CC BY
17
системи контролю якост було включено найбiльшi аудиторськ фiрми Укра-1ни, то результати свщчать, що тiльки менше половини провщних аудиторсь-ких фiрм впроваджують систему контролю якостi надання аудиторських пос-луг. У сучасний перюд необхiдно переосмислити роль аудиту в сусшльста в бiк надання рiзнобiчноi та професшно! допомоги представникам бiзнесу. I в реашзаци ще! допомоги дуже важливу роль вщграе яюсть аудиту.
Забезпечення якостi - це основний професшний принцип, який дае га-рантiю громадськостi та наглядовим органам у тому, що аудитори та аудиторсью фiрми у сво!й робот дотримуються встановлених стандар^в аудиту та етичних норм. Водночас забезпечення якост стимулюе професiоналiв удосконалювати свою роботу i гарантуе розвиток аудиторсько! дiяльностi на перспективу.
Впровадження системи зовшшнього i внутрiшнього контролю якосп аудиторських послуг е найактуальнiшим завданням сучасного незалежного аудиту в Укра1ш. I такий контроль повинен охоплювати всi аспекти процесу аудиту.
Лггература
1. Закон УкраТни "Про аудиторську дiяльнiстьм вiд 22 квггня 1993 р., № 3125-XII.
2. М1жнародн1 стандарты аудиту, надання впевненосп та етики. - К. : Вид-во АПУ, 2007. - С. 23-32.
3. Положення про зовшшш перевiрки системи контролю якостi створених аудиторсь-кими фiрмами та аудиторами вщповщно до професiйних стандартiв, законодавчих i норма-тивних вимог вщ 23 кв1тня 2009 р., № 201/4.
Гончарук С.М., Шот А.П. Контроль качества аудиторских услуг
Проанализирована система качества аудиторских услуг в Украине и внешние проверки деятельности аудиторских фирм. Установлено, что внедрение системы внешнего и внутреннего контроля качества аудиторской услуги является самым актуальным заданием современного независимого аудита в Украине. Такой контроль должен охватывать все аспекты процесса аудита.
Ключевые слова: независимый аудит, система контроля качества, внешние проверки, обеспечение качества, политика и процедуры контроля качества.
Goncharuk S.M., Shot A.P. Audit services quality control
Were analyzed the system of quality control of audit services in Ukraine and external inspections of audit firms. It is set that introduction of the external and internal checking of quality of public accountant favour system is the most actual task of modern independent audit in Ukraine. Such control must engulf all aspects of process of audit.
Keywords: independent auditing, quality control, external audit, quality assurance, policy and quality control procedures._
УДК 658.8 Acnip. Г.В. 1ванченко - RbsiscbKa КА
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РЕГ1ОНАЛЬНО1 АГЛОМЕРАЦ11 "ДРОГОБИЧЧИНА" ЯК АГЛОМЕРАТИВНОГО КЛАСТЕРА
Запропоновано стратегию кластеризацп регионально! агломерацп "Дрогобиччи-на", визначено прюритетш напрями дiяльностi регюну, обгрунтовано кластерш мо-делi розвитку рекреацшно'!, осв^ньо'!, медично!, аграрно!, хiмiко-технолоriчноi та машинобудiвноi сфер регюну.
Ключовi слова: стратепя кластеризацп, региональна агломеращя, кластерш модели галузi регюну.
Вступ. Кластери як штегроваш утворення шдприемств, фiрм, оргаш-зацiй, установ, дiяльнiсть яких знаходиться в однш сферi 6i3Hecy, е глобаль-ним явищем. Вони юнують у розвинених крашах, у крашах, що розвивають-ся, та у крашах з перехщною економжою. Досвiд зарубiжних краш свiту свщ-чить, що кластери сприяють регюнальному розвитку. Зокрема, використання кластерiв як форми сшвпращ пiдприемств та оргашзацш регiону дасть змогу: пiдвищити ефектившсть формування й використання людського, шнова-цiйного, iнвестицiйного, виробничого та торговельного потенщалу; стабшзу-вати зв'язки мiж учасниками кластера, що пiдвищуе конкурентоспроможшсть продукцiï та об'ективно полегшуе можливють виходу вiтчизняних товарови-робникiв на внутршш та зовнiшнi ринки; створити додатковi робочi мiсця та можливост щодо пiдготовки нових квалiфiкованих робггниюв i пiдвищення квалiфiкацiï працiвникiв. Тому в основу методологи побудови моделей штег-раци iнновацiйних структур в економжу регiонiв пропонуемо покласти кластеры моделi. Кластернi моделi [2, 7] стали сьогодш ефективною оргашза-цiйною формою iнтеграцiï суб,ектiв господарювання за географiчною озна-кою з метою об'еднання зусиль у певнш сферi дiяльностi для отримання си-нергетичного ефекту, конкурентних переваг, активiзацiï економiчного та ш-новацiйного розвитку.
Постановка завдання. Запропонувати стратегш кластеризаци регь ональноï агломерацiï "Дрогобиччина", визначити прюритетш напрями дiяль-ностi регюну, обгрунтувати кластернi моделi розвитку рекреацшно1", освiтньоï, медично1', аграрной хiмiко-технологiчноï та машинобудiвноï сфер регiону.
Основна частина. Формування стратеги кластеризаци регюнально1" агломераци "Дрогобиччина" неможливе без врахування юнуючих проблем теперiшнього розвитку Дрогобиччини. Територiя Дрогобиччини становить 121 тис. га, 23 % яко1' займае прська частина - зона районiв Карпат iз значни-ми рекреацiйними ресурсами, люовим фондом 39 % територи, унiкальними зразками флори i фауни, сприятливими природно-кшматичними умовами. Все це зумовлюе прiоритетним напрямом дiяльностi регюну обрати розвиток рекреацшно1" сфери, забезпечення комплексного виршення прiоритетних проблем розвитку курортних зон регюну, розвитку туристично1' шфраструк-тури, пiдвищенню ефективностi використання наявних рекреацшних ресур-сiв, шляхом створення регюнально1" рекреацiйноï iнновацiйноï системи (Р1С) як регiонального рекреацiйного кластера [7]. На цей час уже створено "Ку-рортополю Трускавець", агенщю iнновацiйного розвитку сiльського туризму, ведуться роботи щодо створення регюнального рекреацшного бiзнес-iнкуба-тора та надання шновативност розвитку курорту "Схiдниця", шляхом тран-сформацiï його у рекрополiс як рекреацшно1" iнновацiйноï структури з вщпра-цювання та реалiзацiï iнновацiй кшматобальнеолопчного оздоровлення дь тей. Створення рекрополюу "Схiдниця" дасть змогу вiдкрити Схщницю не лише для iнвестицiй, як на цей час надходять до курорту, але й для рекреацшних шновацш, зорiентованих на ефективне оздоровлення дггей винятко-во природними чинниками, наявними у Схщнищ.
