CC BY
26
Г. З. Шевцова
д-р екон. наук
1нститут економки промисловостi НАН Украти, м. Кшв,
Н. В. ТТТвець
канд. екон. наук Схiдноукраiнський нацюнальний утверситет iменi Володимира Даля, м. Северодонецьк
КЛАСТЕРИЗАЦИЯ Х1М1ЧНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1: еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ТА УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Пд тиском системних дис-баланав та негативних ситуативних чинниюв хiмiчна промисловiсть Украши швидкими темпами втрачае свiй виробничий i експортний потенщал. Для припи-нення процесiв деiнцустрiалiзацií та вiдновлення пози-цiй сектору необхщна кардинальна змiна моделi його розвитку в рамках актуальних неошдус^альних кон-цепцiй.
Важливим чинником успшно! реалiзацií новiтнiх пiдходiв е модершзащя галузево! шновацшно1 сис-теми, оновлення й активiзацiя дiяльностi 11 окремих складових, зокрема прискорений розвиток сучасних структур виробничо-шновацшного iнвестування. В окремих сегментах вичизняного хiмiчного комплексу напрацьований певний досвщ створення та функщо-нування таких структур (хiмiчний технопарк «Хемо-Поль», iндустрiальний парк «Свема», iндустрiальний парк «Павлоград» [1-5]), але цi поодиною приклади лише тдкреслюють повiльнiсть та суперечливють про-цеетв трансформацп галузевого iнновацiйного середо-вища та iнституцiйну нездатнiсть використання по-тенцiалу новiтнiх форм активiзацil шновацшно! дiяль-ностi.
Водночас таю форми е вельми популярними у м1жнароднш практищ оргашзацп промислового ви-робництва. Зокрема, широке розповсюдження й ус-пiшна дiяльнiсть кластерних утворень у промислових системах рiзних регiонiв свггу доводять !х привабли-вiсть та значущють для прискорення процесiв техно-логiчного розвитку. Заруб1жний досвiд пщтверджуе, що кластернi технологи на основi збереження та розвитку спецiалiзацil нацiонального виробництва дозво-ляють активiзувати iнновацiйно-iнвестицiйнi процеси в кра'ш, що в свою чергу забезпечуе належний рiвень п конкурентоспроможностi у глобальному економiч-ному просторi. Разом з тим, зрозумшо, що успiшнiсть впровадження такого досвiду у вiтчизняну практику залежить вщ галузевого аспекту.
Отже, вивчення мiжнародного досвiду реалiзацil кластерного тдходу з урахуванням галузево1 специ-фiки становить актуальне науково-практичне завдан-ня. Викладенню результатiв дослiдження европейсько1 кластерно1 полiтики у хiмiчнiй галузi та авторського бачення перспективних шляхiв залучення цього до-свiду до реалiзацil сучасних завдань модершзацп укра-1нського хiмiчного виробництва i присвячена дана стаття.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Проблемам реалiзацil кластерного пiдходу присвячено чимало сучасних наукових праць, в яких розкриваються особ-ливостi його реалiзацil на локальному, регюнальному, галузевому, нацiональному та глобальному рiвнях. На-
самперед кластеризащя розглядаеться як важливий ш-струмент iнновацiйного розвитку в регiональнiй еко-номiцi [6-18]. Так, у стати [8] О.1. Амоша, А.1. Землянин та 1.Ю. Пiдоричева доводять, що саме регюни з 'ix локальними конкурентними перевагами стають природними осередками iнновацiйного розвитку, а ре-гiональний рiвень е особливо придатним для взаемодп всix заiнтересованиx в шноващях учасниюв. На думку автс^в, це пов'язано з клькома обставинами: ютот-ними розб1жностями в рiвняx економiчного розвитку регiонiв, зважаючи на галузеву спецiалiзацiю, юто-ричнi та географiчнi особливостi; зменшенням можли-восп управляти iнновацiйним розвитком регiонiв на нащональному рiвнi; об'ективними процесами глоба-лiзацii м1жнародно' торгiвлi; географiчною локалiза-цiею процесiв генерування знань, наявшстю локатзо-ваного попиту на шновацп; можливiстю зниження трансакдiйниx i транспортних витрат за безпосеред-ньо' комушкацп учасниюв iнновацiйного процесу (с. 53).
Останшм часом все частiше потенщал кластерно' моделi пов'язують iз завданнями iмплементацii кон-цепцп розумно' спецiалiзацii регiонiв [13, 14, 19], яка е одним з основних шструменпв реалiзацii ново' ев-ропейсько' стратеги EUROPE 2020. О.В. Лях зазначае, що «аналiз принцитв i складових елементiв стратеги розумно' спецiалiзацii регюшв дозволяе зробити ви-сновок, що вона тюно переплiтаеться з политикою кла-стеризацп регiонального розвитку, що реалiзуеться бвропейським союзом та кра'нами-членами 6С про-тягом вже третього десятилггтя» [13, с. 85]. На цьому ж акцентують увагу й автори нащонально' доповiдi «Iнновацiйна Укра'на 2020»: «Свiтовий досвiд свщ-чить, що найбшьш ефективно полiтика розумно' спе-цiалiзацii реалiзуеться в потужних кластерах, з розви-неною шфраструктурою, вагомим науковим та шнова-цшним потенцiалом, високим рiвнем самоорганiзацii ветх защкавлених акторiв» [19, с. 195].
