CC BY
20
7. Гаргола Ю.Г. Аудиторсью послуги: природа i поняття / Ю.Г. Гаргола // Вюник Жито-мирського державного технолопчного унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економiчнi науки. -Житомир : Вид-во ЖДТУ. - 2009. - № 3 (49). - С. 40-42.
8. Касич А.О. Розвиток ринку аудиторських послуг в Украiнi / А.О. Касич, 1.М. Гноева // Облж i фiнанси АПК АПК : наук.-виробн. журнал. - 2011. - № 1. - С. 76-80.
9. Гноева 1.М. Аншпз ринку аудиторських послуг в Укршш / 1.М. Гноевi // Вюник Бер-дянського ун1верситету менеджменту i бiзнесу. - 2011. - № 1(13). - С. 103-106.
10. Закон Украши "Про аудиторську дшльшсть" № 3125-XII вiд 23.04.1993 р. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://pro-u4ot.info/index.php? section=browse&CatID=18&ArtID=404
11. Мiжнароднi стандарти контролю якостi, аудиту, огляду, шшого надання впевненостi та супутшх послуг: видання 2010 року : пер. з англ. О Л. Ольховшова, О.В. Селезньов, О.О. Зешна, О.В. Гик, С.Г. Бшбер. - 2010. - Ч. 1. - 236 с.
12. Узагальнена шформацш про стан ауднторсь^' дiяльностi в УкраЫ // Аудиторська палата Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.apu.com.ua/informatsiya-pro-stan-auditorskoji-diyalnosti-v-ukrajini
13. Щирба 1.М. Аудит ефективностi: теоретичний аспект / 1.М. Щирба // Вюник Жито-мирського державного технологiчного ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економiчнi науки. -Житомир : Вид-во ЖДТУ, 2012. - № 2 (60). - С. 143-155.
14. Саф'янюк В. Аудит в УкраШ: регулювання та розвиток // В. Саф'янюк, П. Матвiенко-Димура // Незалежний аудитор. - 2012. - № 3. - С. 54-55.
Сизоненко О.А., Харькова А.К. Виды аудиторских услуг: теория, практика, тенденции изменений
Исследованы теоретические подходы и существующая практика выделения видов аудиторских услуг с учетом изменений в нормативном регулировании аудиторской деятельности. Определенны объем и структура фактически предоставленных в Украине аудиторских услуг. На этой основе обнаружено несоответствие между существующими теоретическими подходами научных работников и практикой Аудиторской палаты Украины относительно определения видов аудиторских услуг. Раскрыты новые тенденции в реализации аудиторских услуг.
Ключевые слова: аудиторские услуги, виды аудиторских услуг, задания по предоставлению уверенности, сопутствующие услуги, другие профессиональные услуги, организационное и методическое обеспечения аудита.
Syzonenko О.А., Kharkova А.К. Types of public accountant services: theory, practice, tendencies of changes
Theoretical approaches are probed and to existent practice of selection of types of public accountant services taking into account changes in the normative adjusting of public accountant activity. A volume and structure of the public accountant services actually given in Ukraine is certain. On this basis found out disparity between existent theoretical approaches of research workers and by practice of the public Accountant chamber of Ukraine in relation to determination of types of public accountant services. New tendencies are exposed in realization of public accountant services.
Keywords: public accountant services, types of public accountant services, task from the grant of confidence, concomitant services, other professional services, organizational and methodical providing of audit. _
УДК330.341.1:338.43 Доц. В.Б. Смолтський, канд. екон. наук -
Львiвський НАУ, м. Дубляни
ШНОВАЦ1ЙНЕ ОНОВЛЕННЯ АГРАРНО1 ГАЛУЗ1 НА ОСНОВ1 КЛАСТЕРНОГО П1ДХОДУ
Представлено поняття шновацш, !х специфшу та особливост в аграрних шд-приемствах. Розглянуто теоретичш шдходи до визначення сутност аграрних кластерiв та подано особливост цих угруповань. Показано досвщ функцюнування аграрних клас-терiв у розвинених крашах св^. Проаналiзовано основш причини, як стримують роз-
виток кластерш в аграрнш галуз1 економши Украши. Запропоновано напрями шнова-цшного оновлення аграрно! галуз1 на основ1 кластерного шдходу в Укрщш. Обгрунто-вано потребу визначених дш, необхщних для розвитку аграрних кластерш на територи Украши.
