CC BY
30
1.1. Лях
МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕР1В
У зв'язку зi зростаючим залученням Укра!ни у глобальш економiчнi процеси проблема тдвищення
конкурентоспроможностi економiки на основi формування рiзного роду органiзацiйних утворень як на державному, так i на регюнальному рiвнях набувае особливо! актуальносп для нашо! кра!ни.
Серед велико! кшькосп рiзних теорiй формування i розвитку
конкурентоспроможностi найпоширенiшою е теорiя кластерного розвитку. Для всiе! економши держави кластери вiдiграють роль точок зростання внутрiшнього ринку i бази мiжнародно! експансi!. Услiд за першим часто утворюються новi кластери, i мiжнародна конкурентоспроможнiсть кра!ни збiльшуеться. Висока конкурен-
тоспроможнiсть кра!ни тримаеться саме на сильних позицiях окремих кластерiв, тодi як зовнi !х навт найрозвиненiша економiка може давати посереди результати. Коли формуеться кластер, ус виробництва починають у ньому надавати один одному пiдтримку, а вигода розповсюджуеться по всiх напрямах зв'язкiв. Новi виробники, що приходять з шших галузей кластера, прискорюють розвиток, стимулюючи рiзнi пiдходи до НДДКР i забезпечуючи необхiднi засоби для впровадження нових стратегiй. Вiдбуваеться вiльний обмш iнформацiею та швидке розповсюдження нововведень по каналах постачальникiв або споживачiв, що мають контакти з численними конкурентами. Кластер стае засобом для подолання замк-нутостi на внутршшх проблемах, iнертностi, негнучкостi та змов мiж суперниками, якi зменшують або повшстю блокують благотворний вплив конкуренци та появу нових фiрм. Таким чином, наявшсть кластера дозволяе нащональнш галузi пiдтримувати свою конкурентну перевагу, а не вщдавати !! тим кра!нам, якi бiльш схильнi до оновлення.
Для проведення дослiдження велике значення мали роботи як теоретичного, так i прикладного характеру у сферi формування сучасних органiзацiйних утворень, виконаш
© Лях 1рина 1вашвна - науковий спiвробiтник. 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Украши,
С. Бергманом, Б. Гарретом, С. Дахменом, П. Кругманом, К. Морганом, Е. Менсфшдом, В. Письмаком, А. Пригожиним, А. Миграня-ном, Л. Ганущаком, Ж. Мингальовою, С. Монастирним, I. Феровою та iншими. Поряд iз тим значна кшьюсть питань щодо обгрунтування пiдходiв по формуванню конкурентоспроможних промислових
кластерiв е невисвггленими i потребують методологiчного визначення.
Метою статтi е обгрунтування методолопчних пiдходiв до формування конкурентоспроможних промислових
кластерiв з урахуванням макро- i мезорiвнiв нащонально! економiки.
У розвитку економiки кра!ни iстотну роль вiдiграють не тшьки самi пiдприемства, але i проспр мiж ними i над ними, те, що пов'язуе мiкроекономiчний рiвень iз макроекономiчним. В економiчнiй теорй та практицi значне мiсце займае мезорiвень економiки як об'ект державного регулювання та основний носiй нащональних конкурентних переваг. Пропозицi! росiйського вченого Г.Б. Клейнера стосовно розвитку теоретичних засад i практичних рекомендацiй щодо функщонування економiки кра!ни на мезорiвнi, мають вагоме значення для можливосп !х застосування в сучасних ринкових умовах в Укра!нi. Пiд мезоекономiчним рiвнем, або
мезоекономiкою, вiн розумiе сукупнiсть не тiльки власне соцiально-економiчних пiдсистем середнього рiвня економiчно! iерархi!, але й пiдсистем, якi знаходяться на нижчих рiвнях, зокрема шдприемств та !х угруповань [1, 2].
Мезоекономша е роздiлом теоретично! економiчно! науки, пов'язаним iз вивченням поведiнки, змiсту i сутi промiжних систем нащонального господарства, якi стоять мiж мiкро- i макроекономiкою та мають важливе самостiйне значення. Особливе мюце в мезоекономiцi вiдводиться вивченню проблем репонально! економiки як важливо! складово! нацiонально! економiки в цiлому. Як вщзначае Г.Б. Клейнер, предметами розгляду i
Донецьк.