Розвиток рекреацшно1" iнновацiйноï системи Дрогобиччини залежить вiд ïï iнтеграцiï в горизонтальш та вертикальнi iнновацiйнi цикли, взаемоди
мiж рiвнями Карпатсько! рекреацшно! шновацшно! системи, яку пропо-нуеться моделювати [7] у виглядi кластерной територiально-iерархiчноl модели як одного з рiзновидiв мережних моделей, складовими яко! можуть бути регюнальш рекреацiйнi iнновацiйнi системи, що належать УкраАт, Польщi та шшим крашам Карпатсько! рекреацшно! зони.
Особливий штерес у дослiдженнi процесiв побудови кластерних моделей територiальних шновацшних структур зумовлюе дослiдження проблем створення репональних освiтнiх iнновацiйних систем, оскшьки, з одного боку, вщ рiвня розвитку освггаьо! галузi безпосередньо залежить розвиток ш-ших галузей регюнально! економiки, а з шшого - у Дрогобицькому регiонi, через наявшсть педагогiчного унiверситету, е достатнш освiтнiй шнова-цiйний потенцiал та вщповщна освiтня iнновацiйна культура.
Тому як приклад побудови репональних галузевих шновацшних систем обрано створення освггаьо! шновацшно! системи Дрогобиччини, яка мо-же бути побудована у виглядi мережно! моделi - освггаього кластера [7], ку-ди входять: мiський вiддiл освiти м. Дрогобича з методичним шновацшним центром, мережа загальноосвптах навчальних закладiв, до яких належать школи, гiмназiя, педагогiчний лщей та мережа дошкiльних закладiв мюта Дрогобича i Стебника з банками освггшх iнновацiй; мiський вiддiл освгги м. Борислава з методичним шновацшним центром, мережа загальноосв^шх навчальних закладiв, до яких належать школи та гiмназiя, мережа дошкшь-них закладiв мiста Борислава з банками освггшх шновацш; мiський вiддiл ос-вгги м. Трускавця з методичним шновацшним центром, мережа загальноос-вiтнiх навчальних закладiв, до яких належать двi школи та навчально-вихов-ний комплекс, мережа дошкшьних закладiв мiста Трускавця з банками освгт-нiх шновацш; вщдш освiти Дрогобицького району з методичним шновацшним центром, мережа загальноосвпшх навчальних закладiв, до яких належать школи I, 1-11, 1-111 ступеня та школа для д^ей з вадами розвитку, мережа дошкшьних закладiв з банками освгтшх шновацш Дрогобицького району; регюнальш професшно-техшчш навчальш заклади; вищi навчальш заклади 1-11 рiвнiв акредитаци регюну; Дрогобицький державний педагопчний ушверси-тет iменi 1вана Франка, в структуру якого доцшьно залучити регiональний ос-вiтнiй бiзнес-iнкубатор.
Формування осв^ньо! шновацшно! системи Дрогобиччини пропо-нуеться проводити шляхом забезпечення динамiчностi потокам освгтшх шно-вацiй у регiон, шдвищення рiвня iнновативностi усiх освiтнiх установ реп-ону, становлення !х як шновацшних навчальних закладiв [7]. Характерною особливютю iнновацiйних навчальних закладiв е те, що вони впроваджують нововведення за власною iнiцiативою для задоволення зростаючих потреб учнiв, учителiв, батьюв, суспiльства загалом. Цi нововведення реалiзуються переважно завдяки внутрiшнiм резервам, на основi нових iдей i досягнень науки, вони рiзноманiтнi, приваблив^ перспективнi.
Активiзацiю шновацшно! дiяльностi у сферi освiти вбачаемо у тран-сформаци методичних кабiнетiв мiських вщдшв освiти у методичнi шнова-цшш центри. Вiдпрацювання стратеги iнновацiйного розвитку системи освь ти агломераци, проведення спшьних фундаментальних та прикладних досль
джень, розроблення нових методик та технологш навчання могли б здшсню-вати Львiвський нацюнальний унiверситет iменi 1вана Франка та Дрогобиць-кий державний педагопчний унiверситет iменi 1вана Франка разом з шститу-тами АПН Украши та НАН Украши.
Побудова освггньо1 iнновацiйноï системи агломерацiï сприятиме тран-сформацiï ycix навчальних закладiв регюну в шновацшт навчальнi заклади, для яких характерним е те [6, 7], що учень, клас - суб'екти дiяльностi, а об'ект управлшня - педагопчна ситуацiя. Результати навчального процесу - активна, шщативна, розвинена, розкрiпачена особистiсть, яка вiрить собi, впевне-на у власнш правдi, життездатна.
Для вiдпрацювання та реалiзацiï iнновацiйноï полiтики щодо розвитку медичноï сфери агломерацiï доцiльно було б при медичних об'еднаннях мют агломерацiï органiзувати iнновацiйнi пiдроздiли. 1нновацшна дiяльнiсть заз-начених структур могла б штегруватись з дiяльнiстю лшувальних пiдроздiлiв курортополiсу Трускавець та рекрополюу Схiдниця, медичних вишiв Украши, iнститутiв Нацiональноï академiï медичних наук Украши та медичних структур зарубiжних краш. Медичну шновацшну систему Дрогобиччини пропонуеться будувати на основi юнуючих у регiонi медичних установ [12].
Надзвичайно актуальною проблемою у регюш е забезпечення шнова-цiйного розвитку архiтектурно-будiвельного та автодорожнього комплексiв, комплексу ландшафтно1' архiтектури та озеленення агломераци, паркового мистецтва, оскшьки освоення та ефективне використання рекреацшних ре-суршв перебувае в безпосереднiй залежностi вщ 1'хнього рiвня розвитку. Розвиток архiтектурно-будiвельного та автодорожнього комплексiв, комплексу ландшафтно1' архiтектури та озеленення мають надзвичайно великий вплив на швестицшну привабливiсть рекреацiйних регiонiв щодо побудови сучас-них оздоровчих та реабштацшних комплексiв, впровадження новiтнiх науко-мютких технологiй за всiма напрямами дiяльностi цих комплексiв, шдвищен-ня ix економiчноï та оздоровчо1' ефективностi.
