CC BY
26
УДК 796.015.52
Стах1в М.М., старший викладач Бабич А.М., старший викладач © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iм. С.З.Гжицького
Б1ОМЕХАН1ЧНА КОРЕКЦ1Я ШВИДК1СНО-СИЛОВО1 П1ДГОТОВЛЕНОСТ1 ВОЛЕЙБОЛ1СТ1В ВИСОКО1 КВАЛ1Ф1КАЦП У ПЕРЕДЗМАГАЛЬНИЙ ПЕР1ОД
Сучасний спорт вищих досягнень з кожним роком, з кожним oniMnrncb^M циклом висувае до спортсменiв все бшьш жорсткi вимоги (Платонов В.М., Булатова М.М., 1997). До загальних проблем, яю стосуються вciх спортивних ^ор, належить зростаюча cкладнicть техшко-тактично1 майcтернocтi гравцiв, що вимагае тдвищення рiвня розвитку фiзичних можливостей спортсмешв.
Уcпiшнicть пiдгoтoвки cпoртcменiв у сучасних умовах залежить вiд ефективнocтi метoдiв оргашзаци, управлiння та контролю, ращонального застосування сучасних технoлoгiй у тренувальному прoцеci, урахування iндивiдуальних, вiкoвих, морфофункщональних особливостей, а також бioмеханiчних характеристик рухових дiй (Матвеев Л.П., 1999; Лапутш А.М., 1999; Ровний А.С., 2001; Волков Л.В., 2002; Серпенко Л.П., 2004).
Устхи сучасного волейболу багато в чому oбумoвленi динамiчним розвитком теори i методики цього виду спорту. Як свщчать фахiвцi Маслов В.М. (1990), Железняк Ю.Д. (1991), Фiлiн В.П. (1997), Срмаков С.С. (1999), Носко М.О. (2003), Максименко Г.М. (2004), Гршченко 1.Б. (2004) та iншi, рiвень майстерност вoлейбoлicтiв cьoгoднi визначаеться характером реалiзацil основних найважливiших складових такого багатогранного педагопчного процесу, яким е спортивне тренування.
Незважаючи на значнi устхи теори i методики волейболу, у тепершнш час ще далеко не вичерпаш вci мoжливi резерви тдготовки вoлейбoлicтiв високо! квалiфiкацil. Одним iз таких резервiв е удосконалення методики фiзичнol та техшчно1 пiдгoтoвки спортсмешв. У цш галузi, на жаль, усе ще залишаеться ряд невиршених проблем. До них, зокрема, можна вщнести такi проблеми, як розробка i моделювання рацioнальних варiантiв техшки, пiдвищення ефективнocтi заcoбiв i метoдiв техшчно1 пiдгoтoвки та деякi Однак, найважливiшoю у пiдвищеннi якост навчально-тренувального процесу в цiй cферi е проблема удосконалення спещально1 фiзичнol пiдгoтoвки вoлейбoлicтiв високо1 квалiфiкацil. У доступних для нас лiтературних джерелах ми не знайшли даних з виршення ще1 проблеми.
З огляду на викладене, варто думати, що розробка даного напрямку дocлiджень е актуальною проблемою сучасно1 теорп i методики волейболу.
© Стах1в М.М., Бабич А.М., 2011
Розвиток ще! галузi знань вщкривае новi перспективи в практичному плаш пщготовки волейболюив.
Мета досл1дження - експериментально обгрунтувати методику передзмагально! фiзично! пiдготовки волейболюив високо! квалiфiкащ! на основi спещальних засобiв фiзичних навантажень.
Завдання дослщження:
1. Вивчити особливостi параметрiв моторики, якi визначають специфiку рухово! дiяльностi волейболiстiв високо! квалiфiкащ! взагалi та гравщв рiзного iгрового амплуа зокрема.
2. Дослщити показники технiко-тактичних дш та !х реалiзацiйну ефективнiсть в умовах змагально! дiяльностi волейболiстiв високо! квалiфiкацi!.
3. Визначити вплив спещальних засобiв, якi моделюють умови пперграв^ацшного навантаження на координацiйну та бiодинамiчну структуру рухiв волейболiстiв при виконанш технiчних дiй i розробити вщповщну методику !х застосування.
4. Дослщити вплив та довести ефектившсть методики застосування фiзичних вправ, якi моделюють умови пперграв^ацшного навантаження, на стан пщготовленост волейболiстiв у передзмагальний перюд.
