CC BY
16
6. Бабо А. Прибыль I пер. с франц. М. : Прогресс, 1993.
17б с.
7. Олешко А. А. Мехашзм антикризового управлшня фiнансовими корпорацiями. Ефективна економка. 2018. № 2. URL: http:IIwww.economy.nayka.com.uaIpdfI2_2018I12.pdf
8. Блинда Ю. О. 1нвестицмна стратепя як елемент антикризового управлшня пщприемством : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Львiв, 2019. 207 с.
REFERENCES
Babo, A. Pribyl [Profit]. Moscow: Progress, 1993. Blynda, Yu. O. "Investytsiina stratehiia yak element an-tykryzovoho upravlinnia pidpryiemstvom" [Investment Strategy as an Element of Enterprise Crisis Management]: dys.... kand. ekon. nauk : 08.00.04, 2019.
Melikhova, T. O. "Mekhanizm upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstva: pidkhody do vyznachennia" [Mecha-
nism of Economic Security Management at the Enterprise: Approaches to Definition]. Ahrosvit, no. 3 (2018): 61-67.
Oleshko, A. A. "Mekhanizm antykryzovoho upravlinnia fi-nansovymy korporatsiiamy" [The Mechanism of Crisis Management of Financial Corporations]. Efektyvna ekonomika. 2018. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/2_2018/12.pdf
Oleshko, A. A. "Prohramno-tsilyovyi pidkhid do antykryzovoho upravlinnia finansovymy korporatsiiamy" [ProgramTarget Approach to Crisis Management of Financial Corporations]. Ekonomika ta derzhava, no. 6 (2018): 25-27.
Paientko, T. V., and Fedosov, V. M. "Upravlinnia finansamy: kontrolinh na makrorivni" [Financial Management: Controlling at the Micro Level]. Finansy Ukrainy, no. 3 (2018): 80-96.
Plankett, L., and Kheyl, G. Vyrabotka i prinyatiye uprav-lencheskikh resheniy [Development and Adoption of Management Decisions]. Moscow: Ekonomika, 1984.
Utkin, E. A. Antikrizisnoye upravleniye [Crisis Management]. Moscow: EKMOS, 1997.
УДК б58.147 JEL: G35
ПЛАНУВАННЯ ДИВ1ДЕНД1В НА П1ДПРИШСТВ1
®2019 СИТНИК Г. В., РИБАК Р. I.
УДК e5S.147 JEL: G35
Ситник Г. В., Рибак Р. I. Планування дивщенд!в на тдприемств!
Метою cmammi е об(рунтування принцип:в та методичного nidxody до планування див1денд1в на тдприемствi, як/ бзабезпечували його збалансо-ваний фнансовий розвиток, сприяли зростанню нвестицшноi привабливостiтаринковоi вартостi. Устатт'1 розглянуто основн концепци планування див/денд/в, що сформувалисьукласичнш економмнш теорп. Прояснено позицю та бажанняр'внихтитв акцюнер'в щодо виплати або ка-ттал'ваци дивiдендiв. Виокремлено принципи планування дивiдендiв та запропоновано потдовшсть ix планування, виходячи з даних принцитв. Запропоновано зд'шснювати планування обсягу дивiдендниx виплат, якi може дозволити соб'> тдприемство, виходячи з потреб операцiйноi та твестицшноiд'яльностi на основi показника «р'вень ре'твестування чистого грошового потоку вiд операцiйноiд'яльностЬ. Припустимий обсяг дивiдендiв об(рунтовуеться виходячи з цього показника та планових показнит чистого грошового потоку вiд операцiйноiд'тльностi, приросту основнихзасоб'в, нематер'шльних актив'в, незавершених каштальних нвестицш та чистого робочого капталу. Коеф^ент дивiдендниx виплат i планову суму дивiдендiв пропонуеться визначати виходячи з необxiдностi тдтримання запланованого обсягу Ыяльностi шдприемства на основi моделi стйкого зростання. Остаточне ршення щодо об(рунтування обсягу дивiдендiв приймаеться в межах отримано:'област'1 значень планових дивiдендниxвиплат. Перспективами подальшихдоМженьуданомунапрямiпередбачаеться планування дивiдендiв на багатокритер'шльн'ш основi, щозводиться до об(рунтування ixобсяавза критер'ями:максимiзацiiзадоволення ф'тансовихттереав власниюв, що вiддають перевагу поточним доходам; забезпечення стйкого зростання; збереження ф'тансовоiр'вноваги; мiнiмiзацii середньозважено: вартостi капталу. Також проводитиметься пошук цльового значення дивiдендiв шляхом iмiтацiйного моделювання у визначених межах.
Кпючов'1 слова: дивiденди, дивiденднi виплати, р'вень ре'твестування чистого грошового потоку, коеф^ент дивiдендниx виплат, область значень плановоi суми дивiдендниx виплат. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-234-240 Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 5. Ббл.: 13.
