CC BY
88
УДК 330.3.658
Мехович Сергей Анатольевич, профессор Национального технического университета «Харьковский политехнический институт», г. Харьков, Украина. Ул. Фрунзе, 21, Харьков, Украина, 61002
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ИННОВАЦОННО -ИНЖИНИРИНГОВЫХ ПРОМЫШЛЕННЫХ КЛАСТЕРОВ
В статье проаназированы существующие подходы формирования кластерной политики, показаны особенности и предпосылки для развития инновационных кластеров и их влияние на динамический рост национальной экономики. Изложены концептуальные основы формирования новой социально-экономической системы - «инновационно-инжиниринговый промышленный кластер».
Ключевые слова: кластерная политика, национальная экономика, стратегия развития, высокотехнологичное машиностроение, инновации, инновационно-инвестиционный климат.
Мехович Сергш Анатолшович, професор Нацюнального техшчного ушверситету «Харшвський полггехшчний шститут», м. Харшв, Укра1на. Вул. Фрунзе, 21, Харшв, Укра!на, 61002
КОНЦЕПТУАЛЬШ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО -1НЖИН1РИНГОВИХ ПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕР1В
У статтi проаназовани iснуючi тдходи формування кластерно'1 полiтики, показанi особливостi i передумови для розвитку тновацтних кластерiв i iх вплив на динамiчне зростання нацюнально'1 економжи. Викладеш коцептуальт основи формування ново! соцiально-економiчноi системи - «инновацшно-iнжинiринговий промисловий кластер.
Ключовi слова: кластерна полтика, нацюнальна економка, стратегiя розвитку, високотехнологiчне машинобудування, тновацИ, тновацшночнвестицшний клiмат.
Mekhovich Sergey Anatolyevych, professor at National Technikal University " Kharkov Pilytechnic Institute", Kharkov, Ukraina, Frunze st., Kharkov, Ukraina, 62002
CONCEPTUAL BASES OF FORMING OF INNOVATSINNO- ENGINEERINGS
INDUSTRIAL CLUSTERS
There are existent approaches of forming of cluster policy in the article of proanazirovany, features and preconditions for development of innovative clusters and their influence are rotined on dynamic growth of national economy. Conceptual bases of forming of new economi rame of society - «innovative-engineering industrial cluster are expounded».
Keywords: cluster policy, national economy, strategy of development, hi-tech engineer, innovations, innovative-investment climate.
Вступ
1нновацшно-шжишрингов1 промислов1 кластери (ППК) це нова модель просторового розвитку укра!нсько! економши, що дозволяе створювати шновацп та проводити технолопчний решжишринг на основ1 власних i запозичених технологий. I! вщр1зняе наявшсть шновацшно активно! промисловосп, фундаментально! практико-орiентованоi науки, вщповщних шжишрингових компанш, спшьних технологiчних платформ, розгалужено! мережi трансферу технологiй, сучасно! осв^и, системи iнтеративного планування стратегiчного розвитку та нов^ньо! моделi формування Н1С - моделi потршно! спiралi, яка мае принципову вщмшшсть вiд шших моделей структурою та механiзмом взаемодп ii окремих елементiв. Поява ППК е лопчним продовженням еволюцп кластерно! теорп (таблиця).
Згiдно класичним уявленням видшяють двi основнi категорп кластерiв, такi, що сформованi за просторовою та функцiональною осями. Просторовi угруповання вiдносяться до регiональних кластерiв. Репональний кластер представляе собою таку просторову агломерацш, яка подiбна та по'вязана економiчною дiяльнiстю, формуе основу мюцево! середи, здiбна до переливiв знань та стимулюе рiзнi форми навчання i адаптацп [1, с. 102123]. Типовими представниками регiональних кластерiв е iндустрiйнi райони, « виробничi канали», «гнучкi виробничi комплекси» [2, с. 3-24]. До елеменпв репональних кластерiв
вщносяться гадуз^ промисловi кластери, OKpeMi компанп, що пов'язанi використанням загальних технологiй, ушверситети, дослiдницькi iнститути та виробничi системи, тощо.
Таблиця
Огляд визначення регионального, промислового, iнновацiйного та шжишрингового кластеру [1-3]
Автор Pix pitacepe^o Визначення
Е n right 1996 Regional clusters and economic development Репональний кластер - це промисловий кластер, у яхому ффми-члени знаходятъся у географ1чнш близькостт о дне вщ одного. Це географ1чна агломерахия ф1рм= що пралюютъ у однш або декшькох спор1днених гапузях господарства.
OECD 20012002 World congress on local clusters Regional clusters in Europe Репоналът кластери в1дносятъся до географ1чно обмежених хонцоттращй взаемопаЕ:язаних ф1рм... подбно шдустргальним районам, спещалтзованим промисловнм агломеращям та м1спевим виробничим системам.
Porter М 1990 The competitive advantage of nations Промисловий кластер -ряд галузей, пов'язаних через зе'язхи сложивач-постачальних або постачалъних-нохупецъ : або через загальш технологий спшьш ханалн закушвелъ або розподшення, або стльт трудов! об'еднання.
European Commission. Enterprise and Industry Directorate -General 2007 Innovation £lus-ters. in Europe: A statistical analysis and overview of current policy support. 1нноващйннй кластер - неформальне об'еднання зусиль р1зних оргашзацш (промислових хомпанш: дослщницьких цоттр1Е: гндивщуальнихшдпрнемщв, оргашв державного управ л1ння: сусшльних оргашзащй ВУЗщ що дозволяе здшснюЕати трансфер нових знань; наухових вщкрить та винаход!в: перетворюючи 5х у шнавацг! що потребуе ринох.
