Научная статья на тему 'Effect of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the Manganese balance in high-yielding cows during first 100-days lactation'

Effect of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the Manganese balance in high-yielding cows during first 100-days lactation Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
72
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
microelements / sulfate salts / trace elements / Zinc / Manganese / Cobalt / Copper / Selenium supplements / potassium iodate / Manganese balance / мікроелементи / сульфатні солі мікроелементів / Цинк / Манган / Кобальт / Купрум / Суплекс Селену / іодит калію / баланс Мангану

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — V. Bomko, Yu. Kropyvka, L. Bomko, S. Chernyuk, S. Kropyvka

To realize the genetic potential of animals, an important role should be taken to prevent the presence of mineral substances in the rations. Because of their lack of revenue in the body of animals the productivity is decreased, the reproductive function is disturbed, there is a disease. there are diseases. Material for the scientific and economic experiment on the use of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese and Cobalt on the milk productivity of high-yielding cows and the exchange of Mangan in their body were Holstein animals, Ukrainian BlackSpotted dairy and Ukrainian Red Spotted dairy breeds. The trace elements were introduced into feed concentrates, and they into the fodder mix by the method of weight dosing and multi-stage mixing. Balancing of rations of highly productive cows of the 1st control group to norm only Selenium, Kuprum and Iodine, led to a concentration in 1 kg DM (dry matter) of feed mix, mg: Zinc – 32.4; Manganese – 27.8; Cobalt – 0.27; Selenium – 0.3; Copper – 12 and Iodine – 1.1 and the lowest concentration of Mangan in milk and in the body. The cows of the 2nd and 3rd experimental groups were fed with all the trace elements to the norm (for the 2nd experimental group at the expense of zinc sulfates, manganese, cobalt, copper, selenium, Suplex of Selenium and potassium iodide, for the 3rd instead of zinc sulfates, manganese and mixed cobalt compounds were introduced into their ligand complexes). The concentration of trace elements in these groups in 1 kg of DM was, mg: Zinc – 76; Manganese – 76; Cobalt – 0,97; Copper – 12; Selenium – 0.3 and Iodine – 1.1. The concentration of Zinc, Manganese and Cobalt in 1 kg of DM of fodder was reduced by 20% for cows of the 4th experimental group and by 30% for the 5th experimental group. The results of the conducted searches indicate that the use in feeding of high-yielding cows of various doses of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the use of Suplex of Selenium and sulfate copper and potassium iodide in the first 100days lactation positively affect the growth of their milk production. Animals of experimental groups dominated cows of analogues of the control group, rations of which were scarce on Zinc, Manganese and Cobalt, by average daily yield of natural milk, respectively, by 4.5; 5.8 and 4.0 kg, or 11.63: 14.99 and 10.34%, and these differences were reliable. While the average daily milk yield of cows of the 2nd experimental group exceeded the average daily yield of the 1st control group by 3.8 kg or by 9.82%. In milk of experimental cows, a single increase in the fat content of 0.01–0.09% was also noted. Carrying out balance research confirmed the data of milk productivity. Thus, in the body of cows of the 3rd, 4th and 5th experimental groups, more Manganese were deposited, respectively by: 540.7; 531.5, and 394.5 mg compared to control and by 367.1, 357.9, and 220.9 mg – in comparison with the 2nd experimental group; in experimental cows of groups 4 and 5, the manganese was deposited less by 9.2 and 146.2 mg in comparison with the 3rd experimental group. With milk in cows of the 1st control group during the day was allocated 20.8 mg of Manganese, and in the 2nd, 3rd, 4th and 5th experimental groups it was allocated more, respectively by 6.7, 9.8, 15.4, and 10.6 mg. Manganese fecal excretion was less in comparison with the 2nd experimental group, in the cows of the 3rd experimental group it was less by 365.9 mg, in the 4th group – by 623.3 mg, and in the 5th group – by 691.4 mg. The use of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese and Cobalt enhances the milk productivity of high-yielding cows, reduces their need for these elements, improves their digestion and reduces their excretion with feces.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Екологічні аспекти обміну Мангану у високопродуктивних корів у перші 100 днів лактації за згодовування їм змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту

