CC BY
23
References
Sirac'kij, J. I. (2009). Inter'er sil's'kogospodars'kih tvarin / [J. I. Sirac'kij, £. I. Fedorovich,
B. M. Gopka ta in.]. - K.: Vishcha osvita, 280. (in Ukrainian). Levchenko, V. I. (2004). Biohimichni metodi doslidzhen' krovi / V. I. Levchenko,
YU. M. Novozhic'kij, V. V. Sahnyuk. - K., 85-93. (in Ukrainian). Plohinskij, N. A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlya zootekhnikov / N. A. Plohinskij. - M.:
Kolos, 352. (in Russian). Bogdanov, G. O. (2012). Rekomendacii z normovanoi' godivli svinej / [G. O. Bogdanov,
£. V. Rudenko, V. M. Kandiba ta in.]. - K.: Agrarna nauka, 112. (in Ukrainian). Svezhencev, A. I. (2008). Kombikorma, premiksy, BVMD dlya zhivotnyh i pticy: spravochnik/ A. I. Svezhencev, S. A. Garmach, S. V. Martinyuk. - Dnepropetrovsk: Art-press, 201-203. (in Ukrainian).
Getya, A. A. (2010). Suchasni tekhnologii' godivli svinej: rekomendacii/ [A. A. Getya,
V. F. Petrichenko, V. N. Timchenko ta in.]. - Poltava, 79. (in Ukrainian). Mazurkevich, A. J. (2010). Fiziologiya tvarin/ [Mazurkevich A. J, Karpovs'kij V. I, Kambur M. D. ta in.].- Vinnicya: Nova Kniga, 424. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакцп 25.03.2016
УДК 636.2. 087.72.034.
Даниленко В. П., к. с.-г. н., Бомко В. С., д. с.-г. н. ©
Бшоцерювський нащональний аграрный утверситет
ВПЛИВ ЗМ1ШАНОЛ1ГАНДНОГО КОМПЛЕКСУ ЦИНКУ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВШСТЬ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОР1В ГОЛШТИНСЬКО1 ПОРОДИ Н1МЕЦЬКО1 СЕЛЕКЦП
Результати проведених дослгджень сегдчать про те, що голштинськ короеи тмецьког селекцп на УкраШ в пор1вняно з свогми ровесницями угорськог селекцп краще реалгзують свш генетичний потенщал продуктивности при повноцттй збалансоватй год1вл1. На тдставг даних, отриманих тд час проведення науково-господарського дослгду, доведено, що голштинсью корови тмецьког селекцп в перш1 100 дтв лактаци потребують i бтьш високих р1втв змгшанолггандного комплексу Цинку. Найвища продуктивность i найменшi затрати корму на молоко мала доза змiшанолiгандного комплексу Цинку, яка лiквiдовувала його дефщит у кормах до норми на 60 %. Молочна продуктивтсть натурального молока була вища на 6,15 - 13,62, % проти контролю.
Ключов1 слова: високопродуктивт корови, голштини, премжс, мжроелементи, арчаноки^ солi мiкроелементiв Купруму, Кобальту, Мангану, змiшанолiгандний комплекс Цинку, селент натрт, молочна продуктивтсть, затрати корму.
UDC 636.2. 087.72.034.
Danilenko V. P., PhD (Agricultural Sciences), Bomko V. S., Dr. of Agricultural Sciences
Bila Tserkva National Agrarian University
EFFECT OF MIXED LYGAND COMPLEX OF ZINC ON MILK PRODUCTIVITY IN HIGHLY PRODUCTIVE COWS OF HOLSTEIN BREED GERMAN SELECTION
The article highlights data of different levels of efficiency mixed lygand complex of Zinc to obtain clean milk from highly productive Holstein cows of German selection. Tested cows were fed with small component forage mixture that were composed with concentrated feed-sulfate salts of copper, cobalt, manganese, sodium selenite, forage mixture complemented these micronutrients to normal, and selenium concentration was adjusted to 0,3 mg / kg of dry matter and depending on various schemes of experiment levels of mixed lygand complex of Zink. Control Holstein cows were Hungarian selection in compound feed, concentrates which was mixed lygand complex of Zinc, zinc deficiency was covered by 50 %.
