CC BY
63
Остьянов В.Н., к.пед.н., доцент МОН Укра!ни, ® Гриб А. I., викладач, УАД
АНАЛ1З ЗМАГАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 БОКСЕР1В ВИЩО1 КВАЛ1Ф1КАЦП
Р1ЗНИХ ВАГОВИХ КАТЕГОР1Й
Предметом дослгдження е техтко-тактичш дп та ¡нформатиеш показники змагальног д\яльност\ боксер\е еищог кеал\ф1каци легких I еажких еагоеих категорт. За ктьтсними показниками (атаки I захисту) боксери-еажкоеагоеики значно поступаються спортсменам легких еагоеих категорт. За показниками ефектиеност1 еедення бою боксери-еажкоеагоеики перееищують спортсмеше легких еагоеих категорт. Ыдпоегдно, у наечально-тренуеальному процес боксерам-еажкоеагоеикам слгд придыяти быьше уеаги розеитку ктьтсних параметр1е, тобто фгзичних кондицт, розеитку максимальног й шеидког сили та еитриеалост1. В той же час, техтко-тактичш показники у груш еажкоеагоеите е досить еисокими I знаходяться приблизно на р1ет спортсмеше легких еагоеих категорт.
Ключовi слова: наечально-тренуеальний процес, тльтсш та розрахункоег коефщенти атакуючих та захисних дт боксерге полярних груп за ознаками еагоеог категорп.
Вступ. Прогрес спорту визначаеться на mдставi об'ективних знань про структуру змагально! дiяльностi i тдготовленост спортсмешв iз урахуванням загальних закономiрностей становлення спортивно! майстерност i шдивщуальних можливостей спортсмена ( В.Н. Платонов, 1997). У змагальнш дiяльностi, як у дзеркал^ вщображаються "плюси" та "мшуси" майстерност боксерiв, а отже й особливост сучасного боксу. Однак виявити !х не так просто через складшсть поединюв тд час змагань, тобто власне само! змагально! дiяльностi, що складаеться з велико! кiлькостi найрiзноматнiших аспектiв процессу та, вiдповiдно, способiв !х вивчення. В теорi!' i методицi боксу нами не виявлено ч^ко! концепцi!' вивчення закономiрностей розвитку змагально! дiяльностi. Результати розрiзнених експериментальних i теоретичних дослiджень даного напрямку важко тддаються систематизацi! у зв'язку з рiзними цiлями, завданнями i методами цих дослiджень, що знижуе щншсть отриманих наукових даних.
На пiдставi показникiв, що характеризують змагальну дiяльнiсть, багатьма авторами розраховувались коефщенти атакуючих i захисних дiй, що дозволяе ощнити змагальний бiй. Знаючи величини вказаних коефiцiентiв i порiвнюючи !х iз такими ж показниками шших спортсменiв чи з середшми показниками групи боксерiв такого ж класу i ваги, можна виявляти сильш i слабкi сторони тдго-товленостi спортсменiв, вносити вiдповiднi корективи у тренувальний процес. Пiдраховуючи кшькють ударiв i захистiв рiзних видiв, а також визначаючи !х ефектившсть, можна виявити деякi особливостi шдивщуально! манери ведення
® Остьянов В.Н., Гриб А. I., 2011
бою, а також знаходити погршност в окремих дiях. При цьому можна фжсувати найрiзноманiтнiшi бойовi ди (наприклад: атакуючi, захисш та iншi). За кiлькiстю таких дш можна визначити, яка форма бою характерна для провщних боксерiв CBiTy, краши або окремих спортсмешв. Якщо переважають атакуючi удари, вщповщно, боксер бiльше схильний до атакуючо! форми. Вираховуючи коефiцieнти ефективностi атакуючих i зустрiчних ударiв, можна оцшити !х результативнiсть i намiтити шляхи удосконалення. За результами дослiджень змагально! дiяльностi боксерiв виведено понад 20 рiзних коефiцieнтiв, що характеризують ефектившсть змагально! дiяльностi (захисних i атакуючих дш, активностi в бою та шше). Змагальна дiяльнiсть вивчалась за допомогою пiдходу, розробленого О.П. Фроловим (1966) i розвинутого в працях В.А. Петухова (1969), Ю.Б. Ншфорова (1978, 1979, 1980, 1987), е.Н. Калмикова (1983), В.Н. Остьянова (2001).
