CC BY
23
УДК 37.037
Гутий Б.В., Гутий А.В. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
УДАРИ. ТЕХН1КА IX ВИКОНАННЯ
Найважлившим засобом ведення бою в бока е удар - техшчна дiя, що е зворотно-поступальним рухом руки iмпульсного, вибухового типу з прямолшшною або криволшшною траекторiею.
Рiвень майстерност боксера визначаеться широтою володiння ударами i умiнням застосовувати 1х в найрiзноманiтнiших ситуацiях. Хороший боксер-професюнал, звичайно, умiе виконувати всi удари, але в своему арсеналi мае деюлька особливо ефективних прийомiв. У даному випадку поняття «прийом» визначаеться як поеднання технiчних i тактичних дш або окрема дiя, рух, споаб досягнення яко1-небудь мети в конкретнш бойовiй ситуаци.
Ефективнiсть удару залежить вiд наступних чинникiв.
• Точтсть. Перш за все, удар повинен бути точним i вражати найбшьш вразливi мiсця на тш супротивника.
Особливою точнiстю вiдрiзнялися ди Мохаммеда Алi. Цей боксер не володiв найсильнiшим ударом, але мав дивовижне вщчуття дистанцп i своечасноси, що дозволяло вiдправляти на тдлогу найлютiших супротивникiв. При переглядi нокауив в його виконаннi створюеться враження, що деяю завданi ним виршальш удари були якимись неповноцiнними, непоказними i навiть вiдверто слабкими. Проте його супротивники падають. Чому? Вщповщь дуже проста: це дуже точш i своечаснi удари. I вони потрапляють в уразливi частини на тЫ супротивника.
Умiнню завдавати ударiв в уразливi точки особливу увагу придшяв один з найбiльших тренерiв сучасностi Кае Д'амато, що виховав таких чемпюшв, як Хосе Торрес, Флойд Паттерсон i Майк Тайсон. З самого початку навчання вш вимагав вiд сво!х учнiв бити не просто в тулуб або в голову, а в чотири основш, на його думку, точки: печшку, лiве нижне ребро, пщборщдя i кут щелепи пiд вухом.
• Шеидк1сть удару. Чим бшьша швидюсть, тим непомiтнiший удар i тим менше часу залишаеться у супротивника на захисш ди. Швидюсть удару залежить:
• вщ швидкост ударного руху. Чим бiльша швидюсть, тим швидше кулак досягне мети;
• стислост ударного руху. Чим коротша траекторiя польоту кулака, тим швидше вш наздожене мету;
• перюду зiткнення кулака з метою. Чим коротший цей перюд, тим бшьша сила удару. За даними дослщжень I. П. Дегтярева, удар тривае 14-18 мшсекунд.
© Гутий Б .В., Гутий А.В., 2011
При збшьшенш цього часу до 30 мшсекунд удар перетворюеться на поштовх.
Особливою швидюстю ударiв володши Флойд Паттерсон, Леннокс Льюю, Мохаммед Алi. Серед сьогодшшшх чемпiонiв видiляються Заб Джуда, Рой Джонс-молодший, Фернандо Варгас.
У американськш боксерськiй лiтературi е таке наmвмiфiчне поняття, як чарiвний «шестидюймовий» удар, тобто удар завдовжки 6 дюймiв (15 сантиметрiв), який приводить до нокауту або нокдауну.
Таким ударом володiв Рокю Марчiано. Цей боксер швидко усвiдомив, що унаслщок малого зросту йому вигiдно боксувати на ближнш дистанци. Було потрiбно вивчення i удосконалення коротких ударiв. Марчiано був першим боксером, який почав вщпрацьовувати удари у водь Вш робив це щоденно по двi години i у результат став володарем сильних дуже коротких ударiв, що дозволило йому досягти фантастичних результатiв: 83 % сво1х поединкiв Роккi Марчiано закiнчив нокаутом.
«Шестидюймовий» удар можна бачити в поединках молодого Майка Тайсона. Ампл^да його ударiв часом була такою короткою, що 1х навт важко роздивитися.