Ситник Ганна BirnopiBHa - доктор економ'мних наук, доцент, професор кафедри економки та ф'нанав тдприемства, Кивський нацональний торговельно-економ'нний ушверситет (вул. Кото, 19, Кив, 02156, Укрална) E-mail: anna_sytnik@bigmir. net
Рибак Руслана 1ва^вна - старший викладач кафедри економки та ф'нанав тдприемства, Кивський нацональний торговельно-економiчний ушверситет (вул. Кото, 19, Кшв, 02156, Укрална) E-mail: ruslanarybak25@gmail. com
УДК 658.147 UDC 658.147
JEL: G35 JEL: G35
Сытник А. В., Рыбак Р. И. Планирование дивидендов на предприятии Sytnyk H. V., Rybak R. I. Planning Dividends in the Enterprise
Целью статьи является обоснование пртипов и методического под- The article is aimed at substantiating the principles and a methodical ар-хода к планированию дивидендов на предприятии, которые смогли бы hi ■ j- -j j ■ ^ » ■ и-и и -j l-iu r , , proach to planning dividends in the enterprise, which would provide ability обеспечить его сбалансированное финансовое развитие, способствовали бы росту инвестиционной привлекательности и рыночной сто- to ensure the enterprise s balancedfinancial development, would facilitate a имости. В статье рассмотрены основные концепции планирования growth of investment attractiveness and market value. The article considers дивидендов, которые сформировались в классической экономической the basic concepts of planning dividends, which were formed in the classical теории. Прояснена позиция и желание разных типов акционеров от- economic theory. The position and desire of different types of sharehold-
носительно выплаты или капитализации дивидендов. Выделены принципы планирования дивидендов и предложена последовательность их планирования, исходя из данных принципов. Предложено осуществлять планирование объема дивидендных выплат, которые может позволить себе предприятие, исходя из потребностей операционной и инвестиционной деятельности на основе показателя «уровень реинвестирования чистого денежного потока от операционной деятельности». Допустимый объем дивидендов обосновывается исходя из этого показателя и плановых показателей чистого денежного потока от операционной деятельности, прироста основных средств, невещественных активов, незавершенных капитальных инвестиций и чистого рабочего капитала. Коэффициент дивидендных выплат и плановую сумму дивидендов предлагается определять исходя из необходимости обеспечения запланированного объема деятельности предприятия на основе модели устойчивого роста. Окончательное решение относительно обоснования объема дивидендов принимается в пределах полученной области значений плановых дивидендных выплат. Перспективами последующих исследований в данном направлении являются углубленное планирование дивидендов на многокритериальной основе, которая сводится к обоснованию их объемов по критериям: максимизации удовлетворения финансовых интересов владельцев, которые отдают преимущество текущим доходам; обеспечение стойкого роста; сохранение финансового равновесия; минимизации средневзвешенной стоимости капитала. Также предусмотрен поиск целевого значения дивидендов путем имитационного моделирования в определенных пределах. Ключевые слова: дивиденды, дивидендные выплаты, уровень реинвестирования чистого денежного потока, коэффициент дивидендных выплат, область значений плановой суммы дивидендных выплат. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 5. Библ.: 13.
Сытник Анна Викторовна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры экономики и финансов предприятия, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: anna_sytnik@bigmir.net
Рыбак Руслана Ивановна - старший преподаватель кафедры экономики и финансов предприятия, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: ruslanarybak25@gmail.com
ers regarding the payments or capitalization of dividends are clarified. The principles of planning dividends are allocated and a coherence of planning dividends is proposed based on these principles. It is proposed to plan the amount of dividend payments that an enterprise can afford according to the needs of operating and investment activities on the basis of the indicator of the «level of reinvestment of the net money flow from operating activities». A substantiation of the allowable amount of dividends is based on this indicator and the planned indicators of the net money flow from operating activities, growth of fixed assets, non-material assets, unfinished capital investments and net working capital. The dividend payments ratio and the planned amount of dividends are proposed to define on the basis of the need to ensure the planned volume of the enterprise's activities on the basis of a sustainable growth model. The final decision as to the substantiation of the amount of dividends is made within the obtained area of the values of planned dividend payments. Prospects for further researches in this direction are in-depth planning of dividends on a multi-criteria basis, which is reduced to substantiating their volumes according to the following criteria: maximizing the satisfaction of the financial interests of owners that give an advantage to the current income; ensuring the sustainable growth; preserving the financial equilibrium; minimizing the weighted average cost of capital. Also it is provisioned to find the target value of dividends by carrying out simulation modeling within certain limits.
Keywords: dividends, dividend payments, level of reinvestment of net money flow, ratio of dividend payments, area of values of the planned amount of dividend payments. Fig.: 1. Tabl.: 1. Formulae: 5. Bibl.: 13.
