CC BY
17
УДК 336.6:65.01 JEL: G32; D24; H12
УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСАМИ П1ДПРИ6МСТВА ЯК ОБ'бКТ АНТИКРИЗОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
®2019 ДЯД1Н А. С.
УДК 336.6:65.01 JEL: G32; D24; H12
Дядш А. С. Управлшня фiнансами шдприсмства як об'скт антикризово!' дiяльностi
У статт'1 надано методолог1чне об(рунтування формал/зацИ окремих етатв управлшня фнансами тдприемств як специф/чного об'екта антикризовоI дтьност'!, де основним завданням е вдосконалення теоретичних, методолог'мних i практичних аспект'в його нформа^йно-правового забезпечення. Проведено аналiз поняття «антикризовий менеджмент», його складових факторiв та ¡х спiввiдношення, а також надано автор-ське визначення поняття. Доведено, що з в'дновленням фiнансово-економiчного потен^алу пов'язана дiя антикризового мехашзму, який визна-чаеться як сукуптсть сташв i процеав, з яких складаеться кризове явище, а також як можливостi системи чинити йому отр. Надано характеристику ф'шансового потен^алуякключовоIланки, щозумовлюевекторрухукомпанИ. Визначено основш елементиякмiнiмiзацi¡витрат прире-ал'ваци превентивнихантикризовихзаход'в, такiможливостiпротистояти конкурентним викликам шляхом оновлення системи виробництва. Доведено, що практичт шляхи реал'ваци антикризових заход'в е пр'юритетними та виршальними для визначення ступеня життездатностi та перспектив розвитку суб'екта господарювання та спрямован на зростання його ринковоI вартост'>, змщнення фшансово'1 потужностi та нарощування фшансових резерв'в, що дозволять в майбутньому посилити захисн властивост1 Ключовi слова: фшанси тдприемств, криза, оздоровлення, банкрутство, прибуток, проактивний менеджмент. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-229-234 Ббл.: 8.
Дядн Андрй Сергйович - кандидат економiчних наук, доцен, кафедри со^альних та економ'нних дисциплн, Харювський нацональний ушверси-
тет внутр'>шн'1х справ (просп. Льва Ландау, 21, Харщ 61080, Украна)
E-mail: dyadin@meta.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2211-2195
УДК 336.6:65.01 JEL: G32; D24; H12 Дядин А. С. Управление финансами предприятия как объект антикризисной деятельности
В статье определено методологическое обоснование отдельных этапов управления финансами предприятий как специфического объекта антикризисной деятельности, где основной задачей является совершенствование теоретических, методологических и практических аспектов его информационно-правового обеспечения. Определены основные элементы как минимизации затрат при реализации превентивных антикризисных мер, так и возможности противостоять конкурентным вызовам путем обновления системы производства. Проведен анализ понятия «антикризисный менеджмент», его составляющих факторов и их соотношения, а также предоставлено авторское определение понятия. Доказано, что с восстановлением финансово-экономического потенциала связано действие антикризисного механизма, который определяется как совокупность состояний и процессов, из которых состоит кризисное явление, а также как возможности системы оказывать ему сопротивление. Представлена характеристика финансового потенциала как ключевого звена, которое предопределяет вектор движения компании. Доказано, что практические пути реализации антикризисных мер являются приоритетными и решающими для определения степени жизнеспособности и перспектив развития субъекта хозяйствования и направлены на увеличение его рыночной стоимости, укрепление финансового состояния и наращивания финансовых резервов, которые позволят усилить защитные свойства. Ключевые слова: финансы предприятий, кризис, оздоровление, банкротство, прибыль, проактивный менеджмент. Библ.: 8.
Дядин Андрей Сергеевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры социальных и экономических дисциплин, Харьковский национальный университет внутренних дел (просп. Льва Ландау, 21, Харьков, 61080, Украина) E-mail: dyadin@meta.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2211-2195
UDC 336.6:65.01 JEL: G32; D24; H12 Diadin A. S. Management of the Enterprise's Finances as an Object of Anti-Crisis Activity
The article defines the methodological substantiation for the specific stages of management of the enterprise's finances as a specific object of anti-crisis activity, where the main task is improving the theoretical, methodological and practical aspects of the enterprise's information and legal provision. The main elements of both minimizing costs in the implementation of preventive anti-crisis measures and the ability to withstand competitive challenges by updating the production system are defined. The concept of «anti-crisis management», its constituent factors and their ratios are analyzed, the author's own definition of the concept is provided. It is proved that the restoration of financial and economic potential is connected with the effect of the anti-crisis mechanism, which is defined as a set of statuses and processes, constituting a crisis phenomenon, as well as the capability of the system to provide resistance. A characterization of financial potential as a key link that predetermines the vector of the company's movement is presented. It is proved that practical ways of implementing anti-crisis measures are priority and decisive for defining the degree of viability and prospects of development of an economic entity and are aimed at increasing its market value, strengthening financial condition and build-up of financial reserves, which will strengthen the protective properties.