ISSN 1562-109X
регулювання в мезоекономщ е сукупностi тдприемств i органiзацiй, що демонструють одночасно поведiнку групи об'ектiв i групового об'екта. До таких об'ектiв належать: фшансово-промисловi та торговельно-промисловi групи; тдприемства, що знаходяться в одному мсп, районi; виробники, що оперують на одному ринку; мережнi структури, пов'язанi стiйкими фiнансово-економiчними вщносинами; велик вертикально iнтегрованi компанп та комплекси тощо [1].
У рамках дослщження, що проводиться, розглянемо такi мезоекономiчнi утворення, як мережнi структури, основу яких складають кластери. Досi вщсутне однозначне, загальноприйняте визначення кластера, i часто поняттям кластера пiдмiняють позначення iнших просторово-економiчних утворень. Основна проблема полягае в тому, що незважаючи на загальне визнання унiкальностi кожного окремого кластера, вченi рiзних кра!н, як правило, продовжують розумiти тд кластером виключно один iз тдвцщв ще! широко! групи об'ектiв. З одного боку, сильний вплив дослщжень агломерацп малих пiдприемств у твшчних регiонах 1талп та Силiконовiй долит, призвiв до поширено! помилки, що кластери незмшно мають бути маршалловского типу - у виглядi агломерацп невеликих, тiсно взаемозв'язаних компанiй. З шшого боку, серед вiтчизняних економюив ще й зараз поширена думка, тби кластери - це саме територiально-виробничi комплекси.
Серед безлiчi щей i концепцiй, що розкривають тдходи до формування кластерiв, найбiльш значущими е роботи Майкла Портера «Конкуренщя» i «Мiжнародна конкуренцiя» [2, 3]. Його теорiя стала загальновизнаною концепщею, а кластерна модель е шструментом пiдвищення конкурентоспроможностi економiки регiону або кра!ни в цiлому. За визначенням М. Портера [2, 221], кластер е сконцентрованими за географiчною ознакою системою взаемопов'язаних фiрм i оргашзацш, значущiсть яких як цiлого перевищуе просту суму складових. Саме на конкурентних перевагах окремих кластерiв у кра!ш тримаеться високий рiвень нащонально! конкурентоспроможностi. Стан такий е невипадковим, адже досягнута пiдприемством конкурентоспроможнiсть поширюеться на середовище, що оточуе (iншi пiдприемства, споживачiв, постачальниюв). Мiж ними
вщбуваеться обмiн конкурентними перевагами i таким чином формуеться кластер, у межах якого справляеться позитивний вплив на подальше зростання конкурентоспроможностi вшх його складових. Отже, кластерне утворення найбшьш повно враховуе формат конкуренцп, що постiйно змiнюеться, а також головт джерела конкурентних переваг.
На погляд Г.Б. Клейнера, тд кластером розумiеться просторово-економiчний феномен, основу якого складають конкрентш
суб'екти економiчноl дiяльностi - члени кластера [4, 20]. Особливо! уваги заслуговуе св^овий досвщ створення нових виробничих систем на основi мережних структур -кластерiв - територiальних зон розвитку нових технологш. За визначенням Л. С. Маркова, кластер - iндустрiальний комплекс, сформований на базi територiально! концентрацп мереж спецiалiзованих постачальникiв, основних споживачiв, пов'язаних технологiчним ланцюжком, i виступае альтернативою секторальному тдходу [5]. На думку 1.С. Фе-рово!, кластер е групою географiчних локалiзованих взаемозв'язаних компанш, постачальникiв устаткування,
комплектуючих, спещатзованих виробничих послуг, iнфраструктури, науково-дослiдних центрiв, ВНЗ та iнших органiзацiй, яю взаемодоповнюють одна одну в досягненш конкретного господарського ефекту та шдсилюють конкурентнi переваги окремих компанiй ^ отже, кластера в цiлому [6, 52]. Вона робить висновок, що одшею з ознак кластера, який можна вщнести i до промислових кластерiв, у загальнiй моделi виробничо-кооперацшних та iнших взаемодiй суб'ектiв господарювання е принцип територiально! локалiзацi!.
