CC BY
29
Теоретичш аспекти вдосконалення управлшня шдготовкою таеквондистiв
Ананченко Костянтин Володимирович
Харквська державна академ'я фiзично'í культури, кафедра единоборств, кандидат наук з фiзичного виховання i спорту, доцент, Украна
Пакулш Серий Леонщович
1нститут економiки природокористування та сталого розвитку Нацiональноí академи наук Украни, в'щд'ш соцюеколопчних проблем сталого розвитку, доктор економ'яних наук, Украна
Аркашя Русудан Автанд^вна
Харквська державна академ'я фiзичноí культури, кафедра единоборств, асп'/рант, Украна
Анотац1я. У статт авторами виршеш актуальн науковi завдання: 1) проаналiзована база наукових дослщжень в сферi управлiння пiдготовкою таеквондиств; 2) виявленi особливостi виконання складно-координацiйних технiчних дiй в таеквондо; 3) визначен закономiрностi зв'язкiв i стосункiв мiж елементами системи рухових дм таеквондо в безопорному положены; 4) обфунтована специфiка фiзичноT пщготовки до виконання безопорних складно-координацiйних техшчних дiй таеквондо.
Ключов1 слова: таеквондо, таеквондист, тренувальний процес, ударнi дм, управлiння.
УДК 796.8 LCC Subject Category: GV1100-1150.9
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.16-2_
Вступ
Досягнення укра'нських cnopTCMeHiB з таеквондо на сьогодш займають не зовам чыьну позицiю у спортивному свт. Змiнa мГж^ро-дних правил ставить Tpe^piB i спортсменiв перед необхщшстю пiдвищити ефективнiсть атакуючих дiй. Чинниками, як грають важ-ливу роль в зростанш спортивних результа-тГв в таеквондо, е: теоретичнi дослщження техшко-тактично' пiдготовки спортсменiв; впровадження нових тренажерних пристро'в; використання сучасних комп'ютерних техно-логiй в пiдготовцi спортсмешв.
На сучасному етaпi розвитку таеквондо спортсмени стали часпше застосовувати складш aтaкуючi дп, у тому числГ удaрнi дп з обертанням. Як свщчать дaнi aнaлiзу мГжм-родних змагань, таеквондисти, як застосо-вують удaрнi дп з обертанням, як правило, виграють двобш.
Удaрнi дп з обертанням вщносяться до одних ¡з нaйсклaднiших i ефектнiших атакуючих дш. Узагальнення результaтiв дослiдження змагально' дГяльносп показуе, що застосу-вання ударних дш з обертанням робить двобш динaмiчнiшим i видовищним. Це також справляе позитивне враження на суддГв. Про-те багато спортсмешв ще недостатньо вико-ристовують удари з обертанням в двобоях. Причиною цього, на наш погляд, являеться те, що багато тренерiв дотримуються заста-рыих методик навчання таеквондо без ура-хування збыьшено' складност динaмiчноi ситуацп в двобоях i змши правил змагань. Тому використання особливостей обертання в ударному рус в реaлiзaцГi тактичних за-вдань на сьогодш е актуальним i проблема техшко-тактично' шдготовки одна з найваж-ливших i aктуaльнiших в теорп i прaктицi таеквондо. Ефективне виршення ще' проблеми вимагае системних комплексних дослщжень.
Для устшного управлшня системою подготовки таеквондиспв необхщно передбачати й поведшку в майбутньому. Це можна зробити, дослiджуючи властивосп, що цiкавлять нас, на моделях. Спортивна дiяльнiсть, яка спря-мована на полшшення пiдготовки таеквондиспв, здiйснюeться за певним алгоритмом. Цей алгоритм будуеться заздалегiдь. Вiн ле-жить в основi моделi техшко-тактичних дiй (алгорш^чно'' модел^. За допомогою алго-ритмiчноi моделi можна спрогнозувати нас-лiдки усiх можливих дш таеквондиста. Цi дп можливо не виконувати реально, а пропра-цювати на моделi. Моделювання е не-вiд'емною частиною щлеспрямовано'' спортивно'' дiяльностi, яка спрямована на перемогу i досягнення високих результат в змага-льнiй дiяльностi.
Як модель для дослщження технiки атакую-чих дiй була використана модель «двох бор-щв» [1], яка об'еднана техшко-тактичними завданнями. Аналiз тако'' моделi, яка вiдбивае реальнiсть сутички, створюе передумови об'ективного вивчення спортивно'' подготовки таеквондистiв.
Теоретичною основою нашо'' роботи стали науковi пращ наступних учених: З. А. Абiев [2], В. М. Адашевський [3], С. 6. Бакулев [4], Р. В. Камнев [5], Ч. К. Юм [6], 6. Ю. Ключшков [7], А. В. Павленко [8], I. Д. Павлов [9], М. О. Рогожшков [10], О. Г. Епов [11]. Проте слщ зазначити, що укра'нсью таеквондисти на мiжнародних змаганнях останшми роками могли б досягти кращих результат. Таке положення вимагае наукового обГрунтуван-ня, теоретичного i практичного вдоскона-лення управлшня подготовкою таеквондис-тiв. Особливо вщмггимо, що проведений нами аналiз результат мiжнародних змагань з таеквондо, що проводяться в останш роки за участю укра'нських спортсменiв, показав к-тотне вирiвнювання квалiфiкацii' тренерсь-ких кадрiв в рiзних кра'нах. Це актуалiзуе на-укову розробку досконалших методiв управ-лiння пiдготовкою таеквондиспв.
Результати дослщження
Перемогу в двобоях здобувае, як правило, та-еквондист, який мае не лише крашд швидюс-но-силовi якостi, але i здатнiсть провести те-хнiчну дш в потрiбний момент. 1ншими словами, провести добре продуману i тактично
обГрунтовану дш пiд час двобою. Вони Грун-туються на використанш силових вправ у по-еднаннi з технiчними прийомами (ударами) тд час тренувань, щоб спортсмени могли ви-явити придбанi техшчш якостi на практицi. Слiд зазначити, що м'язовi зусилля в таеквондо дещо вiдрiзняються вiд м'язових зусиль в шших видах единоборств.
Одшею з головних фiзичних якостей, без яко'' не може бути устшних виступiв в таеквондо, е витривалкть. На нашу думку, в термМ «ви-тривалкть» спортсмена значна роль выводиться здатностi оргашзму швидше вщнов-лювати сили тсля навантажень. Це особливо помiтно на таеквондистах-початювцях, якi у мiру загально'' фiзичноi, спещально'' та техш-чно'' пiдготовленостi швидше вiдновлюються пiсля чергового тренування. Для представни-кiв рiзних видiв единоборств велике значен-ня мае силовий компонент, що проявляеться в специфiчнiй, статичнiй i силовiй витрива-лостi [12]. Ця комплексна яюсть дозволяе за-безпечити спiвмiрнiсть i ефективнiсть спор-тивно-техшчно'' майстерностi i добитися ви-ключення конкурентних стосунюв мiж окре-мими складовими. Витривалкть таеквондис-тiв проявляеться в найбыьшш мiрi в таких специфiчних формах, як швидюсна i силова витривалкть. Для спортсменiв високого кла-су характерна висока варiативнiсть спещаль-них р^в, з яких складаються техшчш при-йоми в таеквондо. Вони, як правило, прояв-ляються в умовах не лише високо'' спортивно'' форми, але i залежать вщ особливостей рухо-вих здiбностей самого таеквондиста. При цьому враховуються, як правило, динамiчнi, тимчасовi i просторовi характеристики спортсмена, що проявляються в процес змагань. Якiсна ефектившсть результатiв прове-дених змагань е своерщним еталоном прояву iндивiдуальних рухових здiбностей таеквондиста. Аналiз методичних робп1, що стосу-ються прояву i вдосконалення рухових здiб-ностей спортсмешв взагалi i зокрема едино-борцiв, показав, що в уах видах единоборств присутнiй, в основному, фiзичний контакт мiж суперниками.