Sytnyk Hanna V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Economics and Finance of Company, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str, Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: anna_sytnik@bigmir.net
Rybak Ruslana I. - Senior Lecturer of the Department of Economics and Finance of Company, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: ruslanarybak25@gmail. com
Eкономiчний розвиток будь-яко! економiчноI системи потребуе нагромадження кашталу та його ефективного швестування. Це вимагае рацюнального розподку прибутку мiж споживаною та капiталiзованою частинами як на рiвнi шдприем-ства, так i в масштабах економки. Одшею з проблем економiчного розвитку Укра!ни, його низьких темшв е «про!дання» кашталу, висок обсяги споживання та низький рiвень нагромадження. Так, за даними ста-тистичних спостережень, впродовж 2016-2018 рр. рiвень кашталiзащI прибутку в основних галузях економки становив у середньому 2,4% [1], що св^дчить про хрошчну нестачу власних фшансових ресурав для повнощнного фшансування дiяльностi тдпри-емств реального сектора економки. Це призводить до зростання позик ^ як наЫдок, - в^дпливу ресурав за каналом доходiв в^д власность Виршення пробле-ми потребуе, з одного боку, формування державно! полiтики стимулювання нагромадження кашталу, зо-
Дошдження проведено в межах НДР «Формування системи eKOHOMÍ4HOÍ безпеки шдприемництва в Укра'У» (Державний рее-страцмний № 0117U000504), що виконуеться на замовлення МОН Укра'ни.
крема iмплементацiI плану ВЕРБ [2], шдвищення рiв-ня швестицшно! активносп шдприемств, а з шшого -розроблення дiевого мехашзму та виважено! дивь дендно! полiтики окремих шдприемств.
Формування див^ендно! полiтики е одшею з центральних проблем фшансового менеджменту. К вивченню придкяла увагу щла низка закордон-них досл^днишв, у роботах яких проаналiзовано взаемозв'язок рiвня дох^дност власного кашталу та рiвня див^ендних виплат [3], вплив див^дендно! поль тики на ринкову щну шдприемства [4], взаемозв'язок див^дендно! полiтики та полiтики формування кашталу [5]. Сформульоваш ними висновки вважаються такими, що становлять сучасну парадигму фшансового менеджменту [, безумовно, служитимуть вих^д-ним базисом нашого досл^дження.
У роботах вичизняних досл^днишв: I. О. Бланка, Н. С. Ашмово!, О. О. Терещенка, А. Б. Педька, Л. 6. Довганя, Л. В. Фролово!, Н. В. Харченка, Н. В. Юрчук, Л. М. Янчево!, К. О. Горово'!, I. В. Сшльник, Л. О. Ме-ренково'!, Ю. М. Великого та шших розглядаються пи-тання оптимiзащI див^ендно! полiтики з урахуван-ням етапу економiчного розвитку, галузевих особли-востей функщонування суб'екпв господарювання.
Значна увага придГляеться визначенню термша «ди-вiденди», його видiв та тишв дивiдендноI полiтики [6; 7], Проводять аналiз спiввiдношення «дивiденди -нерозподкений прибуток» на провiдних корпорацiях [8], розглядають основш фактори, що впливають на формування дивГдендно! полiтики [9].
Проте проблема планування дивГдендних ви-плат у частинi обгрунтування методолопчних прин-ципiв та чiтких методичних пiдходiв наразi залиша-еться недостатньо дослГдженою та потребуе подаль-шого розроблення.
Метою статп е обгрунтування принципiв та методичного шдходу до планування дивiдендiв шд-приемства, якi б забезпечували його збалансований фiнансовий розвиток, сприяли зростанню швестицш-но! привабливостi та ринково! вартостi пiдприемства.
Дослiдження грунтуеться на принципах системного шдходу та здшснювалось iз застосуванням методГв науково! абстракцГ!, аналiзу й синтезу, систе-матизацГ! й узагальнення.
Усучаснш теорГ! фiнансового менеджменту сформовано деккька класичних пiдходiв до планування дивГдендних виплат, коротка характеристика яких наведена в табл. 1.
Незважаючи на те, що зазначеш шдходи вважа-ються класичними i висвГтлюються у базових шдруч-никах з фшансового менеджменту, переважна бкь-шкть науковцiв сходяться на думцi, що в чистому ви-глядi щ моделi майже не застосовуються на практищ. Обумовлюеться це мiнливiстю умов зовшшнього та внутрiшнього середовища шдприемства, що робить процес обгрунтування дивГдендних виплат б1льш складним, нiж це описуеться зазначеними моделями.
Виходячи iз сучасно! парадигми фiнансового менеджменту, в межах яко! визначаеться, що основною метою функцюнування пiдприемства, а, отже, i фiнансового управлiння е зростання добробуту власнишв, формування дивГдендно! полiтики також пiдпорядковуеться цiй меть
Добробут власникiв пiдприемства формуеться з двох частин: поточних дивiдендiв та приросту ринково! вартосп шдприемства. Тому можна вважати, що дивГдендна полiтика мае забезпечувати максимь зацш сумарно! вигоди для власникiв шдприемства.
