CC BY
35
Формування коронного прийому змагально! д1яльност1
дзюдо1ста-ветерана
Пакулш Серий Леонщович
Державнаустанова «1нститут економ^ природокористування та сталого розвитку Нацюнально!'академи наук Украни», вiддiл соцiоекологiчних проблем сталого розвитку,
доктор економiчних наук, Украта
Камаев Олег 1ванович
Хартвська державна академiя фiзичноíкультури, професор кафедри зимових видiв спорту, велоспорту та туризму, доктор наук з фiзичного виховання та спорту, професор, Украша
Анотащя. Дослщження присвячене обГрунтуванню алгоритму формування коронного прийому змагально* д1яльност1 дзюдо'1'ста-ветерана, кожного з його етатв. Щлеспрямоване формування арсеналу шдивщуальних техшчних дш у дзюдо'спв-ветеран1в з використанням пропонованого алгоритму (7 етатв) реал1зуеться на основ1 виявлення, наступного поглибленого освоення 1 вдосконалення коронних прийом1в.
КЛючовi слова: дзюдо, дзюдо'ст-ветеран, змагальна д1яльшсть, оптимальний («коронний») прийом.
Вступ
Змагальна дiяльнiсть дзюдо'ста-ветерана е результатом уriеi робо-ти, яку виконали спортсмен i тренер в пщготовчий перiод. При цьому усшш-нiсть змагально'' дiяльностi дзюдо'ста-ветерана багато в чому залежить вщ правильного побудови процесу шдивщуально1 техшчно1 подготовки спортсмена на усiх етапах його багаторiчного навчально-тренувального процесу. Вщ процесу формування коронного прийому ткно залежить ефективнiсть змагально' дiяльностi дзюдо'ста-ветерана. Цей постулат визначив вибiр тематики проведеного нами дослщження.
Вiдомi учеш в областi спорту Г. М. Арзютов [1-3], С. С. Ермаков [4], Г. П. Пархомович [5], М. О. Федяев [6], Г. С. Туманян [7], Ю. О. Шулжа [8] вва-жають, що фiзична, психiчна пiдготовка борщв проявляеться в 'х технiчних дiях, вiд мiри, вдосконалення яких залежить усшх спортсменiв в змаганнях. Полшшити якiсть i пiдвищити ефективнiсть техшчних дш дзюдоюлв-ветеранiв можна, якщо використовувати в 'х пiдготовцi алгоритм процесу формування коронного прийому змагально1 дiяльностi.
Мета проведеного нами дослщження - обГрунтувати алгоритм процесу формування коронного прийому змагально! дiяльностi дзюдо'ста-ветерана.
Завдання дослiдження : обГрунтувати кожний з семи етатв алгоритму процесу формування коронного прийому змагально1 дiяльностi дзюдо'ста-ветерана.
Для вирiшення поставлених завдань були використаш такi методи: 1) теоретичний аналiз i узагальнення цих науково-методичних л^ературних
джерел, пошук i використання шформацп мережi Internet; 2) педагопчш спо-стереження, опитування (бесща з тренерами i дзюдо'стами-ветеранами, ан-кетування); 3) аналiз вiдеоматерiалiв i змагально' дiяльностi ветерашв-дзюдо'слв; 4) метод теслв; 5) метод експертних ощнок; 6) педагогiчний екс-перимент; 7) кореляцШно-регресшний аналiз i iншi методи математично' статистики; 8) хронометрування; 9) моделювання.
Результати дослiдження
Сучасний рiвень розвитку спортивно' боротьби такий, що тiльки ком-бiнацiйний стиль ведення поединку, заснований на широкому використанш складних технiко-тактичних дiй (СТТД), може привести до усшху. Перемоги за рахунок одного - двох, нехай доведених до вищого рiвня майстерностi, ко-ронних прийомiв можливГ але не гарантують стабiльних результатГв, особливо при зустрiчi рiвних висококвалiфiкованих дзюдо'слв.