• Сила удару. Чим сильшший удар, тим бшьшого ушкодження вiн завдае супротивниковi i тим швидше знижуе його боездатнiсть. Сила удару залежить:
• вiд швидкостi ударного руху. Чим вища швидкiсть, тим бшьша сила;
• вiд ваги боксера. Чим бшьша вага боксера, тим бшьша ударна маса (сумарна вага киси, передплiччя i плеча), а значить, i сила удару;
• вщ жорсткостi удару. Вона тим бшьша, чим менше рухiв у суглобах ударного важеля руки. Щоб збшьшити жорсткiсть, необхiдно блокувати рухи в променезап'ястковому, лiктьовому i плечовому суглобах 1х напруження;
• вщ форми ударного руху. Сила удару вщ ноги i тулуба краще передаеться до мети через руку у тому випадку, коли плече, передплiччя i кисть лежать на однш лши удару.
Вважаеться, що найсильшшим ударом за всю юторш боксу володiв Ернi Шейверс. Друге мшце вiдводиться Девiду Туа. Обидва вони виступали в суперважкiй ваз^ але, не зважаючи на те, що мали найсильнiшi удари, так i не змогли пiдкорити боксерський Олiмп - завоювати звання абсолютного чемпюна свiту. Це говорить про те, що сила удару, хоча i мае велике значення в бока, все ж таки не е головною.
Залежно вщ напряму удари в бокс подшяються на прям^ боковi i удари знизу.
Якщо ви вiдвiдаете декiлька боксерських клубiв i попросите показати будь-який удар (наприклад, правий прямою), то, можливо, побаченi вами прийоми будуть дещо рiзнитися. Бiльш того, навт в одному i тому ж клубi один i той же удар тренери можуть показувати по^зному. Як же бути? Що з побаченого е правильним? Вщповщь дуже проста. Кожен удар мае декшька способiв виконання, а вони, у свою чергу, - декшька варiантiв.
Способи виконання ударiв розрiзняються кшьюстю, послщовшстю включення i ступенем участi м'язiв тша, а також амплiтудою руху суглобiв. Всього в боксi видiляються чотири способи ударiв.
• Сильт удари. У 1х виконаннi рiвною мiрою задiянi всi м'язи тiла. У юнематичний ланцюг техшчно1 ди вони включаються послiдовно: вiд низу до верху. Вщповщно до заданого напряму кулак рухаеться до мети по найкоротшш траекторп.
• Коротка удари. У виконанш технiчних дiй ще! групи участь рiзних м'язiв тша нерiвнозначна. Амплiтуда руху суглобiв обмежена. Удари такого роду, як правило, наносяться на середнш i ближнш дистанцiях i вiдрiзняються короткою ампл^дою виконання.
• Шеидт удари. Участь в них м'язiв тiла мшмально, що дозволяе виконувати технiчнi ди iз значною швидкiстю, але приводить до втрати сили.
• Доег1 удари. У виконанш ударiв ще1 групи задшються послiдовно всi м'язи тша. Ампл^да руху суглобiв i траекторiя руху ударно1 поверхнi до мети значш. За рахунок цього розвиваеться додаткове прискорення, i удари набувають велико1 сили, проте при цьому втрачають у швидкость
1снуе декiлька варiантiв виконання ударiв:
• вага тша тд час виконання техтчно1 ди може знаходитися на лiвiй нозi, на правiй або розташовуватися на обох ногах рiвномiрно;
• вага тша тд час виконання техтчно1 дп може перемщатися з одше1 частини площi опори на шшу, а може залишатися на мiсцi;
• дiя рукою може виконуватися одночасно з постановкою однойменно1 ноги, рiзнойменноl ноги, обох шг;
• дiя може виконуватися до постановки ноги (шг), тсля постановки i одночасно з нею;
• рiзнi ланки ударного важеля у момент з^кнення з метою можуть знаходитися як в однш, так i в рiзних площинах;
• при завдаваннi ударiв положення кулака може бути рiзним.
Головним i единим засобом досягнення перемоги над супротивником вважаеться удар. Одночасно вш е найважлившим компонентом техшки сучасного боксу.
У завданнi удару велику роль вiдiграе рацiональна координащя рухiв боксера. Пiд нею розумiеться максимальне використання сили м'язiв тша, що беруть участь в робота
Основною складовою кожного прийому е рух маси тша i його окремих частин. Для досягнення максимальное' ефективноси при виконаннi будь-якого удару вкрай необхщно, щоб напрям руху руки, що б'е, i маси тша боксера, що завдае удару, ращонально ствпадали.
