CC BY
16
Нацюнальний лкотехшчний yHÏBepcHTeT Украши
УДК504.03:330.8:684:477 Астр. О.Р. Прокопович1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЕКТ1В У Д1ЯЛЬН1СТЬ Л1СОВИХ КЛАСТЕР1В
Розглянуто европейський досвiд лiсових кластерiв, наведено приклади впрова-дження в 1'хню дiяльнiсть еколого-економiчних проектiв. Визначено основнi переваги кластерiв та ïx вплив на розвиток люового сектору. Вщзначено значний вплив кластерiв на еколопчну полiтику.
Ключовг слова: кластери, кластеризащя, лiсовий сектор, еколого-економiчнi проекти.
Зважаючи на численш переваги, кластеризащя набула практичного застосування та широкого розвитку в багатьох крашах свггу. Свгговий досвщ дае приклади тдвищення конкурентоспроможност територш i виробничих комплекшв шляхом реалiзацiï кластер-орiентованноï регiональноï полiтики.
Тому основним завданням ще'г роботи е дослщження досвщу ефектив-ного функцiонування люових кластерiв у свiтi та в Украш. Дослiдженням кластерiв та кластерного аналiзу займаються М. Портер, А. Шульте, С. Соко-ленко, О. Гуменюк, В. Третяк, Т. Цихан та шшь
На сьогодш в середньому 38 % зайнятих у европейських крашах пра-цюють на шдприемствах, що е членами кластерiв. При цьому концентрацiя зайнятостi у меблевому виробництвi е дещо вищою за середню, концентрацiя ж у люових кластерах е досить низькою, незважаючи на значну ïx кшьюсть. Для 47 % пiдприемств €С зi сфери малого та середнього бiзнесу деревооб-робного та меблевого виробництва важливим е створення кластерiв (Commission Staf Working Document SEC (2008)2637) [4].
Кластери охоплюють велику кiлькiсть рiзноманiтниx тдприемниць-ких структур, важливих для конкурентноï боротьби - постачальниюв спещ-ального обладнання, нових технологш, послуг, iнфраструктури, сировини, додаткових продуклв тощо. Окрiм цього, вони також охоплюють урядовi установи, ушверситети, центри стандартизацiï, рiзноманiтнi асоцiацiï, що забез-печують спецiалiзоване навчання, освiту, iнформацiю, дослiдження та техшч-ну пiдтримку. Факти свщчать, що навiть у розвинених крашах стосунки мiж державою i бiзнесом не завжди доброзичливi. Саме в таких випадках кластери виступають ефективним засобом для налагодження стосунюв мiж ними.
Пiдприемства кластера знаходяться в одному регюш та максимально використовують його природний та кадровий потенщал. У процеш розвитку кластера економiчнi ресурси починають притжати до нього з iзольованиx га-лузей, яю не можуть використати ïx настiльки ж продуктивно. Тiсна ствпра-ця всix учасникiв виробничого процесу вщ постачальникiв сировини до спо-живачiв кiнцевого продукту забезпечуе планування роботи кластера на перспективу, дае постшне завантаження, знижуе собiвартiсть продукцiï та послуг, створюе единий економiчний та iнформацiйний простр. Новi виробники, що приходять з шших галузей, прискорюють свiй розвиток, стимулюючи на-уково-дослiднi роботи та забезпечуючи необхвдш засоби для впровадження нових стратегш.
1 Наук. кер1вник: доц. Р.Я. Кшдрат, канд. екон. наук
Кластерш шщативи е досить поширеними в усьому свт, зокрема й у люовому секторi Свропейських кра1н. Зокрема лiсовi кластери функцiонують у Шмеччиш, Швецп, Фшляндп, Великобританп, 1тали, а також у кра1нах Схщно1 Свропи: Словенп, Лтта, Латвп, Угорщинi та шших. Розглянемо де-тальнiше як же на практищ, завдяки впровадженню проекпв, кластери вирь шують рiзнi еколого-економiчнi проблеми.
Зокрема, Нiмецький лiсовий кластер охоплюе 100 тис. тдприемств, на яких працюе 1 млн пращвниюв, та мае обсяг реалiзацil 150 млрд евро, що становить 3,5 % вщ загально1 економжи або 10-24 % вiд промисловосп. У Нь меччинi також створено кластерну iнiцiативу лiсу та деревини Баварп [7]. II метою е ствпробиництво та розвиток потенцiалу промисловосп та науки. Дiяльнiсть кластера спрямована на:
1. Створення робочих груп експертав у таких сферах, як "лопстика", коопе-ращя" "ствпраця малих [ середшх ф1рм" та "шновацп у використанш деревини".
