CC BY
40
been developed with application of the hierarchical method. This ensures systematic approach to accumulation (in dual-entry system) of the information on mutual internal settlements. This information is useful for managing distribution and redistribution of capital in groups of related enterprises and enterprises with branches.
Keywords: mutual internal settlements, mutual intragroup settlements, mutual intracompany settlements, related enterprises, analytical accounts (subaccounts).
УДК338.48:332.1 Проф. О.1. Мыашовська, д-р екон. наук;
доц. Н.М. Гоблик-Маркович, канд. екон. наук - Мукачiвський ДУ
МОДЕЛЬ ТУРИСТИЧНОГО КЛАСТЕРА ЗАКАРПАТСЬКО1 ОБЛАСТ1
Визначено передумови створення туристичного кластера прикордонно! територи та рiвнi формування взаемовщносин мiж його учасниками. Дослщжено послщов-шсть формування туристичного кластера в Закарпатськш области Запропоновано ш-тегровану модель туристичного кластера в Закарпатськш област^ що сприятиме роз-витку туризму й пiдвищенню рiвня конкурентоспроможностi туристичного регiону.
Ключовг слова: туристичний кластер прикордонно! територи, принципи стало-го розвитку регiону, мета-, макро-, мезо-, мiкрорiвнi формування взаемовщносин у ТКПТ, модель туристичного кластера Закарпатсько! области структурнi елементи ТКПТ, коефщент вступу у кластер, фактори стшкосп та конкурентоспроможностi.
Постановка проблеми. Вщповщно до чинного законодавства Укра!ни, "кластер" тдпадае тд класифжащю "шновацшна структура", порядок створення 1 функцюнування яко! регламентуеться Постановою Кабшету Мш1стр1в Укра!ни [1]. Дослщження свпових практиков свщчать, що в становленш та функцюнуванш кластер1в важливу роль вдаграють навчальш заклади. Врахо-вуючи обмеження, встановлеш законодавством Укра!ни, кластери за участю навчальних заклад1в можна створювати у вигляд1 шновацшно! структури виду Б [7]. Найбшьш устшними 1 вщомими прикладами кластерних утворень у сфер1 туризму е кластер сшьського туризму "Обер1г", туристичний кластер "Кам'янець", кластер "ЕКОТУР". Враховуючи значний розвиток галуз1 туризму в Закарпатськш обласп та особливосп и територ1ального розмщення, до-цшьним е створення кластерного утворення на прикордоннш територи.
Галузь туризму в Закарпатськш обласп здшснюе прямий вплив на со-щально-економ1чний розвиток прикордонно! територи. Дослщження практи-юв та науковщв доводять, що вс райони Закарпатсько! обласп мають вщпо-вщш умови та належне забезпечення для розвитку туристично! д1яльност1, але спостер1гаеться нер1вном1рний розподш по територи обласп культурних, природних та трудових ресуршв, доступно! шфраструктури, р1зне розташу-вання вщ мюць туристичного призначення.
Тому в кожному райош обласп повинш бути розроблеш вщповщш заходи в структур! маркетингово! стратеги туризму, як дали б змогу визначити привабливють 1 ушкальшсть мюцевого туристичного продукту, а також ство-рити конкурентоспроможний 1м1дж прикордонного регюну на внутршньому 1 зовшшньому ринках. Вважаемо, що створення туристичного кластера на прикордоннш територи та вщповщно! взаемоди учасниюв у ньому сприятиме збалансованому розвитков1 галуз1 регюну.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Значна кшьюсть заруб1ж-них науковщв придшили увагу дослщженню особливостей штегрованих те-ритор1альних об'еднань, серед яких: М. Портер, Е. Бергман, К. Морган. У численних працях впчизняних науковщв визначено проблеми, яю виникають тд час створення та функцюнування кластер1в, зокрема: М.П. Войнаренка, С.В. Мочерного, А.О. Прочана, Д.М. Стеченка, В.В. Гоблика.
