CC BY
12
УДК 336.781.2.02 (430)
СУЧАСНА ДИВ1ДЕНДНА ПОЛ1ТИКА КОМПАН1Й Н1МЕЧЧИНИ
© 2015
ШУБА 0. А.
УДК336.781.2.02 (430)
Шуба О. А. Сучасна дивiдендна полiтика компанiй Ымеччини
Метою cmammi е визначення особливостеш сучасноi див1дендно! полтики компанш Шмеччини. Визначено, що б'шьшкть акцюнер/в Шмеччини не вважають дивiденди основною причиною для утримання акцш i тому не вiдмовляються Bid володiння ащями nid час зменшення дивiдендiв. Вiдповiдно, акцонери масово не продають своi акцП, звiдси '¡хня цна залишаеться стабльною. Тобто можна вважати, що виплата дивiдендiв шмецькими компанiями не е основним чинником впливу на варткть акцш. Kpiм того, дивiдендна полтика компанш Шмеччини (на прикладi роз-глянутих компанш) характеризуеться залежтстю в'д фнансових потошв компанш та оподаткування дивiдендiв. КомпанП, як мають значт ф'шансовi потоки, стаб'шьно виплачують дивiденди. Загальна ставка оподаткування прибутку в Шмеччиш знаходиться в межах 23-33%, а дивi-денди зв'шьнеш в'д корпоративного податку. ТомукомпанИчастинуприбутку спрямовують на виплатудивiдендiв. Ключов'! слова: дивiдендна полтика, ф'шансовi потоки, корпоративш податки. Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 8.
Шуба Олена ApmypiBHa - кандидат географ'мних наук, доцент кафедри мiжнародноl економ'ши та свтового господарства, Хартли нацо-нальний утверситет iм. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украина) E-mail: shuba_e@ukr.net
УДК336.781.2.02 (430)
Шуба Е. А. Современная дивидендная политика компаний Германии
Целью статьи является определение особенностеш современнош ди-виденднош политики компаниш Германии. Выявлено, что большинство акционеров Германии не считают дивиденды основнош причинош для владения акциями и поэтому не отказываются от акциш во время уменьшения дивидендов. Соответственно, акционеры массово не продают свои акции, следовательно, их цена остается стабильнош. Таким образом, можно считать, что выплата дивидендов немецкими компаниями не является основным фактором влияния на стоимость акции Кроме этого, дивидендная политика компаниш Германии (на примере рассмотренных компаниш) характеризуется зависимостью от финансовых потоков компаниш и налогообложения дивидендов. Компании, имеющие значительные финансовые потоки, стабильно выплачивают дивиденды. Общая ставка налогообложения прибыли в Германии находится в пределах 23-33%, а дивиденды освобождены от корпоративного налога. Поэтому компании часть прибыли направляют на выплату дивидендов.
Ключевые слова: дивидендная политика, финансовые потоки, корпоративные налоги. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 8.
Шуба Елена Артуровна - кандидат географических наук, доцент кафедры международнош экономики и мирового хозяшства, Харьковскиш национальныш университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: shuba_e@ukr.net
UDC336.781.2.02 (430) Shuba E. A. Current Dividend policy of German Companies
The article is concerned with determining the characteristics of current dividend policy of German companies. It has been disclosed that the majority of shareholders in Germany does not consider dividends as the main reason to hold shares and therefore does not refuse from the shares when dividends are reducing. Accordingly, the shareholders do not sell their shares massively, hence their price remains stable. Thus, we can assume that distribution of dividends by German companies is not the major factor influencing the value of shares. In addition, the dividend policy of companies in Germany (on example of the companies that were considered) is characterized by dependence on the financial flows of companies as well as taxation of dividends. Companies with significant financial flows are distributing dividends consistently. General rate of profit taxation in Germany lies within 23-33%, while dividends are exempt from corporate income tax. Therefore, companies assign part of their profits for distribution of dividends. Key words: dividend policy, financial flows, corporate taxes. Pic.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 8.