Таким чином, створення арxiтектурно-будiвельного кластера та вщпо-вiдного технопарку на Дрогобиччиш (де iнновацiйну полiтику виробляли б: 1нститут арxiтектури Нацiонального унiверситету "Львiвська полiтеxнiкам, Львiвський лiсотеxнiчний унiверситет, Державний шститут "Мiстопроект", Львiвська академiя мистецтв тощо) дасть змогу: здiйснювати проектування будiвель, забезпечити необxiдним науково-методичними основами i практич-ними проектними виршеннями специфiчниx (наприклад, з рекреацiйноï точки зору) i складних будiвель; пiдвищити конкурентоспроможнiсть будiвниц-тва як одно1' з основних капiталотворчиx галузей економiки, вiд стану розвитку яко1' залежить якiсний життевий рiвень суб,ектiв господарювання i насе-лення регюну; активiзувати iнновацiйно-iнвестицiйну дiяльнiсть та приваб-ливiсть будiвельного комплексу регюну; шдвищити кiлькiсть впроваджень нових технологш, як за останнi десять роюв рiзко скоротились, хоча кшь-юсть освоених нових видiв продукци значно зросла.
Розвиток рекреацшно1" сфери агломераци, ïï iнтеграцiя в економiку регюну, вимагае ефективного розвитку процешв виготовлення, перероблення, збереження i транспортування еколопчно чисто1' сiльськогосподарськоï про-
дукцiï. Це зумовлюе створення у регюш аграрного кластера, серцевиною яко-го Mir би бути агротехнопарк, який виршував би проблеми шновацшного розвитку аграрного комплексу.
1нновацшну полiтику щодо розвитку вЫх сфер дiяльностi аграрного комплексу могли б вщпрацьовувати науковцi наявних у Львiвськiй обл. на-уково-дослщних iнститутiв Нацiональноï академiï аграрних наук Украши, Нацiональноï академiï наук Украши, Львiвського аграрного унiверситету, Львiвськоï академи ветеринарно!" медицини, Львiвського НУ iм. 1вана Франка, Нацiонального техшчного унiверситету мЛьвiвська полiтехнiкам, Львiвсь-кого люотехшчного унiверситету, Дрогобицького державного педагопчного унiверситету iменi 1вана Франка та шших наукових установ Украши. Зазна-ченi iнституцiï могли б стати сшвзасновниками агротехнопарку, доцiльнiсть створення та розвитку якого не шдлягае сумшву.
Високотехнологiчний розвиток сiльського господарства та сшьсько1' промисловостi вiднесено до стратепчних та середньотермiнових прюритет-них напрямiв iнновацiйноï дiяльностi в Украïнi [3]. Актуальною стала проблема розроблення та впровадження шновацшно1' моделi розвитку аграрного сектору регюшв, особливо економiчно привабливих, багатих рекреацiйними ресурсами, до яких можна вщнести Дрогобиччину. Однак подальший розвиток рекреацiйного бiзнесу на Дрогобиччинi потребуе високотехнологiчного виробництва еколопчно чистих харчових продуктiв та продуклв з високими оздоровчими властивостями на основi овочевих та зернових культур. Постае також питання про виробництво продукци, яку у промислових масштабах взагалi неможливо виробляти, йдеться про виключно природнi профiлактичнi та вщновлювальш засоби, лiкарськi рослини. Таким чином, аналiзуючи аг-ропромислову шфраструктуру Дрогобиччини, можна дiйти висновку, що ю-нуюча ситуацiя в економщ регiону вимагае створення агропромислового кластера та агротехнопарку.
Агротехнопарк - це рiзновид наукового парку, який спецiалiзуеться на виробництвi сшьськогосподарсько1' продукцiï, застосовуючи iнновацiйнi технологи. Фундаментальною особливiстю агротехнопарку як наукового парку, е його широка сшвпраця з вищими закладами освiти (ВЗО) i науково-дослщ-ними iнститутами, як готують для парку висококвалiфiкованi кадри й гене-рують новi технологи. ВЗО розглядають агротехнопарк як шструмент ïx глибшого залучення у наукомюткий бiзнес. Така органiзацiя прокладае широкий шлях випускникам у промисловють та шдвищення 1'х мотивацiï до само-навчання. G багато прикладiв, коли ВЗО стае спiвзасновником агротехнопарку, шдкреслюючи свою значущiсть у регюш.
У випадку прямо!, чи через агентство з розвитку, участ мюцево! адмь нiстрацiï, на агротехнопарк дивляться з погляду його впливу на регюнальний економiчний розвиток. Передбачаеться, що агротехнопарк створить науко-мютю фiрми, якi розширять наявну у регюш iндустрiальну базу. Ще одна можливють полягае у тому, що агротехнопарк генеруватиме iдеï, якi зможуть вщкрити новi перспективи наявним у регюш шдприемствам. Банки та iншi фiнансовi iнститути, як спiвзасновники, знайдуть новi можливостi для швес-тицш [1].
Дiевiсть i ефектившсть агротеxнопаркiв яскраво демонструе зарубiж-ний досвiд. Наведемо як приклад сферу дiяльностi "Агрополiса - АРС" Фш-лянди в галузi нових методiв i теxнологiй [7, 13]: оптимальна уташзащя хар-чових продукпв (наприклад, збереження харчових продуктiв за допомогою бактерiй молочно1' кислоти); максимально повна уташзащя сшьськогоспо-дарських продукпв; пiдвищення конкурентоспроможностi малих i середшх фiрм, сприяння новим пiдприемцям, зайнятим у сферi нових теxнологiй та нових продукпв, а також проведення маркетингу; збшьшення ступеня та дь апазону перероблення первинних сiльськогосподарськиx продукпв, диверси-фiкованостi асортименту отримуваних харчових продукпв (наприклад, ви-робництво функцюнальних харчових продуктiв), що збiльшуе цшшсть i зна-чущiсть продуктiв i створюе новi робочi мiсця для мюцевого населення; використання сприятливих характеристик мюцевих харчових продуктiв, що здшснюють оздоровчий вплив на споживача (наприклад, xарчовi продукти з низьким вмютом шкiдливиx домiшок); розроблення нових (й удосконалення iснуючиx) теxнологiй упакування харчових продукпв, створення сшьсько-господарського дослщницького центру методiв збереження якост продукци i зменшення несприятливих впливiв пакувальних матерiалiв на стан навко-лишнього середовища; розроблення i впровадження еколопчно чистих мето-дiв, способiв i теxнологiй виробництва (наприклад, виробництво в замкнено-му циклi та ведення фермерського господарства з використанням тшьки орга-нiчниx добрив).
