CC BY
12
- Мiжнародна та регшнальна економжа -
УДК 330.341.1:334.75
Л. М. Матросова,
доктор економ!чних наук, О. В. Лященко,
астрант,
Луганський нащональний ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНИХ КЛАСТЕРНИХ СТРУКТУР В УКРА1Н1
Постановка проблеми. Одним з найактуальш-ших питань для Укра!ни в умовах сучасних свгтогос-подарських вiдносин е пiдвищення И конкурентосп-роможност на свiтовому ринку. Перспективним шляхом пiдвищення конкурентоспроможносп нацюналь-но! економiки в умовах глобатзаци е продукування та оперативне впровадження iнновацiй. Економiчне зро-стання галузей економiки кра1ни залежить вiд рiвня iнновацiйного розвитку та взаемоди мгж органами державно! влади, органами мюцевого самоврядування i тдприемництвом.
В умовах глобалiзацп стае актуальною особлива система взаемозв'язшв фiрм i оргашзацш — класте-ри. Кластер визначаеться як iндустрiальний комплекс, сформований на базi територiально! концентрацп мереж спецiалiзованих постачальнишв, основних вироб-нишв i споживачiв, пов'язаних технологiчним ланцюж-ком, i виступае альтернативою традищйному розподь лу економiки на сектори та галузi. Кластерний тдх1д дозволяе тдвищити ефективнiсть взаемоди приватного сектора, держави, торгових асоцiацiй, дослвдниць-ких i освiтнiх установ в iнновацiйному процесi.
Для Укра!ни такий пiдхiд мае особливу акту-альнють, оск1льки вiн пов'язаний з необхвднютю про-ведення структурних змiн та подолання мгжрепональ-них вiдмiнностей в рiвнi соцiально-економiчного розвитку. Як показуе реальна практика, часто у дiяль-ност пiдприемств, бiзнесу i влади вiдсутня цшеспря-мованiсть i узгодженiсть дiй. Крiм того, в багатьох репонах кра!ни зберiгаються колишня застарiла спе-цiалiзацiя i структура виробництва, а також орiентацiя на традищйш види продукцii' i сегменти ринку.
В основу теорii' кластерного мехашзму покладе-но поняття „кластер" — зосередження найбтьш ефек-тивних i взаемозалежних видав економiчноi' даяльносп, тобто сукупнiсть взаемозалежних груп устшно кон-куруючих фiрм, що забезпечують конкурентнi позицii' на галузевому, нащональному та свiтовому ринках [1, с. 563].
Аналiз останнiх дослiджень. У вгтчизнянш та зарубiжнiй науковiй ттератур питання пов'язанi з принципами функцюнування та розвитку кластерiв знайш-
ли вiдображення у працях З. Варналiя [1], М. Война-ренка [2], В Гееця [3], В. Куйбвди [4], О. Кузьмiна [5], М. Меркулова [6] М. Портера [7], С. Соколенка [8] та iнших. В них до^джуються теоретичш аспекти формування конкурентоспроможних кластерiв, а також проблеми i перспективи кластерних утворень i на загальнодержавному, i на регiональному рiвнi. Аналiз результатов наукових дослiджень свiдчить про акту-альнiсть проблем кластеризацii' та про необхвднють подальшого !х до^дження та аналiзу.
Мета статтi. Метою нашо! статтi е аналiз пере-думов створення кластерних структур у репонах Украши, виявлення основних проблем формування та функцюнування кластерiв, а також вивчення зарубiж-ного досв^ кластеризацл.
Виклад основного матерiалу. Останнiм часом взаемозалежнiсть кра!н свгту все бiльше зростае. Результатом таких змш е процеси глобалiзацп, що скла-даються з сукупност полгтичних, економiчних, демог-рафiчних та сощальних процесiв, що впливае на формування взаемозалежносп держав. I як наслвдок, взаемодiя вищезазначених процеив призводить до формування глобальних свгтових ринков, подальшо! модернiзацii' на основi найновiтнiших технологiй, ут-ворення нових центрiв економiчного тяжiння i политичного впливу. Результатом вищезазначених процеав стае новий рiвень конкурентоспроможносп не тальки мiж кра!нами, а i мiж рiзноманiтними регiональними угрупуваннями [9].