Shuba Elena A. - Candidate of Sciences (Geography), Associate Professor of the Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: shuba_e@ukr.net
Аивцендна полiтика, що характеризуе розподк прибутку, виступае одним iз показниюв ефек-тивност функцюнування компанш. Дивцендш и повинш, з одного боку, задовольняти очжуван-ня акцiонерiв на отримання частини прибутку компани, а з шшого - формувати достатнш обсяг швестицшних ресурйв для подальшого розвитку компани. Дивценд-на полтика залишаеться одним iз найбкьш дискусшних питань фшансово! дшльност суб'екта господарювання, що зумовлюе актуальшсть дослцження дано! теми.
Метою стати е визначення особливостей сучасно! дивцендно! полижи компанш Шмеччини.
Проблематищ дивцендно! полiтики присвячено достатньо велику юльюсть праць як зарубiжних, так i в^чизняних учених. Дослцженням ще! проблеми за-ймались, зокрема, Ф. Модильяш та М. Мклер [1]. Го-ловна цея !х теори незалежност дивiдендiв полягае в
тому, що див^ендна полiтика аш на вартють капггалу, аш на варткть корпораци не впливае, осюльки акцюне-ри, отримавши дивценди, втрачають частину майбутни доходiв в1д приросту ринково! вартост акцш. Теорш переваги дивiдендiв, або «синиця в руках», авторами яко! е М. Гордон i Д. Лштнер [2], стверджуе, що кожна одини-ця поточного прибутку, виплаченого у формi дивiдендiв, значить для акцiонерiв завжди бкьше, шж прибуток, вкладений на майбутне, у зв'язку зi властивим йому ри-зиком. Виходячи з дано! теори, максимiзацiя дивценд-них виплат мае бкьшу перевагу, шж капiталiзацiя прибутку. Ю. Фама та К. Френч [3] визначили, що в перюд з 1978 по 1999 рр. юльюсть корпорацш США, що спла-чувала дивценди, постшно знижувалася, що поставило шд сумшв теорш переваги дивiдендiв.
Проаналiзувавши змши курсу акцш 318 корпорацш протягом певного перюду, вони дшшли висновку,
що основними факторами, що мають значення для при-йняття рiшення про виплату дивiдендiв, е очiкуваний рiвень майбутнгх прибуткiв та рiвень дивiдендiв, що сплачувались в попереднi роки. Ф. Блек i М. Шольц [4] зробили припущення, що розмiр дивiдендiв мае несут-тевий вплив, або зовсГм не впливае на зростання акцш у майбутньому.
У роботах вГтчизняних науковцiв I. I. Приймак та М. М. Байдала [5] проводиться огляд дослгджень, що стосуються дивгдендно! полiтики. Але, незважаючи на значну юльюсть праць науковцiв, питання дивгдендно! полiтики залишаються дискусiйними, а тому потребу-ють подальших дослiджень.
А ивiдендна полiтика е важливим аспектом функ-/ \ цiонування акцюнерного товариства, шструмен-/ I том впорядкування корпоративних вiдносин, структури та складу власного катталу. Окремi швесто-ри, здебгльшого, юридичнi особи, вiддають перевагу ре-iнвестуванню прибутку в компанш з метою майбутньо-го збгльшення курсу акцiй; iншi iнвестори, переважно фь зичнi особи, надають перевагу максимальним дивгденд-ним виплатам. Дивгдендна полiтика континентальних европейських компанiй вгдрГзняеться рiзноманiтнiстю. Так, у Нiмеччинi компани платять дивiденди частiше, нiж американсью компани, але вони, як правило, меншi у спiввiдношеннi дивiденд на акцш. Крiм того, у Шмеччиш величина дивiдендiв та дивiдендна полпика бкьше зале-жать вiд результайв дiяльностi компани, а не очжувань акцiонерiв. Також нiмецькi компани можуть вгдмовити-ся вГд виплати дивiдендiв у разi зменшення очжувано! рентабельности компани. Емпiричне спостереження шд-твердило, що компани Нiмеччини поступово регулюють дивiденди у вГдповГдь на змши в доходах [6].
