CC BY
22
Ключевые слова: транспортная система, логистический поток, государственное регулирование, транспортный тариф.
Shevchenko S.G. State Role in Forming Transport Logistic Streams
Management experience in post Soviet Union countries evidently illustrates the pernicious operating on society of an inadequate transport system. These days, the competition and profitable system of transport services is needed for the normal flowing of economic processes. The value of a transport system has to be estimated. The population, as a basic user of transport services, is foremost interested in availability of transport, its price and efficiency, and also safety and influence on an environment. Therefore, the demand of population is on commodities-services and determines development of transport. The introduction of new logistic charts and readiness to work with them are undoubtedly a positive progress of transport logistic trend in Ukraine.
Key words: transport system, logistic stream, government control, transport tariff.
УДК338.45(477.8) Доц., ст. наук. ствроб. Я.В. Шевчук1, д-р екон. наук;
доц. Н.1. Ценклер2, канд. екон. наук
РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОЦ1НЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИД1В ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 КАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ
Проан^зовано ресурсне забезпечення розвитку економши Карпатського регюну. Розглянуто та оцшено змши сташв окремих вищв екож^чно! дiяльностi за останш роки. Акцентовано увагу на внутршньорегюнальних вiдмiнностях розмiщення шд-приемств окремих видiв економiчноl дшльносп, зумовлених економiко-географiчними та юторнчними передумовами. Встановлено, що вiдбуваеться перерозподiл робочо! си-ли до галузей, як зорiентованi на надання послуг населению. Наголошено на потреби здiйснення ефектнвно! структурно! днверсифшаци промисловостi для повноцшного i безпечного функцюнування виробничих галузей Карпатського регюну та удосконален-ня регюнально! полiтики Украши.
Ключовi слова: вид економiчноl д1яльносй, ресурсне забезпечення, регюн, регь ональна полiтика.
Карпатський регюн розташований на крайньому заходi Украши i межуе з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунiею i Молдовою. До його складу входять чотири областi: Закарпатська, Iвано-Франкiвська, Львiвська i Черш-вецька. Прикордонне його положения, специфiчнi природнi умови вплинули на формування господарського комплексу i визначили мiсце у загальнодержавно-му територiальному подiлi працi.
Загальна площа територп регiону становить 56,6 тис. км2 або 9,4 % територп Украши. Карпатський регiон мае дуже вигiдне географiчне положення. Вiн розташований у цен^ бвропи на перетиш шлях1в сполучення iз Заходу на Схвд та з Пiвночi на Пвдень (рис. 1).
У Карпатському регiонi проживае 13,3 % населення Украши. Станом на 1 ачня 2012 р. населення становить 6077,0 тис. оаб. У регiонi спостер^ався найвищий показник народжуваностi та природного приросту серед шших регь ошв краши. Густота населення становить 107,3 оаб/км2, що значно вище ввд се-реднього загальноукрашського показника. Розселення населення досить нерiв-
1 Тернопшьський шститут сод1альних та шформадшних технологш;
2 Ужгородський торговельно-економ1чний iнститут Кигаського НТЕУ
номiрне. У прськш мiсцевостi воно у 2,5 раза нижче, шж у середньому у регь онi. Мiське населення становить 49 %. Регiон повшстю забезпечуе себе влас-ною робочою силою. З регiону, з метою працевлаштування i вiдповiдного заро-б^ку, багато працездатного населення втжджае за межi регiону i за кордон [8].
Рис. 1. Терuторiя Карпатського регюну
У структурi господарства Карпатського регюну переважають промисло-вiсть, сшьське господарство, транспорт, будiвництво. Регiон спещатзуеться на видобутку вугшля, природного газу, виробництвi електроенергп, лiсопереробцi i виробництвi меблiв, будшельних матерiалiв, харчових продуклв, фармацев-тичнiй промисловостi, нафтохiмiчнiй i хiмiчнiй, рекреацiйнiй дiяльностi.