Зауважимо, що Дрогобицький район мае достатш умови для забезпе-чення йому стшкого розвитку, необxiднi передумови щодо створення агроп-ромислово1' iнновацiйноï структури на зразок агротехнопарку [7]. У заснуван-нi агротехнопарку мають брати участь ri органiзацiï, вiд яких у сукупносп за-лежить його створення та розвиток. Власне кажучи, агротехнопарк - це спшь-не шдприемство, створене на штересах його засновниюв. Кожен iз засновни-юв, природно, переслiдуе свою мету i свою вигоду, беручи участь у створенш агротехнопарку, але тiльки лише у такому складi кожен з них зможе досягти свое1' мети.
Внутршню структуру агротехнопарку можна умовно представити у виглядi двох частин: "ядра" i "оболонки" [7, 9]. "Ядро" агротехнопарку мю-тить у собг iнкубатор агробiзнесу; малi шдприемства i ферми з виробництва та перероблення сшьгосппродукци, якi вийшли з шкубатора агробiзнесу, в силу свое1' масштабностi, чи перейшли з регюну на територш агротехнопарку; дочiрнi пiдприемства великих фiрм. Усi малi й середнi пiдприемства та ферми, що входять у "ядро" агротехнопарку, е переважно шдприемствами ш-новацшними, реалiзуючими на практицi застосування високих технологш то-що. Тобто це зазвичай виробничi пiдприемства, що використовують високi технолог^' та рiзнi нововведення у свош дiяльностi.
В iнкубаторi агробiзнесу поселяються iнновацiйнi малi ферми i шд-приемства-початкiвцi, що мають потребу у свош шдтримщ саме на початко-вому етапi 1хнього становлення. Саме малi ферми i шдприемства, що перебу-вають в iнкубаторi агробiзнесу, отримують максимум шдтримки (фiнансовоï, матерiально-теxнiчноï, iнформацiйноï, юридично!, у галузi менеджменту i
маркетингу тощо) з боку команди менеджерiв та шших сервюних фiрм агротехнопарку.
До складу "оболонки" агротехнопарку входять сервiснi фiрми, що на-дають комплекс послуг фермам i шдприемствам, якi перебувають в "ядрi" агротехнопарку. Якщо в структурi, названо! агротехнопарком, нема "оболонки" або вона юнуе формально, то можна впевнено стверджувати, що це не агротехнопарк.
Малi ферми, що входять в "оболонку" агротехнопарку, прямо не пов'язаш з виробництвом i переробкою сшьськогосподарсько! продукци, але вони вщграють винятково важливу роль у тому, щоб ефективно дiяли вироб-ничi "ланки", що включають ферми, переробш пiдприемства, транспортнi i торговельнi шдприемства [13]. Наведемо сферу пiдтримки малих ферм i шд-приемств, яку мае сформувати у сшьськогосподарському регюш агротехнопарк, а саме: надання на пшьгових умовах виробничих та шших примщень, земельних дшянок малим пiдприемствам переробно!, харчово! промисловостi та сшьськогосподарським фермам; проведення маркетингових дослщжень i надання допомоги фермам i малим пiдприемствам, що оселилися в агротехнопарку, у визначенш секторiв ринку або окремих груп споживачiв; шдго-товка фахiвцiв, насамперед менеджерiв i фiнансистiв для малих ферм i шд-приемств; надання допомоги малим фермам i пiдприемствам в отриманш ш-вестицiй, пiльгових кредилв, iншо! фiнансово! пiдтримки; консалтинг у рiз-них галузях; лiзинг устаткування, оргтехшки, транспортних засобiв тощо.
1нкубатор агробiзнесу поеднуе ферми сiльськогосподарського вироб-ництва, малi пiдприемства первинного перероблення сшьськогосподарсько! продукцi! i малi шдприемства з виробництва готово! продукци. 1нкубатор аг-робiзнесу агротехнопарку з'еднуе в едину економiчну мережу сшьськогоспо-дарське, переробне чи харчове виробництво. При цьому ферми i малi шдприемства в економiчнiй мережi взаемопов'язаш та взаемозалежнi одна вiд шшо!. Цi мережi виходять на вщповщш пiдприемства транспортного обслу-говування i безпосередньо на групи споживачiв внутрiшнього ринку, а також на зовшшнш ринок. Тобто, в агротехнопарку формуються також структури простого i складного сервюного обслуговування малих ферм i пiдприемств, розмiщених в iнкубаторi агробiзнесу. Це дае змогу, з одного боку, за допомо-гою малих ферм i пiдприемств переробно! i харчово! промисловостi здшсни-ти спецiалiзацiю, а з iншого - здшснити !хню кооперацiю в едину економiчну мережу в межах агротехнопарку, цим самим шби органiзувати низку коопе-ративiв з виробництва визначеного виду продукци (м'ясно!, молочно!, овоче-во! тощо), що задовольняе потреби рiзних груп споживачiв. Важливим тут е те, що з допомогою сервюних фiрм досягаеться формування сектора тд-приемцiв у агропромисловому комплексi, ведеться !хне навчання, перешдго-товка, надаються рiзнi консультацi! та послуги. Команда агротехнопарку ске-ровуе дiяльнiсть сервюних структур таким чином, щоб вони надавали шд-приемцям, фермерам послуги у галузi маркетингу та менеджменту, що зазви-чай е слабким мюцем у пiдприемцiв-початкiвцiв.
Оскiльки агротехнопарк мае справу з харчовою продукщею, то вш обов'язково мусить мати у своему складi структуру, яка проводила б сертифь
кащю готовоï продукци, оскшьки ця продукцiя здебшьшого надходитиме на оздоровчий ринок регюну, який штенсивно розвиваеться. Це також зумовлюе необхщшсть у наявностi в регюш наукомiсткиx аграрних теxнологiй - створення агротехнопарку.
