CC BY
45
Ключевые слова: сельские территории, трудовой потенциал, занятость, государственная политика занятости, эффективность труда, рынок труда, трудовая миграция, предпринимательская деятельность.
Havrylko P.P. Strategic Priorities of Recovering and Development of the Labour Potential of Rural Areas
The basic means for insuring productive employment in rural areas are shown. Measures for implementation of the state employment policy at the territorial level are proposed and justified. The basic directions of state policy overall strategy for adjustment of employment for rural population are outlined, in particular, through the implementation of state policy aimed at enhancing effective demand (reforming of the incomes policy and the system of their tax); by exposure using economic levers at enhancing of the resource potential of the rural economy entities (investment, tax and credit policy).
Keywords: rural areas, labor potential, employment, state employment policy, labour efficiency, labour market, labour migration, entrepreneurship.
УДК 338.49
АНАЛ1З ПЕРЕВАГ ТА ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ КЛАСТЕРА В РЕПОН1
Т.1. Городиський1, С. О. Михаць2
Проаналiзовано переваги реалiзацil стратеги сощально-екож^чного розвитку регь ону та комплексного використання потенщалу розвитку територи на осж^ кластерного шдходу. Проаналiзовано бачення сутност поняття "кластер" зарубiжними та вггчиз-няними основоположниками кластерного шдходу. Запропоновано власне розумшня сутност ще! економiчноl категори. Виявлено та дослщжено передумови, потрiбнi для ефективного та результативного процесу побудови кластерно! структури: достатнш рь вень потенщалу кластеризаци регюну; готовшсть та компетентшсть оргашв мюцевого самоврядування.
Ключовi слова: кластер, кластеризащя, потенщал кластеризаци регiону, синергетич-ний ефект, "Конкурентний ромб"/"Дiамант" М. Портера.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку економжи Украши харак-теризуеться незбалансованiстю розвитку територiй, неефективнiстю використання наявних продуктивних сил, нерацюнальнктю 1х органiзацiйних форм, вiдсутнiстю горизонтальних iнновацiйних циклiв. Тому актуальнiсть побудови та дослвдження кластерних моделей розвитку регюшв лежить у юлькох площи-нах. У теоретичному планi вона зумовлена тим, що сьогоднi спостертаеться певний дефiцит комплексних фундаментальних дослвджень у цьому напрямi. Прикладний аспект проблеми зумовлений потребою стимулювання та збалан-сування розвитку територiй на базi кластерного шдходу, що вимагае проведения вiдповiдних прикладних наукових дослiджень, розроблення методов та шд-ходiв щодо оцiнювання й прогнозування станiв !х розвитку, оптимiзацií управ-лiния розвитком.
Отже, перехвд на кластерну структуру економiки, базуючись на наявному потенцiалi територií, сприятиме шдвищенню динамiчностi, збалансованостi, ш-
1 доц. Т.1. Городиський, канд. екон. наук - Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка;
2 доц. С. О. Михаць, канд. екон. наук - Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка
новативносп та ефективносп регiонального розвитку, забезпечить шдвищення piBHH конкурентоспроможностi perioHy.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблеми розвитку кластерiв дослiдили такi вiтчизнянi науковщ: Н.М. Внукова, МП. Войнаренко, М.1. До-лiшнiй, СО. Кропельницька, НА. Мшула, М.В. Одрех1вський, С.1. Соколенко, Д.М. Стеченко, 1.Г. Ткачук, В.1. Чужиков, а також зарyбiжнi дослвдники: В. Андерсен, Е. Бергман, Е. Браун, Л. Ван ден Берг, А. ДеМан, М. Енрайт, К. Кетелс, М. Портер, В. Прайс, М. Превезер, С. Розенфельд, Г. Свон, Е. Фезер, Д. Якобс, Л. Янг та ш.
