CC BY
142
УДК 796.012.1
Сошла Ю.М., асистент © Голубева О.Т., старший викладач Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
КОНТРОЛЬ Р1ВНЯ РОЗВИТКУ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТ1В
Рухоег якост1 - це розеинут1 е процес еихоеання I цыеспрямоеаног тдготоеки рухоег задатки людини, як1 еизначають можлиекть устшного еиконання нею пееног рухоеог д\яльност\.
Контроль за розвитком сили
Сила як рухова яюсть - це здатшсть людини долати певний отр або протидiяти йому. Опором можуть виступати сили земного тяжшня, яю дорiвнюють масi тiла людини; реакщя опори при взаемоди з нею; отр навколишнього середовища; маса обтяжень предметiв, спортивного знаряддя; сили шерци власного тiла та шших тiл; опiр партнера тощо. Окремими специфiчними видами прояву сили е максимальна сила, шеидтсна сила I еибухоеа сила. У чистому виглядi вони проявляються надзвичайно рiдко. Частше вони входять як компоненти у бшьшшть рухових дiй людини.
На сьогодш для вимiру сили застосовуються рiзноманiтнi конструкци динамометрiв, технiчнi пристро! (велоергометр, тредбан) та контрольнi вправи (вправи зi штангою, метання предмеив, стрибки тощо). У процесi контролю сили необхщно забезпечити стандартизацiю режимiв роботи м'язiв, вихiдних положень, куив згинання у суглобах, психологiчних установок та мотиваци. Повторнi вимiрювання слiд проводити у станi оптимально! працездатност органiзму, в один i той же час доби i в адекватних умовах.
Максимальна сила. У фiзкультурнiй практицi для И визначення застосовують рiзноманiтнi вправи. Для розгиначiв нiг - присiдання зi штангою на плечах, для вимiрювання сили розгиначiв рук — жим штанги в положенш лежачи, для вимiрювання сили двохголових м'язiв рук - згинання рук у лштьових суглобах iз положення стоячи, руки зi штангою внизу.
Вибухоеа сила. Опосередкованими показниками рiвня розвитку вибухово! сили студенев можуть бути результати стрибюв з мiсця вгору та в довжину, метання набивних м'ячiв двома руками з-за голови.
Шеидк1сна сила. Ушверсальною контрольною вправою може бути повторне подолання зовшшнього обтяження величиною 20 - 70 % вщ iндивiдуального максимуму у вщповщнш вправi за дозований час (6 - 10 с) та в межах ч^ко визначено! ампл^ди рухiв. Кiлькiсть повторень вправи дозволяе ощнити рiвень розвитку швидкiсних якостей.
© Сошла Ю.М., Голубева О.Т., 2011
Для оперативного та поточного контролю рекомендовано використання наступних вправ:
Сила шг:
1) стрибок в довжину з мюця без роботи рук;
2) стрибок в висоту з мюця без роботи рук;
3) присщання впродовж 20 с (на кшьюсть разiв);
4) "вистрибування" з приЫду вгору, прогинаючись за 20 с (на кшьюсть
разiв);
5) пiдскоки на правш нозi впродовж 10 с;
6) пщскоки на лiвiй нозi впродовж 10 с.
Сила рук (кшьюсть разiв за 10с):
7) згинання та розгинання рук в упорi лежачи;
8) пiдтягування;
9) згинання i розгинання рук в упорi на жердинах паралельних бруав.
Сила м'яз1в черевного пресу та спини (кшьюсть разiв за 10 с):
10) пщйом розгинанням з положення лежачи на спиш;
11) пщшмання тулуба до прямого аду з положення лежачи на спиш;
12) у вис пщшмання шг вперед;
- пщшмання тулуба в положенш лежачи обличчям вниз.
Для етапного контролю за рiвнем розвитку сили в умовах занять
фiзичним виховання доцшьно використовувати тести:
1. Кшьюсть пщтягувань.
2. Кiлькiсть згинань та розгинань рук в упорi лежачи.
3. Кшьюсть пiдйомiв в сщ з положення лежачи на спиш (за 1 хв.).
4. Кшьюсть присщань на двох ногах та на кожнш нозi окремо.
5. Кшьюсть пiдйомi прямих шг до "кута" у висi.
