CC BY
21
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК[339.13:684]:519.237.8:504.03 Доц. Р.Я. Кндрат, канд. екон. наук;
acnip. О.Р. Прокопович - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МЕБЛЕВИХ П1ДПРИСМСТВ УКРА1НИ НА ОСНОВ1
КЛАСТЕРНОГО АНАЛ1ЗУ
Визначено теоретичну суть KnacrepiB, розглянуто досвiд 1хньо1 дiяльностi в свь Ti та на Укрш'ш. Обгрунтовано потребу проведення кластерного аналiзу меблевих пiдприeмств Украши з метою формування стратеги 1хнього сталого розвитку. Вста-новлено, що засобами кластерного аналiзу можна сформувати ефективну конкурен-тну стратегiю для меблево! галузi Украши, яка забезпечуватиме тдвищення конку-рентоспроможностi та швестицшно! привабливост галузi, а також сприятиме ефек-тивнiшому використанню деревних ресурсiв.
Ключовi слова: стратепя, сталий розвиток, меблевi пiдприeмства, кластери, кластерний аналiз.
Assoc. prof. R. Ya. Kindrat; post-graduate O.R. Prokopovych -NUFWTof Ukraine, L'viv
Theoretical basis of formation strategy of sustainable development for furniture enterprises at the basis of cluster analysis
Theoretical essence of clusters was described, experience of their activity in the world and Ukraine was observed. Necessity of realization cluster analysis for furniture enterprises in Ukraine was substantiated with the aim of formation strategy of sustainable development. It is set that it is possible to form effective competition strategy facilities of cluster analysis for furniture industry of Ukraine, which will provide the increase of competitiveness and investment attractiveness of industry, and also instrumental in more effective use of arboreal resources.
Keywords: strategy, sustainable development, furniture enterprises, cluster, cluster analysis.
На сьогодш в економщ1 одним з найкращих способ1в забезпечення конкурентоспроможност як окремих регюшв i галузей, так i краши загалом е формування кластер1в.
Як показують численш дослщження, меблева промисловють Украши е неконкурентоспроможною за свгтовими стандартами. Здебшьшого, це зу-мовлено чинниками макрор1вня, особливо политикою уряду та незадовшьним розвитком шфраструктури. Враховуючи все вище сказане, можна смшо при-пустити, що формування меблевого кластеру допомогло б ютотно покращити ситуащю. Тому основним завданням цього дослщження е проведення теоре-тичних дослщжень визначення сут кластер1в, досвщу 1хнього створення в свт та в Укршт й обгрунтування потреби здшснення кластерного анал1зу з метою формування стратеги сталого розвитку меблевих шдприемств.
Дослщженням кластер1в i кластерного анал1зу займаються М. Портер, А. Шульте, С. Соколенко, О. Гуменюк, В. Третяк, Т. Цихан та ш.
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.9
Термш "кластер" з'явився в довiдниковiй лiтературi недавно i мае ба-гато тлумачень. Але характерною ознакою його сутност е об'еднання окре-мих елеменлв в цiлiсть для виконання певно! мети. Подiбне визначення вкла-даеться i в економiчне визначення цього слова.
Кластер в загальноекономiчному сенс е групою географiчно локаль зованих взаемозв'язаних компанiй, постачальникiв устаткування, комплекту-ючих, спецiалiзованих виробничих послуг, шфраструктури, науково-дослщ-них центрiв, вишiв й шших органiзацiй, взаемодоповнювальних один одного в досягненш конкретного економiчного ефекту, що пiдсилюе конкурентнi переваги окремих компанш i, отже, кластера загалом [1].
Кластери охоплюють велику кшьюсть рiзного роду пiдприемницьких структур, важливих для конкурентно! боротьби - постачальниюв спещально-го обладнання, нових технологш, послуг, iнфраструктури, сировини, додат-кових продуктiв тощо. Крiм цього, до них належать урядовi установи, ушвер-ситети, центри стандартизации рiзноманiтнi асощаци, що забезпечують спещ-алiзоване навчання, освiту, iнформацiю, дослiдження i технiчну пiдтримку. Факти свiдчать, що навггь у розвинених кра!нах вщносини мiж державою i бiзнесом не завжди доброзичливь Саме в таких випадках кластери виступа-ють ефективним засобом для налагодження вiдносин мiж ними.