У таеквондо велику увагу придыяють розви-тку швидкiсно-силових здiбностей. При цьому активну роль грають не лише ударш дп руками, але о на вiдмiну вiд карате, боксу i рукопашного бою, велику увагу доводиться придiляти робот нiг, оскiльки це е специфь
кою таеквондо. У зв'язку з цим необхщно ви-явити особливосп виконання складно-координацшних техшчних дш в таеквондо.
Удари ногами е основним засобом ведення двобою в таеквондо (М. Kazemi [13]; С. М. Сафонкш [14]; О. Г. Епов [11] та ш.). Вщ-мiнною особливктю сучасного спортивного таеквондо, свого роду його «^зитною карт-кою», являеться активне застосування в зма-гальному двобо'1 рiзномaштноi' технiки ударiв ногами [15]. За ощнкою Чжон К Лi [16] удари ногами в таеквондо складають до 70-80 % уах удaрiв пiд час ведення двобою. Застосо-вуються як поодинок удари ногами, так i комбшацп з них [8, с. 52]). Перемога в спортивному двобо'' таеквондо визначаеться найбь льшою юльюстю бaлiв, якi спортсмени наби-рають пiд час двобою. А набираються бали за допомогою результативних техшчних дш таеквондо. Для змагань важливо не лише правильно визначити переможця - дуже важли-ва безпека учaсникiв. У таеквондо (WTF) роз-роблене i з усшхом застосовуеться захисне спорядження, яке максимально захищае спортсмена i дозволяе показати ус елементи складно'' техшки. Остaннi коригування правил ктотно змiнили тактичну схему бою. Те-пер за складну технiку додають додатковий бал. В процес розвитку таеквондо виник ряд способiв виконання удaрiв ногами з нестан-дартних положень, що включають удари ногами в безопорному положенш. Щ руховi дп нинi стають усе быьш поширеними серед професiйних спортсмешв.
В ходi дослiдження рухових дш в безопорному положеннi спортсмешв високого класу нами було виявлено, що удари в стрибках до-сягають цШ в 69,5 % iз загального числа атак, а 64,7 % з числа виконаних удaрiв - в безопорному положенш.
Дослщження техшчних дш в безопорному положенш, що виконуються спортсменами на мiжнaродних змаганнях з таеквондо, дозволили зробити висновок, що використання удaрiв ногами в безопорному положенш ефе-ктившше, шж використання складних комбь нaцiй. За рахунок застосування удaрiв в стри-бку спортсмен легко може переграти супротивника, у тому чи^ i у рaзi ростово'' переваги суперника. Нaйвaжливiшим атакуючим прийомом сучасного таеквондиста е удари з критично близько'' дистанцп «клшч». Як по-казують результати дослщжень, до 66,4 %
удaрiв в стрибках досягають цШ з близько'' дистанцп.
З введенням нових правил (додавання балу за удар з обертанням) спортсмени стали часто використовувати удари з розвороту в стрибку з «клшчу». Ефективний удар з розвороту у верхню зону дозволяе вщразу зароби-ти 4 бали, в середню - 3 бали. Це, у свою черту, ктотно впливае як на результат, так i на манеру ведення бою. Складно-координацшш удари ногами дають значну перевагу спортсменам високого класу, як добре умшть утримувати рахунок. Зус^чаються удари ногами в стрибках з далеко'' дистанцп. Таю удари часто спантеличують супротивника, осюльки тд час виконання техшчних дш в безопорному положенш за частки секунди можливо ктотно скоротити дистaнцiю. Шд час польоту можна кiлькa рaзiв змiнити трае-кторiю удару, що призводить до результативно'' дп. Тому техшка удaрiв в стрибках най-бiльш ефективна при завершенш атак, особливо з далеких i близьких дистaнцiй. Таким чином тдтверджуеться aктуaльнiсть постш-ного вдосконалення подiбних технiчних дiй.
Слiд особливо видыити складно-координaцiйну групу техшчних дш таеквондо, якi виконуються в безопорному положен-нi. Складно-координацшш удари ногами вщ-рiзняються вщ базових удaрiв ногами перед-уам тим, що безпосередньо сам удар викону-еться в безопорному положенш. Певш склад-но-координaцiйнi технiчнi дп виконуються з поворотом тулуба влiво або управо. Усi скла-дно-координацшш удари ногами завдаються за трьома основними напрямами: вперед, назад, убж. С. М. Сафонкш у сво'й роботу яка присвячена aнaлiзу технiки таеквондо, вщмь чае: «Удари ногами подыяються на три осно-внi групи: швидкiснi, силовi i швидюсно-силовi. Не дивлячись на те, що уа удари вщрь зняються за швидкiсно-силовими показни-ками, приналежшсть 'х до ^е'' або шшо'' групи визначаеться не за сшввщношенням «швид-ше - повыьшше» або «сильнiше - слaбкiше». Удари, що вщносяться до одше'' з трьох груп, виражають й техшчш особливостi, якi доко-рiнно вiдрiзняють цю групу вiд iнших. Вщ-мiнними технiчними особливостями будь-яко'' з трьох груп е чергування активной i пaсивностi в рухах тазом, стегном i гомiлкою ноги, що завдають удару» [14].
Швидюсними е удари, в яких з фази заряду розгинання гомыки ноги, що завдае удару, здшснюеться при фжсованому положены й стегна. У класичному виконанш технжи шви-дкiсних ударiв гомыка ноги, що завдае удару, не фжсуеться в кiнцевiй фазi. Формула швид-кiсних ударiв - (з фази заряду) стегно пасив-не, гомыка активна.
Силовими е удари, в яких з фази заряду здшснюеться активне розгинання стегна ноги, що завдае удару, при й пасивнш гомыщ. У класичному виконанш техшки силових уда-рiв гомыка ноги, що завдае удару, фжсуеться в кшцевш фазi. Формула силових ударiв (з фази заряду): стегно активне, гомыка пасив-на.
Швидкiсно-силовi удари - це найбiльш скла-днi удари, що об'еднують в собi принципи ви-конання двох попередшх груп. Вони викону-ються переважно з поворотом тулуба на 180°, 225°, 270°, 360° i називаються удари «з проносом». У момент завдання удару «з проносом» без контакту нога, що завдае удару (стопа), не фжсуеться в передбачуванш точщ контакту, а продовжуе перемщатися за зада-ною траекторiею до постановки на тдлогу або ж до прийняття фази iншого удару.
Пщ час двобою нерiдко трапляеться, що шви-дкiснi удари завдаються за принципом швид-кiсно-силових, а силовi удари, - за принципом швидгасних i так далi. Це не е помилковим, якщо робиться свщомо для виршення певно-го тактичного завдання або продиктовано ситуащею, що склалася. Проте, незважаючи на зовшшне технiчне виконання удару в таких випадках, його основа завжди пщпоряд-кована головному принципу те'' групи, до яко'' вш вiдноситься [14].