Пiд спортивною тактикою нами розумшться способи об'еднання i реа-лГзацп рухових дiй, що забезпечують ефективну змагальну дiяльнiсть, що призводить до досягнення поставлено!' мети у кожному конкретному випад-ку. Рiвень тактично'' пiдготовленостi спортсменiв залежить вщ оволодiння ними засобами спортивно'' тактики (техшчними прийомами i способами 'х виконання), i"i видами (наступальною, оборонною, контратакуючою). У стру-ктурi тактично' пiдготовленостi слiд видiлити таю поняття, як тактичш знання, умшня, навички. Тактичнi знання е сукупшстю уявлень про засоби, види i форми спортивно' тактики i особливосл 'х застосування в тренуваль-нш i змагальнiй дiяльностi. Тактичнi умшня - форма прояву свщомосп спортсмена, що вГдбивають його дГ' на основi тактичних знань. Можуть бути видГлеш умГння розгадувати задуми суперника, передбачати хщ розвитку боротьби змагання, видозмшювати власну тактику.
Тактичнi навички - це завчеш тактичнi дп, комбшацп технiчних дГй в конкретнш ситуацп. Тактичне мислення - це мислення спортсмена в процес спортивно' дГяльносл в умовах дефГциту часу i психГчно'' напруги, безпосере-дньо спрямоване на ршення конкретних тактичних завдань. Виходячи з ви-ще перелГченого, ми повиннГ розглянути щ положення стосовно ветерансь-кого спорту. Ветерани-дзюдо'сти, що продовжують активну тренувальну i змагальну дГяльнГсть, як правило, досконало володГють сучасними засобами, формами i видами тактики боротьби дзюдо. ВГдповГдшсть власно'' тактики рГвню розвитку боротьби, вГдповГдшсть власного тактичного плану особли-востям конкретного змагання i забезпечення взаемозв'язку тактики з рГвнем досконалостГ Гнших сторГн пГдготовленостГ - техшчною, психологГчною, фь зичною, - усе це входить в шдивщуальну передзмагальну пщготовку атлета.
Вдосконалення змагально'' дГяльностГ борцГв мае бути спрямоване, в першу чергу, на:
- вдосконалення умшь нав'язувати свою манеру (стиль) ведення поединку;
- наполегливу реалiзацiю свого тактичного плану;
- розшзнавання манери (стилю) ведення поединку суперника, його си-льних i слабких сторш;
- протиставлення суперниковi свого тактичного плану, спрямованого на нейтралiзацiю його сильних i використання слабких сторш;
- формування тактичного арсеналу, в максимальнш мiрi адекватного стилю змагально! дiяльностi спортсмена.
Необхщно вщмггити, що найбгльш виразно шдивщуальна своерщшсть, стиль спортивно! дiяльностi проявляються в реальних умовах вщповщаль-них змагань. При цьому формування шдивщуального стилю змагально! дГя-льностi, що не вщповщае типологiчним властивостям нервово! системи спортсменiв, чинить негативний вплив на зростання !х майстерностi, вико-нання ними квалiфiкацiйних нормативiв.
Таким чином, шдивщуальний стиль дiяльностi багато в чому визнача-еться типолопчними властивостями нервово! системи спортсменiв. Стиль ведення боротьби дзюдо!слв-ветерашв з рiзною враженiстю сили нервових процесiв мае сво! специфiчнi характеристики, якi, проте, не слщ розглядати з позицш так званого оцiнного пiдходу, згщно з яким один з полюав яко!-небудь властивостi розглядаеться як позитивний, шший - як негативний. Кожному стилю змагально! дiяльностi дзюдо!ста-ветерана вiдповiдае конк-ретний набiр технжо-тактичних дiй i певне спiввiдношення провщних i вщс-таючих фiзичних якостей.
Слщ зазначити, що не слльки тип вищо! нервово! дiяльностi або якийсь конкретний стиль визначае можлив^ть досягнення високих результат, скiльки формування стилю змагально! дiяльностi, що найбгльшою мiрою вь дповiдае iндивiдуальним особливостям дзюдо!ста-ветерана. Доказом цьому служать численш приклади змагань дзюдо!слв-ветерашв самого вищого рь вня (чемпюнати кра'ши, £вропи i свггу).