Об'ект дослiдження - навчально-тренувальний процес волейболюив у передзмагальний перiод !х пiдготовки.
Предмет дослiдження - методика застосування засобiв, спрямованих на удосконалення спецiально! фiзично! пiдготовки волейболiстiв у передзмагальний перюд.
Методи дослщження. У дослщженш використовувались загальнопедагогiчнi методи теоретичного й експериментального дослiдження, а саме: аналiз науково-методично! лiтератури, педагогiчнi спостереження, педагопчний експеримент, вивчення та узагальнення педагогiчного досвiду, бiомеханiчнi методи вимiрювання iз застосуванням сучасних технологiй вимiрювань.
Наукова новизна одержаних результатiв полягае в тому, що: вперше розроблено модельш характеристики координацiйно! та бюдинашчно! структури опорних рухiв при виконанш основних технiчних елементiв гри як основи спещально! фiзично! пiдготовки; вперше розроблено i впроваджено в практику методику, в якш застосовуються вправи, що моделюють умови гiпергравiтацiйного навантаження, вивчено !! вплив на стан пщготовленост волейболiстiв у передзмагальному перiодi пiдготовки; набули подальшого розвитку дослщження показниюв моторики волейболiстiв та гравщв рiзного iгрового амплуа, а також структури змагально! дiяльностi волейболiстiв.
Практичне значення одержаних результат роботи визначаеться впровадженням методики, в якiй використовуються вправи, що моделюють гiпергравiтацiйне навантаження в тренувальному процесi волейболiстiв високо! квалiфiкацi!, сутнiсть яко! полягае у використанш спецiальних вантажiв, розташованих на тш спортсменiв, якi не змшюють природну геометрiю маси тiла спортсмешв при виконаннi рухових дiй; розробщ нових, бiльш ефективних
педагопчних рекомендацш в галузi теорп та методики спещально! силово! пiдготовки волейболiстiв; у розробщ та впровадженнi в практику пщготовки волейболiстiв високо! квалiфiкацi! об'ективних методiв педагогiчного контролю за спещальною фiзичною пiдготовкою спортсменiв, якi значно тдвищують якiсть та iнтенсифiкують процес удосконалення майстерностi волейболiстiв.
Основний змкт роботи. У першому роздiлi "Теоретичш аспекти фiзично! пiдготовки спортсменiв високо! квалiфiкацi!" на пiдставi доступно! в^чизняно! та зарубiжно! лiтератури проаналiзовано даш дослiджень проблеми удосконалення спортивно! пщготовки спортсмешв. Лiтературний огляд проведений в таких основних напрямках: техшчна пщготовка волейболiстiв високо! квалiфiкацi!, бiомеханiчнi дослщження технiчно! майстерностi спортсменiв, особливостi процесу фiзичноl пiдготовки волейболiстiв та використання спецiальних засобiв навантаження в тренувальному процесi спортсменiв високо! квалiфiкацi!. Вивчення науково-методично! та спецiально! лiтератури показуе, що волейбол е складнокоординованим атлетичним видом спорту, де ефектившсть удосконалення техшчно! майстерностi спортсменiв багато в чому залежить вiд рiвня спещально! фiзичноl пiдготовки волейболiстiв. Треба наголосити, що в спещальнш лiтературi вщсутш розробленi на об'ективнiй бiомеханiчнiй основi педагогiчнi програми та методики удосконалення техшко--тактично! пiдготовки, i, як наслщок цього, вiдсутнi педагогiчнi рекомендаци з використання засобiв та методiв спецiально! фiзично! пiдготовки волейболiстiв. Виршенню частини зазначених проблем i присвячене дане дослiдження.
