Кластеризація як перспектива розвитку міжнародного туризму та активізатор економіки в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

УДК 338.48.44(1.87) Article info

Received 21.02.2017 р.

М. М. Б^ус, Е. Д. Голжова

Львiвський шститут економжи i туризму, м. Львiв, Украша

КЛАСТЕРИЗАЦ1Я ЯК ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ ТА АКТИВ1ЗАТОР ЕКОНОМ1КИ В УКРА1Ш

Дослiджено суть кластеризацй як перспективи розвитку мiжнародного туризму та активiзатора економiки в УкраТш. Визначено основнi три сектори туристичного кластера та виокремлено загальну схему його функцюнування туристичного кластера. Здшснено аналiз розвитку кластера у Францй та Польщi. Окреслено першi кроки на шляху до формування перших ефективних кластерiв в УкраТш. Зокрема, на Львiвщинi у м. Сколе шдписано договiр про мiжнародну спiвпрацю мiж Унiверситетом Економiки у м. Бидгоща (Польща), Сколiвською районною радою, Сколiвською райдержадмшстра-цieю та Львiвським iнститутом економiки i туризму. Метою щею спiвпрацi е створення спiльних навчальних i науково-дослiдних проекпв. Одним iз таких проектiв е створення сшльного польсько-го-украТнського навчального закладу пiд робочою назвою Центр розвитку туризму, професшно'Т освь ти та рекреацй Миколи Коперника.

Клю^ое^ слова: кластер; бiзнес; iнтеграцiя; ^естицй; реклама.

Вступ. Економiка е одним iз найголовнiших показ-ник1в стану розвитку краши, за яким визначаеться ц роль i значения у свiтi. Оскiльки економiка пройшла довгий шлях становлення, безперервно i всебiчно досль джуеться, вона потребуе постшно1 модершзаци, сучас-них методiв i пiдходiв для досягнення щлей, нових стратегiй, планiв i цiльових програм, новаторських спо-собiв пiдвищения конкурентоспроможносп нащональ-ного туристичного продукту на свиовому ринку. Стрiмкий процес глобалiзаиil свггово! економiки, зрос-тання мiжнародноl конкуренцп, розвиток науково-тех-нiчного прогресу, активiзацiя швестицшно-шнова-щйних процесiв, вимагають нових пiдходiв до сощаль-но-економiчного розвитку регiонiв Украши. Одним iз таких пiдходiв е кластеризац1я, який виражаеться у коопераций координацп, iнвестииiйно-iнноваиiйнiй моделi та здiйсненнi сшльних дiй рiзногалузевих суб'ект1в гос-подарсько! дiяльностi. У межах ще1 швестицшно-шно-ваиiйнiй моделi всi учасники виробництва об'еднуються у кластери для формування конкурентоспроможного продукту та реалiзаиil його на свиовому туристичному ринку. Завдяки кластерному тдходу розвиваються ту-ристичш регiони, як1, водночас, сприяють розвитку краши загалом. Кластеризац1я для нащонального туристичного бiзнесу може стати одним iз методiв тдвищен-ня якостi туристичного продукту.

Упродовж останнiх рокiв, серед основних зов-нiшньоекономiчних проблем Украши залишаеться ш-теграиiя краши в бвропейський Союз. Використання кластерного пiдходу може значно пришвидшити штег-раиiйний процес, оскшьки, як показуе практика, цю модель використовуе бшьшгёть кра1н €С. Спостерiгаеться постiйне зростання кластеризаци у структурi глобально! економiки, що спричинене фактором важливостi туризму, як одного iз найперспективнiших галузей еконо-мiки.

Так1 зарубiжнi та украшсью вченi, як Л. Борщ, О. Бутенко, Я. Григор'ева, I. Дишловий, М. Макаренко, В. Черторижський, дослвджували питання створення,

формування, розвитку туристичних кластерiв. Завдяки працям i розробленням цих учених iснують певнi нап-рацювання про кластер. Але, у сучасних умовах розвитку мiжнародного туризму, цей пiдхiд недостатньо дос-лiджено. Саме тому метою роботи е дослвдження пи-тань щодо кластеризаци як перспективи розвитку мiж-народного туризму та чинника активiзаиil економiки Украши.