Виклад основного MaTepiany дослвдження. В умовах глоб^зацц та по-силення конкурентно!' боротьби сталий розвиток мкта, регiонy та кра'ни зале-жить вщ 1хнього вмiння виявити та реагоувати сво'' специфiчнi можливостi, пропагувати сво'' привабливi та кориснi якосп з метою повноцiнного шформу-вання користувачш та потенцiйних партнерiв про конкурентш переваги терито-рц. Виртення цього завдання можливе шляхом запровадження iнновацiйних форм органiзацií сощально-економiчних ввдносин, використання нових техно-логiй управлшня регiональним розвитком.
Однieю з таких фундаментальних органiзацiйно-yправлiнських основ, що дае змогу реалiзовyвати наявнi конкyрентнi переваги, забезпечувати комплек-сне використання потенщалу розвитку територiй та втшювати в життя страте-гiю соцiально-економiчного розвитку репону, е кластерний пiдхiд. Вiдповiдно до кластерного пiдходy конкyрентоспроможнiсть репону залежить вiд наявнос-тi взаемопов'язаних галузей, а фокус регiональноí политики змiщyеться з окре-мих шдприемств у бiк взаемопов'язаних систем, що забезпечують зростання додано!' вартосп.
Отже, створення кластера дае змогу задiяти наявнi в територй' або кра'ни ресурси для прискорення зростання та посилення конкурентних позицiй окре-мих регiонiв i завдяки цьому "вбудовуватися" в економiчнi осi, що формуються. Забезпечуючи основу конкурентного усшху в окремих галузях б1знесу, класте-ри виступають яскраво вираженою особливктю будь-яко'' економжи.
Портер М. вважае, що конкурентоспроможшсть кра'ни варто розглядати через призму м1жнародно!' конкуренгоспроможносп не окремих ii ф1рм, а саме кластер1в - об'еднань ф1рм р1зних галузей, до того ж, принципове значения мае здатшсть цих кластеров ефективно використовувати внутршш ресурси. М. Портер дшшов висновку, що найбшьш конкурентоспроможш транснащональш компанп зазвичай не розкидаш безсистемно по р1зних кра'нах, а мають тенден-щю концентруватися в одшй краЫ, а шода нав1ть в одному регюш кра'ни. По-яснення цього явища полягае в тому, що одна або кшька ф1рм, досягаючи кон-курентоспроможносп на свгговому ринку, поширюють свш позитивний вплив на найближче оточення - постачальнитв, споживач1в i конкурентов. А устхи оточення, своею чергою, впливають на подальше зростання конкурентоспро-можностi ще!' компанп. Внаслiдок такого взаемовигiдиого ствробггаицтва фор-муеться "кластер" - сшвтовариство фiрм, тiсно пов'язаних галузей, що сприяють зростанню конкyрентоспроможностi один одного [2].
Реалiзацiя стратеги розвитку регюну на основi кластерно1 моделi мае такi переваги:
• ефективне використання та розвиток екожшчного потенцiалу регюну, залу-чення ресуршв з неефективних галузей;
• встановлення кооперацiйних договiрних зв'язк1в мiж бiзнесом, владою, освiтою та наукою, що забезпечуе синергетичний ефект;
• шдвищення конкурентоспроможностi учасник1в кластера, розширення 1х час-тки на ринку завдяки взаемовигiднiй спiвпрацi, зокрема у сферi маркетингу, обмiну науково-технiчними досладженнями та шноващями;
• посилення процесiв спецiалiзацп та розподiлу працi мiж учасниками кластера, що дае змогу знизити собiвартiсть вироблено'1 продукцн та шдвищити и конку-рентоспроможнiсть;
• створення точки економiчного зростання, стимулювання науково-техшчного прогресу, пiдвищення iнновацiйностi виробництва;
• збшьшення обсягiв внутрiшнiх та зовшшшх iнвестицiй, зростання експорту;
• створення нових високооплачуваних робочих мiсць та формування здорового соцiального капiталу, регионально!' бiзнесовоl та управлшсько!' елiти;
• зменшення безробiття та розширення бази оподаткування;
• пiдвищення рiвня життя населення.