2. Введення регюнальних експериментальних проекпв [ кооперацш.
3. Анал1з сировини [ товарних потоюв.
4. Передача технологи, дослщження та кооперацп розвитку.
Значну увага тут придiляють iнiцiюванню нових i розширенню юну-ючих мереж мiж науковими установами i промисловютю по всьому ланцюгу додано1 вартосп. Кластерна iнiцiатива лiсу i деревини в Баден-Вюртенберзi (Нiмеччина) реалiзовуе проект "Виробництво екологiчно чистих високотех-нолопчних кле1в з вiдходiв целюлозно-паперово1 промисловосп". У рамках цього проекту було проведено семшар на тему "Пашр-клггковина-вщходи: Стале використання нано-целюлози в галуз^ в землi Баден-Вюртемберг" за участю представникiв бiзнесу та науки.
На сьогодш успiшним досвiдом може подшитись також Лiсовий кластер Штирп (Австрiя), що функцiонуе як координатор мiж економiкою, наукою i полiтикою та мае на мет пiдвищення мiжнародноl конкурентоспро-можностi нацюнально! економiки, поширення iнновацiй у люовому секторь На сьогоднi вiн об'еднуе 5300 пiдприемств з чисельнiстю пращвниюв 58 000 ошб та обсягом реатзацп 4 млрд евро. Завдяки тюнш спiвпрацi поль тики, бiзнесу i дослiдницького сектору, Штирiя збер^ае лiдерськi позицп у лiсовому секторi Свропи. Яскравими прикладами його еколого-економiчних проектiв е:
• оргашзащя та проведения лгсових прогулянок для школяр1в, що мае на мет виховання датей у гармони та з повагою до природи, а також популяризац1я професи лгсника;
• розвиток дерев'яного буд1вництва, метою якого е створення додаткових робочих мюць, еколопчне, дружне до природи та здоров'я людей житло. Завдяки промоцп споживання деревини будiвництвом зросло з 0,3 м3.
на одну особу у 1995 р. до 0,68 м3 у 2006 р., а на 2015 р. плануеться вийти на показник 1,2 м3. Це е позитивним зрушенням, осюльки в конструкщях де-рев'яних будинюв на десятки рокiв консервуеться СО2; дерев'яш будинки е енергоощадними як у процеш будiвництва, так i при 1х експлуатацп; деревину значно легше утилiзувати, нiж цеглу чи камшь; деревина зберiгае у будин-
2. Екологiя довкiлля
97
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ку оптимальний мжроктмат, зокрема вологють повiтря [6]. В Австрп фун-кцioнуe також Люовий кластер у м. Зальцбурзг Одним i3 його ефективних проекпв е KVP (Kontinuierlicher Verbesserungs Prozess) - безперервний про-цес вдосконалення. Його метою е: oптимiзaцiя використання ресуршв, логю-тичних процешв, навчання персоналу.
Добре розвинений лiсoвий кластер, який концентруе знання у сфеpi люу, мае також Фiнляндiя. На цей час люовий, iнфopмaцiйний i телекомут-кaцiйний кластери е найважлившими для екoнoмiки Фiнляндii, забезпечу-ючи основний об'ем експорту i формуючи значну частину валового внут-ршнього продукту кpaiни. Ядро лiсoвoгo кластера становить паперова та де-ревообробна промисловють, яка розмщуе замовлення у дослщних та консал-тингових оргатзащях, а також у фipмaх, як випускають машини й обладнан-ня, хiмiчну пpoдукцiю i електpoнiку. Люовий сектор Фiнляндii е свiтoвим ль дером. Тут все бiльше зростае значення екологл. В умовах кoнкуpентнoi бо-ротьби робота промислових тдприемств повинна вщповщати вимогам клiентiв, враховувати еколопчт фактори. Значно зменшились обсяги промислових вiдхoдiв. Тепер проводять велику робота з метою забезпечення максимально закритого циклу циркуляцп води, iз врахуванням забруднення атмосфери та виходу твердих вiдхoдiв [2].
У люовий кластер Фiнляндii входить приблизно 1300 меблевих тдприемств зi загальною кiлькiсть зайнятих 12000 ошб. Целюлoзнo-пaпеpoвi i деревообробт кoмпaнii лiсoвoгo кластера вже давно pеaлiзують глобальну стpaтегiю розвитку, активно набуваючи кoмпaнiй за кордоном, i мають один з найвищих piвнiв пpoдуктивнoстi пpaцi в пpoмислoвoстi як усередит кpaiни, так i в свт [4].
