CC BY
13
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal ofEcology, 2018, 8(1), 644-648 doi: 10.15421/2017_261
ORIGINAL ARTICLE
Total liquid maintenance and correlation of their classes in the sow's colostrum and milk at different levels of aquacart of
Iodine in their rations
1R.V. Hunchak, 1H.М. Sedilo, 2V.O. Kystsiv, 3B.V. Gutyj, 3V.M. Hunchak
institute of Agriculture of Carpathian Region NAAS (National Academy of Agrarian Sciences)
2lHcmumym Institute of Animal Biology NAAS (of National Academy of Agrarian Sciences) 3 Lviv National University Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi
e-mail: bvh@ukr.net Submitted: 18.01.2018. Accepted: 24.02.2018
This article presents the data on the total liquid maintance and correlation of their classes in the sow's colostrum and milk, depending on the level of Iodine in the rations. It is shown that in the sow's colostrum (F1 generation from maternal pure lines of Landrace x Large white) the content of total lipids is 33% (P < 0.01) higher than in milk. It was established that the level of triacylglycerols in the colostrum of the control group of animals, that has received a ration of potassium iodide as a mineral supplements, was 18.7% (P < 0.01) higher than in milk. Compared with the milk, the level of phospholipids was 13,5% (P < 0.05) significantly higher in the colostrum; and by 23.6% (P < 0.05) - the content of free cholesterol. And Vice versa - in the sows' milk there was higher concentration of mono - and diacylglycerol and eterified cholesterol. In account of a better bioavailability and a higher activity, Iodine, in the form of aquacart, shows a stimulatory effect on lipogenesis in amounts that, in comparison with the dose of Iodine in molecular form is 2 and even 4 times less. Hydration of the dry sows' feed with the aquacare iodine in such a quantity provided the growth of the percent of phospholipids in colostrum, comparing with the control by 14.4 and 18.4% (P < 0.05). Under such conditions the content of free cholesterol was also significantly higher. In groups of animals, treated with the maximum analyzed amount of Iodine in nanodispersed form (1 : 1 ratio of Iodine in nano - and molecular form), we observed a tendency to a slight increasing of the phospholipids and mono - and diacylglycerol in the colostrum, and Vice versa - the content of phospholipids, free cholesterol and free fatty acids reduced under obviously insufficient doses of Iodine (0.1 : 1). Under the maximum necessary amount of Iodine in the rations (0.25 - 0.5 : 1) of the sows' milk, the content of mono - and diacylglycerole encreased, compared with the control group 16.6 (P < 0.01) and 9.3% (P < 0.05), under the tendency to a higher percentage of phospholipids on the background of a reducing level of free fatty acids. After including gestating and further lactating sows to the rations of Iodine in the form of aquacart in a dose that is 10 times less than the amount of the composition of potassium iodide, it was notified that content of triacylglycerols, phospholipids and free cholesterol in milk was decreased. Thus, aquacart Iodine covers a need of the thyroid body in Iodine for the harmonic interval processes and its regulatory impact on metabolic processes, including lipid metabolism in much smaller quantities than in an inorganic form. Key words: sows, the lipid composition of colostrum and milk, aquacart Iodine.