Пiдприемства кластеру перебувають в одному регюш та максимально використовують його природний, кадровий потенцiал. У процес розвитку кластера економ1чн1 ресурси починають притiкати до нього з iзольованих га-лузей, якi не можуть використати !х настiльки ж продуктивно. Тiсна ствпра-ця вшх учасникiв виробничого процесу вiд постачальниюв сировини до спо-живачiв кшцевого продукту забезпечуе планування роботи кластеру на перспективу, дае постшне завантаження, знижуе собiвартiсть продукцп та послуг, створюе единий економiчний та iнформацiйний простiр. Новi виробники, що приходять з iнших галузей, пришвидшують свiй розвиток, стимулюючи НДР i забезпечуючи потрiбнi засоби для запровадження нових стратегiй.
Кластернi шщативи е досить поширеними в усьому свт (табл.).
Табл. Найб1льш1 в свiтi за обсягами виробництва кластери
Географ1чне розташування Спещал1защя
Орегон електровим1рювальне обладнання, обладнання для деревообробки, ЛПК
Кал1фортя "Силшонова Долина" - мшроелектротка, бютехнологи, венчурний каттал, 1Т
Лос-Анджелес оборонна, аерокосм1чна промисловшть, шдустр1я розваг
Колорадо комп'ютерт системи, 1нженерт послуги, розввдка корисних копалин
Лу!з1ана х1м1кати
Новий Орлеан р1зт види харчово! продукцп
1ллшойс сшьськогосподарське обладнання
Лу!св1лл лшарняне обладнання
Швтчна Каролша синтетичт волокна, трикотаж, мебл1
Пенсшьвашя фармацевтика
Захвдний Массачусеттс пол1мери
Захвдний М1чиган мебл1, годинники
Як видно з представлено! таблищ, за даними 2005 р. вс найбiльшi за обсягами виробництва кластери перебувають у США, варто зазначити, що серед них i два меблевих кластери - у Пiвнiчнiй Каролш та у Захiдному М1чи-гаш. Проте не менш поширеними й ефективними е кластери у Gвропi (рис. 1).
€вропейськ1 кластери лкювих галузей 11
Захщна €вропа Сходна 6 крона
Шмеччина Словешя
Швещя Литва
Фшлявды Латв1я
Великобриташя (Шотланд1я) Угорщина (Панношя)
Рис. 1. Кластерш ш^ативи Свропи
Так, Шмецький люовий кластер мiстить 100 тис. шдприемств, на яких працюе 1 млн пращвниюв, та мае обсяг реалiзаци 150 млрд евро, що стано-вить 3,5 % загально! економжи або 10-24 % промисловостi.
Свш розвиток кластернi iнiцiативи отримали i в Украшь У цьому про-цесi можна видiлити декiлька вагомих еташв. Так, першим з них можна наз-вати програму "Подшля Перший". Протягом 2007-2008 рр. проводився Клас-терний аналiз лiсового сектору Карпатського регюну Украши, який мав би посприяти створенню нового кластеру. Варто зазначити, що створення нових кластерiв пронизуе вс названi етапи i на сьогоднi в Укра!ш !х вже значна ю-льюсть i серед них е також деревообробний кластер у Рiвному. Вщтак важли-вим кроком стало доручення Кабшету Мiнiстрiв Украши розробити Нащ-ональну стратегiю формування i розвитку транскордонних кластерiв (рис. 2).
Кластерний метод дае змогу реалiзувати найбшьш важливi взаемозв'я-зки в технолопях, навиках, шформаци, маркетингу i споживчих запитах, як характернi для цшого комплексу фiрм i галузей. Ц взаемозв'язки роблять ви-значальний вплив на спрямовашсть i темпи шновацш.
Наявнiсть кластерiв сприяе виникненню нових виробниюв, що з'явля-ються з галузей-споживачiв (постачальникiв), iз сумiжних галузей або ж шляхом вщдшення. У деякому змют вони вщшрають роль творця аутсайдерiв, якi можуть внести щось нове в конкурентну боротьбу.
Зростання продуктивност вiдбуваеться за рахунок ди низки чинникiв, серед яких варто назвати такi, як:
• кращий доступ до робочо! сили та постачальнишв;
• доступ до спещал1зовано1 шформаци;
• краща мотиваци кер1вник1в, як хочуть здобути повагу мюцевих колег.
Вiдповiдно вс вище перерахованi переваги сприяють шдвищенню
конкурентоспроможностi та швестицшно! привабливостi учасниюв кластеру, а вiдтак i регюну та держави загалом. Тому важливим е застосування концеп-ци кластерного аналiзу, В УкраАт концепцiя кластерного аналiзу е вiдносно новою, особливо стосовно застосування И у люовому секторь
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.9
Рис. 2. Розвиток кластерiв в Украгш
Кластерний анал1з - сукупшсть методiв вивчення суб'еклв ринку, характеристик товарiв, класифжацп затрат тощо для сегментаци цшьових ринкiв, аналiзу каналiв розподiлу та 1хньо! гнучкостi з метою обгрунтування економiчноl доцiльностi та ефективностi розвитку сектору [3, с. 5].