Keywords: finances of enterprises, crisis, recovery, bankruptcy, profit, proactive management. Bibl.: 8.
Diadin Andrii S. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Social and Economic Disciplines, Kharkiv National University of Internal Affairs (27 Lva Landau Ave., Kharkiv, 61080, Ukraine) E-mail: dyadin@meta.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2277-2795
Cпецифiчною формою антикризово! дiяльностi з оздоровлення фшансово! дiяльностi суб'екта виступае антикризове фшансове управлiння -ц1леспрямована дiяльнiсть, що грунтуеться на комплекс антикризових знань i орiентована на приведен-ня фiнансових зобов'язань i вимог суб'екта господа-рювання до стану, який забезпечуе належний оборот потошв фшансових ресурсiв, а також унеможливлюе дисбаланс, що виключае !х i е проявом неплатоспро-можность Розкриття сутi феномена кризи дозволяе сформувати шдид, вiдповiдно до якого будь-яка форма антикризово! дiяльностi обумовлюеться не наяв-нiстю кризи, а потенцшною можливiстю 11 виникнен-ня пiд дiею ряду чиннишв. При цьому прiоритетною метою в антикризовш дiяльностi е попередження та профкактика кризових явищ.
У науково-економiчнiй лiтературi широко роз-глянуто рiзнi аспекти теори та методологи антикри-зового фiнансового управлiння пiдприемствам, теори економiчних криз i циклiв, кризи на мiкрорiвнi, а також економiчноI безпеки та стiйкостi. Серед вчених, що розглядають даш питання, слк вiдзначити П. Са-мюельсона, Дж. Хкса, Н. А. Вига, О. Л. Кузнецова, В. К. Сенчагова, З. Айвазяна, Ф. Блека, Р. Брейл^ Ю. Бркхема, В. Хорна, О. Уяльмсона, Дж. Уестона, У. Шарпа, Е. А. Уткша, Л. Планкетта, А. А. Олешка, Т. О. Мелiхову, А. Бабо, Ю. О. Блшду та ш.
Однак цiлiсна концепцiя виршення дано! про-блеми на рiвнi фiнансiв пiдприемства ще не достат-ньо сформована. Подальша розробка форм i методiв антикризового фiнансового управлшня шдприем-ством залишаеться значущою проблемою, що i обу-мовило вибiр мети i завдання дослiдження.
Метою статт е методологiчне обгрунтування формалiзацiI окремих етапiв управлiння фiнансами шдприемств як специфiчного об'екта антикризово! дшльносп, де основним завданням е вдосконалення теоретичних, методолопчних i практичних аспекпв його iнформацiйно-правового забезпечення.
Як свкчить зарубiжний i напрацьований вь тчизняний досвк, виконання цих завдань досягаеть-ся завдяки впровадженню особливого шструменту антикризового менеджменту - реiнжинiрингу. Анти-кризовий реiнжинiринг припускае кардинальну пе-ребудову бiзнесу задля рiзкого перелому у виршен-нi питань дохкност та платоспроможностi в стислi термши [1, с. 102].
Разом iз тим, фiнансове оздоровлення може за-жадати структурно! перебудови, перенесення уваги на посилення регулятивно! функци, з метою розши-рення вiдтворювальних можливостей виробничо-господарсько! системи та полегшення iнiцiацi! про-цесiв, що прискорюють залучення грошових активiв, вiдновлення плапжно! дисциплiни, покриття збиткiв i отримання прибутку.
Превентивний антикризовий менеджмент ви-рiзняе попереджуюче реагування на очкуваш змiни.
Його основне завдання - передбачувати та виперед-жати загрози виживанню та розвитку системи, пГд-вищення опору суб'екта до передбачувано! або очку-вано! дГ! критичних чинникiв, здатно! спровокувати виникнення i розвиток кризового стану.