Внутрiшньорегiональнi вщмшност розмiщення пiдприeмств окремих видiв економiчноl дiяльностi зумовленi економiко-географiчними та кторични-ми передумовами. У Львiвськiй обл. розвинена вугшьна промисловiсть, елек-троенергетика, машинобудування, агропромисловий i транспортний комплекси та оздоровчо-туристичний. В Iвано-Франкiвськiй областа розвинуто електро-енергетику, паливну, хiмiчну, нафтохiмiчну, нафтопереробну промисловiсть, вона вирiзняeться розвитком будiвельних матерiалiв i будiвельноí iндустрГí, аг-ропромисловим комплексом, лковою та деревообробною промисловiстю.
Чернiвецька i Закарпатська областi за рiвнем розвитку нащонального господарства е найменш розвинутими у регiонi та в Украш! Основу !х економь ки становлять АПК, деревообробна промисловкть, легка i харчова галузi [8]. Чисельнiсть населення зросла, порiвняно з 2013 р., на 600 тис. ошб i становила на 1 сiчня 2014 р. 6085,9 тис. оаб постшного населення або 13,4 % вщ вше! чи-сельностi в Украш! Структуру наявного населення показано на рис. 2.
Упродовж останшх роюв у Карпатському регiонi три областа, крiм Львiвськоl, мали прирiст населення. Закарпатська область - едина область, яка мала приркт сшьського i мiського населення. В Iвано-Франкiвськiй i Черш-
вецькiй областях вщбулось збтьшення мiського та скорочення стьського насе-лення. Скорочення у Львiвськiй областi вiдбуваeться внаслiдок зменшення чи-сельностi мiського i стьського населення (табл.).
Чершвецька
Лымвська
1вано-Франювська Закарпатська
386,9 /•520,9/
1546,0
600,1 У/рыУ/,
466,6 У/уШУ//
[] мюьке И сшьське
О
500 1000 1500 2000 2500 3000 Рис. 2. Структура наявного населення на 1 ачня 2014 р.
Область 2013 р. 2014 р.
все населення у тому чи^ все населення у тому чи^
мюьке сшьське мюьке сшьське
Закарпатська 1255,6 466,6 789,0 1256,9 466,9 790,0
1вано-Франювська 1381,9 600,1 781,8 1382,1 600,8 781,3
Львiвська 2539,6 1546,0 993,6 2538,4 1545,8 992,6
Чернiвецька 907,8 386,9 520,9 908,5 388,2 520,3
Разом 6084,9 2999,6 3085,3 6085,9 3001,7 3084,2
*Складено за даними Державно! служби статистики Украши. http://www.ukrstat.gov.ua/
Щ негативш тенденцп пов,язанi з посиленням мiграцiйних процесiв населення на мiжрегiональному i мiждержавному рiвнях. На мiжрегiональному рiвнi мiграцiя населення вщбуваеться в iншi регiони кра'ни та стьського населення в мюта, на мiждержавному - левова частка мнруе в кра'ни Свропейсько-го Союзу та Росiйськоí Федерацп. Значна частина населення не повертаеться в регюн з мiсць прикладання працi.
Окресленi процеси негативно впливають на демографiчну ситуац1ю у Карпатському репош, але сприяють припливу валютних ресурсiв, якi своею чергою спрямовують на соцiальний розвиток, будiвництво, торпвлю, чим позитивно впливають на загальний розвиток економiки. За останш роки чисельнiсть населення у працездатному вiцi дещо зменшилась, але при цьому збiльшилась кiлькiсть працюючих пенсiонерiв. Для Карпатського економiчного регiону, як праценадлишкового, така ситуац1я е небажаною тенденщею, оскiльки рiвень прихованого безробитя е високим i значно вищим вiд природного рiвня [8].