Iнодi при позначенш рiзних груп ударiв тре-нери приводять аналоги за образами. Швид-гасш удари за своею траекторiею нагадують рухи за «типом батога», силовь - «за типом тарану», швидкiсно-силовi об'еднують обид-ва способи виконання руху. Складно-координацiйнi руховi технiчнi дй можна роз-дыити на удари, що виконуються поштовхом з одше'' ноги або з двох.
При позначенш ударiв ногами в таеквондо використовуеться три варiанти термшологй. Як правило, укра'нсью тренери найчаспше використовують корейський варiант, рщше росiйський. На наш погляд, це не е найефек-
тивнiшим шляхом для закршлення у свщомо-сп ударiв ногами, якi вивчаються. Термш, який пiдiбраний адекватно руховiй дй, що вивчаеться, здатний швидше сформувати у таеквондиста необхщний образ, який вщо-бражае основнi закономiрностi ще' дй через словесне сприйняття.
Проведений нами аналiз науково-методично'' лiтератури виявив вщсутшсть розгляду стру-ктури ударiв, методики, методичних рекоме-ндацiй з навчання техшчним дiям в безопорному положенш. Видiлення основних елеме-нтiв i фаз в структурi руху мае не лише теоре-тичне значення, але i служить основою для розробки найбыьш ращональних методик навчання i вдосконалення на рiзних етапах становлення спортивно'' майстерность У зв'язку з цим необхщно виявити основнi ру-ховi дй таеквондо, яю виконуються спортсменами в безопорному положенш.
У роботах С. М. Сафонюна [14], М. В. Назарен-ка [17] i А. В. Павленка [8] запропонована фа-зова структура базових ударiв ногами. У вка-заних роботах технжу будь-якого з базових ударiв запропоновано роздыити на три взае-мозв'язанi частини: пiдготовчу, основну i за-вершальну.
Пiдготовчу частину умовно роздыяють на вихiд у фазу заряду i безпосередньо фазу заряду. Вихщ у фазу заряду - це сукупшсть ру-хiв ланок тыа, що сприяють прийняттю по-ложення «фази заряду». Фаза заряду - це пе-вне згрупування частин тыа, яке передуе фь нальному руху, тобто розгинанню ноги, яка завдае удару.
У основнiй частиш видiляють фазу удару i ю-нцеву фазу, де фаза удару - безпосередне розгинання ноги, що завдае удару, а юнцева фаза - момент повного розгинання ноги, яка завдае удару.
У завершальнш частиш видыяють фазу збо-ру, тобто згинання ноги тсля виконання «фази удару». Згинання ноги, як правило, ви-конуеться за тею ж траекторiею, що i розгинання [8, с. 53].
Наявшсть в складно-координацшних рухових дiях фази польоту вимагае модернiзацй фазового складу ударiв ногами в безопорному положенш. У основш фази удару дощльно дода-ти тдфази, якi визначенi з урахуванням опорного i безопорного положення тыа в прос-
торь Фазовий склад складно-координацшних техшчних дш:
- шдготовча частина: вихщ у фазу заряду, яка умовно дыиться на опорне положення i безо-порне положення (вщрив нiг або ноги вщ опори);
- основна частина. У основнш чaстинi видые-нi: фаза заряду, фаза удару. Кшцева фаза в ударах, яю виконуються в безопорному положенш, вщсутня. Пов'язано це з тим, що вщ-сутне статичне положення. При виконанш удaрiв в стрибку тiло тд час польоту постш-но знаходиться в руа;
- завершальна частина. У завершальнш час-тинi видыеш: фаза збору i вихiд в початкове положення. Вихщ в початкове положення дь литься на безопорне положення (до торкання опори) i опорне положення (пошук положення рiвновaги i початкове положення).
Цi фази складно-координацшних техшчних дш мають сво'' особливостi: початкове положення, тривалкть взаемодп з опорою, величина зусилля вщштовхування, вiдрив нiг вщ опори, рух тiлa вгору, параметри перемщен-ня ланок тiлa в безопорному положенш та ш. Удар ногою в стрибку е складним висококоо-рдинованим рухом, точшсть виконання якого залежить вщ правильного виконання основ-них динaмiчних складових. До них вщносять-ся: вiдштовхувaння вщ поверхнi на високiй швидкостi для набору максимально'' висоти перед завданням удару ногою (пщготовча фаза), поеднання максимально'' швидкосп фази заряду з максимальним зусиллям у фaзi удару, завдання точного удару (основна фаза-удар), збереження положення тыа в безопорному положенш (завершальна фaзa-збiр) i збереження положення тыа пiсля призем-лення (завершальна фаза - опорне положен-ня).
О^м фаз вильоту, заряду, удару, збору i при-землення в змагальних дiях доцiльно видыя-ти попередню фазу. Вона починаеться шсля зaкiнчення попередньо'' техшчно'' дп i тривае в перiод пересування таеквондиста до мкця виконання рухово'' дп в безопорному положенш аж до початку фази вильоту. За вщгу-ками тaеквондистiв високого класу, в цей пе-рюд вiдбувaеться iнтенсивнa внутрiшня пщ-готовка до майбутньо'' дп, оцiнкa власних можливостей i супротивника, «проробляють-ся» вaрiaнти технiчного i тактичного змкту
дп. Таеквондист приймае один або деюлька варГантГв дГ', якi уточнюються перед початком mдготовчоï фази, прогнозуе подальший розвиток ситуацп. Складшсть попеpедньоï фази пояснюе важливе значення тих або ш-ших психолопчних якостей, якГ забезпечують ïï здшснення. Значення попередньо'' фази для ycix рухових змагальних дГй таеквондиста ви-значае необхiднiсть розробки методики, яка спрямована на вдосконалення ïï виконання. ПотрГбш рекомендацп щодо спосо6Гв пригш-чення негативних емоцiй таеквондиста, фор-мування упевненостi у сво1х силах, визначен-ня оптимального стану для конкретного спортсмена.
При вивченш теоретичних основ техшки виконання удapiв в стрибках тренери i таеквон-дисти повинш добре уявляти структуру ру-хГв, пеpелiк фГзичних i психГчних якостей, не-о6хГдних для реалГзацп цих дГй.
Пiдготовчa фаза е складною, вона вимагае виконання високоточних елементГв. Таеквондист концентруе психГчш зусилля на точно-стГ техшчного i тактичного виконання дГй, яю включають: стрибок, заряд певноï швидкосп, точний удар, координацш тГла в безопорному положенш, приземлення i так даль Основ-ним завданням е правильне виконання фази удару, вщ якого залежить ефектившсть реалГзацп тактичного i технГчного ршення ситуацп. Перевагу мають таеквондисти, яю здатнГ у цей момент вщволжтися вГд усього сторон-нього i сконцентрувати своï можливостГ на точному здшсненш рухового завдання. При цьому, разом з шшими якостями, виршальне значення мае точнГсть спещалГзованого сприйняття таеквондиста, яка визначае його майстершсть.
Важлива ланка у виконанш високоточних елементГв - фаза приземлення. Вона включае контроль над виконанням завершальних ру-хГв, запам'ятовування характерних особливо-стей pуховоï дГТ, ïï оперативний аналГз з одно-часним мониторингом дГй супротивника i прогнозування подальшого розвитку ситуа-цГ1". Умшня правильно здГйснювати таке ком-плексне завдання е одшею з важливих характеристик майстерностГ таеквондиста високого класу. Тому зГставлення вщповщних про-грам пГдготовки юних i досвщчених спорт-сменГв дозволяе пщвищити 1х майстернГсть, науково обГрунтувати застосування конкре-тних засобГв i методГв, якГ покращують техш-
ку 'х атакуючих дш i результативнiсть змага-льно' дiяльностi.