У Фшляндп експерти вщзначають цiкaвий факт: ефективний розвиток виробництва продукцп з високою доданою вapтiстю i aктивнi шновацп дося-галися в секторах, що вщчували нестачу природних pесуpсiв. Брак власних енергоресуршв сформував попит на енергоефективт технoлoгii. Вiднoснa нестача люових pесуpсiв (для експopтoopiентoвaнoгo виробництва) стимулю-вала поглиблення пpoцесiв перероблення сировини.
1стотним моментом глoбaльнoi стpaтегii, на який обов'язково робити-муть ставку компанп лiсoвoгo кластера, залишиться еколопчшсть гoтoвoi пpoдукцii i використовуваних технологш. Фiнський лiсoвий кластер, як i шведський, нiмецький та багато шших, е чисто сфокусованим на виробнищга пpoдуктiв з високою доданою вартютю з цiльнoi деревини.
Меблевий шдус^альний округ Лiвенцa (Порденоне) в 1талп, у ств-пpaцi з Мшютерством навколишнього середовища та Мiнiстеpствoм еконо-мiчнoгo розвитку створив знак "зеленого" процесу виробництва як знак щен-тифжацп продукпв його кoмпaнii. Iншi райони у майбутньому теж зможуть прийняти цей знак для свoiх екo-пpoдуктiв. Меблевий iндустpiaльний округ Лiвенцa пеpеслiдуе екoлoгiчний пiдхiд протягом тривалого часу, покращу-ючи якiсть продукцп, впроваджуючи iннoвaцii, нoвi технoлoгii, тдтримуючи сталий розвиток та сoцiaльну oбiзнaнiсть[5].
Словенський кластер деревооброблення об'еднуе третину всiх пращв-никiв в гaлузi лiсoвoi та деревообробних пiдпpиемств та найбшьш видaтнi
дослщницью шститути лiсового сектору. ДГяльнють, впроваджена кластером, охоплюе такi кроки для виршення еколого-економiчних проблем:
1. Адаптащя процеив лакування в Словенськш галуз1 деревини для змен-шення викид1в.
2. Модершзащя покриття для досягнення поточних стандарта навко-лишнього середовища.
3. Проведення навчання та стажування для пращвниюв та менеджменту.
4. Поеднання експерпв у галузях, яю е важливими для деревооброблення.
5. Ствробггництво з проектами GC [4].
Свш розвиток кластернi iнiцiативи отримали i в Укра!ш Протягом 2007-2008 р. проводився Кластерний аналiз лiсового сектору Карпатського регюну Укра1ни, який став передумовою створення у 2011 р. Кластера деревооброблення та меблевого виробництва (КДОМВ) у Захщнш Укра!ш. ДГяль-нiсть кластера на цьому етапi розвитку спрямована на виршення двох основ-них проблем: нестача квалiфiкованих кадрiв та доступ до сировинних ресур-сiв. КДОМВ реалiзовуе також два проекти:
1. Створення Навчального центру з роботи iз деревообробним обладнан-ням.
2. Промощя дерев'яного домобудiвництва, яке, як обгрунтовувалось вище е дружнiм для людини та природи.
Висновки. Отже, досвщ розглянутих вище кра1н перехiдного перюду пiдтверджуе той факт, що кластерний шдхщ в управлiннi промисловiстю в кореш мшяе принципи державно1 промислово! полiтики. Особливо це сто-суеться до постсощалютичних держав i вимагае повно! перебудови апарату державного управлшня, змши менталiтету мюцево! влади. Як показуе сватова практика, кластери рщко виникають штучно i з нуля, вони з'являються i ево-люцюнують природним чином там, де е передумови для цього у виглядi мГж-галузевих виробничих зв'язкiв. Роль полггаки при цьому полягае в створенш умов для розвитку шдприемництва, створення нових фiрм, заохочення шно-вацiй, полiпшення iнвестицiйного клiмату i т.iн. В Украlнi вже розпочато роботу в цих напрямках.
Л1тература
1. Мигранян А. А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных класс-теров в странах с переходной экономикой / А.А. Мигранян // Вестник Кыргызско-Российского славянского университета. - 2002. - № 3.
2. Кластерний анал1з люового сектору Карпатського регюну Укра!ни та рекомендаци для кластерного менеджменту. - Скорочений звп\ FORZA, 2008. - 236 с.