У репош йде перерозподт робочо' сили до галузей, якi зорieнтованi на надання послуг населенню, iз галузей, зосереджених на виробництвi товарiв. Позитивним у репош е те, що йде процес введення нових робочих мiсць, особливо у сферi будiвництва, оскiльки це сприяе залученню до активно'' сусптьно'' працi громадян працездатного вку. Як вважають експерти i вченi, це також сприяе створенню нових малих пiдприeмств, розширенню виробництва та змен-шенню безробитя працездатного населення [8].
Промисловють Карпатського регiону мае складну та диверсифковану структуру. У регiонi штенсивно розвинуте машинобудування, хiмiчна промис-ловють, паливно-енергетичний та лiсопромисловий комплекс, легка, харчова
промисловкть. Вони функцюнують i частково розвиваються на основi трудо-вих i природних ресурсiв Карпатського регiону.
За економiчним спрямуванням Карпатський регiон е аграрно-шдустрь альним. Частка валово! продукцií промисловосп Карпатського економiчного району становить 4,0 % загальнодержавного обсягу, а сшьського господарства - бiльше 12 %. У галузевiй структурi господарства регюну переважають матерь аломiсткi та енергоемш галузi: гiрничо-хiмiчна, лiсохiмiчна й деревообробна, хгшчна (кислоти, добрива, хiмiчнi волокна, полiетилен), фармацевтична, цукро-ва, спиртова, виноробна, овочеконсервна, м'ясна, молочна, сироварна, борош-номельна, круп'яна. Представленi також трудомктю галузi машинобудування. До паливно-енергетичного комплексу Карпатського економiчного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподш i використання пали-ва та виробництво електроенергп (переважно на теплових електростанщях). Традицiйними на Прикарпаттi е нафтова й газова галузi промисловосп (20 % видобутку в кра'ш). Видобуток нафти та газу в райош за останнi роки мае тен-денцда до зниження, що пояснюеться вичерпанням розвiданих ресурсiв. Нафто-переробка сконцентрована на пiдприемствах у Дрогобич^ Надвiрнiй, Львовi, Бориславi. Провщною галуззю е електроенергетика. Вона представлена Бур-штинською, Добротвiрською ДРЕС, Бориславською, Львшською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Рiцькою та Днктровською ГЕС [6].
Машинобудавний комплекс Карпатського регюну - це приладобудуван-ня, виробництво телевiзiйноí технiки, електроламп, радiоелектронноí i медично! апаратури, верстатш з програмним управлiнням, металорiзальних шструменпв. Вiн зорiентований на висококвалiфiковану робочу силу, наукову шфраструкту-ру Львова, !вано-Франювська, Чернiвцiв, Ужгорода i розвиваеться в умовах ви-соко! техшчно! культури. При цьому, виробництво точних машин, механiзмiв, приладш та шструментш сконцентровано у Львовi, Чернiвцях, Ужгород^ елек-тротехнiчне машинобудування - у Мiжгiр'í, Львовi, Коломт, Ужгорода, 1вано-Франкiвську, Береговому. У регiонi вщносно високий ршень розвитку транспортного машинобудування та верстатобудування представлене в Рахов^ Львовi, Iвано-Франкiвську. Новою у регюш, як i в УкраМ, е годинникова про-мисловiсть: настшьш, наручнi, кишеньковi годинники та хронометри (Чершв-цi). Хiмiчна промисловiсть представлена виробництвом хiмзасобiв для сшьсь-кого господарства, зокрема калшних добрив (Калуш), сiрки (Новий Роздш); за-собiв для миття (Снятинський район), барвнитв, фарб та iн. У Львовi продуку-ють парфумернi й косметичш вироби, фармацевтичнi препарати [6].