Виявлення закономiрностей зв'язкiв i стосу-HKiB мiж елементами системи рухових дш таеквондо в безопорному положенш е актуаль-ним завданням спортивно'' науки. Тренеровi для цолеспрямовано' дй на систему рухiв (тобто на спортивну техшку) таеквондиста з метою '' вдосконалення важливо знати цГ за-кономГрностГ. Це сприяе правильному визна-ченню методГв цолеспрямовано' дй на систему рухГв, тобто на спортивну техшку таеквондиста з метою й вдосконалення.
Вивчення структури системи рухГв - це шлях пГзнання i вдосконалення спортивно'' технГки (К. В. Ананченко [18], О. I. Камаев [19],
B. Т. Назаров [20], С. Л. Пакулш [18, 21],
C. Л. Подпалько [22]).
НайбГльш прост i такГ, що легко рееструють-ся, зв'язки мГж елементами системи рухГв таеквондиста - це мехашчш. МеханГчнГ зв'язки виражеш законами механГки. Таким чином, закономГрностГ взаемозв'язку окремих еле-ментГв системи (тобто ''' структура) можуть розглядатися на основГ вивчення рГзних ме-ханГчних характеристик системи рухГв [22]. НайбГльш часто використовуеться в спортив-нш науцГ кГнематичний спосГб аналГзу спор-тивних рухГв [23]. За юнематичними характеристиками можна встановити юнематичну структуру руху. КГнематична структура руху таеквондиста розумГеться нами як закономь рнГсть взаемозв'язку частин його руху в прос-торГ i в часГ. Основне завдання кшематики полягае в тому, щоб, знаючи закони руху тГла, встановити методи визначення уах юнема-тичних величин, що характеризують цей рух.
Для вивчення юнематично' структури руху спочатку необходно зарееструвати юнемати-чнГ характеристики руху, який вивчаеться. Сучасна наука навчилася за допомогою висо-коточно' апаратури визначати структуру i бГомеханГку поступально' ходи, що викону-еться в одному напрямГ (М. Шахрзад [24], Ю. В. Шевчук [25]). Техшка спортсменав двох площинах з використанням програмного за-безпечення «Motion Trace» розглядалася в публжащях Г. I. Мокеева [26], Л. В. КапГлевича [27]. Проте публжацш результатГв дослГ-джень обертальних рухГв тГла в декГлькох площинах одночасно нами не виявлено. При зйомцГ на статичну камеру (з високим роздГ-
ленням i великою кГлькГстю кадрГв в секунду) вщеоматерГали обертальних дГй не дають можливостГ повною мГрою вивчити структуру руху або навпъ окремих груп ланок тГла, проте дозволяють експертам створити вГзуа-льну модель рухово' дГ'. ТренеровГ таеквондиста опорою для розробки методики i подбору засобГв при навчанш складно-координацГйним технГчним дГям е основш кГнематичнГ характеристики (траекторГя руху, момент часу, лшшш i кутовГ величини, i тому подГбне). Визначити такГ характеристики стало можливо з появою в кшошдустрй технологГ' «Motion capture» (захоплення руху) [28]. Захоплення руху - це процес фжсацй рухГв реального об'екту або людини i викорис-тання отриманих даних для ашмацй об'екту або персонажу, створеного комп'ютером. Ма-ркерна система «Motion capture», в якш використовуеться спещальне обладнання, припу-скае одягання на таеквондиста костюма з датчиками. Таеквондист здшснюе необхГднГ ру-хи, встае в певш пози, ГмГтуе технГчнГ дй. Даш з датчиюв фГксуються камерами i надходять в комп'ютер, де зводяться в едину тривимГр-ну модель, яка точно водтворюе рухи таекво-ндиста.
Вивчення основних положень складно-координацГйних рухових дГй таеквондо акту-альне з точки зору розширення можливостей теорГ' i методики навчання таеквондиспв рь зного рГвня i подготовки. Погляд на навчання i вдосконалення рухових дш таеквондо в безопорному положенш дозволяе дати новий Гмпульс для теоретичних дослоджень i прик-ладних робГт.
НинГ складно-координацшш технГчнГ дГ' таеквондо застосовуються в декГлькох варГантах, якГ обумовлеш постГйною змГною ситуацГй в спортивному двобо'. Це виконання рухових дш таеквондо в стрибках Гз статичного поло-ження i пГд час пересування. Важливо розгля-нути мехашзм, що забезпечуе здатнГсть точно виконувати складно-координацшш руховГ дГ' таеквондистами, i ряд чинникГв, що вплива-ють на результативность 'х виконання зале-жно вГд точностГ, умов виконання i характеру органГзацГ' рухГв. СамГ рухи знаходяться в тГс-нш взаемодГ' з сенсорними системами. Ефект взаемодГ' сенсорних систем залежить не лише вод впливу прямого подразника, але i вГд мГри збудження аналГзаторГв. ТочнГсть водт-ворення складно-координацшних рухових
дш тд час двобою значною мiрою визнача-еться руховою пам'яттю таеквондиста, тим, насюльки вона стшка.
Дослщження С. 6. Бакулева [29] свщчать, що здатшсть спортсменiв до точних р^в знахо-диться на генетичному рiвнi i носить спадко-вий характер, в той же час точшсть виконан-ня рухових дiй специфiчнa i залежить вiд рiв-ня тренованость Оскiльки таеквондисти, ви-конуючи удар в стрибку, певну юльюсть часу знаходяться в безопорному положены, i ос-новний рух (удар) виконують пщ час польоту, виникае необхщшсть в постiйному контролi рiвновaги i координацй свого руху пщ час безопорного положення. За допомогою рiвно-ваги стае можливою чiткa взaемодiя рiзних частин тыа, що забезпечуе координaцiю при ударах в стрибку. Можна припустити, що ко-ординащя руху i рiвновaгa е обов'язковою умовою для ефективного здшснення рухових дiй, що виконуються в безопорному положены.
У безопорному положены тыо таеквондиста е выьним юнематичним ланцюгом i може здшснювати поступaльнi i обертaльнi рухи на основi зaконiв кiнемaтики. Поступальним ру-хом твердого тiлa е такий рух, при якому точка, що пов'язана з цим тыом, рухаеться, за-лишаючись паралельною самш собi. В цьому випадку усi точки тiлa рухаються за однако-вими паралельно розташованими траекторь ями i в кожен момент часу мають рiвнi швид-косп i прискорення. Тому про поступальний рух тiлa спортсмена можна судити по руху його загального центру тяжшня (ЗЦТ). У безопорному положены тыо таеквондиста зав-жди обертаеться навколо осi, що проходить через його ЗЦТ. Поворот починаеться з верх-шх i нижнiх ланок тыа, оскiльки вони мають нaйбiльшу рухливкть. У опорному положеннi при виконаны обертальних рухiв в таеквон-до, техычы дй можуть виконуватися навколо подовжньо'' i поперечно'' осей. У техыщ повороту видiляються двi частини. У першiй час-тиш таеквондист, активно взaемодiючи з опорою, повертае («скручуе») незaкрiплену частину тыа, задае ш необхiдний момент ю-лькостi руху. У другiй частиы при виконaннi повороту без пщскоку таеквондист звiльняе вiд опори другу ногу, виконуеться удар по за-данш цiлi, нога, що по^м б'е, згинаеться i опу-скаеться (вперед або назад), шсля чого заве-ршуеться поворот. У поворотах з пщскоком
таеквондист вiдштовхуеться вщ опори двома ногами i вже в безопорному положены залу-чае до повороту усе тыо за рахунок енергп, яка накопичена при вщштовхуваны вiд пове-рхнi.