Вм1ст загальних лтщ1в та сшввщношення Тх клаав у молозив1 i молоц свиноматок за pi3Horo р1вня аквацитрату йоду в Тх рацюнах
1Р.В. Гунчак, 1Г.М. Седшо, 2В.О. Кисщв, 3Б.В. Гутий, 3В.М. Гунчак
Чнститут альського господарства Карпатського регюну Украни НААНУ 21нститут бюлоги тварин НААН Украни 3Льв'1вський нацональний унверситет ветеринарно) медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького
e-mail: bvh@ukr.net
У статт наведено дан щодо вмкту загальних лт^в та стввщношення Тх клаав у молоз^ i молоц свиноматок залежно вщ рiвня Йоду в рацюнах. Показано, що у молозивi свиноматок (поколЫня Fi вщ чистих материнських лЫм породи
645
Вмкт загальних лт1д1в та сп1вв1дношення iX класю
Ландрас х Велика бта) вмкт загальних лт^в е вищим на 33% (Р < 0,01), ыж у молоцк Встановлено, що рiвень триацилглiцеролiв у молозивi тварин контрольно!' групи, що в якосп мiнеральноí пiдгодiвлi отримували з рацюном калiю йодид, був вищим за показник у молоц на 18,7% (Р < 0,01). Порiвняно iз молоком вiрогiдно вищим в молозивi на 13,5% (Р < 0,05) був рiвень фосфолт^в; на 23,6% (Р < 0,05) - вмкт втьного холестеролу. I навпаки - у молоц свиноматок вищою була концентрацiя моно- i дiацилглiцеролiв i етерифiкованого холестеролу. Йод, у формi аквацитрату, за рахунок кращо! бiодоступностi i бiльш високо!' активностi проявляе свiй стимулювальний вплив на лтогенез у кiлькостях, що, порiвняно iз дозою Йоду в молекулярнм формi, е у 2 i навiть 4 рази меншою. Зволоження сухого корму свиноматок аквацитратом йоду в таюй кiлькостi забезпечувало зростання в молозивi вiдсотка фосфолт^в, порiвняно з контролем, на 14,4 i 18,4% (Р < 0,05). Вмкт втьного холестеролу за таких умов теж був вiрогiдно вищим. У групах тварин, що отримували максимально дослщжувану ктьккть Йоду в нанодисперсл-Мй формi (1 : 1 - стввщношення Йоду в нано- i молекулярнiй формi) нами вщзначено тенденцiю до незначного зростання в молозивi фосфолiпiдiв та моно- i дiацилглiцеролiв i навпаки - за очевидно недостатньо' дози Йоду (0,1 : 1) вмкт фосфолт^в, втьного холестеролу i вiльних жирних кислот знижувався. У молоцi свиноматок за максимально толерантно!' кiлькостi Йоду в рацюнах (0,25 -0,5 : 1) вмкт моно- i дiацилглiцеролiв зростав, порiвняно з показником тварин контрольно!' групи на 16,6 (Р < 0,01) i 9,3% (Р < 0,05), за тенденцп до зростання вщсотка фосфолт^в на ™ зниження рiвня вiльних жирних кислот. За включення до рацiонiв супоросних, а в подальшому лактуючих свиноматок Йоду у формi аквацитрату в доз^ що в 10 разiв менша за його кiлькiсть в складi калiю йодиду характерним було зниження в молоц вмiсту триацилглiцеролiв, фосфолiпiдiв i вiльного холестеролу. Таким чином, аквацитрат Йоду забезпечуе потребу в Йодi щитоподiбноí залози для гормоносинтезувальних процеав та !"Г регулювального впливу на метаболiчнi процеси, в т.ч. лодний обмiн в значно менших кiлькостях, нiж в неоргаычнм формi.
Ключовi слова: свиноматки, лодний склад молозиво i молока, аквацитрат Йоду.
Вступ
Одним i3 важливих факторiв повноцiнноí годiвлi свиней е забезпечення i'x необхiдними макро- i мiкроелементами, що в значнiй мiрi визначаеться бiохiмiчною характеристикою зони. До життево необхщних або есенцiальних бюелеменлв належить Йод (Klitsenko et al., 2001; Liashchenko et al., 2015). Потреба свиней в Йодi не е постмною i незмiнною величиною. На не''' впливають генетичнi, фiзiологiчнi, екологiчнi i алiментарнi чинники (Kuznecov, 1992; Lavryshyn et al., 2016; Hunchak and Sedilo, 2017; Gutyj et al., 2017). У тварин рiзних порщ, вiку, фiзiологiчного стану (перюд росту, розмноження, лактацГ') забезпечення Йодом рiзниться i визначаеться зростанням чутливосп тварин до його дефщиту (Medvid et al., 2017; Zhukova et al., 2017).
