CC BY
90
УДК338.48:332.1 Проф. О.1. Мташовська, д-р екон. наук;
доц. Н.М. Гоблик-Маркович, канд. екон. наук -Мукачгвський державний утверситет
ПЕРСПЕКТИВН1 НАПРЯМИ АКТИВ1ЗАЦН РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ЗАКАРПАТСЬК1Й ОБЛАСТ1
Визначено передумови розвитку туризму в Закарпатськш области Дослщжено основш перспективнi напрями актив1заци розвитку туризму в регюш. Запропонова-но створення туристичного кластера в Закарпатськш облает^ що сприятиме розвит-ковi туризму й шдвищенню рiвня конкурентоспроможностi туристичного регiону.
Ключовг слова: маркетингова стратегия розвитку туризму, туристичний кластер прикордонно! територи, транскордонне сшвроб^ництво у сферi туризму.
Постановка проблеми. Головною метою розвитку туризму прикор-донного регюну е забезпечення його збалансованосп м1ж еколопчною, еко-ном1чною та сощальною складовими. Тому серед прюритепв повинш бути насамперед еколопчш фактори розвитку: оптимальне антропогенне наванта-ження на природш ресурси територи, диверсифжащя вид1в туризму: форму -вання еколопчно ор1ентованих напрям1в, що дасть змогу досягнути збалансо-ваного розвитку туризму не лише прикордонного регюну, а й сум1жних тери-торш. Прикордонне положення Закарпатсько! област 1з кра!нами €С за спри-ятливих умов ствпращ може забезпечити розвиток !! туристично! сфери зав-дяки залученню позитивного досв1ду реал1зацп туристично! д1яльност1 в державах €С та сусщшх впчизняних регюнах.
Закарпатська область мае устшний досвщ реал1зац1! транскордонних проекпв у сфер1 туризму, серед яких: "Велокра!на" (в рамках програми транскордонного сшвробггництва Румушя - Молдова - Укра!на); проект "Зелеш Полонини - зелена мапстраль для розвитку туризму та сшвпращ; проект "Управлшня транскордонними дистанщями в Закарпатськш област та Са-болч-Сатмар-Березькому регюш"; "Гостинний д1м" Програма розвитку транскордонного багатокультурного екоагротуризму: туризм, обмш культурними цшностями, економ1чний розвиток; проект "Мют через укра!нсько-словаць-кий кордон"; проект Програми добросуидства Польща -Бшорусь - Укра!на за фшансово! тдтримки €С "Створення передумов для розвитку туристично! шфраструктури прикордонних територш на баз1 замкових комплекшв"; Програма тдтримки, тдготовки та реал1зацп проекпв транскордонного ствроби-ництва у сфер1 туризму Мукачева на 2011-2012 рр. [9]. Саме практика здшснення таких проекпв сприяе налагодженню контакпв !з заруб1жними партнерами i дае змогу розробляти спшьну стратепю дш.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Проблематику дослщжен-ня розвитку туристично! сфери регюшв Укра!ни висвгтлено у працях впчиз-няних вчених: О.О. Бейдика, Л.С. Гришв, В.Г. Гуляева, М.1. Долiшнього, В.Ф. Кифяка, В.С. Кравщва, М.А. Любiцево!, М.П. Мальсько!, О.1. Мша-шовсько! та ш. Що стосуеться розвитку маркетингових розвщок туристичних регiонiв Укра!ни, то цей напрям лише починае розвиватися i представлений окремими напрацюваннями 1.В. Бережно!, П.В. Гудзя, В.П. Мжловди, Д.М. Стеченка та ш. Але недостатньо уваги придшено створенню спещаль-них iнтегрованих структур iз метою активiзацii туризму регiону.
Постановка завдання. Науковi дослiдження показують, що маркетин-гове забезпечення розвитку туризму прикордонного регюну мае оргашза-цiйно-територiальне оформлення, ре^защя якого можлива через перспектив-нi новi форми - регюнальш туристичнi кластери. Тому метою роботи е саме визначення основних прюритетних напрямiв активiзацп туристично! дiяльнос-т в Закарпатськiй областi завдяки створенню таких iнтегрованих структур.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Для отримання максимально! корист вiд туризму, прикордонний регюн повинен розробляти реп-ональну туристичну полггику, що базуеться на стратепчному плануваннi та е одним iз напрямiв соцiально-економiчноl полiтики держави. Основною метою маркетингово! стратеги розвитку туризму е створення високоефективно-го конкурентоспроможного туристичного комплексу, що забезпечуе широк можливост для обслуговування укра!нських та iноземних громадян, а також робить значний внесок у розвиток економжи кра!ни.