Однак недостатньо уваги придшено саме послщовносл створення ту-ристичного кластера на прикордоннш територп та особливостям формування вщносин у середин утворення, тобто вщсутш теоретичний та практичний шструментарп створення туристичного кластера в Закарпатськш область Тому невиршенють цих проблем 1 зумовили проведення нами вщповщного дослщження.
Постановка завдання. Метою публжацп е розроблення модел1 туристичного кластера прикордонно! територп та визначення особливостей формування взаемовщносин м1ж учасниками об'еднання.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Сукупнють територ1аль-них, шституцшних, тдприемницьких складових та !х конкурентних переваг дае змогу визначити загальну конкурентоспроможнють туристичного кластера прикордонно! територп (ТКПТ) [3]. При цьому можливост суб'екпв вихо-дити на ринок т1е! чи шшо! кра!ни, регюну чи зони туристично! д1яльносп з конкурентоспроможним продуктом значно вищ1, що досягаеться за допомо-гою розроблення в систем! кластера фшансово, сощально, еколопчно випд-но! концепцп одержання вщповщних результата тд час координацп д1яль-носп державних установ. Таким чином, кшцева мета конкурентоспромож-носп кластера полягае в тому, щоб визначити наскшьки можливою е саморе-ал1защя суб'екта, який бере участь у туристичнш д1яльносп.
Для устшного функцюнування туристичного кластера необхщно дот-римуватись таких принцитв сталого розвитку регюну:
1. Еколопчна стшюсть: передбачае врахування ф1зично! основи процесу розвитку, який спрямований на збереження [ рацюнальне використання природних ресуршв, включення до туристично! д1яльност1, на тдтримку потенщалу екосистем поглинати або вщновлюватися за умов втручання людини.
2. Економ1чна стшюсть: передбачае пошук для економ1чного зростання на основ1 ефективного розподшу та рацюнального використання ресуршв [ постшного залучення державних та приватних швестицш, щоб гаранту-вати не тшьки прибутков1сть на м1кроеконом1чному р1вш, а також еконо-м1чну ефектившсть на макросощальному р1вш у сьогоденш та майбутньому.
3. Сощально-культурна стшюсть: передбачае збереження культурного роз-ма!ття, цшностей, що тепер юнують у прикордонному регюш, та створення шдив1дуально! свщомосп та повно! сощально! штеграцп.
4. Полггако-шституцшна стшюсть: передбачае змщнення демократичных мехашзм1в, спрямованих на розробку [ реал1защю державно! полггаки, сощально-пол1тичних важел1в шституцшних мехашзм1в, де враховаш критерп сталого розвитку.
Дотримання цих принцишв створення та функцiонування туристичного кластера прикордонно! територи дае змогу встановити мiж його учасника-ми тiснi взаемозв'язки, спiвробiтництво i конкурентоспроможш вiдносини на рiзних рiвнях: компани взаемодiють з постачальниками, кшентами та конкурентами; мезоiнститути представляють державнi та приватнi установи, а та-кож представники громадянського сусшльства; макроiнститути дiють на ос-новi макроекономiчноi стратеги та полiтики; сощально-культурш структури визначають соцiальнi здiбностi ддачих осiб формулювати думки i стратеги в T^^i сталого розвитку регюну.
Загальна конкурентоспроможнiсть ТКПТ досягаеться шляхом вста-новлення взаемовiдносин мiж суб'ектами пiд час формування кластера на чо-тирьох рiвнях (рис. 1).
Сощалыи утворення, иолпичш op i a 11 i за 11 i"i, визначення дточих oció ¡можливостей розвитку проекту на регюнальному piem.
Валютна, податкова, ni нова та тарифна политики; полггика сектору туризму; регуляторна, фшансова, сколопчна та coniальма политики.
Взаемовщносини у туристичному кластер! м!ж представницькими установами i пщтримуючими в perioHÍ. Представництво та повноваження вести переговори з державними установами, яю дають шдтримку у мкцевих, реиональних та нащональних турнстичних заходах. Альянси та мереж1 mím тдприемствами
Визначення перс ваг оргашзацшних елемештв (управлшня. сировинно-матер1альш витрати, квал1фкащя прашвниюв. маркетинг й íh. ).