В агротехнопарку працюють ферми i мат шдприемства, шдсумком дь яльностi яких е готова продукщя, що надходить безпосередньо на ринок, тому питанням реклами цiеï продукци агротехнопарк мае придшяти особливу увагу i надавати шдприемствам-виробникам допомогу в цiй невiд,емнiй справi рин-ковоï економiки. Тобто у межах агротехнопарку реашзовуватиметься завершений цикл: "виробництво сiльсько-господарськоï продукци - первинна пере-робка - виробництво готовоï продукци - збереження - транспортування - сер-тифiкацiя - реклама - реашзащя готовоï продукци". Новi технологи, якi буде генерувати агротехнопарк, поза сумшвом, здешевлять i збшьшать асортимент екологiчно чистоï продукци аграрного сектору, що позитивно позначиться на рекреацшнш привабливост регiону i для iнвесторiв, i для вщпочиваючих.
Агротехнопарк мае забезпечити iнтеграцiю i взаемозв'язок шд-приемцiв, що займаються виробництвом сiльськогосподарськоï продукци, ïï переробкою, поширенням та реалiзацiею. Таким чином, у сшьськогоспо-дарському регiонi формуеться економiчна мережа виробникiв сшьськогоспо-дар^^ продукци та ïï переробникiв. Така структура (кластер) сприятиме розвитку нового, шновацшного малого шдприемництва в агропромисловому секторi економiки регiону, забезпечить комерцiалiзацiю нововведень на осно-вi малих ферм i пiдприемств як найбшьш мобiльниx форм просування шнова-цш Особливо актуальним для нашого регюну продуктом агротехнопарку е технологи полшшення якост розвитку виробництва i способiв оброблення xарчовоï продукци, що виключають або зводять до мiнiмуму забруднення навколишнього середовища.
Зазначимо, що з допомогою агротехнопарку вщбудеться зближення теоретичного (науковщ), практичного (фермери) i ринкового (санатори i пан-сiонати Трускавця, Схщнищ та району) досвiду, що сприятиме швидшому й ефективнiшому виршенню проблем аграрного сектору регiону, значно ско-ротиться час переходу вщ теоретичного до практичного вирiшення аграрних завдань регюну, час просування товарiв на ринок.
Треба зауважити, що створення агротехнопарку може здшснюватись у контексп побудови iнновацiйноï моделi розвитку регiональноï агломерац^ "Дрогобиччина" як регiональноï мережi iнновацiйниx структур. Першими ш-новацiйними проектами, якi успiшно реалiзованi у регiонi, були: ЗАТ "Трус-кавецький валеологiчний iнновацiйний центр" та СЕЗ "Курортополю Труска-вець". На цей час уже створено Регюнальну агломерацш "Дрогобиччина" як асоцiацiю мют i територiальниx громад Дрогобиччини i ведуться роботи щодо створення вщповщного агротехнопарку, який, своею чергою, може стати каталiзатором позитивних змш у регюш, а саме [7, 9]: створення нових робо-чих мюць; розроблення i впровадження еколопчно чистих методiв, способiв i технологш виробництва; максимально повна уташзащя харчових та сшьсько-господарських продуктiв; шдвищення конкурентоспроможностi малих i се-редшх фiрм, сприяння новим пiдприемцям, зайнятим у сферi нових техноло-
гш i нових продукпв, а також проведення маркетингу; формування нового iмiджу регюну як територи, здатноï створювати, приваблювати i шдтримува-ти новi форми виробництва, у цьому аспект фундаментального значення на-буватимуть вишд навчальш заклади - генератори нових поколшь кадрiв, ефект досягнення цiлi, у виглядi ефективно працюючого агротехнопарку, ви-ходить далеко за межi цiеï структури, дозволяючи наявним у регюш шдприемствам стати субшдрядниками нових малих технолопчних компанiй, що множить вигоди i дае змогу промисловост регюну вийти на рiвень нов^шх технологiй i новоï квалiфiкацiï; замкнення на регюн технологiчних та шновацшних цикшв у аграрнiй i оздоровчш сферах з органiзацiею плiдноï спiвпрацi iз зарубiжжям.
Ефективний шновацшний розвиток рекреацiйноï сфери регiону бачи-мо в iнтенсифiкацiï iнновацiйноï дiяльностi на органiзацiйному й технолопч-ному рiвнях СЕЗ мКурортополiс Трускавець" через бшьш ефективне залучен-ня штелектуального потенцiалу Украши й зарубiжжя, у створенш рекрополь су Схiдниця та штеграци iнновацiйних i технологiчних процеЫв курортополь су Трускавець i рекрополюу Схiдниця, у вiдпрацюваннi оргашзацшно-право-вих та науково-технолопчних передумов формування регюнального рекре-ацiйного кластера, регiональноï рекреацiйноï iнновацiйноï структури як скла-довоï Карпатськоï мережi рекреацiйних iнновацiйних структур.
На наш погляд, агломеращя, особливо курорти Трускавець та Схщни-ця, мають стати мистецькими салонами европейського рiвня. Iнновацiйний, високопрофесiйний розвиток цiеï сфери агломераци можуть забезпечувати вщповщш iнновацiйнi структури сумiсно з провщними митцями регiону та Украïни, фахiвцями музично-педагогiчного факультету Дрогобицького державного педагопчного унiверситету iменi 1вана Франка, Львiвськоï академи мистецтв та Львiвськоï музичноï академи iм. М.В. Лисенка.
На територи Регiональноï агломераци "Дрогобиччина" зосереджено багато пiдприемств машинобудування, хiмiчноï промисловостi, полiгони твердих побутових вiдходiв Дрогобича, Стебника, Трускавця i Борислава, немало побутових шдприемств та погано обладнаних з саштарно-ешдемюло-гiчноï та екологiчноï точок зору установ торпвл^ якi створюють екологiчнi проблеми. Усе це вимагае належноï оргашзаци санiтарно-епiдемiологiчного та екологiчного монiторингу в агломераци, високих наукомiстких та безвщ-ходних технологiй з утилiзацiï заводських i побутових вiдходiв.
Забезпечення шновацшного розвитку хiмiко-технологiчним пiд-приемствам можна було б розпочати з ïхньоï трансформаци у вiдповiднi технопарки та шновацшш центри, iнновацiйнi процеси яких доцшьно було б ш-тегрувати у хiмiко-технологiчний кластер i по горизонталi - на мезорiвнi, i по вертикалi - з галузевими науковими, проектними i виробничими структурами, зi спорiдненими шдприемствами Украïни та зарубiжжя. Iнновацiйна дь яльнiсть зазначених технопаркiв та шновацшних цеи^в могла б замикатися на НВО "Синтез" (м. Борислав), хiмiчний факультет Львiвського НУ iм. 1вана Франка, 1нститут хiмiï та хiмiчних технологiй Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка", на проектнi та iншi установи регюну, Украши та за-рубiжних кра:^.