У другому роздш "Методи та органiзацiя дослiдження " вивчено загальнi вiдомостi про контингент обстежених, викладено та обгрунтовано необхщшсть застосування методiв та особливостi оргашзаци дослiдження. Методи дослiдження, якi застосовуються в робот^ мають комплексний характер i включають такi приватнi методики: аналiз та узагальнення науково-методично! л^ератури, антропометрiя, педагогiчнi спостереження, тестування параметрiв моторики, тензодинамографiя, стабiлографiя, мiотонографiя i мiотонометрiя, результати дослiджень оброблялись методами математично! статистики . Мета i завдання роботи визначали хiд поетапного експерименту. На першому етапi дослщження проводились вимiрювання антропометричних показникiв волейболюив та гравцiв рiзного iгрового амплуа. На другому етат виконано аналiз iгрово! дiяльностi волейболiстiв з метою визначення загального змагального об'ему техшко-тактичних дiй, вiдсотково! квоти, тактично! значимой та реалiзацiйно! ефективностi основних техшчних дiй у грi волейболiстiв високо! квалiфiкацi!. На цьому етапi дослщження вирiшувались завдання, пов'язанi з вивченням специфши виявлення рухових можливостей волейболюив. На третьому етапi проводилися дослщження бюмехашчних характеристик технiки рухових дш волейболiстiв з урахуванням специфiки !х iгрово! дiяльностi за допомогою бюмехашчних методiв реестрацi! рухiв спортсменiв. Заключний етап дослiдження - упровадження i перевiрка ефективностi методики спецiально! фiзичноl пiдготовки iз застосуванням вправ,
що моделюють умови гшерграв^ацшного навантаження в навчально-тренувальному процес волейболiстiв високо! кватфшацп.
У третьому роздiлi "Особливост розвитку моторики волейболюив" представленi результати дослщжень особливостей рухово! дiяльностi волейболiстiв високо! квалiфiкацil в процесi тренувань та змагань.
У ходi наступних дослщжень визначено антропометричш показники волейболiстiв рiзного iгрового амплуа, якi дозволяють дшти висновку, що волейболiсти рiзних амплуа мають неоднаковi тотальнi розмiри тша, що пiдтверджують ранiше проведенi дослщження, а саме: гравцi I та II темпу мають бiльшi зросто-ваговi показники тiла по вiдношенню до зв'язуючих гравцiв та гравцiв лiберо. Також вони мають перевагу i в середнiх показниках довжини окремих бюланок тiла, а саме довжини верхшх та нижнiх кiнцiвок, тулуба. Такi вiдмiнностi антропометричних показникiв обумовлеш особливостями рухових дiй гравцiв, яю мають виконувати волейболiсти у гр1
У цьому роздiлi представлено результати педагопчних спостережень змагально! дiяльностi волейболюив.
Згiдно з iснуючими методиками техшчш прийоми були об'eднанi в шють груп: подача, прийом з подач^ нападаючий удар, блокування, гра в захист та страхувальнi ди. У результат спостережень були отриманi таю даш: загальна кiлькiсть технiчних прийомiв, виконуваних волейболiстами за гру, склала в середньому 390 одиниць. Частка основних техшчних прийомiв е такою: подач -22,0 ± 2,4 %; нападаючих ударiв - 26,7 ± 1,9 %; прийомiв з подачi - 18,2 ± 2,0 %; блокування - 14,6 ± 1,8 %; гра в захист - 9,6 ± 1,8 %; страхувальш ди - 8,9 ±1,9%. Вщсоток реалiзацil технiчних прийомiв у волейболюив складае: подач 93,6%; прийомiв з подачi - 94,8%; нападаючих ударiв - 46,9%; 35,8% м'ячiв, що залишилися у грi тсля виконання нападаючих ударiв. Вiдсоток реалiзацil блокувальних дiй 23,2%; 35,8% м'ячiв, що залишилися у грi тсля виконання блокування. Реалiзацiйна ефективнiсть захисних дш - 53,8%; страхувальних -72,6%.
При пщведенш пiдсумкiв та аналiзi результатiв проведених спостережень можна вщм^ити, що структура змагально! дiяльностi в сучасному волейболi вiдрiзняеться великим обсягом, високою насичешстю i рiзноплановiстю техшчних прийомiв.
З метою визначення у волейболюив рiвня рухових можливостей, що визначають специф^ !х рухово! дiяльностi, було проведено тестування, яке включало певний комплекс завдань.