Рис. 1. PieHi формування erneMoeidHocuH у ТКПТ (авторська розробка)
Мета (Meta) - сукупшсть сощально-культурних факторiв регюну, дае змогу сощальним суб'ектам пiдприемництва формулювати та розробляти стратеги дiяльностi та загальну полiтику розвитку сусшльства регюну.
Макро (Macro) - макроекономiчна стабшьшсть i стратеги, визнача-ються за допомогою полiтики: бюджетно-фшансово!', щново!, грошово-кре-дитно!', комерцшно!' та конкурентно!'.
Мезо (Meso) - тдтримка структур, як полегшують взаемодiю та ств-робiтництво мiж компанiями (постачальники, клiенти, конкуренти) та науко-во-дослщними установами за допомогою фiнансових структур, допомiжних органiзацiй (маркетинговi, експортно-iмпортнi, ярмарковi й iн.), трудово!' тд-готовки й осв^шх закладiв та шфраструктури (транспорт, зв'язок, енергетика).
Мiкро (Micro) - здатшсть компани або компанш конкурувати, пропо-нуючи якiснi й рiзноманiтнi товари та послуги, оптимiзувати рентабельнiсть вiдносин, реагувати в нових ринкових умовах i змшах.
На основi наведених вище рiвнiв взаемовщносин суб'еклв та принци-пiв сталого розвитку регюну пропонуемо штегровану модель туристичного кластера в Закарпатськш обласп (рис. 2).
Рис. 2. Модель туристичного кластера в Закарпатськш областi (авторська розробка)
У цш моделi беремо до уваги вс наявш та потенцшш учасники (вгг-чизнянi та зарубiжнi) туристичного кластера, 1х вiдносини i фактори, якi вик-ликають конкурентоспроможнiсть на рiзних рiвнях (мета-, макро-, мезо- i мiкро-), стiйкiсть (економiчна, соцiально-культурна, еколопчна i пол^ико-ш-ституцiональна), що сприяе входженню суб'еклв у кластер незалежно вiд етапу та часу його функщонування.
Модель туристичного кластера передбачае встановлення тiсних взаемовщносин мiж учасниками туристичних груп i спрямована на визначен-ня та оцiнку його впливу на туристичний продукт або групу продукпв, на економiчну, сощальну, екологiчну та культурну конкурентоспроможнiсть та стабшьшсть у цьому регiонi.
Наступним завданням буде визначення послщовшсть формування туристичного кластера в Закарпатськш област^ яка полягае у послщовнш ре-аизаци таких крокiв:
Крок 1. - Визначення i характеристика туристичного кластера. Для визначення змюту та структури туристичного кластера Закарпатсько! област враховуемо такi його можливi складовi та проводимо бальну ощнку районiв з метою виявлення порядкових можливостей вступу пiдприемств до ТКПТ: райони област з наявними продуктами або туристичними послугами, 1х при-вабливiстю i потенцiалом; комплекс видiв пiдприемств, якi потенцiйно мо-жуть бути компонентами структури; шдтримка пропозицп туристичного про-
дукту за допомогою допомiжних складових структури (ресторани, готет, ту-ристичнi агентства, заклади торгiвлi, ремесла й iн.); допомiжна шфраструкту-ра (дороги, каналiзацiя, енергопостачання, зв'язок тощо); iнституцiйна тд-тримка послуг (урядовi установи, пiдприeмства i робочi об'еднання, пращв-ники навчальних центрiв, iнститути й iн.).
Пюля щентифжацп компонентiв i !х зв'язюв у просторовому вимiрi ту-ристичного кластера можна визначити так! характеристики: визначення за-гальних цiлей, мети дiяльностi, що полягае в покращенш конкурентоспромож-ностi i стiйкостi; визначення едино! стратеги або спiльних дш для досягнення цiлей. Запропонована методика передбачае ощнку забезпеченостi районiв ос-новними структурними елементами кластера за п'ятибальною шкалою.