Так, максимiзацiя поточних доходiв власнишв забезпечуеться максимiзацiею дивiдендних виплат. Проте приркт ринково! вартостi пiдприемства, окрГм заходiв з оптимiзацГ! поточних витрат, удосконален-ня управлiння окремими параметрами дiяльностi потребуе реалiзацГ! активно! та ефективно! швести-цiйноI полiтики, реалiзацiя яко! пов'язана з пошуком i забезпеченням необхiдного фiнансування. Таким чином, дивГдендна полiтика е невiд'емною частиною ршень щодо фiнансування дiяльностi. Коефщкнт дивiдендних виплат визначатиме частину прибутку, що може бути решвестована в дiяльнiсть шдпри-
емства i, вгдповгдно, впливати на динамiку гнвести-цшно! дiяльностi - найб1льш активного шструменту нарощення ринково! вартостi пiдприемства. Таким чином, очевидним е оптимiзацiйний характер ршень щодо дивiдендних виплат. Таи ршення повиннi за-безпечити узгодженкть фiнансових iнтересiв власни-кiв, як зацiкавленi в поточних доходах, i власникiв, що орiентуються переважно на приркт ринково! вар-тостi шдприемства.
Так, для багатьох акцюнерш важливими е саме поточш доходи вГд дивiдендiв. Отже, для таких швес-торiв привабливiсть i цiна акцГ! залежатиме не лише вiд фшансових показникiв розвитку пiдприемства, а вГд сплачуваних дивiдендiв. З огляду на те, що роз-мiр та динамка дивiдендiв впливае на курс акцГ!, на практицi це сприяе шдтриманню стаб1льних дивГден-дiв або !х нарощенню деякими пiдприемствами. Так, окремi публiчнi компанГ! нарощують дивГденди, коли вiдчувають спроможнiсть i в перспективi сплачувати дивiденди ще в бкьших обсягах. Тому аналiтики та швестори розглядають зростання дивiдендiв як пози-тивний сигнал про довгострокове зростання. Прин-циповi змiни дивiдендно! полiтики можуть призво-дити до появи у акцiонерiв додаткових трансакцiйних витрат. Ц аргументи стимулюють компанГ! дотриму-ватись стабiльностi у сво!й дивкенднш полiтицi.
1ншим власникам вигiдний дохГд у формi приросту кашталу, у тому числi з податкових мотивiв, що спонукае пiдприемства проводити активну ефектив-ну iнвестицiйну дiяльнiсть, спрямовану на таке зрос-тання.
Таким чином, пошук оптимально! пропорцГ! мiж прибутком, що капiталiзуеться та спла-чуеться у виглядГ дивiдендiв, чинить вплив на розвиток шдприемства г повинен здшснюватися на багатокритерiальнiй основа
На наш погляд, можна виокремити таи принци-пи планування дивГдендГв.
1. Принцип врахування кон'юнктури фшансового ринку. Так, ршення щодо обсяпв, рГвня дивь дендних виплат мае враховувати рГвень дохГдностГ акцш аналогГчних пГдприемств на ринку, а також склад Г структуру власникш шдприемства, !х фшан-совГ штереси.
2. Принцип забезпечення зростання шдприемства. Сприятлива кон'юнктура товарного ринку, наявшсть реальних можливостей для нарощування обсяпв дГяльностГ потребуе швестицш у розвиток, що пов'язано з необхГдшстю акумуляцГ! достатнього обсягу фГнансових ресурав. Частина цих ресурсГв забезпечуеться шляхом решвестування чистого прибутку, що необхГдно враховувати при плануваннГ обсягу дивГдендних виплат.