У результат вимiрювань отриманi такi показники: тестове завдання бiг "ялинка" (92 м) спортсмени в середньому долають за 24,55 ± 1,61 с, "човниковий" бт 4 х 9 м - 8,93 ± 0,48 с, дистанщю 60 м - 8,01 ± 0,29 с, 1500 м -5,30 ± 0,21 хв. Стрибок угору з мкця - 54,65 ± 7,9 см, висота стрибка при виконанш блокування - 301,18 ± 11,33 см, стрибок угору з розб^у при виконанш нападаючого удару - 325,29 ± 10,11 см, стрибок у довжину з мiсця -259,12 ± 13,95 см. Кiлькiсть тдтягувань на поперечинi, що характеризуе розвиток силових здiбностей, складае 10,18 ± 3,41 разiв, згинання та розгинання
рук в упорi лежачи - 35,76 ± 4,05 разiв. Показники кистьово! динамометра право! руки - 59,47 ± 8,9 кг, лiвоl - 53,88 ± 4,68 кг. Кидок набивного м'яча (1 кг) з-за голови сидячи - 14,62 ± 2,08 м, стоячи - 19,46 ± 2,08 м, в стрибку - 17,05 ± 2,16 м. Пщсумки тестування показали, що на початковому етат пiдготовчого перiоду волейболiсти повинш пiдвищувати фiзичнi здiбностi.
Для визначення показниюв (факторiв), якi роблять найбшьший внесок у стан пiдготовленостi волейболюив, проведений факторний аналiз. Дослiджувались 36 показниюв, яю характеризують стан окремих систем оргашзму. У результатi аналiзу отримано 8 факторiв, якi пояснюють 85,4% вщ загально! дисперсi! вибiрки.
Провiдним фактором у структурi пщготовленост волейболiстiв виявився фактор, який складае 24,4% вiд загально! дисперсi! вибiрки та до якого належать показники довжини тша та окремих його бюланок; крiм того спостерiгаеться взаемозв'язок у цьому факторi зi стрибком угору для виконання блоку та нападаючого удару. Тобто можна констатувати, що антропометричш показники безпосередньо впливають на виконання даних технiчних елеменив. Можна охарактеризувати його як „антропометричний фактор".
Наступний фактор, що складае 13,7% внеску в загальну дисперсш, можна охарактеризувати як „швидкiсно-силовий", тому що вш демонструе високi кореляцшш зв'язки з показниками бiгу „ялинка", бiгу 60 м та згинання-розгинання рук в упорi лежачи.
До третього фактору, який складае 12,5% вщ загально! дисперси вибiрки, належать такi показники, як вага тша, об'ем грудно! клiтини на вдиху та на видиху, Ж£Л.
Четвертий фактор можна охарактеризувати як „вибухова сила". До нього належать показники, що визначають рiвень стрибково! пiдготовленостi волейболiстiв: стрибок у висоту з мiсця, стрибок для виконання блокування, стрибок для виконання нападаючого удару. Внесок даного фактора у загальну дисперсш вибiркових даних складае 11,1%.
Проведений аналiз дослщжуваних показниюв дозволив визначити найголовнiшi фактори, яю визначають стан пiдготовленостi та функщонування основних систем органiзму волейболiстiв, а також !х структуру.
Четвертий роздш "Шляхи удосконалення спецiально! фiзично! пщготовки волейболiстiв" розкривае вiдомостi про бюмехашчш основи застосування методики удосконалення спещально! фiзично! пiдготовки волейболiстiв. Дослiджено особливост тренування волейболiстiв в умовах застосування спещальних засобiв навантаження, а саме визначено вплив фiзичних вправ, яю моделюють умови гiпергравiтацiйного навантаження, на бiодинамiчну та координацiйну структуру виконання основних техшчних дiй.
Суть запропоновано! методики полягае в тому, що при розвитку сили всiх основних скелетних м'язiв людини належить використовувати фшогенетично й онтогенетично сформованi в органiзмi реакцi! м'язово! системи на природне поле сили ваги, зумовлене постшною дiею сил гравiтацi!. Вона заснована на використанш додаткового опору скороченню працюючих м'язiв, проте маса
кожного обтяження розподшяеться мiж вщповщними м'язовими групами. Для збереження координацшно! структури рухово! навички, обтяження розташованi в зош центрiв мас бiоланок тiла, оскшьки саме в цих точках прикладеш рiвнодiючi сил тяги груп м'язiв, що призводять до рухiв бюланки; у цих точках прикладенi рiвнодiючi сил гравiтацi! бiоланок тiла спортсмена.