Лкова, деревообробна i целюлозно-паперова промисловкть району здшснюе заготшлю, механiчну обробку й хiмiчну переробку деревини. До й складу входять галузi, котрi вiдрiзняються одна вiд одно! технологию вироб-ництва i призначенням продукцп, яка випускаеться, об'еднанi однiею сирови-ною. Лiсозаготiвля (здебшьшого в Карпатському регюш) визначае загалом роз-виток лкового комплексу регiону. Потужними центрами лкозагот1вельно1 i де-ревообробно! промисловосп е Сколе, Радехнв, Славське, Верхне Синьо видне, Старий Самбiр, Турка, Тересва, Красношьськ, Ужгород, Воловець, Мiжгiр'я, Перечин, Усть-Чорна, Бурштин, Хуст, Берегомет, Солотвино, Болехш, Вигода,
Коломия, Кути, Делятин, Ворохта, Брошнiв, Осмолода; центрами виробництва композицшно! деревини й фанери е Радехшський, Городоцький, Бродiвський держлкгоспи, Брошнiвський, Сторожинецький, Надвiрнянський лiсокомбiнати; деревно! стружки й волокон - Старий Самбiр та Сколiвський район; столярш будiвельнi вироби виготовляють заводи будшельних виробiв у Львовi, Сколе, Наддаршй [6]. Центрами меблево! промисловосп, яка зорiентована на спожива-ча, е Львш, Золочiв, Iвано-Франкiвськ, Берегове, Тисмениця, Коломия, Борис-лав, Свалява, Перемишляни, Ужгород, Стрий та ш. Найбiльшим виробником паперу е Жидачiвський целюлозно-паперовий комбiнат, фабрика "Бiбльос" (Львiв), паперова фабрика (Коломия). Шпалери виготовляе концерн "Орiана" (Калуш). Картоннi фабрики ддать у Сколе, Львовi, Рахов^ Золочевi [6].
Промисловiсть будiвельних матерiалiв району представлена шд-приемствами з видобутку i первинного оброблення будавельно! сировини; з виробництва в'яжучих матерiалiв; з виробництва стiнових матерiалiв та конструк-цiй. Виробництво цементу й сировини для нього зосереджене у Миколаевi та Ямнищ, гшсу, шпаклiвки i вапна - у Львов^ Долинi та iн. Там же сконцентрова-но виготовлення виробiв з бетону, збiрних бетонних конструкцш i будiвельних компонента. Виробництво керамiчних i фарфорових виробш для домашнього побуту й промислового використання налагоджене на керамiчно-скульптурно-му та керамiчному заводах Львова, Мукачева, Хуста, Стрия. Легка промисло-вiсть орiентуеться як на мкцеву, так i на привiзну сировину. У Бориславi, Льво-вi, Долинi, Чернiвцях виготовляються рослинш волокна, бавовняно-паперовi, шерстянi й ворсов^ шовковi тканини, в Iршавi - конопляш, джутовi й паперовi. Тканини для промислового використання, мотузки, вишивка, килимки, дорiж-ки, скатертi, покривала виробляють пiдприемства 1вано-Франк1вська, Косова, Коломи!, Львова. Одяг та трикотажнi виробив виготовляють пiдприемства Львова, Чернiвцiв, !вано-Франювська, Золочева, Борислава, Городка, Снятина, Коломи!, Червонограда. Шкiряний одяг виробляють у Львов^ хутра - у Тисме-ницi, Ясин [6].
Харчова промисловкть базуеться переважно на переробщ мiсцевоí сировини. Пiдприемства молочно! промисловостi е у Львовi, Дрогобич^ Яворов^ Миколаевi, Мукачевому, Ужгородi, Чершвцях, Долинi, Iвано-Франкiвську, Городку, Мостиськах, Самборi та iн. Борошномельно-круп'яна промисловкть вь дiграе провiдну роль у забезпеченш населения та iнших галузей харчово! про-мисловостi борошном i крупами. Пiдприемства галузi е в усiх мiських, населе-них пунктах району [6].