3. Принцип дотримання фшансовоI рiвноваги шдприемства. Основним джерелом виплати дивГдендГв е чистий прибуток шдприемства, який необхГдно
Таблиця 1
Концепцп планування дивщендних виплат шдприсмства
Концепщя Коротка характеристика
1 2
Модель Лштнера (1956) Дж. Лштнер на основi дослщження виявив, що дивiденди коригуються вщповщно до дина-мiки прибутку, але iз запiзненням, i першим провiв аналiз моделi частково! адаптацп для по-яснення дивщендно! полiтики. Ця модель передбачае встановлення коефiцiента дивщенд-них виплат, що дозволяе пов'язати обсяги дивщендних виплат з фшансовими результатами. На основi дослiдження динамш прибутку та коефiцiента дивiдендних виплат i застосування регресiйного моделювання обчислюеться поправочний коефщент, на основi якого визнача-еться коефiцiент дивiдендних виплат планового перюду, що дозволяе оцшити планову суму дивiдендiв
Модель Майерса (1984) С. Майерс (1984) запропонував для пояснення дивщендно! пол™ки теорiю послiдовностi дiй. Лопка фiнансування компанп' полягае у такому: - пщприемство вiддае перевагу внутршньому фiнансуванню; - пiдприемства коригують плановий рiвень дивiдендiв вiдповiдно до швестицмних можли-востей. Рiвень дивiдендiв поступово адаптуеться до змш швестицмно!' активносл; - результатом iнертностi дивщендно! полiтики та непередбачуваних змiн прибутковостi та швестицмних можливостей е те, що власних кошлв може виявитися бтьше або менше iнвестицiйних потреб. У першому випадку надлишковi кошти спрямовуються у фонд нероз-подiленого прибутку для майбутшх iнвестицiйних проектiв, у шшому - пiдприемство вико-ристовуе накопичений нерозподтений прибуток; - коли необхщно залучати зовнiшне фiнансування, компанп починають з емiсi!' безпечних i дешевих цiнних паперiв - обл^ацм
Модель стабiльних дивiдендiв Дивiдендна полiтика - спосiб шформування iнвесторiв; дивiденд - не просто виплата, а й шформацмний контент. Стабтьшсть дивiдендiв - позитивний сигнал для ринку. Зменшення обсягiв (або невиплата) дивiдендiв може сприйматись як попршення фiнансового стану пщ-приемства, а частина швестсрв, що орiентуються на поточний дохiд (пенсiонери, пенайш фонди) негативно сприймае подiбну полiтику, що може призводити до падшня цiни акцiй. Таким чином, цей пщхщ передбачае виплату стабiльних обсяпв дивiдендiв
Модель екстрадивiдендiв Збiльшити поточнi доходи акцiонерiв в окремi перiоди можна за допомогою додаткових ди-вiдендiв (екстрадивiдендiв). Проте, оголошуючи виплату екстра-дивiдендiв, пщприемство не змшюе обсяг регулярних дивiдендiв. Екстра-дивiденди сплачуються в окремi перюди, коли спостерiгаються високi фiнансовi результати дiяльностi та вiдсутнiсть цiкавих швестицмних проектiв
Джерело: складено за [9-11].
«монетизувати» у виглядi чистого грошового потоку. Таким чином, обсяги виплачуваних дивiдендiв мають узгоджуватися з обсягом чистого грошового потоку в1д операцшно! дiяльностi. Його повинно вистачати як для виплати дивiдендiв, так i для фiнансування по-точних потреб операцшно! дiяльностi, пiдтримання необхiдного обсягу та стану необоротних активiв для ведення основно! дiяльностi.
4. Принцип дотримання циъовог структури та вартот капталу. Необх^дшсть реaлiзaщí ш-вестицшно! програми та Г! фiнансування може забез-печуватись шляхом вибору альтернативних джерел залучення кашталу. Так, цкьова потреба у власному капiталi може покриватися за рахунок чистого при-бутку та додаткових внесюв у статутний каштал (до-датково'Г емiси акцiй). Цi джерела можуть замщати одне одного. Проте емiсiя акцш пов'язана з додат-ковими витратами, що призводить до здорожчання власного кашталу ^ в цiлому, до зростання середньо-зважено! вартостi капiталу. Таке зростання може бути
неприйнятним для шдприемства, що необхiдно вра-ховувати в процеа обгрунтування обсягiв див^енд-них виплат.
Виходячи iз зазначених принципiв, процес планування дивiдендiв пропонуемо здшснювати в такiй послiдовностi.
На першому етат обгрунтовуеться бажана сума див^дендних виплат, виходячи з фiнансових штереав влaсникiв, що вiддають перевагу поточним доходам i необхiдностi пiдтримки швестицшно! привaбливостi aкцiй на фондовому ринку (для публiчних компaнiй) серед таких iнвесторiв. Планування бажаних обсягiв див^дендних виплат здiйснюеться на основi:
а) доЫдження динaмiки обсягiв та рiвня дивь дендних виплат у попередш перiоди;
б) дослiдження динaмiки чистого прибутку шд-приемства та його прогнозного значення;
в) вивчення динамки див^дендних виплат пiд-приемствами-конкурентами.
У межах цього етапу шдприемство може вико-ристовувати метод екстраполяцГ! (виходячи iз серед-нього темпу зростання чистого прибутку), розрахун-ково-аналiтичний метод (з урахуванням можливих напрямiв зростання доходiв та скорочення витрат), метод експоненцшного згладжування (виходячи з динамки чистого прибутку), метод пропорцшно-го зростання (прогнозш обсяги дивiдендних виплат визначаються пропорцiйно до обраного показника, серед яких можуть бути важливi макрошдикатори, показники фондового ринку тощо), методи кореля-цiйно-регресiйного аналiзу. Так, у межах цього етапу може використовуватися модель Лштнера (1956) [10], який на основi дослГдження виявив, що дивiденди ко-ригуються вГдповГдно до динамiки прибутку, але iз запiзненням, i першим провiв аналiз моделi частково! адаптацГ! для пояснення дивГдендно! полiтики.