© Даниленко В. П., Бомко В. С., 2016
33
Cows from research groups of German selection Zinc deficiency covered 85, 70, 55 and 40 % by mixed lygand complex of Zinc.
Based on data obtained during the scientific and economic experiment, found that Zinc deficiency liquidation in forage mixture of 70 % by mixed lygand complex of Zinc in the diet of dairy cows of German Holstein breed in dry period and the first 100 days of lactation, cows provided 3d research group of this element and contributed to obtaining the highest productivity compared with the control group, the 2nd, the 4th and the 5th tested groups average daily milk yield in cows from the 3rd experimental group was 54,3 kg and average daily milk yield superior natural milk cows from the 1st control group to 13,62 %, 2nd research group at - 7,04 % ,4th research group to - 4,46 % and 5th research group at -7,8 % in the fat content of milk in the 1st control group -3,54 %, 2nd - 3,55 %, 3rd - 3,59 %, 4th -3,57 % and 5th - 3,58 %.
Gross milk yield per cow of 4 percent milk fat by the first 100 days of lactation was: in the 1st control group - 4778 kg, 2nd experimental - 5072 kg, 3rd - 5429 kg, 4th - 5197 kg and 5th - 5036 kg.
Based on data obtained during the scientific and economic experiment proved that the best realized genetic potential highly productive cows of Holstein breed German selection in forest-steppe zone of Ukraine to the elimination of zinc deficiency by 70 % through the use of mixed lygand complex of this element.
Key words: highly productive cows, premix, minerals, trace sulfate salts of copper, cobalt, manganese, sodium selenite, mixed lygand complex of Zinc, lactation, milk yield, milk fat, forage mixture, deficiency.
Постановка проблеми. Реалiзащя генетичного потенщалу високопродуктивних голштинських rapiB та строив !х використання залежать ввд умов утримання та годiвлi, але в першу чергу ввд умов годiвлi, так як у загальному селекщйному прогреа популящй i стад на годiвлю припадае 50-60 % [1].
Основний обмш в органiзмi високопродуктивних корiв у сухоспйний перюд, у перюди роздою, виробництва молока i запуску також залежить ввд надходження поживних та бюлопчно активних речовинах [2, 3]. Самим критичним моментом у годiвлi високопродуктивних корiв е перехвдний перюд [5, 6], який розпочинаеться за 3 тижш до отелення i завершит через 3 тижш тсля нього. Шд час отелення корови за короткий час витрачають багато енергп та бшку iз оргашзму [7, 8], тому при оргашзацп !х повнощнно! годiвлi у перехвдний перюд необхвдно використовувати легко перетравш та легко засвоенш корми за допомогою яких проводит роздш корiв. Роздш корiв необхвдно розпочинати на 21 день тсля отелення i завершит в 100 дтв лактацп. В щ перюди до рацюшв необхвдно вводити не тшьки легко перетравш та легко засвоенш корми i контролювати !х не тшьки по основним поживним речовинам, а по мiкроелементам таким як Купрум, Цинк, Манган, Кобальт, Йод i Селен. На основi вище викладеного у перехiдний перiод та перюд роздою необхвдно за принципово вiдмiнними пiдходами i прийомами оргашзовувати рацiональну годiвлi високопродуктивних корiв [4.].
Ана^з ocTaHHix дослiджень i публжацш. Мiкроелементи Купрум, Цинк, Кобальт, Манган, Йод i Селен приймають активну участь у всiх обмiнних процесах в органiзмi корiв, тому при !х нестача вiдбуваеться порушення та функцюнальш змiни в органiзмi тварин, що призводить до рiзних захворювань та зниження продуктивностi [9], крiм цього знижуеться використання кормового проте!ну, загальне споживання кормiв при цьому також зменшуеться [10, 11].
