CC BY
35
ресивност (проблемносп), версифiкувати пiдходи до визначення депресивних територiй, зокрема на основi вщносно невелико! кiлькостi показникiв.
Л1тература
1. Нефедова Т.Г. Сельськая Россия на перепутье: географические очерки / Т.Г. Нефедова. - М. : Новое изд-во, 2003. - 109 с.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.c gi? nreg=2850-15.
3. Барановський В. А. Еколопчна географiя i екологiчна картографiя / В. А. Барановсь-кий. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2001. - С. 138-139.
4. Лист Мшктерства економiки Украши Кабiнету Мiнiстрiв Украши № 41-20/23717-10 вiд 15 серпня 2006 р. "Щодо визнання територш депресивними".
5. Розвиток с1льських територш Украши. - К. : 1ВЦ Держкомстату Украши, 2006. -С. 148.
Питюлыч М.М. Проблемы определения депрессивных сельских территорий в современных условиях
Сделана попытка охарактеризовать критерии и методику выделения сельских депрессивных территорий. Поданы предложения по усовершенствованию законодательной базы, регламентирующей мероприятия региональной политики. Внесены предложения по усовершенствованию системы показателей, регламентирующих отнесение определенной территории или определенного населенного пункта к депрессивным.
Ключевые слова: депрессивная территория, критерии, методика, сельские территории.
Pityulych M.M. Problems of determination of the depressed rural territories in modern conditions
In the article done attempt to describe criteria and method of selection of rural depressed territories. Suggestions on the improvement of legislative base which regulates the measures of regional policy are given. Suggestions in relation to the improvement of the system of indexes which regulate attributing of certain territory or certain settlement to depressed are brought.
Keywords: depressed territory, criteria, method, rural territories.
УДК 332.12 Асист О.А. Похильченко1 - НУ "Львiвська полтехмка "
ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЕВООБРОБНОГО КЛАСТЕРА НА ТЕРИТОРП ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Оцшено територiальне розташування галузей люопромислового комплексу, зокрема деревообробно'1 галузi та виявлено наявшсть тюних взаемозв'язюв мiж тд-приемствами ще! сфери, насамперед у Захщному репош. 1дентифшовано найбiльшi центри деревообробно'1 промисловосп та встановлено передумови формування дере-вообробного кластера на територп Захщного репону Украши.
Ключов1 слова: штегращя, кластер, конкурентоспроможшсть, кластерна модель розвитку.
Постановка проблеми. Пщвищення конкурентоспроможност еконо-мжи на засадах побудови кластерно'' модел1 розвитку е предметом багатьох наукових дослщжень. Проте, дотепер в Укра'ш немае жодного конкурентос-
1 Наук. кер1вник: проф. £.В. Крикавський, д-р екон. наук - НУ "Льв1вська полггехшка"
проможного кластера, який 3Mir би скласти конкуренщю свiтовим виробни-кам на мiжнародному ринку. Одшею Ï3 перспективних галузей, у якiй оргаш-зацiя виробництва на засадах кластерно1 моделi може найбшьш повною мiрою реалiзувати потенщал тако1 форми бiзнесу завдяки ч^ко вираженiй географiч-нiй концентрацiï шдприемств, е деревообробна промисловiсть. Загалом, ситу-ацiя в деревообробнiй промисловостi е доволi складною. Зiставлення сильних позицш, притаманних галузi, якi насамперед проявляються у наявностi по-тужних виробництв, яю можуть стати осередками зосередження навколо себе мережi дрiбних та середшх пiдприемств, а також 1хня територiальна концен-трацiя, насамперед, у Захщному регiонi Украïни, де зосереджено центри заго-тiвлi та споживання люосировини та деревообробноï продукцiï, за наявноï де-зорганiзацiï та вщсутност мiж самими виробниками та мiж ними i низкою ш-ших суб'ектiв господарювання iз сумiжних галузей налагоджено1' взаемодiï, у поеднаннi iз потенцiйними можливостями, якi вiдкривае штегращя шд-приемств до деревообробного кластера, створюе реальнi передумови для зменшення загроз зовнiшнього середовища та частково1' або повно1' нейтраль зацiï слабких позицш галузь Згiдно з теорiею обмежень Е. Голдратта (ТОС), слабю позицiï можна з впевненiстю назвати вузькими мюцями або обмежен-нями, яю потребують максимально:' уваги та концентраци зусиль з метою 1'хньо1' лiквiдацiï. Саме це завдання мае лежати в основi створення деревообробного кластера. Зокрема, у 2006 р. було започатковано проект "Кластерний аналiз люового господарства, деревообробноï та меблевоï промисловостi За-карпатського регюну Украши" в рамках Швейцарсько-украшського проекту розвитку люового господарства FORZA, координатором якого виступив Швейцарський фонд розвитку та мiжнародного спiвробiтництва "1нтеркорпо-рейшн" [1]. За пiдсумками виконаного кластерного аналiзу, зокрема Карпатсь-кого регюну, (до складу увшшли: Закарпатська, Львiвська, Iвано-Франкiвська та Чернiвецька областi), виявлено неабиякий потенщал загалом люового сектора Украши, який мае таю переваги, як шдвищений попит на продукщю, умовно нескiнченний ресурс, глибинш iсторичнi традици розвитку [2, с.1,4].