На другому етат здшснюеться планування об-сягу дивГдендних виплат, якi може дозволити собi пiдприeмство, виходячи з потреб операцшно! та ш-вестицiйноi дiяльностi. З щею метою пропонуемо ви-користовувати показник «рiвень реiнвестування чистого грошового потоку вГд операцiйноi дiяльностi», який оцiнюеться таким чином (1):
КРЧ
ЧГПод - Д
ЧГП
ОХ + НА + НК1 + ЧРК'
(1)
швидккть зростання обсягу реалiзацГi обсягу продажу може шдтримувати пiдприемство при заданих об-меженнях на обсяг емки! акцiй, обсяг запозичень та рiвень дивiдендних виплат. Запропонувавши модель стшкого зростання обсягiв реалГзаци та здшснивши 11 емпiричну апробацiю, вш довiв залежнiсть фшансо-вих, дивГдендних та iнвестицiйних рiшень, пояснивши, що коефщент стiйкого зростання - це функщя вiд прибутковостi реалГзаци, коефiцiента фiнансовоi автономи, оборотностi активiв та коефiцiента кашта-лiзацГi чистого прибутку [13] (3):
ТП = ЧР„„„ • КО,•КЛ,•КК
(3)
де ТПчвр - темп приросту чисто! виручки, що забезпе-чуе стiйке зростання, %; ЧРчвр - чиста рентабельшсть обороту, %; КОа - коефщент оборотностi активiв; КЛа - коефщент левериджу активiв (розраховуеть-ся як сшввГдношення активiв до власного кашталу); ККчп - коефiцiент капiталiзацii чистого прибутку.
Виходячи з ще! моделi та запланованого темпу приросту чисто! виручки, планових параме-трiв рентабельносп активiв, !х оборотностi та левериджу плановий коефщент кашталГзацГ! чистого прибутку ощнюеться (4):
КК„ = -
ТП,
чвр
де КРЧГП - коефщент решвестування чистого грошового потоку; ЧПГод - решвестування чистого грошового потоку в^д операцшно! дiяльностi; Д - дивь денди; ОЗ - прирiст основних засобiв за первiсною вартiстю; НАп - приркт нематерiальних активiв за первкною вартiстю; НК1 - прирiст незавершених ка-пiтальних iнвестицiй; ЧРК - приркт чистого робочо-го кашталу.
Вважаеться, що рiвень реiнвестування чистого грошового потоку в розмiрi 8-10% е достатшм для пiдтримування нормального фшансового стану пiдприемства [12]. Виходячи з цього положення та планових показникш чистого грошового потоку вГд операцшно! дiяльностi, приросту основних засобiв, нематерiальних активiв, незавершених капiтальних швестицш i чистого робочого капiталу можна обгрун-тувати припустимий обсяг дивiдендiв. Якщо припус-тити, що шдприемство орiентуеться на нижню межу цього показника (хоча воно може варговатися в дк-пазонi 8-10% i вище за потребою пiдприемства), плановий обсяг дивiдендiв визначаеться таким чином (2): Д = ЧГПод - 0,08 • (ОЗ + НАп + НК1 + ЧРК). (2)
На третьому етат обгрунтовуеться коефщент дивГдендних виплат i планова сума дивiдендiв, виходячи з необхГдносп шдтримання запланованого обсягу дiяльностi пiдприемства. Такий розрахунок пропонуеться здшснювати виходячи з моделi стш-кого зростання. Так, Р. С. Хптшс (1977) дослiдив, яку
ЧРа • КОчвр • КЛа
(4)
Таким чином, запланований коефщент дивь дендних виплат (Кд) становитиме (5):
(5)
Кд - 1 - ККчп •
Використання ще! моделi та визначення з и ви-користанням планового коефiцiента дивГдендних виплат передбачае пошук оптимально! з точки зору шдприемства моделi розвитку шдприемства шляхом цiлеспрямованого впливу на окремi параметри, що визначають допустимi межi зростання. Так, у про-цесi такого планування здiйснюеться пошук резервiв зростання рентабельностi обороту (шляхом оптимь зацГ! витрат), коефiцiента оборотност активiв; роз-глядаються можливостГ щодо змГни структури фшан-сування (левериджу активiв).