Проведено дослідження з використання змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту на молочну продуктивність високопродуктивних корів та обмін Мангану в їх організмі. Встановлено, що дози змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту, які ліквідують дефіцит в цих мікроелементах на 100%, 80% і 70% до норми ВІТ, у перші 100 днів лактації обумовлюють ріст молочної продуктивності корів. Тварини дослідних груп переважали корів аналогів контрольної групи, раціони яких були дефіцитними по Цинку, Мангану і Кобальту, за середньодобовими надоями натурального молока, відповідно, на 4,5; 5,8 та 4,0 кг, або на 11,63; 14,99 та 10,34% і ці різниці були достовірними. Тоді як середньодобові надої натурального молока у корів 2-ї дослідної групи, де нестачу мікроелементів ліквідовували за рахунок сульфатів цинку, мангану і кобальту, перевищували середньодобові надої 1-ї контрольної групи на 3,8 кг або на 9,82%. У молоці дослідних корів відмічено також однозначне збільшення вмісту жиру на 0,01–0,09%. Проведення балансових досліджень підтвердило дані молочної продуктивності. Так, в організмі корів 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп відклалося Мангану більше, відповідно на, мг: 540,7; 531,5 і 394,5 порівняно з контролем і на 367,1; 357,9 і 220,9 – в порівняні з 2-ю дослідною групою, а у дослідних корів 4-ї і 5-ї груп відклалось Мангану менше на 9,2 і 146,2 в порівняні з 3-ю дослідною групою, в раціонах яких було на 20 і 30% менше чистого Цинку, Мангану і Кобальту. З молоком у корів 1-ї контрольної групи за добу виділялося 20,8 мг Мангану, а в 2-й, 3-й, 4-й і 5-й дослідних групах його виділялось більше, відповідно на 6,7; 9,8; 15,4 і 10,6 мг. Виділення з калом було менше, в порівняні з 2-ю дослідною групою, в корів 3-ї дослідної групи на 365,9 мг, 4-ї – на 623,3 мг і в 5-ї – на 691,4 мг.

Текст научной работы на тему «Effect of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the Manganese balance in high-yielding cows during first 100-days lactation»

Ukrainian Journal of Ecology

UkrainianJournal of Ecology, 2018, 8(1), 420-425 doi: 10.15421/2018_230

ORIGINAL ARTICLE UDC636.2.084.523/.087.72:612.015.504

Effect of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the Manganese balance in high-yielding cows during first 100-days lactation

V. Bomko1, Yu. Kropyvka2, L. Bomko1, S. Chernyuk1, S. Kropyvka2*, B. Gutyj2

1 Bila Tserkva National Agrarian University Pi. Soborna 8/1, Bila Tserkva, 09117, Kyiv region, Ukraine 2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine * Corresponding author E-mail: sy-kropuvka@ukr. net Submitted: 05.01.2018. Accepted:21.02.2018

To realize the genetic potential of animals, an important role should be taken to prevent the presence of mineral substances in the rations. Because of their lack of revenue in the body of animals the productivity is decreased, the reproductive function is disturbed, there is a disease. there are diseases.

Material for the scientific and economic experiment on the use of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese and Cobalt on the milk productivity of high-yielding cows and the exchange of Mangan in their body were Holstein animals, Ukrainian BlackSpotted dairy and Ukrainian Red - Spotted dairy breeds. The trace elements were introduced into feed concentrates, and they into the fodder mix by the method of weight dosing and multi-stage mixing. Balancing of rations of highly productive cows of the 1 st control group to norm only Selenium, Kuprum and Iodine, led to a concentration in 1 kg DM (dry matter) of feed mix, mg: Zinc - 32.4; Manganese - 27.8; Cobalt - 0.27; Selenium - 0.3; Copper - 12 and Iodine - 1.1 and the lowest concentration of Mangan in milk and in the body. The cows of the 2nd and 3rd experimental groups were fed with all the trace elements to the norm (for the 2nd experimental group at the expense of zinc sulfates, manganese, cobalt, copper, selenium, Suplex of Selenium and potassium iodide, for the 3rd instead of zinc sulfates, manganese and mixed cobalt compounds were introduced into their ligand complexes). The concentration of trace elements in these groups in 1 kg of DM was, mg: Zinc - 76; Manganese - 76; Cobalt - 0,97; Copper - 12; Selenium - 0.3 and Iodine - 1.1. The concentration of Zinc, Manganese and Cobalt in 1 kg of DM of fodder was reduced by 20% for cows of the 4th experimental group and by 30% for the 5th experimental group. The results of the conducted searches indicate that the use in feeding of high-yielding cows of various doses of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the use of Suplex of Selenium and sulfate copper and potassium iodide in the first 100- days lactation positively affect the growth of their milk production. Animals of experimental groups dominated cows of analogues of the control group, rations of which were scarce on Zinc, Manganese and Cobalt, by average daily yield of natural milk, respectively, by 4.5; 5.8 and 4.0 kg, or 11.63: 14.99 and 10.34%, and these differences were reliable. While the average daily milk yield of cows of the 2nd experimental group exceeded the average daily yield of the 1 st control group by 3.8 kg or by 9.82%. In milk of experimental cows, a single increase in the fat content of 0.01 -0.09% was also noted. Carrying out balance research confirmed the data of milk productivity. Thus, in the body of cows of the 3rd, 4th and 5th experimental groups, more Manganese were deposited, respectively by: 540.7; 531.5, and 394.5 mg compared to control and by 367.1, 357.9, and 220.9 mg - in comparison with the 2nd experimental group; in experimental cows of groups 4 and 5, the manganese was deposited less by 9.2 and 146.2 mg in comparison with the 3rd experimental group. With milk in cows of the 1 st control group during the day was allocated 20.8 mg of Manganese, and in the 2nd, 3rd, 4th and 5th experimental groups it was allocated more, respectively by 6.7, 9.8, 15.4, and 10.6 mg. Manganese fecal excretion was less in comparison with the 2nd experimental group, in the cows of the 3rd experimental group it was less by 365.9 mg, in the 4th group - by 623.3 mg, and in the 5th group - by 691.4 mg.