Аналiз науково-методично! лiтератури стосовно динамжи показникiв змагально! дiяльностi боксерiв дозволяе вщзначити наступне:
1. За десятирiчний перiод (70-80 рр.) спостерiгаеться збшьшення кiлькостi ударiв у змагальних боях боксерiв в середньому на 23%.
2. Найбшьший вiдсоток рiзноманiтних захисив припадае на 70-80 рр. Захисти за допомогою рук складають 49%, шг - 33%, тулуба - 18%. На юнець 90-х роюв це спiввiдношення виглядае так: захист руками - 53%, ногами - 26%, тулубом - 21%. Слщ вщзначити зближення вщсоткового сшввщношення захисив за допомогою нiг i тулуба, а також приркт захистiв руками i тулубом. Можна припустити, що в цей перюд малюнок бою мае тенденцш до зменшення дистанци.
3. Час знаходження боксерiв у дистанци дальнього бою в 70-80 рр. складав 62%, у 80-х рр - 57%, в кшщ 90-х цей показник зменшився до 51,8 % за рахунок збшьшення часу роботи в дистанци середнього бою (до 28%) при вщносно стабшьному показнику роботи в ближнш дистанци (Ю.Б. Никифоров, 1987)
Вщеозапис поединюв боксерiв аналiзувався методом педагопчних спостережень. Манера ведення бою оцшювалась групою квалiфiкованих експертiв, при цьому рееструвалась кiлькiсть виконаних дiй i хронометраж деяких з них, а саме: кшькють ударiв за раунд i за бiй у цшому, кiлькiсть атакуючих i контратакуючих ударiв, захистiв за допомогою рук, шг i тулуба. Крiм цього, кшьккть ситуативних i пiдготовчих дiй, час бою на дальнш, середнiй i ближнiх дистанцiях.
У даному дослщженш вивчалась змагальна дiяльность боксерiв "полярних" вагових категорiй - легких i важких, що дае можливiсть характеризувати !х технiко-тактичний арсенал. Як правило, у навчально-тренувальнувальному процесi технiко-тактичнi завдання за одним планом вивчають боксери як легких, так i важких вагових категорш, виконують одш й т самi д^, а також опрацьовують однаковi обсяги фiзичних навантажень. Такий методичний пщхщ стосовно аналiзу тренувального процессу i технiко-тактичноi майстерност у боксерiв рiзних вагових категорш використовували у сво!х дослiдженнях Е.Н. Горстов (1983) i
В.Я. Русанов (1985). Техшко-тактична майстернкть 6oKcepiB у вказаних дослщженнях визначалась методом лабораторного тестування.
У навчально-тренувальному процес не вдаеться вiдтворити змагальнi умови, де спортсмени, зазвичай, значно повшше використовують робочий потенщал органiзму, що спричиняеться виникненням особливо ефективних стимулiв адаптаци до максимальних навантажень. Лише в умовах змагань можливо повнiстю розвинути здатшсть максимально мобiлiзувати власнi сили i цiлеспрямовано використати !х. Змагальна дiяльнiсть у боксi мае власну специфжу, яка полягае у жорстокому безкомпромкному единоборствi суперникiв. Це спричиняе пщвищеш вимоги до технiчних i тактичних дш, що виконуються в обмежених вщтшках часу i простору, в умовах конфлiктно-варiативних ситуацiй.
Мета роботи - удосконалення системи тренувань боксерiв рiзних вагових категорiй.
Методи та оргашзащя дослщжень.
1. Аналiз та узагальнення даних науково-методично! лiтератури.
2. Вщеозапис та аналiз вiдеоматерiалiв.
3. Педагопчш спостереження.
4. Методи математично! статистики.
У межах дано! роботи аналiзувалось бiля 80 поединкiв, серед них - 18 мiж боксерами вищо! квалiфiкацil (чемпiонат Свiту 2007 року та Олiмпiйськi 1гри 2008 року).
Проводилась реестращя та статистичний облiк кшьккних та якiсних характеристик атакуючих i захисних дiй боксерiв важких i легких вагових категорiй. До легких вагових категорш вiднесенi наступнi ваги: 48 кг; 51 кг; 54 кг; 57 кг; 60 кг. До важких вагових категорш були вщнесеш ваги: 81 кг; 91 кг; +91 кг. Отримаш результати можуть характеризувати модельш характеристики боксерiв вищо! квалiфiкацil.