6. Кистьова динамометрiя.
Контроль за розвитком бистрост
Бистркть - це здатшсть людини до термiнового реагування на подразники та до високо! швидкост рухiв, що виконуються при вщсутност значного зовнiшнього опору.
При контролi за розвитком бистростi доцiльно використовувати деюлька тестiв, якi дали б шформацш про рiзнi форми И прояву - бистрють реагувань, бистршть виконання поодинокого руху та частота рухiв.
В процесi фiзичного виховання школярiв для вимiру максимально! частоти рухiв доцiльно рееструвати дистанцiю, яку дитина може подолати за 6 с. Середнш результат 30 - 35 для дгтей 12- 14 та 40 - 45 м для 16-17 роюв, 50-55 м для студешпв.
Бистркть рухово! реакци вимiрюють за реакцiею на предмет, що падае. Для цього використовують гiмнастичну палку з розмiткою в сантиметрах або лшшку.
Часточу рухiв визначають за кiлькiстю повторних рухiв певно! амплiтуди ланкою тiла за 10 - 15 с. 1нформативним слщ вважати такi тести: б^
на мющ з високим пщшманням стегна, при фжсованш висот його тдйому, тептнг - тест.
Для оперативного та поточного контролю комплексних проявiв бистрост доцшьно використовувати показники бiгу на 30 та 60 метрiв з високого та низького старту, а також проб^ання 20 - 30 м з ходу (фжсуеться час проб^ання вщповщно! дистанци пiсля попереднього розгону).
Для етапного контролю можливе використання бiгу на 60 та 100 м з високого та низького старту.
Контроль за розвитком витривалост
Витривалкть - це здатшсть людини долати втому в процес рухово! дiяльностi. Якiсно витривалiсть визначаеться граничним часом виконання роботи певно! iнтенсивностi. Витривалють до фiзично! роботи мае важливе значення в життедiяльностi дитини. Вона дозволяе: 1) виконувати значний обсяг рухово! дiяльностi; 2) тривалий час тдтримувати високий рiвень iнтенсивностi рухово! дiяльностi; 3) швидко вiдновлювати сили пiсля значних навантажень.
Залежно вiд специфши роботи (робота помiрно!' iнтенсивностi, швидюсна та силова робота) можна говорити про здатшсть долати втому при навантаженнях помiрно! штенсивностс, швидкiсно! або силово! спрямованостi. Завдяки цьому можна видшити такi види витривалостi: загальна, швидкiсна, силова. У спортi видшяють також спецiальну витривалiсть, однак у процес фiзичного виховання вона ввдграе найменшу роль. Найважливiше мiсце вщводиться розвитку загально! витривалостi як основи для тривалого виконання будь-яко! роботи без зниження працездатность Загальна витривалшть вимагае функцiонування переважно! бiльшостi скелетних м'язiв. В основi !! прояву лежить сукупнiсть функцiональних можливостей оргашзму дитини, якi складають неспецифiчну основу прояву витривалост до рiзних видiв рухово! активностi.
Контроль за рiвнем розвитку витривалостi, як i шших рухових якостей, проводиться пiсля ретельно! розминки. Для пiдвищення його точност забезпечують стандартнi умови тестувань, психiчних установок та мотивацi!.
Прямим вимiром рiвня розвитку загальног витривалост1 е б^ (або iнша ци^чна вправа) зi швидкiстю 50 - 60 % вщ iндивiдуально! максимально!.
Для цього тестують максимальну швидюсть бiгу на короткiй дiстанцi! - б^ 30 м з ходу. Визначають макимальну швидкiсть бiгу в м/с та 50 % вщ максимально! швидкоси. При тестуваннi рiвня загально! витривалост пропонуеться С якомога довше б^ти з заданою швидкiстю. Фiксуеться час вщ початку бiгу до моменту, коли тестуемий буде нездатний тдтримувати задану швидкiсть. Проте цей тест складний у виконаннi, потребуе спещально! апаратури (свiтлових чи звукових лiдерiв), тому доцiльнiше на практицi використовувати опосередковаш методи тестування загально! витривалоси. Для оперативного та поточного контролю слщ використовувати тести на проб^ання 500 i 800 метрiв.