При прямих ударах у голову необхщний рацiональний зб^ руху маси тiла спортсмена вперед з рухом (розгинанням) руки, що б'е.
При завдаванш прямих ударiв в тулуб, де присутнiй рух маси тша зверху вниз, швидюсть руху цiеl маси повинна ствпадати iз швидкiстю руху руки, що б'е.
При виконанш бокових ударiв в голову i тулуб повинен наголошуватися збк швидкост руки, що б'е, з обертанням тулуба у напрямку завдання удару.
При ударах знизу в голову i тулуб необхщний збiг руху маси тiла боксера вiд низу до верху одночасно з рухом руки, що б'е.
Швидюсть руху маси тша в цьому випадку створюють м'язи нiг, спини i руки, що б'е.
З курсу фiзики вiдомо, що кiнетичну енергш, або силу удару, можна обчислити за формулою:
де m — маса, що бере участь в завдаванш удару;
V — швидюсть руху дано! маси. Виходячи з наведено! вище формули, легко прийти до висновку, що чим бшьша маса тша використовуеться при завданш удару i чим бшьша швидюсть руху дано! маси в потрiбному напрям^ тим бiльшою буде сила удару.
Особливою популяршстю у боксерiв-новачкiв користуеться тема нокаутуючого удару. Дшсно, володiння сильним ударом в бока дае ряд переваг. Серед висококласних боксерiв переважна бiльшiсть мае його в своему бойовому арсенала Але все-таки на силi удару не варто зациклюватися, його значення не можна переоцiнювати. Як не дивно, але боксери, якi, iмовiрно, мали найсильнiший разовий удар в ктори боксу, - Ернi Шейверс, Девщ Туа, -так школи i не зiйшли на трон чемтона свiту. А ось боксери, яю 1м значно поступалися в цьому показнику, виявилися кращими. Яскравий тому приклад -Мохаммед Аль У нього був сильний удар, але далеко не кращий. Але вш з лишком компенсував це точшстю i своечасшстю. Саме тому одним сво1м правим кросом часто вщправляв супротивниюв в глибокий нокаут. I не варто вчитися розрiзняти сильний удар з ефективним - це не завжди одне i те ж.
Проте боксер, що володiе «динам^ом» в руцi, завжди мае запасний козир. Адже не дарма старовинна боксерська приказка говорить: «Панчер завжди мае шанс». Таю прекрасш професюнали, як Бiллi Конн i Томмi Фарр, так i не пiднялися на вершину боксерського Олiмпу, тому що у виршальний момент 1м не вистачило сильного удару.
Боксеровi, який хоче волод^и сильним ударом, потрiбно розум^и, вiд чого залежить ця сила.
У формуваннi удару беруть участь три основш групи м'язiв: нiг, тулуба i рук. Частка участ цих м'язових груп нерiвнозначна. Ученими було встановлено, що оптимальний внесок м'язiв тiла в ударний рух мае наступне спiввiдношення: м'язи шг - 42,2%, м'язи тулуба - 39,1 %, а м'язи рук - 18,7 %.
Крiм того, сила удару залежить вщ узгодженост в роботi перерахованих груп м'язiв (мiжм'язовiй координаци). Правильний удар повинен мати наступну послiдовнiсть:
• вщштовхуюче розгинання ноги;
• обертально-поступальний рух тулуба;
• ударний рух руки до мети.
Таким чином, сила удару боксера е результатом складання швидкостей окремих дшянок тша - ноги, тулуба i руки. При цьому дшянки тша розгоняються вiд низу до верху, тобто кожен подальший орган починае рух, коли швидюсть попереднього досягае свого максимального значення. Такий мехашзм збшьшення швидкостi можна порiвняти з рухом батога. Навт легкий удар батогом, виконаний правильно, володiе великою руйшвною силою i здатний пробити 10-мЫметровий лист фанери.
Само собою зрозумшо, що загальна сума швидюсно-силових показникiв всiх груп м'язiв залежить вiд того, наскiльки великi показники кожно1 окремо1 групи. Якщо якась окрема ланка виявляеться, то попршуеться i загальний результат.