У безопорному положены можна виконувати не лише обертальы рухи в уах площинах простору, але i перемщатися вгору-вниз при вiдштовхувaннi вгору пщ кутом 90° до гори-зонтaлi [24, с. 56-59]. У безопорному положены можна змшювати швидюсть обертання тiлa шляхом змiни пози: згинання тыа, вiдве-дення рук в сторони призводить до уповыь-нення швидкосп обертання; розгинання тыа, притискання рук - до й збiльшення [20, с. 2659].
Дощльно детaльнiше зупинитися на специ-фiцi фiзичноi' пiдготовки до виконання безо-порних склaдно-координaцiйних технiчних дш таеквондо.
У сучасних единоборствах значно збыьшився обсяг дiяльностi, що здшснюеться в iмовiрнi-сних i несподiвaно виникаючих ситуaцiях, яка вимагае прояву винахщливосп, швидкостi реакцй, здaтностi до концентрацй i переми-кання уваги, просторово'', тимчасово'', дина-мiчноi' точносп рухiв i 'х бiомехaнiчноi' рацю-нaльностi [5, 10, 12, 15, 21]. Ефективысть дiй в таеквондо залежить вщ багатьох чинникiв, ''х поеднання i взаемодй. Основними якостями ефективного удару ногою е сила, швидюсть i точнiсть удару. Рiвнем технiчноi пiдготовле-ностi значною мiрою визначаеться реaлiзaцiя накопичених спортсменом можливостей в iнших компонентах тренованосп, таких, як фiзичнa, тактична, психолопчна i iнших (Ч.К. Кiм (2000) [6]). Техыка удaрiв ногами в безопорному положены е предметом обговорен-ня i дослiджень багатьох фaхiвцiв. Рaцiонaль-на технiкa дозволяе якнайповыше i з макси-мальним ефектом використовувати фiзичнi якостi таеквондиспв i, особливо, швидкiсно-силовi ''х прояви.
Технiкa трaдицiйно розглядаеться як фундамент двобою. Саме у вдосконалены технiки знаходяться великi резерви для ефективного ведення спортивного двобою (С. 6. Баку-лев[29]). Вдосконалення техыки удaрiв ногами в безопорному положены пов'язане в основному з розвитком провщних координа-цшних здiбностей. Сучасна технiкa удaрiв ногами в безопорному положены е складною динaмiчною системою.
Ус щ якосп або здiбностi в теорп фiзичного виховання зв'язують з поняттям спритшсть. Пiд спритнiстю ми розумieмо здiбностi таек-вондиста швидко i дощльно, тобто найращо-нальнiше, освоювати новi руховi д11, успiшно вирiшувати руховi завдання в умовах, що змь нюються. Спритнiсть - складна комплексна рухова якiсть, рiвень розвитку яко'' визнача-еться багатьма чинниками. Найбыьше зна-чення мають високорозвинене м'язове по-чуття i так звана пластичшсть кiркових нер-вових процеав. Вiд мiри прояву остaннiх за-лежить термiновiсть утворення координа-цшних зв'язкiв i швидкiсть переходу вод одних установок i реакцш до iнших. Основу спритностi складають координaцiйнi здiбно-стi. Пiд рухово-координацшними здiбностями розумiються здiбностi швидко, точно, дощльно, економно i влучно, тобто найбыьш абсолютно, виршувати руховi завдання, особливо складш i несподiвaно виникaючi (М. О. Бернштейн [30]).
У структурi фiзичноi пiдготовленостi таекво-ндистiв нами видыеш нaступнi фiзичнi здiб-ностi i форми 'х прояву: силовi здiбностi - максимальна сила м'язiв тулуба; aмортизaцiйнa сила м'язiв шг; вибухова сила м'язiв рук i нiг; реактивна сила м'язiв рук, шг i тулуба; швид-гасш здiбностi - здaтнiсть до швидкого реа-гування на сигнал (складна реакщя); здат-нiсть до виконання поодиноких локальних рухiв з максимальною швидюстю; здaтнiсть на швидкий початок руху; координaцiйнi здь бностi - здiбностi до вiдтворення, вiдмiрю-вання, диференщювання i оцiнювaння пара-метрiв рухiв; сенсорнi здiбностi - здатшсть до реагування на прискорення, на вплив вщцен-
У бiльшостi тренерiв Хaркiвськоï' облaстi з тa-еквондо (ITF), нaвчaльно-тренyвaльнi зaнят-тя проводяться 3 рaзи нa тиждень. I рiзнi
трово'' i доцентрово'' сили, на змшу напряму сили тяжшня, на дiю статично'' i динaмiчноi сили; здaтнiсть до кiнестетичного aнaлiзу, до регуляцп м'язового тонусу, до визначення положення тыа i його частин в простор^ здатшсть до розрiзнення звукiв за висотою, силою, тембром, напрямом i вiдстaнню до 'х джерела; здатшсть до розрiзнення форми, розмiру, кольору предмета, до визначення розташування об'ектв в просторi; здaтнiсть до диференщювання подразниюв за мiсцем, силою, частотою i напрямом дп; витривaлiсть
- спещальна силова, швидкiснa i координа-цiйнa витривaлiсть до роботи в зош максимально'' i субмаксимально' потужносп; гнуч-кiсть - здатшсть до досягнення максимально'' ампл^ди в плечових, тазостегнових, колш-них i гомiлковостопних суглобах.
Нами були виявлеш основнi здiбностi, якi по-трiбнi таеквондистам:
- здaтнiсть до координации
- здaтнiсть до збереження рiвновaги;
- здaтнiсть до диференцiювaння пaрaметрiв рухiв, орieнтувaння в просторi;
- швидюсть реакцп;
- почуття ритму;
- здатшсть до змш i перебудови технiки;
- здaтнiсть до комушкацп при роботi з тренером i пiд час тренувального процесу.
Важливу роль вiдiгрae наукове обГрунтуван-ня структури координащйно'' подготовки та-еквондистiв.
Проведене нами дослщження дозволило за-пропонувати структуру подготовки таеквон-дистiв, яка забезпечуе висок спортивнi ре-зультати i наведена у табл. 1.
чинники не дозволяють проводити додaтковi зaняття для виршення окремиx зaвдaнь.
Таблиця 1 - Структура пiдготовки таеквондистiв, яка забезпечуе висою спортивн результати (%)
Вiк, рокiв Вид пiдготовки (y %)
Kоординaцiйнa Кондицшта Теxнiчнa зaгaльнa Тaктичнa спецiaльнa
Зaгaльнa Спецiaльнa Зaгaльнa Спецiaльнa
7-9 23 7 23 7 27 13
10-12 16 7 19 8 36 14
13-14 13 13 15 10 34 15
15-16 7 18 10 15 30 20
17-18 6 14 8 8 32 32
У зв'язку з високими темпами розвитку таеквондо тдвищуеться складшсть рухових дш, що виконуються спортсменами на тренуван-нях i змаганнях, де вимагаеться прояв спеща-льних координацшних здiбностей. Це у свою чергу веде до пошуку нових методичних пщ-ходiв, що дозволяють оптимiзувaти процес освоення безопорних складно-
координацшних технiчних дш таеквондо. Зо-крема, включення в навчально-тренувальний процес тaеквондистiв зaсобiв i методiв з ш-ших спортивних дисциплш, використання тренaжерiв.