Група квалiфiкованих експерив кшькктю 5 чоловiк (коефiцiент конкордацш становить W=0,82) аналiзували вiдеозаписи бо!в. Запис проводився з трьох рiзних позицiй, трьома камерами (Panasonic SDR-H280). На пiдставi аналiзу змагально! дiяльностi розраховувались коефiцiенти, що характеризують атакуючi i захиснi ди боксерiв:
1. Коефщкнт ефективностi атаки (Еа). Розрахунок проводився за сшввщношенням ударiв, що досягли цш, до загально! кшькост ударiв.
2. Коефiцiент ефективностi захисту (Ез). Розрахунок проводився за сшввщношенням кшькост доречних захистiв до загально! кшькост ударiв противника.
3. Кiлькiсть загальних захисних дiй (Кз)
4. Кшьккть точних захистiв. Кiлькiсть доречних захисних дш, якi виконав боксер (Котр).
5. Загальна кiлькiсть виконаних ударiв (К заг)
6. Кiлькiсть ударiв, що не досягли цш (Кнд).
7. Кшьккть ударiв, що досягли цiлi (Кд). Удари в голову та корпус, що дшшли до противника.
8. Актившсть бою (АБ). Загальна кшькють ударiв, нанесених обома боксерами.
10. Пропущен удари (Пу). Удари противника в тулуб, голову, яю дiйшли до
цiлi.
11. Ефектившсть бою (Еб). Спiввiдношення Еа i Ез до загально! кшькосп ударiв.
Новизна — в робой розширено i доповнено науковi даш про структуру i змiст змагально! дiяльностi боксерiв високо! квалiфiкацi!. Дослщжено показники змагально! дiяльностi висококвалiфiкованих боксерiв в умовах сучасного боксу.
Практична значущкть — на пiдставi результата проведених дослщжень розроблено практичнi рекомендаци щодо оптимiзацi! навчально-тренувального процесу. Виявлений арсенал техшко-тактичних дiй боксерiв двох рiзних вагових груп. Дослiдження змагально! дiяльностi проводилось на контингентi провщних боксерiв свiту, що дае тдставу вважати результати дослiджень модельними характеристиками ел^них боксерiв.
Результати досл1джень та Тх обговорення.
За даними експертних оцiнок показники атакуючих дiй боксерiв (кiлькiсть виконаних ударiв, кiлькiсть точних ударiв i ефективнiсть атаки) у представниюв легких вищi, нiж у представниюв важких вагових категорiй, тобто легм спортсмени бiльш активнi у змагальному поединку. Так, показник кшькосл виконаних ударiв (К заг.) у грут "легких", був вищим на 33% у порiвняннi з представниками "важких" вагових категорiй. Показник точност ударiв (Кд) у групi "легких" також був вищим на 55%. В той же час, такий показник, як ефектившсть атаки (Еа) у групах "важковаговиюв" i "легких" знаходяться приблизно на одному рiвнi (55,8% - легких; 48,4% - важких) в межах статистично! (для подiбного роду дослщжень) похибки. Боксери легких вагових категорш бшьш активш, рухлив^ застосовують рiзнi захиснi прийоми, але ефективнiсть !х атакуючих дш мiнiмально вiдрiзняеться вiд боксерiв важких вагових категорш.
Подiбна тенденцiя вiдмiчена при аналiзi показникiв захисних дш спортсменiв (загальна кiлькiсть захисних дш, кiлькiсть результативних захисних дiй i ефективнiсть захисту). Погiршення кiлькостi загальних захисних дiй (Кзз) на 37% i кiлькостi точних захистiв (Котр) на 45%, у боксерiв "важковаговиюв", по вiдношеню до боксерiв "легких", свщчить про те, що боксери - "важковаговики" менше застосовують захисш дi!, це може бути через те, що змагальний бiй у цих спортсмешв не е таким насиченим техшко-тактичними ситуащями i дiями. В той же час, показник ефективност захисту (Ез) у "важковаговиюв" був на рiвнi 45,5%, у боксерiв легких вагових категорiй на рiвнi 51,4%, приблизно в межах статистично! похибки (5,9%). Це свщчить про те, що показники захисних ди боксерiв е досить надшними для обох груп. Пщтвердженням цьому е незначна кшьккть дострокових перемог у поединках за явною перевагою або нокаутом на даних змаганнях (на чемтонат Св^у 2007 р. зафжсовано 3 нокаути, на Олiмпiйських 1грах 2008 р. - 4).