Для того, щоб реалiзувати цю стратегiю у сферi туризму, необхiдно створити оргашзацшну структуру, спроможну здiйснювати пошук необхщно! шформацп, забезпечувати !! узгодження мiж фiрмою та оточенням, а також приймати рацюнальш рiшення, пов'язанi з функщонуванням пiдприемств на ринку. З щею метою у туристичних регюнах на адмiнiстративному рiвнi по-винш створюватися вiддiли i посади, вщповщальш за формування туристичного продукту та його тдтримку, пошук потенцшних ринкiв збуту [6, с. 418].
Ця органiзацiйна структура в Закарпатськш областi повинна орiенту-ватися на туристичш можливостi регiону iз врахуванням туристських мотивiв (культура кра!ни, можливють оздоровлення, мальовничiсть природи, спорт та вщпочинок). Наведенi чинники е дуже важливими у процесi формування ре-гюнально! стратеги розвитку та слугують мотивами, що тiсно пов'язанi iз щ-ною туристичних послуг, як надаються. Для пiдприемцiв галузi туризму е дуже важливим створення сприятливих умов функщонування розвитку на рiвнi регiону, що значно впливае на вибiр ними щново! стратеги. У сучасних умовах органи влади тшьки опосередковано беруть участь у розвитку туризму i формуванш щнових стратегiй. Часто цiна е единою тдставою як для ви-бору туру туристами, так i для формування щново! стратеги з боку шд-приемства. При цьому владш структури не беруть активно! участ в ланцюгу взаемоди туристичних тдприемств iз туристами.
Ми пропонуемо ввести нову складову, яка коригувала б вибiр щново! стратеги з комплексною метою: спонукання споживачiв до користування ту-ристичними послугами; збiльшення обсяпв пропозици та !! асортименту; бшьшо! зацiкавленостi мiсцевих органiв влади i органiв самоврядування у ди-намiчному розвитковi туризму регiону. На нашу думку, напрямом досягнен-ня поставлено! стратепчно! мети щодо комплексного розвитку туризму регь ону е створення репональних туристичних кластерiв. Запровадження клас-терно! моделi поведiнки пiдприемств та створення кластерiв е способом вщ-новлення довiри мiж урядом i бiзнесом та трансформаци iзольованих фiрм у пiдприемницьку спiльноту.
У стратеги розвитку туристично! iндустрil створення кластерiв дають змогу пiдприемствам гнучкiше реагувати на змiну умов ведення бiзнесу. Ок-
piм цього, клaстеpи можуть об'eднyвaти пiдпpиeмствa та yстaнови як о^е-миx pегiонiв, так i пpикоpдонниx теpитоpiй сyмiжниx кpaïн для пiдвищення ефективностi ïx дiяльностi, стимулювання конкypенцiï та шновацш, залучен-ня iнвестицiй, спpияння фоpмyвaнню новиx пiдпpиeмств, вpaxовyючи ïx ви-гiдне геогpaфiчне пpикоpдонне pозтaшyвaння. Доведено, що тiльки повноцш-ний, pозвинений (ТКПТ) може виконувати всi наведет вище фyнкцiï. Тому ТКПТ повинен постшно pозвивaтись вiдповiдно до встaновленоï стpaтегiï. Стpaтегiчнi пpiоpитети pозвиткy ТКПТ:
• попyляpизaцiя клaстеpiв та оптимiзaцiя ïx дiяльностi: пpоведення тpенiнгiв, бiзнес-семiнapiв, бpифiнгiв, участь у тypистичниx вистaвкax, ствоpення вебсайту клaстеpa, випуск pеклaмниx мaтеpiaлiв i пpес-pелiзiв, пpоведення œpi-одичниx економiчниx i тypистичниx фоpyмiв;
• оpгaнiзaцiя тypiв еколого-iстоpичного, нayково-пiзнaвaльного та rnmHx нап-pямiв на основi дослiдження цiкaвиx теpитоpiaльниx центpiв;
• оpгaнiзaцiя пеpспективниx для ^eï теpитоpiï видiв тypизмy;
• сфгашзащя кyльтypниx фоpм дозвiлля (нaпpиклaд, пiсеннi фестивaлi) у ме-жай клaстеpiв;
• налагодження зв'язкiв мiж посеpедницькими оpгaнiзaцiями (тоpговими, ipan-споpтними, мapкетинговими фipмaми, дистpиб'ютоpськими, бaнкiвськими та кpедитно-фiнaнсовими тощо).