Вагомим напрямком широкого кола дослщжень сучасно' економiчноi науки е взаемозв'язок кластерного тдходу з рiзними аспектами промислово' поль тики [6, 7, 11, 13, 20-24]. Кластеризащя розглядаеться як шструмент (М.О. Кизим [20]) i як форма оргашзацп реалiзацii промислово' полiтики (В.6. Хаустова [21]), як елемент промислово' политики (1.М. 1ванов, Ю.О. Муравйова [23]). А.В. Шевченко дослщжуе вплив про-цесiв розвитку промислових кластерiв на рiвень еко-номiчноi безпеки держави [22].
Значнi перспективи мае розробка концептуаль-них пiдxодiв до реалiзацii неоiндустрiальноi моделi розвитку та становлення смарт-економiки шляхом
формування високотехнолопчних кластерiв [13, 20, 24].
Бшьшють дослщниюв кластерно! проблематики у той чи шший споаб торкаеться питань свiтових практик кластеризацп i шляхiв залучення м1жнародного досвiду до вирiшення актуальних питань нащонально! економiчноí полiтики [6, 7, 17, 20, 21, 25-34].
Анатз рiзних пiдходiв до формування й розвитку кластерних структур дозволяе дшти висновку про !хнш багатоаспектний характер та рiзноплановий внесок у розвиток економiчних систем i пiдтримати тезу Д.М. Васильювського, М.П. Войнаренка та В.М. Нижник: «У кластернiй полггищ взаемопов'язанi промислова, регiональна полiтики, политика тдтрим-ки малого бiзнесу, по залученню iноземних i внутрш-шх iнвестицiй, iнновацiйна, науково-технiчна, освiтня та iншi полггаки» [10, с. 27].
Проведет ранше дослiдження авторiв стосовно перспектив кластеризацп хiмiчноl промисловостi Ук-ра!ни викладенi у наукових працях [35-37]. Уим, останнiм часом в украшськш економiцi i, зокрема, у хiмiчнiй промисловостi вiдбулися певнi незворотш трансформацп (переважно негативного характеру), яю спричинили суттевi змiни в шституцшнш структурi га-лузi, умовах та результативности 11 дiяльностi. У той же час свггова хiмiчна шдустрш демонструе стабiльнi
темпи розвитку i велик! перспективи у смарт-еконо-мщ, що формуеться, та активно впроваджуе cy4acHi форми оргашзацп iнновацiйно-виробничих процеетв. Отже, метою даного дослiдження е вивчення й уза-гальнення мiжнародноí практики кластеризацп х!м!ч-ного виробництва та визначення напрямiв залучення цього досвщу для розв'язання актуальних проблем мо-дертзацп х!м!чно! промисловостi Украши.
Виклад основного матерiалу дослщження. Багатий досвщ кластеризацп хiмiчного виробництва накопи-чено в бврот, де цей процес почався понад ста роив тому, супроводжукга розвиток ще! галузь У регiонах розмiщення вже юнуючих промислових гiгантiв посту-пово формувалися новi виробничо-технологiчнi лан-цюжки, вщповщним чином змiнювалася i система бiзнес-вiдносин.
Сьогоднi европейська хiмiчна промисловiсть — це кластерний високоiнтегрований комплекс, який нара-ховуе близько трьохсот промислових майданчиюв. За даними фахiвцiв бвропейсько! ради х!м!чно! промис-ловостi (European Chemical Industry Council — CEFIC) [38], за кшьюстю кластерiв бвропа займае перше мю-це у свт. Але майже двi третини всього европейського хiмiчного виробництва зосереджено у чотирьох кластерах: Antverpen (Бельгiя), Rotterdam (Нiдерланди), Frankfurt/Ludwigshafen (Шмеччина), Ruhr/Rhine (Hi-меччина), рис. 1.
Рис. 1. XlMlHHl
Джерело: [38].
У м1жнароднш практищ створення хiмiчних кла-стерiв обумовлюеться рiзними факторами розташу-вання, насамперед, близьюстю до джерел сировини, до ринюв збуту продукцп та перетинанням лопстич-них маршрупв сировини i пром1жних продукив. Для европейських кластерiв домiнантним е другий фактор, тобто лопка створення кластерiв визначаеться розмь щенням поблизу ринюв збуту [39]. Однак доволi зна-чущим е i третш фактор — перетин логiстичних маршрута сировини i пром1жних продукпв, який визначае умови ефективного функцюнування складних вироб-ничих систем у середиш кластерних утворень бвропи. Важливють цього фактору обумовлена специфiкою хь м!чно! промисловостi, а саме потребою в одночасному використанш великих обсяпв матерiальних ресyрсiв дуже широкою номенклатури, як! потребують доро-
кластери бвропи
гого транспортування. Кр!м того, географiчне розта-шування ключових сировинних матерiалiв, переважно нафти та природного газу, не зб^аеться з розташуван-ням ключових ринюв х1м1чно! продукцп (домшуючим фактором). Це змушуе компанп, що знаходяться на р1зних стадiях вщповщного виробничого процесу, кон-центруватися на певнш територп з метою мiнiмiзацil транспортних витрат вздовж всього галузевого лан-цюжка вартостi. Саме тому х1м1чш кластери активно розвиваються в мюцях з гарною транспортною i ло-пстичною iнфрастрyктyрою.