Ключов1 слова: аграрна галузь, кластери, шновацн, аграрш шдприемства, шнова-цшне оновлення.
Постановка проблеми. На шляху до здшснення реформування аграрного сектору економши постае багато завдань, одними з яких е 1нновац1йне оновлення галуз! Переведення аграрного сектору Украши на 1нноващйний шлях розвитку задекларовано в численних нормативно-правових документах. До них, зокрема, належать Стратепя економ1чного 1 сощального розвитку Украши на 2004-2015 рр. "Шляхом европейсько! штеграцц", Закони Украши "Про прюри-тетш напрями шновацшно! д1яльност1 в УкраМ", "Про основш засади державно!' аграрно! пол1тики до 2015 року", Державна цшьова програма розвитку укра-шського села на перюд до 2015 року, яка затверджена постановою Кабшету Мь н1стр1в Украши.
Св1товий досввд свщчить, що одним з основних шдходав до шдвищення рiвня ефектпвносп виробничого процесу на шновацшнш основ1 е створення кластер1в, у межах яких вщбуваеться поеднання виробничих процесiв 1з науко-во-шновацшною д1яльн1стю 1 ят зарекомендували себе як активш " точки зрос-тання" економжи. Так об'еднання бшьш ефективно 1 рацюнально використову-ють наявний каштал; допомагають членам кластера економно витрачати ресур-си та полегшують 1м доступ до шдив1дуально недоступних цшностей (техноло-гш, рщккних матерiалiв, управлшського досвщу); контролюють цшеспрямова-шсть та стратепчшсть використання залучених ^естицш; подiляють ринок на сегменти; створюють новi фiрми; прискорюють впровадження нових техноло-пчних процесiв; оптимально розподiляють прибутки i витрати мiж членами кластера. З огляду на це, важливе завдання е створення умов для здшснення ефективного технологiчного забезпечення виробничого процесу аграрних шд-приемств.
Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй. Проблеми щодо покращен-ня функцiонування аграрно! галузi на основi iнновацiйного пiдходу не залиша-ються поза увагою вчених. Так, у роботах П.Т. Саблука, М.Ф. Кропивка, Г.К. Броншпака та шших авторiв акцентуеться увага на тому, що основними факторами, якi перешкоджають iнновацiйному розвитку аграрного сектору, е недостатня пiдтримка дiяльностi пiдприемств з боку держави. Звертаючись до проблематики розвитку кластерiв, варто зазначити, що цими питаннями займа-лись М. Войнаренко, С. Соколенко, М. Малий, М. Портер, Т. Андерсон, Л. Марков, 6. Безвушко, М. Долтнш, З. Варналш, О. Длугопольський, С. Мак-сименко, О. Мiгранян, П. Гудзь, С. Романюк та iншi вченi, у працях яких ввдоб-ражаються теоретико-методологiчнi засади конкурентного кластерного розвитку: визначення та характерш риси, складовi структурнi елементи, висвгглюють-ся проблеми та накреслюються шляхи !х вирiшення. Проте в науковiй лггерату-рi слабо висвiтлено питання впровадження кластерного шдходу в процес шно-вацiйного розвитку аграрно! галуз^ що зумовлюе важливiсть та актуальнкть теми нашого дослiдження.
Мета та завдання роботи. Виходячи з потреби дослщження шнова-цiйного розвитку галузей економжи, метою роботи е визначення особливостей аграрних кластерiв, а завданням - пошук шляхш iнновацiйного оновлення аг-рарно!' галузi на основi кластерного пiдходу в Украíнi.
Виклад основного матерiалу. Згiдно зi Законом Украши "Про iннова-цiйну д^яльнкть", iнновацií' - новостворенi (застосованi) i (або) вдосконаленi конкурентоспроможнi технологи, продукция або послуги, а також оргашза-цiйно-технiчнi рiшення виробничого, адмiнiстративного, комерцшного або ш-шого характеру, що iстотно полiпшують структуру та яккть виробництва i (або) соцiальноí' сфери [6].