Результата дослщження. Кластеризаиiя у туризмi -це важливий компонент соиiально-економiчного розвитку краши, який вщбуваеться за рамками Державного бюджету Украши. За досвщом свггово! практики державна шдтримка кластерних iнiиiатив, особливо на стартовому еташ формування кластер1в, дае великий економiчний ефект i швидку окупшсть державних вит-рат. Немае сумшву в тому, що за шдтримки державно1 влади розвиток iнвестииiйно-iнноваиiйних кластеров в УкраМ пришвидшиться, адже створення туристичного кластера вщбуваеться в об'еднанш виробничого, техно-логiчного, маркетингового проектування, науки, шдго-товки спеиiалiстiв у туристичнш сферi, природно-рек-реаиiйних та кторико-архггектурних об'ектiв. Тому формування кластера у туризм е новим кроком у сшв-праиi пiдприемств, установ, оргашзацш, iнститутiв та iнших суб'екпв господарсько1 дiяльностi до формування й просування на ринку туристичного продукту i досягнення сшльного економiчного успiху. Формування кластера у туризм вiдбуваеться шляхом об'еднання трьох (i б1льше) секторiв: виробничого, сервкного та допомiжного (рис. 1).

Процес реалiзаиil та функиiонування туристичного кластера можна зобразити схематично (рис. 2), вщтак можемо спостергати ск1льки чинниюв впливае на розвиток туризму i як багато галузей вiн охоплюе.

Проте для того, щоб туризм набував ефективного i стршкого розвитку, потрiбно винести його на вищий рь вень державно-правового та економiчного регулювання в УкраМ.

Цитування за ДСТУ: Бiгус М. М. Кластеризащя як перспектива розвитку 1^жнародного туризму та активiзатор економти в УкраТш / М. М. Б^ус, 6. Д. Голтова // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. Серiя еконо1^чна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 48-52. Citation APA: Bihus, M. M., & Holikova, Ye. D. (2017). CLUSTERING AS A PERSPECTIVE FOR THE DEVELOPMENT OF THE INTERNATIONAL TOURISM AND ECONOMY DRIVER IN UKRAINE. Scientific Bulletin of UNFU. Economic Series, 27(2), 48-52. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/229

с.

01 н

=а s я

В"

а н и S е.

Ен

• ft •

о

£

о

(J

«

S B"

s

я

vo

о

ft

S

, «

' ft '

о

H

о

u

:=

S

S

(j

'53

ft

о

U

С. о н

а

о

и «

S X

о

в

о «

/^туроператори 1 турагенства;""

- заклада розмпцення: готел1, мотел1, хостели [ т.п.;

- заклади харчування: ресторани, кафе, бари, кав'ярш...;

- транспорт; - атракцп: музе!, театри, юнотеатри, концерти, парки..

- заклади оздоровления: санаторп, \про фшакгорц..___

- башавсью установи;

- страхов! компанп;

- л1зингов1 компанй;

- аутсорсинпш компанй;

- рекламш компанп;

- будгвельш компанп;

- б1знес-центри;

УЗМ1;_,

^тдприемства з виробництва 4

сувешр1в, туристичного спорядження, специф1чних для мкцевосп товар1в;

- пол1граф1чш шдарпемства, картограф1чш фабрики, перюдичш видання, телерадюкомпанп

- органи державно! влади, регюнальш програми розвитку, м1жнародш та державш фонда

- маркетинговий ввддш;

- рекламно-шформацшний вщдш;

- лопстичний вщдш; ^юридично-аудаторський вщдш;