Для етапного контролю: проб^ання 1000, 1500 або 2000 м для дiвчат та 1500, 2000 або 3000 метрiв для юнаюв або використовувати 12-хвилинний тест Купера (ощнюеться вщстань, яку студент подолае за 12 хвилин).
Число метрiв, яю студент може проб^ти з субмаксимальною швидюстю (90 % вщ максимально!), е ощночним критерiем його шеидюсног еитриеалост1. Для виявлення рiвня швидкiсно! витривалостi Запорожанов В.А. (1988) рекомендуе використовувати стввщношення мiж часом долання бiгово! дистанци 400 або 500 метрiв та часом проб^ання вiдрiзку 100 м. Наприклад: два студенти пробiгли 400 м за 65 с, але в б^у на 100 м один з них мае кращий результат 11,9 с, а шший - 11,6 с. Коефщент витривалост визначаеться подiлом часу пробiгання 500 м на час проб^ання 100 м: 65 : 11,9 = 5,46 та 65 : 11,6 = 5,6. Оскшьки, чим менший коефщент витривалоси, тим вона краща, то перший спортсмен мае вищий рiвень прояву швидкiсно! витривалостi. Дану методики дощльно використовувати оцiнюючи швидюсну витривалiсть в циклiчних видах рухово! дiяльностi (бiг, плавання, лижнi гонки тощо).
Для контролю за силоеою еитриеал1стю м^в рук та плечового поясу можна використовувати пщтягування у вис або розмахування в упорi на паралельних брусах з глибоким згинанням та випрямленням рук, для м^в черевного пресу - пщшмання та опускання тулуба в сщ з положення лежачи на спиш, а для м'язiв нiг — присщання на двох та на правш або лiвiй нозi. Основною вимогою до тестування мае бути тривале виконання вправи (до вщмови, або за 60 с - на максимальну кiлькiсть разiв).
Для вимiру статично! витривалостi рiзних груп м'язiв можуть використовуватись наступнi тести:
1. Основна стшка, руки в боки, в кожнш руцi вантаж по 1 кг. Учень стае коло стшки, позаду яко! е шкала з подшками по 1 см. Вимiрюеться статична витривалiсть м'язiв плечового поясу за часом опускання рук з вантажем на 10 см.
2. Кут на пмнастичнш стiнцi. Вимiрюеться статична витривалiсть м'язiв черевного пресу. Фжсуеться час утримання кута.
3. Стоячи на носках в положенш натвприсяду, тулуб вертикально. Кут мiж стегном i гомiлкою 90°. Вимiрюеться витривалiсть стегна та гомiлки за часом утримання даного положення.:
4. Основна стшка. Випрямлена нога тднята до прямого кута. Збоку знаходиться планка, з розм^кою в сантиметрах. За часом утримання вихщного положення з опусканням на 10 см вимiрюеться витривалшть м'язiв тазового поясу.
5. Вис на перекладиш на з^нутих руках. За часом утримання даного положення ощнюеться статична витривалють м^в плечового поясу.
Для вимiру силово! витривалостi великих м'язових груп Yuhasz (1974) запропонував тест, що складаеться з 6 вправ (загальною тривалютю 5 хв.):
1-а вправа - впродовж 60 с виконуеться згинання-розгинання рук в упорi лежачи обличчям вниз.
2-а вправа - впродовж 60 с - пщйом тулуба в сщ з положення лежачи на спиш.вправа - впродовж 60 с пщшмання ноги в бж.
3-я вправа - вшьний сщ з пiднятими ногами: впродовж 60 с виконуеться згинання та розгинання нiг.
4-а вправа - впродовж 30 с пщшмання тулуба з положення лежачи обличчям вниз.
5-а вправа - впродовж 30 с пщшмання шг в положенш лежачи обличчям
вниз.
Пщраховуеться число повторень кожно! вправи. Склавши окремi числа, дютають комплексну величину м'язово! витривалость
Контроль за розвитком гнучкостi
Гнучтсть - це здатшсть людини виконувати рухи в суглобах з якомога бшьшою амплiтудою.
Контроль за рiвнем гнучкостi необхiдно здiйснювати в щентичних умовах. Насамперед необхiдно провести ретельну стандартну розминку. Оскiльки одним iз суттевих факторiв, що впливають на прояв гнучкостi е температура навколишнього середовища, вона також повинна бути завжди однаковою (близько 20° С). Повторш вимiри гнучкостi проводять в один i той же час доби. Напередодш тестування не слщ проводити виснажливi заняття.