1нноващя - це кшцевий результат iнтелектуальноí' дiяльностi (наукових вдей, науково-технiчних дослiджень) у виглядi принципово нового об'екта, що знаходить реалiзацiю в тiй або iншiй сферi життедiяльностi людини; сприяе за-доволенню потреб ринку i замовника; що приносить позитивний сощально-еко-номiчний ефект. Специфжа iнновацií' як ново!' продукцп i як послуги визна-чаеться такими властивостями: високим ступенем невизначеносп пiсля отри-мання кiнцевого науково-техшчного результату або послуги; особливим характером фшансування, пов'язаним iз ризиком тимчасового розриву мiж витратами на створення iнновацií' i доходами, що отримують внаслiдок ц реалiзацií'; невиз-наченим характером попиту, через що пропозищя iнновацií' на ринку повинна ввдгравати активну роль.
Загалом для аграрних тдприемств впровадження iнновацiй у виробниц-тво - це насамперед:
• впровадження нових технологiй виробництва сшьськогосподарсько! сировини в рослинництвi та тваринництвц
• застосовування нових бшьш продуктивних порiд у тваринництвi та нових сорив рослин у рослиннищш, бшьш продуктивних та стшюших до хвороб та нес-приятливих природно-клiматичних проявiв;
• використання бютехнологш, що дають змогу отримати новi продукти бiльш якiснi, що мають оздоровчий та профiлактичний ефект;
• застосування нових технiчних засобiв та технологш обробiтку грунту, очищения та збертання сировини;
• застосування енергозбертаючих технологiй;
• застосування еколопчних iнновацiй, якi вiдповiдно дають змогу збшьшити вро-жайнiсть культур, продуктивтсть худоби, мiнiмiзувати втрати та убезпечити навколишне середовище [3].
Ведучи мову про шновацшне оновлення аграрно!' галузi на основi кластерного шдходу, передусш варто розглянути розумiння поняття "кластер". З ан-глшсько!' мови термiн "cluster" перекладаеться як гроно, букет, щiтка або як група, скупчення, зосередження (наприклад людей, предмепв), або як бджоли-ний рш, буквально - "зростати разом". Тобто характерною ознакою його сут-носп е об'еднання окремих елеменпв (складових часток) у едине щле для вико-нання певно!' функцп або реалiзацií' певно!' мети. Подiбне значення вкладаеться i в економiчний змiст цього слова. Бiльшiсть захвдних та вiтчизняних вчених виз-начають кластер як географiчну концентрацiю подiбних, сумiжних або додатко-вих шдприемств з активними каналами для бiзнес-трансакцiй, комунiкацiй та
дiалогу, що подшяють спецiалiзовану шфраструктуру, робочi ринки та послуги, та мають сшльт можливостi або загрози [5].
Одним iз науковцiв, у чшх до^дженнях грунтовно дослiджено питания щодо формування та функцдонування кластерiв, був Майкл Портер. Вш зазна-чав, що "чим бшьше розвиненi кластери в окремш краíнi, тим вище в цш краíнi р1вень життя населення i конкурентоспроможнiсть компанiй" [3]. Щд "кластером" вiн розумiв об'еднання взаемопов'язаних i взаемодоповнювальних шд-приемств, органiзацiй, установ i пов'язаних з ними за географiчною й функщ-ональною ознаками органiв державного управлшня, наукових закладiв, рiзних iнфраструктурних складових, працюючих на певнiй територií, з певною метою. Взагалi, у процес наукових пошукiв Портер дав аж п'ять визначень кластера, кожне з яких доповнювало одне одного, водночас розкриваючи рiзнi аспекти цього поняття.
Аналiз визначень "кластера", сформульованих авторами краш СНД (на-самперед Росií, Украши й Казахстану), яю будуються переважно на теорп М. Портера, змушуе зробити такий висновок: однозначносп й визначеносп з цього питання немае. 1х поеднують тшьки двi загальних умови: географiчно компактне розташування i спецiалiзацiя.