Дефщит Йоду в органГзмГ поросят впливае на функцюнальний стан щитоподГбно''' залози, пригнiчення яко' характеризуеться зниженням продуктивних якостей (Bilonizhka, 2015; Antoniak and Vlizlo, 2013; Lugovoy et al., 2017; Rud, 2017). Джерелом поступлення Йоду в пГдсисний перiод неонатального Ух розвитку, особливо в першл 10 дГ6 життя, е, виключно, молозиво i молоко свиноматок. У молозивГ вмГст Йоду може бути в кГлька разiв вищим нГж у молоцГ. Причому, на думку авторiв окремих наукових повiдомлень, Гз зростанням перюду лактацГ'' концентрацiя мiкроелемента в молоцГ свиноматок поступово зменшуеться. Це може сприяти зниженню в органГзмГ поросят-сисунГв рГвня Йоду, що в юнцевому результатГ сприятиме пригнГченню метаболГчних процесГв (Auhatova, 2006; Nikulin et al., 2006). За хГмГчним складом молозиво i молоко свиноматок являе собою багатокомпонентну збалансовану систему, що мае висок поживнГ, ГмунологГчнГ та бактерГальнГ властивостГ (Spiridonova and Murashova, 2010). Висока засвоюванГсть протеМв, лт^в i вуглеводГв, що е в основГ цього природного продукту, визначае його як особливо цГнний для новонароджених поросят (Cant et al., 2002). Лоди е важливими компонентами молозива i молока з точки зору енергетично' та бюлопчно''' цЫносп. 1х енергетична цГннГсть у 2 рази вища, нГж молочного цукру i протеМв. За даними ряду дослГджень щитоподГбна залоза вГдГграе важливу роль у регуляцГ'' лактацГ'' в самок. НаявнГ повГдомлення щодо прямого кореляцмного зв'язку мГж рГвнем тироксину в кровГ, що залежить вГд забезпеченостГ Йодом та молочнГстю свиноматок i вмГстом у молоцГ лодГв (Kambur et al., 2009; Sydir and Stapai, 2011).
На сучасному етапГ для забезпечення тваринництва у мГкродобавках найбГльш перспективними е органГчн сполуки макро- i мкроелеменлв, що отриманГ методами нанотехнологГй (Zasukha, 1997; Chekman, 2011; Hunchak and Sedilo, 2017; Gutyj et al., 2016). ВГдтак, питання використання нанорозмГрних частинок бюелеменлв, зокрема Йоду для балансування рацюыв свиней, в т.ч. свиноматок i визначення 'х з оптимальних кГлькостей залишаеться актуальним i потребуе подальших глибоких дослГджень.
Мета роботи - вивчити вплив рГзного рГвня аквацитрату йоду в рацюнах супоросних i лактуючих свиноматок на вмкт i склад лГпГдГв молозива i молока.
Матерiали i методи дослiджень
ДослГдження проводились в умовах свинокомплексу фермерського господарства «АмГла» ТурГйського району Волинсько''' областГ на ремонтних свинках F1 вГд чистих материнських лГнГй породи Ландрас х Велика бГла, вГком 170-180 днГв i масою тГла 115-120 кг. ГодГвля тварин здмснювалась дворазово, вГдповГдно до Гснуючих технолопчних норм Гз вГльним доступом до води. При цьому, використовували повнорацюны комбГкорми (ПРК), з включенням до 'х складу
злаковоУ групи концентрованих кормив власного виробництва, що пiддавались дослiдженню на BMicT в них ioHiB Йоду. Для збалансування рацюыв за макро- мiкро- i вiтамiнним складом у всi перюди дослiду (супороснiсть i лактацiя свиноматок, пщсисний перiод, дорощування i вiдгодiвля поросят) тваринам задавали премiкси, виготовлен за вiдповiдною рецептурою у пщприемствах «ЦеХаВе корм» i ТОВ «АБМ-ТРЕЙД». Вмiст Йоду в формi калГю йодиду в таких премiксах для супоросних свиноматок становив 0,38, а для лактуючих - 0,50 мг/кг корму.
