpyHTyBaHHH BH6opy ÍHHOBa^ñHOi' cтpaтeгГï, nigBH^eHHH KOHKypeH-T0cnp0M0^H0cTi TepHTopiï, nepeg6aneHHH mo^ahbhx hobhx m^HxiB po3BHTKy b pe3y^bTaTi y3rog^eHHH iHTepeciB HayKH, 6i3Hecy i мicцeвого cniBTOBapHcTBa.
6. nponoHOBaHa Moge^b MyH^una.flbHoï ÍHHOBa^ñHOi' npo^aMH g03B0^He cniBBigHecTH gocTynHi pecypcH, giñcHy i MO^^HBy cTpyKTypy ynpaB^iHHH íhho-Ba^ñHHM po3bhtkom 3 gовгоcтpоковнмн ^.ahmh i 3aBgaHHHMH MyH^una^bHO-го yTBopeHHH. no6ygoBa cHcTeMH ynpaB^iHHH MyH^Hna.flbHoro ÍHHOBa^ñHoro npo^aMoro npHnycKae B3aeMogiro mîc^boï agMiHicTpa^ï MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHH, ^o BHcTynae 3aMOBHHKOM npогpaмн, eKcnepTHoï pagH, pagH íhho-Ba^ñHoro po3BHTKy, gupeK^ï ÍHHOBa^ñHOi' npo^aMH i cy6'eKTiB ÍHHOBa^ñHOi' giH^bHocTi i g03B0^He goTpHMaTH npннцнn 6a^aHcy iHTepeciB, yHHKHyTH gy6-^roBaHHH ^yHK^ñ, hítko KOopgHHyBaTH ïx giï.
7. Po3po6^eHHñ ^iHaHcoBHñ MexaHi3M pea.m3a^ï ÍHHOBa^ñHOi' npo^aMH g03B0^HTb onepaTHBHO ynpaB^HTH hk 6rog^eTHHMH, TaK i no3a6rog^eTHHMH KomTaMH i HanpaB^HTH ïx Ha 3a6e3neneHHH npiopHTeTHHx HanpHMiB ÍHHOBa^ñ-ного po3BHTKy MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHH 3a^e^HO Big ^.AbOBoï, KOMep^HHoï i co^a.flbHoï cnpHMOBaHocTi ^ÍHaHcoBaHoro npoeKTy. BiH g03B0^HTb c^opMyBaTH cynacHy cHcreMy ynpaB^iHHH ÍHHOBa^ñHHM po3bhtkom MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHH, cTBopHTH nepegyMOBH g^H nigBH^eHHH e^eKTHBHocri BHKopHcTaHHH iHHOBa^HHoro noTeH^a^y TepHTopiï, a TaKO^ g^H gоcнгнeннн ctIhkoto 3poc-TaHHH hkoctí ^htth Hace^eHHH Ha ochobí MogepHi3a^ï eKOHOMiKH, nigBH^eHHH K0HKypeHT0cnp0M0^H0cTi i e^eKTHBHocri внpо6ннцтвa.
HayKOBa HOBH3Ha npовegeного gocmg^eHHH no.AHrae b HacTynHOMy:
- 3anp0n0H0BaHHñ MeToguHHHñ nigxig go po3po6KH KOH^n^ï goBrocrpo-KOBOTO iHHOBa^HHoro po3BHTKy i peKOMeHga^ï no ^opMyBaHHro ÍHHOBa^ñHOi' cTpaTeriï MyH^Hna.flbHoro yTBopeHHH Ha ochobí TexH0.fl0riï aктнвного nporao-3yBaHHH (^opcañTy], ^o g03B0^He BH3HaHHTH 6a^aHe Mañ6yTHe co^a.flbHO-eKOHOMÍHHoro po3BHTKy TepHTopiï 3a paxyHOK BHKopHcTaHHH iHHOBa^HHoro noTeH^a^y, bhhbhth mo^ahbhx cno^HBanÍB ÍHHOBa^ñHHx npogyKTÍB, noro-g^yBaTH crpaTerinHÍ ÍHTepecu HayKH, 6Í3Hecy i мicцeвого cnÍBTOBapucTBa, noB H3aTH MyH^una^bHi npогpaмн ^HOBa^H^re po3BHTKy 3 perioHa.flbHoro
crpaTeriero;
- розроблена методика оцшки шновацшного потенщалу територп, що базуеться на шдикаторах шновацшно! активного i шновацшно! сприйнят-ливосп, що дозволяе провести класифiкацiю мунщипальних утворень i об-Грунтувати вибiр того або iншого типу шновацшно! стратеги;
- розроблеш рекомендацп з формування шновацшно! програми муш-ципального утворення i створення органiзацiйного мехашзму !"! реалiзацi!; запропонованi новi мехашзми фiнансування iнновацiйних заходiв через еди-ний бюджет реалiзацi! шновацшно! програми, включаючи мунiципальний iнновацiйний фонд i мунiципальний венчурний iнновацiйний фонд.
Перелж використаних джерел
1. Пакулiна А. А. Ресурсне забезпечення розвитку сощально! шфрастру-ктури мунiципальних утворень : тези доповщ / А. А. Пакулина, Г. С. Пакулша, Т. В. Брюховецька // Тренди та шновацп в сучаснiй економiцi : матерiали VII Мiжнародно! науково-практично! конференций м. Харкiв, 23-24 квiтня 2015 р. - Харюв : ХНУБА, 2015. - Ч. 3. - С. 118-121.
