CC BY
60
Специфiчним негативним явищем надмiрного рекреацiйного наванта-ження е створення психологiчного дискомфорту для рекреантiв, що призво-дить до зменшення рекреацiйного ефекту або взагал1 до припинення його ди. Локал1зоват показники рекреацiйного навантаження для кожно! окремо взято! територи визначають на мiсцi з урахуванням конкретних природних умов, зокрема характеру шдсильно! поверхш, рослинного свiту, нахилу чи крутиз-ни схилiв, прояву шюдливих геодинамiчних процесiв. На нашу думку, визна-чення граничних навантажень, як забезпечують стiйкiсть природних ком-плекЫв - важлива умова розвитку регюнального ринку рекреацiйних послуг.
Загалом рекреацшна мiсткiсть виражаеться у кiлькостi оЫб на одини-цю площi, як можуть перебувати на певнiй територи, не завдаючи шкоди природному середовищу. Базою для !! визначення служать норми рекре-ацiйного навантаження. Рекреацшна мютюсть територи - один iз найважливь ших обмежувальних показникiв розвитку регюнального ринку рекреацшних ресурсiв, оскшьки вона безпосередньо впливае на яюсний стан рекреацiйних ресурсiв, навколишне середовище, психологiчний комфорт рекреантiв.
Рекреацiйна мютюсть пов'язана з рекреацiйним навантаженням, але цей зв'язок не е прямим. Природш екосистеми залежно вiд пори року, погод-них умов мають рiзну стiйкiсть вiдносно зовнiшнього впливу. Тому при вирь шеннi практичних завдань необхщно !х враховувати. Такий шдхщ дасть змо-гу звести до мшмуму негативнi наслiдки рекреацшно! дiяльностi на навколишне середовище.
Лггература
1. Гулич О.1. Еколопчно збалансований розвиток курортно-оздоровчих територш: пи-тання теори i практики. - Льв1в : 1РД НАН Укра!ни, 2007. - 208 с.
2. Кравщв В.С. Туризм в Укра!ш: стан та шляхи активiзацii // Зовнiшньоекономiчний кур'ер. - 2000. - № 7-8. - С. 9-13.
3. Павлов В.1. Формування та реашзащя регионально! стратеги розвитку пщприемниц-тва в рекреацiйнiй сферi // Соцiально-економiчнi дослiдження в перехiдний перюд. Рекре-ацiйна iндустрiя: досвiд, проблеми i перспективи розвитку: Щор. наук. пр. - Вип. XXI/ НАН Укра!ни. - Львiв : 1РД НАН Укра!ни, 2000. - С. 18-22.
4. Побурко Я.О. Комплексна оцшка потенщалу економiчноi ефективностi господарсь-ко! дiяльностi в районах i мютах обласного значення (Львiвська область) / Я.О. Побурко, Г.Г. Голуб, О.М. Сарахман // Региональна економша. Додаток "Регюни Укра!ни. Економшо-статис-тичш порiвняння". - 2001. - № 3-4. - С. 2-8.
5. Статистичний щор1чник УкраТни. - К. : Держком. статистики Укра!ни, 2008. - 571 с.
УДК 332.13:338.48 Мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський -
1нститут регюнальних дослiджень НАН Украти м. Львiв; студ. А.В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
КЛАСТЕРНА МОДЕЛЬ ОРГАНВАЦП ТУРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 - ЧИННИК ВИХОДУ ТА ЗАКР1ПЛЕННЯ ТУРИСТИЧНИХ Ф1РМ НА ЗОВН1ШН1Х РИНКАХ
Розглянуто питання кластерно! моделi оргашзацп туристично! дiяльностi. Встановлено, що довготермшова стратегiя розвитку туристичних кластерiв повинна визначатися в тюному контактi оргашв державно! влади та головних тдприемств ту-ристичного бiзнесу. Тому важливим аспектами е розроблення i вдосконалення зако-
2. Екологiя довкiлля
75
нодавчо! бази оргашзацп туристичних кластерiв в Укра!ш, становлення системи нав-чання i пiдготовки фахiвцiв 3i створення i запровадження кластерно! моделi у сферi туризму з урахуванням потреб i перспектив розвитку регiонiв.
