CC BY
195
Tymoshchuk M.P., Tymoshchuk P.V. Information providing of innovative activity
A structure of innovative process is considered. There is analyzed main reasons of implementation success of innovations. There are given recommendations concerning analysis fulfilling of innovative activity. Urgent tasks concerning implementation of qualitative information providing of innovative activity and innovative development control are formulated.
Keywords. information providing, innovative activity, innovation expansion model, innovation infirmation providing system, innovative potential development control.
УДК 339+658 Доц. А. А. Теребух, канд. екон. наук; студ. Н.Б. Бандура -
Львiвський Д1НТУ м. Вячеслава Чорновола
ТУРИСТИЧНИЙ КЛАСТЕР ЯК ФОРМА ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ РЕГ1ОНУ
Визначено сутшсть та роль туристичного кластера при реалiзацii конкурентних переваг регюну, наведено алгоритм створення кластера. Туристичний кластер - це ключова оргашзацшна основа, що дасть змогу реалiзувати прюритетш задач^ яю стоять перед органами районно'1 влади, i сприятиме посиленню конкурентних переваг цього регюну.
Ключов1 слова: конкуренты переваги регюну, туристичний кластер.
Постановка проблеми. Устшний розвиток будь-якого регюну тюно пов'язаний 1з формуванням та реашзащею новггшх тдход1в щодо забезпечен-ня конкурентоспроможност даноi територи. Це, своею чергою, висувае на перший план питання виявлення регюнальних конкурентних переваг, iх ощ-нювання й ухвалення на цш основ1 потр1бних ршень.
Свгговий досвщ показуе, що одним 1з ефективних способ1в забезпе-чення економ1чного зростання в регюш е впровадження на його територи кластерноi модел1 оргашзаци господарства.
Аналiз дослiджень та публжацш з проблеми. Питання шдвищення регiональноi конкурентоспроможност на основ1 впровадження кластерних моделей зумовлюе великий iнтерес серед науковщв. Цiй проблематицi прис-вячено багато наукових праць, семiнарiв та конференцш.
Запропоновану М. Портером [1] теорда нацiональноi та регюнально1' конкурентоспроможност^ основою яко" е кластерний шдхщ органiзацii бiзне-су, одразу схвалили економiсти рiзних краш, а и апробацiя дала позитивнi ре-зультати, внаслщок чого питання вдосконалення мехашзму дii кластерно!" мо-делi набуло особливо1' актуальностi.
Так, серед вггчизняних вчених-економiстiв особливо1' уваги заслугову-ють роботи С. Соколенка [2], у яких вш узагальнив досвiд використання кластерних моделей у багатьох крашах, а також запропонував власш реко-мендацii щодо кластеризацii економiки у регюнах Украши. Актуальнi також дослщження економiста М. Войнаренка [3], у яких проаналiзовано умови ш-вестування на засадах кластерних технологш, а також запропоновано складо-вi усшшно1' роботи кластерних об'еднань. Особливо1' уваги заслуговують дос-лiдження вчено1' Н. Мшули [4], у яких обгрунтовано роль кластерiв у шдви-
щеннi конкурентоспроможност регiону, а також наведено теоретико-методо-логiчнi основи розвитку транскордонних кластерiв.
Наукову цiннiсть становлять роботи вчених В. Бороненко [5], О. Дейнеки, В. Демченка [6], Л. Ганущак-Gфiменко [7], О. Крайника [8] та ш., у яких автори обгрунтовують доцшьшсть створення кластерiв, шукають шновацшш пiдходи !х оргашзаци та забезпечення функщонування.
Мета дослiдження полягае в обгрунтуванш доцiльностi створення ту-ристичного кластера в Старосамбiрському районi та у визначенш складових механiзму його формування.
Об'ектом дослiдження е природш, органiзацiйнi, економiчнi, шфор-мацiйнi ресурси Старосамбiрського району Львiвськоl областi, як можуть бути об,еднанi у туристичний кластер.