Для вивчення проблеми формування i прояву шдивщуального стилю д1яльносл в спортивних единоборствах необхщно дослщжувати:
- психоф1зюлопчш властивосл спортсмена як передумови розвитку спещальних здГбностей i бюлопчного «ядра» шдивщуального стилю д1яль-носп;
- спещальш зд1бносл спортсмешв, яга проявляються у високому р1вш розвитку референтних (значущих) фГзичних i психГчних якостей;
- тактичну д1яльшсть спортсмена, що проявляеться у своерщному стилГ ршення оперативних завдань i манер1 (стилГ) змагально! д1яльносл. При цьому необхщно виявити структуры особливосл i мехашзми шдивщуально-го стилю д1яльносл, а також чинники його формування. Способи тактично! подготовки в ходГ змагального протиборства дзюдо!слв-ветерашв можуть застосовуватися як свщомо, так i несвщомо. Як правило, борець вщдае перевагу конкретним способам, яга складають стшку, типову саме для нього структуру технжо-тактичних дш.
Дослщження, як здшснили в спортивних единоборствах Г. М. Арзю-тов [3], А. Ф. Алексеев i К. В. Ананченко [9], В. Б. Перебейшс [10, 11], перекон-ливо, переконливо доводять, що одшею з найбгльш важливих умов досяг-нення найвищого для даного спортсмена рiвня майстерностi i ефективнiсть в обраному видi спорту являеться iндивiдуалiзацiя процесу пiдготовки вщпо-вiдно до його манери ведення змагального поединку. 1ндивщуальна манера або стиль дiяльностi визначаеться комплексом морфолопчних, фiзичних, психiчних якостей i проявляеться в рiзнiй поведiнцi спортсменiв на змаган-нях, в рiзнiй тактищ, в певних прийомах, вибраних для ведення поединку, в специфiчностi цих прийомiв. Багато вiдомих учених (В. М. Платонов [12], О. В. Еганов [13, с. 13-15], Г. С. Туманян [14] та ш.) також вважають, що подготовка борщв повинна будуватися з урахуванням манери ведення двобою, тобто залежно вщ схильносл до темпу («темповик»), силового единоборства («силовик»), або технжо-тактичного обГрунтування («гравець»). Вiдсутнiсть конкретних рекомендацш з пiдготовки дзюдо'спв-ветерашв рiзних стилiв ведення змагального поединку веде до того, що кожен борець знаходить свш шдивщуальний почерк ведення двобою, як правило, методом проб i поми-лок, тобто стихiйно.
На основi аналiзу змагально' дiяльностi 21 дзюдо'ста-ветерана, опиту-вання тренерiв i спортсменiв нами виявлено, що борщ ^рово' манери ведення поединку вiдрiзняються умiнням експромтом проводити атакуючi дп з урахуванням особливостей ситуацп, що склалася, використовувати помилки суперника, зосереджуючись на зустрiчних i вщповщних контратаках. Для вдосконалення змагально'' майстерносл дзюдо'стам-ветеранам необхiдно:
- постiйне поповнення арсеналу технжо-тактичних дiй;
- вдосконалення здатност творчо, оригiнально дiяти в рiзних ситуащ-ях, що виникають в ходi поединку;
- полшшення тактики боротьби за рахунок проведення сутичок за завданням;
- вдосконалення умiння проводити атакуючi дп комбiнацiйно, викорис-товуючи рiзнi способи тактично'' пiдготовки: виклик, подвшний обман, зво-ротний виклик, повторна атака.
Ми вважаемо, що подготовка дзюдо'ста-ветерана повинна будуватися з урахуванням манери ведення двобою, тобто залежно вщ схильносп до темпу («темповик»), силового единоборства («силовик») або технжо-тактичного обГрунтування («гравець»). Вщсутшсть конкретних рекомендацш з подготовки дзюдо'слв-ветерашв рiзних стилiв ведення змагального поединку веде до того, що кожен борець знаходить свш шдивщуальний почерк ведення двобою, як правило, методом проб i помилок.
Проблема змагально' дiяльностi в сучасному спор^ е одшею з найакту-альшших, тим больше у ветеранському спортi [16] . З одного боку, пласт на-копиченого досвщу в техшчному, психоемоцiйному, фiзичному планi, з шшо-го боку, отримання вичерпного об'ему шформацп про протиборство спорт-смешв нинi все ще не представляеться можливим. Це обумовлено тим, що
сама людина як унжальне явище природи i сустльства е найскладшшою на-уковою загадкою, що особливо яскраво проявляеться в екстремальних, кон-флжтних умовах дiяльностi, зокрема, в спортивних единоборствах. Незважа-ючи на це, ми все ж спробували розглянути деяк аспекти технжо - тактично' пщготовленосл в единоборствах.