Основним законом, що регулюе дГяльнГсть акцю-нерних компанш Нiмеччини, е Закон «Про акцюнерш товариства Нiмеччини», один з параграфа якого регулюе розподгл прибутку. Компани повиннГ формувати резерви з прибутку для виплати дивгдендш, але це виконуеться не вама компанГями, осккьки Гснують й шш умови, за-твердженi в статуи корпорацГ!, що дають змогу обходити цей параграф Закону. Наприклад, правлшня в правi пере-водити до 100 % прибутку в резерви. КрГм того, даний параграф не зобов'язуе менеджерiв виплачувати мшмальну суму дивiдендiв акцiонерам, тому часто в шмецьких ком-панiях проходить полпика зниження ршня дивiдендiв. Юридично, при ухваленнi рiшення про дивгдендну по-лГтику, керiвництво мае право взяти до уваги прибуток тгльки материнсько! (неконсолiдованiй) компани [7].
Шмецью корпорацГ! переважно випускають при-вглейоваш акцГ1. Майже в усГх випадках вони не мають права голосу, але дають право на отримання мшмаль-ного дивгденду. Загалом, якщо цГ дивгденди не виплаченi протягом двох роив, то привглейоваш акцГ! стають акщ-ями, що дають право голосу на зборах акцюнерГв. При-вглейоваш акцГ! пропонують сво!м власникам не тгльки переваги у виплатГ дивГдендГв, але Г можливГсть отримання додаткового прибутку з корпорацГ! в розмГрГ вГд 0,50 евро до 1 евро за акцш. ДодатковГ дивгденди представ-ляють собою виплату, яка виплачуеться шсля отримання
основних див1денд1в за прив1леиованими акцшми, виплати по реши акц1И, i коли сума виплати по шших ак-ц1ях досягае суми виплати за привкеИованими акцiями, залишок нерозподкеного прибутку виплачуеться вам акцюнерам порiвну, проте, як правило, власники привт-леИованих акцiИ отримують бкьшиИ прибуток [6].
Одним з наИбкьш важливих фондових iндексiв Шмеччини е iндекс DAX, якиИ вцображае стан економiки кра!ни. До складу шдексу входить
30 наИбкьш великих компанш - «блакитних фiшок» Шмеччини, що формують топ-лист Франкфуртсько! фондово! бiржi. Серед постiИних учасникiв DAX таю шмецью концерни, як Siemens, Daimler, RWE, E. On, Bayer, Allianz, Volkswagen, авiакомпанiя Lufthansa, банки Commerzbank i DeutscheBank.
У табл. 1 воображена ккьюсть дивiдендiв, що на-раховувалася протягом дослiджуваного перюду (20072014 рр.) на одну акцш.
У ходi дослiджування нами були обраш наИпотуж-нiшi компани, що входять до складу DAX, та яю е без-перечними лiдерами у сво!х галузях.
Дивцендна прибутковiсть 29 з 30 акцш в шдека DAX вище 10^чних державних облiгацiИ Нiмеччини. бдиниИ виняток - Commerzbank, якиИ не платив дивь денди з 2007 р. Ид час свггово! фшансово! кризи у 2008 р. Commerzbank звернувся за державною допомогою i припинив виплату дивiдендiв. У 2008-2011 рр. банк зазнав серИозних збитюв, а в наступш роки працював над вцновленням рентабельностi та змiцненням показниюв балансу. Керiвництво банку планувало вцновити виплату дивiдендiв вже у юнщ 2015 р.