Мшроелементи у формi сульфатних i хлоридних сполук засвоюються орган1змом тварин на 5-30 % [12, 13, 14], що приводить до забруднення навколишнього середовища. Введения в рацiони корiв мiкроелементiв у формi органiчних мiнералiв засвоення !х органiзмом тварин тдвищуеться до 90-98 % [15. 16].
Проте матерiалiв з використання оргашчних форм мiкроелементiв таких, як змшанолтандш комплекси Zn, Cu, Mn, Со в рацюнах високопродуктивних корiв
34
голштинсько! породи рiзно! селекци в промислових комплексах Люостепу Укра!ни недостатньо.
Метою наших дослвджень було визначення ефективностi використання рiзних рiвнiв змiшанолiгандного комплексу Цинку, в поеднанн з сульфатами Купруму, Кобальту та селенiту натрiю в годiвлi високопродуктивних голштинських корiв шмецько! селекцл в сухостiйний перiод i у першi 100 днiв лактацп на фонi голштинських високопродуктивних корiв угорсько! селекци та вияснити вплив оптимальних норм мiкроелементiв органiчного походження на реалiзацiю генетичного потенщалу високопрдуктивних корiв.
Матерiали i методи дослщжень. Для дослiду в СТОВ «Агросвгт» Миронiвського району Ки!всько! областi за принципом аналопв [12] вiдiбрали п'яти групах корiв голштинсько! породи, контрольну групу угорсько! селекци i чотири групи нiмецько! селекцi!.
У тдготовчий та дослiдний перiоди пiддослiдних корiв годували повноращонними малокомпонентним кормосумiшками, як вiдрiзнялись одна вiддруго! дозами змшанол^андного комплексу Цинку. В склад кормосумiшi входило сiно люцерни, вико-вiвса, сшажу люцерновий, силос кукурудзяний, комбiкорм-концентрат, меляса, кухонна сшь i знефторений фосфат. Рiзниця мiж кормосумiшами полягала лиш в тому, що у кормосумш коровам контрольно! групи вводили премшс у складi комбiкорму-концентрату з змшанол^андним комплексом Цинку, який лiквiдував на 55 % дефщит Цинку до норми, а також сульфати Купруму, Кобальту та селентт натрда, а коровам дослвдних груп у кормосумш вводили змiшанолiгандний комплекс Цинку, який лiквiдував дефiцит Цинку на 85, 70. 55 i 40 % до норми. Схема дослвду приведена в таблиц 1.
Таблиця 1
Схема науково - господарського дослщу_
Групи Кiлькiсть голш Дослщжуваний фактор
I Контрольна 10 Комбiкорм концентрат (КК) iз сульфатами Купруму, Мангану, Кобальту, як забезпечили норму цих елементв, селенiт натрiю забезпечив концентрацта Селену 0,3 мг/кг СР i змшажшганлний комплекс Цинку, який забезпечував дефщит цинку на 55 %
II дослщна 10 Комбжорм концентрат (КК) iз сульфатами Купруму, Мангану, Кобальту, яю забезпечили норму цих елеменпв, селенiт натрiю забезпечив концентрацта Селену 0,3 мг/кг СР i змiшанолiганлний комплекс Цинку, який забезпечував дефщит цинку на 85 %
III дослiдна 10 Комбжорм концентрат (КК) iз сульфатами Купруму, Мангану, Кобальту, яю забезпечили норму цих елеменпв, селешт натрiю забезпечив концентрацта Селену 0,3 мг/кг СР i змiшанолiганлний комплекс Цинку, який забезпечував дефщит цинку на 70 %
IV дослщна 10 Комбжорм концентрат (КК) iз сульфатами Купруму, Мангану, Кобальту, яю забезпечили норму цих елементв, селешт натрта забезпечив концентрацта Селену 0,3 мг/кг СР i змiшанолiганлний комплекс Цинку, який забезпечував дефщит цинку на 55 %
V дослiдна 10 Комбжорм концентрат (КК) iз сульфатами Купруму, Мангану, Кобальту, яю забезпечили норму цих елементв, селешт натрта забезпечив концентрацта Селену 0,3 мг/кг СР i змшажшганлний комплекс Цинку, який забезпечував дефщит цинку на 40 %
Як видно iз даних таблиц! 1 пiддослiднi корови отримували добавку змiшанолiгадного комплексу Цинку, яка лiквiдувала у корiв голштинсько! породи угорсько! селекци дефiцит у Цинку на 55 % i ця доза для цих корiв була оптимальною у попереднiх нами до^дженнях, а корови ще! породи, але шмецько! селекци отримували добавки змшанол^андного комплексу Цинку, яка лiквiдувала його дефiцит на 85, 70, 55 i 40 %.