Найбiльш узагальнено кластери можна визначити як групи незалежних компанiй та асощйованих iнституцiй, яш:
• ствпрацюють та конкурують;
• географiчно зосереджет в одному чи у сусщтх регiонах (навiть якщо кластер охоплюе кiлька краш);
• спецiалiзуеться у конкретнш сферi дiяльностi, пов'язанi спшьними технолоп-ями та навичками;
• традицшт або iнновацiйнi; бiльшiсть кластерiв базуються на традицiйних заходах;
• шститущонатзоват (е пiдроздiл з управлшня кластерами) або нешститущона-лiзованi [7].
Аналiз усiх аспектiв поняття кластера дае змогу трактувати аграрний кластер як форму штеграид взаемопов'язаних та взаемодоповнювальних суб'ектав господарювання аграрно!' галуз^ банкiвського сектору, мiсцевих орга-шв влади та управлiния, об'ектав шфраструктури, наукових закладiв, якi пов'язанi спшьними технологиями та навичками, сшвпрацюють у визначеному напрямi з приводу виробництв конкурентоспроможно!' продукцií на основi по-годжено! стратегií розвитку, яка спрямована на реалiзацiю iитересiв кожного з учаснитв. Особливiстю кластерно1 органiзацií виробництва е те, що основна частка прибутку вiд реалiзацií продукцií залишаеться не у виробникiв кiнцевоí продукцц (як це було i е значною мiрою нинi в усх iнших виробничих структурах), а кожен з учасниюв одержуе прибуток, що еквiвалентний його витратам.
Аграрш кластери, як показала свiтова практика, е найбшьш ефективною формою оргашзацц сшьськогосподарського виробництва. Наприклад, у Дани агропромисловий комплекс за обсягами виробництва перевищуе всi разом узятi iншi сектори економiки i е ключовим iз позииiй споживчого ринку й ^ести-цiйного потенщалу. Особливу роль у ньому вiдiграе молочний сектор, що включае власне тваринництво, сервк, дослiдницькi центри та постачальниюв
технологш i устатковання. Датська Рада з розвитку бiзнесу, що координуе прог-рами кластеризацл, iнiцiювала розробки у цш галузi, пiдключивши державнi ре-сурси Мiнiстерства бiзнесу й промисловосп, Мiнiстерства наукових досль джень, Мшктерства освiти та Мiнiстерства працi [1].
Водночас в УкраМ поки що кнують лише зародки аграрних кластерiв, де iнтеграцiйнi процеси були шщшоваш спiльним пошуком зовнiшнiх ринкiв збуту. Так, стршке зростання експорту кавушв з 2004 р. зумовлено виключно кооперацiею кiлькох фермерш iз Херсонсько! областi, якi створили кооператив i сшльними зусиллями розробили зовнiшнiй збутовий канал. Вже у 2008 р. стало вщомо, що фермери Херсонщини починають новий проект - експорт у краши бвропейського Союзу еколопчно чистих безкiсточкових кавунiв [1].
На наш погляд, кнують причини, ят перешкоджають створенню шнова-цiйно оркнтованих кластеров в аграрнiй галузi Украши:
• вiдсутнiсть розумiння сутностi та переваг кластерного тдходу з боку держави та вщсуттсть пiдтримки кластерних iнiцiатив з боку державних та мкцевих ор-ганiв влади;
• недостаттсть законодавчих i нормативно-правових докуменив, що регулюють iнновацiйну д1яльтсть;
• низька культура виробництва, несприйнятливють тдприемства до нововведень;
• тривалi термши окупностi нововведень - реальнi вигоди вщ розвитку кластера з'являються тшьки через 5-10 рокiв;
• високий економiчний ризик кластерних формувань;
• низький шновацшний потенцiал аграрних тдприемств;
• недостатньо широкий доступ аграрних тдприемств до шформацп про новi технологи, про ринки збуту;
• нерозвинетсть iнновацiйноí iнфраструктури в аграрнш сферi. Враховуючи зазначенi причини, шновацшне оновлення аграрно! галузi
на основi кластерного пiдходу вбачаемо здшснювати за такими напрямами:
• стимулювати модернiзацiю аграрного виробництва на рiвнi держави та на рiвнi мкцевих органiв влади;
• сформувати спещальну законодавчу базу щодо формування аграрних кластерiв та вдосконалити наявну;
• заохочувати економiчними стимулами шдприемщв до участi в робоп агропро-мислових кластерiв;
• сформувати вщповщну iнновацiйну iнфраструктуру розвитку аграрного ринку;
• стимулювати доступ аграрних шдприемств до шформацп про новi технологи, про ринки збуту.