Thyssen Krupp - наИбкьша металургiИна компанiя Шмеччини - два роки не виплачувала дивценди з причини завершення чотирьох фiнансових рокiв поспкь
31 збитком, але недавно вiдновила виплату дивiдендiв, i дивiдендна прибутковiсть акцш концерну трохи вище 10^чних держоблиацш Нiмеччини. На думку аналпи-юв, те, що компанiя оголосила дивценди в 11 евроцен-тiв на акцш, - результат трансформаци, шсля того як вона опинилася в тяжкому становищ^ вела розпродаж активiв i збкьшила капiтал. Загальна сума дивiдендiв, що були виплаченi за 2013-2014 фшансовиИ рiк, склала 62 млн евро. Динамка виплати дивiдендiв цих компанiИ вiдображена на рис. 1.
Iншi з розглянутих нами компанш за дослцжува-ниИ перюд не припиняли виплату дивiдендiв, а деяю з компанiИ навiть щорiчно !х пiдвищували (рис. 2).
Даш рис. 2 демонструють, що три з десяти розглянутих компанш - SAP, Siemens та Munchener Ruckversi-cherungs-Ge, за дослiджуваниИ перюд жодного року не знижували розмiр дивiденду на акцiю, а, навпаки, шдви-щували. Розмiр дивiденду на акцш компани Volkswagen з 2007 р. до 2009 р. зростав, лише у 2010 р. компани до-велося знизити цеИ показник, але в подальшi роки спо-стериаеться поступове пiдвищення (бкьш, шж у 2 рази у 2014 р. у порiвняннi з 2010 р.).
Енергетичш компани Нiмеччини значно знизили розмiр сво!х дивiдендiв за дослцжуваниИ перiод: ком-панiя E. On - з 3,35 евро за акцш у 2007 р. до 0,50 евро у
Таблиця 1
Дивщенди на 1 акщю, евро
Компажя PiK
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
1. SAP 0,46 0,50 0,50 0,50 0,60 0,75 0,85 1,00
2. Volkswagen 1,25 1,80 1,93 1,60 2,20 3,00 3,50 4,00
3. Siemens 1,45 1,60 1,60 1,60 2,70 3,00 3,00 3,00
4. K+S 0,50 0,50 2,40 0,20 1,00 1,30 1,40 0,25
5. Commerzbank 0,75 1,00 - - - - - -
6. ThyssenKrupp 1,00 1,30 1,30 0,30 0,45 - - 0,11
7. DeutcheBoerse 1,70 2,10 2,10 2,10 2,10 2,30 2,10 2,10
8. E. On 3,35 4,10 1,50 1,50 1,50 1,00 1,10 0,50
9. Munchener Ruck-versicherungs-Ge 4,50 5,50 5,50 5,75 6,25 6,25 7,00 7,25
10. RWE 3,50 3,15 4,50 3,50 3,50 2,00 2,00 1,00
11. BASF 3,00 3,90 1,95 1,70 2,20 2,50 2,60 2,70
12. Allianz 3,80 5,50 3,50 4,10 4,50 4,50 4,50 5,30
Джерело: складено автором за матерiалами [8].
Дивщенди на акщю, евро
1,4
1,2
0,6
0,4
0,2
2007
2008
2009 2010 fr- Thyssen Krupp
2011 2012 — Commerzbank
2013
2014 PiK
Рис. 1. Дивщенди на акцiю, що сплачуються компанiями Thyssen Krupp i Commerzbank, за перiод 2007-2014 рр., евро[8]
2014 р., компанiя RWE - з 3,50 евро у 2007 р. до 1,0 евро у 2014 р.
Виходячи з того, що в бкьшост випадюв розмГр дивiдендiв в компанГях Нiмеччини залежить вГд фшансо-вих результатГв, можна вважати, що за цеИ перГод фГнан-совГ результати дослГджуваних компанГИ погГршились.
Deutche Boerse за дослГджуваниИ перГод виплачу-вала стабГльниИ дивГденд - 2,10 евро на акцш (спосте-рГгалося лише одноразове пГдвищення у 2012 р. до 2,30 евро). РозмГри дивГдендГв компани K+S, BASF та Allianz у перГод з 2007-2014 рр. коливалися.