Ключов1 слова: кластер, туристичний кластер, конкурентоспроможнiсть.
Junior research officer V.M. Chertoryzhs'ky - Institute of Regional Researches NAS of Ukraine; stud. A.V. Kolodiychuk - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
A cluster model of organization of tourist activity is a factor of output and fixing of tourist firms on oversea markets
The questions of cluster model of organization of tourist activity are examined in the article. It is set that long-term strategy of development of tourist clusters must be determined in the close touch of public and main enterprises of tourist business authorities. Therefore important aspects there is development and perfection of legislative base of organization of tourist clusters in Ukraine, becoming of the system of studies and preparation of specialists on creation and introduction of cluster model in the field of tourism taking into account necessities and prospects of development of regions.
Keywords: cluster, tourist cluster, competitiveness.
Важливим чинником забезпечення економ1чного зростання кра!ни та И регюшв залишаеться туристична д1яльшсть. Експерти вщзначають пос-тшне зростання !! рол1 у структур! глобально! економжи. Тому вивчення можливостей i досвщу запровадження кластерно! модел1 оргашзацп турис-тично! д1яльност1 е перспективним.
М. Портер обгрунтував теорда нацюнально!, регюнально! та мюцево! конкурентоспроможност^ що поставила до центру уваги кластерну модель господарювання, яку практично одразу схвалили i взяли на озброення як еко-номюти-теоретики, так i практики. Зпдно з щею теор1ею, на сьогодш провщ-ну роль в розвитку шдприемств вiдiграють кластери (вщ англ. "cluster" - букет, блок, пакет, або група, скупчення людей чи предме^в) як "окремi "будь вельнi блоки" шновацшно! економiки" [1, 2].
Кластер - це галузево-територiальне добровiльне об'еднання шдприемств i пiдприемцiв !з науковими установами й органами мюцево! влади для шдвищення конкурентоспроможностi власно! продукцп та економiчного зростання регiону.
Защкавлешсть бшьшосп кра!н у створеннi кластерiв пов'язана переду-Ым !з двома причинами. По-перше, кластери сприяють прискоренню розвитку наявного бiзнесу, а по-друге, кластери дають змогу тдвищити штенсив-тсть появи нових шдприемств в !х рамках. Щодо стимулювального впливу держави, а саме - створення кластерiв, то в р!зних кра!нах вш дуже р!зниться. Як свщчить свгговий досвщ, у тих кра!нах, де тд реалiзацiю кластерно! моде-л! було створено та профшансовано державнi програми, економiка вщповщ-них галузей отримала набагато бшьший поштовх, шж там, де кластери фор-мувалися за рахунок лише власного потенщалу. Так, наприклад, тд час створення люових кластерiв у Фшлянди держава вiдiграла виршальну роль, за-безпечивши !м значт конкурентнi переваги на зовшштх ринках.
Практика формування i розвитку кластерiв дае змогу видшити такi напрямки участ уряду в цьому процесс
• структурна полггика, що ор1ентована на створення сприятливих i стаб1льних
умов, як б давали змогу тдприемствам збшьшувати !хню конкурентоспро-
можтсть та iнновацiйний потенциал (зокрема, зниження податшв, реконструкция iнфраструктури i т.д.);
• посередницька полiтика, що спрямована на щентифшащю i стимулювання шновацшно!" кластеризацii шляхом надання стратегiчноi шформаци та задо-волення попиту i пропозицii;
• пол1тика вибагливого споживача (зокрема, пiд час оформлення держзамов-лень, органiзацii' тендерiв та ш.) [3, 4].
Мехашзми розвитку тако! форми оргашзацп туристично! д1яльност1, як туристичний кластер, варто розглядати в Ясному взаемозв'язку ¿з сучас-ними законами конкурентно' боротьби та з урахуванням специфжи регь онального аспекту в глобальнш економщ. Св1това практика 90-х роюв мину-лого стол1ття св1дчить про високу економ1чну результатившсть д!яльност значно! кшькосл р1зномаштних кластер1в, шдтверджуючи !'хш конкурента! переваги пор1вняно ¿з традицшними формами оргашзацп б1знесу. Тому обгрунтованим е запровадження туристичних кластер1в у регюнах Укра'ни.