Наступит етап оцтки пов'язаний з об'еднанням покомпонентних ба-лiв окремих районiв, якi отримаш за окремими складовими елементами ту-ристичного кластера, в iнтегральну величину (А). Внаслщок того отримаемо загальну суму балiв, яка i визначае забезпечешсть району структурними еле-ментами туристичного кластера:
А = ±а, +±Ъ, +±е,, (1)
i=l i=1 г=1
де: А - штегральний показник оцiнки структурних елеменпв туристичного кластера району; аг - елементи сектору виробництва туристичних послуг туристичного кластера; Ъг - елементи сервюного сектору туристичного кластера; сг - елементи допомiжного сектору туристичного кластера.
Для зручност оцiнювання важливо ввести поняття "коефщента всту-пу в кластер" (КВК), який дорiвнюе вiдношенню суми отриманих балiв оцш-ки забезпеченост району до максимально можливо! кшькосп балiв, яку наведено в шкалi оцiнок:
А
КВК = —?—, (2)
А
^шах
де: А - сума балiв ощнки забезпеченостi району структурними елементами туристичного кластера; Атах - максимально можлива сума балiв за шкалою бально! системи ощнок.
Цей коефiцiент зручний для визначення рiвня привабливостi райошв Закарпатсько! областi для спiвпрацi в кластер^ Виходячи iз значення КВК, можна провести таке ранжування ймовiрностей (величина якого змiнюеться вiд нуля до одинищ) послiдовностi вступу до ТКПТ: 0,85-1,00 - першочерго-вий вступ; 0,65-0,84 - висока ймовiрнiсть вступу; 0,45-0,64 - середня ймовiр-нють вступу; 0,25-0,44 - малоймовiрний вступ; менше нiж 0,25 - неможливий вступ на цьому етат розвитку.
Для прикладу пропонуемо розрахунок для Мукачiвського району Закарпатсько! область
На основi отриманих даних визначимо штегральний показник забезпе-ченосп Мукачiвського району структурними елементами туристичного кластера за формулою (1)
Амук.р = (4 + 5 + 5 + 5 + 4) + (5 + 3 + 4) + (2 + 3 + 3) = 23 +12 + 8 = 43 (бали).
За отриманими 43 балами iз 60 максимальних, Мукачiвський район пошв друге мюце в рейтингу районiв Закарпатсько! область Поставивши от-риманi результати у формулу (2), отримаемо наступне значення коефщента вступу в кластер:
КВКмук,р = I3 = 0,72.
60
Отримаш результати дають змогу говорити про високу ймовiрнiсть вступу Мукачiвського району до туристичного кластера.
За результатами проведено! бально! оцiнки по Закарпатськш областi було визначено, що порайонний розвиток туризму прикордонно! територп здiйснюеться нерiвномiрно. На увагу заслуговують Ужгородський, Мука-чiвський, Свалявський та Хустський райони, яю вiдповiдно до проведеного рейтингу зайняли 1, 2, 3 та 4 мюця. Це шдтверджуе високу ймовiрнiсть вступу туристичних та сумiжних до галузi пiдприемств цих районiв до ТКПТ.
Пюля проведення покомпонентного аналiзу забезпеченосп елементами кластера районiв Закарпаття спостер^аемо такий розподiл: сектор виробниц-тва туристичних послуг у достатньому обсязi представлений у всiх районах областц сервiсний сектор мае слабке забезпечення; допомiжний сектор мае не-достатне забезпечення по област (окрiм чотирьох провщних районiв).