За визначенням Паентко Т. В. i Федосова В. М., метою фшансового контролшгу, а вiдповiдно, i управлшня фшансовими ресурсами в специфiчних умовах господарювання, е: «орiентацiя управлшського про-цесу на досягнення цкей, якi ставить перед собою суб'ект мiкрорiвня, забезпечення необхiдноï фшансо-во! гнучкостi для досягнення таких щлей i подальшо-го стаб1льного розвитку» [2].
В перше поняття випереджаючого управлшня (proaktiv management) було введено в науко-вий обiг консультантами з питань управлшня зi США Л. С. Планкеттом i Г. А. Хейлом, як псно пов'язали його з поняттям невизначеносп [3]. Учеш висунули тезу про те, що яшсть управлiння оцшюеть-ся по тому, чи здатне шдприемство виявляти та ви-рiшувати сво! проблеми, а компетентнiсть його керГв-ництва - щодо умiння виршувати питання наслiдкiв невизначеностi. У практичнш площинi цi вимоги реа-лiзуються в здатностi передбачати труднощi та дiяти так, щоб лiквiдовувати або хоч би послабити негатив-ний вплив проблемних питань. У цьому випадку стае можливою попереджуюча реакщя на очкуваш змiни, що надае перевагу превентивному управлшню порiв-няно з реактивним.
Водночас обгрунтування прюритетносп превентивного антикризового управлшня можна ви-значити через динамку визначення антикризового потенщалу шдприемства на кожнiй стадГ! розвитку кризового процесу, що визначаеться як сукупшсть здiбностей компанй' протистояти негативнiй дГ! кри-зових явищ.
Вивчення сутГ феномена кризи дае можлившть стверджувати, що двома можливими результатами кризового розвитку подш е протилежш стани - фь нансовий крах або виживання i подальший розвиток. В обох випадках при розглядГ цих станiв акцент ро-биться на ккьккних змiнах фiнансових параметрiв стану суб'екта.
Очевидно, що виживання компанй' розглядаеть-ся з позицш динамiки фiнансових показникiв i без-посередньо пов'язуеться зГ збереженням найважливь шого виробничого чинника - кашталу, що е головним елементом його розвитку.
Каштал виступае особливою категорГею ресур-сГв, матерГалГзацГя якого здшснюеться у фГнансових активах. 1х розумне використання здатне забезпечи-ти фшансову вГддачу, достатню для збереження, роз-ширення та вдосконалення потенцГйних можливос-тей суб'екта господарювання.
СлГд зазначити, що в умовах невизначеност отримання прибутку завжди несе в собГ елемент ри-
зику. Водночас фшансова неспроможшсть шдпри-емств створюе передумови для проткання процесГв трансформаци капiталу, структурно! перебудови еко-номiки та стiйкого зростання нацюнального вироб-ництва, якi потрiбнi для динамiчного й усебiчного зростання, забезпечення науково-техшчно! доскона-лостi та подальшого розвитку.
Разом iз тим, фiнансовi збитки окремих тдпри-емцiв обертаються надприбутком для активнших. Прибуток, таким чином, виступае, на нашу думку, винагородою за шщктиву, вiдсутнiсть страху перед ризиком, готовшсть йти на ризик, незважаючи на за-грозу розгортання кризових явищ.
Тому слiд погодитися iз твердженням ряду еко-номiстiв, що не можна зрозумiти механiзм виник-нення i розвитку кризи та подальшого банкрутства, не вивчивши сшввГдношення «ризик - прибуток» [4, с. 25; 5, с. 63].
Видкення цього напряму дослГдження кризо-вого процесу вимагае детально! формалiзацi! з точки зору теорГ! фiнансово-економiчних вГдносин.
Усучасних ринкових умовах фiнансовий успк будь-якого комерцiйного пiдприемства безпо-середньо асоцшеться з його прибутковою дг-яльнГстю. Чим вище розмГр отримуваного прибутку, тим, за Гнших рГвних умов, бГльше можливостГ шляхом оновлення виробництва протистояти конкурент-ним викликам. Поява прибутку може бути пов'язана з дГею рГзних факторГв щодо джерел його виникнення. А. Бабо вГдмГчае, що прибуток може бути зароблений завдяки [6, с. 54]:
+ використанню сприятливих обставин, пов'я-заних з характером виробничо! дГяльностГ, кон'юнктурою та структурою ринку, розви-тком ГнфляцГйних процесГв; + проведенню зважено! фГнансово! полГтики
вГдносно заборгованостГ; + ГнГцГативГ, що проявляеться в частиш впрова-
дження шновацш; + вГдсутностГ страху перед ризиком.