Виклад основного матерiалу дослвдження. На сьогоднi Старосам-бiрський район характеризуеться низьким рiвнем соцiально-економiчного розвитку, за ощнками експертiв визначаеться як депресивний, з низьким рiв-нем дшово! активностi.
Такий стан речей може покращити ефективне використання конкурен-тних переваг регiону природного характеру, адже Старосамбiрський район мае значний природний, туристично-рекреацшний, та культурно-iсторичний потенщал. Вiн е перспективним з погляду формування рiзноманiтних видiв туризму: лшувально-оздоровчого, вiдпочинкового, гiрськолижного, палом-ницького, сакрального, агротуризму та зеленого туризму.
Саме тому розвиток туристично! сфери у регюш потрiбно розглядати як шструмент мобшзаци його конкурентних переваг, шдвищення рiвня зайнятостi населення, зменшення трудово! м^раци, в т.ч. молодiжноl, поси-лення дшово1 активностi, покращення фшансових показникiв дiяльностi тд-приемств, формування позитивного туристичного iмiджу.
З метою сприяння розвитку сфери туризму та рекреаци у Старосам-бiрському райош особливу увагу доцiльно звернути на формування мехашз-мiв стимулювання шдприемницько1 iнiцiативи, створення сприятливого ш-вестицшного та пiдприемницького клiмату, залучення шдприемщв до формування туристичних шформацшних центрiв, розроблення нових туристичних маршру^в, формування туристично1 маркетингово1 стратеги, використання шструменлв фшансово1 допомоги грантових програм для розвитку туризму, використання кластерних технологш у туристичнiй галузi.
Незважаючи на те, що сама щея мережево1 оргашзаци економiки з'явилась в економiчнiй науцi ще в роботах А. Маршала [9], термш "кластер" в регюнальнш економiцi з'явився в 1970-х роках у США у роботах М. Портера [5]. Так, Портер [1, с. 256] вважае, що кластер - це сконцентроваш за геог-рафiчним принципом групи взаемопов'язаних компанш, спецiалiзованих пос-тачальникiв, постачальникiв послуг, фiрм спорщнених галузей, а також пов'язаних з дiяльнiстю органiзацiй (наприклад, унiверситети, агентства стандартизации торгiвельнi об'еднання), що конкурують мiж собою, але при цьому ведуть спшьну роботу.
Деяк науковщ, зокрема В. Бороненко, С. Соколенко, Войнаренко, вважають наведене вище визначення не зовЫм точним, оскiльки воно не вка-зуе на юридичний статус шдприемств-учасниюв кластера, що, безумовно, мае важливе значення для оргашзаци бiзнесу у довготермiновому перiодi. Так, латвшська вчена В. Бороненко [5, с. 50] "змогла знайти принципову еко-номiчну сутнiсть кластера, яка вiдрiзняе його вiд усiх шших форм економiч-но1 взаемодiï економiчних суб,ектiв (концернiв, холдингiв, стратегiчних алья-нсiв, бiзнес-iнкубаторiв i т.д.). Це, по-перше, "прикрiпленiсть" кластера до конкретного регюну, а по-друге, розмаïття економiчних статусiв учасникiв кластера - це можуть бути i комерцшш шдприемства, i державнi заклади, i громадськ органiзацiï".
Економiст М. Войнаренко [3, с. 28] особливу увагу звертае на роль ор-гашв мiсцевоï влади при органiзацiï кластера, i вважае, що "це територiально-галузеве добровiльне об'еднання пiдприемств, що тюно спiвпрацюють з на-уковими установами та органами мюцево1* влади з метою шдвищення конку-рентоспроможностi власно1' продукцiï й економiчного зростання регюну'".