Практична реалiзацiя технжо-тактично' пщготовленосл припускае рiшення наступних завдань: створення цшсного уявлення про майбутнiй поединок, формування единого стилю ведення змагально' боротьби, ршуче i своечасне вт!лення прийнятих рiшень завдяки рацiональним прийомам i дь ям з урахуванням особливостей суперника, середовища, суддiвства, ситуацп змагання та ш. [15].
Для здшснення чiткiшого контролю процесу формування шдивщуаль-но' техшчно' дп' (коронного прийому) змагально' дiяльностi дзюдо'ста-ветерана, виходячи з послщовносл рiшення поточних завдань цього процесу, вш був нами умовно розбитий на 6 етатв (етап вибору i 5 етатв поглибле-ного освоення i вдосконалення прийому).
Етап 1. Основним завданням етапу вибору коронного прийому е ви-значення приналежностi кожного дзюдо'ста-ветерана до якого-небудь з дев'яти узагальнених титв дзюдо'слв [6, с. 29-30]: 1) силовик атакуючий динамiчний; 2) силовик атакуючий статодинамiчний; 3) силовик контрата-куючий динамiчний; 4) силовик контратакуючий статодинамiчний; 5) темповик динамiчний; 6) темповик статодинамiчний; 7) гравець, що атакуе; 8) гравець, що контратакуе; 9) ушверсал. Вщповщно до цього вiдбувалося виявлення сукупност рекомендованих коронних прийомiв змагально' дiя-льностi дзюдо'ста-ветерана. Пiсля цього здшснюеться спiввiдношення ще' сукупностi з видгленою рацiональною послiдовнiстю змiсту техшчно' пщго-товки в процесi багаторiчноi пiдготовки дзюдоiстiв-ветеранiв, тобто визна-чаються прийоми, вивчення яких або вже проводилося, або рекомендуеться для ^е' або iншоi конкретно' вжово' i вагово' категорГ' дзюдоiстiв-ветеранiв. По^м вимагаеться врахувати схильностi i побажання самого дзюдо'ста-ветерана, тобто прагнення спортсмена до застосування, вщроб^ку i вдосконалення певного прийому. 1нту'тивний вибiр дзюдо'стом-ветераном коронного прийому з^тавляеться з видiленою сукупнiстю прийомiв для його типу. Надалi дзюдо'стам-ветеранам, у яких не ствпали вибраш ними короннi при-йоми з рекомендованими, тдбираються схожi по структурi i спрямованостi прийоми, що входять у вид!лену сукупнiсть. Пiсля того, як для кожного з дзюдо'спв-ветерашв визначилися з коронним прийомом, вимагаеться видь лити ефективш варiанти його виконання i ознайомити з ними спортсмена. Етап вибору завершуеться визначенням на основi проведення навчально-змагальних двобо'в, який з варiантiв найбгльш пiдходить дзюдоiстовi-ветерановi.
Етап 2. Головним завданням цього етапу е освоення орiентовноi осно-ви дш (ООД) з видiленими основними опорними точками (ООТ) для правильного (безпомилкового) виконання вибраного варiанту прийому. При вщ-
робггку прийому на основi вид!лення орiентовноi основи дш i фжсацп уваги на основних опорних точках дощльно використовувати допомiжнi засоби для орieнтування в просторi i послiдовностi виконання рухових дш в часi. Як допомiжнi засоби можуть використовуватися плоск гумовi круги або нама-льованi крейдою контури стоп з цифрами, що вказують на розташування нiг дзюдо'ста-ветерана на початку, в процесi i при завершены проведення прийому. Тренер спещальними маркерами вiдмiчаe орieнтири на юмоно у партнера для правильного захвату при виконанш прийому. Особливо вщмггимо, що використання допомiжних засобiв i видiлення основних опорних точок допомагае тренеровi здiйснювати термшовий контроль iндивiдуального процесу освоення дзюдо'стами-ветеранами коронних прийомiв. Контроль освоення коронно!' технжи здiйснюеться у виглядi теоретико-практично!' пе-ревiрки дзюдо'слв-ветерашв на усвщомлення i запам'ятовування орiентов-них основ дш i основних опорних точок свого коронного прийому. При цьому кожен дзюдо'ст-ветеран повинш чiтко представляти i показати структуру i послщовшсть проведення прийому по частинах (постановка рук, тулуба, шг) i за фазами (пщхщ, пiдворiт, вiдрив i скидання). Тренер оцiнюе рiвень розу-мiння i виконання структури коронного прийому у кожного дзюдо'ста-ветерана.