Комитет no промышлен: мости и взаимодействию с естественны ми монополиями. Россия 2014 httpj/gk-rpi.ru Гнжишринговий кластер - об'еднання вед^-чих хомпанш репону: к. навичок: опиту: потужностей 1 технологш у з метою здшснення ефектнвно! кооперащТ у здшснентшжишрингових проех-пв та надання повного комплексу висохопрофесшних по слуг гад единим технолопчним та оргагазацшннм хер1внинтвом. Д1ялылстъ кластеру - створення единого технолопчного ланцюга розробки та реалтзацн проехав на основ1 «жмпетенщй компанш. що входять до кластеру, кожна 13 яхих Е1дпов1дае за певний напрям. Дялыпстъ та роль компанш у рамках кластеру розподшена у залежносп в1д проф1лю, що дозволяе досягти сннерги при сум1снш реалтзащ Т про екту.
Конкурентними перевагами таких кластерiв е соцiальний капiтал та географiчна близькiсть, а також iсторичнi передмови розвитку регюшв, рiзноманiтнiсть культур ведення бiзнесу, оргашзацп виробництва та отримання осв^и. Такi кластери потребують цшеспрямовано'1' пiдтримки держави.
Промисловий кластер представляе собою функцюнальне угруповання компанiй, яю не детермiнованi строго територiальними межами певних регюшв [3]. Вш може розташовуватись в окремому регiонi, i може охоплювати ряд регiонiв i навiть краш.
Такими кластерами е мiжгалузевi комплекси та полюси зросту, вщ яких кластери вiдрiзняються високим рiвнем шновацшно'1" активностi та гнучюстю спецiалiзацii, отримуючи вигоди iз спшьного ринку працi [4].
Внаслщок посилення впливу теорш шновацшного розвитку та економiчного зростання на кластерну концепщю наприкiнцi ХХ сторiччя з'явився термш « iнновацiйний кластер». Його поява була обумовлена розвитком теорп нацюнально'1 шноващйног системи. Чисельнi дослiдження в област iнновацiйного розвитку окремих краш привели до переосмислення як факторiв, що впливають на iнновацiйнi процеси, так i змiсту самого процесу. По-перше, з'явилося розумiння важливостi для генерацп iнновацiй взаемодп мiж господарюючими суб'ектами та науково-дослiдницькими установами. По-друге - дослщження iнституцiйних сфер довели важливють партнерства наукового, пiдприeмницького та державного секторiв економiки. Запропонована Г. 1цковщем та Л. Лейдесдорфом модель «потршног страт» дозволила переконатись у перерозподш функцiй мiж учасниками шституцюнального середовища та у розширеннi сфер 1х дiяльностi.
Об'ективно виникла потреба у побудовi стало'1' системи взаемодп у нових умовах, яка здатна до самоуправлшня та синергп. У зв'язку з цим виникае задача знаходження таких моделей взаемодп компанш одне з одним, яю б дозволили збшьшити устх вщ ствроб^ництва.
Основна частина
Альтернативою е кластерний тдхщ, який передбачае, що у ринковш середi конкурують групи компанш - кластери, а устх залежить вщ якостi взаемодп суб'ектiв. 1нтерес до кластерно'1' форми спiвробiтництва виникае тому, що при об'еднанн економiчних суб'ектiв та створеннi бiзнес-груп суттево зростають фiнансовi можливостi у виконанн науково- дослiдницьких робiт. Саме слабю зв'язки, вiдсутнiсть достатнього фiнансування та спонукаючих факторiв стримують сьогоднi шновацшний процес.
Як вiдомо, будь-яка система складаеться iз елементiв. Е складовi частини завжди виконують функцп що забезпечують реалiзацiю цiлей. Так як цшлю шноватйног системи е виробництво та оновлення шновацш, 11 складовими елементами повинн бути суб'екти штелектуально'1 дiяльностi. Кластери дозволяють побудувати шститути дослiджень та створити механiзми ефективно! взаемодп бiзнесу, влади та науки. Розвиток дослщжень та розробок у кластерах при тдтримщ з боку держави сприяе формуванню натональног шновацшно! системи, що пщвищуе стабiльнiсть та захищетсть пiдприемництва та економiки краши в цiлому вiд зовнiшнiх загроз.
Теоретичне обгрунтування iнновацiйних кластерiв створило прогресивний тдхщ, що засновано на рухливосп кордотв кластеру. Змiна ступеню повноти облiку учасникiв взаемодГх всередиш кластеру пов'язана iз бiльш поширеним тлумаченням галузевох спецiалiзацii та мiжгалузевих зв'язкiв всерединi кластеру. Технологiчна специфша у iнновацiйно-iнжинiринговому промисловому кластерi стае функтею технологiчноi специфiки функцiонування окремих господарчих суб'екпв та розширення складу взаемодшчих суб'ектiв шляхом включення представниюв рiзних iнституцiйних сфер. Структура ППК включае великий, малий та середнш бiзнес, унiверситети, науково-дослiднi та проектш iнститути, заклади освiти, фiнансовi iнститути, iнжинiринговi компанii, сiть трансферу технологий, технологiчнi платформи , владу, тощо. Важливим iнститутом стае державно-приватне партнерство. Такий широкий пщхщ до представлення кластеру враховуе не тшьки горизонтальнi, а й вертикальнi зв'язки, що засноваш на технологiчнiй комплементарносп компанiй однiеi або декiлькох взаемопов'язаних галузей, що д^ть у класт^ самостiйно, або у складi бiзнес-формування.