Виокремлеш проблеми зумовлюють пошук пiдxодiв до виршення таких завдань [4, 5, 7, 10, 11]: економiчного регулювання еколопчшстю техно-логiй пiдприемств; еколого-економiчнi дослiдження надзвичайних ситуацiй; оцiнка рiвнiв екологiзацiï теxнологiй пiдприемств на шновацшнш основi; уп-равлiння екологiчними ризиками шновацш; формування показникiв оцiнки еколого-економiчноï ефективностi пiдприемств; екологiчного монiторингу; еколопчного аудиту та екологiзацiï управлiння шдприемствами.
На iнтеграцiйнi процеси в агломераци мають неабиякий вплив шдприемства машинобудiвного комплексу, розташоваш на територи Дрогобиччини. ïxня частка становить 12,6 %, (враховуючи металурпю та оброблення меташв) iнфраструктури Львiвського регюну i можуть утворювати регюналь-ний машинобудiвний кластер [2]. В основу побудови iнновацiйноï моделi розвитку машинобудiвного комплексу Дрогобиччини пропонуеться покласти створення вщповщного технопарку, оскiльки вiдомо, що технопарк це мас-штабний шновацшний центр, основними функцiями якого е забезпечення умов максимально сприятливих для реалiзацiï науково-техшчних шнова-цiйниx проекпв. Створюються технопарки на базi наукових цеи^в (ушвер-ситетiв) та шдприемств, тому тут ми розглянемо перспективи створення тех-нологiчного парку, засновниками якого можуть виступити ТОВ "Ушверсаль-на бурова техшка", ВАТ "Дрогобицький машинобудiвний завод", АТ "Дрого-бицький завод автомобшьних кранiв", Фiзико-меxанiчний шститут iм. А.В. Карпенка НАН Украши, 1нститут iнженерноï меxанiки та транспорту Нацюнального унiверситету "Львiвська полiтеxнiка", 1нженерно-педагопч-ний факультет Дрогобицького державного педагопчного унiверситету iменi 1вана Франка та iншi [6, 7], якi, своею чергою, шляхом регiональноï iнтеграцiï машинобудiвниx iнновацiйниx i теxнологiчниx процесiв, можуть становити регюнальний машинобудiвний кластер.
Подальший розвиток технопарку передбачае залучення й шших шд-приемств та наукових цен^в, представникiв великого бiзнесу, що працюють у галузях високих машинобудiвниx теxнологiй, для здiйснення розробок ш-новацiйниx продуктiв та продукци, в основi яких лежать результати наукових дослщжень, проведених засновниками. Тому пропонуеться створення техно-логiчного парку, який штегрував би теxнологiчнi та шновацшш процеси ма-шинобудiвниx iнституцiй Регiональноï агломерац^ "Дрогобиччина", з по-дальшим випуском регiональноï конкурентоспроможноï та науком^^ про-дукц^, ефективним використанням наявних у регюш та за його межами ште-лектуальних ресурсiв у галузi машинобудування.
Таким чином, метою кластеризаци регюну, дiяльностi всix зазначених вище шновацшних структур агломерац^ мають стати: використання та розвиток наявного мистецького та науково-технолопчного потенщалу регюну, Украши та зарубiжжя; шдтримка малого пiдприемництва; залучення iнозем-них швестицш для стабiлiзацiï i подальшого розвитку виробництва наукомiс-ткоï продукци; розроблення та введення нових ресурсоощадних та еколопч-но чистих - безвщходних технологш; техшчне переоснащення i модершзащя пiдприемств; iнтенсифiкацiя виробництва та реалiзацiï конкурентоспромож-ноï на внутршньому i свiтовому ринках продукц^; насичення ринку регюну
та Украши товарами i послугами висо^ якост, шдвищення добробуту насе-лення агломераци. Тобто агломеращя, у нашому розумшш, - це агломератив-ний кластер, мережа шновацшних структур, штегрованих у регюнальну шно-вацiйну систему, яка вщпрацьовуе стратегiю ïx розвитку, здшснюе збалансо-ваний розподiл продуктивних сил, встановлюе прюритетшсть у ix розвитку, оргашзовуе взаемодiю iз зовнiшнiм середовищем, iнформацiйнi та техноло-гiчнi взаемини мiж суб'ектами пiдприемницькоï дiяльностi. Ус сфери дiяль-ностi агломераци мають розвиватись саме на iнновацiйнiй основь Всi установи агломераци мають бути шновацшними, якщо не за структурою, то хоча б за дiяльнiстю. Тшьки таким чином вони зможуть забезпечувати собi пос-тшний розвиток, бути конкурентоспроможними i на внутршньому, i на зов-шшньому ринках. Усi сфери дiяльностi агломераци мають знаходитись у го-ризонтальних та вертикальних iнновацiйниx циклах.