Залежно вщ мети створення кластери можуть мати внутршню ор!ентащю (наприклад, спрямоваш на актив!защю шдприемницько! д1яльнос-т в галуз1 чи регюш, виршення проблем зайнятост!) або експортоор1ентова-ну спрямовашсть. Саме до таких 1 належать туристичш кластери. Вперше у фаховш л1тератур1 поняття туристичних кластер1в обгрунтував С.1. Соколен-ко [5, с. 13], екотуристичних кластер1в - Д.М. Стеченко та К.А. Андрющенко [6, с. 69-70].
Туристичний кластер розглядають як систему штенсивно! виробничо-технолопчно! та шформацшно! взаемодп туристичних шдприемств, поста-чальниюв базових та додаткових послуг ¿з приводу створення "основного продукту" кластера - туристичного продукту. До туристичних кластер1в належать групи шдприемств, сконцентрованих географ1чно в межах регюну, як спшьно застосовують спещал1зовану туристичну шфраструктуру, локальш ринки правд та шш1 функцюнальш структури господарства. Туристичний кластер - це, передуем, спшьнота р1зних шдприемств \ оргашзацш на певнш територп, що напряму або опосередковано пов'язаш з наданням туристичних послуг.
Обслуговуюч! сектори охоплюють постачання засоб1в виробництва послуг, рекламно-шформацшш послуги, консалтинг; спорщнеш сектори -под1бш технологи, под1бш стратеги та спшьну робочу силу; допом1жш сектори - освггу, шдготовку кадр1в, науково-дослщну роботу та регуляторш структури. Провщну роль у туристичному кластер! вщграють туристичш шд-приемства (зазвичай потужш туроператорськ ф1рми), як експортують сво! послуги за меж! регюну, кра'ни. На нижчому р1вш знаходяться р1зномаштш туристичш агентства, а також численш шдприемства з розмщення, харчу-вання, транспортування турист1в, надання супутшх послуг \ виробництва то-вар1в туристичного попиту. I вони об'еднуються спшьним б1знес-кл1матом, у межах якого формуються потр1бш для функцюнування туристичного кластеру трудов! ресурси, технолог!!', а також ддать р1зш стимули, зокрема й подат-кова система, адмшютративне регулювання та бар'ери.
У процес формування туристичних кластер!в схож! та взаемопов'язаш п!дприемства ! оргашзацп взаемодоповнюють ! кооперуються для створення
вiдносин взаемно! довiри, взаемообмшу iдеями й шформащею, спшьно! коорди-наци дiй. Саме високий стутнь довiри дае змогу знизити вартють операцiй, що здшснюються мiж партнерами. Навiть, якщо туристичш компани ранiше не працювали разом, але мали iнформацiю одна про одну i здшснювали нефор-мальш зв'язки у рамках регiону, то це вже створюе базу для формування довiри.
Варто зазначити, що членство в туристичному кластерi е важливим за-собом посилення передушм власно! конкурентоспроможностi кожного з тдприемств. Тому туристичш кластери е добровшьними об'еднаннями турис-тичних i спорiднених пiдприемств, якi зазвичай взаемодiють iз науковими та освiтнiми установами, органами мюцево! влади для тдвищення конкурентос-проможностi туристичних послуг на зовшштх ринках. У межах туристичних кластерiв можливим е таке поеднання рiзних пiдприемств, якi в одних ситу-ацiях конкурують мiж собою, а в шших - сшвпрацюють для вироблення пев-них стльних рiшень, розроблення спiльних iнiцiатив, хоча це здебшьшого за-лежить вщ структури кластеру.