Це вiдповiдае сучасному пiдходу до пояснення причин кластерiзацii якпрагнення створити конкуренты ринковi пропозицГг шляхом взаемовигщного спiвробiтництва учасникiв рiзних iнституцiйних сфер та рiзних галузей. Як свщчать результати проведеного дослiдження, в науковш середi сталося розширене бачення сутносп кластеру як за рахунок включення в систему взаемодп великого числа учасниюв, так i за рахунок нового уявлення щодо кордотв кластеру та економiчних зв'язюв його члешв. Фактор географiчноi приналежностi став розглядатись поряд iз такими факторами, як технологична, оргашзацшна та iнституцiйна належшсть, привабливiсть пiдприемницькоi середи,
захищенють бiзнесу з боку влади, нормативно правове забезпечення тдприемницько!' дiяльностi, стратегiчнi орieнтири влади, бiзнесу та науки, тощо. Орieнтацiя ППК на здiйснення технолопчного реiнжинiрингу виробничо! бази промислових тдприемств потребуе створення сталих сiтьових зв'язюв мiж учасниками кластеру, що визначае конфiгурацiю його структури та створюе синергетичний ефект.
Iнновацiйне середовище формують виробничi пiдприемства, науково-технiчнi центри, а також осв^ш кластери. 1х головне завдання забезпечити не лише використання запозичених технологий, а й генерувати власт. У цьому одна з ключових ролей належить шжитрингу як окремому напряму тдприемницько!' дiяльностi, про що детальтше буде йти мова нижче. Вш е своерiдним мостом мiж створюваними технологiями та 1'х застосуванням у виробництвi, оскiльки е важливим iнструментом стратегiчного розвитку будь-якого промислового тдприемства. Сфера iнжинiрингу охоплюе рiзноманiтнi роботи та послуги. Iнжинiринговi рiшення потрiбнi великим комерцiйним тдприемствам, середнiм та малим. Iнжинiринговi компанп виконують функцп безпосереднiх агентiв модертзацп промислового виробництва, усуваючи недолiки шновацшного циклу, та представляють важливу ланку технологичного ланцюга створення конкурентоспроможно! продукцп практично в усiх секторах. 1нжишринг як бiзнес-напрям вiтчизняних машинобудiвних тдприемств
перебувае на стадп формування. Iнжинiринговi пiдроздiли цих суб'ектiв нерiдко не мають шформацп щодо актуальних технологий та методик проектування промислових об'ектив. На низькому рiвнi перебувають необхщш знання i досвiд для реалiзацii унiкальних iнжинiрингових проектiв, а також спостертаеться дефiцит лабораторного обладнання. Особливо важливою е проблема вiдсутностi квалiфiкованих робiтникiв та iнженерiв. Таким чином, актуалiзуеться необхiднiсть розроблення теоретичних i прикладних положень формування та розвитку шжитрингово!' дiяльностi машинобудiвних пiдприемств у ППК для забезпечення 1'хнього економiчного розвитку й технологiчного поступу в^чизняно!' економiки.
Iнжинiринговi пiдприемства та тдприемства машинобудування, якi надають iнжинiринговi послуги, традицшно посiдають одне з головних мюць в iнфраструктурi розвинутих краш св^у. Особливо важливу роль вони ввдграють у процесi активiзацii шновацшно!' дiяльностi i поряд з маркетинговими, консалтинговими, аудиторськими компатями, технополiсами, технопарками, бiзнес-iнкубаторами, iнновацiйними бiржами та шшими iнститутами е невiд'емною складовою частиною шфраструктури, що забезпечуе iнновацiйну дiяльнiсть [ 5, с. 5].
Практика европейських краш свщчить про наявтсть iнжинiрингу в усiх стадiях розробки та впровадження шновацш. Вiн сприяе полiпшенню iнновацiйного та iнвестицiйного ^мату i е важливою складовою шновацшного середовища. Необхiднiсть залучення машинобудiвних тдприемств до реалiзацii iнжинiрингових проектiв зумовлена 1'х складнiстю i багатоплановiстю, високим рiвнем ризику перетворень та вимог до рiвня спецiалiстiв. Такими якостями волод^ть iноземнi iнжинiринговi компанп, але 1'х присутнiсть на укра'нському ринку стримуеться великою кiлькiстю застарiлих стандар^в, актуальнiсть яких втратила силу, протирiччями вiтчизняних стандартiв зарубiжним, низьким рiвнем правового захисту iнтересiв пiдприемцiв та вкрай низькою платоспроможтстю. Подальший розвиток шжитрингу в Укра'т буде залежати переважно вiд власникiв бiзнес-формувань та умов, що створюють ППК. Водночас вщсуттсть державно'1 полiтики у виробничш сферi та несприятлива тдприемницька середа продовжуватимуть стримувати iнновацiйну активтсть, а, отже, i розвиток шжитрингу. Системний iнжинiринг охоплюе всi процеси шженерно! дiяльностi, включаючи проектно-конструкторську, оргатзацшно-технологiчну та iн., вiд стадп ще! до виведення з експлуатацп будь-якого виробництва або продукту, i е найбiльш перспективним напрямом у роботi ППК. Курс на технолопчну модернiзацiю укра'1'нського машинобудування вiдкривае перед втизняними iнжинiринговими компанiями новi перспективи. Технологичний реiнжинiринг на основi запозичених шновацшних технологiй вимагае якiсно ново!' оргатзацп виробництва. Саме
тому попит на послуги шжишрингових компанш буде багаторазово зростати. При цьому буде зростати попит i на яюсть 1'х послуг. Тому втизняному шжишрингу слiд придiлити пiдвищену увагу питанням сертифшацп, технiчного оснащення та акредитацп у мiжнародних органiзацiях. Компанп, яю проведуть подiбнi змiни, отримають суп^ конкурентнi переваги на вiдмiну вщ процедур санацп та реструктуризацп [6, с. 240-260]. Виходячи iз викладеного вище, iнжинiрингова складова у проведенш кластерно'1' полiтики е обов'язковим елементом, що пов'язуе мiж собою ус ланки iнновацiйного процесу та його завершуе.