Управлшня iнновацiйною дiяльнiстю агломераци мае здшснюватись, не порушуючи принципи мiсцевого самоврядування, а навпаки, ефективно його використовуючи. Завдання та функци органiв управлшня агломеращею, якi не належать до завдань та функцш органiв мюцевого самоврядування, зак-рiпленi статутом агломераци. Предметом дiяльностi органiв управлiння агломераци та ïï iнновацiйниx структур е: проектування, будiвництво, експлуата-щя об,ектiв виробничого, теxнологiчного, наукового, освггнього та культурного призначення, мiжнародного спiвробiтництва та пiдтримки малого i се-реднього бiзнесу; органiзацiя впровадження нов^шх наукомiсткиx техноло-гiй, надання послуг з маркетингового обслуговування та прогнозування; створення iнформацiйноï шфраструктури, банку та баз даних наукових розробок, патеипв, "ноу-хау" та шновацш; оргашзащя та керiвництво роботою курЫв, семiнарiв, конференцiй, конгресiв та симпозiумiв, постiйниx та тимчасових виставок i ярмарок; надання консультацш, представницьких, посередницьких послуг з маркетингу п^^темни^^, фiнансово-економiчноï, науковоï сфер дiяльностi, на регюнальному, нацiональному та мiжнародному рiвняx; надання примщень пiд офiси, лаборатори та малi пiдприемства; органiзацiя i прове-дення науково-теxнологiчниx, санiтарно-епiдемiологiчниx, еколопчних, еко-номiчниx та iншиx видiв експертиз науково-теxнiчноï дiяльностi, iнвести-цшних та iнновацiйниx проектiв, пiдготовка до прийняття вщповщних рi-шень, висновюв та рекомендацiй, ïx наукового та теxнiко-економiчного обгрунтування; здiйснення зовнiшньоекономiчноï дiяльностi в порядку, пе-редбаченому законодавством Украши; надання посередницьких послуг та консультацш при створенш нових шдприемств рiзного рiвня органiзацiï, сприяння розвитку спшьних пiдприемств, асоцiацiй, акцiонерниx товариств, шновацшних структур на зразок технопарюв, теxнополiсiв, малих та середнix шновацшних структур, тимчасових колективiв з метою промислового впровадження шновацш; надання допомоги у пошуку потенцшних партнерiв, оцiнка ïx потенцiйниx науково-теxнiчниx можливостей з метою створення умов для економiчного i науково-теxнологiчного спiвробiтництва; здшснення усix ви-дiв рекламноï та видавничоï дiяльностi, розроблення та виготовлення реклам-ноï продукц^; репрезентування штереЫв агломерац^ та регiону пiд час розроблення та реалiзацiï спшьних ресурсозбершаючих та наукомiсткиx проектiв,
програм науково-техшчного, економiчного й iншого виду внутршнього i зов-нiшнього спiвробiтництва, зокрема мiжнародного; розширення контактiв з мiжнародними економiчними та науково-теxнiчними органiзацiями з питань, що вщнесеш до компетенци iнновацiйниx структур агломераци; сприяння у реашзаци заxодiв з пiдготовки та перешдготовки фаxiвцiв виробничоï та неви-робничоï сфер дiяльностi; органiзацiя та проведення iнвестицiйноï дiяльностi, залучення швестицш для пiдготовки та реалiзацiï шновацшних проектiв; створення iнформацiйниx систем та технологш для шдтримки виробничо^ не-виробничо1, науково", фiнансовоï та комерцiйноï сфер дiяльностi; створення консалтингових фiрм та служб, надання консультацiй при придбанш сучасних засобiв виробництва, обладнання та технологш, з лiзинговиx послуг; надання консультацшних послуг з iнновацiйноï дiяльностi та дiяльностi взагалi у сферi охорони здоров'я, екологи, ергономжи, органiзацiï виробництва; розроблення маркетингових та комерцшних прогнозiв, вивчення кон'юнктури свггового та внутрiшнього ринкiв; органiзацiя здшснення торгiвлi науково-теxнiчною про-дукцiею, шновацшними товарами та послугами; виконання комерцшних опе-рацiй за сферами iнновацiйноï дiяльностi агломераци на внутрiшньому та мiжнародному ринках; надання посередницьких та представницьких послуг, консультацш з питань правового забезпечення у сферi шновацшного шд-приемництва та пiдприемництва загалом, фiнансово-комерцiйноï дiяльностi для фiзичниx та юридичних ошб агломераци та за ïï межами; надання представницьких, консультацшних, агентних та посередницьких послуг украшсь-ким та шоземним юридичним i фiзичним особам; здшснення патентних пошу-юв, патентування винаxодiв, лщензування теxнологiй, захисту штелектуаль-ноï власностц операци з оформлення патентiв, "ноу-хау", шжишрингов^ ль зинговi, дилерськi, шновацшш, впроваджувальнi операц^, пов,язанi з ос-военням, виробництвом та збутом товарiв широкого вжитку; створення iнно-вацшно зорiентованиx засобiв масовоï iнформацiï, оргашзащя iнновацiйноï редакцiйно-видавничоï дiяльностi, комерцiйноï дiяльностi в галузi реклами iн-новацш, товарiв та послуг агломерац^; створення i оргашзащя нових робочих мюць, професшна орiентацiя, професiйний вiдбiр кадрiв для скерування ïx на подальше навчання, добiр кадрiв вiдповiдноï квалiфiкацiï для потреб агломераци та ïï зовшшнього середовища.
Для практичноï реалiзацiï зазначених завдань необxiдний висококваль фiкований кадровий потенцiал. До виршення цiеï проблеми пропонуеться за-лучати провщш вишi Украïни та зарубiжжя, вводити вiдповiднi спецiалiзацiï у Дрогобицькому державному педагопчному унiверситетi iменi 1вана Франка. З цiею метою у структурi Унiверситету вже створено спшьну кафедру економiчноï кiбернетики та шноватики МОН Украïни та НАН Украïни, спiльно з фаxiвцями НАН Украши розроблеш навчальнi плани та програми з основ iнновацiйноï дiяльностi та iнновацiйного менеджменту, апробацiя та впровадження яких вже пройшло в Ушверситеть Однак цього недостатньо, тут необхщна належна пiдтримка владних структур, сшвпраця з науковими та бiзнесовими колами усiеï Украïни та зарубiжжя.
Висновки. Кластеризацiя агломерац^, збалансування ïï розвитку ви-магають: проведення фундаментальних i прикладних дослiджень щодо вщ-
працювання стратеги шновацшного розвитку уЫх сфер дiяльностi агломераци, ïï кластеризацп; розроблення та реашзаци нових оргашзацшно-управ-лшських та правових меxанiзмiв регуляци розвитком агломераци; розроблення концепци та програми шновацшного розвитку економжи агломераци; створення репональних галузевих кластерiв, мережi iнновацiйниx структур; дослiдження iнновацiйно-iнвестицiйноï привабливост агломераци; розроблення та реалiзацiï iнновацiйно-iнвестицiйниx проектiв. Таким чином, штег-рацiйнi процеси на Дрогобиччинi сприятимуть створенню регiональноï шно-вацiйноï системи як агломеративного кластера, забезпеченню стшкого розвитку вЫх сфер дiяльностi регiону на основi iнновацiйноï модель
Лггература
1. Аллен Д. Технопарки: организация и управление / Д. Аллен, Т. Бродхерст. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.technopark.al.ru/tpark/technopark.zip
2. Волосюк М.В. Роль кластерiв у промислово-iнновацiйному розвитку регiонiв / М.В. Волосюк // Економша: проблеми теорп i практики: зб. наук. праць. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ, 2006. - Т. IV, № 213. - С. 1255-1263.