1з вiзуальних спостережень за боями ми помiчаемо, що боксери легких вагових категорш достатньою мiрою володшть рухливiстю на рингу, мають
високу маневрешсть i ведуть бш у високому темт. Маневрування супроводжуеться швидкими рiзкими довгими ударами. Боксери не затримуються поблизу супротивника, а виходять тсля кожно! атаки чи контратаки на дальню дистанцiю. Вони розвивають атаки i контратаки головним чином у середнш дистанци швидкими багатоударними серiями, що перемежовуеться захистом частше мпiдставкамим рук, iнодi - "ухилами" i, дуже рщко, - "нирками". Пiсля ударiв негайно вiдходять на дальню дистанцш, щоб не дати супротивнику закршитися на зручнiй дистанци. В ближнш дистанци, часто «клинчують», або розривають дистанцiю. Перевага в бою надаеться кiлькостi ударiв, а не сильному акцентованому удару, який може принести дострокову перемогу.
Через специфiчнiсть вагово! категори боксерам «важко!» групи, як правило, не притаманна висока швидккть на рингу. Вони ведуть бш у професшнш манерi, де здебiльшого застосовуються захисти тулубом - «ухили» i «нирки». Враховуючи силу !х ударiв, вони роблять основний акцент саме на них, а не на швидкост техшчних дш роботи рук, шг i тулуба. Ведуть бiй спортсмени, переважно, на дальнш i середнш дистанщях, рiзкими одиночними ударами, або короткими серiями. В ближнiй дистанци пiсля результативних ударiв часто клинчуються. Головна увага придiляеться сильним i влучним ударам, що може принести дострокову перемогу.
Спещалюти вiдмiчають, що координацiйнi здiбностi i спритнiсть спортсменiв багато в чому обумовлеш тотальними розмiрами тiла та вагою (Г.С. Туманян, Мартиросов 1976.). У зв'язку з цим, деяю дослщники вважають, що низький рiвень координацшних здiбностей важковаговикiв негативно впливае на !х майстернiсть (В. П. Климiн та iншi). На пiдставi викладеного можна допустити, що низький рiвень технiчного виконання прийомiв обумовлений недостатшми координацiйними здiбностями, якi у свою чергу залежать вiд ваги й шших тотальних розмiрiв тша. Тобто недостатня технiчна майстернiсть обумовлюеться !х природними даними i е суттевою особливiстю !х змагально! дiяльностi.
У даних дослiдженнях аналiзувались як абсолютш показники (кiлькiснi характеристики), так i розрахунковi коефiцiенти (ефективнiсть атаки, захисту та шш^. За абсолютними показниками ми отримуемо таю характеристики, як «бшьше» або «менше». За розрахунковими коеффщентами ми отримуемо характеристики взаемовпливу рiзних складових, у тому чи^ технiко-тактичного спрямування.
За кiлькiсними характеристиками боксери "легких" вагових категорш значно випереджують (до 55%) спортсмешв "важких" вагових категорш. Але за розрахунковими коефщентами !х значення знаходяться приблизно на одному рiвнi з деякою перевагою у показниках "легких" вагових категорш (рис. 1).
В той же час, показник ефектившсть ведення бою у боксерiв "важковаговиюв" е кращим, шж у представниюв "легких" вагових категорш. Боксери-важковаговики ведуть поединок бшьш вибiрково й економно, шукаючи момент для нанесення противнику точного удару, вони менше пересуваються по рингу, але бшьше використовують помилки супротивника у тактико-техшчнш майстерноси i вiдносно частiше завершують бо! достроково.