The use of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese and Cobalt enhances the milk productivity of high-yielding cows, reduces their need for these elements, improves their digestion and reduces their excretion with feces.

Key words: microelements; sulfate salts; trace elements; Zinc; Manganese; Cobalt; Copper; Selenium supplements; potassium iodate; Manganese balance

421

Еколопчнi аспекти обмНу Мангану у високопродуктивних кор1в

Еколопчы аспекти обмЫу Мангану у високопродуктивних кор1в у перш1 100 дн1в лактацп за згодовування Ум змГшанолГгандних комплекс1в Цинку,

Мангану i Кобальту

В.С. Бомко1, Ю.Г. Кропивка2, Л.Г. Бомко1, С.В. Чернюк1, С.Й. Кропивка2, Б.В. Гутий2

1 Б1лоцерк1вський нац1ональний аграрний унГверситет м. БГла Церква, УкраУна

2Льв1вський нацГональнийунГверситетветеринарноУмедицини та бГотехнологГй ¡мен1 С.З. Жицького

м. Льв¡в, УкраУна

Проведено досл1дження з використання зм1шанол1гандних комплекса Цинку, Мангану i Кобальту на молочну продуктивнкть високопродуктивних корю та обмЫ Мангану в Ух органiзмi. Встановлено, що дози змiшанолiгандних комплекав Цинку, Мангану i Кобальту, як лiквiдують дефiцит в цих мкроелементах на 100%, 80% i 70% до норми В1Т, у першл 100 днiв лактаци обумовлюють рс молочноУ продуктивностi корiв. Тварини дослгдних груп переважали корiв аналопв контрольно! групи, рацiони яких були дефщитними по Цинку, Мангану i Кобальту, за середньодобовими надоями натурального молока, вгдповгдно, на 4,5; 5,8 та 4,0 кг, або на 11,63; 14,99 та 10,34% i цГ рГзниц були достовГрними. ТодГ як середньодобовГ надоУ натурального молока у корГв 2-У дослГдноУ групи, де нестачу мкроелеменлв лГквГдовували за рахунок сульфалв цинку, мангану i кобальту, перевищували середньодобовГ надо! 1 -У контрольно! групи на 3,8 кг або на 9,82%. У молоцГ дослГдних корГв вГдмГчено також однозначне збГльшення вмГсту жиру на 0,01 -0,09%. Проведення балансових дослГджень пГдтвердило данГ молочноУ продуктивное^ Так, в органГзмГ корГв 3-У, 4-У i 5-У дослГдних груп вГдклалося Мангану бГльше, вГдповГдно на, мг: 540,7; 531,5 i 394,5 порГвняно з контролем i на 367,1; 357,9 i 220,9 - в порГвнянГ з 2-ю дослгдною групою, а у дослГдних корГв 4-У i 5-У груп вГдклалось Мангану менше на 9,2 i 146,2 в порГвнянГ з 3-ю дослГдною групою, в рацюнах яких було на 20 i 30% менше чистого Цинку, Мангану i Кобальту. З молоком у корГв 1 -У контрольно)' групи за добу видтялося 20,8 мг Мангану, а в 2-й, 3-й, 4-й i 5-й дослГдних групах його видГлялось бГльше, вГдповГдно на 6,7; 9,8; 15,4 i 10,6 мг. ВидГлення з калом було менше, в порГвнянГ з 2-ю дослГдною групою, в корГв 3-У дослГдноУ групи на 365,9 мг, 4-У - на 623,3 мг i в 5-У - на 691,4 мг.

КлючовГ слова: мГкроелементи; сульфаты солГ мГкроелементГв; Цинк; Манган; Кобальт; Купрум; Суплекс Селену; ¡одит калГю; баланс Мангану

Вступ

Велика роль в реалiзацiя генетичного потенцiалу високопродуктивних KopiB выводиться мiнеральним речовинам (Klitsenko et al., 2001; Babik and Fedorovych, 2017). При недостатньому Ух надходженн з кормами в органГзм тварин знижуеться Ух енергетична забезпеченiсть, молочна продуктивнГсть, порушуеться вiдтворна функцiя, виникають захворювання (Kuznecov and Kuznecov, 2003; Kokorev et al., 2004; Golova et al., 2017; Gutyj et al., 2017; Levitskaya, 2017; Shcherbatyy et al., 2017).

На даний час в кормах дуже часто не вистачае Феруму, Купруму, Цинку, Мангану, Кобальту, 1оду, в останн роки Селену (Ivanova and Pohlebin, 2004; Huberuk et al., 2015; Sobolev et al., 2017), як е важливими елементами ферментГв, гормоыв та iмунних тт. Вони також в^грають вирГшальну роль в антиоксидантному захисп органiзму тварин та покращеннi УхньоУ вiдтворноУ функцп, збереженнi здоров'я (Vasil'eva, 2005; Muhina et al., 2007; Martyshuk et al., 2016; Khariv et al., 2016; Gutyj et al., 2017; Khariv et al., 2017).

В органГзм тварин мiкроелементи мають надходити у таких кГлькостях i спГввГдношеннях, як забезпечуватимуть не тГльки реалiзацiю генетичного потенцiалу високопродуктивних корiв, а зберiгати Ух здоров'я та вщтворы функцп (Hnoievyi, 2006).