На четвертому етат здшснюеться планування обсягу дивГдендних виплат виходячи з критерго мШ-мiзацi! середньозважено! вартостi капiталу. Потребу в кашталГ пiдприемство може покривати за рахунок рГзних джерел Г, вГдповГдно, замщати недостатню суму нерозподГленого прибутку додатковими внеска-ми в статутний каштал (додатковою емГсГею акцГй -для публГчно! компанГ!) або борговим фшансуванням, якщо у пГдприемства прийнятний рГвень фГнансово! стГйкостГ та кредитоспроможностГ. Важливим об-меженням при цьому виступае вартГсть капГталу, яка е мГрою його мГнГмально-необхГдно! прибутковостГ. Отже, ршення щодо вибору джерел покриття потреби в кашталГ, а, вГдповГдно, Г обсягГв дивГдендних
виплат мае прийматися виходячи з показника середньозважено! вартостг капiталу. Це обумовлено тим, що додаткова емiсiя акцiй пов'язана з додатковими витратами, що збгльшуе вартiсть власного кашталу, тодi як залучення позикового кашталу поряд з ефек-том податково! економг! тягне додатковi витрати мониторингу та банкрутства, що вгдображаеться на його вартостi. Тому ргшення щодо виплати дивiдендiв пе-редбачае моделювання рiзних варiантiв фiнансування (при рiзних рiвнях капiталiзацГi чистого прибутку) та вибiр варiанта, що забезпечуе мiнiмiзацiю показника середньозважено! вартостi кашталу (WACC).
На п'ятому emani приймаеться остаточне рг-шення щодо планово! суми дивгдендних виплат. Так, на основi проведених розрахункiв пiдприемство отримуе область значень, у межах яких обгрунтову-еться сума планових див^дендних виплат (рис. 1).
f-N
Пошук цiльового значення планових дивiдендiв здiйснюеться шляхом iмiтацiйного моделювання, яке передбачае змгну основних параметрiв гнвестицгй-но!, операцгйно! та фгнансово! дiяльностi та дозволяе iдентифiкувати той обсяг див^дендних виплат, який найбгльшою мiрою вiдповiдае встановленим параметрам i стратеги розвитку пiдприемства.
ВИСНОВКИ
Дивгдендна полгтика е важливим фактором ди-намгки економгчного розвитку пгдприемства та його ринково! вартостг. Хоча цей вплив е опосередкова-ним i проявляеться через взаемозв'язок дивгдендно! полгтики з ргшеннями щодо гнвестування та фгнансу-вання. Зважаючи на цей складний взаемозв'язок, «не-лшшнгсть» залежностг ринково! вартостг вгд обсяггв сплачуваних дивгдендгв, вгдмгнностг у фгнансових
iGD
Д1
Д4
Областьзначень планово!' суми дивщендних виплат
и
Д3
де Д1 (Д2; Д3; Д4) - планова сума бажаних дивщендних виплат вщповщно до потреб власнимв, що вщдають перевагу поточним доходам, що забезпечуе фшансову рюновагу; пщтримуе спйкий темп зростання; мшЫзуе середньозважену варткть кашталу вщповщно
Рис. 1. Область вибору планового обсягу дивщендних виплат пiдприcмства
Вибгр планового цгльового обсягу дивгдендних
виплат у межах розрахованих значень Д1-Д4
обумовлюеться низкою факторгв, основними з яких, на наш погляд е:
1. Фгнансовий менталгтет власникгв, !х переваж-на схильнгсть до поточних доходгв чи оргентацгя на приргст ринково! вартостг пгдприемства.
2. Кон'юнктура фгнансового ринку: зростання дивгдендних виплат пгдприемствами-аналогами спо-нукае нарощувати дивгденди задля забезпечення гн-вестицгйно! привабливостг акцгй на ринку.
3. 1нвестицгйна програма пгдприемства: розро-блена гнвестицгйна програма з ефективними гнвести-цгйними проектами сприяе зменшенню обсягу дивгдендних виплат за гнших ргвних умов.
4. Ргвень фгнансово! стгйкостг, гнучкостг та кре-дитоспроможностг пгдприемства. Цг фгнансовг характеристики обумовлюють здатнгсть пгдприемства залучати боргове фгнансування, яке може викорис-товуватись для фгнансування гнвестицгйних проектгв при збереженнг обсягу дивгдендних виплат.
5. Схильнгсть власникгв г топ-менеджергв пгд-приемства до ризику, що впливае на пгдходи до фор-мування структури капгталу та, вгдповгдно, знаходить вгдображення у дивгденднгй полгтицг пгдприемства.
гнтересах ргзних власникгв щодо дивгдендгв, обгрун-тування !х планового обсягу е складним оптимгзацгй-ним завданням. Таким чином, планування дивгдендгв повинне здгйснюватися на багатокритергальнгй осно-вг, що зводиться до обгрунтування !х обсяггв за кри-тергями: максимгзацг! задоволення фгнансових гнтер-есгв власникгв, що вгддають перевагу поточним доходам; забезпечення стгйкого зростання; збереження фгнансово! ргвноваги; мшгмгзащ! середньозважено! вартостг капгталу та пошуку цгльового значення ди-вгдендгв шляхом гмгтацгйного моделювання у визна-чених межах. Це дозволить сформувати виважений пгдхгд до формування дивгдендно! полгтики пгдприемства вгдповгдно до його стратеги розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Показники дiяльностi суб'екив господарювання. URL: http:// ukrstat.gov.ua
2. Реун А. До чого готуватись 6i3Hecy у зв'язку i3 запро-вадженням плану BEPS. URL: https://evris.law/uk/stattja-do-chogo-gotuvatisja-biznesu-u-zvjazku-iz-zaprovadzhennjam-planu-beps/
3. Brennan M. J. Taxes, Market Valuation, and Corporate Financial Policy. National Tax Journal. 1970. Vol. 23. P. 417-427.
