CC BY
23
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет Украши
УДК332.133.6:338.45 Аспр. А.В. Колодйчук -
1нститут регюнальних дослгджень НАН Украти
КЛАСТЕРИ - НОВ1ТНЯ ФОРМА ОРГАШЗАЦН ПРОМИСЛОВОСТ1
Визначено сутшсть кластерiв у промисловост як географiчно сконцентрованих об'еднань шдприемств для досягнення синергетичного ефекту у виглядi пiдвищення конкурентоспроможностi !х учаснигав, шляхом широкого впровадження шнова-цшних технологiй, i3 залученням органiв мюцево! влади i наукових та осв^шх уста-нов. Також наведено класифжащю кластерiв у промисловостi. Визначено теоретичне шдГрунтя кластерно! теори. Дослiджено шляхи формування кластерiв та 1х роль в ак-тивiзацil розвитку промисловост iнновацiйним шляхом.
Ключовг слова: шноваци, iнновацiйний розвиток, iнновацiйна дiяльнiсть, про-мисловiсть, iнновацiйнi кластери, диверсифiкованi кластери.
Постановка проблеми. Одним з найбшьш ефективних шлях1в тдви-щення конкурентоспроможносп нацюнального господарства на цьому етат стае його кластеризащя. Як показуе устшний заруб1жний досвщ, сильним !мпульсом для розвитку промисловост стае концентращя промислових тд-приемств у вигляд1 кластер1в, як стають руш1ями економ1чного зростання. Проте, поряд з шдустр1альними кластерами, все бшьшу роль з розвитком ш-формацшного суспшьства вдаграють шновацшш кластери.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Дослщженню Роль класте-р1в у ринковш економщ, розробленню засад кластерно! теорп, вивченню в1т-чизняних умов створення i функцюнування кластер1в дослщжено у працях таких вггчизняних та заруб1жних вчених, як: В. Базилевич, Дж. Бекатпш, О. Кузьмш, А. Маршалл, Г. Мюрдаль, М. Портер, С. Розенфельд та ш. Тим часом, низка питань, пов'язаних з функщями кластер1в, залишаеться досль дженою недостатньо i потребуе подальших дослщжень.
Метою цього дослщження е визначення сутносп кластер1в у промис-ловосп та !х класифжацп, теоретичного тдгрунтя кластерно! теорп.
Виклад основного матерiалy. Класичним визначенням кластера можна вважати означення М. Портера. На його погляд, кластери - це скон-центроваш за географ1чною ознакою групи взаемопов'язаних компанш, спе-щал1зованих постачальниюв, постачальниюв послуг, ф1рм у спорщнених га-лузях, а також пов'язаних з !х д1яльнютю оргашзацш (ушверситепв, агентств з1 стандартизацп, торгових об'еднань) в певних галузях, як конкурують м1ж собою, але при цьому ведуть спшьну роботу [5, с. 256].
Водночас, В. Чужиков визначае кластер як локально-1ерарх1чне об'еднання технолопчно та географ1чно пов'язаних компанш, фшансових та шших б1знесових структур, як в межах певних регюшв створили оптимальну оргашзацшну форму поеднання окремих сво!х тдроздЫв з метою мш1м1за-ци витрат, а через це тдвищення свое! конкурентоспроможносп на нащ-ональних i св1тових ринках; на виб1р мюця !х зосередження вплинули переваги якосп мюцево! шфраструктури, сприяння мюцево! влади щодо оргашзацп шдприемництва, можливють ефективного лобтвання сво!х штереив, якють робочо! сили, наявнють ушверситепв, лабораторш тощо [8, с. 112].
М. Войнаренко визначае кластер як територiально-галузеве добровшь-не об'еднання тдприемств, якi тюно спiвпрацюють iз науковими установами та органами мюцево! влади з метою тдвищення конкурентоспроможностi власно! продукцп та динамiчного економiчного зростання регiону [2, с. 14].
Водночас, на погляд Л.С. Маркова, кластери - це географiчнi концен-трацп пiдприемств одше! або кiлькох взаемозалежних галузей, яю конкуру-ють, але разом з тим кооперуються, i мають вигоди зi специфiчних мiсцевих активiв, близького розташування та сощально! адаптацп [4, с. 139].
За визначенням О. Лугопольського, кластер - це група локалiзованих i взаемозалежних компанш, постачальниюв устаткування, комплектуючих, спецiалiзованих послуг, шфраструктури, науково-дослiдних шститупв, ВНЗ та шших оргашзацш, якi взаемодоповнюють i посилюють конкуренты переваги один одного для досягнення загальних цiлей [3, с. 7].