Якщо ви не полiнуетеся i спробуете проекспериментувати в завданнi ударiв батогом, то швидко переконаетеся, що сила удару залежить не тшьки вiд того, з якою силою ви потягнули рукоятку. Матиме значення, наскшьки рiзко (швидко) ви виконали цей рух. Значить, сила удару залежить вщ стартово1 i «вибухово1» сили м'язiв, тобто вiд умiння прикладати велик зусилля на початку
руху.
Уявт автомобiль, що 1де на великш швидкостi. Гальмування. Що вiдбуваеться з пасажиром? Вш вiдчувае рiзкий поштовх, i його кидае вперед. Чим рiзкiше гальмування, тим сильнiший поштовх. Те ж саме вщбуваеться i при хорошому ударi батогом: спочатку ми додаемо ручцi прискорення, а поим рiзко гальмуемо нею. Висновок: сила удару залежить вщ переднаголосного гальмування оргашв тiла, яке починаеться вщ нiг i закiнчуеться рукою.
Як ви думаете, якщо обертати баиг над головою, то руйшвна сила батога буде бшьша, коли вш рухаеться по великому радiусу чи по малому? Звичайно ж, сила буде бшьша, якщо ми його розженемо по великому колу. Значить, i сила удару кулаком буде тим бшьша, чим бшьший радiус руху кулака щодо вертикально1 ос тша. Наприклад, при завданш удару правою рукою вiсь обертання тша боксера може проходити через однойменну !й праву ногу, через середину тша (по лши хребетного стовпа) i через рiзнойменну !й лiву ногу. Виходить, що максимальний радiус руху правого кулака знаходитиметься на украй вщдаленш осi тша — що проходить через лiву ногу.
Спробуйте вв^кнути нiж у стовбур дерева. Найлегше це зробити, якщо шж рухаеться перпендикулярно до поверхш. Те ж саме вщбуваеться i при удар1 Удар сильшший, якщо передплiччя у момент з^кнення з метою знаходиться пiд прямим кутом.
I нареши, як вже наголошувалося вище, сила удару залежить вщ жорсткост ударного важеля — руки. Чим менше рухiв в суглобах руки, тим бшьша жорсткють удару. Щоб збiльшити жорсткiсть, потрiбно у момент з^кнення кулака з метою напружити м'язи, що виконують обертання i згинання-розгинання в суглобах руки.
Отже, зробимо висновки.
Сила удару в бока залежить вщ наступних чинникiв:
• ступеня участi в ударi трьох основних груп м^в;
• узгодженост в робой м'язових груп. Правильний удар повинен мати наступну послщовшсть:
• вщштовхуюче розгинання ноги;
• обертально-поступальний рух тулуба;
• ударний рух руки до мети;
• рiвня розвитку швидкiсно-силових здiбностей м^в нiг, тулуба i рук;
• стартово! i «вибухово!» сили м'язiв, тобто вiд умiння докладати великих зусиль на початку руху;
• передударного гальмування дiлянок тiла, при якому вщбуваеться послiдовне гальмування вщ ноги до кулака руки, що б'е;
• радiусу руху кулака щодо ос обертання тiла боксера. Чим далi вiд осi обертання тша рухаеться кулак, тим бшьший радiус його обертання i тим сильшшим е удар;
• положення передплiччя щодо мети. Удар сильшший, якщо передплiччя перпендикулярне до мети;
• жорсткостi юнематичного ланцюга. Чим менше рухiв в суглобах руки, тим вища жорсткють ударного важеля i бiльша сила удару.
Нижче ми пропонуемо вашш увазi тренувальну програму, направлену на вщпрацювання нокаутуючого удару.
Найбiльш ютотш результати в пiдвищеннi сили i швидкостi ударiв дають вправи з вантажами рiзного характеру. Вони пвдбраш так, щоб максимально сприяти розвитку окремо м'язiв нiг, м'язiв тулуба i м'язiв рук.
Для розвитку у боксерiв м'язiв нiг, що беруть участь у вщштовхуючому розгинанш, застосовуються вправи з штангою на плечах - нашвприсщання. Для розвитку м'язiв тулуба, що виконують обертально-поступальш рухи, використовуються повороти корпусу з грифом штанги на плечах. З метою розвитку м'язiв рук, що виконують розгинальний рух, застосовуеться вправа «жим штанги лежачи».