Спецiалiсти вважають, що переваги кластерiв можна роздiлити на "жорстю" i "м'якi". Ефективнiшi бiзнес-транзакцií, сприятливiшi iнвестицií, зменшенi витрати на закушвлю матерiалiв, послуг та iншi показники, ят визна-чають прибуток i створюють робочi мiсця, - ввдносять до "жорстких" переваг кластерiв. "М'якГ переваги кластер1в полягають у 'хнш орiентацií на оргашза-цда процесш навчання, бенчмаркiнгу, обмiну досвiдом, що поширюе знания серед учасникш кластера й породжуе iнновацií, iмiтацiю та удосконалення виробництва. У багатьох випадках "м'якГ переваги кластеризацп виступають непо-мiтним i невловимим активом, який тiльки посередньо трансформуеться в баланс прибуткiв i збиткiв. Практика свiдчить про те, що "м'якi" переваги потен-цшно справляють набагато бiльший вплив на результати дiяльностi кластера, нiж ефект дц "жорстких" переваг [6].
Поняття "кластер" у науковий обiг ввiв американський учений Майкл Портер у фундаментальнш працi "Конкурентнi переваги кра'н" (1990). Вiн розгля-дав кластер як "сконцентроваш за географiчною ознакою групи взаемопов'яза-них компашй, спецiалiзованих постачальникiв послуг, фiрм у ввдповвдних галу-зях, а також пов'язаних з 'хньою дiяльнiстю оргашзацш (наприклад, ушверсите-тiв, агентств iз стандартизацií, торговельних об'еднань) в певних областях, що конкурують, але разом з тим i проводять сшльну роботу" [4].
За визначенням основоположника кластерного шдходу в Украíнi С.1. Соколенка, "Кластер - це галузево-територiальне добровшьне об'еднання пiдприемств, яш ткно ствпрацюють iз органами мкцево1 влади з метою пiдвищения конку-рентоспроможностi власно1 продукцп та економiчного зростання регiону" [7].
Згiдно з визначенням МП. Войнаренка, кластер - це "територiально-галу-зеве добровiльне об'еднання пiдприемств, якi тiсно сшвпрацюють з науковими установами та органами мкцево1 влади з метою пiдвищения конкурентоспро-можностi власно1 продукцií та економiчного зростання регiону" [1].
На нашу думку, шд кластером треба розумгги "територiально-галузеве доб-ровiльне об'еднання шдприемств, якi тiсно сп1впрацюють з науковими та осви-нiми установами, органами мкцево! влади з метою шдвищення конкурентос-проможностi власно! продукцií та економiчного зростання регiону". Важливим аспектом е налагодження тiсноí спшпращ мiж виробничим сектором та освггш-ми закладами, зокрема професiйно-технiчними училищами, коледжами, техш-кумами. Ця сшвпраця мае бути взаемовигiдною: освiтнi заклади використову-ють сучасну матерiально-технiчну базу шдприемств (бо власна виробнича база закладш освiти застарша та потребуе iстотноí модернiзацií, а на це немае кош-тiв) для шдготовки фахшщв високо! квалiфiкацi!; учнi та студенти отримують мiсце роботи за фахом; власники виробничих пiдприемств отримують квалiфi-кованих пращвниюв, якi здатш якiсно працювати на сучасному обладнанш Тому саме кластерне утворення мае стати тим iнформацiйним майданчиком, де керiвники освiтнiх установ та бiзнес зможуть узгоджувати сво! позицп. Становлення кластерiв у регiонi проходить певш етапи:
1. Визначення та оцшення потенцiалу кластеризаци репону (визначення ринко-вих позицiй галузей регiону, аналiз як1сних та ыльысних показникiв розвитку регiону, виявлення конкурентних переваг у певних секторах економ^, анашз ресурсно!' бази регiону).
2. Встановлення партнерських вiдносин мiж технолопчно пов'язаними шд-приемствами (однаково! спещашзаци) - формування ядра кластера.
3. Залучення допом1жних та обслуговуючих шдприемств i органiзацiй - форму-вання оболонки кластера.
4. Укладання угод про спiвпрацю, ефективне використання економiчного потен-цiалу.
Отже, виходячи зi сутностi поняття кластер, передового зарубiжного та вiтчизняного досв^ формування кластерних утворень, можна стверджувати, що ефективнiсть та результативнiсть процесу побудови кластерно! структури залежить ввд iснування таких передумов:
1) наявнкть достатнього потенцiалу кластеризаци.