Таким чином, якщо додатковi обтяження розташоваш в зонi центрiв мас бюланок, розмiр кожного з них дозовано в певному спiввiдношеннi з масами бюланок i маси всього тша й вiдповiдно розмiру всього обтяження, то тшо людини знаходиться в природному полi сили ваги тшьки в збiльшеному за модулем. Ц умови можна вважати наближеними до гшерграв^ацшних навантажень, при яких на тшо людини дiе сила тяжшня, яка сво!м вектором спрямована до центру Земл^ перевищуючи природш сили за величиною модуля. При цьому навантаження одержують абсолютно вс групи м'язiв людини, i це навантаження майже природне. Вантажi на бюланках можуть бути закрiпленi рiзноманiтними засобами. Пропонуеться варiант спецiального костюма з ремешв iз гнiздами для вантажiв, що можуть бути виготовлеш з тонких металевих смуг певно! маси в гумовiй оправi. Спортсмен, одягнений в такий костюм, може виконувати будь-яку спецiальну вправу. Обтяження не порушуе бiокiнематичну структуру рухiв i в той же час створюе пщвищене навантаження на вс м'язовi групи. Тренуючись в такому костюмi з обраним навантаженням певний час, поим виконуе необхiдну вправу без обтяження. Як правило, тсля тренування в костюмi спортсмен досягае бшьш високих результатiв при контрольному тестуванш. Цей засiб достатньо ушверсальний, його можна застосовувати не тшьки для розвитку силових можливостей, але й для удосконалення технiки в багатьох складнокоординацшних вправах, спортивних ^рах, гiмнастицi, акробатицi, боксi, фехтуваннi тощо.
На даному етапi дослiдження визначено вплив фiзичних вправ, якi моделюють умови гшерграв^ацшного навантаження на вестибулярну систему як провiдну в здатност людини зберiгати стiйке положення тша у просторi в станi спокою та при виконанш руив. Для спорту особливо значимою е функщя вестибулярно! сенсорно! системи, яка пов'язана зi статодинамiчною стiйкiстю тiла спортсмена.
Особливi вимоги до статодинамiчно! стшкост висувають спортивнi iгри, а саме гра у волейбол, де постшна змша iгрових обставин вимагае швидко! орiентацi! у просторi, точностi рухових реакцш, крiм того iгровi ситуацп пов'язанi з постiйною змiною рухових дш та виконання рiзних техшчних прийомiв гри. Внаслiдок цього можна передбачати, що тдвищення функцiонально! стшкоси вестибулярно! сенсорно! системи буде служити важливим фактором збереження рiвноваги тша у складних iгрових ситуацiях, що, без сумшву, здiйснить позитивний ефект на виконання техшчних прийомiв гри.
Для об'ективного визначення впливу засобiв спещального гравiтацiйного навантаження на координацiйну структуру руив волейболiстiв було проведено серш дослiджень з використанням методу стабшографи. З цiею метою у
волейболюив дослщжувалися частотно-ампл^дш характеристики коливань ЗЦМ тша, що знаходиться у вертикальнш позi в умовах застосування стандартно! проби Ромберга та iгрово! стiйки (статична стшюсть), а також при виконанш технiчних елементiв - подачi м'яча зверху, передачi м'яча знизу i зверху, блокуваннi, нападаючому ударi (динамiчна стiйкiсть).
Таким чином, в умовах збереження статично! стшкост при виконанш проби Ромберга у дослщжуваних зареестровано зменшення амплiтудних характеристик та перюду коливань тiла спортсменiв; при виконанш ^рово! стiйки спостерiгаеться незначне збшьшення зареестрованих характеристик.
У результатi дослщжень виявлено, що тренування в умовах використання спецiальних гiпергравiтацiйних засобiв сприяють покращенню стабiлографiчних характеристик, що призводить до пщвищення ступеня стiйкостi тша спортсмешв.
При виконаннi основних техшчних дiй волейболiстами у гiпергравiтацiйних умовах тренування спостер^аеться збiльшення частотних характеристик, а також максимального значення ампл^дних показниюв. Це пояснюеться тим, що при виконанш даних елементiв спортсмен повинен виконати рухи в безопорному положенш, що додае илу додатковi коливання i потiм вiдображуеться у шдвищенш амплiтуди в опорному положенш.
Отримаш данi дозволяють дiйти висновку про те, що тренування в умовах використання спещальних засобiв навантаження значно не впливае на координацшну структуру виконання рухових дiй волейболюив.
