CC BY
45
УДК 336.22
ОПОДАТКУВАННЯ ДИВ1ДЕНД1В ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ЗАЛУЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1Й
© 2014
ГРЕЧКО А. В.
УДК 336.22
Гречко А. В. Оподаткування дивiдендiв як фактор впливу на залучення швестицш
Метою cmammi е надання практичних рекомендацй щодо вдосконалення системи оподаткування див1денд1в на основi проведення дослдження норм податкового законодавства Украни та iнших краш з даного питання. При аналзi, систематизацИ та узагальненш наукових праць бага-тьох учених було розглянуто проблему оподаткування дивiдендiв в УкраЫ та його вплив на залучення нвестицш. У результатi дослдження проаналвовано мсця Украни в мiжнародному рейтингу легкостi ведення б'знесу за суб'тдексами захисту прав 'твестора та р'внем розвитку податково'1 системи; рейтингу iнвестицiйно¡ привабливостi, складеному Европейською Бiзнес-Асоцiацiею, i виявлено, що Украна мае несприят-ливий iнвестицiйний клмат iнизькийр'веньрозвиткуподаткових 'нститут'в; проаналвовано дюче податковезаконодавство Укранизпитань оподаткування дивiдендiв, що втлене в нормах Податкового кодексу; здшснено пор'вняльний аналз моделей оподаткування дивiдендiв в УкраЫ та за кордоном за такими критер'тми: платник податку, база оподаткування, мехашзм сплати, ставка, податковi тльги; проанал'зовано роз-мiри надходження нвестицш в економку Украни за пер'юд 2013 - 2014 рр.; надано практичн рекомендацИщодо вдосконалення втчизняноi системи оподаткування дивiдендiв з використанням позитивного досвiду заруб'жних кран. Перспективою подальших дотджень у даному напрямi е визначення впливумеханзму оподаткування на р'юень iнвестицiйно¡привабливостi Украм. Ключов'! слова: податки, податкова система, дивiденди, ащонерне товариство, iнвестицil, швестор. Табл.: 2. Ббл.: 17.
Гречко Алла Володимирiвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки i тдприемництва, Нацональний техн'мний ушвер-ситет Украни «Кивський полтехн'тий i'нститут»(пр. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украна) E-mail: alla_grechko@ukr.net
УДК 336.22
Гречко А. В. Налогообложение дивидендов как фактор влияния на привлечение инвестиций
Целью статьи является предоставление практических рекомендаций по совершенствованию системы налогообложения дивидендов на основе проведения исследования норм налогового законодательства Украины и других стран по данному вопросу. При анализе, систематизации и обобщении научных трудов многих ученых была рассмотрена проблема налогообложения дивидендов в Украине и его влияния на привлечение инвестиций. В результате исследования проанализированы места Украины в международном рейтинге легкости ведения бизнеса по субиндексу защиты прав инвестора и уровню развития налоговой системы; рейтинге инвестиционной привлекательности, составленном Европейской Бизнес-Ассоциацией, и выявлено, что Украина имеет неблагоприятный инвестиционный климат и низкий уровень развития налоговых институтов; проанализировано действующее налоговое законодательство Украины по вопросам налогообложения дивидендов, воплощенное в нормах Налогового кодекса; осуществлен сравнительный анализ моделей налогообложения дивидендов в Украине и за рубежом по следующим критериям: налогоплательщик, база налогообложения, механизм уплаты, ставка, налоговые льготы; проанализированы размеры поступления инвестиций в экономику Украины за период 2013 - 2014 гг.; даны практические рекомендации по совершенствованию отечественной системы налогообложения дивидендов с использованием положительного опыта зарубежных стран. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является определение влияния механизма налогообложения на уровень инвестиционной привлекательности Украины. Ключевые слова: налоги, налоговая система, дивиденды, акционерное общество, инвестиции, инвестор. Табл.: 2. Библ.: 17.
Гречко Алла Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и предпринимательства, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: alla_grechko@ukr.net
UDC 336.22
Grechko A. V. Taxation of Dividends as Factor of Influence on Attraction of Investments
The article is aimed at providing of practical recommendations to improve the system of dividends taxation based on research of the norms of the tax legislation of Ukraine and other countries on the matter. Analysis, system-ization and compilation of related works from large number of scientists' publications was concerned with the subject of the dividends taxation in Ukraine as well as its impact on investment. The study analyzed the place of Ukraine in the international ranks «Ease of doing business» with the subindices protection of the rights of the investor and the level of development of the tax system; in the rating of investment attractiveness, compiled by the European Business Association, wherein was found that Ukraine has an unfavorable investment climate and weak fiscal institutions; the current tax law of Ukraine on taxation of dividends, embodied in the norms of the Tax Code, was analysed; the comparative analysis of taxation models of dividends in Ukraine and abroad was carried out according to the following criteria: taxpayer, taxation base, way of paying, tax rate, tax incentives; analysis of the size of investment made in the economy of Ukraine for the period 2013-2014 years; practical recommendations for the improvement of the domestic system of dividends taxation using the positive experience of the foreign countries was offered. The prospect of further research in this direction is to determine the impact of the taxation mechanism on the level of investment attractiveness of Ukraine. Key words: taxes, tax system, dividends, stock, investment, investor. Tabl.: 2. Bibl.: 17.
Grechko Alla V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: alla_grechko@ukr.net
Вагомим фактором ефективного розвитку еконо-
мiчних процесГв е iнвестування. Iнтенсивнiсть
залучення iнвестицiй залежить вiд сприятливостi швестицшного клiмату в краМ, який, у свою чергу, залежить вГд рiвня розвитку iнститутiв усерединi само! кра-!ни. До основних шститутГв, що формують iнвестицiйну привабливiсть вГтчизняно! економiки, можна вiднести: законодавчi та нормативы акти, що регулюють швести-цгйну дiяльнiсть, та !х здатшсть забезпечити захист прав iнвестора, а також податковi iнститути. На сьогодншнш день iнвестицiйна привабливiсть Укра'1ни для шоземних е досить низькою, а вггчизняш iнвестори не здатнi само-тужки забезпечити необхiдний рiвень кашталовкладень. Саме тому владою кра'1ни мають вживатися всi можли-вi заходи для стимулювання швестицшно! дiяльностi, особливо в прюритетш галузi економiки, що визначеш постановою КМУ. Одним iз напрямкiв покращення ш-вестицiйного клГмату в УкраМ е створення ефективних iнститутiв оподаткування. У даному дослГдженш автором особливу увагу звернено на оподаткування дивГден-дiв. Дане питання е досить актуальним на сьогодншнш день, адже найбкьш щкавими для iнвесторiв е швестищ! саме в корпоративний каптал, якi дають 1м право на во-лодшня частиною бiзнесу, а з шшого боку, корпоративний сектор в УкраМ е недостатньо розвиненим, i значна кiлькiсть акцiонерних товариств у сво!й дiяльностi вихо-дить за рамки законодавчого поля. Саме тому, на нашу думку, побудова ефективно'1 системи оподаткування ди-вiдендiв може бути одним зi стимулiв розвитку корпоративно! сфери i залучення корпоративного капiталу.