Термiн "потенщал" походить з латинсько! potentia, що означае "сила" й у класичному значенш означае прихованi можливостi, запаси, засоби. Характерною ознакою поняття "потенщал" е те, що охоплюе як дайсш, так i приховаш можливостi. Пiд кластеризацiею треба розумгги використання кластерного шд-ходу для перебудови економiчноí системи та створення потрiбних для ефектив-ного та результативного функцюнування кластера умов.
Отже, шд категорiею " потенцiал кластеризаци регiону" потрiбно розумiти наявнiсть у регюш дiйсних i потенцiйних конкурентних переваг та можливкть забезпечити ефективне формування, функцюнування та розвиток кластерiв шляхом об'еднання та використання цих переваг з метою пiдвищення конкурен-тоспроможностi регiону (рис. 1).
Портером М. розробив систему детермiнант конкурентно! переваги кра!н, яку названо "конкурентний ромб" (або "даамант") за числом основних груп таких переваг. До них ввдносять:
факторнi умови: людськi та природнi ресурси, науково-шформацшний потен-цiал, капiтал, iнфраструктура, зокрема фактори якост життя; умови внутршнього попиту: якiсть попиту, вiдповiднiсть тенденщям розвитку попиту на свiтовому ринку, розвиток обсягу попиту;
сумiжнi та обслуговуючi галузi (кластери галузей): сфери надходження сирови-ни та натвфабрика^в, сфери надходження устатковання, сфери використання сировини, устатковання, технологiй;
стратегiя та структура фiрм, внутрiшньогалузева конкуренцiя: цш, стратеги, способи оргашзацп, менеджмент фiрм, внутрiшньогалузева конкуренц1я.
Рис. 1. Графiчна модель потенщалу кластеризацп регюну
Детальтше модель потенщалу кластеризацп подано на рис. 2 ('^амант М. Портера") та рис. 3. (Модель '^амант").
Рис. 2. Джерела локальних конкурентних переваг ("Дiамант М. Портера ") [4]
Рис. 3. Модель "Дiамант "
Окрiм цього, е двi додатковi змiннi, що значною мiрою впливають на об-ставини у кра!ш. Це випадковi подií (тобто тi, якi керiвництво фiрм не може контролювати) i державна полiтика [3; 5, с. 250].
2) готовшсть та компетентшсть органiв мiсцевого самоврядування, необхiдних для здшснення ефективного та результативного процесу побудови кластерно!' структури в регюш.
Саме мiсцева влада, у сучасних умовах, повинна стати каталiзатором процесу кластеризацп в регiонi, тим шформащйно-комушкацшним майданчиком мiж бiзнесом, владою, наукою та освiтою, що дасть змогу створити спшьш точки росту в регюш у формi кластерних утворень. Висновки:
1. Використання кластерного тдходу в управлiннi регюнальним розвитком дае змогу реалiзувати наявш та потенцiйнi конкурентнi переваги, комплексно ви-користовувати потенцiал розвитку територш.
2. Реалiзацiя стратеги розвитку регюну на основi кластерно!' моделi мае таю переваги: ефективне використання та розвиток економiчного потенщалу реп-ону; досягнення синергетичного ефекту шляхом сшвпращ мiж бiзнесом, владою, наукою та освгтою; пiдвищення конкурентоспроможност учасникiв кластера; зниження собiвартостi вироблено! продукци; пiдвищення шнова-цiйностi виробництва; зростання обсяпв iнвестицiй у регюш; формування здорового сощального капiталу; тдвищення рiвня життя населення.
3. Пщ кластером треба розумiти мтериторiально-галузеве добровшьне об'еднан-ня пiдприемств, якi тюно спiвпрацюють з науковими та освгтшми установами, органами мюцево! влади з метою тдвищення конкурентоспроможност влас-но! продукци та економiчного зростання регюну".