Покриття дефщиту мiкроелементiв у кормах Ух неоргаычними солями не гарантуе 100% забезпечення тварин дефщитними мiкроелементами, тому що лише певна Ух частина може набувати в органГзмГ функцюнально активноУ форми. Тому на сьогоднГшнм день iснуе поняття про бюлопчну доступнГсть мiкроелементiв, яка вказуе на юльюсне засвоення i використання оргаызмом тварин мiкроелементiв або нагромадження Ух в органах i тканинах тварини. Бюлопчна доступнГсть мiкроелементiв залежить вщ форм i джерел надходження Ух у тваринний органГзм та вщ Ух ФГзГологГчного стану (Petrosjan, 2010; Richards et al., 2010; Ibatullin and Holubiev, 2017).

Великою бюлопчною доступыстю характеризуются мiкроелементи органiчних форм (Hellman and Carlson, 2003; Vasil'eva, 2005; Paujers, 2005; Kantor, 2007), особливо хелатн сполуки мiкроелементiв з амГнокислотами (Klitsenko et al., 2001; Shishova, 2013; Kulibaba et al., 2017). Встановлено, що неорганiчнi солi мiкроелементiв (хлорид, нiтрат, сульфат, карбонат) мають низку бiологiчну доступнiсть, тому засвоюються органiзмом тварин гiрше, ыж органiчнi. Видалення кристалiзованоí води з молекули арчанокислих солей мiкроелементiв призводить до зниження Ух бiологiчноí доступностi.

Засвоення мiкроелементiв у шлунково-кишковому тракт залежить вiд Ух взаемодГУ з Ышими поживними та бiологiчно активними речовинами кормiв та утворення в ньому нових форм комплексних сполук, як значно вГдрГзняються вiд форм сполук, в яких вони мктилися в кормах. Важливе фiзiологiчне значення мае ступЫь стабiльностi i розчинност утворених сполук (Hellman and Carlson, 2003; Harper et al., 2005).

Тому метою дослГджень було вивчення ефективносп згодовування високопродуктивним коровам у першл 100 днГв лактацГУ рiзниx рiвнiв та джерел Цинку, Мангану i Кобальту та встановити Ух вплив на молочну продуктивнГсть, Ух вмiст у молоцi та обмГн в органiзмi.

Матер1али i методи досл1джень

Для дослГду в ВАТ «Терезине» Бiлоцеркiвського району КиУвськоУ област за принципом аналогiв вiдiбрали п'ять груп високопродуктивних корГв голштинськоУ та украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ порГд.

У пщготовчий та дослГдний перiоди пГддослГдних корГв годували за однаковими рацюнами. РГзниця полягала лиш в тому, що у дослГдний перюд, протягом 80 днГв (з 10 вересня по 10 грудня) коровам контрольно! групи згодовували премГкс в складГ якого знаходились селенГт натрГю, сульфат купруму та Годит калГю, при дефщит Цинку, Мангану i Кобальту, коровам 2-У дослГдноУ груп дефщит вище вказаних мГкроелементГв покривали за рахунок Ух сульфатних солей та Суплексу Se, коровам Гнших 3-х дослГдних груп дефГцит у Цинку, Мангану i Кобальту покривали за рахунок рГзних доз Ух змГшанолГгандних комплексГв. Схема дослГду приведена в табл. 1.

Таблиця 1. Схема науково-господарського дослГду

Група ГолГв Дослщжуваний фактор

Кормосумiш (КС) + селенгг натрiю, сульфат купруму i iодит калiю. В 1 кг СР

1 контрольна 10 знаходиться, мг: Цинку 32,4; Мангану 27,8; Кобальту 0,27; Селену 0,3;Купруму 12 i 1оду 1,1 КС + сульфати цинку, мангану, кобальту i купруму + Суплекс Бе i юдит калiю.

II дослана 10 В 1 кг СР знаходиться, мг: Цинку 76; Мангану 76; Кобальту 0,97; Купруму 12; Селену 0,3 i 1оду 1,1 КС + змшанол^анды комплекси Цинку, Мангану, Кобальту + Суплекс Бе i

III дослГдна 10 сульфат купруму та юдит калю В 1 кг СР знаходиться, мг: Цинку 76; Мангану 76; Кобальту 0,97; Селену 0,3; Купруму 12 i 1оду 1,1 КС + змшанол^анды комплекси Цинку, Мангану, Кобальту + Суплекс Бе i

IV дослГдна 10 сульфат купруму та юдит калю В1 кг СР знаходиться, мг: Цинку 60,8; Мангану 60,8; Кобальту 0,78; Селену 0,3; Купруму 12 i 1оду 1,1 КС + змшанол^анды комплекси Цинку, Мангану, Кобальту + Суплекс Бе i

V дослГдна 10 сульфат купруму та юдит калю В 1 кг СР знаходиться, мг: Цинку 49; Мангану 49; Кобальту 0,63; Селену 0,3; Купруму 12 i 1оду 1,1

Як видно iз табл. 1, дефiцит мiкроелементiв Цинку, Мангану, Кобальту, який спостер^ався у корiв 1 -У контрольно! групи, покривали коровам 2-У дослщноУ групи за рахунок сульфатних Ух солей. ^м того у рацюни вах дослiдних корiв вводили Суплекс Бе у розрахунку 0,3 мг/кг СР.