Укра!нськi науковщ мають певнi здобутки в дослГ-дженнi впливу механгзму оподаткування дивГдендГв на ефективнiсть залучення iнвестицiй. Серед них можна вГд-мiтити науковi працi таких вчених, як: Н. С. Медведкова
[1], Н. М. Шмиголь [2], А. I. Кормишова [2], А. А. Антонюк
[2], Е. В. Бавин [3] та шш1 Однак, зважаючи на сучасш ре-алГ1 у сферi оподаткування, можна зробити висновок про те, що даний напрям дослГдження потребуе подальшого доопрацювання г розробки з метою вдосконалення ш-ститутГв оподаткування дивГдендГв в Укра!нГ з викорис-танням позитивного досвГду Гноземних кра!н, для знахо-дження балансу штерейв платникГв податкГв Г держави.
Оцшюючи рГвень розвитку вГтчизняного шсти-туцшного середовища та ГнвестицГйний клГмат, можна стверджувати, що вони е несприятливими для залучен-ня швестицш. ПГдтвердженням цього е досить низький рГвень Укра!ни в рейтингах, що складаються мГжнарод-ними оргашзац1ями. Так, за рейтингом легкостГ веден-ня бГзнесу, що складаеться СвГтовим банком, Укра!на посГдае 112 мксце серед 189 кра!н свиу, що на 25 пози-цш вище, нГж у попередньому рощ (137 мкце у 2013 р. Г 152 мксце у 2012 р.). Рейтинг складаеться на тдставГ 10 шдикаторГв регулювання пГдприемницько! дГяльностГ, що враховують час Г вартГсть виконання пГдприемцем вимог держави з реестрацГ! нового пГдприемства, дГяльностГ пГдприемства, ведення торговельних операцГй, забезпечення виконання контрактГв, оподаткування Г закриття пГдприемства. Кожен шдикатор мае рГвну вагу [4]. При цьому не враховуються таю змшш, як макро-економГчна полГтика, якГсть Гнфраструктури, квалГфжа-ц1я робочо! сили, коливання валютних курсГв, думки ш-
весторГв, безпека Г рГвень корупцГ!. Отже, з 10 ГндикаторГв у даному дослГдженш основна увага нами придГляеться саме захисту швесторГв Г оподаткуванню. Що стосуеть-ся индикатора захисту швестора, вГн е досить низьким у 2014 р.- 128 мксце (2013 р.- 127). Даний субшдекс вГдо-бражае, наскГльки в кра!нГ розвинений шститут корпоративно! етики, що характеризуе повноваження вищого менеджменту компанГ! у прийняттГ стратегГчних рГшень, а також вГдповГдальшсть вищого керГвництва перед ак-цГонерами за управлГння компашею та рГвень захисту прав мшоритарних акцГонерГв [4]. Так, даний субшдекс дорГвнюе у 2014 р. 4,3 бала, що вГдповГдае рГвню Росш-сько! ФедерацГ!, але е значно нижчим, шж у США (8,3 бала), Грузи (7 балГв) чи ПольщГ (6 балГв). СубГндекс захисту прав швесторГв е середшм значенням таких скла-дових: прозорксть операцГй - 5 балГв (Гз 10 можливих), вГдповГдальнГсть директорГв за проведення операцГй у сво!х штересах - 2 бали, здатнГсть акцюнерГв подати в суд на посадових осГб Г директорГв за неправомГрш дГ! -6 балГв [4]. Варто зазначити, що показник даного субш-дексу дещо знизився в порГвнянш з чотирма попередш-ми роками, коли його значення залишалося на одному й тому ж рГвш - 4,7 бала (табл. 1).
СубГндекс «Сплата податкГв» складаеться з трьох показниюв: кГльюсть платежГв протягом року, витрати часу на шдготовку податково! звГтностГ та сплата податкГв (ПДВ, податок на прибуток, внески на сощальне страхування); узагальнена ставка податку (табл. 2) [4].
Також варто звернути увагу на шдекс швестицшно! привабливостГ, який складаеться бвропейською бГзнес-асоцГацГею (6БА). ВГн розраховуеться як середне арифметичне оцшок п'яти запитань: Як Ви ощ-нюете ГнвестицГйний клГмат в УкраМ? Як Ви оцшюете поточний ГнвестицГйний клГмат для Вашо! компанГ! у порГвнянш з попередшми трьома мГсяцями? ЯкГ ВашГ очГкування щодо швестицшного клГмату в Укра!нГ на на-ступнГ три мГсяцГ? Чи прибутковим, на Ваш погляд, буде для нових учасникГв ринку Гнвестування в УкраМ протягом наступних трьох мкящв? ЯкГ ВашГ очГкування щодо бГзнес-середовища у ВашГй основнГй галузГ дГяльностГ на наступнГ три мкящ? Так, оцГнка ГнвестицГйно! привабливостГ Укра!ни пГдвищилась пГсля найнижчого за всю кторш проведення дослГдження шдексу в четвертому кварталГ 2013 р., коли вш склав 1,81 з п'яти можливих до 2,72, що е найкращим показником з 2011 р. Проте ш-вестицшна привабливГсть Укра!ни лишаеться низькою. Серед факторГв, що найбГльш негативно впливають на ГнвестицГйний клГмат у краМ, шоземш Гнвестори видГ-ляють фГскальний тиск на бГзнес (24 %), фшансову пози-цГю уряду (рефГнансування держборгу, валютне регулювання, бюджетний дефщит), що становить 15 %. Також вони вГдзначають проблеми ефективного законодавства та судово! системи (8 %) Г корупцш (7 %) [1].
Компашею Research & Branding Group за Мщативою ММстерства доходГв Г зборГв Укра!ни було проведено дослГдження серед керГвникГв американських, европейських та укра!нських компанГй-ГнвесторГв для оцГнки якостГ ш-вестицГйного клГмату та рГвня ГнвестицГйно! активностГ в УкраМ [5]. 1ндекс ГнвестицГйно! привабливостГ склав 4,40 Гз 10 можливих балГв, податкова система - 3,5 бала.