Туристичнi кластери можуть мютити як незначну, так i велику кшь-кiсть пiдприемств туристичного та спорщнених i допомiжних секторiв еконо-мiки. Вони можуть формуватися як iз великих, так i з малих фiрм у найрiзно-манiтнiших поеднаннях i вiдносинах. Наприклад, кластери в 1тали об'едну-ють переважно малi та середнi тдприемства, в Шотланди (базова модель СС) - ядро кластеру формують потужш пiдприемства, iнколи iноземного по-ходження. Туристичш кластери вiдрiзняються вищим рiвнем взаемоди мiж пiдприемствами, органiзацiями, установами, шститущями, що входять до !хнього складу, варiюючи за формою вщ цiльових об'еднань пiдприемств туристичного бiзнесу до потужних, добре структурованих комерцшно-конку-рентних утворень. Туристичнi кластери об'еднують значно бiльше коло учас-никiв, долучаючи рiзноманiтнi iнститути тдтримки, виробничi та комерцiйнi структури, а також регюнальш й нацiональнi уряди (в особi туристично! ад-мшютраци, департаментiв туризму) [7].
Треба зауважити, що кластерна модель органiзацi! туристично! дiяль-ностi вiдрiзняеться нестачею централiзованого впливу, дотриманням умов рiвноправностi, створенням умов для зростання ринково! конкуренцп серед виробникiв туристичних послуг тощо.
Також дiяльнiсть туристичних кластерiв спрямована на забезпечення:
• шноващйносп, адаптивност до умов зовтштх риншв туристичних послуг, що постшно зм1нюються, взаемно! д1агностики тдприемств кластеру;
• максимального використання досягнень шформащйних 1 комуткацшних технологш (реклама в мереж1 1нтернет, електронна торпвля туристичними послугами);
• тдвищення р1вня квал1ф1каци та штелектуального потенциалу пращвнишв. Отже, основними перевагами кластерно'1 модел1 орган1заци туристичного бгзнесу е:
• застосування ефекту масштабу, коли економ1чна ефективтсть спшьно! до-яльност об'еднаних у туристичний кластер тдприемств е вищою пор1вняно з вщокремленою д1яльтстю;
• розширення доступу до шновацш, що досягаеться внаслвдок зустр1чних м1ж-ф1рмових потоюв щей та шформацп;
• формування локального галузевого ринку пращ, що дае змогу здшснювати обмш ствроб^никами, !хне стажування, пiдвищення квалiфiкацii;
• зменшення собiвартостi послуг внаслiдок спшьного використання туристичних ресурсiв i туристично!" iнфраструктури, розширення кола конкуруючих мiж собою постачальнишв i споживачiв туристичних послуг, розвитку коопе-рування, договiрно!' спецiалiзаци.
Шдприемства туристичного б1знесу, об'еднавшись у туристичний кластер у межах регюну, отримують змогу ефектившше вщстоювати сво! ш-тереси на р1вш мюцевих оргашв влади, а також брати участь у великих швес-тицшних програмах.
Механiзм формування туристичних кластерiв традицшно мютить дв1 складов!: створення шщативно! групи з формування кластеру, до яко! мають входити як представники головних шдприемств потенцшного туристичного кластеру, так { фах1вщ, що мають досвщ запровадження кластерно! модел1 в шших регюнах чи галузях (наприклад, спещалюти агенцш регюнального розвитку, експерти р1зноманггних програм та шщ1атив); офщшне визнання { реестращя кластеру органами державно! та мюцево! влади.
У структур! туристичного кластеру доцшьно вид!ляти чотири основних сектори: сектор виробництва туристичних послуг; сервюний сектор; допом!ж-ний сектор; сектор забезпечення життед!яльност! туристичного кластеру.
Сектор виробництва туристичних послуг об'еднуе туроператорськ ф!рми та турагентства, заклади з розм!щення та оздоровлення турислв (готе-л!, мотел!, кемшнги, санаторно-курортн! заклади, турбази), п!дприемства з перевезення турист!в (автотранспортн! п!дприемства, ав!акомпанп), заклади з орган!зац!! харчування турист!в (ресторани, кафе, !дальн!) ! заклади з оргашзацп дозвшля турист!в (екскурс!йн! бюро, музе!, театри, заклади шдустрп розваг (казино, аквапарки й ш.), нац!ональн! природн! парки, заповщники, заказники, ботан!чн! сади, зоопарки). Отже, цей сектор охоплюе шдприемства, що безпосередньо виробляють та реал!зують туристичш послуги.