Завдяки цьому для спортсменiв фiзичнi вправи, якi виконуються при штучнш змiнi маси тiла завдяки спещальному гiпергравiтацiйному костюму, здiйснюють рiзний вплив на його оргашзм. Змiна величини модуля грав^ацшних взаемодiй тiла спортсмешв за допомогою рiзних технiчних засобiв спортивного тренування пiдвищуе навантаження на функщональш системи органiзму без порушення координацiйно! структури рухiв спортсмена, що дозволяе ютотно iнтенсифiкувати тренувальний процес.
Бiодинамiчний аналiз основних технiчних дш дозволив виявити найважливiшi силовi компоненти цих прийомiв, реалiзацiя яких у змагальних умовах, як правило, визначае рiвень результативностi виконання спортсменами основних рухових завдань. У результат проведених дослiджень було встановлено, що кожний техшчний прийом мае свою бiодинамiчну модель.
У процесi дослiджень, проведених з волейболютами з використанням засобiв спрямовано! змiни гравiтацiйних взаемодiй, вiдмiчено певнi змiни бiодинамiчних характеристик опорних реакцiй при виконаннi основних техшчних дш.
Дослiдження показали, що тренування в умовах використання гшерграв^ацшних костюмiв пiдвищують величину модуля вертикально! складово! опорних реакцiй, не змiнюючи !! направленостi-вектора i не порушуючи координацшно! структури всього рухового акту. Це виявляеться у збереженш ритму при виконанш техшчних дш i в шдвищенш силових характеристик виконання техшчних дш
При тренуванш в умовах гшерграв^ацшного навантаження спортсмен опиняеться в бшьшому полi земного тяжшня, але його нервово-м'язовий апарат повшстю зберiгае сво! внутрiшнi координацшш зв'язки, а силовi компоненти м'язiв при цьому отримують бiльше навантаження, реагуючи на змiну величини модуля грав^ацшного поля по вiдношенню до спортсмена, який мае це навантаження.
Завданням наступного етапу дослiдження було вивчення бюмехашчних властивостей скелетних м'язiв спортсменiв, котрi несуть найбiльше навантаження пщ час виконання технiчних дш у грi. За допомогою метода мютонометри було виконано аналiз бюмеханичних властивостей скелетних м'язiв волейболiстiв високо! спортивно! квалiфiкацi!. Дослiджувались м'язи, яю беруть найбiльш активну участь при виконанш технiчних прийомiв. Це чотириголовий м'яз стегна, зокрема його пряма голiвка; триголовий м'яз гомики, зокрема литковий м'яз; великий грудний м'яз; поперекова частина довгого м'яза спини i триголовий м'яз плеча.
Найбшьший штерес становлять показники, що характеризують скорочувальну здатнiсть м'яза. Чим бшьшим е iнтервал мiж показниками частоти коливань м'яза, що знаходиться у сташ напруження, i показниками частоти коливань м'яза у сташ спокою, тим бшьшою буде здатнiсть до розслаблення i напруження, а у зв'язку з цим i вища його скорочувальна здатнiсть.
У ходi дослiджень було виявлено, що найбiльшi змiни в бiомеханiчних показниках виявляються саме в цих м'язах. Такий факт свщчить про те, що ^рова дiяльнiсть у сучасному волейболi мае таку специфiку, яка виражаеться саме в конкретних м'язово-суглобних взаемовщносинах. Виявлеш закономiрностi дозволяють рекомендувати тренерам та спортсменам вщповщним чином реалiзовувати спецiальнi фiзичнi вправи у тренувальному процесi. Особливо це необхiдно враховувати при силовш пiдготовцi, а саме придшити увагу цим м'язам, тому що вони беруть найбшьшу участь у реалiзацi! основних елементiв техшки.
Л1тература
1. Боберський I. Рухливi забави та iгри. Львiв: Наукове Товариство iм. Т.Шевченка, 1994. 64 с.
2. Гуревич И.А. Круговая тренировка при развитии физических качеств /Изд. 3е, перераб. и доп. Минск: Вышейшая школа, 1985. 256 с.
3. Боген М.М. Обучение двигательным действиям. - М.: ФиС, 1985. - 89 с.
4. Келлер В.С., Платонов В.М. Теоретико-методичш основи пщготовки спортсмешв. - Львiв: Укра!нська спортивна Асощащя, 1992. - 269 с.
Стаття надшшла доредакцИ 2.04.2011