Отже, тд кластерним утворенням треба розум^и лише один iз типiв мезоекономiчних систем, який обрано як об'ект вивчення, що веде до систематизацп вцщв мезоекономiчних структур. Таким чином, кластер - це територiальне об' еднання взаемопов' язаних утворень мезорiвня економiки, що тiсно спiвпрацюють iз науковими установами, вищими навчальними закладами, громадськими органiзацiями й органами мюцево! влади з метою шдвищення конкурентоспроможностi
власно1 продукци та сприяння розвитку регюиу.
В умовах рНИК0В01 eKOHOMÎKH основною вщмшшстю, але разом i3 тим i перевагою кластерного пiдходу над шшими прикладами iитеграцiï можна вважати ефективне поеднання у межах кластера сшвроб^иицтва й коикуреицiï, що дае змогу виводити вшх учасиикiв об'еднання на якiсио новий рiвеиь розвитку. Аиатзуючи переваги кластериих утвореиь, можна видшити важливi чиииики, що забезпечують ефективиiсть формуваиия кластерiв. Перш за все це:
иаявшсть великого тдприемства -лщера, що визиачае довготривалу господарську, iииовацiйиу та iишу стратегда кластера в цiлому;
територiальиа локалiзацiя загальиоï бiльшостi пiдприемств - учасииюв кластера (уиiверситетiв, иаукових лабораторiй, екс-пертио-коисультацiйиих фiрм, шформацшио-аиалiтичиих, консалтингових i
маркетиигових цеитрiв тощо);
стшке i домiиуюче значения господарських зв'язюв мiж пiдприемствами;
довготривала коордииацiя мiж учасииками системи в рамках осиовиих систем управлiиия, виробничих програм, шиовацшиих процесiв та iише;
близькiсть до ринюв, що е иайважливiшою характеристикою ддачих кластерiв;
забезпечеиия спецiалiзоваиою робочою силою;
коикуреицiя, кооперацiя та спiвпраця, стимулюючi пошук нових методiв оргаиiзацiï та управлшия виробиицтвом;
иаявиiсть траиспортиих i шд^'зних шляхiв, иаселеиих пуиктiв i иеобхщиих комуиiкацiй (або можливостi будiвництва иаселеиих пуиктiв нового зразку);
шдпорядкуваиия дiяльиостi кластерiв розвитку iииовацiйиих процешв;
активиий розвиток рiзиих видiв партнерства, обов'язково - шновацшного;
иаявиiсть i доступшсть природио-сировиииоï бази тощо.
При подальшому аиалiзi кластерного шдходу ми в першу чергу розглядатимемо шиовацшш кластери, розумiючи, що саме вони е мехашзмом прискореио1' побудови економши Украши, яка груитуеться на знаниях. Найбiльшi успiхи показують
кластери з високим ступенем участ наукових центрiв i унiверситетських комплексiв, iз високою часткою iнновацiйно! продукцi!, що випускають товари з довгостроковими конкурентними перевагами за рахунок використання результапв наукових дослщжень, здiйснюють пiдготовку висококватфшованих кадрiв у сво!х iнтересах. Для репошв, що володiють високим науково-техшчним i освiтнiм потенцiалом, вивчення механiзмiв формування i розвитку таких кластерiв життево необхiдне.
В аспектi шновацшного розвитку, використовуючи розробки С.О.
Монастирного [7, 40], у якого шновацшний кластер е шдсистемою iнновацiйно! системи Росп, наведемо визначення, що полягае в поглибленш теоретичних основ щодо створення кластерiв. 1нновацШний кластер -це оргатзацшне утворення, що сформоване на базi або мае у своему склащ центри генерацi! наукових знань, центри генерацi! бiзнес-iдей, центри тдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв; випускае продукщю, що володiе конкурентними перевагами на довгострокову перспективу; дiе в сучасних ринкових умовах або формуе новi ринки збуту.