Результати дослщжень. Надходження в органiзм тддослвдних корiв, в перiод сухостойного перюду та у першi 100 дшв лактацi!, рiзних рiвнiв цинку за рахунок
35
рiзних добавок до !х рацюнШв змШшанолШгандного комплексу Цинку по рiзному вплинули на надо! пШддослШдних корiв (табл. 2.).
Таблиця 2
Показник Група
контрольна 1 дослШдна
2 | 3 I 4 | 5
СередньодобовШ надо! молока за першШ 100 днШв лактацШ!, кг:
Натурально! жирностШ 47,8±0,44 50,7±0,48 54,3±0,41** 52,0±0,52** 50,4±0,56
4-! жирностШ 42,2±0,42 45,0±0,40** 48,7±0,42*** 46,4±0,47*** 45,1±0,52**
% до контролю - 106,63 115,40 109,95 106,87
ВмШст жиру в молоцШ, % 3,54+0,014 3,55+0,012 3,59+0,016 3,57+0,013 3,58+0,014
ВмШст бШлку в молоцШ, % 3,28+0,016 3,29+0,013 3,31+0,016 3,30+0,018 3,29+0,020
Валовий надо! молока за першШ 100 дшв лактацШ!, кг:
Натурально! жирностШ 4778±43,8 5072±48,1 5429±40,6** 5197±522** 5036±55,9
У % до контролю - 106,15 113,62** 108,77** 105,40
З даних таблиц 2 видно, що за попередню лактацiю та пiдготовчий перiод, який тривав на протязi мiсяця i закШнчився в першi днi запуску корови контрольно! та дослШдних груп за добовими надоями i надоями за надоями за першу лактацШю Шстотно не вiдрiзнялися, а у дослШдний перiод середньодобовi надо! i надо! молока за першi 100 днШв лактацii' змiнювалася, залежно вШд рiвня Цинку в рацiонi та походження корiв (1-а контрольна група голштини угорсько! селекцп, дослiднi групи голштини нiмецькоi' селекцп).
Найвищi надо! натурального молока за першi 100 дшв лактацп мали корови дослШдних груп шмецько! селекцп, як переважали корiв аналогiв контрольно! групи за середньодобовими надоями натурального молока 2-! дослШдно! групи на 6,15 % (Р<0,01), 3-! - 13,62 % (Р<0,001), 4-! на - 8,77 % (Р<0,001) i 5-! на - 5,40 % (Р<0,01).
В молоцi дослiдних корiв знаходилося бШльше жиру на 0,03-0,05 % в порШвнянШ з молоком 1-! контрольно! групи. ЖирнШсть молока контрольно! групи була в середньому за 100 дшв 3,54 %. Тому перевага за середньодобовими надоями 4 % -го молока була також вагомою в порiвняннi з контрольною групою i склала в 2-й дослШднШй групШ 2,8 кг або 6,63 % (Р<0,01), в 3- й дослШднш групШ - 6,5 кг (Р<0,001) або 15,4 %, в 4-й дослШднШй групi - 4,2 кг (Р<0,001) або 9,95 % i в 5-й дослiднiй групШ - 2,9 кг або 6,87 %.
У молоцШ корiв дослШдних груп порiвняно з контролем однозначно зростав вмШст бiлка (3,29-3,31 проти 3,28 % у контролШ).
Валовий надiй молока був вищим на 294 кг у корШв 2-! дослШдно! груп и проти контролю, у 3-! - на 651 кг, 4-! - на 419 кг Ш у 5 - на 258 кг.