Укра!нський вчений В. Геець наголошуе, що специфiка функцюнуван-ня кластерiв полягае в штеграцп галузевих i територiальних принципiв орга-шзацп шдприемницько! дiяльностi, можливостi бшьш повного використання iнфраструктурного потенцiалу регюну [1, с. 10].
Зазначимо, що тд кластером ми будемо розумии географiчно скон-центроване об'еднання тдприемств для досягнення синергетичного ефекту у виглядi пiдвищення конкурентоспроможностi його учасниюв шляхом широкого впровадження шновацшних технологiй, iз залученням органiв мюцево! влади, наукових та освишх установ.
В табл. наведено теоретичне тдгрунтя теорп економiчних кластерiв.
Табл. Теоретичне тдгрунтя кластерной теори
Назва теорп Суть теорп
Теор1я промислового району А. Маршалла Територ1альна концентращя малого та середнього б1знесу одше! галуз1 за рахунок ефекту масштабу виробництва
Теор1я промислового району Дж. Бекатш 1сторична сформована мережа малих имейних тдприемств
Теор1я замкненого кола Г. Мюрдаля Репональна концентрац1я промислових тдприемств за рахунок ефекту агломерацп
Теор1я атракцшносп Шдвищення маркетингово! привабливост територш
Роль кластерiв полягае, як зазначае С. Соколенко, в тому, що кластери можуть: посилювати процеси спецiалiзацil i розподшу працi мiж компашями; ширше приваблювати кшентуру, створюючи тiсну взаемодiю покупщв i про-давщв; пiдносити тновацшнють виробництва; знижувати вартiсть одиницi тех-тчно! послуги та продукцп, що виготовлюеться на основi спшьно! дiяльностi; створювати новi робочi мюця; посилювати мiжфiрмовi потоки iдей та тформа-ци; створювати здоровий соцiальний каттал (все здiйснюеться на взаемнiй до-вiрi), забезпечуючи соцiальну справедливють; ефектившше використовувати мiсцевi природнi ресурси; забезпечувати баланс ринково! ефективносп i соць ально! гармони; комбiнувати пiдприемствам малого i середнього бiзнесу переваги малих форм пiдприемництва та великих виробництв [6, с. 23].
Кластери формуються здебшьшого двома шляхами: 1) кластери фор-муються на базi iсторично сформованих промислових районiв; 2) кластери
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
створюються за шщативою оргашв державноï та mîc^boï влади для активь зування розвитку регюшв ïx мaйбутньoï лoкaлiзaцiï. Отже, кластери стають ефективною формою оргашзацп промисловосп, а також дieвим шструментом aктивiзувaння ïï iннoвaцiйнoгo розвитку.
На oснoвi вивчення вiтчизнянoï i зapубiжнoï нaукoвoï лiтеpaтуpи ми склали таю класифжацп клaстеpiв. За теpитopiaльним значенням бувають: pегioнaльнi кластери; нaцioнaльнi кластери; мiжнapoднi кластери; глoбaльнi кластери. За галузевою спецiaлiзaцieю кластери можна подшити на: монога-лузевi кластери; пoлiгaлузевi кластери; мегакластери. За стaдieю життевого циклу кластери бувають: кластери на стадп зародження; кластери на стадп розвитку; кластери на стaдiï зршосп; кластери на стaдiï занепаду i трансфор-мaцiï. За характером кооперацп учaсникiв можна виокремити: кластери пос-тачання; кластери виробництва; дистpибуцiйнi кластери; науково-техшчш кластери. За сферою господарсь^ дiяльнoстi кластери можна пoдiлити на: пpoмислoвi (iндустpiaльнi та iннoвaцiйнi) кластери; кластери сфери послуг; aгpapнi кластери. За оргашзацшним оформленням можна виокремити: фор-мaльнi кластери; нефopмaльнi кластери. За належнютю учaсникiв бувають: кластери малого шдприемництва; кластери середнього шдприемництва; кластери великого шдприемництва; змшаш кластери.
Цжавою е класифжащя украшського науковця А. Стельмащука, який подшяе кластери так: pегioнaльнi (pегioнaльнo обмежеш об'еднання навколо наукового або промислового центру); вертикальш (об'еднання всеpединi одного виробничого процесу, наприклад, ланцюжок "постачальник - вироб-ник - шдприемство збуту - клiент"); горизонтальш (зaгaльнi кшенти, технологи, посередники, об'еднання piзниx галузей пpoмислoвoстi в один мегак-ластер) [7, с. 57]. За наявнютю бap'еpiв входу у кластер нових учасниюв можна виокремити: кластери з вшьним входом / виходом; кластери з ускладне-ним входом / виходом. За piвнем тoвapнoï дивеpсифiкaцiï бувають: диверси-фiкoвaнi кластери; недифеpсифiкoвaнi кластери. За щновою стpaтегiею бувають: кластери "високих цiн"; кластери "низьких цiн".