Корови 3-У дослщноУ групи отримували таку саму ктьюсть Цинку, Мангану, Кобальту, як i корови 2-У дослщноУ групи, але за рахунок Ух змшанол^андних комплексiв.

Стосовно корiв 4-У i 5-У дослiдних груп, то вони отримували, вщповщно на 20 i 35% менше Цинку, Мангану i Кобальту нiж корови 3-У дослщноУ групи.

Манган, як i iншi мiкроелементи, володie деякою бiологiчною роллю в загальному обм^ органiзму тварин. В органiзмi тварин Манган в^грае роль активатора ферментативних процеав, пов'язаних з обмiном вуглеводiв, бiлкiв i лiпiдiв, якi сприяють утворенню еритроцитiв, аскорбЫовоУ кислоти, вггамЫу В12 i вiдтворнiй функцп корiв.

Результати та обговорення

Протягом зрiвняльного перiоду дослiду рiзниця як в годiвлi, так i в продуктивност пiддослiдних корiв за групами була практично однаковою. В основний перюд дослщу молочна продуктивнiсть пiддослiдних корiв залежала вiд збалансованостi рацiонiв по Цинку, Мангану i Кобальту за рахунок Ух сульфалв чи змшанол^андних комплексiв та доз змiшанолiгандних комплекав Цинку, Мангану i Кобальту (табл. 2).

423

Еколопчн аспекти обмНу Мангану у високопродуктивних кор1в

Таблиця 2. Продуктивнкть дослщних корiв за першi 100 дИв лактаци (М±т, п=10)

Група

Показник

контрольна 1

досл1дна

2

3

4

5

Натурально! жирносп Вмiст жиру в молоц^ %

Натурально! жирностi

4 %-оТ жирностi

Вмiст жиру в молоц^ % Вмiст бiлка в молоц, %

Натурально! жирностi

4 %-оТ жирностi

Натурально! жирностi 4 %-о! жирностi

Середньодобовий надiй молока в пщготовчий перiод, кг:

31,80±0,480 32,0±0,510 31,50±0,520 31,4±0,47 3,680+0,019 3,640+0,014 3,650+0,018 3,64+0,015 Середньодобовий надм молока за 80 дИв дослiду,кг:

38,70±0,480 35,80±0,31 0

42,50±0,440 39,40±0,360

43,20±0,40 40,30±0,390

44,5±0,39

42,2±0,35**

*

3,70±0,028 3,710±0,032 3,703±0,026 3,79±0,023

3,05±0,025 3,06±0,023 3,070±0,028 3,09±0,028 Валовий надм молока на корову за 80 дыв лактаци, кг

3400,0±15,6 3456,0±14,9

20 90

3152,0±14,5 3224,0±12,9

20 90 У % до контролю

109,820 111,670

110,10 112,60

3096,0±14,880

2864,0±13,880

3560±13,68 3376±18,03

115,0 117,90

31,60±0,460 3,630+0,014

42,70±0,41 0

40,0±0,420* **

3,750±0,030 3,060±0,024

3416,0±16,6 30

3200,0±15,4 0

110,30 111,70

Середньодобовi надо! i жирнiсть молока у пщготовчий перiод дослiду в пiддослiдних корiв iстотно не вiдрiзнялися. Проте у дослщний перiод вiдмiчаeться суттева рiзниця по середньодобових надоях як натурального так i 4-х % молока. Найкраще пiддавались роздою в дослщний перiод корови 3-!, 4-! i 5-! дослiдних груп, у рацюни яких вводили змiшанолiганднi комплекси Цинку, Мангану i Кобальту в поеднанн з Суплексом Бе i сульфатом купруму та юдитом калiю. У результат !х надо! натурального молока переважали надо! корiв аналогiв контрольно! групи, рацюни яких були дефщитними по мiкроелементам, за середньодобовими надоями, вщповщно на 3,8; 4,5; 5,8 та 4,0 кг, або на 9,82; 11,63; 14,99 та 10,34% i ця рiзниця була достовiрна. Тодi як середньодобовi надо! натурального молока у 2-й дослан грут, де нестачу мiкроелементiв лiквiдовували за рахунок сульфалв цинку, мангану i кобальту перевищували середньодобовi надо! 1-! контрольно! групи на 3,8 кг або на 9,82%. У молоц дослщних корiв вiдмiчено також однозначне збтьшення вмiсту жиру на 0,01 -0,09%.

Тому, перевага за середньодобовими надоями 4-х % молока була також вагомою в порiвняннi з контрольною групою i склала в 2-й дослщнм групi 3,6 кг (Р < 0,001) або 10,06%, в 3-й дослщнм груп - 4,5 кг (Р < 0,001) або 12,56%, в 4-й дослщнм груп - 6,4 кг (Р < 0,001) або 17,88% i в 5-й дослщнм груп - 4,2 кг (Р < 0,001) або 11,73%.