3. Соколенко С.1. Свгговий i нац1ональний досв1д формування 1нновац1йних кластер1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sokolenko.com/clusters/47
4. Innovation Clusters in Europe: A statistical analysis and overview of current policy support // European Commission DG Enterprise and Industry Report. - 2007. - 63 p. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.ec.europa.eu/enterprise/newsroom/cfitemlongdetail.cfm? item_id=1072
5. Bertizzolo G. The "Green" Production Process Mark: Eco-Furniture Made Recognisable // Italian environmental quality Mark. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.green-quality.it.
6. Holzcluster Stiermark. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.holzcluster-steiermark.at/.
7. Kies U. A statistics-based method for cluster analysis sector at the national and sub-national level in Germany / U. Kies, T. Mrosek, A. Schulte // Scandinavian Journal of Forest Research. - Vol. 23(5). - Pp. 445-457.
2. Еколопя довкшля
99
Нацюнальний лiсотexнiчний унiвeрситeт УкраУни
Прокопович О.Р. Европейский опыт внедрения эколого-экономи-ческих проектов в деятельность лесных кластеров
Рассмотрен европейский опыт лесных кластеров, приведены примеры внедрения в их деятельность эколого-экономических проектов. Определены основные преимущества кластеров и их влияние на развитие лесного сектора. Отмечено значительное влияние кластеров на экологическую политику.
Ключевые слова: кластеры, кластеризация, лесной сектор, эколого-экономи-ческие проекты.
Prokopovyck O.R. Theoretical basis of formation strategy of sustainable development for furniture enterprises at the basis of cluster analysis
The article view of the European forest clusters experience and examples of implementation in their activities eco-projects. Were determinated main clusters advantages and their influence on the development of the forest sector. Was noted a significant effect of clusters on environmental policy.
Keywords: clusters, clustering, forest sector, environmental and eco-economical projects.
УДК 630*27 Prof. Slawomir Stankowski1, dr hab.; aspir. Kinga Snieg1, int-mag.;
adjunkt Ulyana Bashutska2, kandydat nauk rolniczych
WPfcY WPOPIOtU Z BIOMASY NA POCZ^TKOWY WZROST ROSLIN WYBRANYCH GATUNKÓW ZBÓZJARYCH
W doswiadczeniu laboratoryjnym zbadano wplyw zawiesiny popiolulotnego z bi-omasy (0, 2, 4, 6 %) nasiewki trzech gatuków zbózjarych (pszenica, jçczmien i owies). Zastosowa niepopiolu jako zródla skladników nawozowych spowodowalo zwiçkszenie in-tensywnosci wzrostu siewek zbóz. Optymalna dawka wynosila od 2-4 % w zawiesinie wodnej. Niestwierdzono negatywnego wplywu w zakresie stosowanym w doswiadczeniu.
Wstçp. Koniecznosé produkcji energii ze zródel odnawialnych powoduje, ze coraz czçsciej do spalania w elektrowniach zamiast wçgla kamiennego czy bru-natnego uzywana jest biomasa.
Wlasciwosci popiolu z biomasy w zaleznosci od rodzaju surowca, typu kotla czy procesu spalania mog^ siç dosé znacznie róznié. Popiól obok korzystnych skladników takich jak potas, fosfor, magnez moze równiez zawieraé metale ciçzkie (Stankowski i Maciorowski 2011). Potencjalnie moze byé wykorzystywany jako substancja do nawozenia roslin (Vance 2000, Bielinska i in. 2010).
Celem pracy bylo okreslenie wplywu zróznicowanego udzialu popiolu z biomasy w zawiesinie wodnej na wzrost siewek 3 gatunków zbóz jarych.
Metodyka. Badania przeprowadzono w laboratorium Katedry Agronomii ZUT wiosn^ 2012 roku. Porównano: 3 gatunki zbóz jarych (pszenica - odmiana Tybalt, jçczmien -odmiana Natasza i owies - odmiana Slawko oraz 4 warianty wodnej zawiesiny popiolu z biomasy (0- kontrola, 2 %, 4 %, 6 %). Popiól pochod-zil ze spalania zr^bków drewna z dodatkiem 25 procent sorga w kotle fluidalnym. Kielkowanie nasion przeprowadzono w kielkownikach Szmala. Kielkowniki przez okres trwania doswiadczenia umieszczone byly w kuwetach z zawiesiny popiolu.
1 Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny w Szczecinie;
2 Nacionalny Uniwersytet Lesno-Techniczny we Lwowie