Крок 2. Визначення основних факторiв та субфакторiв впливу на суб'екти або складовi елементи кластера шляхом проведення польових досл^ джень по осях матриц для оргатзаци стльних дш. Фактори викликають конкурентоспроможнють на рiзних рiвнях (мета-, макро-, мезо- та мжро-) та фактори, яю викликають стшкосп на рiзних рiвнях (економiчну, соцiальну, еколопчну, культурну та полiтико-iнституцiональну). Кожен фактор, який впливае на конкурентоспроможнють та стшюсть, дшиться на субфактори i показники, питома вага яких визначае стутнь !х впливу на розвиток на мю-цевому рiвнi. 1нтенсивнють впливу фактора, субфактора визначають експер-ти (представники профiльних пiдприемств, державних i приватних установ та громад) шляхом анкетування. Кожний опитаний ощнюватиме вплив кожного субфактора або змшно! за вщповщною шкалою: дуже сприятливий - (+2); сприятливий - (+1); нейтральний - (0); несприятливий - (-1), дуже несприят-ливий - (-2).
Пюля щентифшаци факторiв проводимо аналiз взаемозв'язку мiж ними i визначаемо шституцшш профiлi туристичного кластера для характеристики функцш кожно! установи. На основi проведено! оцiнки у кожному клас факторiв було проведено тдсумки i визначено питому вагу дослщжуваних факторiв та субфакторiв. Визначаемо стутнь впливу факторiв, субфакторiв стiйкостi та конкурентоспроможносп туристичного кластера Закарпатсько! област та його елементи (табл.).
На основi опрацьованих анкет видно, що на момент дослщження в ре-гiонi позитивний вплив на мета- та мезорiвнях здiйснюють наявнi сощально-культурнi та екологiчнi фактори. Найменше впливають на дiяльнiсть ТКПТ полпико-шституцшш фактори на макро-, мiкрорiвнi та економiчнi фактори на макрорiвнi. Щд час детального аналiзу впливу полпико-шституцшних
факторiв було визначено значний стутнь впливу елементу цшового регулю-вання. Так, наприклад, в умовах стабiльного економiчного розвитку цей фактор тiльки тдлягае монiторингу з боку державних i мiсцевих органiв управ-лiння. У нестабшьних умовах (кризових) цей фактор вдаграе важливу роль для розробки мехашзму формування збалансовано! кон'юнктури ринку.
Табл. Ступть впливу фактор1в стшкост1 та конкурентоспроможност на д1яльтсть туристичного кластера ЗакарпатськоТ обласии *
Р1вш впливу на конкурен-
Фактори стшкосп Мета-р1вень Макро-р1вень Мезо-р1вень Мкро-р1вень
1. Сощально-культурш 4 3 6 4
1.1. Вщносини "шдприемство - громадсьга оргашзащ!" + 1 0 +2 0
1.2. Ставлення до ¡ноземщв, "вщкритють нацюнально! економки" +2 + 1 +2 + 1
1.3. Профсшлкова актившсть, вплив профстлок на формування громадсько! думки +2 + 1 0 + 1
1.4. Вщношення до приватного б1знесу (+ / -) -1 + 1 +2 +2
2. Еколопчш 5 4 6 3
2.1. Природно-кл1матичш умови +2 + 1 +2 + 1
2.2. Територ1альне розмщення природних ресуршв +2 +2 +2 +2
2.3. Стан еколопчного середовища + 1 + 1 + 1 + 1
2.4. Розмщення великих промислових 1 с/г центр1в 0 0 + 1 -1
3. Економ1чш 3 1 5 2
3.1. Р1вень економ1чного потенщалу + 1 0 +2 + 1
3.2. Система оподаткування + 1 +1 -1 -1
3.3. Загальна кон'юнктура ринку + 1 +1 +2 + 1
3.4. цтова полтика та рЬвень регулювання цт 0 -1 +2 + 1
4. Пол1тико-шституцшш 4 1 4 1
4.1. Пол1тична нестабшьшсть 1 непослщовна жштика уряду -1 -2 -1 0
4.2. Транскордонне 1 прикордонне сшвроб1тництво +2 + 1 +2 + 1
4.3. Д1яльшсть регюнальних оргашв влади +2 + 1 + 1 0
4.4. Ршення уряду щодо тдтримки туристично! галуз1 + 1 + 1 +2 0
*Джерело : авторська розробка.