На сучасному етат економiчного розвитку формування та ефективне використання певних конкурен-тних переваг сприяе прискореному розвитку продук-тивних сил, науково-техшчному прогресу, зростанню iнтенсивностi у взаемостосунках мiж економiками кра!н. Сутнiсть конкурентоспроможносп галузей на зовнiшнiх ринках, з урахуванням сучасних тенденцiй розвиткку свгтового господарства i поглибленням взае-мозалежносп економiчного зростання, дозволяе роз-глядати !! ширше, нiж звичайний процес отримання надлишку ресурсного потенцiалу, оскшьки конкурен-тоспроможнiсть нацiональноi' економiки як сукупносп галузей у сучасних умовах дае комплексний ефект,
комбiнуючи так фактори, як шоземний капiтал, новi технологи, iнтеграцiйнi можливост i вихiд на свiтовi ринки [1, с.561].
Одшею з найбшьш ефективних можливостей поеднання конкурентних переваг, а також тдвищення конкурентоспроможност регюну, збiльшення його потенцiалу та економiчного зростання, досягнення бiльш високого рiвня продуктивности е застосування кластерного тдходу
Зазначимо, що початок кластерно! теорп пов'я-заний з iменем Майкла Портера, який розглядав клас-терний тдхщ як основний фактор забезпечення кон-курентоспроможносп. Дослiджуючи проблему фор-мування конкурентних переваг вiн звернув увагу на те, що найбшьш конкурентоспроможш в мiжнарод-них масштабах фiрми одше! галузi не безсистемно розташован у рiзних розвинених державах, а мають властивiсть концентруватися в однш i тш же кра!ш, а часом навiть у тому самому репош кра!ни. Наслiдком цього е те, що одна або илька фiрм, досягаючи кон-курентоспроможност на свiтовому ринку, поширюе свш вплив на найближче оточення: постачальнишв, споживачiв i конкурентов, як в свою чергу впливають на прискорення розвитку i подальше зростання кон-курентоспроможност тако! компанл. Таким чином, формуеться кластер — група взаемозв'язаних ком-панiй (постачальники, виробники) та пов 'язаних з ними установ (освгтш заклади, науковi установи, органи державного управлiння, шфраструктурш компанл), як дiють у певних сферах та доповнюють один одного.
Шдтримуючи спiвробiтництво, компани не пере-стають конкурувати мiж собою у зниженш витрат на виробництво та щнах, пiдвищеннi якост продукцп, пошуку кращих постачальнишв, формуваннi нових каналiв розповсюдження власно1 продукцп тощо. Таким чином, тдвищуеться конкурентоспроможнiсть не лише окремо взятого тдприемства, а певного геогра-фiчного регiону й економши кра1ни загалом.
Зазначимо, що з подальшим розвитком кластерного тдходу змiнювалися тдходи щодо його визна-чення та трактування. Наприклад, кластер може трак-туватися як сукупнють „4 К" [10]:
1) концентращя — у межах локальное' територп;
2) конкуренщя — в серединi кластера у боротьбi за споживача;
3) кооперащя — залучення до кластеру сутшж-них галузей та сфер дiяльностi;
4) конкурентоспроможнiсть — на ринку за раху-нок високо1 продуктивности, яка заснована на спеща-лiзацil та взаемодоповнюваност учаснишв.
Належнють до певного кластера для промисло-вих тдприемств означае прискорення розвитку, широкий та вшьний доступ до шформацп щодо рiзних
аспектов дiяльностi, швидке поширення нововведень та забезпечення необхвдних засобiв для впроваджен-ня нових стратегiй, можливост нарощування експор-ту та вихiд на свiтовi ринки.