Загальний рiвень гнучкостi опорно-рухового апарату можна ощнити за результатами трьох контрольних вправ, що вимагають велико! рухливостi у найбшьш масивних суглобах: суглоби хребта, кульшовi та плечовi суглоби.
1. Нахил вперед з вихщного положення - стшка на пiдвищенiй опорi ноги разом, руки вниз або сщ ноги нарiзно, руки вперед. Нахил виконуеться плавно з намаганням якомога далi дютати прямими руками. Результат фжсуеться в мiлiметрах за подшкою на лiнiйцi, яко! дютають кiнчики пальцiв.
2."Викрут" з пмнастичною палицею з вихiдного положення пмнастична палиця хватом двох рук зверху вперед-вниз. Дугами вперед- вгору перенести палицю через голову назад-за спину-вниз. Руки в лiктьових суглобах не згинати. Фжсуеться вiдстань в мшметрах мiж великими пальцями рук у хват палицi. Чим менша вщстань, тим краща гнучкiсть в плечових суглобах.
3. "Мiст" iз вихщного положення - лежачи на спиш, ноги з^нут в колiнах, руки долонями на опору на рiвнi плечей. Встати в положення "мшт". Переступаннями нiг досягти найменшо! вщсташ мiж руками та ногами i якомога бiльше прогнутися. Оцiнка рiвня гнучкостi здiйснюеться за вiдстанню мiж п'ятками та руками, а також мiж найвищою точкою хребта та опорою. Чим менша вщстань мiж п'ятками та руками i чим бшьша вiдстань мiж найвищою точкою хребта та опорою, тим вищий рiвень гнучкостi у суглобах хребта, кульшових та плечових суглобах.
Для оцшки рiвня гнучкостi студентiв доцшьно використовувати вищезгаданi вправи в умовах етапного контролю. Для оперативного та поточного контролю можна використовувати вправу - нахил вперед з положення сщ, а також рiзноманiтнi вправи на пмнастичнш драбиш з фшсащею в сантиметрах пiдйомiв ноги або прогишв тулуба.
Контроль за розвитком спритност
Сприттсть - це здатшсть людини координувати сво! рухи i рацiонально розв'язувати будь-якi pyxoBi завдання.
Оцiнюючи спpитнiсть стyдентiв широко застосовують piзнoманiтнi естафети, що потребують постшно! перебудови pyxiв. Тестування спритност проводиться в стандартних умовах, тсля ретельно! розминки.
Опосередковано загальний прояв спритност можна oцiнити за часом проб^ання вiдpiзкiв 4 х 9 м (човниковий 6ir). Цю вправу дoцiльнo використовувати для етапного контролю спритност стyдентiв.
Для оперативного та поточного контролю шформативними можна вважати наступш тести:
- Вихщне положення - основна стшка. 1) крок лiвoю - права рука вперед; 2) крок правою - лiва рука вперед; 3) крок лiвoю - права рука вперед; 4) крок правою - лiва рука вперед.
- Слаломний 6ir з веденням баскетбольного м'яча через ряд фшок, розташованих на вщсташ 2 м одна вщ одно!. Кiлькiсть фiшoк 8-9 шт.
- Обб^ають фiшки, ведучи м'яч до останньо! з них, далi бiжать назад з веденням м'яча вздовж фшок до першо! i знову повторюють вправу з слаломним бiгoм. Фiксyeться час проходження дистанци.
Лiтература
1. Келлер В.С., Платонов В.М. Теopетикo-метoдичнi основи пiдгoтoвки спортсмешв. - Львiв: Укра1нська спортивна асощащя, 1993. - 269 с.
2. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры (общие основы теории и методики физического воспитания; теоретико-методические аспекты спорта и профессионально-прикладных форм физической культуры): Учеб. для ин-тов физической культуры. - Москва: Физкультура и спорт, 1991. - 543 с.
3. Платонов В.М., Булатова М.М. Фiзична пщготовка спортсмена: Навчальний поабник. - К.: Олiмпiйська лггература, 1995. - 320 с.
Стаття надшшла доредакцИ 2.04.2011