Таке визначення шновацшного кластера, безумовно, звужуе системне поняття «шновацшний» як здатний ефективно пристосовуватися до змш зовнiшнього середовища, але е робочим i дозволяе поставити завдання як точного опису подiбного кластера, так i вимiрювання ступеня його iнновацiйности. Тому слiд зазначити, що стутнь iнновацiйностi кластера е яюсною або кiлькiсною характеристикою, що вщображае ступiнь iнтеграцi! до складу кластера центрiв генерацi! наукових знань, центрiв генерацi! бiзнес-iдей, центрiв тдготовки
висококвашфшованих фахiвцiв; частку випуску шноващйно! та наукоемно! продукцi! в загальному обсязi виробництва; характеристики ринкiв збуту ще! продукцi!.
Досвiд найбiльш розвинених кра!н, якi досягли успiхiв у посиленш свое! конкурентоспроможностi показуе, що конкуренты переваги досягаються та утримуються шляхом боротьби за шновацшшсть у виробництвi, що грунтуеться на актуальнш для нашого часу економщ знань. Iнновацiйнiсть виробництва
трансформуеться в пол^ику формування конкурентоспроможних промислових
кластер!в, що увiйшла до нащональних програм економiчного розвитку багатьох кра!н. Кластерна полiтика, що базуеться на шноващях, спираеться на ефективну взаемодда промислових пiдприемств, органiзацiй науки й освгги з безпосередньою участю системи державно! шдтримки, що приводить до конкурентоспроможносп пiдприемств на глобальному ринку.
Кластерний шдхщ е вiдносно новим для Укра!ни в ринкових умовах методолопчним iнструментом при формуваннi нащонально! та регiонально! промислово! полiтики. Основою тако!
Вiдзначимо, що кластери не е нолями тiльки позитивних властивостей, адже його негативш властивостi також можуть бути дуже суттевими [8, 191]:
надмiрна пiдтримка з боку держави може привести до того, що учасники кластера, уже почавши усшшно працювати, можуть спробувати набути пол^ично! ваги, щоб добитися для себе бшьш сприятливого режиму, що може призвести до втрати конкурентоспроможностi;
концентращя пiдприемств створюе загрозу посилення монопольних тенденцiй з боку кластера стосовно окремих напрямiв дiяльностi або ринкових секторiв. Застiй або спад хоча б одного з напрямiв дiяльностi кластера також може призвести до
полiтики стае стратегiя територiального розвитку, яку зорiентовано на яюсть локальних конкурентних переваг i на увагу до репональних виробничих систем. 1з точки зору на системний шдхщ, щоб набути нових якостей нащональна економiчна система в змозi тiльки при своечаснiй, прогресивнiй змш регiональних економiчних систем.
Отже, дослщження сучасного втизняного i зарубiжного досвщу щодо кластеризацi! економiки дозволило видшити переваги, що отримуе уряд Укра!ни та реальний сектор економiки вщ упровадження кластерного пiдходу до управлшня конкурентоспроможнiстю, що наведено в таблищ.
поступово! втрати конкурентоспроможностi учасниками та занепаду всього кластера;
вiдмова шдприемств та шституцш кластера вiд спрямованост на постiйне оновлення, полiпшення наявних технологiй, стратегi! маркетингу, iнновацiй, наукових дослiджень, товарiв, виробництв призводить до цшковито! втрати
конкурентоспроможностi та його розпаду.
1стотною вiдмiннiстю реалiзацi! кластерного тдходу в Укра!нi е те, що мае трансформуватися вся система державного управлшня промисловим сектором економши, основою яко! стае здатшсть держави керувати приватними
промисловими компанiями по стратегiчно важливих напрямах. Тобто кластери розглядаються як об'ект шновацшно!