Оскшьки для Украши одним з найактуальнiших питань е тдвищення конкурентоспроможност на свiтовому ринку, то створення кластерiв в Укра1ш мае стати одним iз прюритетних напрямшв розвитку нацюнально! економiки. Комплексне використання теорiй кластерного механiзму та сучасних концепцiй iнновацiйного розвитку здатне забезпечити високу конкурентоспроможнiсть та стабшьне економiчне зростання за рахунок переваг у технологiях виробницт-ва, управлшня, оргашзацп просування товарiв, ефек-тивно! спецiалiзацil, доступу до технологш, постачаль-никiв, квалiфiкованоl робочо1 сили, шформацп, бiзнес-послуг, науково-технологiчних зв'язкiв мiж галузями та секторами економiки. Одним з позитив-них наслiдкiв створення кластерiв е також зменшен-ня територiальних диспропорцiй у сощально — еко -номiчному розвитку регюшв, що е важливим питаниям для Украши.
В Укра1ш сформовано законодавство, яким виз-начено органiзацiйно-правовi форми об'еднань тдприемств та наявн передумови для формування нових виробничих систем в рiзних сферах господарсь-ко1' дiяльностi, а також юнуе досвiд створення i розвитку кластерiв. Кластернi технологи застосували спо-чатку на Хмельниччинi, а трохи згодом на 1вано-Фран-кiвщинi. На Хмельниччин така модель впроваджуеться досить успiшно, вже дiють чотири кластери: будiвель-ний та швейний у Хмельницькому, туристичний, та харчовий кластер в Кам'янщ-Подшьському. Наприклад, швейний кластер об'еднуе не лише швейш тдприемства, а й середнi учбовi заклади ввдповвдно-го напрямку i навiть унiверситет. Також успiшно дiе кластер сiльського туризму "Обери-", який об'еднуе 6 тисяч пращвнишв. Це перший подiбний кластер сiльського туризму в Укра1ш.
Серед iнших регюшв Украши, в яких накопиче-но досввд створення та функцюнування кластерiв, зазначимо так1 обласп, як Харшвська, Львiвська, Черш-вецька, Закарпатська, м. Севастополь, тобто переваж-на бшьшють кластерiв iснуе у захiдних регiонах. Вiро-гiдно це пов"язано з 1'х близьким розташуванням до кордошв з европейськими кра1нами. Уважаемо, що рацюнальним е перенесення позитивного досвщу створення кластерiв також у прикордонш територи схщних областей Украши. Але цей процес гальмуеться у зв'яз-ку з невиршешстю багатьох питань щодо оргашза-цшних, фiнансових передумов створення кластерiв та регулювання 1хньо1 дальност на рiвнi держави та мтсце-вих оргашв влади.
Попри зростаючий imepec до нових виробничих систем та здiйснeну низку заходiв, спрямованих на тдвищення конкурентоспроможносп Украши та ïï окремих регюшв, кiлькiсть кластeрiв в Украïнi збшьшуеться повiльно. Це обумовлено наступними чинниками [11, 12]:
— недостатне нормативне забезпечення комплексу заходiв щодо створення кластeрiв в Украïнi;
— недосконале програмно-цшьове забезпечення реал!заци кластерних стратeгiй;
— вiдсутнiсть достатнього iнформацiйного забезпечення створення та функцюнування кластeрiв в Ук-рашц
— недостатня зацiкавлeнiсть малих та середшх пiдприемств об'еднуватись у велик! виробничi системи;
— невеликий досввд функцiонування кластeрiв в Украïнi;
— нерозвинутють шститущйного середовища тдтримки б!знесу та тдтримки впровадження !нно-вацш;
— ввдсутнють iнвeсторiв у зв'язку з !нвестицш-ною недостатньою привабливютю рeгiонiв;
— ввдсутнють належно1' взаемодп м!ж владою, бiзнeсом та наукою.
На сьогодш лише невеликий высоток тдприемств в Украïнi проходять або пройшли стадiю неформально!' кластeризацiï. Отже, проблема полягае у тому, щоб шляхом структурноï перебудови вироб-ництва забезпечити координащю дяльносп уах ланок технолопчного ланцюга i залучити велик! фшансов! ресурси з метою тдвищення конкурeнтоспроможностi рeгiонiв та держави, а також внутршш та iнозeмнi irne-стици, створити нов! тдприемства, сприяти !ннова-щйному розвитку.