Програма розрахована на 30 дшв. Три рази на тиждень (понедiлок, середа i п'ятниця) пiсля 15-хвилинно! розминки виконуються вправи з настiнною подушкою, по якш завдаються удари протягом 10 раундiв. Темп виконання - один удар на 3 секунди. Всього за тренування завдаеться 500-600 ударiв (за 1 раунд 50-60). Удари виконуються з максимальною силою. Вщпочинок мiж раундами - 1 хвилина. У вiвторок, четвер i суботу проводиться тренування з штангою, яка включае наступнi вправи.
• Нашвприсщання з штангою на плечах, вага штанги — 70% ваги спортсмена. Нашвприсщання з подальшим випрямленням шг i виходом на носки виконуються серiями - 5 по 20 повторень в кожнш. Вщпочинок мiж серiями - 1-2 хвилини.
• Повороти тулуба з грифом штанги на плечах: 5 серив по 20 повторень в кожнш. Вага грифа залежить вщ вагово! категорн спортсмена (гриф 15 кiлограмiв для боксерiв до 71 кшограма, 20-для боксерiв понад 71 кшограм). Вiдпочинок мiж серiями - 1-2 хвилини.
• Пюля розминки з легкою вагою виконуеться жим штанги лежачи (5 серш, в кожнш з яких максимальне число n^TOMiB (повтстю). У 1-ш сери застосовуеться вага, що становить 70 % максимально! ваги штанги, тднято! боксером; у 2-ш серп - 75 %; у 3-ш - 80 %; у 4-ш - 85 % i в 5-ш - 90 % ваги. Вщпочинок мiж серiями - 1-2 хвилини. Тривалiсть тренування з штангою - 6080 хвилин, пульс при цьому повинен бути в дiапазонi 140-160 ударiв на хвилину. Пiд час вiдпочинку мiж серiями виконуються вправи на розслаблення або iмiтацil ударiв.
Паралельно з виконанням запропоновано! програми боксер у жодному випадку не повинен вiдмовлятися вщ техшко-тактично! пiдготовки. Спаринги, вправи на лапах, снарядах i в iмiтацiях не припиняються. Тренування такого характеру проводяться окремо.
Шсля завершення тренувально! програми, направлено! на розвиток сили удару, у боксерiв повинна з'явитися велика ампл^да як в ударних, так i в захисних рухах. Удари тсля тренування з штангою виконуватимуться з бiльшою потужнiстю, стануть бiльш злитими i узгодженими. Разом з тим швидюсть ударiв i решти всiх рухiв боксера ютотно знизиться. Лякатися не потрiбно: таю вщчуття мають тимчасовий характер i зникнуть через 15-18 днiв тсля завершення тренувально! програми з навантаженнями. Швидюсть реакцп, легюсть пересувань i швидкiсть завдання ударiв повернуться на 18-20-й день тсля припинення вправ з штангою.
Через 21 день тсля заюнчення запропоновано! програми спостер^атиметься значний прирют всiх спецiальних швидюсно-силових показникiв ударiв. Тому при пщготовщ до змагань не менше тж за 20 днiв до бою необхщно припинити вправи з штангою. Час, що залишився, слiд переважно використовувати на розвиток швидкоси, швидюсно! витривалостi i технiко-тактичну пiдготовку.
Лггература
1. Бордiян 1.Г. Пiдготовка боксерiв масових розрядiв в умовах вищих навчальних закладiв. - Львiв, 2006. - 66 с.
2. Нттенко С.А., Иютенко А.О., Бордiян 1.Г. Шляхи пiдвищення технiчно! пiдготовленостi боксерiв. Збiрник наукових праць: «Актуальт проблеми розвитку фiзично! культури i спорту у ВНЗ Укра!ни». Львiв, 1999. -С. 75.
3. Техтка боксу (основт поняття). Навчальний поабник / Б.В. Гутий, А.В. Гутий. - Львiв: ЛНУВМтаБТ iменi С.З. Гжицького, 2011. - 131 с.
4. Чудинов В.А. Физическое воспитание начинающего боксера. М., ФИС, 1976. - 45 с.
Стаття надшшла до редакцИ 11.04.2011