Рис. 1. Секгори туристичного кластера

Готел1 Ресторани Транспорт Атракцп ihhií

Постачальники послуг

§ и

о а

.а а

©

я

ft

&

о CS ft

.3

i. ё

Рн оо

о <и

* Й

и в

й нн

CQ CS

es е

$ I

« Ь ft

cxJ qj

И

О

«

но.. О « и g ft

Фундамент туристичного кластера

Рис. 2. Загальна схема функцюнування туристичного кластера

У туристичному бiзнесi варто жорсткiше контролю-вати заходи безпеки й охорони туриспв - шляхом стра-хування, спростити операци перетину кордону за допо-могою технiчних засоб1в - спрощення чи зняття техшч-них бар'ер1в, активнiше розвивати iндустрiю гостиннос-п - шляхом пiдняття якостi до мiжнародних стандартiв, iстотно покращувати транспортну iнфраструктуру, зок-рема покращувати и сервiс, стимулювати появу спещ-алiзованих кадр1в, постiйно iнформувати, рекламувати i вживати маркетингових заходiв. Саме тому, потрiбно створювати туристичнi кластери. Адже, тшьки об'еднавши спiльнi зусилля, тдприемства зможуть швидше та ефективнiше досягнути поставлено! мети. Об'еднанi спiльно зусилля допоможуть створювати яюсний туристичний продукт, який буде мати високу

конкурентоспроможшсть на м1жнародному туристичному ринку.

Основними перевагами кластерно!' модел1 оргашза-ци туристичного б1знесу е: застосування ефекту масштабу, коли економ1чна ефектившсть спшьно!' д1яль-носп об'еднаних у туристичний кластер шдприемств е вищою пор1вняно з вщокремленою д1яльшстю; розши-рення доступу до шновацш, що досягаеться унаслщок зустр1чних м1жф1рмових поток1в щей та шформацп; формування локального галузевого ринку пращ, що дае змогу здшснювати обмш сшвроб1тниками, !хне стажу-вання, пщвищення квал1ф1кацп; зменшення собшартос-ri послуг внаслщок спшьного використання туристич-них ресурав i туристично!' шфраструктури, розширення кола конкуруючих мiж собою постачальникiв i спожи-вачiв туристичних послуг, розвитку кооперування, до-говiрноi спецiалiзацil (Dmytriieva, 2013).

Кластерний пiдхiд до розвитку економ^ вже давно використовують у кра!'нах GC. Оскшьки Укра!на пре-тендуе на мiсце учасника Свропейського Союзу, !й варто проаналiзувати розвиток туристичних кластер1в у цих кра!'нах. Адже створенi кластери розвиваються швидкими темпами i досягають високих результат1в на свiтовому рiвнi. Одшею iз кра!н лiдерiв за кшьюстю формування кластерiв е Франция. Вщомо, що Францiя тривалий час була i, ймовiрно, буде на першому мiсцi серед кра!н Свропи за юльюстю в'1'зних турист1в. Що ж вивело Франщю на такий високий ршень? У кра'ш дiе национальна програма "Конкурентоспроможнi кластери". Кластерна полiтика впливае на конкурентоспро-можшсть внаслiдок (Komar, 2014):

• штенсифжацп iнновацiйних процесiв;

• заохочення до дiяльностi кластера пщприемства з висо-кою доданою вартiстю;

• залучення нових 6Í3Hec-CTpyKTyp до Францп через пщви-щення привабливостi регiонiв краши на мiжнародномy рiвнi.

Уряд Францп засував три органи (агентства) для шдтримки кластер1в:

1. Нащональне дослiдницьке агентство (державнi досль дження у програмах, яю розвивають партнерство мiж державними i приватними лаборатс^ями i таким чином сприяють трансферу резyльтатiв зi сфери державного випробування у свiт приватного бiзнесy).

2. Агентство промислових шновацш.

3. OSEO group - комплексна тдтримка МСП (агентство утворено в 2005 р. шляхом злиття Французького шно-вацшного агентства i Банку розвитку МСП).