У лкостеповш зош району розвинена цукрова промисловiсть, що зумов-лено тяжiнням перероблення сировини до сировинних баз. Плодоовочевокон-сервна промисловкть зоркнтована на продукцiю овочiвництва i садiвництва. Фрукти й овочi сушенi та консервованi випускають консервш заводи у Береговому, Великому Березному, Виноградовi, Тячевi, Ужгорода, Хусп, Мукачевi, Дрогобичi, Городенцi, Бродах, Жовкв^ Золочевi, Коломи! та iн. Олшно-жирова промисловiсть представлена Львшським жировим комбшатом, а також шд-приемствами у Чершвцях, Золочев^ Дрогобичi, Ужгородi [6].
Шдсумовуючи, наголосимо, що Карпатський регюн мае доволi розгалу-жену структуру виробничого потенцiалу, що обумовлено багатством його ре-
сурсного потенциалу. Разом з цим, очевидно, що виробничий потенцiал регiону, його структура успадковаш вiд колишнього Радянського Союзу, коли мала мк-це установка на нарощування виробничих потужностей за рахунок максимуму вичерпування мкцевих природних ресурсiв та мiнiмуму швестищй в iнфрас-труктуру та виробництво.
Для повноцiнного i безпечного функцiонування виробничих галузей Карпатського регiону необидно здiйснити ефективну структурну диверсифжа-цiю промисловостi. Це потребуе удосконалення регiональноí' полiтики Укра'ни на регюнальному i внутрiшньорегiональному рiвнях. Незважаючи на складну суспiльно-полiтичну i соцiально-економiчну ситуацiю в краЫ, це питання е на-гальною проблемою, оскшьки вiд ц вирiшення залежить стшккть як национально'', так i регiональних економiк кра'ни.
Лiтература
1. Бутирська 1.В. Инфраструктура забезпечення регiонального розвитку: проблеми та шляхи 1х вирiшення : монографiя / 1.В. Бутирська. - Чершвщ : Вид-во Книги-ХХ1, 2006. - 238 с., С. 17.
2. Гшецький Й.Р. Географiя Украхни. Карпатський район. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://geoknigi.com/book_view.php? id=436.
3. Державна служба автомобшьних дорiг Украши "Укравтодор", 2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukravtodor.gov.ua/.
4. Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
5. 1щук С.О. 1нфраструктурний комплекс Захщного регiону Украши: оценка стану i напря-ми розвитку : монографiя / С.О. 1щук, Т. В. Кулшч, В.С. Крупен, С.М. Ткач; НАН Украши. 1РД; наук. ред. С.О. 1щук. - Львгв, 2010. - 164 с.
6. Карпатський екож^чний район. Матерiал з Вжшеди - вшьно! енцнклопедп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org/wiki/.
7. Мала прнича енциклопедш. - В 3-х т. / за ред. В.С. Бшецького. - Донецьк : Вид-в "Дон-бас", 2004. - 236 с.
8. Машв. З.О. Региональна економжа : навч. поабн. / З.О. Машв, 1.М. Луцький, С.З. Машв; М-во освгги i науки Украши, 1вано-Франгавського ун-т права ш. короля Д. Галицького. - Львiв : Вид-во "Магнолш 2006", 2009. - 640 с.
9. Панькв Н.М. Сучасний стан розвитку сощально! шфраструктури в Карпатському регь онi Львгвсько! облай! [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/.
10. Проблеми розмщення продуктивних сил. Карпатський регiон. Екожмчний потенцiал карпатського регiону. Стан, структура, проблеми. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://les-sons.com.ua/problemi-rozmishhennya-produktivnix-sil-karpatskij-region/.
11. Регюнальна економжа : навч. посiбн. / С.1. Бандур; 1н-т пiдготов. кадров Держ. служба зайнятостi Украши. - К. : Вид-во "Основи" 2010. - 271 с. - С. 156-158.
12. Шевчук Я.В. Автотранспортна инфраструктура: теорш i методи сучасних регiональних дослiджень : монографiя / Я.В. Шевчук. - Ужгород : Вид-во ТзОВ " Лiга-Прес", 2011. - 376 с.