Висновки
1. Проблематика структурно-фазового аналь зу техшки i результативних тактичних дш в таеквондо потребуе наукових дослщжень. В число перспективних дослiджень можна вщ-нести пошук оптимальних елемен^в в струк-турi технiки атакуючих дш, вiд яких залежить керовашсть руху, еднiсть i взаемозв'язок його частин у просторi та чась Детальний aнaлiз техшчно' мaйстерностi створюе передумови для щлеспрямованого упрaвлiння i вдоско-налення технiки атакуючих дш в двобоях та-еквондистiв. Для вивчення структури вико-нання техшчних прийомiв потрiбне досль дження окремих елеменпв i 'х взаемозв'язку в цшснш системi рухового акту.
2. Дослщження спортивно'' техшки за допо-могою нових тренажерних пристро'в i рацю-нальних методик дозволяють виявити бюме-хaнiчнi зaкономiрностi атакуючих дш спорт-сменiв в таеквондо.
3. Розробляючи моделГ технГко-тактичних си-туацш, необхГдно враховувати особливостГ виконання складно-координацшних техшч-них дГй в таеквондо i закономГрностГ зв'язкГв i стосунюв мГж елементами системи рухових дш в безопорному положеннГ. Застосування складно-координацшних техшчних дш в безопорному положеннГ, що виконуються спортсменами на мГжнародних змаганнях з таеквондо, е ефектившшим, шж використання складних комбшацш. НаявнГсть в складно-координацшних рухових дГях фази польоту вимагае модершзацп фазового складу ударГв ногами в безопорному положеннГ. У таеквондо результативш ударнГ дп з обертанням. Цю стГйку тенденщю i специфГку фГзично1 пГдго-товки до виконання безопорних складно-координацшних технГчних дГй необхГдно враховувати при розробщ методик полГпшення пщготовки таеквондистГв, якГ забезпечують високГ спортивш результати.
4. За своею бюмехашчною структурою бГль-шГсть складно-координацГйних технГчних дш в таеквондо вимагае високого рГвня розвитку координацГйних здГбностей. Тому розвиток i вдосконалення координацГйних здГбностей в навчально-тренувальному процеа юних таеквондистГв повинш забезпечувати усшшне опанування конкретних технГчних дш, що входять до арсеналу змагання для досягнен-ня вищого рГвня споpтивноï майстерность Цьому сприяе застосування спецГальних тре-нажерГв.
5. У тренерськГй роботГ доцГльно використо-вувати розроблену авторами структуру пщготовки таеквондистГв, яка забезпечуе висою спортивш результати.
Список шформацшних джерел
1. Иванков Ч. Т. Методические основы теории физической культуры и спорта. Москва : ИНСАН,
2005. 367 с.
2. Абиев З. А., Кленин Н. Н., Евтух А. В. Функциональная и двигательная подготовленность
тхэквондистов и ее структура на тренировочном этапе. Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта. 2014. № 6. С. 7-11. doi: 10.5930^^1994-4683.2014.06.112^7-11.
3. Адашевский В. М., Ермаков С. С., Грицюк С. А. Основные кинематические характеристики
ударных действий в таэквондо. Физическое воспитание студентов. 2010. № 4. С. 3-5.
4. Бакулев С. Е., Симаков А. М., Момот Д. А. Аспекты становления интегральной
подготовленности юных тхэквондистов (ИТФ): техническая подготовленность. Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта. 2008. № 1. С. 13-16.
5. Камнев Р. В., Седых Н. В. Методика формирования дифференцированной специальной
физической подготовки юных таеквондистов. Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта. 2010. № 2. С. 59-62.
6. Ким Ч. К. Haчaльное обyчение тxэквондистов двигательным действиям : дис. ... ганд. пед.
тук. Сaнкт-Петербyрг : С.-Петерб. гос. aкaд. физ. культуры им. П. Ф. Лесгaфтa, 2000. 134 с.
7. Ключников Е. Ю., Шулига Ю. А. Тxэквондо. Теория и методик. Mосквa : Феникс, 2007. Том 1:
Спортивное единоборство. 800 с.
8. Швленко А. В. Mетодикa формировaния бaзового теxнического aрсенaлa нa этaпе нaчaльной
подготовки в тxэквондо. Сaнкт-Петербyрг : Изд-во Полтин. yн-тa, 2013. 129 с.
9. Швлов И. Д., Симaков А. M. Mониторинг фyнкционaльного состояния тxэквондистов в
годичном мaкроцикле тренировок. Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта. 2014. № 5. С. 165-170. doi: 10.5930/issn.1994-4683.2014.06.112.p177-182.
10. Рогожников M. А., Бaкyлев С. Е., Швленко А. В., Кузьмин В. В. Современные теxнологии в
исследовaнии сложнокоординaционныx двигaтельныx действий тxэквондо. Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта. 2015. № 2. С. 133-138.
11. Эпов О. Г. Атализ теxническиx действий соревновaтельныx поединков тxэквондистов ВТФ.
Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта. 2014. № 1. С. 196-199. doi: 10.5930/issn.1994-4683.2014.01.107.p196-199.
12. Ар^шя Р. А. Hayковa концепщя дослщження моделювaння теxнiко-тaктичноï пiдготовки в
тaеквондо. Nastolení moderní vëdy - 2G15 : materiály XI mezinárodní vëdecko - praktická konference, 27 zárí - 05 ríjna 2015. Praha : Education and Science, 2015. Díl 6. Matematika. Fyzika. Moderní informacní technologie. Technické vëdy. Vystavba a architektura. Tëlovychova a sport. S. 65-67.
13. Kazemi M., Waalen J., Morgan С., White А. A profile of Olympic taekwondo competitors. Journal of
Sorts Science and Medicine. 2006. Vol. 5. P. 114-121.
14. Сaфонкин С. H. Тaэквон-до. Сaнкт-Петербyрг : СПбГАФК им. П.Ф. Лесгaфтa, 2001. 181 с.
15. Ар^шя Р. А. Вдоскоталення методики нaвчaння тaеквондистiв теxнiцi склaдно-координaцiйниx yдaрiв ногами. Kluczowe aspekty naukowej dziatalnosci - 2G16 : materialy XII Miçdzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji, 7-15 stycznia 2016. Przemysl : Nauka i studia, 2016. Vol. 5: Pedagogiczne nauki. Fizyczna kultura i sport. Muzyka i zycie. S. 74-75.
16. Ли Чжон Ки. Теxнико-тaктические xaрaктеристики соревновaтельного спaррингa в тxэквондо ВТФ : дис. ... ганд. пед. тук : 13.00.04. Mосквa : РГАФК, 2003. 139 с.
17. Haзaренко M. В. Тaэквон-до (И. Т. Ф.) - методик обучения. Сaнкт-Петербрyг : СПбГАФК
им. П. Ф. Лесгафта 2004. 74 с.
18. Атанченко К. В., Шкулш С. Л. Пiдвищення спортивно1 мaйстерностi кyрсaнтiв-eдиноборцiв
Haцiонaльноï aкaдемiï Haцiонaльноï гвaрдiï Укрaïни. Траeкторiя науки. 2016. № 9. С. 2.12.8. doi: 10.22178/pos.13-7.