На основi викладеного вище, лопчно постае питання про поеднання переваг, що характерш для кожного iз типiв кластерiв, в однш штегрованш структурi. Такою структурою може бути шновацшно-шжишринговий промисловий кластер. Його поява е лопчною реакцiею на появу у складi iнновацiйних систем нових шструмешив iнновацiйного розвитку, яю пройшли успiшну апробацiю у рiзних економiках (схема 1).
Iнновацiйно-iнжинiринговий промисловий кластер (11ПК) - це добровшьне об'еднання широкого кола взаемопов'язаних та взаемодоповнюючих учасникiв та iнститутiв у проекцп нацiональноi iнновацiйноi системи та регюнальних мiжгалузевих зв'язкiв, що ствробггничають мiж собою на основi узгоджено'1' стратеги на базi спiльних технолопчних платформ iз застосуванням механiзму державно - приватного партнерства з метою розвитку кожного iз учасниюв кластеру та iз проявою синергетичного ефекту у розвитку 1'х технолоriчноi основи на територп базування. Для шновацшно-шжишрингових промислових кластерiв характернi наступнi вщмшш риси, що вiдрiзняють 1'х вщ iнновацiйних, промислових та iнших видiв iснуючих класифiкацiй.
1. Цшьова 0|жнтац1я на технологiчний решжишринг виробничо!' основи промисловиз пiдприeмств. Загальноприйнятою у св^овш практицi е орiентацiею кластерiв на виробництво однорщного продукту (послуг) на умовах кооперацп та соконкуренцп, що дае можливють отримати вигоду вщ специфiчних активiв, спiльного розташування та сощально! вбудованостi в територiю регюну. Вивчення теоретичних пiдходiв щодо економiчноi природи кластерiв та 1'х сопоставлення iз змiнившимися iнституцiйними умовами господарчоi практики виявило обставини, за яких 11ПК потребуе розгляду поза межами географiчноi локалiзацii. Необхiднiсть приведення технолоriчноi основи пiдприемств у конкурентноздатний стан, швелювання галузевого впливу на технолопчну i технiчну полiтику виробничих тдприемств, обмеженiсть ресурсiв та iнше потребують надання кластерам нового змiсту iз головним завданням- забезпечення i координащя корiнних перетворень технологiчноi основи виробничих тдприемств, тобто орiентацiя на технолопчний ре iнжинiринг.
2. Здiбнiсть до обучення. Здiбнiсть до використання нов^шх технологiй та iх втiлення на тдприемствах регiону е вирiшальним фактором, що забезпечуе реалiзацiю iнновацiйноi пол^ики. Здiбнiсть до обучення означае, по-перше, наявнiсть науково-органiзацiйних умов оволодшня iнформацiею, по-друге, розвиток нових областей компетенцп щодо використання iнформацii, по-трете-наявшсть стратегiчного пiдходу щодо освоення певних техшчних та технологiчних рiшень. Здiбнiсть до обучення особливо важлива в умовах технолопчного ре шжишрингу виро6ничо'1 основи промислових тдприемств на соновi сучасних технологш та гнучких виробничих систем.
Регюни,що здiбнi до обучення з часом перетворюються у «... хранилища щей та знань, що забезпечують пщтримку оточую щему середовищу та шфраструктур^ посилюють потоки знань, щей та обучення. Регюни, що здiбнi до обучення, е все бшьше важливим джерелом шновацш та економiчного зрюту, двигуном глобалiзацii» [7]. 1нструментами розвитку в 11ПК використовуються дiючi на пiдприемствах вiдповiднi пщроздши та дiюча iнфраструктура мiсцевих шститупв, традицiйнi зв'язки бiзнесу та науки.
3. Спшьшсть iнтересiв. Для кластерiв характернi взаемовiдносини усiх учасникiв на основi спiльностi iнтересiв при створенш та просуваннi на ринку товарiв та послуг. На вiдмiну вщ технопаркiв, технополiсiв та бiзнес-iнкубаторiв, де обладнання та послуги носять
тимчасовий характер, кластери здшснюють свою дiяльнiсть на 0CH0Bi стратепчних планiв, якi узгоджуються усiма учасниками, що й обумовлюе спiльнiсть ix iнтересiв.
4. Використання нових форматов державно-приватного партнерства. Таким новим форматом е «технолопчт платформи». Завдяки спiльному ix використанню в 11ПК з'являеться можливiсть узгодження штереав та концентрацiя ресурсiв держави, бiзнесу, наукових закладiв, бiзнес-формувань завдяки прийняттю едино'i стратеги iнновацiйного розвитку, що забезпечуе прийняття едино'1' стратеги шновацшного розвитку, що особливо важливо в мовах технолопчного ре шжитрингу. Технолопчт платформи будуються на принципах науково-виробничо'1' коопераци з використанням меxанiзмiв утворення партнерства та консорцiумiв. Це сприяе координаци зусиль не тiльки при утворенн нових теxнологiй i продукпв, а також при формуваннi ресурав для проведення дослiджень та розробок. Важливою перевагою е також можливють спшьного використання лабораторного обладнання, кадрiв спецiалiстiв, стандартизаци та сертифшаци. Використання досягнень декшькох теxнологiчниx платформ дозволяе забезпечити комплексний тдхщ щодо здшснення теxнологiчниx процесiв на основi гнучких виробничих систем.