Шевчук Я.В. Ценклер Н.И. Ресурсное обеспечение и оценка отдельных видов экономической деятельности карпатского региона
Проанализировано ресурсное обеспечение развития экономики Карпатского региона. Рассмотрены и оценены изменения состояний отдельных видов экономической деятельности в последние годы. Акцентировано внимание на внутрирегиональных отличиях размещения предприятий отдельных видов экономической деятельности, предопределенных экономико-географическими и историческими предпосылками. Установлено, что происходит перераспределение рабочей силы к отраслям, которые сориентированы на предоставление услуг населению. Подчеркнута необходимость осуществления эффективной структурной диверсификации промышленности для полноценного и безопасного функционирования производственных отраслей Карпатского региона и усовершенствования региональной политики Украины.
Ключевые слова: вид экономической деятельности, ресурсное обеспечение, регион, региональная политика.
Shevchuk Ya. V., Cenkler N.I. Resource Provision and Assessment of Some Economic Activities of the Carpathian Region
Resource support of economic development in the Carpathian region is analysed. The changes of states of some economic activities in recent years have been reviewed and evaluated. Attention is focused on the differences of intra facility location of some economic activities caused by economic, geographical and historical reasons. Redistribution of labour to industries that are focused on providing services to the public is researched. The need to implement effective structural diversification of the industry for full and safe operation of the productive sectors of the Carpathian region and improvement of regional policy in Ukraine is highlighted.
Key words: economic activity, resources, area, regional policy.
УДК 331.1 Доц. €.К. Пирожак, канд. екон. наук доц. Р.М. Скриньковський, канд. екон. наук - Львiвський ушверситет банесу та права
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ УПРАВЛШСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ ПЩПРИеМСТВА
Розглянуто сучасш шдходи до управлшського персоналу шдприемств, розробле-но та обгрунтовано пропозицп щодо удосконалення процесу управлшня розвитком персоналу та шдвищення ефективност його використання. Охарактеризовано фактори, що впливають на формування управлшського потенщалу, та етапи його оцшки, а також групи критерив особистiсно-професiйних характеристик управлшщв. Рекомендовано впровадження тако! системи ощнювання персоналу, яка дае змогу визначити чiткий зв'язок мiж результатами пращ та й оплатою, особисйсно-професшними характеристиками працiвникiв та стратепчними цiлями пiдприемства.
Ключовi слова: управлшський персонал, трудовий потенцiал, управлiнськi кадри, шдприемство.
Вступ. Досягнення eK0H0Mi4H0r0 зростання будь-якого пiдприeмства значною мiрою залежить вiд здатностi управлiнських кадрiв виявляти численнi фактори, якi впливають на виробництво, оцiнювати спрямованiсть i вагомкть впливу цих факторiв та адекватно на них реагувати. При цьому розроблення за-ходiв, спрямованих на максимально повне використання можливостей шд-приемства, потрiбно забезпечувати сучасним апаратом, який дасть змогу все-6i4ro обгрунтовувати прийняття рiшень. З огляду на це, необхiдно запровадити принципово новi механiзми функцiонування i системи ощнювання ефективнос-тi використання управлшського персоналу.
Актуальшсть теми. Ефективнiсть конкурентно!' боротьби важко забез-печити виключно матерiальними ресурсами. Основу ii стратепчних переваг формуе передусiм iнтелектуальна складова бiзнесу. Важливу роль у цьому про-цесi вiдiграе управлiнський персонал, вплив якого на функцiонування, розви-ток, а також на саме кнування пiдприемства, важко переоцiнити. На результати дiяльностi пiдприемства, а отже, i на темпи його росту, впливають професшний ршень управлiнцiв, оснащенкть робочого мiсця, навички, здiбностi i, навiть, вiк персоналу.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Вагомий внесок у досль дження проблеми управлiння процесом розвитку управлiнського персоналу