З метою вивчення метаболiчного впливу наноаквацитрату Йоду i можливого включення цього ессенцiального мiкроелементу в такм формi до складу премкав нами використано аквацитрат Йоду, виготовлений на основi нанотехнологiй у ТОВ «НВК АВАТАР» (активнiсть 1 г на 1 л розчину).
ВГдповГдно до схеми дослщу було сформовано 5 груп тварин: контрольна (К) i 4-и дослщних (Д1, Д2, Дз, Д4). Тварини контрольно! групи отримували стандартний мЫеральний премiкс, до складу якого входив Йод у неоргаычнм формГ. Дослiдним тваринам згодовували премГкси позбавленi Йоду. Проте, Ум до рацюну, шляхом зволоження сухого корму, вводили водний розчин аквацитрату йоду, в кГлькостях, що були еквГвалентн дозi Йоду в складi калiю йодиду в спiввiдношеннi: Д1, - 1 : 1 (0,38 i 0,50 мг/кг); Д2 - 0,5 : 1 (0,19 i 0,25 мг/кг); Дз, - 0,25 : 1 (0,095 i 0,125 мг/кг); Д4 - 0,1 : 1 (0,038 i 0,50 мг/кг).
Новонароджен поросята контрольно! i дослщних груп в пiдсисний перiод (1 -28 доба життя) отримували в якосп пiдгодiвлi гранульований престартерний ЦеХаВе корм.
ВГдбГр бiоматерiалу у свиноматок (проби молозива i молока) проводили на 3-у добу пкля опоросу i 21 -у добу лактаци. ВмГст загальних лГпГдГв визначали ваговим методом пкля Ух екстракци сумГшшю хлороформ-метанол (2 : 2) за методикою Фолча, а жирнокислотний склад - методом газорГдинноУ хроматографп.
Результати та обговорення
За результатами проведених дослГджень з'ясовано, що молозиво i молоко свиноматок рГзняться за вмктом загальних лГпГдГв (табл. 1). Так, Ух рiвень у молозивГ свиноматок контрольно! групи, що впродовж супоросносп отримували з рацюном Йод у молекулярнм формГ був на 33% (Р < 0,01) бГльшим нГж у молоцГ. За зволоження сухого корму аквацитратом йоду встановлено, що концентрацГя загальних лГпГдГв як в молозивГ, так i в молоцГ свиноматок не зазнавала суттевих змГн, хоч у свиноматок першоУ i четвертоУ дослГдних груп, на тлГ високоУ i найменшоУ дослГджуваноУ дози Йоду в рацюы в формГ аквацитрату, характерною була тенденцГя до незначного зниження вмГсту лГпГдГв. БГльш характеры змГни нами виявленГ при оцГнцГ класГв лГпГдГв (табл. 1). Встановлено, що основними лодами молозива i молока е триацилглГцероли, причому Ух вмГст у молозивГ в тварин контрольно)' групи, в першГ днГ лактаци був вищим за показник в молоцГ на 18,7% (Р < 0,01). ПорГвняно Гз молоком, вГропдно вищим в молозивГ на 13,5% (Р < 0,05) був рГвень фосфолГпГдГв; на 23,6% (Р < 0,05) - вмГст вГльного холестеролу. I навпаки, у молоцГ свиноматок вищою була концентрацГя моно- i дГацилглГцеролГв, етерифГкованого холестеролу i вГльних жирних кислот.