Таблиця 1
Динамка субшдекса захисту прав швест^в в УкраУни [4]
Рк Прозорiсть операцш Вiдповiдальнiсть директорiв за прове-дення операцiй у своУх штересах Здатнкть акцiонерiв подати в суд на посадових осiб i директорiв за неправомiрнi дГУ 1нтегральний субшдекс захисту прав iнвесторiв
2009 1 3 7 3,7
2010 5 2 7 4,7
2011 5 2 7 4,7
2012 5 2 7 4,7
2013 5 2 7 4,7
2014 5 2 6 4,3
Таблиця 2
Динамiка показникiв, що характеризуют рiвень розвитку податковоУ системи УкраУни [4]
Рк Кiлькiсть платежiв на рiк Час для сплати податкових платежiв Сукупна податкова ставка (у высотках до комер^йного прибутку) Мкце УкраУни серед шших краУн свггу за рiвнем розвитку податковоУ системи
2009 99 848 58,4 180 мкце серед 181 кра'ши
2010 147 736 57,2 181 мкце серед 183 кра'ш
2011 135 657 55,5 181 мкце серед 183 кра'ш
2012 135 657 57,1 181 мкце серед 183 кра'ш
2013 28 491 55,4 165 мкце серед 185 кра'ши
2014 28 390 54,9 164 мкце серед 185 кра'ши
З жовтня 2013 р. по червень 2014 р. штегральний податковий гндекс, який вимГрюеться фахГвцями 6БА уже вп'яте, не зазнав Гстотних змгн Г становить 2,37 бала з п'яти можливих. При тому, що на початок жовтня 2013 р. цей показник становив 2,41 бала з п'яти можливих [6]. Податковий шдекс розраховуеться по таких компонентах, як: яюсть податкового законодавства, яке займае у структурГ шдексу 15 %; адмМстрування податюв - 40 %; фГскальний тиск - 30 %; яюсть податкового обслугову-вання - 15 %. У результата близько 75 % учасниюв до-слГдження негативно оцшили якГсть податкового законодавства [6]. Близько 63 % респондентГв вГдзначили, що податкова звГтнГсть була Г залишаеться складною Г незручною. Близько 48 % опитаних визнали, що тиск податкових органГв Г «пропозицГ!» сплатити податки авансом усе ще заважають дшльноста [6]. Таким чином, несуттеве, проте все одно зниження показника 1ндексу свГдчить про те, що настро! бГзнесу Гстотно не змшили-ся Г платники податюв так само гостро вГдчувають певш вади системи оподаткування.
Таким чином, як видно з проведеного вище аналГзу, вагомий негативний вплив на розвиток бГзнесу в УкраМ мае недосконала систем оподаткування. Зокрема, у даному дослГдженш автором буде зроблено акцент саме на оподаткуванш дивГдендГв. Це пов'язано з тим, що найбкьш привабливими для швесторГв е шве-стицГ! в корпоративний сектор, якГ здшснюються за рахунок придбання акцГй публГчних акцГонерних това-риств, що дозволяе швесторам отримувати у власнГсть частку вГд бГзнесу, в який було швестовано капГтал. За
статистичними даними, наразГ в Укра!нГ зареестровано 24 610 акцГонерних товариств, серед них: та, що мають акцГ! в обГгу,- 15,5 тисяч, ще менша ккьюсть тих, що подають звГтшсть до НКЦПФР,- лише 8 тисяч. Це говорить про те, що Гснуе надто велика ккьюсть акцГонерних товариств, якими не приведено свою дшльшсть до вимог законодавства. Серед них багато тих, що до цього часу Гснують у формГ вГдкритих або закритих акцГонерних товариств. ОкрГм того, щ данГ засвГдчують той факт, що для переважно! юлькоста акцГонерних товариств, а саме тих, чи! акцГ! не обертаються та яю не подають звГтнГсть до НКЦПФР, така оргашзацшно-правова форма е незручною та обтяжливою. Адже акцюнерне това-риство мае нести значш витрати для забезпечення корпоративно! дшльноста, дотримуватись ряду жорстких вимог щодо публГчного розкриття шформаци. Така си-туацш з акцГонерними товариствами е також одшею з проблем залучення ГнвестицГй в укра!нську економжу.
Загалом, аналГзуючи швестищ! в УкраМ, варто вГдзначити, що за 2013 р. частка прямих Гноземних ГнвестицГй у фшансову та страхову дшльшсть залишилася значною (26,4 %), у шдприемства з оптово! та роздрГб-но! торгГвлГ, ремонту автотранспортних засобГв Г мото-циклГв - 13 % [1]. У структурГ каштальних ГнвестицГй в УкраМ на Гноземних швесторГв припадало лише 1,6 %, а частка коштав Гноземних швесторГв в шновацшну дГ-яльшсть становила 8,7 % вГд загально! суми коштГв в Гн-новацшну дГяльнГсть та складала 994,8 млн грн [1]. Така ж ситуацш зберГгаеться Г на сьогоднГшнГй день, тобто бкьшкть ГнвестицГй припадае на вичизняних Гнвесто-рГв, ресурси яких значно обмеженГ, особливо за склад-
них економ1ко-пол1тичних 1 сощальних умов, що скла-лися зараз в УкраМ. 1нвестування в економ1ку Укра'ни прямих шоземних 1нвестиц1й (акц1онерного кап1талу) на 1 липня 2014 р. становило 50,22 млрд дол. США, що на 6,77 млрд дол. менше, шж на 1 йчня 2014 р. Змен-шення кап1талу за цей перюд становить 8,07 млн дол (у т. ч. за рахунок курсово! р1знищ - 7,34 млрд дол.). 1н-вестици надшшли з1 133 кра!н св1ту. З кра!н 6С з початку швестування внесено 38,83 млрд дол. швестицш (77,6 % загального обсягу акцюнерного кап1талу), з 1нших кра!н свггу - 11, 19 млрд дол. (22,4 %). До десятки основних кра!н-швестор1в, на яю припадае 83 % загального обсягу прямих швестицш, входять: Кшр - 15,7 млрд дол., Ш-меччина - 5,9 млрд дол., Шдерланди - 5,34 млрд дол., Росшська Федерац1я - 3,05 млрд дол., Австр1я - 2,79 млрд дол., Велика Британ1я - 2,42 млрд дол., В1ргшськ1 Острови (Брит.) - 2,05 млрд дол., Франц1я - 1,74 млрд дол., Швейцар1я - 1,37 млрд дол. та 1тал1я - 1,08 млрд дол. [7]. Однак на шдстав1 даних Держстату можна зро-бити висновок про те, що за перше швр1ччя 2014 р. част-ка швестицш з Кшру (лидера з швестицш в економжу Украши) зменшилася з 33,3 % до 31,4 %. Також суттево скоротили сво! швестици в Украшу: Австр1я - на 404,9 млн дол.; Великобритан1я - на 354,5 млн дол.; Шдерланди - на 193,8 млн дол.; Шмеччина - на 178,4 млн дол.; 1тал1я - на 128,2 млн дол. [8].