Загальна характеристика ефективносп ведення бою
149
Кшьмсть ударiв
Ефективнисть атаки в %
Ефективнють захисту в %
□ боксери важких вагових категорий
боксери легких вагових категорий
Ефективнють ведення бою в %
Рис. 1. Загальна характеристика ефективносп ведення бою
Не можна не погодитись з шановними авторами в тому, що на координацш рухiв впливають тотальш розмiри тша спортсмена. Вiзуально виглядае так, що спортсмени "легких" категорш мають перевагу над спортсменами-важковаговиками в розумшш класики технiки боксу. Разом з тим, розрахунковi коефiцiенти не показують велико! рiзницi за показниками ефективност атаки i ефективностi захисту. В той же час, показник ефективност ведення бою у боксерiв-важковаговикiв вищий шж у спортсменiв "легких" категорш. Можна зробити попереднш висновок про те, що техшко-тактичш показники боксерiв, учасникiв чемпiонату Свiту (2007 р.) i ХХ1Х Олiмпiйських 1гор, знаходяться приблизно на одному рiвнi, а за ефективнiстю ведення бою, боксери-важковаговики перевищують спортсменiв легких категорш.
За кшькюними показниками (атаки i захисту) боксери важковаговики значно поступаються спортсменам легких категорш. Треба розумгги, що спортсмени "легких" i "важких" вагових категорш, е рiзнi за морфофункцюнальними показниками. 1х не можна порiвнювати в прямих (кшьккних) вимiрах, через те, що даним групам притаманш рiзнi фiзичнi i технiко-тактичнi особливостi.
Висновки.
Сучасний бокс зазнае змш, i цей факт вимагае детального та грунтовного вивчення !х причин i можливих наслiдкiв цього.
У процес вивчення змагально! дiяльностi боксерiв високо! квалiфiкацi! виявлено:
1. Кшькють ударiв у середньому за бш у важковаговикiв становить 112 ударiв, у боксерiв легких вагових категорш - 149 ударiв;
2. Кшькють захисних дiй у важковаговиюв становить 78, у легковаговикiв - 107;
3. Ефектившсть захисту у важковаговиюв становить 45,5%, у легковаговиюв - 51,4%;
4. Ефектившсть атаки у боксерiв легких вагових категорiях становить 56%, у важких вагових категорiях - 49%;
5. Ефектившсь бою у боксерiв легких вагових категорш становить 75%, а у важких вагових категорiях - 86%.
Техшко-тактичш показники боксерiв, учасниюв чемтонату Св^у (2007 р.) i ХХ1Х Олiмпiйських 1гор, знаходяться приблизно на одному рiвнi, а за ефектившстю ведення бою боксери-важковаговики перевищують спортсменiв легких категорiй. За кшьюсними показниками (атаки i захисту) боксери-важковаговики значно поступаються спортсменам легких категорш. Вщповщно, у навчально-тренувальному процес боксерам-важковаговикам слiд придiляти бшь-ше уваги розвитку кiлькiсних параметрiв, тобто фiзичних кондицiй, розвитку максимально! й швидко! сили та витривалостi. Техшко-тактичш показники у дано! групи спортсмешв е досить високими i знаходяться приблизно на рiвнi спортсменiв легких вагових категорш.
Подальший напрямок дослщжень полягае у вивченнi та аналiзi опрацьованих доз i направленостi навантажень ^зичних i технiко-тактичних) у боксерiв рiзних вагових категорiй. У свою чергу це дасть змогу вносити корекцш у навчальш програми ДЮСШ i ДЮСШОР.
Лiтература
1. Горсков Е.Н. Особености методики тренировки боксеров тяжелых весовых категорий: Автореф. дис. канд. пед. наук. - М, 1983. - 23 с.
2. Калмыков Е.В. Типовые особенности соревновательной деятельности боксеров. Бокс , ежегодник. - 1983. - 39-41 с.
3. Никифоров Ю.Б. Эффективность тренировки боксеров. - Москва: Физкультура и спорт, 1987. - 130 с.
4. Остьянов В.Н., Гайдамак 1.1. Бокс(обучение и тренировка) - К., Олiмпiйська л^ература, 2001. - 237 с.
5. Петухов В. Регистрация моторики боксера счетными устройствами // Теория и практика физической культуры. 1969 - №2 - 43-45 с.
6. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - Киев: Олимпийская литература, 1997. - 583 с .
7. Русанов В.Я. Модельные характеристики физических и психических качеств боксеров, как основа индивидуализации их подготовки // Теория и практика физической культуры - 1985. - №4. - 13-15 с.
8. Туманян Г.С., Мартиросов Э.Г. Телосложение и спорт. - М.: Физкультура и спорт, 1976. - 239 с.
9. Фролов О.П. Изучение некоторых сторон спортивной деятельности методами теории информации и исследования операций: Автореф. дис.