Таблиця 1. ВмГст загальних лГпГдГв та спГввГдношення Ух класГв у молозивГ свиноматок, М ± m, n = 3
Показники К Д1 Д2 Дз Д4
Загальн лоди, г/л 87,33±1,86** 85,82±1,24 Класи лiпiдiв, % 90,17±2,91 88,40±1,70 82,17±0,88
Фосфолоди 3,69±0,311 3,96±0,46 4,37±0,37* 4,22±0,35* 3,54±0,51
Моно- i дiацил-глiцероли 7,23±0,681 7,48±0,51 6,84±0,48 7,16±0,51 7,66±0,47
Вiльний холестерол 6,64±0,421 6,71±0,32 7,58±0,23* 6,90±0,77 6,24±0,84
BrnbHi жирнi кислоти 4,09±0,29111 2,79±0,44** 2,77±0,41 3,38±0,98 3,62±0,59
Триацил-глiцероли 70,12±2,1511 70,90±1,90 70,14±2,02 70,32±1,14 70,84±1,59
Етерифiкований холестерол 8,23±0,48 8,16±0,87 8,30±0,38 8,22±0,42 8,10±0,81
У цГй i наступнм таблицГ 1- Р < 0,05; 11 - Р < 0,01; 111 - Р < 0,001 - по вГдношенню до молока. *- Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 - по вГдношенню до контролю.
Нами пщтверджено результати своУх попередых дослщжень, що найбтьш толерантною дозою Йоду в нанодисперсл-Мй формi е ктьюсть, що еквiвалентна 50 i 25% ктькосп Йоду (група Д2 Дз), яка входить до складу премкав в молекулярнiй формi. Так, саме у молозивi свиноматок другоУ i третьоУ дослiдних груп нами встановлено збтьшення вiдсотка фосфолiпiдiв, порiвняно з контролем, на 18,4 i 14,4% (Р < 0,01). Вмкт втьного холестеролу в молозивi тварин другоУ дослiдноУ групи теж був вищим на 14,2% (Р < 0,05). Стосовно фракцм лт^в в молозивi свиноматок першоУ i четвертоУ дослщних груп вiдзначено, що Ух вмкт суттевих змiн не зазнавав, хоч в першМй мав тенденцiю до незначного зростання фосфолт^в та моно- i дiацилглiцеролiв, а в четверти - навпаки, в молозивi знижувався вмiст фосфолiпiдiв, вiльного холестерол i вiльних жирних кислот.
У молоц свиноматок групи Д2 i Дз вмкт моно- i дiацилглiцеролiв збтьшувався порiвняно iз показником свиноматок контрольноУ групи на 16,6% (Р < 0,01) i 9,3% (Р < 0,05), вщповщно, за тенденци' до незначного зростання вщсотка фосфолiпiдiв i зниження рiвня вiльних жирних кислот (табл. 2).
647
Вмкт загальних лШд1в та сп1вв1дношення ix класю
На тлГ включення до рацюыв супоросних i лактуючим свиноматок найнижчо''' дослГджувано' кГлькостГ Йоду (група Д4 ) у '''х молоцГ свиноматок знижувався вмГст триацилглщеролГв, фосфолГпГдГв та вГльного холестеролу.