Анал!з досвщу розвинених краш свпу дов!в ефек-тивтсть створення кластерних структур. Найбшьших результатов у створенн кластер!в досягли так держави, як 1тал!я, Шмеччина, Норвепя, Ф!нлянд!я, 1слан-д!я, Нвдерланди, США, Япотя, Польща, Туреччина, Болгар!я, Словешя, Роая, Казахстан, Бшорусь.
Зокрема, економша Фiнляндiï повтстю кластеризована i в нш видшено 9 кластер!в, а економша №дерланд!в розбита на 20 „ мегакластер!в", на основ! функцюнування яких визначеш прюритети !нновацш-ноï политики держави. У Дани функцюнуе 29 клас-тер!в, в яких беруть участь 40% уах тдприемств краь ни, як забезпечують 60% експорту. В Австрп дтоть трансграничн кластери з Шмеччиною, 1тал!ею, Швей-цар!ею, Угорщиною, актив!зувались зв'язки з Фран-щею та Великобриташею. Розроблена политика стиму-лювання розвитку зв'язшв м!ж дослвдними шститута-ми та промисловим сектором, знижен регуляторн бар'ери в !нноващйних програмах, формуються цент-
ри конкурентоспроможносп. У Шмеччиш створено промислов! кластери, а в Словенл прийнято стратепю зростання конкурентоспроможносп промисловосп та розроблено програму нацюнального розвитку клас-тер!в. У Росiï використовуеться кластерний тдхвд при розробщ регюнальних стратегш розвитку. Процеси кластеризаци спостерк-аються в багатьох регюнах Росiï [11].
Це ввдбуваеться завдяки розробщ нацюнальних програм кластер!зацш економши. Але при цьому кожна краша використовуе найбшьш прийнятний для нeï вар!ант формування кластер!в. Так, у Францп кластери створюються за рахунок партнерства м!ж локальними промисловими групами, ушверситета-ми та дослвдницькими центрами. У Шмеччиш на р!вш держави тдтримка кластер!в передбачае передачу науково-дослвдним центрам технологш, об-ладнання, фшанс!в. Кластерний тдхвд у Великоб-ританiï включае переважно використання наявних регюнальних ресурив, стимулювання обм!ну та ко-опeрацiï м!ж наукою i б!знесом.
Загальноввдомо, що найбшьшим р!внем клас-тeризацiï характеризуеться японська економша. При цьому, промислов! кластери завжди користувалися тдтримкою з боку центрального уряду i мюцевих оргашв влади на основ! подання найбшьш ефектив-ним кластерам в!дпов!дних податкових тльг. В ос-танш роки уряд намагаеться за рахунок кластер!в актив!зувати повернення японського катталу з аз!атських краш.
У США зараз нараховуеться понад 300 кластер!в, поява яких була пов'язана з розвитком зв'язшв м!ж академ!чними утверситетами та б!знесом в Силшо-новш Долин!. Виробнич! результати пов'язаного в цьому район! високотехнолопчного кластеру в 2008 р. перевищили 70 млрд. дол. США [13, с. 175].
До найввдомших кластер!в у свт можна ввдне-сти [14]:
— Силконова долина (Silicon valley, Кал1форшя, США), у сфер! конп'ютерних технологш;
— американське автовиробництво у Детройт! (Detroit, США);
— центр нанотехнологш, бютехнологш, ввднов-лювальних джерел енергл та цифрового друку у Нью-Мексико (New Mexico, США);
— Бангалор (Bangalore, 1нд!я), програмне забез-печення;
— долина Дахран (Dhahran Techno-Valley, Сау-д!вська Арав!я), енергетика;
— Лондонський фшансовий сектор, Ст (The City, Схщний Лондон, Великобритан!я);
— Лондонський поштовий та лог!стичний центр Сохо (Soho, Лондон, Великобритан!я);
— авiацiйна та космiчна галузь у ТулузГ (Тои1ои8е, Франщя);
— контейнерний порт Роттердаму (Rotterdam, НГдерланди);
—технолопчний парк, машинобудування для дру-карсько! галузi Гейдельберг (Heide1berg, Шмеччина);
—центр даманов у Антверпен (Antwerp, Бельгiя).