Аналiз ocTaHHix дослiджень та публшацш. Дослiдженням та аналь зом теоретичних та практичних аспеклв кластерних утворень, ïхньоï ролi та мiсця у шдвищенш конкурентоздатностi регiонiв, краш та безпосередньо самих учасниюв займаеться багато науковщв. Серед зарубiжних фахiвцiв насамперед варто виокремити М. Портера (засновника теори кластерiв) та М. Снрайта (засновника теори регюнальних кластерiв), а з-помiж украшсь-ких авторiв. С.1. Соколенка, в коло наукових штереЫв якого входить досль дження впливу кластерiв на конкурентоздатшсть регiональноï економiки [1], М.П. Войнаренка, який одним iз перших в Укра1ш втiлив кластернi шщати-ви у життя, сформувавши концепщю регюнального розвитку Хмельниччини на базi впровадження кластерiв (Програма регiонального економiчного розвитку "Подшля Перший") [3], В.1. Дубницького, який дослiдив умови фор-мування та перспективи розвитку, насамперед, промислових та нанокластерiв [4]. Окремi аспекти цiеï форми штеграци пiдприемств дослiдив також О. А. Похильченко [5, 6]. Проте, питання формування кластерних форм опти-мiзацiï регiональноï економiки i, зокрема, деревообробноï промисловост^
особливо в умовах економiчноi кризи залишаються недостатньо дослщжени-ми та потребують Грунтовного вивчення.
Формулювання мети дослiдження. Метою написання роботи е дос-лiдження потенцiалу деревообробного виробництва на територй Захiдного регiону Украши та виявлення передумов формування деревообробного кластера на цш територй.
Виклад основного матерiалу. Динамiку обсягiв виробництва продукцй деревообробно! галузi впродовж останшх рокiв можна простежити на прикладi областей Захiдноi Украши, де спостер^ають значну концентрацiю пiдприемств лiсопромислового комплексу. До перелжу аналiзованих областей належать: Волинська, Закарпатська, 1вано-Франювська, Львiвська, Рiвненсь-ка, Тернопiльська, Хмельницька, Чернiвецька. Зокрема, на основi системати-зацй статистично! шформацй стосовно обсягiв виробництва таких основних груп продукцй деревооброблення, як "деревина, уздовж розпилена чи розко-лота, завтовшки бiльше 6 мм", "бруски, планки та фризи для паркетного або дерев'яного покриття шдлоги, профiльованих, незiбраних, з деревини листя-них порщ", "вжна, дверi, !х рами та пороги, дерев'яш", "фанера клеена" в роз-рiзi областей захщного регiону, можна схематично представити сукупну 1хню частку (на рисунку позначаеться у формi %) у забезпеченш загального обсягу виробництва продукцй деревооброблення в Укра1ш в динамщ (рис. 1, 2).
шиши Виробництво вжон, дверей, Тхшх рам та поропв, дерев'яних,тис.мг. ■ Суку пне виробництво деревини в Украпи, тис, м* Сукупне виробництво брускш, планок, фриз в Укра\ш, тис. м:
»Ж "■"»Сукупне виробництво вжон, дерев'яних дверей в Укра1ш, тис.м3 Рис. 1. Динамжа обсягiв виробництва продукцй деревообробного виробництва восьми областей Захiдноi Украти: Волинськоь, Закарпатськоь,1вано-Франтвськоц Львiвськоi, Рiвненськоi, Терноптьськоь*, Хмельницькоь,
Чершвецько'1
Джерело: складено на тдстав1 [7]; * Обсяги виробництва деревини, уздовж розпилено'х' чи розколото'х', подано без урахування Тернотльсько'х' област через вщ-сутшсть шформацл у базi даних Державного ком1тету статистики.