Висновок. КращШ показники молочно! продуктивности показали корови голштинсько! породи нШмецько! селекцп, на вШдмШну вШд сво! ровесниць корШв голштинсько! породи угорсько! селекцп. При цьому корови угорсько! селекцп проявили найкращу молочну продуктивнШсть при покриттю дефщиту в Цинку на 50 % за рахунок змШшанолШгандного комплексу Цинку, а нШмецько! селекцп проявили найвищу продуктивнШсть при покриттю дефщиту в Цинку на 70 % за рахунок змШшанолШгандного комплексу Цинку.
Перспективою подальших дослiджень е вивчення впливу змШшанолШгандного комплексу Цинку рацШонах високопродуктивних корШв на вШдтворт функцШ! корШв.
Штература
1. Астахов А. С. Лябах Т. Н. Механизация фермерских хозяйств ведущих капиталистических стран // Аналитический обзор. Механизация животноводства. Новая техника и ее использование. - М.: НТС НИИТЭИ, Агропромиздат, 1990. - 53 с.
2. Куртяк Б. М. ОсобливостШ обмшу речовин в органШзмШ корШв у передродовий Г пШсляродовий перШоди та роль вШтамШнШв А, D, Е Ш селену в його корекцп: автореф.на здобуття наук, ступеня доктора вет. наук: спец. 06.02.02. «ГодШвля тварин Ш технологШя кормШв» / Б. М. Курток. - ЛьвШв, 2006. - 29 с.
36
3. Свеженцов А. И. Комбикорма, премикси, БМВД для животных и птицы / [А. И. Свеженцов, С. А. Горлач, С. В. Мартиняк, И. А. Егоров, А. Т. Цвигун, С. В. Цап, Д. В. Воронин, Н. А. Бегма, В. В. Жайворонок, М. Ф. Кулик, А. В. Корник, И. Ф. Резничук, О. И. Скоромна, М. И. Свеженцова, О. Т. Непорочная]. - Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2008. - 412 с.
4. Райхман А. Я. Выбор соотношения кормов в рационах коров в зависимости от стадии лактации / А. Я. Райхман, Н. А. Савчиц // Тези доповвдей м1жнародно! науково-практично! конференци «Сучасш проблеми живлення тварин, технологи корм1в та шляхи !х виршення». - Житомир, 2008. - С. 30-36.
5. Holtshausen L. The effect of dietary rumen degradable protein content on veal calf performance / L. Holtshausen, C. Cruywagen // South African Journal of Animal Sclence. - 2000.
- Vol. 30, № 3. - P. 204-211.
6. Ратошный А. Н. Кормление коров с учётом концентрации энергии и питательных веществ / А. Н. Ратошный // Актуальные вопросы зоотехнической науки и практики как основа улучшения продуктивных качеств и здоровья с.-х. животных: сб. науч. тр. -Ставрополь, 2003. - С. 96-97.
7. Левченко В. I. Проблеми патологи внутршшх оргашв у високопродуктивних кор1в / В. I. Левченко, В. В. Сахнюк // Аграрш вюл. - 2000. - № 1. - С. 13-15.
8. Grummer R. R. Impact of chanqes in organic nutrient metabolism on feedinq the transition dairly cow / R. R. Grummer // J.Anim.Sci. - 1995. - Vol. 73. - P. 2820-2833.
9. Мшеральне живлення тварин / [Г. Т. Клщенко, М. Ф. Кулик, М. В. Косенко та ш.].
- К.: Свгг, 2001. - 575 с.
10. Кальницкий Б. Д. Рекомендации по минеральному питанию телок, нетелей, коров / Б. Д. Кальницкий, С. Г. Кузнецов, О. В. Харитонова // Зоотехния. - 1991. - № 9 - С. 29-33.
11. Gattschewski G. H. M., Zimmermaun W. Tier - Züchter. - 1969. - 21. - P. 156.
12. Традицшш i нетрадицшш мшерали у твариннищга / [Кулик М. Ф., Засуха Т. В., Величко I. М. та ш.] за ред. М. Ф. Кулика - К.: Вид-во «Сшьгоспосвгга», 1995. - 248 с.