Свiтовий досвiд сввдчить, що сучасне високо -технолопчне виробництво базуеться на процесах штеграци наукових, iнновацiйних i виробничих тдприемств рiзних типiв, а науково-технологiчний розвиток забезпечуеться об'еднаннями, групами тдприемств, кластерами й мережами з горизонталь-ними, вертикальними i регюнальними зв'язками. Кластерний тдхщ е основою для виникнення нових науково-технiчних напрямiв, а також чинником непрямо! тдтримки сфери освгти, ушверситетсько! науки та венчурного бiзнесу.
Для стимулювання шновацшного розвитку тдприемств, у тому числГ у рамках кластерних про-мислових систем, у свiтовiй практиц використову-ють наступнi форми:
— пряме фiнансування (субсидп, позики), яш досягають 50% видатшв на створення ново! продукщ! i технологiй (Франщя, США й iншi кра!ни);
— надання позичок, у тому числi без виплати вiдсоткiв (Швещя);
— створення фондiв упровадження iнновацiй з урахуванням можливого комерщйного ризику (Анг-лiя, Шмеччина, Франщя, Швейцарiя, Нiдерланди);
— безоплатш позички, що досягають 50 % вит-рат на впровадження нововведень (Нiмеччина);
— зниження державних мит для iндивiдуальних винахiдникiв (АвстрГя, Нiмеччина, США й iн.);
— вщстрочка сплати мит або звшьнення вiд них, якщо винахiд стосуеться економп енергл (Австрiя);
— безкоштовне ведення дiловодства за заявками iндивiдуальних винахiдникiв, безкоштовнi послу-ги патентних повiрникiв, звiльнення вiд сплати мит (Нвдерланди, Нiмеччина) [15, с.19-20].
Висновки. Не зважаючи на деякий досвiд, кла-стерна форма оргашзащ! господарства в Укра!ш не набула достатнього застосування та поширення. Вра-ховуючи необхiднiсть прискорення економiчного зростання та тдвищення конкурентоспроможносп реп-ошв, основними напрямками сприяння розвитку кла-стерiв мають стати:
—удосконалення нормативно-правово! бази державного регулювання Гнновацшно! дiяльностi;
— щдтримка органами влади всiх рiвнiв Гнтег-ращ! галузей економiки з науковими та навчальними закладами;
— розробка ефективного Гнвестищйно-Гннова-
цшного механiзму формування та функцюнування кла-стерiв;
— розробка фшансового механiзму державного регулювання дiяльностi кластерних структур, а саме таких форм, як: цшьове фiнансування, надання суб-сидiй, субвенцш, прямо! фшансово! допомоги та iн.;
— розробка регюнально! економiчно! полiтики, спрямовано! на створення умов для розробки та впровадження iнновацiй;
— реалiзацiя заходiв податкового регулювання для учаснишв кластерiв;
—удосконалення системи освгти та професiйно! щдготовки;
— покращення iнституцiонального середовища Г системи поширення знань та технологш;
— створення спещалГзовано! шфраструктури для розвитку кластера, а саме промислових парков та тех-нопаршв;
— розширення можливих джерел фшансування кластерГв, якими можуть бути кошти мюцевих бюджета, кошти венчурних фондГв, швестици тдприемств та оргашзащй, у тому числГ мГжнародних, а також кошти фшансових установ — учаснишв кластерГв.