Наведенi рисунки демонструють iстотний вклад областей Захiдноi Ук-раiни у виробництво деревообробноi продукцii (крiм меблiв). Так, шд-приемства семи областей, яких дослщжували, виробляють понад 50 % сиро-вини для виробництва паркетноi продукцй, близько половини обсяпв дереви-
ни, уздовж розпилено! або розколото!, що е основним матерiалом для вироб-ництва деревостружкових та деревоволокнистих плит основно! сировини для виробництва, насамперед, меблево! продукци. Також варто зазначити, що по-над 60 % всього обсягу виробництва фанери забезпечують три област - За-карпатська, 1вано-Франювська та Рiвненська.
Рис. 2. Динамша обсягiв виробництва фанери клееноХ трьох областей Захiдноi Украти: Закарпатськоь, 1вано-Франтвськог, Рiвненськоi*
Джерело: складено на тдстав1 [7]; * 1нш1 област не увшшли до складу через вщсутшсть шформаци щодо обсяпв виробництва у баз1 даних Державного ком1тету статистики.
Продовжуючи аналiз, доцiльно навести частку зазначених областей у загальному обсязi реаизовано! продукци пiдприемствами, якi спещашзують-ся на виробнищш виробiв iз деревини зпдно з КВЕД упродовж останшх чо-тирьох рокiв (табл. 1).
Табл. 1. Динамша обсягiв реалiзованоi продукци за видом економiчноi дiяльностi "оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини, кр1м меблiв " в розрт областей Захiдноi Украти
Обсяг реал1зовано! продукци Питома вага обласп
Найменування (в дшчих ц1нах в1дпов1дного року), тис. грн у загальному обсяз1 реал1зовано! продукци, %
2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008
Укра!на 3719400 4454600 5796400 6786600 100 100 100 100
Частка областей Захщ-
но! Укрш'ш в загальному обсяз1 реал1зовано! про-дукцИ по Укрш'ш, - - - - 60 59 59 57
зокрема:
Волинська область 137 693 222 636 330 772 404 394 4 5 6 6
Закарпатська область 271 783 241 832 285 196 339 254 7 5 5 5
1вано-Франювська область 523 418 643 743 964 995 1 174 533 14 14 17 17
Льв1вська область 637 795 639 642 766 369 868 551 17 14 13 13
Р1вненська область 472 131 650 427 781 058 784 356 13 15 13 12
Терноп1льська область 36 100 50 000 62 100 79 500 1 1 1 1
Хмельницька область 45 290 60 120 75 078 84 955 1 1 1 1
Чершвецька область 105 630 109 112 130 518 115 872 3 2 2 2
Джерело: складено на тдстав1 [7]
Динамжа обсяпв реалiзованоi продукци за видом економiчноi д1яль-ностi "оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини, кр1м меблiвм у грошовому виразi демонструе стабiльну тенденцiю до зростання. При цьому частка восьми дослщжуваних областей займае найбшьшу питому вагу в загальному обсязi продаж, щоправда, демонструючи поступове зменшення вiд 60 % до 57 %, як наслщок загострення внутрiшнiх економiчних проблем дослщжуваних областей. Водночас, серед дослщжувшно! сукупност областей, що вносять найбшьший вклад у виробництво та реалiзацiю виробiв з деревини (кр1м меблiв), потрiбно видiлити три област1, якi iстотно випереджа-ють iншi за обсягами реалiзованоi продукци впродовж останшх чотирьох ро-кiв. До таких областей треба вщнести 1вано-Франювську, Рiвненську та Львiвську областi. Загалом, вдале географiчне розташування пiдприемств на територй Прикарпаття, Закарпаття та Полюся, тобто в осередках зосереджен-ня центр1в лiсозаготiвлi, свiдчить про наявшсть величезного виробничого по-тенцiалу, що закладений на цiй територи. У поеднанш iз розвиненою шфрас-труктурою та налагодженою системою взаемозв,язкiв мiж пiдприемствами, цей потенцiал може бути шдсилений.
Визначимо також внесок областей Захщного регiону в загальний об-сяг виробництва меблiв в Укра!ш протягом 2007-2008 рр., а також !хню питому вагу в сукупному обсязi виробництва в Захщному регiонi на пiдставi ана-лiзу статистично! шформаци Головних управлiнь статистики областей, що аналiзуються (табл. 2).