Так, наприклад, мережа тру6опровод!в у захщно-европейсьюй частинi (рис. 2) забезпечуе швидкий, ефективний, дешевий та екологiчний ланцюжок по-стачання матерiальних ресyрсiв до виробництв провщ-них х!м!чних кластерiв Фландрп (Бельгiя), Hiдерландiв та Шмеччини.
Джерело: [40].
Вивчення практики створення та функцюну-вання европейських хiмiчних кластер!в [38-52] показало, що вони суттево вiдрiзняються за такими характеристиками, як технолопчна спрямовашсть, кшьюсть учасниюв, спiввiдношення великих i малих пщпри-емств, структура й управлшня, набiр послуг та серв^в для учасниюв, ступiнь державно! пщтримки.
Технологiчна спрямованiсть кластерiв дуже р!зно-манiтна та визначаеться юнцевими продуктами для обраних цшьових ринюв. Кшьюсть учасниюв в кластерах в середньому коливаеться в дiапазонi вщ 100 до 300, при цьому високу активнiсть виявляе приблизно третина суб'ектiв.
Хiмiчна промисловiсть бвропи в основному базу-еться на катталомютких процесах, тому у сво!й бшь-шостi центрами кластерних утворень е велик! хiмiчнi компанп. Така особливють мае певнi позитивш прояви: крупш компанй, як правило, защкавлеш в довго-строкових мщних позищях на ринку з потенцiалом !х розширення, а не просто в короткострокових сприят-ливих чинниках функцюнування; це стимулюе розви-ток кластерiв та пошук нових взаемовигiдних форм ствпраць
Що стосуеться структури й управлшня кластерами, то за щею характеристикою вони дуже р!знома-штт. Насамперед структурно-управлiнськi особливо-си кластерних утворень залежать вщ 1хньо! масштабность
Прикладом макрокластеру е Центральноевропей-ська х!м!чна мережа (Central European Chemical Network — CeChemNet). Зараз це один !з найсучасш-ших та конкурентоспроможних центр!в х1м1чно! про-мисловост у бврот. Джерелом синергетичних переваг учасниюв мереж! е сировинна штегращя, а також доступ до специф1чних знань та компетенцш кожного учасника кластеру [42, 43]. CeChemNet поеднуе в соб! п'ять великих х1м1чних парюв цього регюну (рис. 3), яю утворюють так званий Центральний шмецький хь м!чний трикутник» (Central German Chemical Triangle).
Загальний перелж партнер!в мереж CeChemNet включае х!м!чно-шдустр!альш парки Chemiepark Bitterfeld-Wolfen GmbH, InfraLeuna GmbH, Dow Value-Park, BASF Schwarzheide GmbH, Infra-Zeitz Servicegesellschaft mbH та асощащю х1м1чно! промисловост
Verband der Chemischen Industrie e.V. Landesverband Nordost, яка представляв штереси х1м1чних i фармаце-втичних компанш на нацюнальному, европейському та м1жнародному р1внях.
Рис. 3. Центральноевропейська xiMiHHa мережа Джерело: [43].
Химический парк Биттерфельд-Вольфен (Chemiepark Bitterfeld-Wolfen GmbH) [44], розташований на територп po3MipoM 1200 reKrapiB, е одним з найбь льших зосереджень xiMi4Horo виробництва в Шмеч-чинi. Парк формують понад 300 фiрм, з яких близько 60 е виробничими. Серед останшх можна видшити так вiдомi, як AkzoNobel, Bayer, Evonik, Heraeus i Guardian.
InfraLeuna [45] е великим власником i оператором об'ектiв шфраструктури, що створюють найпри-вабливiшi умови для функцюнування сучасно! хiмiч-но! промисловостi. У цьому хiмiчному парку присутш пiдроздiли понад 140 компанш, з яких 25 — це хiмiчнi виробники (зокрема ARKEMA, TOTAL, Linde, DOMO, BASF, Hexion), 35 — сервюш компанй допо-м1жно! виробничо! iнфраструктури, як пропонують виробникам високопродуктивне допом1жне обслуго-вування, решта компанiй формують iнше шфраструк-турне забезпечення. Також парк InfraLeuna включае й два науково-дослщних центра.
Dow ValuePark [46] — високопродуктивний хiмiч-ний парк для компанiй з виробництва та переробки пластмас, а також постачальниюв хiмiчних послуг. Сьогодш тут розташованi 21 нацiональнi та м1жна-роднi компанй, як представляють собою збалансоване поеднання виробничих i логiстичних компанiй, постачальниюв сировини i науково-технiчних послуг.