Таблиця 2. ВмГст загальних лГпГдГв та спГввГдношення '''х класГв у молоцГ свиноматок, М ± m, n = 3
Групи тварин
Показники К Д1 Д2 Дз Д4
ЗагальнГ лоди, г/л 65,67±1,88 64,72±1,45 Класи лГпГдГв, % 66,27±2,15 65,22±1,87 62,02±1,43
ФосфолГпГди 3,25±0,82 3,58±0,27 3,66±0,45 3,47±0,17 3,11±0,40
Моно- i дГацил-глГцероли 10,31±0,66 10,66±0,71 12,02±0,37 ** 11,27±0,47* 10,90±0,78
ВГльний холестерол 5,37±0,59 5,28±0,11 5,89±0,26 5,33±0,49 5,10±0,67
ВГльнГ жирнГ кислоти 11,91±0,49 10,22±0,72* 9,45±0,80* 9,85±0,26 13,10±0,57*
Триацил-глГцероли 59,08±0,94 59,77±3,13 58,82±1,87 50,70±2,66 57,14±3,15
ЕтерифГкований холестерол 10,08±0,52 10,49±0,67 10,16±0,50 10,38±0,66 10,65±0,18
■ Р < 0,05; ** - Р < 0,01;
Р < 0,001
*
Отже, за отриманими нами результатами можна припускати, що Йод, який поступае в органГзм свиноматок з кормом, за рахунок кращо' бюдоступносл з аквацитратно' його форми, активно включаеться в метаболГчнГ процеси, забезпечуе вГдповщну гормоносинтезуючу функцГю щитоподГбно' залози i через не' впливае на процеси лГпогенезу в органГзмГ. Тирео'днГ гормони незалежними i паралельними шляхами стимулюють експресГю тих генГв, якГ мають вГдношення до ферментГв, що контролюють лГпогенез, лГполГз та використання лГпГдГв в якосл енергоджерел.
За повГдомленням ряду вчених (Antoniak and Vlizlo, 2013; Bilonizhka, 2015; Hunchak and Sedilo, 2017). Йод, у складГ три- i тетрайодтиронГнГв сприяе значному пГдвищенню перетравносл поживних речовин. При цьому вважаеться, що висока бюдоступысть Йоду з органГчних його форм дозволяе знижувати вмГст бюелеменлв в складГ премГксГв. Чисельними дослГдженнями вГтчизняних та зарубГжних вчених з'ясована роль цього бюелементу в органГзмГ тварин, зокрема в забезпеченнГ обмГнних процесГв та розмноженнГ (Zasukha, 1997; Travnicek et al., 2000; Cant et al., 2002; Auhatova, 2006; Spiridonova and Murashova, 2010; Rastopshina, 2011). Це зумовлено широким спектром бюлопчно!' дм Йоду в органГзмГ тварин та його позитивним впливом на рГзнГ ланки обмГну речовин. При цьому важливим е розумГння того, що додаткове введення Йоду до рацюыв мае бути обфунтоване як з урахуванням ктькосл, так i його форми та визначаеться фГзюлопчною потребою органГзму свиней i фактичним його вмГстом в кормах окремих бюгеохГмГчних зон Укра'ни.
Багатьма дослГдженнями встановлена ефективнГсть застосування Йоду у формГ мГнерально' пГдгодГвлГ (Hunchak et al., 2016). З цГею метою у тваринництвГ використовують як неорганГчн так i органГчнГ солГ даного бГоелементу. За повГдомленнями ряду науковцГв використання неорганГчних сполук у складГ бюдобавок i премГксГв мае ряд недолтв. Вони, в основному, пов'язанГ низькою засвоюванГстю, ймовГрною токсичнГстю та ризиком забруднення навколишнього середовища (Kuznecov, 1992; Auhatova, 2006; Medvid et al., 2017). На сьогоднГ, з метою йодопрофГлактики для свиней, як правило, використовують калГю йодид. На жаль, у такм формГ Йод е нестабГльною сполукою i частково розкладаеться в процес приготування та зберГгання премГксГв i комбГкормГв.