Таким чином, одним 1з напрямюв покращення швестицшного кл1мату в УкраМ е розвиток ш-ститут1в оподаткування, зокрема п1двищення ефективност1 оподаткування див1денд1в. В1дпов1дно до Закону Укра'ни «Про акц1онерн1 товариства» дивиденд -це частина чистого прибутку акцюнерного товариства, що виплачуеться акцюнеру з розрахунку на одну належ-ну йому акцш певного типу та/або класу [9]. Зг1дно з Податковим кодексом див1денди - плайж, що здшсню-еться юридичною особою - ем1тентом корпоративних прав чи швестицшних сертиф1кат1в на користь власника таких корпоративних прав, швестицшних сертифжайв та шших ц1нних папер1в, що засв1дчують право власнос-т1 швестора на частку (пай) у майш (активах) ем1тента, у зв'язку з розподком частини його прибутку, розрахо-ваного за правилами бухгалтерського облжу [10]. У По-ложенн1 (стандарт!) бухгалтерського облжу 15 «Дох1д» зазначено, що див1денди - частина чистого прибутку, розподкена м1ж учасниками (власниками) в1дпов1дно до частки !х участ у власному кап1тал1 п1дприемства [11]. Особливост1 оподаткування див1денд1в в р1зних можна пор1вняти за такими критер1ями: 1) платник по-датку, база оподаткування, мехашзм оподаткування; 2) ставка податку; 3) шльги.
I. Платник податку, база оподаткування, мехашзм оподаткування.
Украта [10]. Див1денди нараховуються ем1тен-том корпоративних прав 1 виплачуються власнику таких корпоративних прав, виходячи з чистого прибутку, розрахованого за даними бухгалтерського облжу, неза-лежно в1д того, чи е оподатковуваний прибуток, розра-хований за правилами податкового облжу. Авансовий внесок платник податку повинен сплатити незалежно
в1д обрано! системи оподаткування. Така сплата стосу-еться 1 юридичних ос1б на спрощенш систем1 оподаткування, якщо вони вир1шать виплачувати див1денди сво!м засновникам. Причому платник единого податку не мае права зменшити сво! зобов'язання щодо сплати единого податку званого пер1оду на суму такого попе-редньо сплаченого авансового внеску. Юридичш особи-резиденти, як1 отримують див1денди, не включають !х суму до складу доходу. Якщо див1денди отримуються платником податку-резидентом 1з джерелом !х випла-ти в1д нерезидента, то платник податку включае суму отриманих див1денд1в до складу доходу за насл1дками податкового пер1оду, на який припадае отримання таких див1денд1в. Обов'язок 1з нарахування та сплати авансового внеску покладаеться на будь-якого ем1тента корпоративних прав, що е резидентом, незалежно в1д того, е такий ем1тент або отримувач див1денд1в платником податку чи мае пкьги з1 сплати податку. Виплата див1-денд1в на користь ф1зичних ос1б (у тому числ1 нерези-дент1в) за акц1ями або шшими корпоративними правами, як1 мають статус привкейованих або 1нший статус, що передбачае виплату фжсованого розм1ру див1денд1в чи суми, яка е бкьшою за суму виплат, розраховану на будь-яку шшу акц1ю (корпоративне право), ем1товану таким платником податку, прир1внюеться з метою оподаткування до виплати зароб1тно! плати з в1дпов1дним оподаткуванням 1 включенням суми виплат до складу витрат платника податку.
Iншi крати. 1) Розподкений акцюнерним товари-ством прибуток оподатковуеться дв1ч1 - на р1вн1 шдпри-емства за допомогою податку на прибуток юридичних ос1б, 1 на р1вн1 акщонер1в у склад1 '¿х особистих доход1в, як1 оподатковуються 1ндив1дуальним прибутковим по-датком. Застосовуються так1 п1дходи в оподаткуван-н1 див1денд1в у США, Швейцари, Швец11, Н1дерландах, Чеськ1й Республщ1 [3];
1) корпорац1я виступае в рол1 посередника при виплат1 див1денд1в, а сама !х сума повшстю в1дн1маеться з оподатковуваного прибутку корпораци або застосову-еться нульова ставка податку для прибутку, що розпо-д!ляеться на див1денди. Проте, така система не набула широкого поширення у розвинених кра'нах [3];
2) сума виплачуваних див1денд1в повн1стю оподатковуеться на р1вш п1дприемства, а на р1вн1 швестора (ф1зично! особи) в1дбуваеться повне або часткове звкь-нення в1д сплати особистого прибуткового податку. Акцюнеру надаеться право зменшувати зобов'язання з осо-бистого прибуткового податку на визначену частину або всю суму податку, сплаченого з прибутку корпораци (Ве-ликобритан1я, 1рланд1я, Франц1я, 1тал1я, Норвег1я) [3];
3) система оподаткування див1денд1в за занижени-ми ставками, у поршнянш з1 стандартною ставкою податку на прибуток (Шмеччина, Туреччина, Португал1я) [3];
4) див1денди вид!ляються в окреме джерело до-ход1в ф1зично! особи 1 оподатковуються за спещальною ставкою (Австр1я, Дан1я, Португал1я, Канада, Япошя) [3].