Хiмiчне виробництво BASF Schwarzheide [47] е одним з провщних та найбшьших у европейсьюй групi BASF. Виробничий майданчик Schwarzheider — це ш-фраструктурно розвиненi площi, включаючи високо-ефективну електростанцiю з комбiнованим циклом постачання електроенергп, пари та сучасну природо-охоронну систему очисних установок.
Infra-Zeitz Servicegesellschaft mbH [48] е оператором хiмiчного iндустрiального парку Zeitz, який розташований приблизно в 40 клометрах на пiвдень вщ
Лейпцига. На територп парку працюють компанИ з xi-м!чного та шшого промислового виробництва з усього свиу. Тут пропонують сприятливi умови для компанш, яю е прихильниками «зелено'1 х!мп». У даний час в xi-мiко-промисловому парку Zeitz працюе понад 50 компанш, з яких близько 10 е промисловими виробни-ками, решта — це компани-постачальники галузевих послуг вщ лабораторного аналiзу, !нженерно-техтч-ного планування виробництва та його техтчного об-слуговування до науково-дослiдниx послуг.
Отже, масштабне кластерне утворення CeChemNet включае кластери меншого порядку, яю мають моду-льнi структури, включаючи виробничi площi та розви-нене шфраструктурне забезпечення. Всi розглянутi xi-мiчнi парки активно залучають на свою територда ш-весторiв, пропонуючи вшьт виробничi площi та р!з-номаштш допомiжнi послуги та iншi сервюи.
Спецiальна служба мереж CeChemNet надае партнерам пщтримку з розвитку х1м1чних парюв, включаючи визначення необxiдниx компетенцш та теxнiчниx, органiзацiйниx i фшансових умов. Також експерти CeChemNet пропонують сервюш пакети послуг для розробки х!м!чних парюв з метою створення конкурентних переваг шляхом впровадження ефек-тивних систем управлшня х1м1чним парком. Ц пакети е актуальними для промислових майданчиюв у нових крашах 6С, яю перебувають в процес реструктуризации або в промислових регюнах, що працюють разом у бвропейсьюй мереж! х!м!чних регюшв (European Chemical Regions Network — ECRN). Кр!м того, CeChemNet дае тдтримку малому б!знесу для отри-мання доступу до м1жнародних структур мереж! та здшснення м1жрегюнального партнерства.
Вщносно недавно концепц!я кластерних шщатив набула поширення в економщ Польщь У х!м!чнш га-луз! найбшьш вщомим е Захщнопоморський кластер «Зелена х1м1я» (Zachodniopomorski Klaster Chemiczny «Zielona Chemia») [49, 50] з центром у Щецин!. Серед основних шновацшних продукив, яю просувае кластер, — клапани для серця, фотокаталггачна фарба, кристатчт добрива, матер!али для водневих техноло-гш, нанонаповнювач! для пол!мерних матер!ал!в i т. ш. Учасниками кластеру е ф!рми Fosfan S.A., Zaktady Chemiczne Police S.A., Kemipol, Zaktady Chemiczne «Nitro-Chem» S.A., а також Захщнопоморський техно-лопчний утверситет. Кластер «Зелена х!м!я» включае 84 компанИ-виробника та 4 дослщницью пщроздши.
Дослщження досвщу створення та функцюнування кластер!в в бврот показало, що вони характе-ризуються р!зним ступенем учасп державних та регю-нальних оргатв влади. При цьому в даному питанш явно простежуються нацюнальт особливость Якщо х1м1чш кластери Шмеччини функцюнують за шщати-вою суто приватних лщер!в, то для французьких клас-тер!в характерна активна участь в гхнш д!яльносп дер-жави. Саме досвщ Францп е щкавим для Украши, тому що розкривае мехашзми стимулювання ствпращ пщприемств з утверситетами i науковими оргашзащ-ями, а також розвитку малого i середнього б!знесу.
Ддача державна програма пщтримки кластер!в у Францп (2013-2018 рр.) [51, 52] ор!ентована на спри-яння д1яльносп керуючих компанш i фшансування спшьних шновацшних проекив. Обов'язкова умова отримання пщтримки — це участь у проектах науко-вих, освгттх i тдприемницьких оргатзацш. Також проекти мають передбачати проведення НДДКР, ре-
зультатами яких будуть нов! продукти або послуги, що узгоджуються з! стратепчними прюритетами розвитку економ!ки краши. Разом з тим, на державну тдтримку можуть розраховувати тшьки ri кластери, яю пройшли процедуру акредитацп з термшом дп 6 роюв. Кожен кластер укладае спещальну угоду з Мшстерством еко-номжи, промисловосп та цифрових технологш, в яюй визначаеться перелш завдань i цшьов! показники д!я-льносп кластера, наприклад, так!: результатившсть НДДКР, юльюсть створення робочих мюць, обсяги продаж!в, експорту. Фшансування проекив здшсню-еться з! спещального фонду швестицш на паритетних засадах (50% — державне фшансування, 50% — власш кошти учасниюв).