Табл. 2. Динамша обсягiв виробленог меблевог продукци в межах областей _Захiдного регюну Украгни_
Найменування Виробництво меблiв, тис. шт. Питома вага об-ласп у загальному обсязi реаль зованоi продукци в Укршш, % Питома вага облас-т у загальному об-сязi реалiзованоi продукци областями Зах^но^ Украши, %
2007 2008 2007 2008 2007 2008
Украша* 13246,9 12910,6 100 100 - -
Частка областей Зах^но^ Украши в загальному обсязi реалiзованоi продукци по Укршш, зокрема: - - 28 30 100 100
Волинська 1104 1269,3 8 10 30 33
Закарпатська 1212,0 1162,2 9 9 32 30
1вано-Франювська 94,7 64,6 1 1 3 2
Львiвська 676,0 747,0 5 6 18 19
Рiвненська 62,1 58,6 0,5 0,5 2 2
Тернопiльська 155,1** 187,9** 1 1 4 5
Хмельницька 101,4 78,6 1 1 3 2
Чершвецька 336,3 313,5 3 2 9 8
Джерело: складено на тдстав1 [7]. * Складено на основ1 [8]; ** Даш представлено за не повний рш (без грудня мюяця).
Представлена у табл. 2 шформащя демонструе ютотний вклад тд-приемств областей Захщного регiону Украши у виробництво меблево1 про-дукцй. Так, пiдприемства семи областей, що дослщжувались, виробляють
третину продукци меблево! промисловост^ що представлена такими основ-ними групами, як меблi для сидiння, меблi конторськi (офют) для шдприемств торгiвлi, меблi кухоннi та iншi меблi для житлових примщень. Серед областей Захщного регiону найбiльший вклад у виробництво меблiв вносить Волинська (33 % у 2008 р.), Закарпатська (30 % у 2008 р.) та Львiвська обласп (19 %о у 2008 р.). Варто також виокремити Чершвецьку область, час-тка яко! у 2008 р. становить 8 %. Спещашзащя решти областей на виробниц-твi меблево! продукци е низькою.
Отже, територiальне розташування галузей лiсопромислового комплексу, та, зокрема, деревообробно! галузi свщчить про наявнiсть тiсних взаемозв,язкiв мiж пiдприемствами цiе! сфери, насамперед, в Захщному регь онi (зокрема в межах Закарпатсько!, Iвано-Франкiвсько!, Львiвсько!, Во-линсько! та Рiвненсько! областей), як базуються на близькостi розташування до мюць зосередження основно! сировини - цеи^в лiсозаготiвлi. Наявнiсть цих ознак створюе тдгрунтя для пiдсилення конкурентоздатност тд-приемств деревообробно! промисловостi на засадах штеграцп та використан-ня можливостей для отримання конкурентних переваг завдяки географiчнiй близькостi та взаемодолучення шдприемств в единий технологiчний ланцюг створення додано! вартостi. Отже, юнують об,ективнi причини об'еднання пiдприемств деревооброблення в кластери та територи захщного регiону. Водночас, потрiбно зазначити привабливють географiчного розташування са-ме цього регюну, який межуе з такими кра!нами, як: Бiлорусiя (Волинська, Рiвненська областi), Польща (Львiвська та Волинська област^, Словаччина, Угорщина, Румунiя (Закарпатська, 1вано-Франювська, Чернiвецька областi). Вдале географiчне розташування пiдсилюе конкурентнi переваги тд-приемств регiону, зокрема, сприяе налагодженню тiсних торговельних взаемозв,язкiв iз сусщтми кра!нами, цим самим вiдкриваючи новi горизонти експортних можливостей галузi.
Обгрунтування можливостей формування деревообробних шд-приемств в кластер, вiдбiр головних шдприемств - каркасу кластера та його учасниюв, а також ефективних форм взаемозв'язку мiж ними потребуе док-ладнiшого ознайомлення iз основними виробниками ще! галузi, !хнiм фшан-совим станом та перспективами дiяльностi.