Ресypсним потенцiaлом ТКПТ e:
• мaтеpiaльно-теxнiчнa база;
• контингент фaxiвцiв для забезпечення pекpеaцiйного пpоцесy;
• пpиpодно-pекpеaцiйний потенцiaл;
• екскypсiйнi об'eкти: будинки-садиби видaтниx людей, замки, палаци, apxi-тектypнi ансамбл^ iстоpико-кpaeзнaвчi мyзеï, мемоpiaльнi комплекси, куль-товi споpyди тощо;
• об^кти екологiчного тypизмy: теpитоpiï нaцiонaльниx пpиpодниx пapкiв, бо-тaнiчниx, ландшафтний, гiдpологiчниx зaкaзникiв, пapкiв, дендpопapкiв тощо. Стpaтегiя клaстеpизaцiï тypистичноï iндyстpiï, як i будь-я^ iнmоï
сфеpи мaтеpiaльного чи немaтеpiaльного виpобництвa, пеpедбaчae не ство-pення новиx сyб'eктiв господapювaння, а об^днання на добpовiльниx i взaeмовигiдниx зaсaдax iснyючиx виpобникiв пpодyкцiï та послуг. Метою такого об^днання e виxiд на новий piвень конкypентоспpоможностi на pинкy тypистичниx послуг завдяки кооpдиновaностi дiй членiв ТКПТ. Досягнення u;ieï мети можливе лише за умови побудови paцiонaльноï стpyктypно-фyнкцi-онaльноï моделi ТКПТ [7, с. 26].
Репональш оpгaни влади за участю пpовiдниx нayковцiв та тypистич-ниx оpгaнiзaцiй кpaю займаються дiяльнiстю з метою iнтегpaцiï Зaкapпaтсь-^ï облaстi в eвpопейський тypистичний pинок. Пpотягом остaннix pокiв ук-ладено багато мiжypядовиx та мiждеpжaвниx угод ^о спiвpобiтництво в га-лyзi тypизмy з кpaïнaми-сyсiдaми в paмкax Кapпaтського Gвpоpегiонy, що e для Зaкapпaття пеpспективними тypистичними pинкaми.
Така мiжpегiонaльнa й тpaнскоpдоннa спiвпpaця пеpедбaчae отpимaн-ня синеpгетичниx ефектiв за умови ствоpення i пpосyвaння iнтегpовaниx ту-pистичниx пpодyктiв, нaпpиклaд вщпочинок у Кapпaтax тощо. Як засвщчив зapyбiжний досвiд [3], pеaлiзaцiя ефективного мapкетингy можлива на piвнi
регiонального (а в перспективi i транскордонного) туристичного кластера. А-дже регюни, що пропонують комплексну концепцiю туризму, е бiльш ефек-тивними щодо управлшня туристичними ресурсами.
У нишшшх умовах наростаючого впливу процесiв глобалiзацп та дь яльностi транснацiональних корпорацiй в економщ Закарпатсько1 областi кластеризацiя залишаеться фактично единим ефективним механiзмом досяг-нення конкурентоспроможностi регюнально! економiки, здатним протисто-яти негативному впливу глобальних змш. Отже, сучасна концепцiя маркетингу - формування партнерських вщносин - лежить в основi формування клас-терних iнiцiатив у туризмi прикордонного регiону.