В цшому, анал!з европейського досвщу формування х1м1чних кластер!в свщчить, що виб!р напрямюв кньо1 д!яльносп у рамках певно'1 регюнально1 чи на-цюнально1 економ!ки залежить вщ характеру наявних та (або) потенцшних конкурентних переваг i можли-востей к залучення i втшення у глобальних ланцюгах додано'1 вартость На сьогодншньому етап можна чгтко видшити два таких напрямки: (1) розвиток бага-тотоннажного базового х!м!чного виробництва (рант стадп ланцюг!в) на основ! доступу до високоефектив-них технолог!й використання сировинних ресуретв та сприятливо'1 транспортно-лопстично1 мереж!; (2) розвиток наукоемних еколопчно безпечних малотоннаж-них виробництв у сегментах спещально1 i «тонкоЬ> х!-м11 ( к!нцев! стадп ланцюпв) на основ! !нновац!йних технологш. Важливим чинником утримання i змщнення переваг европейських виробник1в х1м1чно1 продукц11 у глобальн!й конкуренц11 е державна тдтримка кластерних утворень, яка Грунтуеться на державному фь нансуванн! та державно-приватному партнерств! в частит реал1зацп !нновац!йних проект!в та проекпв економ!чного розвитку.
За результатами вивчення европейського досвщу кластеризацп х1м1чно1 промисловоси можна зробити так! висновки для Укра1ни.
Створення х!м!чних кластер!в може стати тим шляхом реатмацп в!тчизняних виробництв, який дозволить сформувати потенщал подальшо'1 модерн!зац11 не тшьки х1м1чно1 промисловост!, але й шших страте-г!чно важливих для нашо'1 кра'1ни галузей.
З огляду на домшування в укра'1нськ!й х1м1чнш промисловост! великотоннажних базових х!м!чних виробництв, яю зараз перебувають у кризовому стан!, кластерт технолог^ можуть сприяти вщновленню гх ефективност! шляхом подовження продуктових лан-цюжк^в i створення навколо них (як центр!в кластерних утворень) малотоннажних шновацшних х1м1чних виробництв.
Роль великих х!м!чних пщприемств як системо-утворюючих елемент!в кластер!в, окр!м виробничо-технолог!чних чинник^в, обумовлюеться наявними в них в!льними виробничими площами, розвиненою ви-робничою шфраструктурою, наближен!стю до перети-н!в лопстичних маршрут!в сировинно-енергетичних ресурс!в, нап!впродукт!в та потенцшних споживач!в. Сл!д також враховувати, що регюни розм!щення таких великих х1м1чних п!дприемств зазвичай характеризу-ються наявтстю високого трудового та освггаьо-на-укового потенц!ал!в.
В Укра1н! доцшьно створювати р!знор!внев! кластерн! утворення з модульними структурами (ке-руючись досвщом Н!меччини), д!яльн!сть яких мае
вщображати реал1защю певно! системи цшш. Такий щдхщ дозволить забезпечити умови для узгоджено! та найшвидшо! модершзацп х1м1чного виробництва.
Враховуючи особливоси чинного законодавства, а саме вщсутшсть спещального закону щодо кластер1в та наявшсть Закону Укра!ни «Про шдустр1альш парки», можливо розпочати процес 3Í створення х1м1чних парив. Однак у випадку прийняття вар1анту побудови х1м1чних парив на баз1 виробничих майданчиив д1ю-чих х1м1чних пщприемств, потр1бно внесення певних законодавчих змш. Насамперед це стосуеться порядку та умов створення шдустр1альних парив.
Формування та подальше успшне функцюну-вання х1м1чних кластер1в можливе тшьки за умови реально! державно! тдтримки кластерних шщатив, ш-ституцшного забезпечення й стимулювання ствпращ освггнього, науково-техшчного, промислово-вироб-ничого комплекс1в i формування д1евих мехашзм1в державно-приватного партнерства.
Свггова практика надае р1зш шструменти i форми реал1зацп кластерного пщходу. Розвиток европейських кластер1в вщбуваеться в контекст европейсько! стратеги розумно! спещал1заци, тож залучення европейсько! модел1 кластеризации для шновацшно-виробничого розвитку укра!нсько! промисловоси е ще одним ло-пчним кроком в евроштеграцшному напрямку.
Разом з тим, необхщно звернути увагу на шш1 ас-пекти кластерно! тематики, яи не знайшли системного опрацювання у прикладних дослщженнях кластеризации европейсько! х1м1чно! промисловоси. По-перше, мова йде про особлив1 характеристики класте-р1в, i вщповщно, специф1ку процес1в кластеризации у кра!нах з р1зним р1внем економ1чного розвитку. У доклад! «Роль технологш i шновацш у всеохоплюючому i сталому промисловому розвитку» Оргашзац!! Об'ед-наних Нацш з промислового розвитку (UNIDO) [53] назван! характеристики кластер1в у кра!нах з низьким р1внем доход1в: (1) багато з цих кластер1в суто «вижи-вають», залишаються статичними i не проявлять ознак розвитку; (2) !х переважна б1льш1сть працюе на внут-р1шньому невеликому ринку i не мае стимул1в для вдосконалення продукци; (3) вони мають можливост1 певного удосконалення, що створюе перспективи пе-ребудови пол1тики з шдтримки МСБ на п1дтримку промислових кластер1в, де зад1ян1 МСБ. Ц1 узагаль-нення сл1д враховувати при опрацюванш кластерних моделей для укра!нсько! х1м1чно! промисловост1.