Серед юнуючих виробникiв меблiв та виробiв iз дерева, якi вносять ю-тотний вклад у розвиток деревообробно! галуз^ значну частку у насичення ринку деревостружкових плит, е Ым укра!нських пiдприемств. Насамперед тi, що входять у двi групи: швейцарський концерн Swiss Krono Group, якому належать три заводи укра!нсько! гшки швейцарського концерну ТзОВ "Кроно-Укра!на" (в м. Кам'янка-Бузька Львiвсько! областi, смт. Солоницiвка Хар-ювсько! областi, смт. Брошнiв-Осада в 1вано-Франювськш областi), i швейцарський концерн Sorbes Group, якiй належать колишнi структури укра-!нського ЗАТ "ВО" Деревш плити та матерiали" (Wooden BoardsMaterials) (WBM), а саме: два заводи у м. Надвiрна Iвано-Франкiвсько! обласп (ТзОВ "ЛК" 1нтерплит Надвiрна") та у м. Костопшь Рiвненсько! обласп (ТОВ "Свиспан Лiмiтед"). У сумi на !хню частку припадае близько 80-90 % виробництва вЫе! ламшовано! плити. Решту вiдсоткiв добирають ки!вське ВАТ
"Аверс" та ТОВ "Калишвський експериментальний меблевий завод". Загалом така ситуацiя характерна й для шших европейських кра!н, де ринок також зо-середжуеться в руках найбшьших 5-6 вiтчизняних виробниюв, оскiльки цей бiзнес е кашталомютким та технологiчно складним. Щодо укра!нського ринку меблево! продукци, то ситуащя дещо вiдрiзняеться вiд ринку деревос-тружково! продукци, оскiльки характеризуеться високою динамiчнiстю самого ринку, який здебшьшого зорiентований на потреби юнцевого споживача, а вiдтак конкуренщя на ньому носить бiльш жорсткий характер. На основi ана-лiзу результатiв дiяльностi найбiльших виробникiв меблiв у 2007 р., здшсне-ного у рамках незалежного рейтингового проекту "Топ-100 лучших компаний Украины", шщшованого видавництвом "Экономика" та редакщею "1н-вестГазети" [10], можна зробити таю висновки:
1. На ринку меблево! продукци зосереджено близько 20 найбшьших гравщв, яю розподшяють мiж собою переважну його частину;
2. У територiальному аспектi розташування шдприемств меблево! промисловостi абсолютним лiдером за чисельшстю пiдприемств е Ки!вська область, у якш зосереджено 7 суб'екпв господарювання. Друге мiсце посiдае Волинська область, в якш зосереджено 3 шдприемства. Серед решти областей слщ видiлити Днiпропетровську, Львiвську та Харювську областi, де роз-мщено по двi великi меблевi компани. До областей, в яких розташовано по одному виробниковi меблево! продукци, яю входять до рейтингу 100 кращих компанiй Укра!ни, потрiбно вщнести: Донецьку, Закарпатську, Житомирську та Тернопшьську областi;
3. На найбiльших, за обсягом чистого прибутку та чистого доходу тд-приемствах - виробниках меблiв працюе, зазвичай, понад 100 оЫб. На тери-тори захщноукра!нського макроекономiчного району зосереджено 4 шдприемства з чисельшстю персоналу понад 500 оЫб, тобто 50 % вЫх шдприемств, що за чисельшстю належать до великих;
4. Серед основних сегменпв ринку меблево! продукци слщ видшити сегмент офюних та житлових корпусних меблiв. У цьому сегмент конкурен-цiя мае яскраво виражений характер, а шдприемства е конкурентами один одному за щнами, яюстю, асортиментним позищям тощо. Окреме мiсце посiдае сегмент продажу офюних стiльцiв, матрацiв та спецiалiзованих меблiв. Рин-кова шша в цьому сегментi очевидно е перспективною для подальшого наси-чення та вщкритою для вступу нових шдприемств;
5. За показниками чистого доходу найбшьш потужним меблевим шд-приемством на територи Захiдного макроекономiчного району е ТОВ "Гер-бор-Холдшг", розташоване у Волинськiй областi. Чистий дохщ цього тд-приемства у 2007 р. становив понад 200 млн грн. Також у Волинсьюй обласп розташовано ще два потужних меблевих виробники, обсяги чистого доходу яких перевищують 100 млн грн у 2007 р. Близьким до них за значенням обся-пв продажу е ТОВ "Ено Меблi ЛТД" у Закарпатсьюй область У Львiвськiй обласп за показником чистого доходу треба виокремити ТОВ "Мебель Сер-вю" (71 млн грн у 2007 р.) та меншою мiрою ТОВ "Сокме" (41 млн грн у 2007 р.) [10].