Таблиця. Переваги вгд упровадження кластерного тдходу _до управлшня конкурентоспроможмстю_
Переваги, що отримуе уряд Укра!ни Переваги, що отримуе реальний сектор економши
Увага вищого керiвництва - концент-руеться на найбшьш ефективних напрямах дiяльностi пiдприемств. Робота уряду щодо впровадження базових трансформацiй (стабiлiзацiя, лiбералiзацiя, приватизацiя) набувае конкретного змiсту. Найбшьш активнш частцi суспiльства вона стае зрозумшшою. Розвиваеться багатоплановий дiалог iз тими суб'ектами вiдтворювального процесу, як працюють на високотехнологiчну перспективу Укра!ни. Створюються умови для змщнення позитивного iмiджу уряду Полшшення доступу до нових та сумiжних (комплементарних) технологiй. Економiя витрат завдяки ефектам штеграцп зусиль, спiвпрацi (синергп) та спецiалiзацi!. Комплекснi ефекти вщ розподiлу ринкiв. Можливiсть проводити спшьш дослiдження з постачальниками та споживачами. Забезпечення професiйно! шдготовки спецiалiзованих кадрiв. Зниження вхiдних (вихщних) бар'ерiв на ринку. Розширення можливостей iмпорту додано! вартостi, створено! за кордоном (через експорт високо-рентабельно! високотехнологiчно! продукцi! створюються умови для випдного iмпорту зарубiжно! працi)
промислово1' пол^ики, головною метою яко1' е шдвищеиия коикуреитоспроможиостi краши та ïï регiоиiв.
Це дозволяе уточиити i сформулювати визначення гнновацШного промислового кластера (dmi - промислового кластера) як мезоекономiчноï мережио!' структури, що мае географiчну локалiзацiю, при якш пiдприемства, що входять в осиовиий ланцюжок створеиия додано!' вартостi, пов'язаш загальиими екоиомiчиими iитересами i певною корпоративною культурою, доповиюючи одии одиого з метою посилеиия коикуреитиих переваг i взаемодiють iз постачальииками,
споживачами, иауковими, осв^шми i суспiльиими оргашзащями, за допомогою обмiиу товарами, техиолопями,
iиформацiею, послугами тощо на основi iииовацiйиого партнерства.
Оскiльки кластерам притаманш властивостi, що сприяють прискореиию шноваци, деякi з них можуть вважатися особливо схильиими до виршеиия цього завдання. Це привело до иеобхщиост обгруитуваиия коицепцiï iииовацiйиих промислових кластерiв. Будь-який iииовацiйиий кластер iииовацiюе в найширшому сеисi, тобто нововведения може вщбутися вiд удоскоиалеиь шляху, яким компаии кластера оргаиiзовують власиу дiяльнiсть, розвивають, проводять i розпо-дшяють продукцiю.
Iииовацiйиi промисловi кластери сприяють появi ряду переваг, якi заслуговують на увагу. Серед них: збшьшення можливостей для шноваци; полiпшеиия формування бiзиесу; збiльшеиия продуктивиостi.
Хоча кластеризащя може пiдсилювати коикуреицiю та шиоващю, воиа не застрахована вщ ризику, який може призвести до змеишеиия
коикуреитоспроможиостi, при шших рiвиих, i/або призвести до застою або розпаду. Можна видшити таю шдводш камеи кластеризацiï:
уразливють (спецiалiзацiя може викликати вразливiсть регюну. Техиологiчиа уривчастiсть може пiдiрвати певш переваги кластера);
ефект замкиутостi (иадмiриа упевнешсть щодо локальиих коитактiв i «мовчазного» знания, у комбiиацiï зi
зневагою зовшшшми зв'язками i недолiком передбачення, може пояснити ефект замкнутосп, обумовлений переважанням сталих практик);
негнучкiсть (жорсткi iснуючi структури ризикують затримувати радикальну переорiентацiю або
перешкоджати необхщнш перебудовi);
зменшення конкурентного тиску (кооперацiя може викликати скорочення конкурентного тиску, що е рушшною силою шноваци);
синдром самодостатносп (звикаючи до минулих успiхiв, кластер може бути не взмозi розпiзнати тенденци, що змiнюються);
внутрiшнiй спад (необхщний для формування базису розвитку кластерiв).
Цi моменти пiдкреслюють значення безперервно! iнновацi! як ключа до тривалого успiху сучасних органiзацiйних утворень як кластерiв.
Виходячи з результатiв проведеного дослiдження, ураховуючи особливостi розвитку укра!нсько! економiки, окреслимо економiчне середовище промислового кластера та представимо його у вигщщ моделi, наведено! на рисунку. Дана модель е основою для подальшого визначення стратеги дiяльностi кластерних утворень у промисловосп, яка враховуе макро- i мезорiвнi нацюнально! економiки. Основними складовими тако! модел^ що враховують принцип iнновацiйного партнерства, е:
1. Початков7 умови або чинники (квалiфiкований персонал, доступ до катталу, розвинена iнфраструктура).