Для розумшня логГчно! схеми розвитку кризи важливо вГдстежити вплив прибутку на змшу потен-цГйних можливостей, як можуть бути реалГзованГ, щодо забезпечення надходження ресурсГв у розмГрах, що перевищують вкладенГ в справу, тобто отримати прибуток.
Таким чином, прибуток, виступаючи корисним ефектом використання виробничого чинника «капГ-тал», своею чергою, через мехашзм капГталГзацГ! стае неодмшною вимогою щодо забезпечення вГдтворення катталу, пГдтримки та розвитку потенцГйних здГбнос-тей компанГ! протистояти конкурентам, орГентованим на !! витГснення з ринку з метою захоплення Г! частки.
ВГдомо, що для життедшльност виробничо-господарсько! системи необхГдно розв'язати питання не лише виживання, але Г зростання.
Так, Олешко А. А. визначае основну мету анти-кризового управлшня як «недопущення Г мГнГмГзац1я негативних наслГдкГв кризових процесГв (ситуацш) та забезпечення стабкьного функцГонування оргашза-цГ!» [7].
Для зростання, що асоцшеться з успшним роз-витком, потрГбнГ, на нашу думку, висок досягнення, що гарантують товаровиробниковГ можливГсть заро-бляти досить, щоб зберегти та змщнити сво! ринко-вГ позици, свою фшансову потужнГсть, не допустити порушення динамГчно! рГвноваги системи. Таким чином, очевидний зв'язок життездатностГ компанГ! з и потенцГалом, що дозволяе забезпечувати фГнансовий успГх. Представляеться можливим дати визначення потенщалу фГнансового успГху як сукупностГ здГбнос-тей компанГ!, за рахунок швидкого обку грошових активГв у високопродуктивнГ активи, забезпечити по-вноцГнне покриття витрат, пов'язаних з шдтримкою ринкових позицГй, Г додатково виробляти достатнш прибуток для змщнення конкурентоздатностГ.
Неважко помГтити, що Гдентифкащя потен-цГалу фГнансового усп1ху стае ршносильною виявленню ключових видГв дшльносп, яки-ми пГдприемство зможе займатися з фшансовою вигодою, Г встановленню тих, вГд виконання яких пГдприемство повинне вГдмовитися, щоб не множи-ти фГнансовГ збитки. У зв'язку з цим сам потенщал фГнансового успку можна розглядати як сукупшсть здГбностей компанГ! здГйснювати дГяльнГсть, що приносить бкьш високий, поршняно з конкурентами, фГнансовий результат, тобто як сукупшсть оригшаль-них Г ункальних здГбностей, що мають внутрГшне та зовнГшне походження або ж зачшають можливостГ гармонГзацГ! взаемодГ! складових потенцГалу, що на-дають можливГсть отримання максимально можли-вого фГнансового результату за умов збереження за-планованого рГвня лГквГдностГ.
З руйнуванням потенцГалу пов'язана дГя кризового мехашзму, що неминуче пГдводить компанш до окремих форм прояву кризи та Мщащ! питання про банкрутство. Кризовий мехашзм, у нашому розумш-ш, - це сукупнГсть станш Г процесГв, що характери-зуеться вичерпанням можливостей виробничо-гос-подарсько! системи протистояти руйншним тенден-цГям, зберГгаючи при цьому цГлГснГсть Г залишаючись фГнансово спроможною.
Вивчення кризового мехашзму представляе штерес з точки зору взаемозв'язку з антикризовим мехашзмом Г формуванням комбшаци обов'язкових стандартних заходГв попереджувального характеру, у тому числГ спрямованих на посилення фГнансово! потужностГ, шдвищення фГнансово! гнучкостГ та мо-бГльностГ, збГльшення фГнансових резервГв тощо, що покращать адаптацшно-захисш властивостГ вироб-ничо-господарсько! системи та посилять ц реакцГю у вГдповГдь на руйнГвнГ явища [8].