Новi виробники, як приходять з iнших видiв економiчноl дiяльностi та розширюють набiр послуг, прискорюють свiй розвиток, стимулюючи по-шук сучасних iнновацiйних технологiй, проведення науково-дослщних робiт та забезпечують необхщш кошти для впровадження нових стратегш; взаемозв'язки кластера з зовнiшнiм середовищем постiйно розширюються та набувають вагомосп, тдвищують конкурентоспроможнiсть послуг та ство-рюють новi можливостi [5, с.78].
Новими можливостями е розростання кластера та вихщ за межi адмь нiстративного утворення: формування мiжрегiональних та транскордонних туристичних кластерiв. Об'еднання розрiзнених фiнансових, матерiальних, рекреацiйних, трудових ресурив регiону сприяе ефективному 1х розподшу та залученню iнвестицiй туризму тощо. Тому необхiдним е створення едино! ш-тегровано1 структури - транскордонного туристичного кластера.
Щд "транскордонним туристичним кластером" (ТТК) пропонуемо ро-зумпи близько розташованi територи по обидва боки вщ кордону, що мають спiльний туристичний ресурс, який здатний забезпечити функцюнування ге-ографiчно локалiзованих суб'ектiв господарювання iз сформованими мiж ними системо формуючими зв'язками, що спрямоваш на виробництво единого туристичного продукту.
Як стверджують науковщ, центрами активiзацil транскордонного ств-робггництва потрiбно вважати тi населенi пункти, в яких спостерiгаеться тд-вищена концентрацiя транскордонних контактiв [4]. Для досягнення позитив-них результатiв, ствпраця не повинна мати адмiнiстративно-територiальнi ме-жi, а повинна базуватися на добровшьнш коопераци з метою тдвищення рiвня економiчного розвитку певно! територи, створюючи так званi статистичнi й програмовi регiони для формування транскордонних туристичних регюшв.
З метою реалiзацil штегруючо! функци кордону необхiдно досягнути визначеного рiвня розвитку комушкацшно! шфраструктури, необхщш орга-нiзацiя та облаштування пунктiв перепуску через кордон, розвиток автомо-бiльного, залiзничного, трубопровiдного транспорту, енергомереж^ зв'язку, каналiзацiйного господарства i водопостачання, побудова штучних споруд (моспв, термiналiв), забезпечення складськими послугами, розрахованими на бiльшi навантаження за рахунок транзиту.
Основними формами транскордонного сшвробггаицтва у сферi туризму е: еврорегюни (Карпатський еврорегiон, який сформований та територи
Захщно! Укра!ни), транскордоннi туристичнi кластери. Органiзацiйною формою забезпечення таких утворень е стратепя розвитку транскордонного сшв-робиництва й мiжтериторiального розвитку у сферi туризму. В контекстi маркетингово! концепцп розвитку прикордонного регiону, розвитку регь ональних туристичних кластерiв та транскордонного кластера доцшьною бу-де маркетингова стратепя розвитку туризму.
Перспективш напрями активiзацп розвитку туризму регiону пов'язаш безпосередньо iз покращенням системи управлшня ним. Значне полiпшення системи управлшня туристичною сферою на репональному рiвнi полягае у створеннi управлшсько! вертикалi структурних пiдроздiлiв з питань туризму та курорпв обласних державних адмшютрацш (Постанова Кабiнету Мшю-трiв Укра!ни вiд 15.05.2003 р., № 727) [1], а також посиленням програмуван-ня розвитку регюнального туризму. Прюритети розвитку окремих туристичних цен^в, зокрема, визначено у "Регiональнiй стратеги сощально-еконо-мiчного розвитку Закарпатсько! обласп" [2].
Координуючi й органiзацiйнi основи дiяльностi регiонального турис-тичного кластера повинш належати регiональним органам влади й здшсню-ватися в рамках державно-приватного партнерства. Для оргашзацп ТТК пот-рiбно визначити координацiйну раду, яка узгоджувала б дiяльнiсть вшх його учасникiв-партнерiв. На нашу думку, вщновлення дiяльностi Ради з туризму Карпатського регюну, яку було створено у серпш 2001 р. Закарпатською, 1ва-но-Франкiвською, Львiвською та Чершвецькою облдержадмiнiстрацiями, сприяло б функцiонуванню транскордонного туристичного кластера в рамках Карпатського еврорегюну.
