CC BY
22
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.2. 084.523.087.7
Ефектившсть використання премжив на 0CH0Bi металохела^в у годiвлi
кор1в в nepmi 100 дшв лактацп
Ю.Г. Кропивка1, В.С. Бомко2 sy-kropuvka@ukr.net
1Львiвський нацюнальний yHieepcumem ветеринарно'1 медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украта;
2Бглоцеркгвський нацюнальний аграрний умверситет, пл. Соборна, 8/1, м. Б1ла Церква, Кшвська область, 09100, Украта
Представлено результати вивчення впливу змiшанолiгандних комплекЫв Цинку, Мангану i Кобальту на молочну про-дуктивтсть високопродуктивних корiв голштинськоi та укратськоi чорно-рябоi молочноi порiд. Балансування ращошв тварин 1-i контрольноi групи до норми лише за Селеном, Купрумом та 1одом, призвело до концентраци в 1 кг сухоiречо-вини кормосумiшi, мг: Цинку - 32,4; Мангану - 27,8; Кобальту - 0,27; Селену - 0,3; Купруму - 12 i 1оду - 1,1. Коровам 2-i i 3-i дослiдних груп до норми доводили всi мжроелементи (для 2-i - за рахунок сульфатiв цинку, мангану, кобальту, купруму, Суплексу Селену та iодиту калж, для 3-i - замiсть сульфатiв цинку, мангану i кобальту вводили ix змiшанолiганд-т комплекси). Концентращя яких в цих групах в 1 кг сухог речовини становила, мг: Цинку - 76; Мангану - 76; Кобальту -0,97; Купруму - 12; Селену - 0,3; i 1оду - 1,1. Концентращю Цинку, Мангану i Кобальту в 1 кг сухо1 речовини кормосумi-шi було зменшено для корiв 4-i дослiдноi групи на 20%, а 5-i - на 30%.
Результати проведених до^джень свiдчать, що застосування в годiвлi високопродуктивних корiв рiзниx доз змiша-нол^андних комплекЫв Цинку, Мангану, Кобальту з використанням Суплексу Se i сульфату купруму та iодиту калiю в пeршi 100 дшв лактацп позитивно впливають на рiст ix молочно1 продуктивностi. Дози змiшанолiгандниx комплeксiв Цинку, Мангану i Кобальту лiквiдують дефщит в цих мжроелементах на 100%, 80% i 75% до норми В1Та. Тварини дос-лiдниx груп переважали корiв аналогiв конmрольноi групи, ращони яких були дефщитними по мжроелементам, за серед-ньодобовими надоями натурального молока, вiдповiдно, на 4,5; 5,8 та 4,0 кг, або на 11,63; 14,99 та 10,34% i ц рiзницi були досmовiрними. Тодi як сeрeдньодобовi надоь натурального молока у 2-й до^днт грут, де нестачу мiкроeлeмeнmiв лiквiдовували за рахунок сульфаmiв цинку, мангану, кобальту i купруму перевищували сeрeдньодобовi надоi корiв 1-i кон-mрольноi групи на 3,8 кг або на 9,82%. У молоц до^дних тварин вiдмiчeно також однозначне збтьшення вмкту жиру на 0,01-0,09%.
На пiдсmавi даних, отриманих тд час проведення науково-господарського дослiду, доведено, що найкращий вплив на молочну продуктивтсть корiв мала доза змiшанолiгандниx комплeксiв Цинку, Мангану i Кобальту, яка покривала дeфi-цит у цих мжроелементах на 80% до норми В1Та.
Ключовi слова: високопродуктивш корови, норми, премжс, мжроелементи, змiшанолiганднi комплекси Цинку, Мангану i Кобальту, хелати, Ырчаноки^ солi мiкроeлeмeнmiв Купруму, Цинку, Кобальту i Мангану, Суплекс Se.
Эффективность использования премиксов на основе металохелатов в кормлении коров в первые 100 дней лактации
Ю.Г. Кропывка1, В.С. Бомко2 sy-kropuvka@ukr.net
'Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина;
Citation:
Kropyvka, Yu., Bomko, V. (2017). Efficiency of use of premixes on the basis of metal chelates in feeding cows in the first 100 days of lactation.
Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 154-158.