Другий неопрацьований аспект добре вщображае теза автор1в монографп [7], як1, розглядаючи теоре-тичш i прикладн1 аспекти розвитку кластер1в як форми функц1онування локальних виробничих систем, за-значають: «В економ1чнш науц1 «бшою» плямою зали-шаеться проблема кластерно! пол1тики щодо перифе-р1йних (депресивних) рег1он1в. Бшьшють науковц1в концентруе свою увагу на пошуку форм i механ1зм1в створення й функцюнування кластер1в у розвинутих регюнах, яи мають потужн1 науково-техшчш та ви-робнич1 ресурси. Що стосуеться депресивних регюшв або регюшв, яю через певн1 нов1тн1 тенденц!! потре-бують в1дродження щонайменше у традицшних на-прямах д1яльност1, то адаптащя кластерних форм до завдань !х розвитку розробляеться занадто слабо» (с. 643).
Така постановка питання е вельми важливою, коли мова йде про модертзащю промислового потен-щалу Донбаського рег1ону, який зазнав значних втрат
вiд вiйськового протистояння. ДослГджуючи проблеми модернiзацi! промислових регiонiв, М.М. Якубовський та В.1. Ляшенко видгляють так! особливостi: «Регюни, що не постраждали вщ збройного конфлГкту безпосе-редньо i зберегли основний профгль свое! спещалГза-цГ!, скорiше за все мають i надалi розвивати i допов-нювати його сучасними пiдприемствами спорiднених виробництв, створюючи регюнальш i мiжрегiональнi кластери. Регiони вшськового конфлГкту (Донецька i Луганська обл.) отримали можливГсть здiйснювати мо-дершзащю вiртуального характеру, тобто шляхом створення нових виробничих точок сучасного прогре-сивного технологiчного зростання на мющ зруйнова-них потужностей та шфраструктури» [54, с. 193].
Вважаемо, що у хГмГчнш промисловостГ Донбасу, яка традицшно мала високий потенцiал кластеризации (зокрема у промисловому вузлГ Лисичанськ — Северо-донецьк — Руб1жне) зараз Гснують умови для поед-нання обох названих вище тдходГв i створення шно-вацiйно-виробничого кластеру для вщновлення ро-боти традицшних базових виробництв i органiзацi! ма-лотоннажних хГмГчних виробництв з орiентацiею на потреби смарт-економiки, що формуеться. Розробка моделi та органiзацiйно-економiчного забезпечення такого кластеру — завдання для подальших дослЬ джень.
Список використаних джерел
1. Колесник А.А. Технопарк «Хемо-поль» (г. Те-плодар Одесской обл.). Современная форма организации производства ПАВ для товаров бытовой химии и косметики / А.А. Колесник, В.П. Хомета // ХГмГчна промисловють Укра!ни. — 2008. — № 3. — С. 5-9.
2. Губерник А. СпецифГка формування технопарков на твдш Укра!ни [Електронний ресурс] / А. Губерник // Соцiально-економiчнi проблеми i держава. — 2015. — Вип. 1 (12). — С. 247-255. — Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2015/ 15gaanpu. pdf.
3. 1нвестицшний проект «Iндустрiальний парк «Свема» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.svema.com.ua/prom.htm.
4. Iндустрiальний парк «Павлоград» [Електронний ресурс] / 1нвестицшно-шновацшний центр. Днш-ропетровська ОДА. — Режим доступу: https://iic.in.ua/ test-pr1-2/.
5. Канюка 1.В. Iндустрiальнi парки в Укра!ш: без Глюзш / 1.В. Канюка // Хiмiчна промисловють Укра-!ни. — 2017. — № 1. — С. 3-11.
6. Кластери в економщ Укра!ни: колективна монографiя / за наук. ред. М.П. Войнаренка. — Хме-льницький: ХНУ, ФОП Мельник А.А., 2014. — 1085 с.
7. Перший етап модершзацп економiки Укра!ни: досвщ та проблеми / О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш.; за заг. ред. В.1. Ляшенка ; 1ЕП НАН Укра!ни, КПУ. — ЗапорГжжя : КПУ, 2014. — 798 с.
8. Амоша О.1. Удосконалення системи управ-лшня iнновацiями як умова прискорення структурних реформ в Укра!нi / О.1. Амоша, А.1. Землянин, 1.Ю. Пiдоричева // ЕкономГка Укра!ни. — 2015. — № 9. — С. 49-65.
9. Соколенко С. Проблеми i перспективи поси-лення конкурентоспроможносп Укра!ни на основ! кластерiв / С. Соколенко // Економют. — 2008. — № 10. — С. 31-35.
10. Васильювський Д.М. Кластерна политика як чинник тдвищення ефективноси функцюнування со-щально-економ!чних систем / Д.М. Васильювський, М.П. Войнаренко, В.М. Нижник // Вюник економ!ч-но'1 науки Украши. — 2017. — № 1 (32). — С. 25-30.
11. Промисловють i промислова политика Украши 2013: актуальш тренди, виклики, можливосп: наук.-анали\ доповщь / О.1. Амоша, В.П. Вишневський , Л.О. Збаразська та im; за заг. ред. В.П. Вишневського; НАН Украши, 1н-т економ!ки пром-сть — Донецьк, 2014. — 200 с.