13. Мшеральне живлення тварин / [Г. Т. Клщенко, М. Ф.Кулик, М. В. Косенко, В. Т. Люовенко]. - К.: Свгг, 2001. - 575 с.
14. Грабовенский И. И., Дырда С. А., Муляк В. Г. Микроэлементы в кормовых рационах. - Ужгород: Карпаты, 1979. - 72 с.
15. Грибан В. Г. Використання препарапв гумусно! природи у поеднанш з мшроелементами для корекци обм^ речовин у корiв // В. Г. Грибан, В. Г. £фiмов, В. М. Рокитянський // Науковий вюник НАУ. - К., 2004. - Вил. 78.-С 64-66.
16. £фiмов В. Г. Вплив пдрогумату i мжроелеменпв на вмют компонента небшкового азоту та актившсть трансамшаз сироватки кровi лактуючих корiв / В. Г. £фiмов // Вюник Дншропетровського ДАУ, 2005. - № 2. - С. 252-254.
References
Astahov, A. S., Lyabah, T. N. (1990). Mehanizatsiya fermerskih hozyaystv veduschih kapitalisticheskih stran // Analiticheskiy obzor. Mehanizatsiya zhivotnovodstva. Novaya tehnika i ee ispolzovanie. - M.: NTS NIITEI, Agropromizdat, 53. (in Russian). Kurtiak, B. M. (2006). Osoblyvosti obminu rechovyn v orhanizmi koriv u peredrodovyi i pisliarodovyi periody ta rol vitaminiv A, D, E i selenu v yoho korektsii: avtoref.na zdobuttia nauk, stupenia doktora vet. nauk: spets. 06.02.02. «Hodivlia tvaryn i tekhnolohiia kormiv». - Lviv, 29. (in Ukrainian). Svezhentsov, A. I. (2008). Kombikorma, premiksi, BMVD dlya zhivotnyih i ptitsyi / [A. I. Svezhentsov, S. A. Gorlach, S. V. Martinyak, I. A. Egorov, A. T. Tsvigun S. V. Tsap, D. V. Voronin, N. A. Begma, V. V. Zhayvoronok, M. F. Kulik, A. V. Kornik, I. F. Reznichuk, O. I. Skoromna, M. I. Svezhentsova, O. T. Neporochnaya]. -Dnepropetrovsk: ART-PRESS, 412. (in Russian). Rayhman, A. Ya. (2008). Vyibor sootnosheniya kormov v ratsionah korov v zavisimosti ot stadii laktatsii / A. Ya. Rayhman, N. A. Savchits // Tezi dopovIdey mIzhnarodnoYi naukovo-praktichnoYi konferentsIYi «SuchasnI problemi zhivlennya tvarin, tehnologIYi kormIv ta shlyahi Yih virIshennya^>. - Zhitomir, 30-36. (in Russian). Holtshausen, L. (2000). The effect of dietary rumen degradable protein content on veal calf performance / L. Holtshausen, C. Cruywagen // South African Journal of Animal Sclence. -30, 3, 204-211.
Ratoshnyiy, A. N. (2003). Kormlenie korov s uchYotom kontsentratsii energii i pitatelnyih veschestv / A. N. Ratoshnyiy // Aktualnyie voprosyi zootehnicheskoy nauki i praktiki kak
37
osnova uluchsheniya produktivnyih kachestv i zdorovya s.-h. zhivotnyih: sb. nauch. tr. -Stavropol, 96-97. (in Russian). Levchenko, V. I. (2000). Problemy patolohii vnutrishnikh orhaniv u vysokoproduktyvnykh koriv /
V. I. Levchenko, V. V. Sakhmuk // Ahrarni visti. 1, 13-15. (in Ukrainian). Grummer, R. R. (1995). Impact of chanqes in organic nutrient metabolism on feedinq the
transition dairly cow / R. R. Grummer // J.Anim.Sci. 73, 2820-2833. Klitsenko, H. T. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn / [H. T. Klitsenko, M. F. Kulyk,
M. V. Kosenko ta in.l. - K.: Svit, 575. (in Ukrainian). Kalnitskiy, B. D. (1991). Rekomendatsii po mineralnomu pitaniyu telok, neteley, korov /
B. D. Kalnitskiy, S. G. Kuznetsov, O. V. Haritonova // Zootehniya. 9, 29-33. (in Russian). Gattschewski, G. H. M. (1969). Zimmermaun W. Tier - Züchter. 21, 156.