ОстаннГ 10-20 рокГв ознаменувались широкими дослГдженнями щодо створення та вивчення можливост використання у тваринництвГ мкроелеменлв у органГчнГй формГ. На замГну солям стали все ширше використовувати хелати. У хГмГчному выношены - це складнГ органГчнГ комплексы сполуки, якГ одержують шляхом поеднання катюыв бГометалГв Гз молекулами органГчних кислот з утворенням слйких сполук-хелалв (Medvid et al., 2017; Hunchak and Sedilo, 2017). На сучасному етапГ перспективним е створення нових видГв i форм елеменлв з використанням досягнень нанобютехнологп. На думку багатьох вчених, наноформи мкроелеменлв, через особливосл бГоструктури, високу сорбцГйну i акумуляцГйну здатнГсть проявляють свм позитивний вплив на перебГг метаболГчних процесГв у тварин в кГлькостях, що значно меншГ за науково-обгрунтованГ дози бГоелементГв в неорганГчнГй формГ (Mamcev et al., 2016; Hariv and Gutyj, 2016; Martyshuk et al., 2016; Hunchak and Sedilo, 2017).
Встановлення оптимально' юлькосл Йоду в нанодисперснГй формГ, для свиней було важливим з огляду еколопчно!' безпеки, оскГльки низька засвоюванГсть бГоелементу з калГю йодиду часто е причиною забруднення хГмГчною сполукою довкГлля.
Висновки
Йод у формi аквацитрату забезпечуе функцюнальний стан щитоподiбноí залози супоросних i лактуючих свиноматок в кiлькостях, як е значно меншими за л, що вводяться до складу мЫеральних премiксiв у формi калiю йодиду. 0,095-0,19 мг/кг (для супоросних) i 0,125-0,25 мг/кг (лактуючО Йоду в таюй формi е достатнiм для стимулювання впливу на метаболiчнi, в т.ч. лтол™чы процеси в органiзмi тварин.
References
Antoniak, H.L., & Vlizlo, V.V. (2013). Biokhimichna ta heokhimichna rol yodu. Monohrafiia. L. (in Ukrainian).
Auhatova, S.V. (2006). Vlijanie joda na metabolicheskie processy v organizme. Uspehi sovremennogo estestvoznanija. 1, 32-33 (in Russian). Bilonizhka, P. (2015). Bioheokhimiia Yodu. Mineralohichnyi zbirnyk. 65(2), 164-172. (in Ukrainian).
Brych, O.I., Synetar, E.O., & Kaplunenko, V.H. (2015). Perspektyvy zastosuvannia nanoakvakhelativ metaliv. Dosiahnennia biolohii ta medytsyny. 2(26), 64-66 (in Ukrainian).
Cant, J.P. Trout, D.R., Qiao, F., & Puraie, N.G. (2002). Milk Synthetic Response of the Mammary Gland to an Increase in the Local Can centration of Arterial Glucose. J. Dairy. 85, 494-503.
Chekman, I.S. (2011). Nanofarmacologiya. Kiev.: Zadruga (in Ukrainian).
Gutyj, B., Leskiv, K., Shcherbatyy, A., Pritsak, V., Fedorovych, V., Fedorovych, O., Rusyn, V., & Kolomiiets, I. (2017). The influence of Metisevit on biochemical and morphological indicators of blood of piglets under nitrate loading. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 8(3), 427-432. doi: 10.15421/021766
Gutyj, B., Paska, M., Levkivska, N., Pelenyo, R., Nazaruk, N., & Guta, Z. (2016). Study of acute and chronic toxicity of 'injectable mevesel' investigational drug. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6(2), 174-180. doi: http://dx.doi.org/10.15421/ 201649 Hariv, M.I., & Gutyj, B.V. (2016). Influence of the liposomal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine. 7(2), 123-126. doi: 10.15421/021622. Hunchak, A.V., Ratych, I.B., Gutyj, B.V., & Paskevych, H.A. (2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(67), 70-76. doi:10.15421/nvlvet6716
Hunchak, R.V., & Sedilo, H.M. (2017). Iodine deficiency in pigs and the solutions to the problem. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 208-214. doi:10.15421/nvlvet7445
Kambur, M.D., Zamarii, A.P., & Fedoruk, R. (2009). Fiziolohiia laktatsii i travlennia. Navchalnyi posibnyk. Sumy: Vydavnytstvo «Kozatskyi val», VAT «Sumska oblasna drukarnia» (in Ukrainian).
Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., & Kosenko, M.V. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn. Kyiv: «Svit» (in Ukrainian).
Kuznecov, S.G. (1992). Biologicheskaja dostupnost' mineral'nyh veshhestv dlja zhivotnyh. VNIITJeI agroprom. M. (in Russian).
Lavryshyn, Y.Y., Varkholyak, I.S., Martyschuk, T.V., Guta, Z.A., Ivankiv, L.B., Paladischuk, O.R., Murska, S.D., Gutyj, B.V., & Gufriy, D.F. (2016). The
biological significance of the antioxidant defense system of animals body. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66),
100-111. doi:10.15421 /nvlvet6622.
Liashchenko, V.M., Vintonola, V.M., & Slypaniuk, O.V. (2015). Vykorystannia premiksiv z pidvyshchenym vmistom Kobaltu, Midi, Yodu pry intensyvnii vidhodivli svynei. Visnyk TsNZ APV Kharkivskoi obl. 18, 202-205 (in Ukrainian).
Lugovoy, S.I., Kramarenko, S.S., & Lykhach, V.Ya. (2017). Genetic polymorphism of the Landrace pig based on microsatellite markers. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(74), 63-66. doi:10.15421/nvlvet7414 Mamcev, A.N., Kozlov, V.N., Grigor'ev, V.S., & Maksjutov, R.R. (2016). Sintez nanodispersnyh jodosoderzhashhih kompozitov. Izv. Samarskoj SHA. 4, 79-84 (in Russian).
Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., & Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 22-27. doi: http://dx.doi.org/10.15421 / 201631
Medvid, S.M., Hunchak, A.V., Gutyj, B.V., & Ratych, I.B. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers with mineral substances. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 127-134. doi:10.15421/nvlvet7925 Nikulin, V.N., Sizov, V.F., & Sinyukova, T.V. (2006). Vliyanie sovmesnogo primeneniya yodida kaliya i laktoamilovorina na obmen yoda v organizme kur-nesushek. Vestik OGU. 12, 177-178 (in Russian).
Rastopshina, L.V. (2011). Izuchenie vliyaniya povyshennyh doz yoda v racione cyplyat-broylerov na ih produktivnost. Vestnik Altayskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. 12, 67-68 (in Russian).
Rud, V.O. (2017). Effects of stress factors on the performance of non-specific resistance and performance of piglets. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 19(74), 114-118. doi:10.15421/nvlvet7425
Spiridonova, A.A., & Murashova, E.V. (2010). Obogashhenie jodom produkcii zhivotnovodstva. Normy i tehnologii: Sankt - Peterburg (in Russian). Sydir, N.P., & Stapai, P.V. (2011). Vmist tyreoidnykh hormoniv u krovi ovets ukrainskoi hirskokarpatskoi porody za umov pidvyshchenoho rivnia sirky i yodu v yikh ratsionakh. Naukovo-tekhnichnyi biuleten. 1, 697 (in Ukrainian).
Travnicek, J., Kronpova, V., & Kursa, J.(2000). The effects of excessive iodine intake on activity of leukocytes and the level of plasmatic proteins in laying hens. Science Agriculture Bohemia. 4, 273-284.
Zasukha, T.V. (1997). Novodysperstni mineraly u tvarynnytstvi. Vinnytsia: «Artat» (in Ukrainian).
Zhukova, I.O., Molchanov, A.A., & Antipin, S.L. (2017). Increase in resistance of pigs to oxidative stress by means of plant origin. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 33-37. doi:10.15421/nvlvet7408
Citation:
Hunchak, R.V., Sedilo, H.M., Kystsiv, V.O., Gutyj, B.V., Hunchak, V.M.(2018). Total liquid maintenance and correlation of their classes in the sow's colostrum and milk at different levels of aquacart of Iodine in their rations. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 644-648. I ("OE^^^MlThk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