Центральним та мiсцевим органам влади з питань рекреацп i туризму в найближчий термiн необхщно вирiшити масштабнi завдання щодо:
• створення сприятливих умов для залучення швестицш;
• забезпечення стимулювання розвитку туризму в депресивних регюиах;
• створення нових робочих мгсць;
• запровадження реальних механ1зм1в стимулювання будшництва i ре-коиструкци готелш та шших об'екпв туристично! та курортио-рекреацшио! сфери;
• реал1зацИ комплексу заходш для розвитку масового виутршиього туризму, зокрема молод1жного та дитячого, i створення вдаовщно! шфраструктури як чинника тдвищеиия якост життя громадяи Укра!ии;
• сприяиия розширеиию дiяльиостi мiжнародиих готельиих мереж;
• використаиия пам'яток культурно! спадщини для розвитку шфраструктур i туризму;
• розбудови туристичио! шфраструктури за иапрямами национально! мережi мiж:народиих транспортних коридорш та системи безпеки туризму;
• подальшого спрощеиия процедури отримаиия в'!зиих вiз в Украшу аж до повио! ввдмши вiзового режиму щодо туриств з кра!н СС, США та iиших економiчно розвииеиих держав свiту;
• створення прозорого та цившзоваиого туристичиого i курортного риику;
• формуваиия належного шформацшиого супроводу у траискордоииому сшв-робiтництвi у сферi туризму з метою усунення шформацшио! асиметрi!: ор-гаиiзацiя масштабиих маркетиигових заходш з метою просування регюиаль-
ного туристичного продукту Закарпаття, участь у мiжнародних туристичних виставках, активне освоения штериет-иростору й промоц1я туристичних продукта i засоб1в розмщеиня тощо.
Виконання зазначених завдань дасть змогу перетворити туристичну сферу на вагоме джерело наповнення державного бюджету. Туристичну га-лузь Закарпаття на мюцях представляють обласш, мюью, районнi структурнi шдроздши та безпосередньо туристичнi пiдприемства й оргашзацп. Однак мiж цими оргашзащями iснуе слабкий зв'язок, що не дае змоги ефективно ви-користовувати юнуючого туристичного потенцiалу. Саме дiя кластерiв на ре-гiональному рiвнi дасть змогу скоординувати цiнову полггику пiдприемств галузей, яка е одшею з домiнуючих проблем краю. Погоджуючись на ствро-бiтництво у кластер^ туристичнi пiдприемства мають менше конкуренпв i одночасно розвивають внутрiшнi та зовшшш зв'язки.
Перспективним напрямом е також формування транскордонних туристичних агломерацш мюцевого значення, якi спроможш пiдвищити сощ-ально-економiчний розвиток ТТК. Таю прикордонш туристичнi агломерацiï пов'язаш мiж собою спiльним статусом перетину державного кордону, мюце-вим прикордонним рухом, ïхнiй туристичний потенцiал взаемно допов-нюеться, тож згодом можна буде сформувати специфiчну iнфраструктуру об-слуговування туристiв у прикордоннiй смуз^ одночасно створюючи робочi мiсця для мюцевого населення [8].
Отож, прюритетними перспективними напрямами розвитку туризму в регюш в умовах посилення маркетинговоï складовоï е:
1. Розвиток регюнальних туристичних кластерiв та сприяння 1х трансфор-мацiï у транскордоннi туристичш кластери.
2. Сприяння формуванню й реалiзацiï масштабних транскордонних проекта у туристичнiй сферi з метою залучення iноземних iнвестицiй i розбу-дови туристичноï та маркетинговоï шфраструктури що було започатко-вано в рамках проведення GBPO-2012.
3. Забезпечення прюритету внутрiшнього туризму й розроблення марке-тинговоï стратегiï розвитку туризму Закарпатсь^ областi для просуван-ня туристичного продукту "Закарпаття".