За останш десять роив серед емГтентГв, чи! акцГ! входять в Гндекси MDAX, SDAX i TechDAX, 28 компанГИ щорГчно пГдвищували дивГденди бГльш шж на 10 %. У числГ компанГИ, якГ швидше за всГх збГльшували дивГ-
денди, була STRATEC Biomedical: у 2004 р. вона випла-тила 0,05 евро на акцш, а за фшансовий piK, що закш-чився 30 вересня 2014, - 0,60 евро. Найбкьш рентабель-ними компанiями на ринку Шмеччини е Deutsche Boerse i SAP. За даними останньо! piчноi фшансово! звiтностi, у пеpшiй компани операцшна pентабельнiсть склала 42 %, у дpугiй - 31 %.
У табл. 2 представлен даш щодо ваpтостi акцiй 12 компанш, що е «блакитними фiшками» Шмеччини у piзних галузях (програмне забезпечення, автомобкьна пpомисловiсть, машинобудування, промислова хiмiя, банкiвська справа та ш.).
Найвища ринкова ваpтiсть за показниками DAX -у виробника програмного забезпечення SAP - 70,5 млрд евро, за ним йде автомобкьний концерн Volkswagen з
0
Дивщенди на акц1ю, евро
8
1 - SAP
2 - Volkswagen
3 - Siemens
4 - K+S
5 - Deutche Boerse
6 - E. On
7 - Munchener
Ruckversicherungs-Ge
8 - RWE
9 - BASF
10 - Allianz
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Рис. 2. Дивщенди на акщю, що сплачуються нiмецькими компашями, за перiод 2007-2014 рр., евро [8]
Таблиця 2
Варткть акцiй компанiй, евро
Компажя PiK
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
SAP 35,53 25,24 33,00 38,10 40,85 60,69 62,31 58,26
Volkswagen 1000,00 38,02 65,74 121,40 115,75 172,15 204,15 184,65
Siemens 108,86 52,68 64,21 92,70 73,94 82,20 99,29 93,75
K+S 162,75 39,97 39,99 56,36 34,92 35,00 22,37 22,92
Commerzbank 26,26 6,64 5,88 5,55 1,30 1,43 11,71 10,98
ThyssenKrupp 38,35 18,96 26,40 30,98 17,72 17,76 17,76 21,26
DeutcheBoerse 135,75 51,50 58,00 51,80 43,12 46,21 60,20 59,22
E. On 145,59 28,44 29,23 22,93 16,67 14,09 13,42 14,19
Munchener Ruckversiche-rungs-Ge 132,94 111,00 108,67 113,45 94,78 136,00 160,15 165,75
RWE 96,45 63,33 68,23 49,89 27,15 31,24 36,61 26,65
BASF 101,41 27,73 43,46 59,70 53,89 71,15 77,49 69,88
Allianz 147,95 75,00 87,15 88,93 73,91 104,80 130,35 137,35
Е?
CQ О О
О ^
Q_
О <
СО
<
о
ш
Джерело: складено автором за матерiалами [8].
69,8 млрд евро, а замикае трiйку лiдерiв з найвищою ка-пiталiзацieю компанiя Siemens з 67,8 млрд евро.
KpiM фшансових результатiв компани, на вибiр ди-вцендно! полiтики в Нiмеччинi значний вплив мае подат-кова политика. Дохiд юридичних осiб у Шмеччиш обкла-даеться корпоративним податком (Körperschaftsteuer) за ставкою 15 %. Витрати шдлягають вцрахуванню з подат-ково'1 бази вiдповiдно до законодавства, тобто фактично податок стягуеться з прибутку. Додатково утримуеться т. зв. «внесок солидарность (Solidaritaetszuschlag) у роз-мiрi 5,5 % в1д суми корпоративного податку, що збкьшуе ефективну ставку до 15,83 %.