3. Закон УкраТни "Про прюритетш напрямки шновацшнот дiяльностi в Украш" вiд 09.02.2006 р., № 3421-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kiev.rada.ua.
4. Одрехивский Н.В. Эколого-экономические проблемы создания химико-технологических инновационных структур / Н.В. Одрехивский, М.М. Бабяк, В.Г. Скотный // Экономическая безопасность государства: территориальный аспект / под ред. М.М. Бабяка, И.В. Недина. - Дрогобыч : Вид-во "Коло", 2006. - С. 155-158.
5. Одрехивский Н.В. Методология моделирования и исследования топливно-энергетических инновационных структур и их сетей / Н.В. Одрехивский // Интеграция в энергетике и экономическая безопасность государства / Д. А. Андреев, В. А. Артеменко, М.В. Аршевская и др. / под общ. ред. Г.К. Вороновского и И.В. Недина. - К. : Изд-во "Знания Украины", 2005. -С. 489-494.
6. Одрех1вський М.В. 1нновацшна модель розвитку агломераци "Дрогобич - Борислав -Стебник - Трускавець - Схщниця" / М.В. Одреxiвський // Региональна економша. - Л^в, 2002. - № 4. - С. 128-134.
7. Одрех1вський М. Маркетингово-орiентоване управлшня рекреацшними шновацшни-ми пщприемствами / Микола Васильович Одреxiвський. - Дрогобич : РВ ДДПУ, 2009. - 488 с.
8. Одрех1вський М.В. Методолопчш засади розвитку машинобудiвного комплексу Дрогобиччини / М.В. Одреxiвський, Ю.С. Хомош // Соцiально-економiчнi дослщження в пе-рехщний перюд : зб. наук. праць. - Сер.: Проблеми управлшня шновацшною дiяльнiстю. -Львiв, 2005. - Вип. 3 (53). - С. 511-518.
9. Проблеми створення та функцюнування агротехнопарку "Дрогобич" / 1.Д. Мiзерник, Б.1. Бугай, М.В. Одреxiвський, Н.Б. Франюв // Региональна економша, 2006. - № 2. - С. 238-245.
10. Реймерс Н.Ф. Природопользование : словарь-справ. / Н.Ф. Реймерс. - М. : Изд-во "Мысль", 1990. - 637 с.
11. Смоленський 1.М. Системний пщхщ до первинного екологичного аудиту як шстру-менту екоменеджменту магшевого виробництва / 1.М. Смоленський, Г. С. Степанюк // Региональна економша, 2005. - № 4. - С. 157-166.
12. Стратепя розвитку Львiвськоï области до 2015 року // Економша. Суспшьство. Се-редовище. Монiторинг за 2007 рiк. - Головне управлшня статистики у Львiвськiй области, 2008. - Вип. 6. - 309 с.
13. Шукшунов В.Е. Концепция агропромышленных парков (агротехнопарков) и инкубаторов агробизнеса / В.Е. Шукшунов. - М. : Изд-во "Наука", 1995. - 10 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.technopark.al.ru/shukshunov/shu_pubs_1996-1995_agro.htm
Иванченко Г.В. Функционирования региональной агломерации "Дрогобиччина" как агломеративного кластера
Предложена стратегия кластеризации региональной агломерации "Дрогобиччина", определены приоритетные направления деятельности региона, обоснованы кластерные модели развития рекреационной, образовательной, медицинской, аграрной, химико-технологической и машиностроительной сфер региона.
Ключевые слова: стратегия кластеризации, региональная агломерация, кластерные модели, отрасли региона.
Ivanchenko G.V. Functioning of regional agglomeration "Dro-gobychchyna" as an agglomerative cluster
In this paper the strategy of clusterization of regional agglomeration "Dro-gobychchyna" has been proposed. The main priorities of region development have been determined; the cluster models of recreation, education, agrarian, chemical-technological and machine-building development have been substantiated.
Keywords: strategy of clusterization, regional agglomeration, cluster models, been substantiated.
УДК 339.137.2 Здобувач С.М. 1льчишин - RbeiecbKa КА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
КОНКУРЕНЦП У ТОРГ1ВЛ1
Проаналiзовано погляди учених щодо сутносп поняття "конкуренщя", на осно-вi чого обгрунтовано свое розумшня ще1 категорп. Розглянуто значения конкуренци в ринкових умовах та визначено ïï вплив на господарську дiяльиiсть торгових тд-приемств. Проаналiзовано визначення категорп "конкурентоспроможшсть шдприемства", яю дають рiзиi вчеш, та сформовано власну думку щодо ц1е"1 дефшщп.
Ключов1 слова: конкуренщя, торпвля, коикуреитоспроможиiсть, конкурентоспроможшсть товару, конкурентоспроможшсть шдприемства.
Постановка проблеми. Побудова ринковоï економжи тюно пов'язана зi створенням конкурентного середовища, адже конкуренщя е невщ'емною компонентою ринку, обов'язковою умовою його функщонування. Саме кон-куренцiя спонукае шдприемства орiентуватися на потреби ринку, ставить перед ними вибiр, збшьшуе економiчну свободу, саме конкуренцiя е рушшною силою розвитку суспiльства, головним шструментом економи ресурсiв, тд-вищення якост товарiв i послуг.
Перехщ Украши до ринковоï економiки та входження у СОТ привели до розумшня того, що жодна краша, жодна компашя не можуть дозволити собi ^норувати об'ективний характер конкуренци. З огляду на це, важливого значення набувае вивчення сутностi конкуренци, ïï функцш для вибору опти-мальноï ринковоï поведiнки пiдприемств з метою шдвищення ïx конкурен-тоспроможносп. Особливо нагальною ця проблема стала для торгових тд-приемств, адже досвщ останнix рокiв свiдчить про значне посилення конку-рентноï боротьби саме у сферi торгiвлi. Збшьшення пропозиц^ товарiв i послуг, з одного боку, та зменшення платоспроможного попиту - з шшого, створили умови, коли конкуренщя стала повсякденною справою.
Проблеми конкуренци надзвичайно складш та багатоаспектш. Протя-гом останшх роюв у в^чизнянш та зарубiжнiй науковiй лiтературi цим проблемам придшяють дедалi бшьше уваги. Значний внесок у ïx виршення зроби-ли М. Портер [1], Р.А. Фатхутдшов [2, 11], Г.Л. Азоев [3], Я.Х. Гордон [4],