Етап 3. З метою формування уявного образу i чггкого розумiння смис-лово'' структури, частин i напряму окремих дш при виконаннi освоюваного прийому дзюдо'сти-ветерани в парах по черзi виступають в ролi повчального своему коронному прийому пщ контролем тренера. При навчанш партнера своему прийому дзюдо'ст-ветеран дiстае можливiсть краще зрозумiти, поба-чити i вщчути особливостi виконання коронного прийому, характеры поми-лки при його освоенш. Це сприяе тому, що у дзюдо'ста-ветерана на цьому етапi вщбуваеться активне затребування i використання анал^ичних здiб-ностей, сприяючих ефективному освоенню технiки дзюдо.
Тренер допомагае дзюдоiстовi-ветерановi грамотно пояснювати виконання прийому, правильно його демонструвати, помiчати i видiляти у партнера рiзнi помилки, неточностi i дрiбнi недолжи. При цьому його основне за-вдання на цьому етапi - добитися того, щоб дзюдо'ст-ветеран не помилявся при демонстрацп i поясненш виконання свого коронного прийому, правильно i в повному обсязi видiляючи орiентовнi основи дiй i основнi опорнi точки, фiксуючи при цьому характеры помилки партнера при його проведенш.
Етап 4. На цьому еташ дзюдо'сти-ветерани опановують прийоми на рь внi рухово'' навички. Для цього на початку даного етапу, використовуючи ме-тоди розчленованого i цiлiсного освоення технiчних дш, дзюдо'сти-ветерани вiдпрацьовують сво'' короннi прийоми за фазами в наступних серiях: 1) тяга рук i постановка шг (згiдно основних опорних точок ); 2) пщвороти без вщ-риву вiд татамi; 3) пщвороти з вщривом вiд татамi; 4) щлкно увесь прийом. Пiсля того, як в тренувальних вправах дзюдо'слв-ветерашв пропадуть помилки (в перших трьох серiях) i вони виконуватимуть усi фази кидка злито без пауз (у четвертш серп), можна переходити до виконання цих серш з ви-сокою швидкiстю, близькою до проведення змагального прийому. При усш-
шному виконанш тренувальних вправ (без помилок i злито без затримок) в ритмi i середшх тимчасових параметрах виконання змагального прийому дзюдо'сти-ветерани переходять до виконання наступних серш : 1) пщворгг без вщриву; 2) пiдворiт з вщривом; 3) цiлiсно увесь кидок. За вщсутност у дзюдо'спв-ветерашв яких-небудь утруднень при виконанш цих вправ тренер дае завдання на збгльшення швидкосл виконання окремих фаз прийому, при цьому в третш серп дзюдо'сти-ветерани здшснюють цшсне виконання прийому з бгля граничною швидкiстю, але не з максимальною. На четвертому еташ тренер, контролюючи виконання дзюдо'стами-ветеранами сво'х прийомiв, виправляе 'х помилки i недолiки, а головне, стежить, щоб у них не порушувався зв'язок мiж фазами прийому, ритм його виконання, а також -щоб «вжовЬ> спортсмени проводили прийом з належною швидгастю.