Важливо розумiти, що кластеризащя дае змогу виробникам аграрно! продукцп не тшьки сшльно просувати свою продукцда, а й формувати ефектив-ну систему маркетингового забезпечення дiяльностi кожного пiдприемства. Тому через ввдсутнкть основних методологiчних та нормативних засад функщ-онування аграрних кластеров на сьогоднi iснуе потреба пошуку шляхiв !'х розвитку та ефективного функцiонування. На наш погляд, для розвитку аграрних кластерiв на територц Укра!'ни необидно здiйснити таю до:
1) прийняти Нацiональну програму розвитку аграрних кластерiв, якою варто регламентувати напрями державно!' шдтримки розвитку зазначених угрупо-вань та визначити державш органи влади, вiдповiдальнi за щ дп;
2) ухвалити спецiальний Закон "Про аграрнi кластери" та внести вiдповiднi поправки до Закону "Про шновацшну дiяльнiсть", якими потрiбно чiтко регламентувати поняття аграрного кластера в контекст iнновацiйного роз-витку аграрно'1 галузi та основних засад його функцюнування на територн Украши. У цьому ж руаш необхiдно розробити та прийняти тдзаконш нор-мативно-правовi акти центральних та мюцевих органiв влади, як1 визнача-тимуть методологiчну та органiзацiйну базу функцюнування аграрних класт^в;
3) сформувати мережу шформацшних та консультацiйних структур, яы забез-печать пiдтримку створення аграрних кластерiв i дадуть змогу отримати необхвдш консультацн щодо функцюнування таких структур;
4) забезпечити створення системи навчання фахiвцiв, орieнтованих на створення i змiцнення нових аграрних кластерних систем, що враховують спе-цифiку, потреби i перспективи розвитку аграрно'1 галузi;
5) всебiчно й об'ективно вивчати передовий свгговий досвiд формування кластерних структур в аграрнш галузi економiки, зокрема стосовно створення нових робочих мкць, шдвищення продуктивностi працi та впровадження дieвих форм мотивацн працi.
Зазначеш напрями розвитку аграрних кластерiв на територп Украши покликанi сприяти шдвищенню конкурентоспроможностi аграрних шд-приемств як на загальнодержавному, так i на регюнальному рiвиях, а також покращувати результативнiсть 1х функцiонувания. Як свдаить свiтовий досвiд, кластерний варiант оргашзацц та управлiния процесом розвитку сощально-еко-номiчних вiдносин у селi дае змогу шднести р1вень життя населення на сшьсь-ких територiях. Основою розв'язання цiеí задачi повинно стати сощальне партнерство всiх ддачих у сiльськiй мiсцевостi структур (як у сощальнш, так i в матерiальних сферах). Свiтовий досвiд дае шдстави зробити висновок про те, що застосування кластерних структур в агропромисловому виробництвi Украши дасть змогу перейти в аграрному секторi до сталого економiчного розвитку виробництва [2].
Висновки та перспективи подальших розробок. Свiтовий економiч-ний досвщ останнiх десятилiть пiдтверджуе, що для розвитку аграрно1 галузi Украши на iнновацiйнiй основi необхiдно використати практику розвитку висо-коефективних кластерних структур як територiальних об'еднань взаемозалеж-них пiдприемств. Впровадження кластерних технологш об'еднання пiдприемств в аграрнiй сферi буде сприяти зростанню д1лово1 активносп пiдприемницьких структур, полiпшенню iнвестицiйного клшату, розвитку в них соцiальних, еко-номiчних, iнформацiйних та iнтеграцiйних систем, що, своею чергою, неодмш-но дасть шпульс для бiльш штенсивного розвитку аграрного пiдприемниитва. Кластернi моделi можуть стати одним з ефективних засоб1в формування конку-рентних переваг втизняних аграрних пiдприемств, пiдвищения ефективносп виробництва за рахунок вертикально1 та горизонтально1 iитеграиií окремих га-лузей i пiдприемств, впровадження iнновацiй у виробничий процес i на цш ос-новi - забезпечення сталого розвитку вае1 економiки кра1ни.