З вГдновленням же фiнансово-економiчного потенщалу пов'язана дiя антикризового механiзму, який може бути нами визначений як сукупшсть сташв i процесiв, з яких складаеться явище, що характеризуемся заповненням можливостей виробничо-гос-подарсько! системи чинити опiр руйнiвнiй кризовш дГ! при збереженнi цiлiсностi та фшансово! спромож-ностi. Знаходячись у робочому сташ, антикризовий механiзм демонструе, як формуються антикризовi здiбностi шдприемства та як, разом iз цим, вГдбува-еться процес фiнансовоi стабшзацГ! та вiдтворення фiнансового потенцiалу. Формування власного антикризового мехашзму означае використання особли-вих iнструментiв, прийомiв, способiв щодо вГднов-лення та реалiзацii потенцiалу з метою ршення спе-цифiчних питань, властивих фазi кризового процесу.
Mожливостi та загрози зовншнього серед-овища формують початковий iмпульс, тоб-то початкове економiчне явище, яке зачiпае один або деккька елементiв потенцiалу фiнансового успГху, або ж порушуе взаемозв'язки його елеменпв, наслiдком чого е запуск мехашзму розвитку локаль-них криз. За в^дсутносп оперативно! реакцГ! диспро-порцГ! на певному етапi приховано! фази розвитку кризового процесу призведуть до розбалансованост фiнансового потенцiалу, втратГ пiдприемством кон-курентоспроможностi та можливостГ отримувати за-планований фiнансовий результат.
Втрата конкурентних переваг призводить до руйнування потенщалу високо! доходно сп, який можна визначити як можливкть за рахунок високо! продуктивностГ та результативност активiв забезпе-чувати перевищення дохГдностГ цГни капiталу. Синер-пзм е чинником, що здiйснюе вплив на потенцшну рентабельнiсть капiталу, досить високий рiвень яко! надзвичайно важливий. Втрата синергетичного потенщалу, тобто здГбност надавати додатковий, по-рГвняно з конкурентом, прибуток, обертаеться таким рГвнем повернення iнвестицiй, що не вiдрiзняеться або мало вiдрiзняеться вГд середнього на ринку. Цей рiвень дохГдностГ дозволяе здГйснити мГнГмум ви-плат, при якому цГна акцш компани залишаеться не-змГнною. Вш виступае лише мГнГмально прийнятним для залучення нових швестицш, у зв'язку з чим ком-пан1я вже не може розраховувати на значш фшансовГ потоки для ГнвестицГйних щлей.
Вважаемо, що якщо не буде шщшовано завчасне впровадження адекватних антикризових ршень, якГ стосуються перебудови потенщалу, шанс нейтралГзу-вати дГю кризового мехашзму й уникнути фшансово-го краху залишиться нереалГзованим, що буде рГвно-значне втратГ синергетичного потенщалу, а з ним - Г можливост досягнення в стратепчнш перспективГ запланованого значення фГнансового потенцГалу.
Представляеться, що скорочення виробництва та виручки супроводжуеться збГльшенням постшно!
частини витрат, що активГзуе процес зникнення при-бутку, Г проявляе себе в стшкому та вГдчутному вГд-хиленш фактично отримуваного прибутку вГд запла-новано! величини. Криза потенцГалу, на нашу думку, переростае в кризу фГнансового результату.
Кардинальна змша стану справ вимагае залучення фшансових ресурав для створення потенцГалу, активи якого здатш приносити ви-соку вГддачу. Проте теоретично необхГдш дГ! стають такими, що практично не реалГзовуються: постГйне скорочення отримуваного прибутку обумовлюе пер-манентне зниження фактичних розмГрГв дивГдендних виплат Г вГдсотшв за борговими зобов'язаннями.
Недостатшсть прибутку згубно позначаеться не лише на взаемовГдносинах компани з акщонера-ми, але Г з часом позбавляе и можливостГ в строк Г в повному обсязГ здшснювати розрахунки з кредиторами, що перекреслюе можлившть пролонгаци кредит-них договорГв Г реструктуризацГ! боргу та фактично означае необхГдшсть виплати Г основно! суми боргу, Г вГдсотйв.
Вичерпання кредиту довГри робить неможли-вим проведення ц1леспрямованого курсу на зростан-ня вартостГ капГталу, що припускае серйозш швести-цГ! для генерування в майбутньому потужних грошо-вих потокГв та вГдновлення платоспроможность
Криза прибутку починае трансформуватися в кризу лГквГдностГ та проявляеться у формГ розбалан-сованостГ потокГв платежГв Г надходжень.
КомпанГя може на короткий термш вГдстрочити настання факту неплатоспроможносй, реалГзувавши або здавши в оренду частину непрофкьних активГв, проте, у зв'язку з нездатшстю на постшнш основГ про-дукувати належш грошовГ потоки, цей крок не зможе радикальним чином вплинути на фшансовий стан.