12. Смертенко П. С. Кластери i технолопчш плат-форми як мехашзми розвитку економ!ки Украши / П.С. Смертенко, Л.1. Чернишев, I.I. Бшан та im // Вюник Нацюнально! академи наук Украши. — 2014. — № 3. — С. 67-76.
13. Лях А.В. Промышленная политика в условиях децентрализации государственного управления: стратегия разумной специализации / А.В. Лях // Еконо-мжа промисловость — 2016. — № 2. — С. 74-90.
14. Лымарь В.В. Оценка подготовленности регионов Европы к практической реализации концепции разумной специализации / В.В. Лымарь // Вюник економ1чно1 науки Украши. — 2014. — № 2 (26). — С. 77-82.
15. Павлов К.В. Теоретико-методические основы идентификации потенциальных кластеров в региональной экономке / К.В. Павлов, С.Н. Растворцева, Н.А. Череповская // Економ1чний вюник Донбасу. — 2014. — № 3 (37). — С. 33-42.
16. Pavlysh E.V. Clusters and Cluster Policy in Ukraine / E.V. Pavlysh, S.K. Poklonskyy // Економ1чний вюник Донбасу. — 2013. — № 4 (34). — С. 112-116.
17. Микитюк О.П. Кластери як нова форма кон-курентних вщносин в сучаснш економщ / О. П. Ми-китюк // Теоретичт та прикладш питання економжи. — 2013. — Вип. 28 (1). — С. 198-205.
18. Вертакова Ю.В. Алгоритм кластеризации регионального экономического пространства / Ю.В. Вертакова, Ю.С. Положенцева. // Научно-технические ведомости СПбГПУ. Экономические науки. — 2016. — № 1 (235). — С. 76-85.
19. 1нновацшна Украша 2020 : нацюнальна доповщь / за заг. ред. В.М. Гейця та im ; НАН Украши. — Ктв, 2015. — 336 с.
20. Кизим М.О. Промислова полгтка та класте-ризащя економ!ки Украши: монограф!я: / М.О. Кизим. — Х.: ВД «1НЖЕК», 2011. — 304 с.
21. Хаустова В. 6. Промислова полгтка в Укра!т: формування та прогнозування : монограф!я / В. 6. Хаустова. — Х.: ВД «1НЖЕК», 2015. — 328 с.
22. Шевченко А.В. Розвиток промислових класте-р!в як чинник тдвищення р!вня економ!чно! безпеки Украши: дис. ... канд. екон. наук : 21.04.01 / Шевченко Анастася Валерпвна. — К., 2017. — 307 с.
23. Иванов И.Н. Кластеризация как элемент промышленной политики / И.Н. Иванов, Ю.А. Муравьева // Вестник Университета (Государственный университет управления). — 2014. — № 9. — С. 36-42.
24. Федотова Ю.В. Теоретичт засади реал1заци принцитв смарт-економ!ки шляхом формування ви-сокотехнолопчних кластер!в [Електронний ресурс] / Ю.В. Федотова // Глобальт та нацюнальт проблеми економжи. — 2015. — Вип. 4. — С. 31-35. — Режим доступу: http://global-national.in.ua/archive/4-2015/07.pdf.
25. Чужиков В.1. Кластерна политика бвропейсь-кого Союзу / В.1. Чужиков, О.Д. Лук'яненко // Еко-ном!ка Украши. — 2013. — № 2. — С. 81-91.
26. Комар Н. Концепщя формування та державно! пщтримки шновацшних кластерних структур в бврот / Н. Комар // Вюник Терноп!льського нацюна-льного економ!чного утверситету. — 2014. — Вип. 2. — С. 53-64.
27. Оксенюк К.1. Свгтовий досвщ формування кластерних структур / К.1. Оксенюк // Науков! записки [Нацюнального утверситету «Острозька акаде-мш»]. Сер. : Економша. — 2012. — Вип. 19. — С. 378380.
28. Ковальов А.В. 1нновацшт кластери промис-ловосп Украши. Проблеми та шляхи !х ршення / А.В. Ковальов // Теоретичт i практичт аспекти економ!ки та штелектуально! власность — 2013. — Вип. 2 (1). — С. 129-135.
29. Капранова Л.Д. Финансово-экономические механизмы развития инновационных кластеров: западный опыт / Л. Д. Капранова // Управленческие науки. — 2015. — № 1. — С. 56-60.
30. Дубровская Ю.В. Анализ особенностей кластеризации экономики на основе мирового опыта / Ю.В. Дубровская, Е.В. Козоногова // Государственное управление. — 2016. — № 58. — С. 126-146.
31. Паливода О.М. Управлшня шновацшним ро-звитком промисловоси в крашах бвропейського Союзу на основ! формування кластерно! шфраструктури / О.М. Паливода, Л.С. Сел1верстова // Науковий вю-ник Полюся. — 2017. — № 1 (9), ч. 1. — С. 185-191.