О^м цього, у заходах щодо розвитку кластерiв активно беруть участь регiональнi та мiсцевi органи влади. Важливою вимогою до кластер1в е створення стратеги на 5 роюв. Кожна така стратег1я мае бути ушкаль-ною i розробленою учасниками кластера, а не запропо-нованою владою. Виходячи зi стратеги, пропонують конкретнi заходи державно!' шдтримки кластера.

Всесвггньо вiдомий туристичний кластер "Нщца" продовжуе розвиватися за наявною стратепею, завдан-ням яко!' е:

1. Стати основним центром зеленого туризму Середзем-номор'я;

2. Перетворити Нiццy у столицю середземноморського мистецтва життя, вщповщаючи при цьому всiм вимо-гам туриств;

3. Зберегти автентичнiсть мiста i гарантувати вщв^ва-

чам гiдну яюсть прийому;

4. Стати одним iз провiдних напрямiв для короткотермi-

нового туризму.

Виходячи iз перелiчених вище завдань стратеги сформованого кластера у Нщщ, варто зазначити, що, наприклад, Львову можна смшиво використовувати ок-ресленi завдання стратеги.

На сьогоднi реалiзовано велику кшьюсть стратепч-них план1в i проект1в. По-перше, за мету взяли отри-мання статусу "Зеленого мкта Середземномор'я". У самому иентрi мiста створили новий мiський парк пло-щею 12 га, який зв'яже мiж собою музей сучасного i но-вiтнього мистецтва Зелений Театр i Англiйську набе-режну. Цей ланцюг являе собою просторий тематичний сад, розмiщений навколо низки пам'яток мкта: виключ-ний зелений проспр, мiсие проведення численних свят-кових заходiв, виставковi зали для мистецтва, культури або ^ор. Розроблеш проекти з приводу створення до-даткових 100 га зеленого середовища, на якому будуть сформоваш 4 парки. Усi мiськi проекти мають одну по-передню умову: охорона навколишнього середовища. Другим проектом е Зал престижу, Вгтрина бiзнес-туриз-му, розташованого навпроти аеропорту. Нове обладнан-ня дасть змогу зробити пропозищю у сферi бiзнес-ту-ризму Лазурного берега ще багатшим. У Нщщ також буде створено новий виставковий парк площею 75 000 м2 на територп Еколопчно1 долини. Проектують i багатоиiльовий вокзал - точка з'еднання iз залiзнич-ною мережею швидюсних по1зд1в, регiональних по1зд1в i трамва1в зробить цю готельну пропозищю ще доступ-нiшою. Вокзал дасть змогу зв'язати мiж собою за допо-могою трамвайно1 мережi аеропорт, виставковий парк та шсталяцп зони Еколопчно1 долини. Також здшснили перебудову Англшсько1 набережной яку розширили для пiшоходiв i велосипедист1в. Одшею з основних щ-лей визнають покращення рiвия обслуговування, адже Нщца стала центром с1мейного туризму, тому все мае бути на вищому рiвнi. На основi ще1 мети було створено лейбл "Сш'я плюс". Згодом Нщца створила низку сво1х лейбл1в "Кухня Нiиии", шошнгу i культури. У самому цен^ мiста розташована велика юльюсть ди-зайнерських магазин1в (Рапк1у, п.ё.).

Наступною крашою, досвiд яко! дощльно використовувати - Польща. !нтегращя Польщi у €С, подiбнiсть природно-рекреацшного потениiалу, спiльнiсть ктори-ко-культурного розвитку, активне двосторонне еконо-мiчне сшвробггаицтво дае змогу стверджувати про можливкть використання досвiду кластеризаци турис-тично1 галузi для пiдвищення конкурентоспроможностi вичизняних туристичних продуктiв (Zaitseva, 2009). Основною причиною усшху ще1 ще1 стало те, що уряд Польщi у довготермшовш програмi розвитку краши визначив туристичну галузь однiею з прюритетних, тому туристичнi кластери ще1 краши фiнансуються державою та внесками iнвесторiв. Держава повнiстю шд-тримуе таку iнiиiативу i створила "Державну програму розвитку туристично1 галун до 2020 р". Наступною причиною стршкого розвитку кластерiв е створення довготермiнового плану розвитку, який прописано у цш програмi. Сьогоднi в Польщi дiе 28 туристичних клас-тер1в, якi охоплюють 15 воеводств. Кожен кластер мае