Kulyk, M. F. (1995). Tradytsiini i netradytsiini mineraly u tvarynnytstvi / [Kulyk M. F., Zasukha T. V., Velychko I. M. ta in.] za red. M. F. Kulyka - K.: Vyd-vo "Silhosposvita", 248. (in Ukrainian).
Klitsenko, H. T. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn / [H. T. Klitsenko, M. F.Kulyk,
M. V. Kosenko, V. T. Lisovenkol. - K.: Svit, 575. (in Ukrainian). Grabovenskiy, I. I., Dyirda, S. A., Mulyak, V. G. (1979). Mikroelementyi v kormovyih ratsionah.
- Uzhgorod: Karpatyi, 72. (in Russian). Hryban, V. H., Yefimov, V. H., Rokytianskyi, V. M. (2004). Vykorystannia preparativ humusnoi pryrody u poiednanni z mikroelementamy dlia korektsii obminu rechovyn u koriv / Naukovyi visnyk NAU. - K., 78, 64-66. (in Ukrainian). Yefimov, V. H. (2005). Vplyv hidrohumatu i mikroelementiv na vmist komponentiv nebilkovoho azotu ta aktyvnist transaminaz syrovatky krovi laktuiuchykh koriv / Visnyk Dnipropetrovskoho DAU, 2, 252-254. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакцп 9.03.2016
УДК 636.084.1:087.7
Дацюк I. В., астрант, Мазуренко М. О., д. с.-г. н., професор ©
Втницький национальный аграрный утверситет
ПРОДУКТИВН1СТЬ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ НА В1ДГОД1ВЛ1 ПРИ СПОЖИВАНН1 ПРЕМ1КС1В 1НТЕРМ1КС
При виробництвi свинини на зернових кормах забезпечити тварин регламентованими в нормах поживними та бiологiчно активними речовинами досить складно, без застосування збагачуючих добавок, в тому чи<rni премжав. До остантх вiдносяться премжси 1нтермжс, що виготовляються на виробничих потужностях украгнськог фiрми ТОВ «1нтерагротех» (м. Втниця). Склад гхрозробляеться з врахуванням кормовог бази конкретного господарства, генотипу тварин та гх потреби в нормованих елементах живлення, з метою досягнення високих показнишв продуктивностi.
Премжси 1нтермжс ВС-1 % та 1нтермжс ВС-3 % розраховат для використання в годiвлi свиней вжовог групи 65-110 кг i мютять бтя тридцяти елементiв живлення оргашчног, мтеральног i втамтог природи. Метою до^джень було вивчення вiдгодiвельних та гематологiчних показниюв молодняку свиней при згодовуванш премжав 1нтермжс.
До^дження проведен на трьох групах-аналогах молодняку свиней великог бтог породи, по 12 голiв у кожнт. Показано, що згодовування нового премжсу 1нтермжс ВС-2,5 % протягом 71 доби вiдгодiвлi сприяе збтьшенню середньодобових приростiв на 120 г, або на 15,9 % та зменшенню витрати корму на 1 кг приросту на 14,4 %; премжс 1нтермжс ВС-1 % в рацюн збтьшував прирости лише на 5,7 % в порiвняннi з контролем, в ролi якого був премжс €вромiкс тг 120-0,5 %.
Споживання до^джуваних премжав зумовлюе в кровi свиней збтьшення вмюту гемоглобту, сегментоядерних нейтрофшв, фосфору та альбумтв i зменшення вiдсотка еозинофжв.
© Дацюк I. В., Мазуренко М. О., 2016
38