Таким чином, результати здшсненого анал1зу дали змогу видшити найбшьш1 центри деревообробноi промисловосл, як в складних економ1чних умовах зумши оновити виробництво, удосконалити технологи, налагодити випуск сучасних та високояюсних мебл1в, конструкцшних матер1ал1в для них та шших товар1в р1зного призначення з деревини, зайнявши передов! позици у вщповщних галузях цiеi промисловость Одним 1з вагомих чинниюв, як шдсилюють позици зазначених шдприемств-лщер1в е, зокрема, випдне геог-раф1чне розташування. Основна частка шдприемств - виробниюв деревних плит та мебл1в - розташована у Захщному регют Украши, як характери-зуеться своею близьюстю до кордошв 1з такими европейськими державами, як Польща, Румушя, Молдова, Словаччина. З одного боку, така близьюсть е стимулювальним чинником шдсилення експортних можливостей, з шшого -чинником отримання економи витрат на придбання комплектувальних мате-р1ал1в 1з краш Свропи через коротший транспортний маршрут доставки, по-р1вняно з шдприемствами, розташованими у центральних, швшчних, швден-них чи схщних областях. Кр1м того, розташування у Захщному регют Украши е привабливим щодо наближення до райошв люозагот1вл1, що е особливо важливим для деревообробних шдприемств. I, нарешт1, сконцентровашсть шдприемств, як так чи шакше виступають ланками у технолопчному ланцю-з1 створення готово! продукци на територи одного регюну е вагомим чинником отримання на цш основ1 додаткових переваг, насамперед, у площиш можливостей, що вщкриваються за налагодженоi та ефективноi сшвпращ. За ознакою територ1ального розташування потужних шдприемств можна сфор-мувати зведену таблицю, на якш представлено центри деревообробноi та меблевоi промисловост Украши.
Табл. 3. Територiальна спецiалiзацiя шдприемств меблевог та деревообробног
чро.хшсловост1 за ознакою зосередження потужних виробництв
Найменування Територ1альне розташування шдприемств за наявтстто потужних виробництв (область) Осередки меблевого та деревооб-робного виробництва на територи Захвдного регюну
Центри меблево! промисловоси Ктвська Волинська Дтпропетровська Льв1вська Харшвська Закарпатська Тернопшьська 1 група: осередки меблевого та деревообробного виробництв: Волинська область Льв1вська область Закарпатська область Тернопшьська область 2 група: осередки деревообробного виробництва: ¡вано-Франшвська область Р1вненська область
Центри деревооброб-ного виробництва ¡вано-Франшвська Льв1вська Р1вненська Киiвська Волинська Закарпатська
Отже, групування шдприемств деревообробноi та меблевоi промисло-вост в територ1альному аспект за ознакою зосередження центр1в виробництва в межах переважного типу д1яльност1 дае змогу виокремити дв1 основш
групи (табл. 3): 1 група - осередки концентрацй меблевого та деревообробно-го виробництв - охоплюе територи чотирьох сумiжних областей (Волинська, Львiвська, Закарпатська та Тернотльська); 2 група - осередки концентрацй тiльки деревообробного виробництва, а саме: виробниюв деревних плит, як основно! сировинно! бази меблевого виробництва - охоплюе територш двох областей (1вано-Франювська та Рiвненська) (рис. 3).
Рис. 3. Розташування осередшв деревообробног та меблевог промисловостi Зах1дного макроекономiчного району на картi Украгни
Висновки. Щодо формування деревообробного кластера представлене розташування осередюв основних виробництв деревообробно! галузi у Захщ-ному регюш Укра!ни створюе шдгрунтя для ухвалення рiшення щодо можли-вост обрання як базового регiону розташування кластера територй видiлених шести областей. Необхщними для цього передумовами е. - наявшсть великих виробникiв, яю мають потужний виробничий та фшансовий капiтал; - зосере-дженiсть у межах визначеного регюну мережi малих та середнiх пiдприемств; - наближешсть до сировинних джерел; - близьюсть розташування шд-приемств в рамках ланцюга створення додано! вартостi, а, отже, i можливiсть налагодження мiж ними ефективно! спiвпрацi; -розгалужена система взаемозв'язюв деревообробно! галузi iз сумiжними галузями, зокрема лiсовою та хiмiчною промисловiстю, будiвництвом, транспортною галуззю, локально сконцентрованими на територi! означеного регюну; - наявшсть наукових осередюв, а саме ушверситетв, шститутв, дослщних лабораторiй тощо.