4. Ефектившсть та результативнiсть процесу побудови кластерно'! структури в регюш залежить вщ iснування таких передумов: а) наявнють достатнього потенщалу кластеризации б) готовнiсть та компетентшсть оргашв мiсцевого самоврядування, потрiбних для здiйснення ефективного та результативного процесу побудови кластерно! структури в регюш.
Л^ература
1. Войнаренко М.П. Мехашзми адаптаци кластерних моделей до полiтико-економiчних ре-алiй Украши / М.П. Войнаренко // Свиовий та вггчизняний досвiд запровадження нових вироб-ничих систем (кластерiв) для забезпечення економiчного розвитку територiй : матер. конф. 1-2 листоп. 2001 р. - К. : Вид-во "Спшка екон. Украши", 2001. - С. 25-33.
2. Ковальов Ю.М. Конкурентний ромб. Ддамант М. Портера / Ю.М. Ковальов. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з https://www.rusnauka.eom/2 КАЫЬ 2008/Philologia/26039.doc.htm.
3. Миграян А. А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров / А. А. Миграян. [Электронный ресурс]. - Доступный с https://www.krsu.edu.kg/vestnik/2002/v3/a15 .html.
4. Портер М. Конкуренция : пер. с англ. / М. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс". 2005. - 608 с.
5. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер. - М. : Изд-во "Междунар. отн.", 1993. - 580 с.
6. Соколенко С.1. 1нновацшш кластери - мехашзм шдвищення конкурентоспроможност регюну / С.1. Соколенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://ucluster.org/sokolenko/-2008/07/innovacijny-klastery-mexanyzm-pidvyshhennya-konkurentospromozhnosti-regionu/.
7. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластеры / С.И. Соколенко. - К. : Изд-во "Колос", 2002. - 546 с.
Надтшла доредакцп 26.09.2016р.
Городиский Т.И., Михаць С.О. Анализ преимуществ и предпосылок создания кластера в регионе
Проанализированы преимущества реализации стратегии социально-экономического развития региона и комплексного использования потенциала развития территории на основе кластерного подхода. Проанализировано видение сущности понятия "кластер" зарубежными и отечественными основоположниками кластерного подхода. Предложено собственное понимание сущности данной экономической категории. Выявлены и исследованы предпосылки, необходимые для эффективного и результативного процесса построения кластерной структуры: достаточный уровень потенциала кластеризации региона; готовность и компетентность органов местного самоуправления.
Ключевые слова: кластер, кластеризация, потенциал кластеризации региона, синер-гетический эффект, "Конкурентный ромб"/"Бриллиант" М. Портера.
Horodyskyy T.I., Mykhats S.O. Analysis of advantages and coditions of creating cluster in the region
Advantages of implementation of socio-economic development strategy and comprehensive use of the territory potential on the basis of the cluster approach were analized in the article. The vision of the cluster concept essence by foreign and domestic founders of the cluster approach is analized in the article. The authors propose their own treatment of the essence of this particular economic category. Necessary preconditions for the effective and efficient process of building a cluster structure, a sufficient level of clustering potential of the region, readiness and competence of local governments were discovered and investigated as well.
Keywords: cluster, clustering, clustering potential of region, synergistic effect, M. Porter's "Competitive diamond"/"Diamond".
УДК 338.48-44(1-22):005.591.61(477)
ТУРИСТИЧНЕ ШДПРИеМНИЦТВО В АГРАРН1Й СФЕР1 ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ ДИВЕРСИФ1КАЦН С1ЛЬСЬКО1 ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
А.В. Колодшчук1
Наведено тлумачення поняття "диверсифшащя". Визначено основш причини дивер-сифшаци у сшьськш економщ та визначальш фактори, яю впливають на цей процес. Наведено чинники розвитку туристично! шдприемницько! дiяльностi в аграрнш сфер^ Окреслено систему послуг сшьського аграрного туризму, до яко! входять: система ос-новних послуг, яю, своею чергою, подшяють на послуги проживания, харчування, транспортного обслуговування; система додаткових послуг, яю подшяють на послуги з
1 доц. А.В. Колодшчук, канд. екон. наук - Ужгородський торговельно-економ1чний шститут Ки1вського наць онального торговельно-економ1чного унгверситету