2. Пакулш С. Л. 1нновацшний сощально-домшантний розвиток регюну / С. Л. Пакулiн// Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 5 (424). - С. 124-128.
3. Пакулша А. А. Продуктивш моменти зарубiжного досвiду, якi можуть знайти успiшне застосування в украшськш практицi програмно-цiльового управлiння розвитком сощально! шфраструктури мунiципальних утворень : тези доповод / А. А. Пакулина, Г. С. Пакулша, А. О. Белiченко / / Тренди та ш-новацп в сучаснiй економщ : матерiали VII Мiжнародно! науково-практично! конференций м. Харкiв, 23-24 кв^ня 2015 р. - Харкiв : ХНУБА, 2015. - Ч. 2. -С. 246-249.
4. Пакулш С. Л. Створення конкурентоспроможного сощального комплексу на макро- й мезорiвнi / С. Л. Пакулш // Areas of scientific thought -2014/2015 : materials of the XI International scientific and practical conference, Sheffield, December 30, 2014 - January 7, 2015. - Sheffield : Science and education LTD, 2015. - Vol. 6. - P. 33-36.
5. Пакулша А. А. 1нвестицп як шструмент розвитку i управлшня регю-нальним i мунщипальним сощальним комплексом / А. А. Пакулша / / Бiзнес 1нформ. - 2012. - № 11. - С. 58-62.
6. Каримова Э. Р. Управление социально-экономической системой муниципального образования / Э. Р. Каримова // Региональная экономика : теория и практика. - 2007. - № 7. - С. 78-82.
7. Шаров Ю. Стратепчне планування в мунщипальному менеджмента концептуальний аспект / Ю. Шаров. - Ки!в : Вид-во УАДУ, 2001. - 302 с.
8. Пакулш С. Л. Концепщя управлшня потенщалом сощально-економiчного розвитку регюну / С. Л. Пакулш // Science and dvilization -2015 : materials of the XI International scientific and practical conference, 30 January - 07 February 2015. - Sheffield : Science and education LTD, 2015. -Vol. 5 : Economic science. Political science. - P. 5-7.
9. Дробенко П. О. Стратепчне планування розвитку територiальних громад / П. О. Дробенко [та ш]. - Львiв : Сполом, 2001. - 118 с.
10. ^eHge^ M. Cne^a.flbHi iHCTHTyra po3BHTKy Tepuropiñ: eBponeñcbKHñ gocBig / M. ^eHge^ / / iHCTHTyTH Ta iHCTpyMeHTH po3BHTKy Tepuropiñ. Ha m^^-xy go eBponeñcbKHX пpннцнmв / 3a peg. C. MaKCHMeHKa. - Khïb : Mi^eHÏyM, 2001. - C. 67-148.
11. MoHacTHpcbKHñ r. A MogepHÍ3a^ñ Ha napagurna ynpaB^ÏHH^ eKOHO-MÏHHHM p03BHTK0M TepHTopia^bHHx cniflbHOT 6a30Boro piBHA : MOHorpa^m / r. A MoHacTHpcbKHñ. - TepHoni^b : EKOHOMÏHHa gyMKa, 2010. - 464 c.
12. ^a3ap n. 36i^bmeHH« goxigHux g^epe^ míc^bhx 6rog^eTÏB 3a6e3-neHHTb ^ÏHaHcOBy He3a^e^HicTb opraHiB caMOBpagyBaHHA / n. ^a3ap / / Oi-HaHcu YKpaÏHH. - 2007. - № 4. - C. 149-154.
13. CeprieHKO C. M. CynacHi TeHgeH^ï ^ÏHaHcOBoro 3a6e3neneHHA po3BHT-Ky MyH^Hna.flbHHx yTBopeHb / C. M. CeprieHKO / / Cycni^bHO-no^iTHHHi Ta co^a-^bHO-eKOHOMiHHi npo^cH b perioHax. - 2009. - Bun. 5(79). - C. 269-275.
© C. R. üaKy^iH
The strategy of developing and strengthening the competitiveness of the municipality
Pakulin Sergey
Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Science of Ukraine, Department of Social Problems of Sustainable Development, Doctor of Sciences (Economics), Ukraine
Abstract. The article offers the methodical approach of developing the concept of long-term innovative development of the municipality. The author has developed recommendations on the formation of innovative strategy of the municipality on the basis of active technology forecasting (foresight), which allows to define the desired future socio-economic development of the territory through the use of innovative potential, to identify potential consumers of innovative products, to align the strategic interests of science, business and local community. Recommendations provide communication of municipal programs of innovative development with the regional strategy. The technique of estimation of innovative potential of the territory, based on the indicators of innovative activity and innovative susceptibility is substantiated. The methodology enables the classification of municipalities and justifies the choice of innovation strategy. The author presents recommendations on formation of innovative programs of the municipality and the establishment of an institutional mechanism for the implementation of the program. New mechanisms for financing innovation activities from the budget of implementing the innovative program, which includes municipal innovation Fund and the municipal venture innovation Fund, are proposed.
Keywords: strategy, competitiveness, municipality, innovative program, funding, budget.
© S. Pakulin