Етап 5. На цьому еташ основним завданням е освоення виконання прийому у варiативних умовах. Дзюдо'сти-ветерани освоюють способи про-ведення сво'х коронних прийомiв в русi (на себе, вщ себе, в пересуванш упра-во i влiво, по кругу в обидвi сторони) i з рiзних положень суперника (що сто-'ть в правiй, в лiвiй, низькiй, середнiй, високiй стiйцi). По^м вони переходять до виконання завдань, спрямованих на освоення способiв проведення при-йомiв з рiзних захва^в, використовуваних дзюдо'стами-ветеранами в змага-льнш дiяльностi для виконання закрiплюваного прийому (рукав - закот, верхнш захват, з пщ руки, одностороннiй i так далi). При виконаннi цих вправ виршуеться важливе завдання, яке полягае в тому, щоб дзюдо'сти-ветерани визначилися, який з характерних захва^в для ефективного проведення прийому 'м найбгльш зручний. Пiсля ршення ще' задачi дзюдо'сти-ветерани пе-реходять до виконання наступних завдань, спрямованих на освоення засто-сування коронного прийому зi свого (вибраного) захвату, але з рiзними захватами партнера, який тримае найб!льш вживаш захвати. При цьому тренер повинен допомогти дзюдо'стам-ветеранам до зручного основного захвату п^брати i вщпрацювати способи пiдготовки i проведення кидка, коли партнер тримае рiзнi типовi захвати.
Етап 6. На цьому еташ основним завданням е освоення виконання прийому в ускладнених умовах. Шсля п'ятого етапу дзюдо'сти-ветерани пе-реходять до вдосконалення коронного прийому шляхом його виконання в ускладнених умовах. Ускладнення умов виконання коронних прийомiв здш-снювалося на основi моделювання типових ситуацш i збиваючих чинникiв, тобто вдосконалення виконання прийому в умовах наростаючого опору, при пересуваннях, рiзних положеннях i захватах партнера. Далi вдосконалення коронного прийому здшснюеться в комбшащях. Для цього тренер сшльно з кожним дзюдо'стом-ветераном визначае пiдготовчi прийоми, яю ефективно використовувати в комбшацп з тим або iншим коронним прийомом. Дзюдо'-сти-ветерани пробують рiзнi варiанти взаемодГ' коронного прийому з пропо-нованими пiдготовчими прийомами, що входять до складу базово' техшки дзюдо, якi, на думку тренера, е найб!льш вiдповiдними для вибраного дзюдо-'стом-ветераном коронного прийому, а також вщповщно до його шдивщуа-льних особливостей.
Закшчення етапу визначаеться засвоешстю прийому в ускладнених умовах (ч1тке, злите виконання коронного прийому при пересуваннях, з р1з-них положень, комбшацшно i так дал!), яку тренер визначае на основ! педа-гопчних спостережень за дзюдо'стами-ветеранами.
Етап 7. Основним завданням цього етапу е виконання коронного прийому в умовах, максимально наближених до змагань. Для цього вдосконалення коронного прийому здшснюеться шляхом моделювання типових си-туацш конфлжтно! взаемодп з рГзними типами дзюдо'слв-ветерашв, засто-сування тренувальних завдань (по виконанню прийому комбшацшно, в р1з-них стратепях ведення двобою, з р1зним за величиною опором партнера, на швидюсть проведення прийому) у навчальних i навчально-тренувальних двобоях, а також в двобоях навчальних змагань з суддГвством, з акцентом на результативне виконання прийому. При цьому тренер повинен контролюва-ти правильшсть виконання уах вправ i тренувальних завдань, коригувати ошр партнерГв в двобоях за завданням так, щоб дзюдо'сти-ветерани вщповь дно до конкретного завдання сам! навчилися вщчувати прояв необхщного зусилля i допомагати один одному створювати потр1бш тактичш ситуацп, максимально наближеш до реальних умов змагань. Тренер стежить за тим, щоб дзюдоюги-ветерани допомагали один одному виконувати завдання, осгальки завдання вимагають з1браносл, концентрацп уваги, тактичного мислення i так дал!. Вш також контролюе виконання коронного прийому в за-вданнях з максимальною швидюстю, мотивуе i налаштовуе дзюдо'слв-ветерашв на вщповщальне виконання завдань, що сприяе вщсутносл травматизму.
Висновки
1. Подготовку дзюдо'ста-ветерана необхщно здшснювати з урахуван-ням манери ведення двобою, тобто залежно вщ схильносл до темпу («тем-повик»), силового единоборства («силовик») або технжо-тактичного обГрун-тування («гравець»). Вщсутшсть конкретних рекомендацш з подготовки дзюдоюлв-ветерашв р!зних стил1в ведення змагального поединку призво-дить до того, що кожен борець знаходить свш шдивщуальний почерк ведення двобою, як правило, методом проб i помилок.