Зокрема, вже саме проведення кластерного анашзу сприяло б тдви-щенню швестицшно! привабливостi та конкурентоспроможностi меблевого виробництва, а також ефектившшому використанню ресурЫв та створенню нових пiдприемств, за рахунок виявлення незаповнених шш, до яких, як показали результати Кластерного аналiзу люового сектору Карпатського регь ону, належить перероблення вiдходiв, оскiльки наявних в кра!ш потужностей е недостатньо, а також досить новий напрям у меблевому виробнищв - оно-влення меблiв.
Можливi позитивнi еколого-економiчнi наслiдки застосування кластерного аналiзу у меблевому виробнищш Украши, i вiдповiдно, створення передумов сталого розвитку меблевих пiдприемств, показано на рис. 3.
Можлив! позитивна еколого-економшш наслщкн застосування кластерного аналпу в меблевому вирооництв! УкраТни
т
шдвищення
швестицшнсн
привабливосп
шдвищення конкуренто-спроможносш
покращсння використання рссурс1в
сприяпня створенню нових пщприемств (перероблення вщход1в, оновлсння мебл1в)
Рис. 3. На^дки застосування кластерного аналЬу у меблевому виробництвi Украгни
Отож, засобами кластерного анашзу можна сформувати ефективну конкурентну стратегда для меблево! галуз1 Украши, яка б забезпечила тдви-щення конкурентоспроможност та швестицшно! привабливост галуз1, а та-кож сприяла б ефектившшому використанню деревних ресурЫв.
Л1тература
1. Мигранян А.А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров в странах с переходной экономикой // Вестник КРСУ. - 2002. - № 3. - С. 123-128.
2. Кластерна модель регюнального розвитку // Перспективы дослщження : журнал. -К. : М!жнародний центр перспективних дослiджень. - 1999. - № 2. - С. 87-91.
3. Кластерний аналп лкового сектору Карпатського регiону Украши та рекомендаци для кластерного менеджменту. - Скорочений звт FORZA, 2008.
4. Соколенко С.1. Свiтовий i нащональний досвщ формування iнновацiйних кластерiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sokolenko.com/clusters/47.
5. Цихан Т.В. Кластерная теория экономического развития // Теория и практика управления. - 2003. - № 5. - C. 56-59.
6. Kies U., Mrosek T., Schulte A. A statistics-based method for cluster analysis sector at the national and sub-national level in Germany // Scandinavian Journal of Forest Research 23(5). - P. 445-457.
УДК 336.22 Доц. М.В. Корягт, канд. екон. наук; здобувач 1.В. Гончарук;
доц. С. С. Гринкевич, канд. екон. наук - Львiвcькa КА
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА ПРИРОДА ТА ФУНКЦ11 ПОДАТК1В
Розглянуто соцiально-економiчну природу податюв, 1'хш вщмшносп вщ шших вщрахувань, зборiв та внесюв, потрактовано податки як суспшьно-сощальну катего-рш через 1'хнш взаемозв'язок iз наданням суспiльних благ, видiлено функци податкiв та проаналiзовано особливостi реалiзацii кожно! функци.
Assoc. prof. M. V. Koryagin; competitor I. V. Goncharyk; assoc. prof. S.S. Grunkevuch -L'viv commercial academy
Socio-economic nature and functions of taxes
Socio-economic nature of taxes ids revealed. Differences between taxes and other obligatory payments are covered. Taxes are view as socio-social category because of it's connection with public goods. Function of taxes are outlined and regularities if each function are considered.
Вступ. Податки уже впродовж багатьох втв вщшрають важливу роль у реашзаци функцш держави, е основою фюкально! макроеконом1чно! поль тики, створюють передумови для розвитку та функцюнування сощально! ш-фраструктури тощо. З шшого боку, надм1рно високий податковий тягар сприяе тш1зацп економжи та зменшенню податкових надходжень, що потре-буе в1рного розумшня сощально-економ1чно! природи та функцш податюв та актуал1зуе порушену тему.
Проблематику податково! системи розглянуто в працях в1тчизняних економ1спв, зокрема Б. Дриги, Ю. 1ванова, В. Школаева, I. Лютого, М. Пет-ренка, А. Соколовсько!, О. Тищенка [1-5]. Найчастше дослщжують приклад-m практичш аспекти оподаткування, як от особливост застосування певних