II. Ставка податку.
Украта [10]. Для юридичних оаб. Ставка для юридичних оаб 18%. Нараховуеться та вноситься до бюдже-
ту авансовий внесок, нарахований на суму дивгдендгв, що фактично виплачуються, без зменшення суми тако! ви-плати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивГдендГв. Авансовий внесок враховуеться емГтентом -платником податку на прибуток при сплатГ такого податку за вГдповГдний звГтний перГод. Якщо авансовий вне-сок перевищуе суму нарахованого податку, то сума, що залишилася, може бути врахована у зменшення податку на прибуток в майбутнк перГодах. Авансовий внесок, не справляеться у разГ виплати дивГдендГв:
а) фГзичним особам;
б) у виглядГ акцш (часток, па!в), емГтованих платником податку, за умови, що така виплата н1яким чином не змгнюе пропорцГй (часток) участГ всГх акцюнер1в (власниюв) у статутному фондГ емГтента, незалежно вГд того, чи були такГ акцГ! (частки, па!) належним чином зареестрова-нГ (вГдображенГ у змш до статутних документГв), чи нГ;
в) шститутами спкьного Гнвестування;
г) на користь власниюв корпоративних прав ма-теринсько! компанГ!, що сплачуються в межах сум до-ходГв тако! материнсько! компанГ!, отриманих у виглядГ дивГдендГв вГд Гнших осГб. Якщо сума виплат дивГдендГв на користь власниюв корпоративних прав материнсько! компанГ! перевищуе суму отриманих такою компашею дивГдендГв, то дивГденди, сплаченГ в межах такого пере-вищення, шдлягають оподаткуванню Г необхГдно спла-тити авансовий внесок;
г) управителем фонду операцш з нерухомГстю при виплатГ платежГв власникам сертифГкатГв фонду операцш з нерухомГстю в результата розподку доходу фонду операцГй з нерухомГстю;
д) платником податку, прибуток якого звкьнений вГд оподаткування, у розмГрГ прибутку, звкьненого вГд оподаткування у перГодГ, за який виплачуються дивГденди.
Юридична особа, яка одержуе дивГденди в подат-ковому облГку не включае такГ доходи до складу опо-даткованого доходу, а в бухгалтерскому облжу на суму дивГдендГв визнаеться дохГд.
Для юридичних осГб-нерезидентГв ставка податку становить 15 % вГд суми дивГдендГв. При цьому авансовий внесок з суми таких дивГдендГв теж сплачуеться. Ак-цюнер отримуе дивГденди на суму, зменшену на 15 %.
Оподаткування дивiдендiв виплачених фiзичнiй особь ДохГд у виглядГ дивГдендГв включаеться до складу загального мГсячного (рГчного) оподатковуваного доходу фГзично! особи резидента Г оподатковуються за ставкою 5 %. Така ж ставка застосовуеться для дивГден-дГв, отриманих з шоземних джерел або вГд нерезидентГв. Для нерезидентГв оподаткування здГйснюеться за правилами та ставками, що дшть для резидентГв. Акцюнер фактично отримуе суму дивГдендГв зменшених на суму сплаченого податку.
lншi краши. Бкьшкть укладених Польщею угод визначае максимальну ставку податкГв з дивГдендГв на рГвш 5 - 15 %, зниження цього податку до 5 % може вГд-бутися тодГ, коли шоземний одержувач мае в кашталГ пГдприемства, яке мае свГй офГс у ПольщГ, визначену мГ-нГмальну частку (10 % або 25 %) [2]. Якщо шоземна ком-пан1я дГе у США через свою дочГрню фГрму або фшю,
то прибуток дочiрньоI фiрми або фки оподатковуеть-ся корпоративним податком за ставкою 34 %, i частина прибутку пгсля сплати цього податку, розподкена у ви-глядi дивiдендiв, оподатковуеться за ставкою 30 % [2].
III. Пыьги.
Украта [10]. Для фiзичних осгб не включаеться до загального оподаткованого доходу: дивГденди, яю нараховуються на користь платника податку у виглядг акцш (часток, па1в), емгтованих юридичною особою-резидентом, що нараховуе таю дивГденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змгнюе пропорцш (часток) участа всГх акцюнергв (власниюв) у статутному фондг емгтента i в результата якого збкьшуеться ста-тутний фонд емгтента на сукупну номшальну вартгсть нарахованих дивгдендгв. Обов'язок гз нарахування та сплати авансового внеску з дивгдендгв не поширюеться на суб'ектгв господарювання, яю е платниками фгксова-ного скьськогосподарського податку.
Iншi крати. У Республщг Бкорусь у Податково-му кодексг передбачено, що для гноземних органгзацгй, якг не здгйснюють дгяльшсть у цгй краМ через постайне представництво, встановлюеться ставка податку на доходи у виглядг дивгдендгв г приргвняних до них доходгв у розмгрг 12 %. Проте якщо джерелом виплати такого доходу е резидент Парку високих технологгй (вгртуальний Парк, який передбачае дгю правового режиму на всгй те-ритори Республгки Бкорусь та надкений правом надан-ня податкових пгльг на систематичнгй основг), то ставка податку складе 5 % [13].
В Японп дивгденди, отримаш вгд японських корпораций, в яких компангя володге бкьше 25 % акцш, не оподатковуються. На дивгденди, отримаш вгд шоземних компанш, у кашталг яких беруть участь японсью корпора-цц, але не менше 25 % статутного кашталу, поширюеться податкова знижка [13]. Також в Япони при оподаткуванш дивгдендгв за акцгями гнвестор мае право вилучати з бази оподаткування суму вгдсоткгв за кредитом, що узятий для придбання таких акцш. У законодавствг деяких краш, зо-крема, Австрп, Швейцарп, Нгдерландш, Люксембургу, пе-редбачено звгльнення вгд оподаткування при пайовгй участг. Доходи холдингових компанш у виглядг дивгдендгв г приргст кашталу вгд продажу акцш холдингу, як правило, звкьняють вгд сплати податкгв. В Австралп, Великш Бри-тани передбачаеться повне звкьнення вгд податку з дивгдендгв, отриманих резидентами вгд компанш-резидентав. У Канадг, Швеци передбачено повне зарахування курсових ргзниць, отриманих у результата змгни курсово1 вартостг цгнних папергв, шляхом вгдповгдного зменшення доходгв при 1х оподаткуванш. У Бельги передбачено податковг переваги для гнвесторгв, якг купують цгннг папери в пргори-тетних для держави галузях.
Як видно з проведеного дослгдження, е ряд вгдмш-
ностей в оподаткуваннг дивгдендгв. Тож, зважаючи
на досвгд розвинених кра'ш, доцкьно надати деккь-ка рекомендацгй з оподаткування дивгдендгв в Украш.