5. ¡ижишрингова складова. Обов'язковою умовою забезпечення ре- шжитрингових перетворень е iнжинiрингова складова. 1нжитринг е головним iнструментом стратегiчного розвитку будь якого промислового тдприемства. Iнжинiринговi тдприемства та тдприемства машинобудування, що здшснюють iнжинiринговi послуги, займають провщне мiсце в iнфраструктурi розвинутих краш Необхщтсть участi iнжинiринговиx компанiй у реалiзацii iнженерниx проектiв обумовлена 1'х складнiстю та високим рiвнем ризику перетворень, а також вимогами до спеталютсв. Коло вирiшуемиx задач - вщ техтко-економiчного обгрунтування проекпв до монтажу, налаштування та аудиту. Кластер, орiетований на ре шжитринг промислових пiдприемств сприятиме появу нових шжитрингових компанш, розвитку малого та середнього бiзнесу та загальному пщвищенню промислового виробництва.
6. 1нтерактивне планування. Реальна дшстсть, що склалася, вимагае нових пiдxодiв до оргатзаци, управлiння та планування виробництва. На перший план виходять економiчнi, ринковi критери ефективностi, пщвищуються вимоги щодо гнучкiстi як самого виробництва, так i до методiв управлiння. Глобалiзацiя та нестабiльнiсть оточуючо! середи, ii непередбачена динамiка вимагають сучаснi пiдприемства перетворюватися в усе складнiшi виробничi системи, приеднуватися до рiзниx бiзнес-формувань, аби не втратити сво!х ринкових надбань та компетенцш. Для забезпечення можливостi керувати такими системами необхщт новi методи та прийоми, що вщповщають складностi зовтшнього та внутрiшнього середовища пiдприемств, здатн забезпечити ix сталий розвиток. На проектування бажаного майбутнього та розробку засобiв його здшснення орiентовано штерактивне планування(interactive planning). Цей термiн вперше ввiв Р. Акофф. Цiлеполагаючим правилом штерактивного планування е пiдвищення здiбностей контролювати та впливати на змши та результати. «1нтерактивне планування дае найкращi можливостi впоратися iз ускорюющимися змiнами, зростаючою органiзацiйною складнiстью та турбуленттстю оточення. Бiльш того, це орiентацiя едина, яка вiдкрито спрямована на пщвищення рiвня iндивiдуального, оргатзацшного та громадського розвитку та покращення рiвня життя» [8] Режим доступу: www/ corpo.su/ node/720. Дата звернення 11.10 2013. 1нтерактивне планування складаеться iз п'яти фаз, яю розглядаються як компонент ти системного процесу, який тколи не скшчуеться i е безперервний. Згiдно Р. Акоффу, це таю фази, як формулювання проблемного месива, планування цшей, планування засобiв, планування ресурав, проектування втшення у життя та контроль.
7. Мережа трансферу технологш. Мережа трансферу технологий забезпечуе пiдтримку компанiям у сферi трансферу теxнологiй. Мiсiя мережi - сприяння здiйснення теxнологiчного решжитрингу на пiдприемстваx 11ПК та комерцiалiзацii науковомiсткix теxнологiй. В умовах здшснення технолопчного решжитрингу, безлiчi пропозицiй численних виробниюв сучасного машинобудiвного обладнання потрiбен iнформацiйний
ресурс, дозволяющий здшснювати аналпичне nopiB^HHH пропозицiй виробниюв, iнжинiрингових компанiй i посередникiв та вибiр оптимального BapiaHTy проекту. Ключовим етапом створення сiтки для здшснення технологичного решжишрингу е розробка ïï iнфоpмaцiйно- технолоriчноï платформи. Вона включае в себе iнфоpмaцiйнy систему i технологию, тобто, методологию, регламента, процедури та мехашзми фyнкцiонyвaння центpiв у цш системi. Для системи региональних 11ПК apхiтектypa платформи повинна бути побудована на використанш адаптованих форма™ та методологи Свропейсько'1' сiтки IRC для забезпечення обмiнy iнфоpмaцiею i3 Свропейськими iнновaцiйними центрами. Розвиток регионально'1' мереж повинен здiйснювaтись за рахунок добровшьного приеднання нових членiв, тобто це - мережева структура, що самооргашзующаяся. Принципова вщмшшсть меpежi у тому, що техшчне завдання на ïï склад формуеться учаниками ППК при за участю консульташив. На украшських промислових пiдпpиемствaх - потенцшних споживачах iнновaцiй - як правило, вщсутш спецiaлiсти i час на 1'х пошук, або 1'м просто не вщомомо, як це робиться. У той же час члени 11ПК та ствробпники Унiвеpситетiв можуть мати в своему склaдi спещалю^в, якi pозyмiють потреби бiзнесy та здiбнi iдентифiкyвaти можливiсть трансферу технологш.
8. Кадри. Вiдмiнною рисою 11ПК е кадрова полiтикa. На пpотязi майже чвеpтi стоpiччя в Украши спостеpiгaвся перекос у пiдготовцi кaдpiв у вyзiвськiй системi у бш менеджменту, маркетингу та юриспруденци. 1нженерш професи стали непрестижними внaслiдок лшвщаци пpомисловостi та значного скорочення шженерно! дiяльностi. Становлення 11ПК сприятиме вщродженню тpaдицiйно ефективноï системи пiдготовки шженерних кaдpiв. Участь у них ушверситетив створюе умови для системного планування тдготовки кaдpiв на основi замовлених учасниками кластеру учбових програм iз постiйним пiдвищенням квaлiфiкaцiï.