свою спецiaлiзaцiю i покликаний виршувати TaKi завдання:

• удосконалення MexaHÍ3MÍB i методiв управлшня у сферц

• поява i розвиток малого 6i3Hecy;

• подготовка та полiпшення квалiфiкацií кадрiв туристич-но'1 щдустри;

• активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi;

• залучення iноземних фiнансових iнвесторiв;

• формування конкурентоспроможного регюну, його ímí-джу i бренду, завдяки рекламнiй кампанл;

• реалiзацiя заходiв щодо збереження i реконструкцй пам'яток;

• формування шформащйно'1 бази регiону з визначенням можливих туристичних маршрутiв.

Вдалою виявилась у Польщi стрaтегiя зменшення витрат, шляхом оновлення, реконструкцй' i розширення туристичних пропозицiй, адже це значно дешевше, нiж створення об'ект1в. Задля ефектившшого i швидшого розвитку економжи краши, влада створила не тшьки Державну програму розвитку туристично1 галун, а й регiонaльнi. До туристичного кластера, окр1м основних туристичних установ та доповнювальних шфраструк-турних оргашзацш, входять вищi нaвчaльнi заклади, консультацшш оргaнiзaцiï: Об'еднання шдприемниць-ких Мщатив i Центр тдтримки бiзнесу. Основна мета кожного кластера полягае у тдвищенш темп1в сощаль-но-економiчного розвитку Польщ^ стимулювaннi шно-вaцiй i розвитку нових напрям1в туристично! дiяльностi.

До перелiку особливостей функцiонувaння кластерного методу можна ввднести створення локальних туристичних оргaнiзaцiй. Наприклад, 1новрцлавська локальна туристична оргашзащя, яка нaлiчуе близько 20 учасниюв, до яких належать публiчнi установи, ту-ристичнi пiдприемствa, нaуковi товариства, бiзнес орга-нiзaцiï та ш.

Велику увагу упрaвлiнцi прид1ляють реклам^ шфор-мaцiйному забезпеченню населення та маркетинговим структурам. Для цього створенно польськ 1нтернет портали, спецiaльнi сервери, де вони можуть викладати актуальну iнформaцiю з приводу туризму.

Особливе значения для Украши мае Бещадський транскордонний туристичний кластер, утворений у 2004 р. в межах реaлiзaцiï проекту "Польсько-украшсь-ка стрaтегiя розвитку туризму як потрiбний елемент сшльних заход1в" та отримав дофiнaнсувaния з ресурс1в бвропейського фонду регiонaльного розвитку (6ФРР). Завданням транскордонно1 спiвпрaцi на украшсько-польських прикордонних територiях у галун туризму е: пiдвищения гшджу прикордонних регiонiв; розвиток шфраструктури, зб1льшення зaйиятостi населення; по-лшшення якостi туристичних послуг i формування ком-плексних сп1льних туристичних транскордонних про-дукт1в; вивчення i впровадження досвiду для регюналь-ного регулювання та стимулювання туристично1 гaлузi тощо (Nice Cote Azur, 2012).