Сервюний сектор об'еднуе банювсько-кредитш та страхов! установи, навчальш заклади туристичного профшю, науков! установи, а також б!знес-центри, л!зингов! компан!!. П!дприемства серв!сного сектора надають р!зно-ман!тн! послуги (ф!нансов!, освггш, посередницьк!) ключовим п!дприемствам кластеру.
Допом!жний сектор, по-перше, охоплюе р!зноман!тн! шдприемства з виробництва сувешр!в, туристичного спорядження, специф!чш для певно! м!сцевост! товари, по-друге, пол!граф!чш п!дприемства, картограф!чн! фабрики, перюдичш видання, телерад!окомпан!!, по-трете, органи державно! влади, агенцп рег!онального розвитку, м!жнародн! та державш фонди ! програ-ми. Сектор забезпечення життед!яльност! туристичного кластеру зв'язуе м!ж собою окрем! сектори та шдприемства туристичного кластеру, забезпечуючи координащю !хньо! д!яльност!. До його складу входять маркетинговий, рек-ламно-!нформац!йний, логютичний та юридично-аудиторський в!дд!ли.
Незважаючи на здшснення низки заход!в, спрямованих на шдвищення конкурентоспроможност! окремих сектор!в економжи Укра!ни та !! рег!он!в на баз! кластерно! модел^ к!льк!сть ддачих кластер!в в Укра!н! залишаеться
незначною. Особливо це стосуеться туристично! галуз!, що е перспективною в цьому плат. Оскшьки туристичнi кластери за р!внем оргaнiзовaностi, по-тенцiйними можливостями, специфжою внутpiшньоï взaемодiï та piвнем державно:' пiдтpимки iстотно piзняться, потpiбнa ïхня клaсифiкaцiя. Таку класи-фшащю клaстеpiв наводить укpaïнський економiст С.1. Соколенко [7]:
• конкурентыi - давно сфоpмовaнi кластери, що мають знaчнi конкуpентнi переваги свгтового масштабу (наприклад, aвтомобiльний у Детройт!, моди - у Париж, квтв - в Амстеpдaмi);
• зрШ - давно сформован кластери з низьким piвнем працевлаштування або його ввдсуттстю (наприклад, меблевi або швейт кластери у крашах Захвдно1 Свропи);
• стратегiчнi - невелик!, але життево вaжливi для розвитку конкретних реп-онiв кластери (наприклад, кластер !з виведення особливих порщ велико! рогато! худоби у Новш Зеландп);
• виникаючi - нов! кластери, що мають висок! темпи розвитку (наприклад, ме-доа-кластер в Австрп);
• стабiлiзуючi - кластери, що тдвищують р!вень диверсифшаци економ!ки ре-гюну (наприклад, туристичш кластери в Кал!форни);
• потенцшш - кластери, що мають потр!бт умови для формування i можуть бути використан для економ!чного розвитку (наприклад, кластери з розроб-лення та запровадження технологш захисту навколишнього середовища у Фшлянди).
Потенцшними е туристичш кластери "Швденне туристичне кшьце", "Се-вастополь-кластур". Перспективними у раз! розроблення i реал!заци вщповщ-них проекпв будуть кластери в Кшвськш, Льв!вськш, Закарпатськш областях.
Стратепчними туристичними кластерами, що мають вщшравати ваго-му роль в економ!чному розвитку вщповщних територш, е туристичний кластер !сторичних малих мют Захщно1* Украши, кластер агроекотуризму "Обе-р!г" (Хмельницька область), а також низка шших, яких мае бути створено у сфер! сшьського зеленого туризму по всш територи Украши (у сшьськш мю-цевосп). До групи стабшзуючих належить туристичний кластер у Миргороду який повинен диверсифжувати в регюш економ!чну д!яльшсть.