У цiй роботi особливу увагу звертаемо на таку форму оргашзаци ту-ристично1' дiяльностi як туристичний кластер. Шд туристичним кластером ми розумiемо систему iнтенсивноï виробничо-технолопчно1' та шформацшно1' взаемодiï туристичних шдприемств, постачальникiв базових та додаткових послуг iз приводу створення спiльного туристичного продукту. До туристичних кластерiв належать групи шдприемств, сконцентрованих географiчно в межах регiону, якi спшьно використовують туристичнi ресурси, спецiалiзова-ну туристичну шфраструктуру, локальнi ринки пращ, здшснюють спiльну маркетингову та рекламно-шформацшну дiяльнiсть [10].
Однак, на наш погляд, таке трактування е не зовЫм точним, адже не вщображае можливостi участi у кластерi оргашв державно^ мiсцевоï влад, громадських оргашзацш, науковцiв. З позицiй створення туристичного кластера в Старосамбiрському райош, саме управлiнська складова повинна забез-печити механiзм реалiзацiï такого роду нововведення.
Низька ефектившсть функцiонування туристичних кластерiв в Украïнi зумовлена, насамперед, прогалинами у нормативно-правовому регулюванш такого напрямку. Так, у 2008 р. було розроблено проект розпорядження Кабь нету Мшю^в Украши "Про схвалення Концепцiï створення кластерiв в Ук-раïнi", але вiн не був прийнятим. Тому вкрай необхщно прийняти вщповщ-ний документ на загальнодержавному рiвнi, а також розробити програми створення туристичних кластерiв у регюнах.
Пiонером кластеризацiï варто вважати Хмельницьку область (Асощ-ацiя "Подiлля перший", яка об'еднала зусилля органiв мюцево1* влади, науков-цiв, пiдприемцiв). До регюшв, якi мають у своему арсеналi кластернi струк-тури, належать: АР Крим, м. Севастополь, Сумська, Полтавська, Одеська, Рiвненська, Микола1'вська область
Вперше процес кластеризацiï торкнувся туристично1' галузi в Украïнi, коли в 2001 р., шсля тривалих маркетингових дослщжень у туристичнiй галу-зi Чернiгiвщини, було засновано туристичний кластер "Кам'янець". Його метою стало створення конкурентоспроможно!" сфери туристичних послуг, пе-
ретворення ще" територii на сучасний туристичний центр, шщшвання та ко-ординацiя проеклв розвитку туризму в регiонi [11]. Войнаренко М. [3, с. 28] вважае, що туристичний кластер е ефективним, якщо вш забезпечить вико-нання п'яти умов, як були визначеш внаслiдок створення та функцюнування кластерiв у Подiльському регiонi Украши.
По-перше, це iнiцiатива, адже тшьки iнiцiативнi й впливовi люди iз числа пiдприемцiв, представникiв влади, громадських оргашзацш, навчаль-них закладiв здатш сво"м авторитетом, розумом, органiзаторськими здiбнос-тями й знаннями згуртувати, защкавити i конкретною справою довести ко-риснiсть кластерiв як для самих 1'хшх членiв, так i для регюну.
По-друге, це тновацй, тому що тшьки новггш технологи в оргашзаци виробництва, збуту, управлшня, фшансування здатнi вiдкрити новi можли-вост в конкурентнiй боротьбi.
По-трете, це шформащя, яка забезпечуе доступнiсть, вщкритють, об-мiн знаннями, створення баз даних i WEВ-сторiнок, що дають змогу одержу-вати переваги в достуш до ринкiв постачання предметами пращ, збуту продукций квалiфiкованоi робочо" сили тощо.
По-четверте, це штегращя - передбачае використання нових техноло-гiй спiвробiтництва фiрм на галузевому i територiальному рiвнях за шдтрим-ки науки й оргашв влади.
По-п'яте, це iнтерес, без якого не забезпечуеться i не реалiзуеться основна умова життедiяльностi пiдприемницькоi або суспiльноi структури. Ця умова обов'язково припускае наявнiсть защкавленост учасникiв кластерних об'еднань одержаннi ними економiчноi вигоди.