Як показав аналiз отриманих в експеримент даних, вщ корiв контрольно! групи за 80 дИв дослiду отримано 2864 кг молока 4-х % жирносп, а 2-!, 3-!, 4-! i 5-! дослщних груп - вiдповiдно, на 288; 360; 512 i 336 кг або 10,1; 12,5; 17,9 i 11,7% бтьше.

У молоц корiв дослiдних груп порiвняно з контролем, хоча i не надто помiтно, але однозначно зростав вмкт бiлка (3,063,09 проти 3,05% у контроле

Найкращi результати за молочною продуктивнiстю були отриман вiд корiв 4-! дослано! групи, якi отримували кормосумiш з змшанол^анды комплекси Цинку, Мангану, Кобальту + Суплекс Бе i сульфат купруму та юдит калiю i в 1 кг СР яко! знаходиться Цинку 60,8 мг, Мангану 60,8 мг, Кобальту 0,78 мг, Селену 0,3 мг, Купруму 12 мг i 1оду 1,1 мг. На 80 дн лактаци було вобрано по 4 корови з кожно! групи для проведення балансових дослав. Середньодобовий надм молока натурально! жирносп становив, кг: 1 -а контрольна група - 40,1; 2-а дослана - 47,5; 3-я дослана - 49,4; 4-а дослана - 52,4 i 5-а дослана - 48,3.

В молоцi знаходилось Мангану, вщповщно по групам, мг/л: 0,52; 0,58; 0,62; 0,69 i 0,65. Незважаючи на рiзнi рiвнi i сполуки введення Мангану в кормосумш пiддослiдним коровам був забезпечений позитивний його баланс в органiзмi тварин (табл. 3).

Результати, приведем в табл. 2, наглядно вщображають змiни руху Мангану в органiзмi пiддослiдних корiв. Балансування рацiонi по Цинку, Мангану, Кобальту i Купруму за рахунок сульфатних !х солей в поеднанн з Суплексом Бе та юдитом кал^ для корiв 2-! дослано! групи, пiдвищило вiдкладання Мангану в !х органiзмi на 173,6 мг або на 34,8 % в порiвняннi з коровами 1-! контрольно! групи рацюни яких були дефщитними по Цинку, Мангану i Кобальту. 1з заммою неорганiчних форм Цинку, Мангану, i Кобальту на оргаПчП, в рацiонах корiв 3-!, 4-! i 5-! дослiдних груп, призвело до зростання його засвоення. В органiзмi корiв цих груп вщклалося вiдповiдно на, мг: 540,7; 531,5 i 394,5 порiвняно з контролем i на,мг: 367,1; 357,9 i 220,9 бiльше в порiвнянi з 2-ю дослiдною групою. Вщклалось Мангану менше у дослщних корiв 4-! i 5-! груп, в рацюнах яких було на 20 i 30 % менше чистого Цинку, Мангану i Кобальту на, мг: 9,2 i 146,2 в порiвнянi з 3-ю дослщною групою.

Таблиця 3. Середньодобовий баланс Мангану, в середньому на 1 голову, мг (х ± S-, n = 3)

Групи

Показники контрольна досл1дн1

1 2 3 4 5

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Надмшло iз кормами 864,70 878,20 883,60 890,30 879,80

Надмшло з премксом 0 1335,60 1335,60 1068,50 868,10

Всього прийнято, мг 864,70 2213,80 2219,20 1958,80 1747,90

Видтено з калом, мг 343,40 1511,90 1146,0 888,60 820,50

Видтено з сечею, мг 1,76 2,05 3,210 3,820 2,79

Видтено з молоком, мг 20,80±1,78 27,50±2,58 30,60±2,92 36,20±3,34 31,40±2,94

Видтено всього, мг 366,0 1541,50 1179,80 928,60 854,70

Вщкладено в тт^мг 498,70±36,9 0 672,30±66,3 0** 1039,4 0±99,40*** 1030,20±98,30 *** 893,20±86,30** *

Вщкладено в % до прийнятого 57,70 30,40 46,80 52,60 48,90

Примiтка. * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; ***- Р < 0,001 порiвняно з контрольною групою

Краще забезпечення рацюыв корiв дослiдних груп Цинком, Манганом i Кобальтом дещо пщвищило кiлькiсть Мангану в 1 кг молока. З молоком за добу у корiв 1 -i' контрольно! групи видiлялось 20,8 мг Мангану, а в 2-й, 3-й, 4-й i 5-й дослщних групах його видтялось, вiдповiдно на 6,7; 9,8; 15,4 i 10,6 мг бтьше.

Пiдвищення видiлення Мангану з сечею у корiв дослiдних груп свщчить про посилення моб^заци його на Ti бiохiмiчнi процеси оргаызм^ в яких вiн виконуе незамЫну роль.

Проте з калом Мангану видтялось на багато менше у корiв 3-1,4-i i 5-'i' дослiдних груп в рацiонах яких замЫили сульфати цинку, мангану i кобальту на !'х змiшанолiганднi комплекси. Видтення з калом було менше, в порiвнянi з 2-ю дослщною групою, в корiв 3-! дослано''' групи на 365,9 мг, 4-i' - на 623,3 мг i в 5-1' - на 691,4 мг.