Крок 3. Меmодологiя отримання статистичног тформаци — аналiз основних компонентiв. З уше! кшькосп змшних, факторiв обираемо п, яю здшснюють найбiльший вплив на конкурентоспроможшсть i стiйкiсть як компонентiв кластера, так i його загалом. Використовуемо анатз на основi бально! ощнки, вiдомий як "аналiз основних компонента". Ця технiка дае змогу скоротити характерш змiннi конкурентоспроможностi та стшкосп до невеликого числа пояснювальних шдекшв (основних компонентiв) за допо-могою лiнiйних комбiнацiй змiнних.
З проведеного вище аналiзу впливу факторiв на дiяльнiсть туристичного кластера Закарпатсько! областi можна виокремити насамперед роль та значення державних оргашв влади та особливосп !х дiяльностi та впливу на розвиток туристично! галузi регiону. Крiм того, визначено, що недосконала маркетингова полiтика (особливо щодо цiноутворення та державного цшово-го регулювання) прямо впливае на стабшьнють роботи суб'ектiв регiону.
Крок 4. Оцтка результатiв до^джень за допомогою проведення се-мтару мiж основними суб'ектами кластера. На семiнарi результати будуть
представлен для обговорення сторонами та проведення ощнки. Учасники по-виннi надати пропозици щодо пiдвищення конкурентного потенцiалу кластера, зниження негативного впливу економiчних, сощальних, екологiчних i культурних умов.
У випадку позитивного рiшення щодо виникнення ТКПТ результати анкетного опитування можуть стати шформацшною базою початкового обговорення мехашзму його створення i функщонування на семiнарi, який рекомендовано провести у формi круглого столу "Умови та перспективи створення туристичного кластера в Закарпатп". Результатом такого заходу буде можливють виршення експертами такого комплексу питань:
1) доцшьшсть створення туристичного кластера в Закарпатськш областц
2) визначення фактор1в, яю позитивно/негативно впливають на створення ТКПТ;
3) визначення шлях1в мшм1зацп впливу негативних фактор1в [ максималь-не використання позитивних;
4) розрахунок ефективност запропонованих заход1в та !х вплив на д1яль-шсть ТКПТ та регюну.
Крок 5. Пiдготовка остаточно'1 доnовiдi з викладенням основних ре-зультатiв до^дження. Отримаш результати будуть свщчити про наявнiсть позитивного чи негативного ршення щодо створення туристичного кластера прикордонно! територи.
З метою тдвищення конкурентоспроможностi туристичних кластерiв прикордонного регiону пропонуемо визначити таю характеристики: значу-щiсть туристично! територiально! зони (розмiри територi!, типологiя продук-тiв, iнтеграцiя); наявнiсть або можливють розвитку декiлькох видiв туризму (наприклад: гiрськолижного, дiлового, спортивного тощо); об'еднання дер-жавних i приватних суб'екпв туристично! дiяльностi у формi державно-приватного партнерства (ДПП); туристичнi ресурси, рекреацшш можливостi, iн-тенсивнi потоки туристичних продукпв; самостiйне визначення учасниками туристичного кластера форм дiяльностi.
Висновки. У процеш дослiдження ми визначили, що в сучасних кон-курентних умовах у Закарпатськiй областi доцшьним та можливим е створення ТКПТ. У цш моделi беруться до уваги вш наявнi та потенцшш учасники (вiтчизнянi та зарубiжнi) туристичного кластера, !х вiдносини i фактори, якi викликають конкурентоспроможнiсть на рiзних рiвнях (мета-, макро-, мезо- i мiкро-), стiйкiсть (економiчна, сощально-культурна, екологiчна i полiтико-iн-ституцiональна), що сприяе входженню суб'екпв в кластер незалежно вiд ета-пу та часу його функщонування. Модель туристичного кластера передбачае встановлення тюних взаемовщносин мiж учасниками туристичних груп i спрямована на визначення та ощнку його впливу на туристичний продукт або групу продуктiв, на економiчну, соцiальну, екологiчну та культурну конку-рентоспроможнiсть та стабiльнiсть у цьому регiонi.