1) Доречно розглянути можливгсть надання пкьг з оподаткування дивгдендгв для галузг високих техноло-ггй та розглянути практику диференщаци ставок з по-даткгв на дивгденди з метою пгдвищення гнновацгйно-
швестицшного р1вня кра!ни. З 1ншого боку, застосування пкьг до тих чи шших вид1в д1яльност1 при оподаткування див1дендш мае бути економ1чно обгрунтованим, осккьки !х впровадження може зменшити стимули до решвесту-вання прибутку. Кроком до стимулювання швестицш в УкраМ стало прийняття Закону Укра!ни «Про стимулювання швестицшно! д1яльност1 у пр1оритетних галузях економки з метою створення нових робочих мюць» [14] 1 внесення зм1н до Податкового кодексу Укра!ни, як1 пе-редбачають стимулювання розвитку шдустрн програм-но! продукцн. Так, зокрема зазначений закон передбачае стимулювання залучення швестицш в прюритетш галуз1 економки Укра!ни, перел1к яких визначений Каб1нетом Мшстрш Укра!ни. Проте, на нашу думку, варто звернути увагу саме на розширення спектра прюритетних галузей, що можуть користуватися пкьгами при виплат1 див1ден-д1в инвесторам (особливо ф1зичним особам).
2) Зг1дно з нормами ряду Конвенцш, ратифкова-них Укра!ною (Конвенц1я м1ж Урядом Укра!ни 1 Урядом Сполученого Королтвства Великобританп та Пшн1чно!1р-ланд1! про усунення подвшного оподаткування та запобт-гання податковим ухиленням стосовно податюв на дох1д 1 на прир1ст вартост майна, подписана 10 лютого 1993 р. [15], Конвенц1я м1ж Урядом Укра!ни 1 Урядом Чесько! Республки про уникнення подвшного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно подат-юв на доходи 1 майно, ратифкована Законом Украши в1д 17 березня 1999 р. № 503-Х1У [16] тощо) доходи в1д див1-денд1в, отриманих нерезидентом на територн догов1рно! держави, оподатковуються за ставкою 10 %, 15 %, тобто ставка, закреплена в них, е вищою, шж передбачено при оподаткуванш доход1в в1д див1дендш в Укра!н1. Так, ви-никае питання щодо ефективност1 дн деяких положень угоди, можливо, питання стосовно оподаткування див1-денд1в потребують перегляду. Зокрема, ставку податку доцкьно скоротити до 5%, тобто до р1вня Укра!ни.
3) Ефективним шструментом в оподаткуванн1 див1денд1в може стати диференщацш ставки репатрЬ-ацн залежно в1д частки в каштал1 акц1онерного това-риства, яка належить юридичн1й особ1-нерезиденту. Також доц1льно диференцшвати цю ставку залежно в1д галуз1 швестування та терм1ну вкладання швестицш. Зокрема, ставка 15 % може бути залишена або навпъ збкьшена для 1нвестиц1й в торг1влю, фшансову сферу, сферу надання п1дприемницьких послуг тощо. Поряд з цим, ставка податку може бути знижена для швестор1в, яю вкладають сво! кошти в агропромисловий та маши-нобуддвний комплекси, транспортну 1нфраструктуру, житлово-комунальну, курортно-рекреацшну сфери та туризм, переробну промисловють, 1ншими словами, у т1 галуз1, як1 визнан1 владою кра!ни прюритетними 1 потребують найбкьше 1нвестиц1й [17]. Так само можна диференцшвати ставку податку на репатр1ацш див1ден-д1в залежно в1д обсягу 1нвестиц1й. Можна використати диференщацш, запропоновану в Закон Укра!ни «Про стимулювання 1нвестиц1йно! д1яльност1 у пр1оритетних галузях економ1ки з метою створення нових робочих мюць» [14], зокрема швестицшний проект повинен пе-ревищувати суму, екв1валентну: 3 мкьйонам евро - для суб'екйв великого п1дприемництва; 1 мкьйону евро -
для суб'ектш середнього шдприемництва; 500 тисячам евро - для суб'ект1в малого п1дприемництва; у такому випадку ставка податку на репатр1ацш може бути знижена. Якщо ж швестована сума менша встановлених меж, то оподаткування може проводитися за загальною ставкою. За таким самим принципом можна використо-вувати як критерш к1льк1сть створених робочих м1сць п1дприемством, в яке швестуеться кап1тал: 150 - для суб'ект1в великого п1дприемництва; 50 - для суб'ект1в середнього п1дприемництва; 25 - для суб'ект1в малого шдприемництва [14].
При встановленш ставки податку на репатр1ацш для нерезидент1в критер1ем вибору ставки, кр1м обсягу швестицш та ккькосй створених робочих мксць, може виступати терм1н 1нвестиц1й. Так, якщо швестици вкла-даються на 10 1 бкьше рок1в ставка може бути знижена до 5 - 8 %, при вкладанш кашталу на 5 - 10 роив - до 8 - 10 %, а при швестуванш на термш 1 - 5 роив - 10 -15 %. Проте, варто зазначити, що такого роду пкьги ма-ють стосуватися лише прюритетних галузей економжи, осккьки застосування !х в шших секторах значно зни-зить стимули до решвестування кашталу та призведе до ще бкьшого переткання кашталу до фшансового та торгового сектор1в.
4) Надаючи податков1 п1льги в оподаткуванш див1-денд1в, нав1ть для прюритетних галузей економжи, треба ставити инвесторам вимоги, зг1дно з якими тнвестицй мали б повною м1рою працювати на користь економтки Украши. Так, для сфери житлово-комунального буд1вництва одн1ею з умов може стати використання сировини та матер1ал1в, наявних в Укра!н1, що, до реч1, дозволило б знизити ц1ну на житло до економ1чно обгрунтованого ртвня. Це було б над-звичайно корисним, ураховуючи значне зростання курсу долара 1 евро, що, зрозумко, при використанш 1мпортно! сировини в результат! призведе до зростання цтн на житло при загальному зниженн1 куптвельно! спроможност1 гро-мадян Укра!ни. Ще одшею важливою вимогою для швес-тор1в мае стати використання в скьському господарств1, металургЦ та машинобудуванш нових технолог1й, що дозволять економити ресурси, зб1льшувати продуктивн1сть пращ та поставляти на внутршнш 1 зовншнш ринок кон-курентоспроможну продукцш.