Приемно сьогодш спостерiгaти за першими кроками кластеризаци в Укрaïнi. На Льв1вщиш 5 вересня 2016 р. у м. Сколе шдписано договiр про мiжнaродну сшвпра-цю мiж Ушверситетом Економiки у м. Бидгоща (Польща), Сколiвською районною радою, Скол1вською рaйдержaдмiнiстрaцiею та Льв1вським iнститутом еко-номiки i туризму. Метою щею спiвпрaцi е створення

спiльних навчальних i науково-дослiдних проекта. Один iз таких проектiв стало створення спiльного польського-украшського навчального закладу шд робо-чою назвою Центр розвитку туризму професшно! освь ти та рекреацп 1м. Миколи Коперника. На базi цього центру проводитиметься науково-дослiдницька i комер-цiйна дiяльнiсть. Завдання новоствореного кластера по-лягають у такому:

1. Створення мехашзму обмiну студентiв, викладачiв та адмшстративного персоналу (укра'шська освiта зараз переживае не найкращi часи. Вона потребуе активiзацií шновацшно! дiяльностi, нових пiдходiв i методiв вик-ладання предмеив i т. iн. Одним iз варiантiв вирiшення цiею проблеми е обмш досвiдом з iноземними студентами, пращвниками освiти та менеджерiв).

2. Створення умов для публжащ! результатiв дослiджень у наукових виданнях, а також iнших формах поширен-ня шформащ! (це сприятиме шформуванню населення, спецiалiстiв у сферi туризму, збшьшенню защкавле-ностi з боку абiтурiентiв).

3. Запровадити спiльнi студентсью проекти, наприклад, семiнари, ознайомчi по!'здки, конференщ! студентiв та iн. (таю заходи дадуть змогу студентам показати свш потенцiал, отримати досвiд шших студентiв, завести новi важливi знайомства у професшнш сферi).

4. Ыщювати органiзацiю заходiв, яю рекламують укра-'шську та польську культури, а також мiжнародну сшв-працю (на сьогодш реклама у сферi мiжнародного туризму слаборозвинена, а Укра1на мае великий турис-тичний потенщал, який треба представляти на мiжна-родному туристичному ринку).

5. Здiйснювати проiнновацiйнi та прошдприемницью заходи задля розширення програм шдтримки виробни-чих дослiджень i впроваджень наукових розробок для потреб нащонально!' економiки, аж до сприяння в орга-шзащ! виробничих галузевих кластерiв (холдингiв за участю шдприемств).

Результатом, на який спрямовано цей проект, е ви-пуск квалiфiкованих спецiалiстiв у сферi туризму, як будуть сприяти створенню конкурентоспроможного ту-ристичного продукту, який просуватимуть на мiжна-родний туристичний ринок.

Задля досягнення успiху в новоствореному кластерi iнноваторством може стати зб1льшення в шституп годин виробничо! практики. Наприклад, 2 мкящ лек-цшних занять i 2 мiсяцi практичних. Це сприятиме кра-щому засвоенню щойно вивченого матерiалу, отриман-ню досвiду, який е безцiнним в шдустрп гостинностi, покращенню комунiкативних навичок. I що важливо -спробувати себе в майбутнiй професп, проаналiзувати i побачити роботу готелiв, ресторашв, туристичних фiрм зсередини, 1'х структуру й оргашзащю роботи. Тому при завершенш навчання у ВНЗ студент дшсно тдготовле-ний до роботи у цш сферi та матиме б1льше шансiв i можливостей для працевлаштування, адже на сьогоднi кожен роботодавець прагне знайти молодого i вже дос-вiдченого спецiалiста. Таке нововведения сприятиме формуванню тiсних зв'язюв мiж iнститутом i готельною та ресторанною мережею Львова.

Перелiк використаних джерел

Dmytriieva, I. O. (2013). Klasternyi rozvytok u turyzmi yak chynnyk aktyvizatsii ekonomiky Ukrainy. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy, 2, 10-14. Komar, N. V. (2014). Kontseptsiia formuvannia ta derzhavnoi pid-trymky klasternykh struktur v Yevropi. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho tekhnichnoho ekonomichnoho universytetu, 2, 53-64. Nice Cote Azur. (2012). Nice La Lumiere naturellement. Retrived

from: http://www.nicetourisme.com Pankiv, M. M. (n.d.). Klasteryzatsiia v turystychnii haluzi: polskyi dosvid. Retrived from: http://lib.htei.org.ua/sites/default/files/83/ 2016/klasterizaciya_v_turistichniy_galuzi_polskiy-_dosvid.pdf Zaitseva, V. M. (2009). Obgruntuvannia dotsilnosti realizatsii klaster-noi modeli rozvytku ukrainsko-polskoho transkordonnoho spivro-bitnytstva u sferi turyzmu. Retrived from: http://old.niss.gov.ua/mo-nitor/october09/11 .htm