Дiяльнiсть туристичного кластера активiзуе наявнi та забезпечить роз-виток нових конкурентних переваг у Старосамбiрському районi через реалi-защю таких прiоритетних задач:
1. здобуття досвiду та удосконалення механiзмiв ствпращ владних структур, бiзнесу та громадськосп [12];
2. активiзацiя розвитку малого тдприемництва, створення додаткових ро-бочих мiсць та умов самозайнятосп населення [12];
3. органiзацiя тдготовки та перепiдготовки кадрiв з оргашзаци та ведення туристичного, готельного, ресторанного бiзнесу та органiзацii "зеленого" туризму в райот [12];
4. активiзацiя iнновацiйноi дiяльностi в регiонi;
5. залучення додаткових фiнансових iнвестицiйних ресурив до районного бюджету;
6. створення позитивного iмiджу туристичного регiону;
7. оргатзащя рекламно-промоцiйноi кампанii в райот;
8. здшснення iнвентаризацii об'ект1в туристично" iнфраструктури та офор-млення ресурсно-рекреацшного паспорту району районi [12];
9. покращення стану об'екпв туристично" шфраструктури районi [12];
10.вжиття заходiв щодо реконструкци та збереження пам'яток культури.
11.створення iнформацiйноi бази регiону з визначенням можливих турис-тичних маршрутов, мiсць вiдпочинку, транспортно" системи тощо шляхом формування Iнтернет-сторiнки, шформацшних туристичних офiсiв, бюро [13].
Формування туристичного кластера - лопчно продумана, чггко впо-рядкована дiяльнiсть, яка передбачае консолщований механiзм дiй усiх учас-никiв об'еднання. Проаналiзувавши економiчну лггературу, зокрема [8], [14], вважаемо за доцшьне запропонувати такий алгоритм формування туристич-ного кластера:
1. Створення iмiцiативмоï групи. Передумовою виникнення туристичного кластера е шщатива зацiкавлених у цьому суб'екпв. Це можуть бути мiсцевi органи районно1' влади, органи мюцевого самоврядування, представ-ники головних шдприемств потенцшного кластера, спецiалiзованi громадськi та мiжнароднi органiзацiï, якi потенцiйно можуть фшансувати такi проекти, науковi та осв^ш установи, а також фахiвцi, якi мають досвiд оргашзаци кластерiв в iнших регiонах чи галузях.
Запропонована iнiцiативна група у Старосамбiрському районi - це об'еднання оргашв мiсцевоï влади (вiддiл культури i туризму у структурi райдержадмiнiстрацiï), суб'екпв провiдних туристичних, пiдприемницьких приватних структур, науковщв в спiльну структуру на засадах державно-приватного партнерства.
Так, вщповщно до чинного законодавства [15], державно-приватне партнерство (ДПП) - сшвробггництво мiж вщповщними органами державно1' влади та органами мюцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крiм державних та комунальних пiдприемств, або фь зичними особами - шдприемцями (приватними партнерами), що здшсню-еться на основi договору.
У рамках здiйснення державно-приватного партнерства вщповщно до законодавства в Укра1'ш можуть укладатися договори про: концесш, спiльну дiяльнiсть, розподiл продукци, iншi договори [15].
Фiнансування тако1' структури може здiйснюватися за рахунок:
• фшансових ресурс1в приватних партнер1в;
• фшансових ресурс1в, запозичених в установленому порядку;
• кошт1в державного та мюцевих бюджет1в;
• шших джерел, не заборонених законодавством.
На сучасному еташ розвитку економiки Украши модель туристичного кластера як окремо1' структури, утворено1' державним чи мюцевим органом влади, е найоптимальнiшою. Саме держава повинна взяти на себе роль шщь атора у модершзацп туристично1' сфери.