Таким чином, найкраще пщвищила обмiн Мангану у органiзмi високопродуктивних корiву першi 100 дыв лактацп, доза, як покривала дефщит у Цинку, Мангану i Кобальту на 80 % до 'х iснуючих норм за рахунок 'х органiчних сполук. Представленi результати дослщжень узгоджуються з лiтературними даними Ыоземних авторiв (Mahan, 1990); Nocek et al., 2006; Kinal et al., 2007; Griffiths et al., 2007; El Ashry et al., 2012), якi також вiдмiчають ркт молочно' продуктивностi корiв при згодовуванн в якостi мiнеральних добавок хелалв мiкроелементiв Цинку, Мангану, Купруму та Кобальту. Так, El Ashry et al. (2012) виявили зростання середньодобових надо'в молока у корiв дослано''' групи на 11,10 %, яким з основним рацюном згодовували хелати мкроелеменлв, порiвняно з коровами контрольно' групи, як отримували таку ж ктьюсть мiкроелементiв у виглядi арчанокислих солей. Також (Griffiths et al., 2007) спостер^али пiдвищення вмiсту та ктькосп молочного жиру i бтку у тварин дослано''' групи приблизно на 7%, порiвняно з контролем.

References

Babik, N.P., Fedorovych, Ye.I. (2017). Influence of outbreeding and inbreeding on the productive longevity of dairy cows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79), 3-8. doi:10.15421/nvlvet7901 El Ashry, G.M., Mohsen Hassan, A.A., Soliman, S.M. (2012). Effect of feeding a combination of zinc, manganese and copper methionine chelates of early lactation high producing dairy cow. Food and Nutrition Sciences, 3, 1084-1091. doi: 10.4236/fns.2012.38144 Golova, N.V., Gultiaeva, O.V., Hudyma, V.Yu., Pakholkiv, N.I., Vudmaska, I.V., Petruk, A.P. (2017). Effect of dietary propylene glycol or anti-ketosis supplement on biochemical parameters of cows blood plasma. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79), 22-26. doi:10.15421/nvlvet7905

Griffiths, L.M., Loeffler, S.H., Socha, M.T. (2007). Effects of supplementing complexed zinc, manganese, copper and cobalt on lactation and reproductive performance of intensively grazed lactating dairy cattle on the South Island of New Zealand. Animal Feed Science and Technology, 137(1-2), 69-83. doi: 10.1016/j.anifeedsci.2006.1 0.006

Gutyj, B., Grymak, Y., Drach, M., Bilyk, O., Matsjuk, O., Magrelo, N., Zmiya, M., & Katsaraba, O. (2017). The impact of endogenous intoxication on biochemical indicators of blood of pregnant cows. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 438-443. doi: 10.15421/021768

Gutyj, B., Khariv, I., Binkevych, V., Binkevych, O., Levkivska, N., Levkivskyj, D., Vavrysevich, Y. (2017). Research on acute and chronic toxity of the experimental drug Amprolinsyl. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(1), 41-45. doi: http://dx.doi.org/10.15421/021708 Gutyj, B., Martyshchuk, T., Bushueva, I., Semeniv, B., Parchenko, V., Kaplaushenko, A., Magrelo, N., Hirkovyy, A., Musiy, L., & Murska, S. (2017). Morphological and biochemical indicators of blood of rats poisoned by carbon tetrachloride and subject to action of l iposomal preparation. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 304-309. doi:10.15421/021748

Gutyj, B., Stybel, V., Darmohray, L., Lavryshyn, Y., Turko, I., Hachak, Y., Shcherbatyy, A., Bushueva, I., Parchenko, V., Kaplaushenko, A., Krushelnytska, O. (2017). Prooxidant-antioxidant balance in the organism of bulls (young cattle) after using cadmium load. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 589-596. doi: http://dx.doi.org/10.15421/2017_165

Harper, A.J., Zhou, M., Estienne, K. (2005). Growth performance and intestinal morphology responses to diet supplementation with spray-dried plasma protein and organic complex copper in weanling pigs housed under sanitary and sub-sanitary conditions. J. Anim. Sci, 83, 1302-1 310. doi: 10.2527/jas.2006-434

425

Ehco/ioriHHi acneKTU oÔMHy MaHraHy y BUcoKonpogyKTHBHHX KopiB

Hellman, H., Carlson, M. (2003). Organic and Inorganic Sources of Trace Minerals for Swine Production. Feeding, Universite of MissouriColumbia, 789-797.

Hnoievyi, V.I. (2006). Hodivlia i vidtvorennia poholivia silskohospodarskykh tvaryn v Ukraini: monohrafiia Kh.: Mahda LtD (in Ukrainian). Huberuk, V.O., Hutyi, B.V., Hufrii, D.F. (2015). Vplyv Ursovit-ADES ta selenitu natriiu na aktyvnist enzymiv hlutationovoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv pry hostromu nitratno-nitrytnomu toksykozi. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 1, 151-154 (in Ukrainian).

Huberuk, V.O., Hutyi, B.V., Hufrii, D.F. (2015). Vplyv ursovit-ades ta selenitu natriiu na riven neenzymnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv za hostroho nitratno-nitrytnoho toksykozu. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 17, 1(1), 24-30 (in Ukrainian).