М. М. Бигус, Е. Д. Голикова

КЛАСТЕРИЗАЦИЯ КАК ПЕРСПЕКТИВА РАЗВИТИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО ТУРИЗМА

И АКТИВИЗАТОР ЭКОНОМИКИ В УКРАИНЕ

Исследована суть кластеризации как перспективы развития международного туризма и активизатора экономики в Украине. Определены основные три сектора туристического кластера и выделена общая схема функционирования туристического кластера. Осуществлен анализ развития кластера во Франции и Польше. Очерчены первые шаги на пути к формированию первых эффективных кластеров в Украине. В частности, на Львовщине в г. Сколе подписан договор о международном сотрудничестве между Университетом Экономики в г. Быдгоще (Польша), Сколевский районным советом, Сколевский райгосадминистрацией и Львовским институтом экономики и туризма. Целью этого сотрудничества является создание совместных учебных и научно-исследовательских проектов. Одним из таких проектов является создание совместного польско-украинского учебного заведения под рабочим названием Центр развития туризма, профессионального образования и рекреации Николая Коперника.

Ключевые слова: кластер; бизнес; интеграция; инвестиции; реклама.

M. M. Bihus, Ye. D. Holikova

CLUSTERING AS A PERSPECTIVE FOR THE DEVELOPMENT OF THE INTERNATIONAL TOURISM AND

ECONOMY DRIVER IN UKRAINE

The economy is one of the most important indicators of the country's development, determining its role and importance in the world. As economy has come a long way of development, it requires constant upgrading, modern methods and approaches to achieve the objectives of new policies, innovative ways to improve the competitiveness of the national tourism product on the world market. One of such approaches is clustering which is reflected in the cooperation, coordination, investment and innovation model and the implementation of joint actions of different subjects of economic activity. Therefore, our study aims at investigating the essence of clustering as prospects for the development of international tourism and the economy energizer in Ukraine. The authors have revealed that an agreement on international cooperation between the University of Economics in Bydgoszcz (Poland), Skole district council and district state administration of Skole and Lviv Institute of Economics and Tourism was signed in Lviv region, in Skole. The aim of this cooperation is the creation

of joint educational and research projects. One of these projects was the creation of a joint Polish-Ukrainian educational institution under the working title of Nicholas Copernicus Centre of tourism, vocational training and recreation. On the basis of the center scientific, research and commercial activity will be conducted. The tasks of the newly established cluster are as follows: establishing a mechanism of students exchange; creating conditions for the publication of research results in scientific journals; to establish joint student projects, such as seminars, study tours, students conferences, etc.; to initiate the organization of events promoting Polish and Ukrainian culture and international cooperation; pro-innovation and pro-entrepreneurial events in order to support the expansion of industrial research programs and the implementation of scientific research for the needs of the national economy. Thus, cluster, created in Lviv, will facilitate the formation of close ties between the Institute and the hotel and restaurant chain of Lviv which will ultimately enhance the revitalization of international tourism and has all chances to activate Ukraine's economy in general.

Keywords: cluster; international tourism; economy; business; integration; investment; advertising.

1нформащя про aBTopiB:

Б^с Мар'яна Михайлiвна, канд. екон. наук, ст. викладач, Львiвський шститут економти i туризму, м. Львiв, УкраТна.

Email: [email protected] Толкова Евгешя Дмитршна, студент, Львiвський шститут економти i туризму, м. Львiв, УкраТна. Email: [email protected]