1.1. Переваги:
розвинена система вищо! та спецiально! освiти;
можливостi для проведення НДДКР; доступ до пор^в i розвинено! мережi залiзниць;
доступ до корисних копалин.
1.2. Недолши:
недостатньо розвинена iнфраструктура; зношенi виробничi фонди; недолiк квалiфiкованого персоналу; недостатня якiсть середньо! та вищо! освгти;
скорочення населення; низька якiсть життя; погана екологiя.
2. Конкурентне середовище (умови, що склалися в регюш, заохочують компани до постшного iнвестування в модернiзацiю та шновацп; iнтенсивна конкуренцiя мiж компашями регiону).
2.1. Переваги:
здорова конкуренщя у рядi секторiв.
2.2. Недолiки:
низький рiвень конкуренци в бiльшостi секторiв економiки;
невисокий рiвень пiдприемницько! куль-
тури;
наявшсть корупцi! й адмiнiстративних бар'ерiв;
недостатньо ефективне
антимонопольне регулювання.
3. Попит (наявшсть вимогливих регюнальних споживачiв; сильний попит iз боку споживачiв в окремих спецiалiзованих сегментах, який може бути задоволений компанiями з шших кра!н; споживачi, чи! потреби здатш передбачити попит в iнших регюнах).
3.1. Переваги:
окремi великi компани постшно пiдвищують рiвень вимог до продукпв, що купуються, i послуг;
я н н
е р
о в
т
у
е
н р
е т с а л К
Вихщш
умови 4
Конкурентне середовище
Iнновацiйне
партнерство _
Сумiжнi галузi
Мезоекономiчнi фактори
!нновацшна iнфраструктура
Макроекономiчнi фактори
Рисунок. Модель гнновацШного промислового кластеру
експортуеться значна частка вироблю-ваних продукпв.
3.2. Недолiки:
незначна кiлькiсть вимогливих споживачiв;
спад попиту у зв'язку з економiчною кризою;
недиверсифiкована структура експорту.
4. Сумгжш галузг (достатня кшьюсть постачальникiв у регiонi, що надають послуги i продукти високо! якостi; кластери замiсть iзольованих галузей).
4.1. Переваги:
ус сегменти ключових кластерiв повнiстю представлен в областi.
4.2. Недолiки:
немае надшних i якiсних поста-чальниюв.
Отже, щоб наведена вище модель шновацшного промислового кластера працювала, необхщно враховувати важливi макро- i мезоекономiчнi фактори, що сприяють прискоренню шновацшного розвитку у промисловость А саме:
розумшня необхiдностi змiн i !х пiдтримка регiональними органами управлiння:
бачення i розумiння проблем регiону; брак повноважень у регiональних органiв влади й управлiння;
немае квалiфiкованого персоналу; недостатньо ефективне законодавство;
брак прозорост та корупщя; нестабiльна пол^ика центрального уряду.
У ринковiй економщ кластернi утворення мають тiсний зв'язок iз регiональною промисловою полiтикою, яку спрямовано на промислову реструктуризацiю регюнально! економiки. Коли визначено цiлi та завдання промислово! полiтики, а для конкретно! галузi вибрано галузi-локомотиви (галуз^ якi «сходять»), то !х розмщення на територi! конкретного регiону мае супроводжуватися розробкою чiтко! територiально-виробничо! схеми.
По суп, промислова полiтика е стратепчним орiентиром для полiпшення конкурентних переваг регюну, а кластери е реальним мехашзмом !! досягнення на певнш територi!. Таким чином, репональна промислова полiтика мае бути спрямована на «вирощування» регiональних конкурентних переваг, а кластерна пол^ика е визначеним мехашзмом щодо реатзацп стратегiчних цшей регiону, у тому числi його шновацшного розвитку.
Кластерний тдхвд здатний найприн-циповiшим чином змiнити змют державно! промислово! полiтики. У цьому випадку зу-силля уряду мають бути спрямоваш не на шдтримку окремих пiдприемств i галузей, а на розвиток взаемостосунюв: мiж постачаль-никами i споживачами, мiж юнцевими спо-живачами i виробниками, мiж самими вироб-никами i урядовими iнститутами тощо.