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного досл1дження було встановлено, що оподаткування див1денд1в в Укра!ни мае ряд особливостей, зокрема сплата авансового внес-ку з податку на прибуток, оподаткування див1денд1в по привкейованих акц1ях за ставками, що застосовуються до заробино! плати, в1дмшност1 у в1днесенн1 див1денд1в до доход1в п1дприемств у бухгалтерському 1 податково-му обл1ку тощо. Таким чином, на основ1 досл1дження норм податкового законодавства Укра!ни з питань опо-даткування див1денд1в 1 пор1вняння !х 1з нормами, що застосовуються в ряд1 розвинених кра!н св1ту, автором було надано ряд практичних рекомендац1й щодо вдо-сконалення системи оподаткування див1денд1в в Укра!-н1, зокрема: можлив1сть надання пкьг з оподаткування див1денд1в для галуз1 високих технолог1й та диференщ-ац1я ставок з податк1в на див1денди з метою п1двищен-
ня шноващино-швестицшного р1вня кра1ни; зниження ставки податку для ф1зичних ос1б-нерезидент1в, яю е резидентами кра'1н, з якими Укра1на п1дписала м1жнародн1 КонвенцГ1; диференц1ац1я ставки репатр1ацГ1 див1денд1в залежно в1д розм1ру 1нвестиц1Иного проекту, юлькосй створених робочих м1сць на шдприемствГ, в яке шве-стуються кошти, терм1ну 1нвестиц1И i галуз1 (зниження ставки репатрГацГ1 дивiдендiв можливе лише для галузей, що визнанi прюритетними урядом УкраТни); висування ряду вимог для iнвесторiв, що отримують податковi пГльги при оподаткуваннi дивiдендiв (використання вь тчизняно'1 сировини, новГтнГх технологш). Таким чином, запропонованi заходи покликан вдосконалити iнститут оподаткування дивiдендiв в УкраМ, покращити швес-тицiИниИ клГмат в краМ, пiдвищити позицГ1 УкраТни в мiжнародних рейтингах i, найголовнше,- залучити iнвестицiИнi ресурси в реальний сектор економжи. Результатом впровадження запропонованих заходiв мае стати покращення економГчно'1 ситуацГ1 в краМ, стале економiчне зростання, дотримання високого рГвня сощ-альних стандартГв, вГдновлення ефективного виробни-цтва з використанням новггнгх технологГИ та виготов-лення конкурентоспроможно'1 продукцГ1. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Медведкова Н. С. Щодо напряму вдосконалення подат-кового шмату для залучення швестицш в УкраТни / Н. С. Медведкова // Стратепя розвитку УкраТни. - 2014. - № 1. - С. 113 - 119.
2. Шмиголь Н. М. Уникнення пдвшного оподаткування: теорiя i практика ефективного використання / Н. М. Шмиголь, А. I. Кормишова, А. А. Антонюк // Держава та регюни. Серiя: еко-номiкa та пiдпри€мництв0. - 2013. - № 5 (47). - С. 98 - 104.
3. Бавин Е. В. Механизм налогообложения прибыли и эффективность функционирования промышленных предприятий : дис. ... канд. экон. наук: 08.04.01 / Е. В. Бавин. - Донецк, 2004. - 175 с.
4. Doing business 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://russian.doingbusiness.org/data/exploreecono-mies/ukraine.
5. Пресс-релиз «Качество инвестиционного климата и уровень инвестиционной активности в Украине» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://rb.com.ua/rus/marketing/ research/8795/
6. Бiзнес в УкраТн продовжуе вщчувати тиск податко-вих оргаыв [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// yurincom.com/ua/legal_news/B-znes-v-Ukrain--prodovzhuie-v-dchuvati-tisk-podatkovih-organ-v--publication/
7. За твроку шоземш швестицп в Украшу скоротилися на 6,7 млрд дол. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.unn.com.ua/uk/news/1375834-protyagom-i-pivrichchya-inozemni-investitsiyi-v-ukrayinu-skorotilisya-na-8-mlrd-dol-derzhstatistiki
8. Статистика швестицш в економку УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
9. Закон УкраТни «Про акцюнеры товариства» : документ вщ 17.09.2008 № 514-17 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/514-17
10. Податковий кодекс УкраТни // Вщомост Верховно'' Ради УкраТни : документ 2755-17, редащя вщ 04.09.2014 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/2755-17
11. Положення (стандарт) бухгалтерського облку 15 «До-хщ» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/z0860-99
12. Налоговый кодекс Республики Беларусь [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.pravo.by/WEBNPA/ text.asp?RN=hk0900071
13. The International Handbook of Corporation and Personal Taxes: Lexis Nexisuk, 2003. - 1007 p.
14. Закон УкраТни «Про стимулювання швестицмноТ дн яльносп у прюритетних галузях економки з метою створення нових робочих мкць» : документ вщ 06.09.2012 р. № 5205-VI / Верховна Рада УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5205-17
15. Конвен^я мiж Урядом УкраТни i Урядом Сполученого Королiвства Великобританп i ^вычно'Т 1рланди про усунення подвшного оподаткування та запобкання податковим ухилен-ням стосовно податш на доход i на прирiст вартосп майна вщ 10 лютого 1993 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/826_648
16. Конвен^я мiж Урядом УкраТни i Урядом ЧеськоТ Рес-публки про уникнення подвшного оподаткування та поперед-ження податкових ухилень стосовно податш на доходи i май-но : ратифкована Законом УкраТни вщ 17 березня 1999 року № 503-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/360_689
17. Перелк прюритетних галузей економки : документ 843-2013-р. / Верховна Рада УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/843-2013-р/ paran7#n7
REFERENCES
Miedviedkova, N. S. "Shchodo napriamu vdoskonalennia podatkovoho klimatu dlia zaluchennia investytsii v Ukrainy" [Regarding the direction of improving the tax climate for attracting investments into Ukraine]. Stratehiia rozvytku Ukrainy, no. 1 (2014): 113-119.
Shmyhol, N. M., Kormyshova, A. I., and Antoniuk, A. A. "Un-yknennia pdviinoho opodatkuvannia: teoriia i praktyka efektyvno-ho vykorystannia" [Avoidance of double taxation: theory and practice the effective use]. Derzhava ta rehiony, no. 5(47) (2013): 98-104.
Bavin, E. V. "Mekhanizm nalogooblozheniia pribyli i effek-tivnost funktsionirovaniia promyshlennykh predpriiatiy" [Taxation of profit and efficiency of industrial enterprises]. Dis.... kand. ekon. nauk: 08.04.01, 2004.