19. Kaмaeв О. I., Шкулш С. Л. Формyвaння коронного прийому змaгaльноï дiяльностi дзюдоïстa-
ветерaнa. Траeкторiя науки. 2016. № 4. С. 4.1-4.12. URL: http://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/148/143.
20. Haзaров В. Т. Основы моделировaния физически yпрaжнений. Биомеханика физических
упражнений / под общ. ред. В. Т. Haзaровa. Рига : РПИ, 1974. С. 26-59.
21. Шкулш С. Л. Алгоритм формyвaння коронного прийому дзюдоïстa-ветерaнa. Фiзична
культура, спорт та здоров'я : мaтерiaли XV Miжнaродноï нayково-прaктичноï конференций 10-11 грудня 2015 р., м. Хaркiв. Хaркiв : ХДАФК, 2015. С. 79-81.
22. Подпaлько С. Л. Силовaя подготовкa юныx тxэквондистов нa основе биомеxaнической
структуры соревновaтельныx теxническиx действий : aвтореф. дис. ... ганд. пед. нayк. Mосквa : Всерос. нayч.-исслед. ин-т физ. культуры, 2007. 23 с.
23. Kичaйкинa H. Б., Козлов И. M., Коблев Я. К., Сaмсоновa А. В. Биомеxaникa физическиx
yпрaжнений. Maйкоп : Изд-во Адыгейского госyдaрственного yн-тa, 2000. 113 с.
24. Шaxрзaд M., Mоxaммед M. Двигательтая aсимметрия и yдaрные воздействия во время
приземления в тaэквондо. Теория и практика физической культуры. 2013. № 5. С. 56-59.
25. Шевчук Ю. В., Сучилин H. Г. Исследовaние движения телa спортсмета в безопорном периоде
спортивныx yпрaжнений. Вестник Красноярского государственного педагогического университета им. В. П. Астафьева. 2014. № 1. С. 140-145.
26. Mокеев Г. И., Ивaнов M. П., Хaррaсов В. H., Тaймaзов В. А., Бaкyлев С. Е., Бaкyлев M. С.,
Чистяков В. А. Информaционно-измерительнaя системa контроля пaрaметров
тренировочного процесса боксеров. Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта. 2010. № 4. С. 63-66.
27. Капилевич Л. В. Физиологические механизмы координации движений в безопорном
положении у спортсменов. Теория и практика физической культуры. 2012. № 7. С. 45-48.
28. Как это работает. Технология Motion Capture в кино и не только. Stena. Дата публикации
15.01.2014. URL: http://www.stena.ee/blog/kak-eto-rabotaet-tehnologiya-motion-capture-v-kino-i-ne-tolko (дата обращения: 19.10.2016).
29. Бакулев С. Е. Прогнозирование индивидуальной успешности спортсменов-единоборцев с
учетом генетических факторов тренируемости : дис. ... д-ра пед. наук / Нац. гос. ун-т физ. культуры, спорта и здоровья им. П. Ф. Лесгафта. Санкт-Петербург, 2012. 347 с.
30. Бернштейн Н. А. О ловкости и ее развитии. Москва : Физкультура и спорт, 1991. 288 с.
© К. В. Ананченко, С. Л. Пакулш, Р. А. Аркашя Стаття отримана 23.10.2016, прийнята 05.11.2016, оприлюднена online 11.11.2016
Theoretical Aspects of Improving the Management of Taekwondo Sportsmen
Training
Ananchenko Konstantin
Kharkiv State Academy of Physical Culture, Department of Single Combats, PhD in Physical Education and Sport, Associate Professor, Ukraine
Pakulin Serhij
Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Science of Ukraine, Department of Social Problems of Sustainable Development, Doctor of Sciences (Economics), Ukraine
Arkaniya Rusudan
Kharkiv State Academy of Physical Culture, Department of Single Combats, Graduate Student, Ukraine
Abstract. The article addresses the topical scientific problems: 1) the research base in the field of management of taekwondo sportsmen training are analyzed; 2) the features of hard-coordination technical actions performance in taekwondo are revealed; 3) the patterns of connections and relationships between the elements of motor actions in taekwondo unsupported position are defined; 4) the specificity of physical fitness to perform unsupported hard-coordination technical actions in taekwondo is substantiated.
Keywords: taekwondo; taekwondo sportsmen; training process; impact; management.
UDC 796.8 LCC Subject Category: GV1100-1150.9
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.16-2_
References
1. Ivankov, Ch. T. (2005). Metodicheskie osnovy teorii flzicheskoj kul'tury i sporta [Methodical bases of
physical culture and sport theory]. Moscow: INSAN (in Russian).
2. Abiev, Z. A., Klenin, N. N., & Evtuh, A. V. (2014). Funkcional'naja i dvigatel'naja podgotovlennost'
thjekvondistov i ee struktura na trenirovochnom jetape [Functional and locomotory readiness of taekwondo wrestlers and its structure at the training stage]. Uchenye zapiski universiteta imeni P. F. Lesgafta, 6(112), 7-11. doi: 10.5930/issn.1994-4683.2014.06.112.p7-11 (in Russian).
3. Adashevskij, V. M., Ermakov, S. S., & Gricjuk, S. A. (2010). Osnovnye kinematicheskie harakteristiki
udarnyh dejstvij v taekvondo [Basic kinematics descriptions of shock actions in taekwondo]. Fizicheskoe vospitanie studentov, 4, 3-5 (in Russian).
4. Bakulev, S. E., Simakov, A. M., & Momot, D. A. (2008). Aspekty stanovlenija integral'noj
podgotovlennosti junyh thjekvondistov (ITF): tehnicheskaja podgotovlennost' [Aspects of the Formation of the Integrated Training of Young Taekwondo (ITF): Technical Readiness]. Uchenye zapiski universiteta im. P. F. Lesgafta, 1(35), 13-16 (in Russian).
5. Kamnev, R. V., & Sedyh, N. V. (2010). Metodika formirovanija differencirovannojspecial'nojfizicheskoj
podgotovki junyh taekvondistov [Method of forming differentiated special physical preparation of young taekwondo fighters]. Uchenye zapiski universiteta im. P. F. Lesgafta, 2, 59-62 (in Russian).
6. Kim, Ch. K. (2000). Nachal'noe obuchenie thjekvondistov dvigatel'nym dejstvijam [Initial training
taekwondo motor actions] (Doctoral dissertation). Saint-Petersburg: S.-Peterb. gos. akad. fiz. kul'tury im. P. F. Lesgafta (in Russian).
7. Kljuchnikov, E. Ju., & Shulika, Ju. A. (2007). Thjekvondo. Teorija i metodika [Taekwondo. Theory and
Methods] (Vol. 1). Moscow: Feniks (in Russian).
8. Pavlenko, A. V. (2013). Metodika formirovanija bazovogo tehnicheskogo arsenala na jetape nachal'noj
podgotovki v thjekvondo [Method of forming basic technical arsenal at the stage of initial training in Taekwondo]. Saint-Petersburg: Izd-vo Politehn. un-ta (in Russian).
9. Pavlov, I. D. & Simakov, A. M. (2014). Monitoring funkcional'nogo sostojanija thjekvondistov v
godichnom makrocikle trenirovok [Monitoring of the functional condition of taekwondo-fighters in a year macrocycle of trainings]. Uchenye zapiski universiteta imeni P. F. Lesgafta, 5, 165-170. doi: 10.5930/issn.1994-4683.2014.06.112.p177-182 (in Russian).