Ibatullin, I.I., Holubiev, M.I. (2017). Effect of feeds containing different sources of manganese on certain carcass parameters of quail. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79), 13-16. doi:10.15421/nvlvet7903 Ivanova, N., Pohlebin, A. (2004). Vlijanie vitaminno-mineral'nyh smesej na vosproizvoditel'nuju sposobnost' korov. Agrobiznes i pishhevaja promyshlennost', 5, 23 (in Russian).

Kantor, O.N. (2007). Ispol'zovanie organicheskih mineralov v racionah pticy. Materialy vostochno-evropejskoj shkoly pticevodstva. Legsington, Kentukki (SShA), 1-9 (in Russian).

Khariv, M. I., & Gutyj, B. V. (2016). Influence of the liposomal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning. Visnyk of Dnipropetrovsk University, Biology, Medicine, 7(2), 123-126. doi: http://dx.doi.org/10.15421/021622

Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., & Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6(1), 276-289. doi: http://dx.doi.org/10.15421/20161 5

Khariv, M., Gutyj, B., Ohorodnyk, N., Vishchur, O., Khariv, I., Solovodzinska, I., Mudrak, D., Grymak, C., Bodnar, P. (2017). Activity of the T- and B-system of the cell immunity of animals under conditions of oxidation stress and effects of the liposomal drug. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 536-541

Kinal, S., Korniewicz, D., Jamroz, D. (2007). The effectiveness of zinc, copper and manganese applied in organic forms in diets of high milk yielding cows. Journal of Food Agriculture & Environment, 5, 189-193. doi: 10.3168/jds.S0022-0302(06)72344-X Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn. Kiyv. Svit (in Ukrainian).

Kokorev, V.A., Gur'janov, A.M., Prytkov, Ju.N. (2004). Optimizacija mineral'nogo pitanija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. Zootehnija, 7, 12-16 (in Russian).

Kulibaba, S.V., Dolgaya, M.M., Ionov, I.A. (2017). Effect of feeding chelate complexes of trace elements on the average daily balance of Cu, Zn and Mn in the organism of cows during the period of lactation. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79), 58-61. doi:10.15421/nvlvet7912

Kuznecov, S., Kuznecov, A. (2003). Mikrojelementy v kormlenii zhivotnyh. Zhivotnovodstvo Rossii. 3, 16-18 (in Russian). Levitskaya, L.G. (2017). The needs and characteristics of feeding dairy cows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79), 62-67. doi:10.15421/nvlvet7913 Mahan, D.C. (1990). Mineral nutrition of the cow: a review. J. Anim. Sci, 68(2), 573-582.

Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the infl uence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biol ogical Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 22-27. doi: http://dx.doi.org/10.15421/ 201631

Muhina, N., Smirnova, A., Smirnov, A. (2007). Mineral'nye dobavki, regulirujushhie kislotno-shhelochnoe ravnovesie, v racionah korov. Kormlenie sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i kormoproizvodstvo, 7, 41 -42 (in Russian).

Nocek, J.E., Socha, M.T., Tomlinson, D.J. (2006). The effect of trace mineral fortification level and sou rce on performance of dairy cattle. Journal of Dairy Science. 89, 2679-2693. doi: 10.3168/jds.S0022-0302(06)72344-X

Paujers, R. (2005). Pochemu organicheskie mineraly imejut luchshuju biodostupnost'? Jeffektivnye korma i kormlenie, 6(6), 23-26 (in Russian).

Petrosjan, A.B. (2010). Priroda biodostupnosti mikrojelementov. Ptica i pticeprodukty, 1, 35-38 (in Russian).

Richards, J.D., Zhao, J., Harrell, R.J., Atwell, C.A., Dibner, J.J. (2010). Trace mineral nutrition in poultry and swine. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences, 23, 1527-1534.

Shcherbatyy, A. G., Slivinska, L. G., Gutyj, B. V., Golovakha, V. I., Piddubnyak, A. V., & Fedorovuch, V. L. (2017). The infl uence of a mineralvitamin premix on the metabolism of pregnant horses with microelemetosis. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 293 -398. doi:10.15421/021 746

Shishova, L.I. (2013). Ispol'zovanie helatnyh mikrojelementov v premiksah dlja laktirujushhih korov. Kormoproizvodstvo, 6, 43-44 (in Russian).

Sobolev, A., Gutyj, B., Grynevych, N., Bilkevych, V., & Mashkin, Y. (2017). Enrichment of meat products with selenium by its introduction to mixed feed compounds for birds. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 417-422. doi: 10.15421/021764 Vasil'eva, E.E. (2005). Zhiznenno vazhnye mikrojelementy, helatirovannye s aminokislotami i korotkimi peptidami. Pticevodstvo: problemy i reshenija, 123-127 (in Russian).

Citation:

Bomko, V., Kropyvka, Yu., Bomko, L., Chernyuk, S., Kropyvka, S., Gutyj, B. (2018). Effect of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the Manganese balance In high-yield ing cows during first 100-days lactation. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 420-425. I Thk work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.