Потенщал протистояння неплатоспроможностГ можна Гнтерпретувати як сукупнГсть можливостей при втратГ частини ресурсГв Уабо недоотриманнГ гро-шових коштГв вГдновлювати фГнансову рГвновагу. На силу Г тривамсть протистояння перетворенню неплатоспроможностГ на стшке явище серйозний вплив мають розмГри наявних фГнансових резервГв.
Тимчасова тривалГсть збереження шдприем-ством можливостГ протистояти втратГ фшансово! спроможносп залежить також вГд фшансово! гнуч-костГ та моб1льностГ компанГ!. ВГдповГдно до нашо-го пГдходу, фшансова гнучкГсть - це здатнГсть компанГ! протидшти несподГваним затримкам потокГв грошових ресурсГв з непередбачених причин, тобто здатнГсть залучати грошовГ активи з рГзних джерел, збкьшувати власний каштал, продавати Г перемщати активи та регулювати рГвень Г напрям дшльност так, щоб вони вГдповГдали обставинам. ФГнансова мобкь-нГсть може бути нами визначена як здатнГсть змшю-вати напрям використання фГнансових ресурсГв.
Потенцшш антикризовi здiбностi шдприем-ства, об'еднаш в поняття синергетичного потенцiалу, потенщалу дохiдностi, потенцiалу зростання вартостi та потенщалу протистояння втрат платоспромож-носй, об'ективно потрiбнi для пiдтримки динамiчноI рiвноваги та фiнансово-економiчноi стiйкостi вироб-ничо1 системи. Тому оперування ними при визначен-нi механiзму розвитку кризи, на нашу думку, логкно виправдано.
Запропонований нами механiзм дозволяе вста-новити ключову ланку, що зумовлюе вектор руху компани до фшансового краху або ж мож-ливкть повернення на рейки шляху до фшансового успку. Таким базисом виступае майбутнш потенцiал.
Безповоротностi розвитку подш вдаеться уник-нути, коли стратегкно важливi компетенцГ! були втрачено лише частково. Впродовж часу, поки вкнос-на доходшсть не досягне критично! в^дмггки - рiвно-стi щш капiталу, поки не буде зруйновано потенщал доходностi, зберiгаеться шанс здшснити контрзахо-ди зi створення нового потенщалу, задiявши прихо-ванi здiбностi та можливостi синергiзму iз вкновлен-ня дохiдностi.
Принципове значення, на наш погляд, мае пи-тання наявностi в компанП поточних фшансових можливостей щодо проведення робiт зi створення нового потенщалу та в^двертання стану неплатоспро-можностi.
Фiнансова потужнiсть визначаеться, на нашу думку, можливостями компанГ! концентрувати фь нансовi ресурси для швестицшних цiлей, достатнiх для перебудови вкповкно до вимог ринку, конку-ренщ! та збереження платоспроможностi.
Опис механiзму кризи пiдводить до висновку про необйдшсть проведення вiдповiдних планово-контрольних заходiв, спрямованих на зростання рин-ково! вартостi суб'екта, змiцнення його фшансово! потужностi, змiни фiнансовоI гнучкосп та мобкьнос-тi, нарощування фшансових резервiв i впровадження достатнiх антикризових заходiв, що дозволять у май-бутньому посилити захисно-адаптацiйнi властивостi виробничо-господарсько! системи.
На нашу думку, практичш шляхи реалкаци цих антикризових заходiв знаходяться у сферi управлш-ня фiнансово-економiчною дiяльнiстю, що стае прь оритетним i вирiшальним для визначення мiри жит-тездатностi суб'екта та перспектив його розвитку. Основними питаннями в умовах ринково! економки перед загрозою потенцшно! кризи, вирiшення яких пов'язане з антикризовою дiяльнiстю суб'екта госпо-дарювання, на наш погляд, е:
+ прискорення оборотностi капiталу шляхом зниження дебiторськоi та кредиторсько! за-боргованостей; + нарощування грошово! виручки; + оптимiзацiя структури кашталу.
В умовах кризового розвитку управлшня фшан-сами пiдприемства увага до фшансових аспектш його життедiяльностi стае найбкьш складним i першочер-говим завданням.
Антикризова дiяльнiсть передбачае збереження або досягнення стабкьно! ситуаци. Досягнення цього стану припускае певш витрати ресурсш. Тому логiчно припустити, що шд час розвитку кризово! ситуаци витрати на реалiзацiю антикризово! дшльносп також зростають.