^м того, шдлягае сплатi комерцiйний податок (Gewerbesteuer), ставка якого визначаеться на мкцево-
му рiвнi та варiюеться вiд 7 % до 17,1 % (у бкьшост великих мкт близько 15%). Цей податок також стягуеться з прибутку компани, хоча правила обчислення податко-во! бази дещо вiдрiзняються вiд вiдповiдних правил для корпоративного податку. Таким чином, загальна ефек-тивна ставка оподаткування прибутку в Шмеччиш варь юеться в межах 23-33 %.
Отримуваш шмецькою компанiею див1денди звiльненi вiд корпоративного податку. Однак при цьому 5 % отриманих дивiдендiв додаються назад до податково! бази (як оцшка витрат, здiйснених для отримання даного неоподатковуваного доходу), тоб-то ефективно звкьнеш вiд податку лише 95 % отриманих
дивГдендГв. ДивГденди вiд дочГрнгх компанiй звкьнеш також i вiд комерцiйного податку, але тгльки якщо частка участ в дочiрнiй компани становить не менше 15 %. Крiм того, обкладаються комерцiйним податком дивiденди вгд зарубiжних компанiй, якГ не е «активними» компан1я-ми (тобто отримують дохГд вГд власно! пiдприемницько! д1яльностГ) [6].
ПрирГст капiталу, пГд яким тут розумiеться прибу-ток вГд реалiзацi! акцiй дочГрнгх компанiй, звгльнений вГд корпоративного та комерцГйного податюв, але 5 % вГдповГдно! суми додаеться назад до податково! бази. Таким чином, як Г у випадку з дивГдендами, ефективно звгльнеш вГд податку 95 % приросту капталу.
У результатГ нГмецька компанш, яка отримуе дохГд лише у виглядГ дивГдендГв Г приросту кашталу, як правило, сплачуе податок за ефективною ставкою лише близь-ко 15 %, що в принцип дозволяе використовувати таю компани як холдинговГ компани в мГжнародних групах.
УвГдповГдностГ до нового корпоративного подат-кового кодексу Шмеччини, дохГд, отриманий у виглядГ дивГдендГв, не включаеться в базу опо-даткування з податку на прибуток, за винятком двох випадюв. За стандартною ставкою податку на дохГд шд-лягають оподаткуванню, по-перше, дивГденди банкГв Г фшансових компанГй, отриманГ вГд короткострокових вкладень в акцп, Г, по-друге, дивГденди вГд володГння пакетами менше 10 % шдлягають обкладенню мунщи-пальним торговим податком 13-20%, залежно вГд про-вшцп, в яюй була зареестрована компан1я. В шших ви-падках отриманГ нГмецьким холдингом дивГденди не оподатковуються.
ВихГдш дивГденди - виплати акщонерам холдингу -за загальним правилом оподатковуються за ставкою 25,5 %. Для зменшення податкових втрат можна вико-ристовувати два способи:
1) угоди про уникнення подвшного оподаткування. Шмеччина шдписала такГ угоди з бгльш шж 70 кра!нами. Умови угод про уникнення подвшного оподаткування для рГзних кра!н не однаковГ, але в цглому механГзм ви-користання таких угод досить простий;
2) директива 6С 90/435 щодо дочГрнгх компанГй. Ця директива надае додатковГ пгльги з податку у джерела при виплатГ дивГдендГв резидентам 6С. Податок не стя-гуеться, якщо участь складае 25 %. Однак при складанш податкових схем необхГдно звернути увагу на одну об-ставину. ВГдповГдно до ст. 50ё кодексу про доходи пгльги по вищевказанш ДирективГ не застосовуватимуться, якщо виявиться, що особи, якГ володшть компанГею в 6С, яка, своею чергою, е акцюнером нГмецького холдингу, не отримали б звгльнення вГд податкГв за директивою 6С, якщо б володгли холдингом безпосередньо.