9. Стратепчне планування. Стpaтегiчне планування е найважлившою фyнкцiею стpaтегiчного yпpaвлiння будь яким тдприемством. Особливого значення воно набувае в умовах кластеру, головною метою якого е технологичний ре шжишринг виробничо! основи промислових пiдпpиемств. Стратепчне планування- це процес вироблення стратеги кластерного формування у виглядi стратегичного плану на пеpiод часу pеaлiзaцiï стратеги. Головна мета стpaтегiчного планування полягае у моделюванш мaйбyтньоï устшно! дiяльностi пiдпpиемств та оpгaнiзaцiй, що входять до кластеру. Головна задача стратепчного планування- забезпечення гнучкосп та нововведень у дiяльностi кластеру, яю необхiднi для досягнення ïï цшей у сеpедовищi, що змiнюеться. Саме на це спрямоване шдикативне планування. Представляеться доцшьним використовувати тiльки суть штерактивного планування, а не щеальну форму i моделювати майбутню дiяльнiсть з урахуванням змiнюючогося ринкового середовища, що i враховуе стpaтегiчне планування.
Глобальна ситуащя в iнжинipинговiй дiяльностi така, що ринок iнтенсивно консолщуеться, i монопольне становище на ньому займають великi компaнiï i бiзнес-об'еднання. 11ПК е формою вщповвд на збiльшення глобального ринку. Окpемi компaнiï, i, в першу чергу, малий i середнш бiзнес, можуть не витримати конкypенцiï великих гравщв, оскiльки логiкa бiзнесy пiдкaзyе, що ефектившше мати справу з одшею компaнiею, яка виконае весь спектр необхщних pобiт «пiд ключ», шж замовляти кiлькa десяткiв piзних агентив. Це можна розглядати i як виклик ППК, оскшьки технологiчний шжишринг пов'язаний з впровадженням устаткування, i якщо компашя не е членом кластеру, ш буде проблематично знайти свою шшу. Таким чином, шновацшно-шжишринговий промисловий кластер слiд розглядати як мехашзм саморегулювання малого i середнього бiзнесy за рахунок пеpеpозподiлy бiзнес-пpоцесiв всеpединi мiжгaлyзевоï взaемодiï i вае! економiки на тому чи шшому piвнi ïï локaлiзaцiï.
Проблематика шженерно! сфери визначае необхiднiсть створення штегровано! структури, що поеднуе piзнi штелектуальш та виpобничi активи у межах кластеру з метою pеaлiзaцiï головного завдання вiтчизняноï економiки - здшснення технолопчного решжишрингу тдприемств машинобудування. 11ПК е таким об'еднанням ведучих гравшв
регюну, ïx навиюв, опиту, потужностей i технологш у складi едино'1 оргашзаци. Ефект посилюсться участю у цих об'еднаннях великих промислово-фiнансовиx груп, якi мають не тiльки капiтал, але й досвщ здiйснення реiнжинiринговиx перетворень. Кластер дозволяе здшснити ефективну кооперацiю мiж напрямами ïx дiяльностi та надавати повний комплекс високопрофесшних iнжинiринговиx послуг пщ единим теxнологiчним та оргашзацшним керiвництвом. Сутнiсть дiяльностi ППК полягае у створенш теxнологiчного ланцюга розробки та реалiзацiï проектiв на основi компетенцiй компанiй, що входять до його складу, кожна з яких вщповщае за певнш напрямок. Дiяльнiсть та роль компанiй у рамках ППК розподшяеться у залежностi вщ ключових переваг, що дозволяе досягти синерги при спiльнiй реалiзацiï проекпв. При цьому загальний ефект посилюеться за рахунок участi на уах стадiяx ïx реалiзацiï представникiв влади, що дае певш гаранта захищеност та впевненостi.
Регiональний iнновацiйно-iнжинiринговий промисловий кластер може включати в себе оргашзацп регiональноï iнновацiйноï системи, яка може обслуговувати декшька кластерiв. Разом iз тим, iнновацiйно-iнжинiринговий промисловий кластер включае в себе бiльше частин ланцюжюв цiнностi, нiж регiональна шновацшна система. Цi додатковi ланцюжки цшностей створюе саме iнжинiринг. Як свщчить свiтова практика, iнжинiринговi компани ствроб^ничають iз провiдними виробниками рiзноманiтноï продукцп рiзниx краш, що забезпечуе обмш досвiдом та теxнологiями. Виробники гнучких виробничих систем, верста™ та обладнання розмщують у крашах-споживачах сво'1' сервюш центри та залучають до здшснення послуг мiсцевi малi та середш iнжинiринговi компанп, здiйснюють пiдготовку та постшну пiдтримку професiйниx здiбностей персоналу.
ППК перетинаеться з регюнальною шновацшною системою у частинi iнновацiйноï шфраструктури та вiдрiзняеться у частинi результат дiяльностi кластеру.
Головною цiллю дiяльностi ППК е формування конкурентноздатно'1' технолопчно'1' основи пiдприемств-учасникiв з метою переходу на вироблення експортоорiентованоï продукцiï, включення у свiтовi процеси розподiлу пращ, у той час, як результатом дiяльностi шновацшно'1' системи можуть бути патенти, опитш зразки продукцiï, кадри спещалю^в, що обслуговують два i бшьше кластерiв рег1ону. Формування ППК слщ розглядати як ефективний мехашзм залучення прямих iноземниx iнвестицiй та активiзацiï зовнiшньоекономiчноï iнтеграцiï. Включення вггчизняних iнновацiйно-iнжинiринговиx промислових кластерiв у глобальш ланцюжки створення додатково'1' вартостi дозволять суттево пiдняти рiвень нацiональноï технолопчно'1' бази, пiдвищити швидкiсть та яюсть економiчного зросту за рахунок пщвищення мiжнародно'ï конкурентоспроможностi пiдприемств, що входять до кластерiв, за рахунок придбання та впровадження критичних технологш та сучасного обладнання, оволодшня пщприемствами кластеру сучасними методами управлшня та спещальними знаннями, отримання пiдприемствами кластеру можливостей виходу на високо конкурентнi мiжнароднi ринки.