Мiнiмiзацiя витрат при реалiзацiI превентивних антикризових заходiв обумовлена, на нашу думку, такими елементами:
+ по-перше, планомiрним використанням ре-сурсiв компани та можливштю формування страхового запасу значущих ресурсiв; + по-друге, меншими ресурсними втратами (як внутршшми деформацiями, так i взаемовк-носинами iз зовншшм середовищем), а також зб1льшенням антикризового потенщалу та до-сягненням бкьш високого рiвня протиди кризi.
ВИСНОВКИ
З позицш системи антикризових знань управлшня фшансами пiдприемства, що розглядаеться нами у взаемнш ув'язщ прибутку, фiнансових пото-кiв, швестицш i капiталу, виступае як багатоцкьовий iнструмент i дозволяе, на нашу думку, встановити, чи здатний суб'ект у процеа формування та використан-ня фшансових ресурсш, !х трансформаци в основнi й оборотнi активи, засоби з оплати та стимулювання пращ забезпечити безперебшний процес виробни-цтва та реалкаци продукци при дотриманш фшансово! та платано! дисциплши, а також ефективностi витрат з розвитку й оновлення виробництва. Тому увага до фшансових аспекпв життедiяльностi компанГ! дозволяе приймати найважливМ стратегкш iнвестицiйнi та фiнансовi рiшення, а також своечас-но виявляти ркш збо! й упущення в поточнш роботi, критичнi з точки зору вiрогiдностi втрати фiнансово! спроможностi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Уткин Э. А. Антикризисное управление. М. : ЭКМОС, 1997. 400 с.
2. Паснтко Т. В., Федосов В. М. Управлiння фшанса-ми: контролiнг на макрорiвнi. Фiнанси Украни. 2018. № 3. С. 80-96.
3. Планкетт Л., Хейл Г. Выработка и принятие управленческих решений / сокр. пер. с англ. М. : Экономика, 1984. 168 с.
4. Олешко А. А. Програмно-цтьовий пщхщ до антикризового управлшня фшансовими корпора^ями. Економь ка та держава. 2018. № 6. С. 25-27.
5. Мелiхова Т. О. Мехашзм управлшня економiчною безпекою пщприемства: пщходи до визначення. Агросвт. 2018. № 3. С. 61-67.
6. Бабо А. Прибыль I пер. с франц. М. : Прогресс, 1993.
17б с.
7. Олешко А. А. Мехашзм антикризового управлшня фiнансовими корпорацiями. Ефективна економка. 2G18. № 2. URL: http:IIwww.economy.nayka.com.uaIpdfI2_2G18I12.pdf
8. Блинда Ю. О. 1нвестицмна стратепя як елемент антикризового управлшня пщприемством : дис. ... канд. екон. наук : G8.GG.G4. Львiв, 2G19. 2G7 с.
REFERENCES
Babo, A. Pribyl [Profit]. Moscow: Progress, 1993. Blynda, Yu. O. "Investytsiina stratehiia yak element an-tykryzovoho upravlinnia pidpryiemstvom" [Investment Strategy as an Element of Enterprise Crisis Management]: dys.... kand. ekon. nauk : 08.00.04, 2G19.
Melikhova, T. O. "Mekhanizm upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstva: pidkhody do vyznachennia" [Mecha-
nism of Economic Security Management at the Enterprise: Approaches to Definition]. Ahrosvit, no. 3 (2018): 61-67.
Oleshko, A. A. "Mekhanizm antykryzovoho upravlinnia fi-nansovymy korporatsiiamy" [The Mechanism of Crisis Management of Financial Corporations]. Efektyvna ekonomika. 2018. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/2_2018/12.pdf
Oleshko, A. A. "Prohramno-tsilyovyi pidkhid do antykryzovoho upravlinnia finansovymy korporatsiiamy" [ProgramTarget Approach to Crisis Management of Financial Corporations]. Ekonomika ta derzhava, no. 6 (2018): 25-27.
Paientko, T. V., and Fedosov, V. M. "Upravlinnia finansamy: kontrolinh na makrorivni" [Financial Management: Controlling at the Micro Level]. Finansy Ukrainy, no. 3 (2018): 80-96.
Plankett, L., and Kheyl, G. Vyrabotka i prinyatiye uprav-lencheskikh resheniy [Development and Adoption of Management Decisions]. Moscow: Ekonomika, 1984.