Очевидно, що такий тдхщ вiдобра-зиться й на принципах державно! промис-лово! полiтики, тому що це потребуе повно! перебудови апарату державного управлшня, змiни ментаттету мiсцевих властей, iншого зрiзу шформаци про стан справ в економщ -не по галузях, а на рiвнi окремих ринкiв i компанiй. Саме тому такий тдхвд ще не розглядаеться на державному рiвнi нi в Укра!нi, ш в Росi!.
Комплекснi дослiдження щодо формування сучасних оргашзацшних утворень у промисловост дають можливiсть зробити таю висновки:
1. Кластерний тдхщ е сучасним методологiчним iнструментом щодо формування нацюнально! та регiонально! промислово! пол^ики в ринкових умовах,
якии спрямовано на виявлення локальних конкурентних переваг ддачих виробництв.
2. Основною вщмшшстю, але разом i3 тим i перевагою кластерного пiдходу над шшими прикладами iнтеграцii можна вважати ефективне поеднання у межах кластера сшвроб^ництва И конкуренцii, що дае змогу виводити вшх учасникiв об'еднання на яюсно новиИ рiвень розвитку.
3. Кластерна пол^ика, що грунтуеться на шноващях, спираеться на ефективну взаемодда промислових пiдприемств, органiзацiИ науки И осв^и з безпосередньою участю системи державноi пiдтримки, що приводить до конкурентоспроможносп пiдприемств на глобальному ринку.
4. Конкуренты переваги досягаються та утримуються шляхом боротьби за шновацшшсть у виробництвi, що трансформуеться в пол^ику формування конкурентоспроможних промислових кластерiв i потребуе необхщност обгрунтування концепци iнновацiИних промислових кластерiв.
5. Формування iнновацiИних промислових кластерiв е дiючим i перспективним мехашзмом прискореноi побудови економiки Украши, що грунтуеться на знаннях. Основними складовими економiчного середовища такого кластера, що враховуе макро- i мезоекономiчнi фактори та сприяе прискоренню iнновацiИного розвитку в промисловостi, е: початковi умови або чинники; конкурентне середовище; попит i сумiжнi галузь
Таю особливостi запропонованого методологiчного шдходу до виявлення i формування сучасних конкурентоспроможних промислових кластерiв. Але само по собi виявлення кластера не мае ставати основною метою дослщження, далi необхвдниИ перехвд до розробки адекватноi промисловоi полiтики з урахуванням особливостеИ видiлених в економщ краши або регiону кластерiв.
Л^ература
1. КлеИнер Г.Б. Мезоэкономические проблемы россиИскоИ экономики / Г.Б. КлеИнер // ЭкономическиИ вестник Ростовского государственного университета
[ЭлектронныИ ресурс]. - Режим доступа: http://articles. exce-
lion.ru/science/em/08168168171 .html.
2. Портер М. Конкуренция / М. Портер.
- Спб.: Вильямс, 2000. - 494 с.
3. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер. - М.: Междунар. отношения, 1993. - 896 с.
4. Клейнер Г.Б. Не должна быть адресной ни промышленная, ни социальная политика. Действия государства могут быть адресными, а политика - нет / Г.Б. Клейнер // OPEC.ru - экспертный канал «Открытая экономика» (5 ноября 2003 г.) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.opec.ru/ роШ_ёос. а8р?ё_по=43171.
5. Марков Л.С. Мезоэкономические системы: проблемы типологии / Л. С. Марков, М.А. Яголышцер // Регион: экономика и социология. - 2008. - № 1. - С. 18-44.
6. Ферова И.С. Кластерные принципы организации производственного взаимодействия / И.С. Ферова // Экономические проблемы и решения. - 2004.
- № 2. - С. 52-64.
7. Монастырный Е.А. Инновационный кластер / Е.А. Монастырный // Инновации. -2006. - № 2. - С. 38-48.
8. Семенов Г.А. Кластери i технопарки
- основа переходу втизняно! економши на шновацшний шлях розвитку / Г.А. Семенов, О.С. Богма // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. - 2006. - № 6, т. 3. - С. 189-193.