2. Усшшшсть змагально! д1яльносп дзюдо!'ста-ветерана багато в чому залежить вщ правильного побудови процесу шдивщуально! техшчно! пщго-товки спортсмена на уах етапах його багатор1чно'1 подготовки. Основною спрямовашстю цього процесу е формування у дзюдо!'ста-ветерана арсеналу шдивщуальних техшчних дш, а системоутворюючою ланкою - виявлення, поглиблене освоення i вдосконалення коронних прийомГв.
3. Пщ коронним прийомом нами розумГеться досконало вОдпрацьована i автоматична техшчна д!я, обов'язковою умовою ефективного виконання яко'1 в практищ змагання е поеднання i використання дзюдо!'стом-ветераном сво!'х шдивОдуальних морфолопчних, фГзичних i психГчних особливостей. Ко-ронш прийоми складають основу арсеналу шдивщуальних техшчних дш дзюдо!'ста-ветерана, який трансформуеться, ускладнюеться i розширюеться
в безпосередньому зв'язку з вдосконаленням цих прийомiв i освоенням усе нових техшчних дш, 'х зв'язок i комбшацш з ними.
4. Щлеспрямоване формування арсеналу шдивщуальних техшчних дш у дзюдо'спв-ветерашв з використанням пропонованого алгоритму (7 етатв) реалiзуеться на основi виявлення, наступного поглибленого освоення i вдосконалення коронних прийомiв.
5. Виявлення коронних прийомiв повинно носити комплексний характер i Грунтуватися як на визначенш iндивiдуальних морфологiчних (росто-вих характеристик), фiзичних (зразок виконання техшчних дш) i психiчних (стилiв застосування техшчних дш в змагальнiй дiяльностi) особливостей дзюдо'ста-ветерана, так i на облжу кнуючо' практики спортивно' боротьби, тобто дшчих правил змагань i програмно-нормативного забезпечення бага-торiчного процесу техшчно' подготовки дзюдо'слв-ветерашв. При виявленш коронного прийому для того або шшого дзюдо'ста-ветерана необхiдно: по-перше, визначити, до якого з вид!лених дев'яти узагальнених типiв дзюдо'ст-ветеран вщноситься, виходячи з його шдивщуальних особливостей; подруге, стввщнести рекомендовану сукупшсть прийомiв, характерних для цього типу дзюдо'слв-ветерашв, з арсеналом дш змагань i побажаннями (мотивацiею до вивчення конкретного прийому) дзюдо'ста-ветерана; потрете, з^тавити отриманий перелж прийомiв з видiленою рацiональною (перевiреною часом) послщовшстю змiсту багаторiчноi техшчно' подготовки дзюдо'ста-ветерана, тобто визначити прийоми, вивчення яких або вже про-водилося, або рекомендуеться для ще' ваги i вiку дзюдо'ста-ветерана, реального рiвня його техшчно' тдготовленосл. Виявленi таким чином прийоми i рекомендуються в першу чергу дзюдоiстовi-ветерановi для поглибленого освоення i вдосконалення як коронш для його шдивОдуального технiчного арсеналу.
6. Поглиблене освоення i вдосконалення коронного прийому характе-ризуеться опануванням комплексу взаемозв'язаних техшчних елемен^в, кожен з яких мае бути доведений до високо' мiри автоматизму, взаемозв'язок елемен^в мае бути мщним, гнучким i надiйним, а 'х своерiднiсть i освоена ю-лькiсть - вiдбивати iндивiдуальнi особливосл дзюдо'ста-ветерана i вiдповi-дати 'м.
Перелiк використаних джерел:
1. Арзютов Г. М. Взаемозв'язки компонент структури фiзичноi тдго-товленостi i спецiальноi працездатностi борщв вищо' квалiфiкацГ' на передз-магальному етат пiдготовки / Г. М. Арзютов // Часопис НПУ iм. М. П. Драгоманова. Теорiя та методика навчання: фiзична культура i спорт, 2005. - Вип. 1. - С. 16-23.
2. Арзютов Г. Н. Многолетняя подготовка в спортивных единоборствах / Г. М. Арзютов. - Киев : НПУ имени М. П. Драгоманова. 1999. - 410 с.