4. Формування нових туристичних продуктiв та картографування нових туристичних маршрутiв вщповщно до свiтових та европейських стандарлв маркування для поширення такоï шформаци у Т1Ц та мережi 1нтернет. Висновки. Отже, Закарпатська область, маючи випдне географiчне
положення та геополггачне розташування, розвинену транспортну мережу, наявшсть значних природно-рекреацiйних ресурсiв та юторико-культурних пам'яток, працелюбне i гостинне населення, може забезпечити належну вщ-дачу вiд цього потужного потенцiалу, використати його в штересах активного вщпочинку та оздоровлення лише за умови державноï пiдтримки та чгт^ органiзацiï туристичноï дiяльностi, залучення швестицшного капiталу, змщ-нення iснуючоï та створення новоï матерiально-технiчноï бази, залучення досвщчених i квалiфiкованих кадрiв. Мщш, ефективнi, конкурентоспроможнi й традицiйнi для Закарпаття кластери, о^м туризму, можуть бути сформова-нi в таких сферах: у виробнищга екологiчно чиста сiльськогосподарськоï
продукцп та препарапв з лiкарських рослин, в рекреацп у курортнiй сфер^ у будiвництвi, лiсовому господарст, виноградарствi i виноробств^ народних промислах, лiсовiй i деревообробнш промисловосп, у транскордонному ту-ристичному й дiловому спiвробiтництвi з сусщшми регiонами.
Л1тература
1. Про затвердження типових положень про управлшня (вщдш) з питань туризму i ку-рорпв обласно1, Кшвсько1 та Севастопольсько!' мгсько1 державно!' адмшютраци та про вщдш з питань туризму i курор™ районной районно!' в м. Киев1 та Севастопол1 державно!' адмшютраци. Постанова Кабшету Мшстр^в Украши вщ 15.05.03 р., № 727. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Стратепя економ1чного та сощального розвитку Закарпатсько!' обласп до 2015 року" / Затверджено ршенням Закарпатсько!' обласно!' державно!' адмшютраци вщ 23.11.2006 р.
3. Polsko-ukrainska strategia wspólpracy transgranicznej na lata 2007-2015. - Lublin, 2008. - 236 s.
4. Доценко A.I. Регюнальне розселення: проблеми i перспективи. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 195 с.
5. Кифяк В.Ф. Оргашзащя туристично! д1яльност1 в Укра1'ш / В.Ф. Кифяк. - Черщвщ : Вид-во "Книги - ХХ1", 2003. - 300 с.
6. Мальська М.П. М1жнародний туризм i сфера послуг : пщручник / М.П. Мальська, Н.В. Антонюк, Н.М. Ганич. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 661 с.
7. Чорненька Н.В. Оргашзащя туршдустри : навч. поабн. / Н.В. Чорненька. - К. : Вид-во "Атака", 2006. - 264 с.
8. Посацький Б. Передумови формування транскордонних туристичних агломерацш на прикладi Львiвськоï областi / Б. Посацький, О. Ярема. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/201018/9PosJre.pdf
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eu.prostir.ua/news/246662.html7print
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakarpattya.net.ua/ukr-news-79199-V-Uzhhorodi-obhovoriat-realizatsiiu-proektu-z-turystychnoi-pryvablyvosti-Zakarpattia.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eeas. europa.eu/delegations/ukraine/ documents/eucooperationnews/30_eucooperationnews_uk.pdf
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.arr.com.ua/files/sitefiles/projects/ prj8.pdf.
13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.arr.com.ua/files/sitefiles/projects/ prj2.pdf.
14. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.smbusiness.uzhgorod.ua/filelib/sou/ Koncepciya zamkiv.pdf
Милашовская О.И., Гоблик-Маркович Н.М. Перспективные направления активизации развития туризма в Закарпатской области
Определены предпосылки развития туризма в Закарпатской области. Исследованы основные перспективные направления активизации развития туризма в регионе. Предложено создание туристического кластера в Закарпатской области, что будет способствовать развитию туризма и повышению уровня конкурентоспособности туристического региона.
Ключевые слова: маркетинговая стратегия развития туризма, туристический кластер приграничной территории, трансграничное сотрудничество в сфере туризма.
Milashovska O.I., Hoblyk-Markovich N.M. Promising tendency for active tourism development in the Transcarpathian region
The preconditions of tourism development in the Transcarpathian region are determined. The basic promising tendency of active tourism development in this region are examined. Proposed the creation of a tourism cluster in the Transcarpathian region that will promote tourism and enhance the competitiveness of tourism in the region.
Keywords: marketing strategy for tourism development, tourism cluster of border area, cross-border cooperation in tourism.