Utkin, E. A. Antikrizisnoye upravleniye [Crisis Management]. Moscow: EKMOS, 1997.
УДК б58.147 JEL: G35
ПЛАНУВАННЯ ДИВ1ДЕНД1В НА П1ДПРИШСТВ1
®2019 СИТНИК Г. В., РИБАК Р. I.
УДК 658.141 JEL: G35
Ситник Г. В., Рибак Р. I. Планування дивiдендiв на пiдпpиcмствi
Метою статт'> е об(рунтування принципiв та методичного тдходудо планування дивiдендiв на тдприемств'1, якi бзабезпечували його збалансо-ваний фнансовий розвиток, сприяли зростанню iнвестицiйно¡привабливост'> таринково1'вартости Устатт'>розглянуто основн концепцИпланування дивiдендiв, що сформувалисьукласичнш економ'ннш теори. Прояснено позицю та бажанняр'внихтитв акцiонерiв щодо виплати або ка-ттал'ваци дивiдендiв. Виокремлено принципи планування дивiдендiв та запропоновано потдовшсть ¡х планування, виходячи з даних принципiв. Запропоновано здшснювати планування обсягу дивiдендних виплат, якi може дозволити соб'> тдприемство, виходячи з потреб операцiйно¡ та iнвестицiйно¡д'тльност'1 на основi показника «р'вень решвестування чистого грошового потоку вiд операцiйно¡д'тльностЬ. Припустимий обсяг дивiдендiв об(рунтовуеться виходячи з цього показника та планових показнит чистого грошового потоку вiд операцiйно¡д'тльност1 приросту основнихзасоб'в, нематер'шльних актив'в, незавершених каштальних нвестицш та чистого робочого капталу. Коеф^ент дивiдендних виплат i планову суму дивiдендiв пропонуеться визначати виходячи з необхiдностi тдтримання запланованого обсягу д'тльност'1 шдприемства на основi модел'> стйкого зростання. Остаточне ршення щодо об(рунтування обсягу дивiдендiв приймаеться в межах отримано¡'област'1 значень планових дивiденднихвиплат. Перспективами подальшихдоМженьуданомунапрямiпередбачаеться планування дивiдендiв на багатокритер'шльн'ш основi, щозводиться до об(рунтування ¡хобсяавза критер'тми:максимiзацi¡задоволення фшансовихнтереав власниюв, що вiддають перевагу поточним доходам; забезпечення стйкого зростання; збереження фiнансово¡р'вноваги; мiнiмiзацi¡середньозважено¡'вартост'> капталу. Також проводитиметься пошук цльового значення дивiдендiв шляхом iмiтацiйного моделювання у визначених межах.
Ключов'1 слова: див'денди, дивiденднi виплати, р'вень решвестування чистого грошового потоку, коеф^ент дивiдендних виплат, область значень планово/ суми дивiдендних виплат. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-234-240 Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 5. Б'бл.: 13.
Ситник Ганна Вiкторiвна - доктор економ'мних наук, доцент, професор кафедри економ'жи та ф'нанав тдприемства, Кивський нацональний торговельно-економ'нний ушверситет (вул. Мото, 19, Кию, 02156, Украна) E-mail: anna_sytnik@bigmir. net
Рибак Руслана 1ва^вна - старший викладач кафедри економ'жи та ф'нанав тдприемства, Кивський нацональний торговельно-економiчний ушверситет (вул. Шото, 19, Кш'в, 02156, Украна) E-mail: ruslanarybak25@gmail. com
УДК 658.141 UDC 658.141
JEL: G35 JEL: G35
Сытник А. В., Рыбак Р. И. Планирование дивидендов на предприятии Sytnyk H. V., Rybak R. I. Planning Dividends in the Enterprise
Целью статьи является обоснование принципов и методического под- The article is aimed at substantiating the principles and a methodical ap-хода к планированию дивидендов на предприятии, которые смогли бы
r , , proach to planning dividends in the enterprise, which would provide ability обеспечить его сбалансированное финансовое развитие, способствовали бы росту инвестиционной привлекательности и рыночной сто- to ensure the enterprise s balancedfinancial development, would facilitate a имости. В статье рассмотрены основные концепции планирования growth of investment attractiveness and market value. The article considers дивидендов, которые сформировались в классической экономической the basic concepts of planning dividends, which were formed in the classical теории. Прояснена позиция и желание разных типов акционеров от- economic theory. The position and desire of different types of sharehold-