Л1тература
1. Постановою Кабшету м1н1стр1в Укра!ни в1д 22.05.1996 р., № 549 "Про затвердження Положення про порядок створення 1 функщонування технопаргав та шновацшних структур шших тишв".
2. Мальська М.П. Мiжнародний туризм i сфера послуг : пiдручник / М.П. Мальська, Н.В. Антонюк, Н.М. Ганич. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 661 с.
3. Гоблик-Маркович Н.М. Сучасш просторовi форми як зааб активiзацiï туристично! д> яльностi у прикордонному регiонi / Н.М. Гоблик-Маркович // Сталий розвиток економжи : Наук.-виробн. журнал . - Хмельницький. - 2013. - № 1.
4. Коломак Е.А. Пространственные экстерналии как ресурс экономического роста / Е.А. Коломак // Регион: экономика и социология, 2010. - № 4. - С. 73-87.
5. Котлер Ф. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы / Ф. Котлер, К. Асплунд, И. Рейн, Д. Хайдер. - М. : Стокгольмская школа экономики, СПб, 2005. - 376 с.
6. Freyer W. Tourismus. Einfuhrung in die Fremdenverkehrsokonomie / W. Freyer. 8.Auflage. Oldenburg, München, 2006. - S. 212.
7. Polsko-ukrainska strategia wspôlpracy transgranicznej na lata 2007-2015. - Lublin, 2008. -S. 324.
Милашовская О.И., Гоблик-Маркович Н.М. Модель туристического кластера Закарпатской области
Определены предпосылки создания туристического кластера приграничной территории и уровни формирования взаимоотношений между его участниками. Исследована последовательность формирования туристического кластера в Закарпатской области. Предложена интегрированная модель туристического кластера в Закарпатской области, что будет способствовать развитию туризма и повышению уровня конкурентоспособности туристического региона.
Ключевые слова: туристический кластер приграничной территории, принципы устойчивого развития региона, мета-, макро-, мезо-, микроформирования взаимоотношений в ТКПТ, модель туристического кластера Закарпатской области, структурные элементы ТКПТ, коэффициент вступления в кластер, факторы устойчивости и конкурентоспособности.
Milashovska O.I., Goblik-Markovich N.M. Model of tourist cluster in the Transcarpathian region
Preconditions a tourism cluster border area and the levels of formation of relationships among participants are determined. The sequence of formation of the tourism cluster in the Transcarpathian region is examined. Integrated model of tourism cluster in the Transcarpathian region, that will assist development of tourism to the increase of level of competitiveness of tourist region is proposed.
Keywords: tourism cluster border area, the principles of sustainable development in the region, meta-, macro-, meso-, microforming relationships in TCBA model tourism cluster Transcarpathia, TCBA structural elements, the ratio of entry to the cluster, sustaina-bility and competitiveness.
УДК 504.064 Ст. наук. ствроб. П.П. Мельник, канд. екон. наук -
1нституту екологи Ь природокористування НААН Украти
СИНЕРГЕТИКА ЯК СКЛАДОВА МЕТОДОЛОГИ СИСТЕМИ ЕКОЛОПЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Розглянуто становлення i розвиток синергетики, особливост синергетичних пiдходiв, и системно-синергетичну закономiрнiсть щодо впорядковування ягасними функщями системи управлшня у складних сферах дiяльностi, одшею з яких е природокористування в сшьськогосподарському виробництвг
Ключовг слова: природокористування, метод, система, методолопя, синергетика, самооргашзащя, еколопчний менеджмент.
Теор1я синергетики активно розробляеться ниш в р1зних кра!нах свггу.
Особливо значне поширення набули науков1 школи I. Пригожина, Г. Хакена,