10. Rogozhnikov, M. A., Bakulev, S. E., Pavlenko, A. V., & Kuz'min, V. V. (2015). Sovremennye tehnologii
v issledovanii slozhnokoordinacionnyh dvigatel'nyh dejstvij thjekvondo [Modern technologies in research of difficult coordination physical actions of taekwondo]. Uchenye zapiski universiteta imeni P. F. Lesgafta, 2, 133-138 (in Russian).
11. Jepov, O. G. (2014). Analiz tehnicheskih dejstvij sorevnovatel'nyh poedinkov thjekvondistov VTF
[Analysis of technical actions of the competitive duels of taekwondo VTF fighters]. Uchenye zapiski universiteta im. P. F. Lesgafta, 1, 196-199. doi: 10.5930/issn.1994-4683.2014.01.107.p196-199 (in Russian).
12. Arkanija, R. A. (2015). Naukova koncepcija doslidzhennja modeljuvannja tehniko-taktichnoï
pidgotovki v taekvondo [Scientific concept modeling study technical and tactical training in Taekwondo]. In Nastolení moderní vëdy - 2015. Materiály XI mezinárodní vedecko - praktická konference (Vol. 6, pp. 65-67). Praha: Education and Science (in Ukrainian).
13. Kazemi, M., Waalen, J., Morgan, S., & White, A. (2006). A profile of Olympic taekwondo competitors.
Journal of Sorts Science and Medicine, 5, 114-121.
14. Safonkin, S. N. (2001). Tajekvon-do [Taekwondo]. Saint-Petersburg: SPbGAFK im. P. F. Lesgafta (in
Russian).
15. Arkanija, R. A. (2016). Vdoskonalennja metodiki navchannja taekvondistiv tehnici skladno-
koordinacijnih udariv nogami [Improving teaching methods taekvondystiv for hard-ordination kicks]. In Kluczowe aspekty naukowej dziatalnosci - 2016 : materialy XII Miçdzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji, 7-15 stycznia 2016 (Vol. 5, pp. 74-75). Przemysl: Nauka i studia (in Ukrainian).
16. Li, Chzhon Ki. (2003). Tehniko-takticheskie harakteristiki sorevnovatel'nogo sparringa v thjekvondo
VTF [Technical and tactical characteristics competitive sparring in Taekwondo WTF] (Doctoral dissertation). Moscow: RGAFK (in Russian).
17. Nazarenko, M. V. Tajekvon-do (I. T. F.) - metodika obuchenija [Taekwon-Do (IV TF) - Methods of
Teaching]. Saint-Peterbrug: SPbGAFK im. P. F. Lesgafta (in Russian).
18. Ananchenko, K. V., & Pakulin S. L. (2016). Pidvyshchennia sportyvnoi maisternosti kursantiv-
iedynobortsiv Natsionalnoi akademii Natsionalnoi hvardii Ukrainy [Increasing the Sportsmanship of Cadets Combat of the National Guard National Academy of Ukraine]. Path of Science, 2(9), 2.1-2.8. doi: 10.22178/pos.13-7 (in Ukrainian).
19. Kamaev, O. I., & Pakulin, S. L. (2016). Formuvannja koronnogo prijomu zmagal'noï dijal'nosti
dzjudoïsta-veterana [The formation of corona reception of judo veteran competitive activity]. Path of Science, 4, 4.1-4.12. Retrieved from
http : //pathofscience.org/index.php/ps / article/view/148/143 (in Ukrainian).
20. Nazarov, V. T. (1974). Osnovy modelirovanija fizicheskih uprazhnenij [Basics of simulation
exercise]. In V. T. Nazarov (Ed.), Biomehanika fizicheskih uprazhnenij (pp. 26-59). Riga: RPI (in Russian).
21. Pakulin, S. L. (2015). Algoritm formuvannja koronnogo prijomu dzjudoïsta-veterana [Crown
formation algorithm taking judo veteran]. In Fizichna kul'tura, sport ta zdorovja : materiali XV Mizhnarodnoï naukovo-praktichnoï konferenciï, 10-11 grudnja 2015, m. Harkiv (pp. 79-81). Kharkiv: HDAFK (in Ukrainian).
22. Podpal'ko, S. L. (2007). Silovaja podgotovka junyh thjekvondistov na osnove biomehanicheskoj
struktury sorevnovatel'nyh tehnicheskih dejstvij [Weight training young thehkvondistov based on biomechanical structure of competitive technical actions] (Doctoral thesis). Moscow: Vseros. nauch.-issled. in-t fiz. kul'tury (in Russian).
23. Kichajkina, N. B., Kozlov, I. M., Koblev, Ja. K., & Samsonova, A. V. (2000). Biomehanika fizicheskih
uprazhnenij [Biomechanics of physical exercise]. Majkop: Izd-vo Adygejskogo gosudarstvennogo un-ta (in Russian).
24. Shahrzad, M., & Mohammed, M. (2013). Dvigatel'naja asimmetrija i udarnye vozdejstvija vo vremja
prizemlenija v tajekvondo [Motor asymmetry and shock loads during landing in tae-kwondo]. Teorija i praktika fizicheskoj kul'tury, 5, 56-59 (in Russian).
25. Shevchuk, Ju. V., & Suchilin, N. G. (2014). Issledovanie dvizhenija tela sportsmena v bezopornom
periode sportivnyh uprazhnenij [Examination of athlete's body motion in unsupported period of sport exercises]. Vestnik Krasnojarskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. V. P. Astafeva, 1, 140-145 (in Russian).
26. Mokeev, G. I., Ivanov, M. P., Harrasov, V. N., Tajmazov, V. A., Bakulev, S. E., Bakulev, M. S., &
Chistjakov, V. A. (2010). Informacionno-izmeritel'naja sistema kontrolja parametrov trenirovochnogo processa bokserov [Information measuring system of monitoring the parameters of boxers training process]. Uchenyezapiski universiteta im. P. F. Lesgafta, 4, 63-66 (in Russian).
27. Kapilevich, L. V. (2012). Fiziologicheskie mehanizmy koordinacii dvizhenij v bezopornom
polozhenii u sportsmenov [Physiological mechanisms of motor coordination in athletes in unsupported position]. Teorija i praktika fizicheskoj kul'tury, 7, 45-48 (in Russian).
28. Stena. (2014, January 1). Kak jeto rabotaet. Tehnologija Motion Capture v kino i ne tol'ko [How it
works. Motion Capture technology in movies and not only]. Retrieved from http://www.stena.ee/blog/kak-eto-rabotaet-tehnologiya-motion-capture-v-kino-i-ne-tolko (in Russian).
29. Bakulev, S. E. (2012). Prognozirovanie individual'noj uspeshnosti sportsmenov-edinoborcev s
uchetom geneticheskih faktorov treniruemosti (Doctoral dissertation, Nac. gos. un-t fiz. kul'tury, sporta i zdorov'ja im. P. F. Lesgafta). Retrieved from http://www.dissercat.com/content/prognozirovanie-individualnoi-uspeshnosti-sportsmenov-edinobortsev-s-uchetom-geneticheskikh- (in Russian).
30. Bernshtejn, N. A. (1991). O lovkosti i ee razvitii [About dexterity and its development]. Moscow:
Fizkul'tura i sport (in Russian).
© K. Ananchenko, S. Pakulin, R. Arkaniya Received 2016-10-23, Accepted 2016-11-05, Published online 2016-11-11