2. Системний аналiз туристичного середовища Старосамбiрського району. Мошторинг туристично1' сфери полягае в аналiзi динамiки показникiв дiяльностi туристично1' галузi впродовж останнiх рокiв, i на цш основi прийняття необхiдних ршень. До таких показникiв слiд вщнести: обсяг ре-алiзованоï продукцiï у готельнш дiяльностi, закладах харчування, агрооселях, кшьюсть готельних закладiв у райош, одноразова мютюсть у готельних закладах, кшьюсть туристiв, обслужених суб'ектами туристично1' дiяльностi.
Монiторинг дае змогу визначити прюритети розвитку туристично1' сфери на перспективу.
3. Визначення Miciï i цiлей дiяльмостi туристичного кластера у Старосамбiрському районi. Такими цшями можуть бути [8]: покращення со-
цiально-економiчного стану в райот, посилення конкурентних позицш peri-ону, перетворення тepитоpiï на провщний туристичний центр; залучення до-даткового iнвeстицiйного капiталу; ефективне використання, збереження ту-pистично-peкpeацiйного потeнцiалу регюну; промощя туристичного продукту регюну; шдвищення квалiфiкацiï фахiвцiв туpистичноï галуз^ що здшсню-ють шдприемницьку та трудову (як найманi пpацiвники) дiяльнiсть на вщпо-вiднiй тepитоpiï.
4. Державна реестращя туристичного кластера. Формування туристичного кластера в Стаpосамбipському райот повинне бути затверджене pi-шенням pайдepжадмiнiстpацiï та райради; це забезпечить визнання такого об'еднання на районному piвнi як пpiоpитeтного чинника шдвищення конку-peнтоспpоможностi району.
Висновки та перспектива подальших дослiджень. "Нова економжа" ставить перед органами державно^ мiсцeвоï влади новiтнi оpiентиpи на по-шук iнстpумeнтiв пiдвищeння конкурентоспроможносп як краши, так i peri-ошв, зокрема через використання кластерних моделей оргашзаци бiзнeсу.
Враховуючи особливосл Стаpосамбipськогого району, туристичний кластер - це ключова оpганiзацiйна основа, що дасть змогу peалiзувати прь оритетш задачi, якi стоять перед органами районно1' влади, i сприятиме поси-ленню конкурентних переваг цього регюну.
Лггература
1. Портер М. Конкуренция. - Испр. изд. / М. Портер. - М. : Изд-во "Вильямс", 2005. -
602 с.
2. Соколенко С. Проблеми i перспективи посилення конкурентоспроможносп економь ки Украши на основ1 кластер1в / С. Соколенко // Економют. - 2008. - № l0. - С. 31-35.
3. Войнаренко М. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможносп регюшв / М. Войнаренко // Економют. - 2008. - № 10. - С. 27-30.
4. Мiкула М. Перспективи розвитку транскордонного ствроб1тництва Украши та €С / М. Мжула. - Панель 2. Транскордонне ствроб1тництво в рамках Карпатського евро регюну. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua/book/Mitryaeva2009/19.pdf.
5. Бороненко В. Изучения роли кластеров в повышении конкурентоспособности региона / В. Бороненко // Економют. - 2008. - № 10. - С. 50-51.
6. Дейнека О.1. Кластери та конкурентоспроможнють прикордонних територш / О.1. Дейнека, В.В. Демченко // Региональна економша. - 2008. - № 2. - С. 276-279.
7. Ганущак-€фiмeнко Л.М. Конкурента переваги кластерооб'еднаних тдприемств на ринку // Актуальн проблеми економши. - 2010. - № 3 (105). - С. 143-147.
8. Крайник О. Туристичний кластер регюну як форма сощального дiалогу: управлшсь-кий аспект / О. Крайник, М. Бшь // Науковий вюник "Демократичне врядування". - 2009. - № 4.
9. Маршалл А. Принципы економической науки / А. Маршалл. - К. : Изд-во "Прогресс", 1993. - 234 с.
10. Гонтаржевська Л.1. Зовнiшньоeкономiчна дiяльнiсть туристичних тдприемств Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 / Л.1. Гонтаржевська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.disser.com.ua/contents/ 34711.html.