У якостi умов формування шновацшно-шжишрингових промислових кластерiв можливо видшити наступне:
- наявнiсть високотеxнологiчниx тдприемств - ядра кластеру;
- наявшсть наукового потеншалу, великих наукових цен^в, вузiвськоï та заводськоï (виробничоï ) науки;
- наявшсть виробничих передмов, а саме достатнш рiвень шновацшносп промисловостi рег1ону в цiлому , та окремих тдприемств, що входять до кластеру;
- орiентацiя на модель потршно! стралц
- наявшсть плашв стратегiчного розвитку регiонiв та окремих тдприемств;
- узгодження штереав бiзнес-формувань iз iнтересами влади та науки;
- спшьно сxваленi потенцшними учасниками теxнологiчнi платформи;
- наявшсть шституцшних передмов, пiдтримка держави та рiзниx фондiв;
- наявшсть пол^ичних передмов, яю проявляються у ршимосп керiвництва розвивати iнновацiйну дiяльнiсть у якостi найважливiшого прiоритету розвитку.
Слщ видiлити найбiльш важливi вихщш принципи формування ППК.
Принцип найбшьшо'1" ефективностi реалiзацiï програм технологiчного решжишрингу. Вш полягае у забезпеченш системностi при побудовi економiчно стало'1' внутрикластерно'1' структури, взаемозв'язку Ï3 стратепчними задачами iнновацiйного розвитку регiону тдприемств та установ уах галузей, що входять у кластер, закршлення найбшьш перспективних продуктових рядiв на свпових ринках. Успiх у реалiзацiï таких програм перш за все залежить вщ наявносп у кластерi високотехнолопчних виробництв, на яких зосередженi сучасш технологи, гнучкi виробничi системи, автоматизоване виробництво та пщготовлеш висококвалiфiкованi кадри спешалютйв..
Значним стае принцип державно-приватного партнерства. По-перше вiн покликаний забезпечити об'еднання матерiальних i нематерiальних ресурав держави та приватного сектору для досягнення найбшьш ефективно'1' дiяльностi кластеру. По-друге, вщ взаемовигiдного партнерства бiзнесу, науки та влади залежить реалiзацiя соцiальних програм та проектiв. Принцип едност технологiчних платформ та ïx вiдповiднiсть Свропейським ТП. Цей принцип дуже важливий для забезпечення узгодженосп у формуваннi теxнологiчного та виробничого потеншалу пiдприемств кластеру , а також для узгодження стратеги розвитку i подальшо'1' Свроштеграци
Принцип ефективного менеджменту. Цей принцип повинен проявитися у пщвищенш ефективносп управлiння рiзними аспектами дiяльностi, що забезпечуе реалiзацiю цшсно'1' системи взаемопов'язаних дiй учасниюв кластеру. Один iз таких способiв можливо реалiзувати завдяки створенню спешально'1' структури.
Принцип iнтерактивного пiдxоду до поетапного виршення задач побудови кластеру. По-перше, той, хто хоче устшно управляти корпорацiею у новому свт систем, повинен змiнити свое представлення щодо пiдприемства та його оточення. По-друге, до планування та проектування необхщно залучення широкого кола учасниюв. У-третix, оргашзаци повиннi розглядатись як таю, що служать одночасно трьом тлям. Вони самi е цшеспрямованими системами та мають сво'1' власш цiлi та iдеали, якi повинш враховуватись. Вони також мiстять як частини iншi цiлеспрямованi системи - шдиввдв, чш бажання також повинш задовольнятися. Самi оргашзаци е частками бшьш великих систем, iнтереси яких також повинш задовольнятися. Змша концепцш свiту та корпорацiй потребуе дiяти з урахуванням нового мислення. Такий тип планово'1' роботи отримав назву штерактивного планування [9].
Висновки
Таким чином, устшшсть створення та розвитку кластерiв визначаеться кластерною полiтикою. Розглядаючи територiю дислокац11' кластерiв через призму рiзниx складових iнновацiйноï системи та бiзнес формувань, регiональна влада мае уа пiдстави щодо визначення засад ïx ефективно'1' пiдтримки. Тому кластерну полiтику слiд розглядати у якосп методологiчноï основи iнновацiйноï полiтики, що дозволяе також внести певш зв'язуючи елементи у розбудову мiжгалузевиx зв'язюв.
Зазначенi вище принципи враховують закономiрностi формування i функцiонування тако'1' складно'1' системи, якою е iнновацiйно-iнжинiринговi промисловi кластери, а також свiтовий досвщ практики кластероутворення. Реалiзацiя зазначених принцитв дасть змогу пiдвищити ефективнiсть державно'1' пiдтримки кластерiв, об'ективно оцiнити ïx можливостi, виявити проблеми функцiонування та необxiднi методи управлiнського впливу. Усе це дасть змогу забезпечити активну роль держави у забезпеченш економiчного та шновацшного розвитку регюшв, використанш переваг нацюнальних особливостей в умовах глобалiзацiï. За даними Нацюнального шститутту стратегiчниx дослiджень в Украïнi е уа передмови щодо розвитку шновацшних кластерiв у високотеxнологiчниx секторах на основi теxнологiчниx та iндустрiальниx парюв. Це потребуе збiльшення державного фшансування, як це характерно для европейських кра'1'н [10].