32. Вишнякова 1.В. Досвщ становлення та розвитку кластер!в в окремих крашах Швтчно!, Схщно! i Центрально'1 бвропи / 1.В. Вишнякова // Вюник За-пор!зького нацюнального утверситету. Економ1чт науки. — 2011. — № 1 (9). — С. 184-193.
33. Ринейська Л.С. Кластери у сучаснш глобаль-нш економщ / Л.С. Ринейська [Електронний ресурс] // Ефективна економжа. — 2016. — № 5. — Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op= 1&z= 4971.
34. Орлова А.А. Досвщ формування та розвитку кластер!в у постсощалютичних крашах у контекст! на-цюнально! безпеки Украши [Електронний ресурс] / А.А. Орлова, М.В. Бугаева // Ефективна економ!ка. — 2017. — № 11. — Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=5892.
35. Швець Н.В. Формування х1м1чних кластер!в в Укра!т: доцшьтсть та можливосп / Н.В. Швець // Вюник Схщноукра!нського нацюнального утверситету !мет Володимира Даля. — 2010. — № 7, ч. 2. — С. 253-258.
36. Шевцова Г.З. 1нновацшний розвиток галузк вщ традицшних до новгттх форм оргатзацп / Г.З. Шевцова // Вюник Хмельницького нацюнального ут-верситету. Сер!я «Економ1чт науки». — 2010. — № 3, т. 3. — С. 84-88.
37. Шевцова Г.З. Синергетичт ефекти довгостро-ково! !нтеграц!! в шновацшних системах х1м1чного комплексу/ Г.З. Шевцова // Сучаст тенденц11 еконо-м!чно! теор11 i практики: свгговий досв!д та в!тчизнян! реал11 : зб. наук.-метод. праць (18-19 лист. 2010 р.). — Херсон: Вид-во ХДУ, 2011. — С. 156-159.
38. Du Plessis F. Improving Competitiveness of European Chemical Industry Clusters [online] / F. du Plessis // CEFIC, European Chemical Site Promotion Platform.
— Available at: http://ec.europa.eu/DocsRoom/docu-ments/11988/attachments / 1/translations/en/renditions/na tive.
39. Химические кластеры — основа конкурентных преимуществ Европейской химической промышленности [Электронный ресурс] / Bayer Technology Services, 2013. — 36 c. — Режим доступа: http: //docplayer.ru/25793583-Himicheskie-klastery-osnova-ko nkurentnyh-preimushchestv-evropeyskoy-himicheskoy-pro myshlennosti-klasternoe-razvitie-gazoneftehimii. html.
40. Dieryck F. Flanders & The Netherlands, the leading chemical cluster in the heart of Europe [online] / F. Dieryck, G. van Harten // Essenscia vlaanderen. — Available at: http://www.essenscia.be/nl/Document/ Download/ 13230.
41. Ketels C. The Role of Clusters in the Chemical Industry [online] / C. Ketels // The European Petrochemical Assosiation. — Available at: https://newsroom.epca.eu/ wp-content/uploads/2017/02/946705.pdf.
42. Chemical Parks: Industry Landscaping a la Germany [online] // CEP. — October 2011. — P. 44-47. — Available at: http://www.aiche.org/sites/default/files/cep/ 20111044.pdf.
43. Central European Chemical Network — CeChemNet [online]. — Available at: http://www.cechem net.de/cechemnet_en/Network.
44. Chemiepark Bitterfeld-Wolfen [online]. — Available at: https://www.chemiepark.de/en/der-chemie park/daten-und-fakten/.
45. InfraLeuna [online]. — Available at: http://www. infraleuna.de/firmen-am-standort/die-produzenten/.
46. Dow in Mitteldeutschland [online]. — Available at: https://de.dow.com/de-de/standorte/mitteldeutsch land.
47. BASF Schwarzheide GmbH [online]. — Available at: https://www.basf.com/de/de/company/about-us/sites/ Schwarzheide.html.
48. Chemie- und Industriepark Zeitz [online]. — Available at: https://www.industriepark-zeitz.de/ chemie park/eckdaten/.
49. The Association West Pomeranian Chemical Cluster «Green Chemistry» [online]. — Available at: http://chemia.rsi. org.pl/index.php/en/Chemical-Cluster-55.html.
50. Chemical cluster [online]. — Available at: http: //zielonachemia.eu/en/.
51. Изучение лучших практик промышленных кластеров и технопарков в Германии и Франции-2 [Электронный ресурс] / Официальный сайт «Российской кластерной обсерватории». — Режим доступа: http://cluster.hse.ru/news/2170/.
52. Абашкин В. Французские уроки для пилотных кластеров в России [Электронный ресурс] / В. Абашкин // Институт статистических исследований и экономики знаний. — Режим доступа: https://issek.hse.ru/ news/141026538.html.
53. United Nations Industrial Development Organization. Industrial Development Report 2016. The Role of Technology and Innovation in Inclusive and Sustainable Industrial Development. — Vienna, 2015. — 263 p.
54. Якубовський М.М. Модершзащя економжи промислових регюшв: спроба концептуалiзацiï / М.М. Якубовський, В.1. Ляшенко // Вюник економiчноï науки Украши. — 2016. — № 1 (30). — С. 188-195.