Лiтература 1. Державна регюнальна полГтика Укра!ни: особ-ливост та стратепчш прюритети : монографГя / за ред. З. С. ВарналГя. — К. : Н1СД, 2007. — 820 с. 2. Война-ренко М. Концепщя кластерГв — шлях до вГдроджен-ня виробництва на регюнальному рГвш / М. Войнарен-ко // Економют. — 2000. — №1. — С. 29 — 33. 3. Геець В. Кластери Г мережевГ структури в еко-номщ / В. Геець // Економют. — 2008. — №10. — С. 10 — 11. 4. Куйбща В. С. Транскордонне ствро-бГтництво та розвиток транскордонних кластерГв / В. С. КуйбГда, А. Ф. Ткачук, В. В. Толкованов, З. С. Бройде, Н. М. Внукова, В. А. Кравченко, В. I. Ля-шенко, Н. А. МГкула, Ш. Рш, Н. А. Романова. — К. : АкадемГя мушципального управлГння, 2009. — 242 с. 5. Кузьмин О. Кластеры как фактор инновационно -го развития предприятий и территориальных образований / О. Кузьмин, В. Жежуха // Экономика Украины. — 2010. — № 2. — С. 14 — 23. 6. Меркулов Н. Н. Использование кластерного подхода при формировании промышленной политики / Н. Н. Меркулов // Еко -номша промисловостг — 2006. — №1. — С. 81 — 86. 7. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран / М. Портер ; пер. с англ. — М. : Международные отношения, 1993. — 896 с. 8. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластеры / С. И. Соколенко. — К. : Колос, 2002. — 546 с. 9. Кулявець В. Г. Розвиток кластерГв в умовах гло-
б^заци / В. Г. Кулявець // Матерiали науково! im-ер-нет-конференцй' „ Сощум. Наука. Культура" [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу : http://intkonf.org.
10. Арутюнов Ю. А. Формирование региональной инновационной системы на основе кластерной модели экономики региона / Ю. А. Арутюнов // Корпоративное управление и инновационное развитие экономики Севера: Вестник Научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского государственного университета. — 2008. — Вып. 4. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.koet.syktsu.ru.
11. Концепщя створення кластeрiв в Укра!ш // Департамент iнвeстицiйноl та iнновацiйноl дiяльностi [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http: // www.me.gov.ua. 12. Демченко В. В. Актуальн зав-дання шституцшного забезпечення впровадження кла-стерних пiдходiв в Укра!ш / В. В. Демченко // Еко-номiчнi науки. Збiрник наукових праць. Сeрiя: Регю-нальна eкономiка. — 2010. — Вип. 7 (27). — Ч. 2. 13. Матросова Л. Н. Кластерный подход в региональной экономике / Л. Н. Матросова // Структурт ре-форми i трансформаций в промисловосп: перспективи i прюритети : тези доп. i поввдом. Мiжнар. наук-практ. конф. / НАН Укра!ни, 1н-т eкономiки пром-сп. — До-нецьк, 2010. — 308 с. 14. Свропейська кластерна обсeрваторiя [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.clusterobservatory.eu. 15. Кластери та iнновацiйний розвиток Укра!ни // Украшський фонд тдтримки тдприемництва [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ufpp.gov.ua.
Матросова Л. М., Лященко О. В. Проблеми розвитку регшнальних кластерних структур в УкраТш
У статп проаналiзовано передумови створення кластерних структур у регюнах Укра!ни, розглянуто
основш проблеми формування та функцюнування кластерiв, а також визначено шляхи тдвищення кон-курентоспроможностi нацюнально! eroTOMi^ на ос-новi переваг штеграцшно! взаемоди суб'екпв кластеризации
Ключовi слова: конкурентоспроможнють, конку-рeнтнi переваги, кластер, концентрация, коопeрацiя, конкурeнцiя.
Матросова Л. Н., Лященко О. В. Проблемы развития региональных кластерных структур в Украине
В статье проанализированы предпосылки создания кластерных структур в регионах Украины, рассмотрены основные проблемы формирования и функционирования кластеров, а также определены пути повышения конкурентоспособности национальной экономики на основе преимуществ интеграционного взаимодействия субъектов кластеризации.
Ключевые слова: конкурентоспособность, конкурентные преимущества, кластер, концентрация, кооперация, конкуренция.
Matrosova L. N., Lyashchenko O. V. Problems of development of regional cluster structures in Ukraine
The paper analyzes the prerequisites for the development of cluster structures in the regions of Ukraine, the main problems of formation and functioning of clusters, as well as identify ways to improve the competitiveness of national economy on the basis of the benefits of integration interaction of subjects of clustering.
Key words: competitiveness, competitive advantage, cluster, concentration, cooperation, competition.
Стаття надшшла до редакцл 22.03.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