Економжа промисловость В Укршш високотехнологiчнi виробництва в силу юторичних причин зосередженi головним чином у вшськово-промисловому комплексi (ВПК) та тдпорядковаш державнiй холдiнговiй компанп «Укроборонпром». За допомогою кластерiв необхщно створити умови для активiзацi'i дiяльностi ВПК, та вiдродження його ролi як генератора iнновацiй не тшьки у оборонному секторi економiки Украши, а й у цивiльному. Реалiзацi'i md задачi сприяють новi мехашзми пiдвищення iнновацiйно'i активностi високотехнологiчних виробництв, заснованих на кластернш щеологп. Виявлеш особливостi 11ПК пiдтерджують ix здатшсть створювати новi технологи, проводити глибокий технолопчний реiнжинiринг на основi власних та запозичених технологш, а також готувати кадри для роботи в умовах ново'1 промислово-технолопчно'1 формацп. Аналiз сучасного стану iнновацiйностi у галузях ВПК Украши дозволяе дшти до висновку щодо наявносп великого потенщалу його розвитку. Враховуючи заяви украшського Уряду, а також офiцiальниx оаб на фiнансування ОПК будуть спрямоваш значнi кошти, у тому чист на теxнiчне переоснащення високотеxнологiчниx тдприемств. Об'еднання мехашзму управлiння пiдприемствами ВПК iз перевагами кластерно'1 полiтики дасть мшний iмпульс для активiзацi'i шновацшно'1 дiяльностi не тiльки на створення вшськово'1 теxнiки, а також на забезпечення розвитку цившьного виробництва. Цшеспрямовашсть виробництва спецiально'i продукцп мае ч^ю цiльовi орiентири, що дозволяе ушфшувати ii виробництво та забезпечити його концентрашю за принципом системно-замкнутого циклу. Навпаки, продукшя цивiльного призначення не мае меж i може вироблятись за умови будь яко'1 оргашзацп виробництва. Науковий пошук при розробш продукцп спецiального призначення потребуе залучення великого числа вчених та спешалю^в, створення науково'1 та виробничо'1 бази для здшснення експериментiв, випробувальних пол^ошв, вимiрювально'i бази, що об'ективно викликае необхщшсть концентрац^1 усix видiв ресурав та iнтеграцii iз фундаментальною наукою. Усе це е тдставою для ствердження щодо правомiрностi розглядати систему управлшня високотеxнологiчними пiдприемствами у контексп ii iнтеграцii з усiм господарським комплексом. Такий тдхщ об'ективно доводить, що виробництво складно'1' продукцii подвшного призначення повинно розглядатись як системоутворюючий фактор при формуваннi кластерно'1' пол^ики та регiональниx мiжгалузевиx зв'язкiв.
Список використано1 л1тератури:
1. Марков Л. С. Экономические кластеры: понятия и характерные черты // Актуальные проблемы социально-экономического развития: взгляд молодых ученых: Сб. науч. тр. / Под ред. В. Е. Селиверстова, В. М. Марковой, Е. С. Гвоздевой. Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2005.- Разд. 1. - С. 102-123.
2. Scott A. J. & Storper M. Regional development reconsidered. - London: Belhaven press, 1990. -P. 3-24.
3. Porter M. E. The Competitive Advantage of Nations. - London: Macmillan, 1990. - Р. 69-130.
4. Andersson T., Schwaag-Serger S., Sorvic J., Hansson E.W. The Cluster Policies Whitebook, IKED. 2004. 2004 [Электронный ресурс]. URL:http//www.competitiveness.org/article/view/241/1.
5. Данилишин Б. Научно-инновационное обеспечение устойчивого экономического развития Украины / Б. Данилишин, В. Чижова // Економ1ка Украши. - 2004. - № 3. - С. 4-12.
6. Мехович С. А., Захарченков А. С. Санация и реинжиниринг производственно-технологической основы проблемных предприятий: монография/ Мехович С. А., Захарченков А. С., В1ровець А. П., «Апостроф», 2011. - С. 392.
7. Florida R. Toward the Learning Region. Futures. -1995. - V. 27, № 5. - P. 528.
8. Р. Акофф. Руководство по управлению будущим вашей организации. - 1984.
9. Научная библиотека КиберЛенинка: http://cyberleninka.ru/ article/n/obzor-interaktivnogo-planirovaniya#ixzz2uDpqL3 ed
10. Аналитическая записка "Щодо державно! политики тдтримки розвитку шновацшних кластер1в у промисловосп Украши" [Электронный ресурс] /
Referenses:
1. Markov L.S. Economic clusters: concepts and characteristic features//Actual problems socially - economic development: look of young scientists: collection of scientific treatises/ under V. E. Seliverstov, V. M. Markova, E.S. Gvozdeva's edition. Novosibirsk: IEOPP of the Siberian Branch of the Russian Academy of Science, 2005 - section 1 -P. 102-123.
2. Scott A.J. & Storper M. Regional development reconsidered. - London: Belhaven press, 1990. - P. 3-24. P. 3-24.
3. Porter M.E. The Competitive Advantage of Nations. - London: Macmillan, 1990. - P. 69-130.
4. Andersson T., Schwaag-Serger S., Sorvic J., Hansson E.W. The Cluster Policies Whitebook, IKED. 2004.
5. Danilishin B. Scientific innovative ensuring sustainable economic development of Ukraine / B. Danilishin, V. Chizhova//Economy of Ukraine. - 2004 - №. 3 - P. 4-12.
6. Mekhovich S. A., Zakharchenkov A.S. Sanitation and reengineering it is production - a technological basis of the problem enterprises: Monograph / Mekhovich S. A., Zakharchenkov A.S., Virovets A.P., "Apostrophe", 2011. -
392 p.
7. Florida R. Toward the Learning Region. Futures. - 1995. - V. 27, № 5. - 528 p.
8. R. Akoff. Control directive future of your organization. - 1984.
9. Scientific library of Kiberlenink: http://cyberleninka.ru/ article/n/obzor-interaktivnogo-planirovaniya#ixzz2uDpqL3 ed
10. An analytical note "About a state policy of support of development of innovative clusters in the industry of Ukraine" (An electronic resource) /.
Поступила в редакцию 19.12 2015 г.