Для тдвищення конкурентоспроможносп туристичних кластер!в при-кордонних регюшв потр!бно визначити таке:
• значимють туристично1 територ!ально1 зони (розм!ри територи, типолопя продукив, штегращя),
• наявтсть або можлившть розвитку дешлькох вид!в туризму (наприклад, пляжного, прськолижного, дшового, спортивного тощо);
• одночасне об'еднання державних i приватних суб'екпв туристично1 даяльностц
• значт туристичш ресурси, рекреащйт можливост!, штенсивт потоки туристичних продукт!в,
• самостшне визначення учасниками туристичного кластеру форм д1яльност!. Державну шдтримку створення туристичних кластер!в потр!бно спря-
мувати на:
• тдтримку процешв кооперування, приеднання та штеграци серед туристичних тдприемств;
• тдвищення конкурентоспроможност туристично1 пропозицп та якост об'екив туристично1 шфраструктури, мютобуд!вних i територ!альних харак-
теристик поселень з високою густотою розмщення; заохочення використан-ня технологiчних iнновацiй в робот! шдприемств туристичного бiзнесу, тд час стандартизаци послуг;
• просування спiльних туристичних проекпв на зовтшт ринки з використан-ням телекомуткащйного маркетингу; долучення до системи виробництва товарiв, властивих тiльки певнiй територй.
Основними детермшантами конкурентних переваг туристичних шдприемств Укра!ни е ресурси туристичних шдприемств (туристичш, шфраструк-турш, трудов^ фшансов^; умови попиту на туристичш послуги; р1вень розвитку та конкурентоспроможнють пов'язаних i шдтримуючих галузей (транспорт, зв'язок, громадське харчування, банювсько-страхов1 послуги); зовшшньоеконо-м1чна стратепя туристичних шдприемств, структура та конкуренщя. Допом1ж-ними змшними е туристична политика уряду та випадков1 обставини.
Отже, переваги кластерно! модел1 оргашзацп туристично! д1яльност1 нацюнальних шдприемств з урахуванням можливост виходу та закршлення на зовтштх ринках е очевидними. При цьому довготермшова стратепя розвитку туристичних кластер1в повинна визначатися в тюному контакт оргашв державно! влади та головних шдприемств туристичного б1знесу. Тому важли-вим аспектами е розроблення i вдосконалення законодавчо! бази оргашзацп туристичних кластер1в в Укра!ш, становлення системи навчання i шдготовки фах1вц1в з1 створення i запровадження кластерно! модел1 у сфер1 туризму з урахуванням потреб i перспектив розвитку регютв.
Лггература
1. Портер М.Е. Стратегия конкуренции Методика анад1зу галузей 1 д1яльност1 конкурен-т!в - К. : Основи, 1998. - 390 с.
2. Стеченко Д.М. Iнновапiйнi форми регiонадьного розвитку. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2002. - 254 с.
3. Азар В.И., Туманов С.Ю. Экономика туристского рынка. - М. : ИПК госслужбы, 1998. - 203 с.
4. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2003. - 176 с.
5. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластеры. Украинский контекст. - К. : Вид-во "Логос", 2002. - 647 с.
6. Андрющенко К.А., Стеченко Д.М. Науков1 аспекти створення екотуристичних клас-тер1в на Черкащиш // Вюник Д1ТБ. - Донецьк, 2004. - № 8. - С. 69-71.
7. Соколенко С.И. Перспективы развития кластеров туризма в Украине // Бизнес-партнер. - Севастополь, 2004. - № 3
УДК 330.35.01 Астр. М.М. Холод1 - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЕВОЛЮЦ1Я ПОГЛЯД1В ЕКОНОМ1СТ1В НА ЗВ'ЯЗОК ЕКОНОМ1КИ ТА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Висвгтлено погляди вгтчизняних та шоземних учених на взаемозв'язок економь ки та навколишнього природного середовища. Проанал1зовано сутшсть сучасно! концепцп стадого розвитку та визначено основш пробдеми !! реадiзащi. Обгрунтова-но потребу пошуку нових теоретичних концепцш, як1 б дали змогу розвивати св^ове господарство, не завдаючи шкоди довкiддю.
1 Наук. керiвник: проф. Л.С. Гришв, д-р екон. наук - Льв!вський НУ 1м. 1вана Франка
2. Екологiя довкiлля
81