Лггература
1. Артюх Т.О. Маркетингове забезпечення дiяльностi п1дприемств на овочевому ринку в структур1 кластерних формувань / Т.О. Артюх // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 3. - С. 144-148.
2. Бакум В.В. Самооргашзащя в агропромислових регюнальннх кластерах / В.В. Бакум // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 1. - С. 21-27.
3. Напрна Л.В. 1нновацц як умова формування конкурентних переваг шдприемства / Л.В. Нагрна. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/2_ANR_2010/Econo-mics/6_55803.doc.htm.
4. Портер М. Международная конкуренция : пер. с англ. / М. Портер; под ред. и с предисловием В.Д. Щетинина. - М. : Изд-во "Междунар. отношения", 1993. - 896 с.
5. Поабник з кластерного розвитку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sme.-ukraine-inform.org.ua.
6. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua/cgi... /laws/main.cgi?.
7. Шрьодер Ж. Кластерний шдхщ у стратеги регюнального розвитку / Ж. Шрьодер // Мю-цевий та регiональний розвиток в Укралш: виклики та можливостi : зб. матер. Мiжнар. конф. - К. : травень 2005. - С. 30-42.
Смолинский В.Б. Инновационное обновление аграрной отрасли на основе кластерного подхода
Представлены понятие инноваций, их специфика и особенности в аграрных предприятиях. Рассмотрены теоретические подходы к определению сущности аграрных кластеров и представлены особенности этих группировок. Показан опыт функционирования аграрных кластеров в развитых странах мира. Проанализированы основные причины, сдерживающие развитие кластеров в аграрной отрасли экономики Украины. Предложены направления инновационного обновления аграрной отрасли на основе кластерного подхода в Украине. Обоснована необходимость определенных действий, необходимых для развития аграрных кластеров на территории Украины.
Ключевые слова: аграрная отрасль, кластеры, инновации, аграрные предприятия, инновационное обновление.
Smolinskyy V.B. Innovative renewal of agrarian branch on the basis of the cluster approach
The concept of innovation, their nature and their characteristics in agrarian enterprises are presented. Theoretical approaches to the definition of agrarian clusters and are the features of these groups are considered. The experience of the functioning of agrarian clusters in the developed countries of the world is shown. The main reasons hampering the development of clusters in the agrarian sector of Ukraine's economy is analyzed. The directions of innovative renewal of the agrarian sector on the basis of the cluster approach in Ukraine are offered. Need for certain actions required for the development of agrarian clusters in the territory of Ukraine are substantiated.
Keywords: agrarian branch, innovation, clusters, agrarian enterprises, innovative renewal.
УДК 330.341 Доц. Т.А. Городня, канд. екон. наук;
магктрант Г.А. Гриншпун - Львiвська КА
ВПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1Й У Д1ЯЛЬН1СТЬ
пщприемствА
Проведено аналiз дослщжень шновацшно! дiяльностi; розглянуто важливють ак-тивiзацil шновацшно! дiяльностi; дослщжено шновацшнш потенщал шдприемства; проведено анал1з шновацшно! дкльност обраного шдприемства; представлено складо-вi шновацшно! дшльност за п'ять роюв; розраховано ризиковють шновацшно! дшль-ност та ймовiрнiсть ризику шновацшного проекту.
Ключовi слова: шновацп, дiагностика, шновацшний потенщал, структура, показ-ники, ризик шновацшно! дшльностг
Постановка проблеми. На сучасному еташ важливу роль в розвитку на-цюнально1 економжи ввдграють шновацп. Впровадження та застосування шно-