3. Арзютов Г. М. Теорiя i методика поетапно' подготовки спортсмешв (на матерiалi дзюдо) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02, 13.00.04 / Г. М. Арзютов. - Ки'в, 2000. - 41 с.
4. Ермаков С. С. Основи спортивного тренування / С. С. Ермаков / / Тео-рiя та методика фiзичного виховання. - 2010. - № 4. - С. 11-17.
5. Пархомович Г. П. Основы классического дзюдо : учеб.-метод. пособие для тренеров и спортсменов / Г. П. Пархомович. - Пермь : Уралпресс, 1993. -302 с.
6. Федяев Н. А. Методика выбора технических действий (приемов) для индивидуального арсенала юного борца / Н. А. Федяев, В. Л. Дементьев,
B. В. Гожин / / Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. -2013. - №6. - С. 28-32.
7. Туманян Г. С. Вариативность приёмов, выполняемых самбистами и дзюдоистами с различными длиной и пропорциями тела / Г. С. Туманян, И. А. Шулика, В. Н. Пикулия / / Теория и практика физической культуры. -1989. - № 11. - С. 20-23.
8. Шулика Ю. А. Дзюдо. Система и борьба : учеб. для СДЮШОР, спорт. факультетов пед. институтов, техникумов физической культуры и училищ олимпийского резерва / Ю. А. Шулика, Я. К. Коблев, В. М. Невзоров. - Москва : Феникс, 2006. - 794 с.
9. Алексеев А. Ф. Теорiя та методика викладання дзюдо та самбо : навч. посiб. для студешв 3 курсу (за кредитно-модульною системою) / А. Ф. Алексеев, К. В. Ананченко, Н. В. Бойченко. - Харгав : ХДАФК, 2014. - 110 с.
10. Перебшшс В. Б. Удосконалення техшко-тактично'' подготовки дзю-до'слв на еташ виходу зi спорту вищих досягнень / В. Б. Перебшшс / / Сучасш технологи в галузi фiзичного виховання та спорту : зб. наук. праць IX Мiжна-родно'' наук.-метод. конф., 27.11.2015 р., м. Харгав. - Харгав : НАНГУ, 2015. -Вип. 9. - С. 202-206.
11. Перебшшс В. Б. Особливосл спортивно'' подготовки дзюдо'спв-ветерашв / В. Б. Перебшшс // Слобожанський науково-спортивний вкник. -2013. - № 4(37). - С. 56-59.
12. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические применения / В. Н. Платонов. - Киев : Олимпийская литература, 2004. - 808 с.
13. Структура показателей спортивного мастерства дзюдоистов / [А. В. Еганов и др.] // Спортивная борьба : ежегодник. - Москва : Спорт, 1982. - 547 с.
14. Туманян Г. С. Школа мастерства борцов, дзюдоистов и самбистов : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Г. С. Туманян. - Москва : Академия, 2006. - 592 с.
15. Шулика Ю. А. Боевое САМБО и прикладные единоборства / Ю. А. Шулика. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2004. - 224 с.
16. Пакулш С. Л. Удосконалення техшко-тактично'' подготовки дзюдо'с-^в на еташ виходу зi спорту вищих досягнень [Електронний ресурс] /
C. Л. Пакулш, К. В. Ананченко, В. Б. Перебшшс // Траектория науки. - 2016. -№ 2(7). - Режим доступу: http://goo.gl/xFcAmN. - Назва з екрана.
© С. Л. Пакулш, О. I. Камаев
The formation of corona reception of judo veteran competitive
activity
Pakulin Serhij
Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Science of Ukraine, Department of Social Problems of Sustainable Development, Doctor of Sciences (Economics), Ukraine
Kamayev Oleg
Kharkiv State Academy of Physical Culture, Professor of Department of Winter Sports, Cycle Racing and Tourism, Doctor of Science (Physical Education and Sport), Professor, Ukraine
Abstract. The study is devoted to the substantiation of the algorithm of corona reception of judo veteran competitive activity formation, each of its steps. Purposeful formation of judoka technical actions individual arsenal using the proposed algorithm (7 stages) is implemented on the basis of the identification, a subsequent in-depth development and improvement of the best techniques.
Keywords: judo, judoka, competitive activity, the best (favorite) reception.
© S. Pakulin, O. Kamayev