"Doing business 2014". http://russian.doingbusiness.org/ data/ exploreeconomies/ukraine
"Press-reliz «Kachestvo investitsionnogo klimata i uroven investitsionnoy aktivnosti v Ukraine»" [Press release: "The quality of the investment climate and the level of investment activity in Ukraine"]. http://rb.com.ua/rus/marketing/research/8795/
"Biznes v Ukraini prodovzhuie vidchuvaty tysk podatkovykh orhaniv" [Business in Ukraine continues to feel the pressure of tax authorities]. http://yurincom.com/ua/legal_news/B-znes-v-Ukrain--prodovzhuie-v-dchuvati-tisk-podatkovih-organ-v--publication/
"Za pivroku inozemni investytsii v Ukrainu skorotylysia na 6,7 mlrd dol." [For six months, foreign investment in Ukraine fell to 6.7 billion dollars.]. http://www.unn.com.ua/uk/news/1375834-protyagom-i-pivrichchya-inozemni-investitsiyi-v-ukrayinu-skoro-tilisya-na-8-mlrd-dol-derzhstatistiki
"Statystyka investytsii v ekonomiku Ukrainy" [Statistics investment in Ukrainian economy]. http://www.ukrstat.gov.ua/
[Legal Act of Ukraine] (2008). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/514-17
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17
"Polozhenni (standart) bukhhalterskoho obliku 15 «Do-khid»" [Position (standard) accounting 15 "Revenue"]. http://za-kon1.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99
[Legal Act of Belarus]. http://www.pravo.by/WEBNPA/text. asp?RN=hk0900071
The International Handbook of Corporation and Personal Taxes: Lexis Nexisuk, 2003.
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/5205-17
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/826_648
[Legal Act of Ukraine] (1999). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/360_689
"Perelik priorytetnykh haluzei ekonomiky" [The list of priority economic sectors]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/843-2013-p/paran7#n7
УДК 336
1НФРАСТРУКТУРА Ф1НАНСОВОГО РИНКУ УКРА1НИ: ПОНЯТТЯ, ФУНКЦН
ТА ЕВОЛЮЦ1Я СТАТУСУ
© 2014 ЧУНИЦЬКА I. I.
УДК 336
Чуницька I. I. 1нфраструктура фiнансового ринку УкраТни: поняття, функцИ та еволюцiя статусу
Досл/джено теоретичн/ засади iнфраструктурного забезпечення розвитку ф/нансового ринку Украни. Розглянуто тдходи до базового поняття «/нфраструктура», що лежить в основi формування поняття <инфраструктура ф/нансового ринку». Виявлено, що сп/льним для вах концепцй розум/ння сутностi та зм/сту iнфраструктури ринку е и об'ективна природа, внутршня узгоджен/сть структурних складник/в, що визначають и роль у забезпеченн умов для функц/онування ринкового механ/зму. Структура та елементи iнфраструктури специф/чних вид/в ринку, зокрема ф/нансового, не можуть суперечити загальному статусу iнфраструктури, хоча на конкретних ринках вони мають свою будову та змст, що зу-мовленi, в/дпов/дно, змстом взаемозв'язк/в суб'ект'в iоб'ект'в такого ринкузурахуванням реал'ш сучасностi. З'ясованiособливостiвпливу iнфраструктури на розвиток ф/нансового ринку. Об(рунтовуеться необх/дн/сть повншого в/дображення еволюцйних зм/н щодо ролi iнфраструктури ф/нансового ринку та використання и потенц/алу для виршення проблем, що виникають у процесах його функц/онування i розвитку. Кпючов'1 слова: ф/нансовий ринок, iнфраструктура, iнфраструктура ф/нансового ринку, нфраструктурне забезпечення, функцн, структурно-елементна побудова. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Чуницька 1рина iBaHiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри ф/нансових ринк/в, Нац/ональний ун/верситет державноi подат-ковоi служби Украни (вул. Карла Маркса, 31, м. 1рпнь, Кшвська обл., 08201, Украна) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
УДК 336
Чуницкая И. И. Инфраструктура финансового рынка Украины: понятие, функции и эволюция статуса
Исследованы теоретические основы инфраструктурного обеспечения развития финансового рынка Украины. Рассмотрены подходы к базовому понятию «инфраструктура», которое лежит в основе формирования понятия «инфраструктура финансового рынка». Выявлено, что общим для всех концепций понимания сущности и содержания инфраструктуры рынка является ее объективная природа, внутренняя согласованность структурных составляющих, определяющих ее роль в обеспечении условий для функционирования рыночного механизма. Структура и элементы инфраструктуры специфических видов рынка, в частности финансового, не могут противоречить общему статусу инфраструктуры, хотя на конкретных рынках они имеют свою структуру и содержание, обусловленные, соответственно, содержанием взаимосвязей субъектов и объектов такого рынка с учетом реалий современности. Определены особенности влияния инфраструктуры на развитие финансового рынка. Обосновывается необходимость более полного отражения эволюционных изменений относительно роли инфраструктуры финансового рынка и использования ее потенциала для решения проблем, возникающих в процессах его функционирования и развития. Ключевые слова: финансовый рынок, инфраструктура, инфраструктура финансового рынка, инфраструктурное обеспечение, функции, структурно-элементное построение. Табл.: 1. Библ.: 15.
Чуницкая Ирина Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансовых рынков, Национальный университет государственной налоговой службы Украины (ул. Карла Маркса, 31, г. Ир-пень, Киевская обл., 08201, Украина) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
UDC 336
Chunytska 1.1. The Infrastructure of the Financial Market of Ukraine: the Concept, Function and Evolution of the Status
The theoretical bases of infrastructural provision of the development of the financial market of Ukraine were examined. The approaches to the basic notion of "infrastructure", which is the basis of the formation of the concept of "financial market infrastructure", were considered. It was revealed that the common understanding of the concepts of the nature and content of the market infrastructure is its objective nature, the internal consistency of the structural components defining its role in providing the conditions for the functioning of the market mechanism. The structure and infrastructure elements of specific types of markets, particularly financial, cannot contradict the general status of infrastructure, although in specific markets, they have their own structure and content due to, respectively, the content of relationships of the subjects and objects of such a market, taking into account the realities of present day. Particular influence of the infrastructure on the development of the financial market was found. The need of better reflection of the evolutionary changes in the role of the financial market infrastructure and the use of its potential for solving problems arising in the process of its operation and development were grounded.
Key words: financial market, infrastructure, financial market infrastructure, infrastructure provision, function, structural-element construction. Tabl.: 1. Bibl.: 15.
Chunytska Iryna I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Financial Markets, National University of State Tax Service of Ukraine (vul. Karla Marksa, 31, Irpin, Kyivska obl., 08201, Ukraine) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 9 '2014
www.business-inform.net