Для оптимшаци оподаткування на всгх етапах роз-подглу дивГдендГв необхГдно звертати увагу не тгльки на угоди Шмеччини, але Г на угоди про уникнення подвшного оподаткування, укладеш кра!ною 6С, в яюй зареестрована промГжна компанш. Для обрання юнцево! компани доцгльно вибрати кра!ну, яка мала б угоди як з Шмеччиною, так Г з кра!ною 6С, в яюй зареестрована промГжна компанш.
ВИСНОВКИ
ДивГдендна полiтика компанiй HÎMe44MHM (на при-кладi розглянутих компанш) характеризуемся залежшс-тю вiд фiнансових потоюв компанiй та оподаткування дивiдендiв. Виплата дивГдендш нiмецькими компанiями не е основним чинником впливу на варткть акцiй. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Модильяни Ф. Сколько стоит фирма? Теорема ММ / Ф. Модильяни, М. Миллер / Пер. с англ. - 2-е изд. - М. : Дело, 2001. - 272 с.
2. Gordon, M. J. The Cost of Equity Capital: A Reconsideration / M. J. Gordon, L. I. Gould // Journal of Finance. - 1979. -№ 33. - P. 849-861.
3. Fama, E. The Capital Pricing Model: Theory and Evidence / E. Fama, K. French // Journal of Economic Perspectives. - 2009. -Vol. 18. - № 3. - P. 25-46.
4. Black, F. The Effect of Dividend Yield and Dividend Policy on Common Stock Pricesan Return / F. Black, M. Sholes // Journal of Financial Economics. - 1974. - Vol. 1. - P. 1-22.
5. Приймак I. I. Дивщендна политика як стратепя пщпри-смства у сферi розподту прибутку / I. I. Приймак, М. М. Байдала // Фшанси УкраГни. - 2011. - № 6.
6. Wieczner, J. Why GE could retake throne asking of all dividends tocks / Jen Wieczner [Electronic resource]. - Mode of access : http://fortune.com/2015/04/10/ge-dividend-stocks/
7. Andres, Ch. The Dividend Policy of German Firms / Christian Andres, André Betzer, Marc Goergen, Luc Renneboog [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.researchgate.net/
publication/4867647_Dividend_policy_of_German_firms__a_dy-
namic_panel_data_analysis_of_partial_adjustment_models
8. Франкфуртська бiржа // Офщмний веб-сайт [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.boerse-frankfurt.de
REFERENCES
Andres, Ch. et al. "The Dividend Policy of German Firms". http://www.researchgate.net/publication/4867647_Dividend_
policy_of_German_firms_a_dynamic_panel_data_analysis_of_
partial_adjustment_models
Black, F., and Sholes, M. "The Effect of Dividend Yield and Dividend Policy on Common Stock Pricesan Return". Journal of Fi-nancialEconomics, vol. 1 (1974): 1-22.
Fama, E., and French, K. "The Capital Pricing Model: Theory and Evidence". Journal of Economic Perspectives, vol. 18, no. 3 (2009): 25-46.
Frankfurtska birzha : ofitsiinyi veb-sait. http://www.boerse-frankfurt.de
Gordon, M. J., and Gould, L. I. "The Cost of Equity Capital: A Reconsideration". Journal of Finance, no. 33 (1979): 849-861.
Modiliani, F., and Miller, M. Skolko stoit firma? Teorema MM [How much is the company? MM Theorem]. Moscow: Delo, 2001.
Pryimak, I. I., and Baidala, M. M. "Dyvidendna polityka yak stratehiia pidpryiemstva u sferi rozpodilu prybutku" [Dividend policy as a strategy for the company in profit distribution]. Finansy Ukrainy, no. 6 (2011).
Wieczner, J. "Why GE could retake throne asking of all dividends tocks". http://fortune.com/2015/04/10/ge-dividend-stocks/