Висновки. Отже, можна зробити таю узагальнення. Кластери - це ге-oгpaфiчнo сконцентроване об'еднання шдприемств для досягнення синерге-тичного ефекту у виглядi пiдвищення кoнкуpентoспpoмoжнoстi його учасниюв шляхом широкого впровадження шновацшних технологш, iз залученням оргашв мiсцевoï влади, наукових та освггшх установ.
Кластери стають полюсами екoнoмiчнoгo росту не тiльки окремих регюшв, в яких вони лoкaлiзoвaнi, але й держави загалом. А завданням держави е створення необхвдних умов, привабливого швестицшного середовища для зародження нових та розвитку юнуючих клaстеpiв.
Л1тература
1. Геець В.М. Кластери i мережев1 структури в економщ - тема досить щкава, але на сьогодш ще до кшця не вивчена... / В.М. Геець // Економют. - 2008. - N° 10. - С. 10-11.
2. Войнаренко М.П. Буд1вельний кластер - европейський шлях розвитку / М.П. Война-ренко, М.В. Малий. - Хмельницький : Вид-во "Подшля Перший", 2005. - 32 с.
3. Лугопольський О. Кластерна модель розвитку промислового виробництва як фактор ефективних структурних реформ / О. Лугопольський // Екож^чний Часопис - XXI. - 2003. -№ 2. - С. 1-8.
4. Марков Л.С. Экономические кластеры: понятия и характерные черты / Л.С. Марков // Актуальные проблемы социально-экономического развития: взгляд молодых ученых. - Новосибирск : Ин-т экономики РАН, 2004. - С. 139-147.
5. Портер М. Конкуренция : пер. с англ. / М. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. -
608 с.
6. Соколенко С.1. Проблеми i перспективи посилення конкурентоздатносп економ^ Укра1ни на основi кластерiв / С.1. Соколенко // Сощально-екож^чш проблеми сучасного пе-рюду Укра1ни. Кластери та конкурентоспроможшсть прикордонних регюшв : зб. наук. праць / НАН Укра1ни / вщп. ред. С.1. Бойко. - Львiв : Вид-во 1РД. - 2008. - Вип. 3 (71). - С. 18-30.
7. Стельмащук А.М. Використання кластеризацп у формуванш конкурентоспроможнос-тi нацюнально! економiки / А.М. Стельмащук // 1нновацшна економжа. - 2009. - № 13. -С. 54-57.
8. Чужиков В.1. Глобальна регюналютика: iсторiя та сучасна методолопя : монографiя / В.1. Чужиков. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 272 с.
Колодийчук А.В. Кластеры - новейшая форма организации промышленности
Определена сущность кластеров в промышленности как географически сконцентрированных объединений предприятий для достижения синергического эффекта в виде повышения конкурентоспособности их участников, путем широкого внедрения инновационных технологий, с привлечением органов местной власти и научных и образовательных учреждений. Также приведена классификация кластеров в промышленности. Определена теоретическая почва кластерной теории. Исследованы пути формирования кластеров и их роль в активизации развития промышленности инновационным путем.
Ключевые слова: инновации, инновационное развитие, инновационная деятельность, промышленность, инновационные кластеры, диверсифицированные кластеры.
Kolodiychuk A. V. Clusters - newest form of organization of industry
Essence of clusters in industry is certain at the article as geographically concentrated association of enterprises for achievement of sinergistical effect as an increase of competitiveness of his participants, by wide introduction of innovative technologies, with bringing in of organs of local-authority and scientific and educational establishments. Classification of clusters in industry is also resulted. Theoretical soil of cluster theory is certain. Ways of forming of clusters and their role in activation of development of industry investigational an innovative way are investigational.
Keywords: innovations, innovative development, innovative activity, industry, innovative clusters, diversified clusters.
УДК 65.012.8:33(477) Ст. викл. Н.В. Наконечна, канд. екон. наук -
Львгвський ДУВС
ВХОДЖЕННЯ УКРА1НИ ДО ЕВРОПЕЙСЬКОГО АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРОСТОРУ: ПЕРСПЕКТИВИ I ПРОБЛЕМИ
1нтегращя у свгговий економiчний прос^р вимагае створення ефективно! нащ-онально! системи протиди легалiзацii кримшальних доходiв. Дослщжено заходи, що вживають у кра!нах Свропи iз запоб^ання та лжвщаци незаконних дш у фшансовш сфер^
Ключовг слова: екож^чна безпека держави, фшансова безпека держави, зло-чини у кредитно-фшансовш система