11. Прочан А.О. Використання кластерних технологий в туризмг [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/NPM_2006/Economics/10_prochan%20a.%20 o.doc.htm.
12. Аналггичний ресурс мюцевого i регионального розвитку. Кластерна модель розвитку туризму як шновацшний мехашзм використання наявних ресурав та об'еднання зусиль для розв'язання проблем регюну. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. munici-pal.gov.ua/878.
13. Колесник О.О. Кластерна модель розвитку туризму в Укра1'н / О. О. Колесник. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ eui/2009_1/09kootvu. pdf.
14. Черторижський В.М. Кластерна модель оргашзаци туристично'1 дiяльносri - чин-ник виходу та закрiплення туристичних фiрм на зовшшшх ринках / В.М. Черторижський, А.В. Колодшчук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - № 19. - С. 76-81.
15. Закон УкраТни "Про державно-приватне партнерство" вщ 01.07.2010 № 2404-VI.
Теребух А.А., Бандура Н.Б. Туристический кластер как форма усиления конкурентных преимуществ региона
Определены сущность и роль туристического кластера при реализации конкурентных преимуществ региона, приведен алгоритм создания кластера. Туристический кластер - это ключевая организационная основа, которая даст возможность реализовать приоритетные задачи, которые стоят перед органами районной власти, и будет способствовать усилению конкурентных преимуществ этого региона.
Ключевые слова: конкурентные преимущества региона, туристический кластер.
Terebuch A.A., Bandura N.B. Tourist cluster as strengthening the competitive form regional benefits
The article defines the role of tourist cluster in the implementation of the competitive advantages of the region, a cluster algorithm is proposed. A tourist cluster is key organizational basis, which will enable to realize priority tasks, which stand before the organs of district power, and will be instrumental in strengthening of competitive edges of this region.
Keywords: competitive advantage in the region, tourism cluster.
УДК336.763.33 (477) Здобувач А.Р. Тушницький -Львiвський Д1НТУ
м. Вячеслава Чорновола
ОБЛ1ГАЦ11 ВНУТР1ШНЬО1 ДЕРЖАВНО1 ПОЗИКИ ЯК ЗАС1Б РОЗРАХУНКУ ДЕРЖАВИ ЗА НЕПОВЕРНЕННЯ ПОДАТКУ НА
ДОДАНУ ВАРТ1СТЬ
Обгрунтовано потребу впровадження випуску обд1гацш внутршньо!' державно!' позики для вщшкодування сум податку на додану вартють, висв^лено умови випуску обд1гацш внутршньо!' державно'х' позики для вщшкодування сум податку на додану вартють, дослщжено шлях перетворення обл1гацш внутршньо!' державно!' позики для вщшкодування сум податку на додану вартють в реальш обiговi кошти через банювське кредитування.
Ключов1 слова: вщшкодування податку на додану вартють, обл1гацл внут-ршньо!' державно!' позики, кредитування, дефщит бюджету.
Постановка проблеми. Ведення господарсько!' дiяльностi суб'ектами господарювання залежно вщ виду дiяльностi в межах законодавства Укра'ни вимагае вщ них проведення сплати рiзних податюв. Податки подшяють на прямi та непрямь Основним видом непрямого оподаткування е податок на додану вартють. 1з назви податку зрозумшо, що податок на додану вартють (ПДВ) е частиною новостворено!' вартост^ яка утворюеться на кожному етат виробництва або обюу, його сума входить до продажно!' цши на товари (ро-боти, послуги) i сплачуеться кшцевим споживачем. По сут^ додана вартють наближаеться за сво'м обсягом до заново створено!' вартост (частини нащ-онального доходу), вироблено!' в певнiй господарськш структурi (ланцi).
Останнiм часом спостер^аеться стала тенденцiя до зниження ефектив-ностi сплати податку на додану вартють. Зростае заборгованють зi сплати цього податку та заборгованють Державного бюджету Укра'ни з його вщ-