<
m I—
о
S со
Q_ 1=
<
О
<
S
Ш
4. Gordon M. J. Optimal Investment and Financing Policy. The Journal of Finance. 1963. Vol. 18. No. 2. P. 264-272.
5. Myers S. C. Capital Structure Puzzle. The Journal of Finance. 1984. Vol. 39. No. 3. P. 575-592.
6. Великий Ю. М., Велика О. Ю. Особливост дивн дендно! пол^ики украТнських корпорацм. Глобальн та на-цiональнi проблеми eKOHOMiKU. 2017. № 17. С. 219-223. URL: http://global-national.in.ua/archive/17-2017/49.pdf
7. Меренкова Л. О. Типи дивщендно! полiтики пщ-приемства та !х особливостК Ефективна eKOHOMiKa. 2016. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5328
8. Бабiченко В. В. Дивiдендна полiтика корпорацiй: виклики сучасного етапу. Ефективна eKOHOMiKa. 2014. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3227
9. Деревшська Н. В., 1щенко Н. А. Дивiдендна полт-ка пiдприемства та оцiнка ТТ ефективностi. Нaуковi записки. 2016. № 20. С. 48-52.
10. Lintner J. Distribution of Incomes of Corporations Among Dividends, Retained Earnings and Taxes. The American Economic Review. 1956. Vol. 46. P. 97-113.
11. Ченг Ли Ф., Финнерти Дж. И. Финансы корпораций: теория, методы и практика / пер. с англ. М. : ИНФРА-М, 2000. 686 с.
12. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация / пер. с англ. М. : Финансы и статистика, 1996. 624 с.
13. Хиггинс Р. С. Финансовый анализ: инструменты для принятия бизнес-решений / пер. с англ. М. : ООО «И.Д. Вильямс», 2007. 464 с.
REFERENCES
Babichenko, V. V. "Dyvidendna polityka korporatsii: vyk-lyky suchasnoho etapu" [Dividends Policy of Corporations: Challenges of Modern Stage]. Efektyvna ekonomika. 2014. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3227
Bernstayn, L. A. Analiz finansovoy otchetnosti: teoriya, praktika i interpretatsiya [Analysis of Financial Statements: Theo-
ry, Practice and Interpretation]. Moscow: Finansy i statistika, 1996.
Brennan, M. J. "Taxes, Market Valuation, and Corporate Financial Policy". National Tax Journal, vol. 23 (1970): 417-427.
Cheng, Li F., and Finnerti, Dzh. I. Finansy korporatsiy: teoriya, metodyipraktika [Corporate Finance: Theory, Methods, and Practice]. Moscow: INFRA-M, 2000.
Derevinska, N. V., and Ishchenko, N. A. "Dyvidendna polityka pidpryiemstva ta otsinka yii efektyvnosti" [Dividend Policy of an Enterprise and Evaluation of its Effectiveness]. Naukovi zapysky, no. 20 (2016): 48-52.
Gordon, M. J. "Optimal Investment and Financing Policy". The Journal of Finance, vol. 18, no. 2 (1963): 264-272.
Khiggins, R. S. Finansovyy analiz: instrumenty dlya prinyat-iya biznes-resheniy [Financial Analysis: Tools for Making Business Decisions]. Moscow: OOO «ID Vilyams», 2007.
Lintner, J. "Distribution of Incomes of Corporations Among Dividends, Retained Earnings and Taxes". The American Economic Review, vol. 46 (1956): 97-113.
Merenkova, L. O. "Typy dyvidendnoi polityky pidpryiemstva ta yikh osoblyvosti" [Types Dividend Policy of the Company and their Features]. Efektyvna ekonomika. 2016. http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5328
Myers, S. C. "Capital Structure Puzzle". The Journal of Finance, vol. 39, no. 3 (1984): 575-592.
"Pokaznyky diialnosti subiektiv hospodariuvannia" [Performance Indicators of Economic Entities]. http://ukrstat.gov.ua
Reun, A. "Do choho hotuvatys biznesu u zviazku iz za-provadzhenniam planu BEPS" [What Business to Prepare for When Implementing a BEPS Plan]. https://evris.law/uk/stattja-do-chogo-gotuvatisja-biznesu-u-zvjazku-iz-zaprovadzhen-njam-planu-beps/
Velykyi, Yu. M., and Velyka, O. Yu. "Osoblyvosti dyvidendnoi polityky ukrainskykh korporatsii" [Peculiarities of the Dividend Policy of Ukrainian Corporations]. Hlobalni ta natsion-alni problemy ekonomiky. 2017. http://global-national.in.ua/ archive/17-2017/49.pdf