Л1тература
1. Соколенко С.1. 1нвестицшний та шновацшний розвиток Карпатського регюну -кластер люово! 1 деревообробно! промисловосп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. sokolenko.com/clusters/5 8.
2. Газета "Деревообробник" № 1 (211), 6-19 ачня 2009 р. - С. 1, 4, роздш А.
3. Войнаренко М.П. Формування швестицшно! полггики на основ1 шновацшних реп-ональних кластер1в Хмельниччини // Повышение конкурентоспособности экономики на основе формирования кластерной модели производства: сб. научных докладов III Международной научно-практической конференции, 16-17 апреля 2008 г., г. Севастополь / под общ. ред. Вишня Л.И., Дубницкого В.И., Соколенка С.И. - Донецк : Изд-во "Юго-Восток", 2008. - 134 с., С. 16-23.
4. Дубницкий В.И., Ляшенко В.И. Условия формирования и перспективы развития промышленных и инновационных нанокластеров // Повышение конкурентоспособности экономики на основе формирования кластерной модели производства: сб. научных докладов III Международной научно-практической конференции, 16-17 апреля 2008 г., г. Севастополь / под общ. ред. Вишня Л.И., Дубницкого В.И., Соколенка С.И. - Донецк : Изд-во "Юго-Восток", 2008. - 134 с., С. 23-44.
5. Похильченко О.А. 1нтеграцшш процеси в реструктуризацп промисловост репону // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету. - 2008. - № 6. - Т. 2 (122). - С. 181-184.
6. Похильченко О.А. Особливост взаемовщносин суб'екпв всередиш кластеру // Нау-ковий вюник Волинського нащонального ушверситету iм. Лес Украшки. Економiчнi науки. -2009. - № 26. - С. 45-49.
7. Статистичш даш - Держком. статистики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Газета "Деревообробник", № 9 (219), 5-18 травня 2009 р. - С. 4, роздш А.
9. Розмщення продуктивних сил : поабник / Л.Л. Тарангул, I.O. Горленко, Г.1. Евтушенко. - К., 2000-264 с..
10. "Топ-100 Рейтинг лучших компаний Украины", № 3-4 июль-август 2008 г. - К. : Изд-во "Новый друк", 2008.
11. Поповкш В.А. Регюнально-цшюний тдхщ в економiцi. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 219 с.
Похильченко О.А. Предпосылки формирования деревообрабатывающего кластера на территории Западного региона Украины
Оценено территориальное размещение отраслей лесопромышленного комплекса, и в частности, деревообрабатывающей отрасли, и обнаружено наличие тесных взаимосвязей между предприятиями этой сферы, в первую очередь в Западном регионе. Идентифицировано наибольшие центры деревообрабатывающей промышленности и определены предпосылки формирования деревообрабатывающего кластера на территории Западного региона Украины.
Ключевые слова: интеграция, кластер, конкурентоспособность, кластерная модель развития.
Pokhylchenko О.А. Pre-conditions of forming the woodworking cluster on territory of the Western region of Ukraine
The territorial location timber industry complex is assessed and in particular, woodworking industry and also revealed the close relations between enterprises of this sphere, especially in the western region of Ukraine. The largest woodworking industry centers are identified and also revealed preconditions of forming the woodworking cluster in Western region of Ukraine.
Keywords: integration, cluster, competitiveness, cluster model of development.
УДК 336.71 Здобувач Ю.Ю. Присяжник - Львiвський тститут банмвськоТ
справи УБС НБУ
ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В: МЕХАН1ЗМИ РЕАЛ1ЗАЩ1 I ПРИНЦИПИ ЗАСТОСУВАННЯ
Розкрито сутнють механiзмiв злиття i поглинання комерцшних банюв. Наведено теоретичш положення, методичш та прикладш рекомендацп щодо удосконалення формування i використання органiзацiйно-економiчних механiзмiв забезпечення ефективносп злитпв та поглинань комерцшних банюв.
Постановка проблеми. В умовах трансформаци надюнально! еконо-мжи банювська система перебувае в сташ становления. Це передбачае пос-тшну змшу правових аклв, як регламентують банювську д1яльн1сть, умов створення, фуикдiоиуваиия i лжв^вання комерцшних банюв та 1'хтх