2Белоцерковский национальный аграрный университет, ул. Соборная, 8/1, г. Белая Церковь, Киевская область, 09100, Украина
Представлены результаты изучения влияния смешаннолигандных комплексов Цинка, Марганца и Кобальта на продуктивность высокопродуктивных коров голштинской и украинской черно-пестрой молочной пород. Балансирования рационов животных 1-й контрольной группы к норме только по Селену, Меди и Йоду, привело к концентрации в 1 кг сухого вещества кормосмеси, мг: Цинка - 32,4; Марганца - 27,8; Кобальта - 0,27; Селена - 0,3; Меди - 12 и Йода - 1,1. Коровам 2-й и 3-й опытных групп до норму доводили все микроэлементы (для 2-й - за счет сульфатов цинка, марганца, кобальта, меди, Су-плекса Селена и йодида калия, для 3-й - вместо сульфатов цинка, марганца и кобальта вводили их смешаннолигандные комплексы). Концентрация которых в этих группах в 1 кг сухого вещества составляла, мг: Цинка - 76; Марганца - 76; Кобальта - 0,97; Меди - 12; Селена - 0,3; и Йода - 1,1. Концентрацию Цинка, Марганца и Кобальта в 1 кг сухого вещества кормосмеси уменьшали для коров 4-й опытной группы на 20%, а 5-й - на 30%.
Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что применение в кормлении высокопродуктивных коров разных доз смешаннолигандных комплексов Цинка, Марганца, Кобальта с использованием Суплекса Se и сульфата меди и йодида калия в первые 100 дней лактации положительно влияют на рост их молочной продуктивности. Дозы смешаннолигандных комплексов Цинка, Марганца и Кобальта ликвидируют дефицит в этих микроэлементах на 100%, 80% и 75% к норме ВИЖа. Животные исследовательских групп преобладали коров аналогов контрольной группы, рационы которых были дефицитными по микроэлементам, по среднесуточным удоям натурального молока, соответственно, на 4,5; 5,8 и 4,0 кг, или на 11,63; 14,99 и 10,34% и эти различия были вероятными. Тогда как среднесуточные удои натурального молока во 2-й опытной группе, где недостаток микроэлементов ликвидировали за счет сульфатов цинка, марганца, кобальта и меди превышали среднесуточные удои коров 1-й контрольной группы на 3,8 кг или на 9,82%. В молоке подопытных животных отмечено также однозначное увеличение содержания жира на 0,01-0,09%.
На основании данных, полученных при проведении научно-хозяйственного опыта, доказано, что самое лучшее влияние на молочную продуктивность коров производила доза смешаннолигандных комплексов Цинка, Марганца и Кобальта, которая покрывала дефицит в этих микроэлементах на 80% по нормам ВИЖа.
Ключевые слова: высокопродуктивные коровы, нормы, премикс, микроэлементы, смешаннолигандные комплексы Цинка, Марганца и Кобальта, хелаты, сернокислые соли микроэлементов Меди, Цинка, Кобальта и Марганца, Суплекс Se.
Efficiency of use of premixes on the basis of metal chelates in feeding cows
in the first 100 days of lactation
Yu. Kropyvka1, V. Bomko2 sy-kropuvka@ukr.net
'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine;
2Bila Tserkva National Agrarian University, sq. Cathedral, 8/1, Bila Tserkva, Kyiv region, 09100, Ukraine
The results of the study of the influence of mixed lignite complexes Zinc, Mangan and Cobalt on the milk productivity of high-yielding cows of Holstein and Ukrainian Dairy Black-and-White breeds are presented. Balancing of ration of animals of the 1st control group to norm only by Selenium, Copper and Iodom, led to concentration in 1 kg of dry matter offeed mixture, mg: Zinc - 32.4; Manganese - 27.8; Cobalt - 0.27; Selenium - 0.3; Copper - 12 and Iodus - 1.1. The cows of the 2nd and 3rd experimental groups all the trace elements were brought to the norm (for the 2nd - due to Zinc, Manganese, Cobalt, Copper, Selenium Supplex and potassium iodite sulfates, for the 3rd instead of Zinc, Manganese and Cobalt sulfates were introduced their mixed-ligant complexes). Concentration of which in these groups in 1 kg of dry matter was, mg: Zinc - 76; Manganese - 76; Cobalt -0.97; Copper - 12; Selenium - 0.3 and Iodine - 1.1. The concentration of Zinc, Manganese and Cobalt in 1 kg dry matter of feed mix was reduced to 20% for cows of the 4th experimental group, and the 5th for 30%.
The results of the conducted research testify, that the application in feeding of high-yielding cows different doses of mixed-ligand complexes of Zinc, Manganese, Cobalt with the use of Supex Se and sulfur potassium sulphate and potassium iodite in the first 100 days of lactation, had a positive influence on the growth of their milk productivity. Doses of mixed ligand complexes Zinc, Manganese and Cobalt will eliminate the deficiency in these trace elements by 100%, 80% and 75% to the norm of AUIAH. Animals of experimental groups dominated the cows of analogues of the control group, whose diets were scarce on trace elements, by daily yield of natural milk, respectively, by 4.5; 5.8 and 4.0 kg, or 11.63; 14.99 and 10.34% and these differences were reliable. While the average daily milk yield in the 2nd experimental group, where the lack of trace elements was eliminated due to Zinc sulfates, Manganese, Cobalt and Copper, exceeded the average daily yield of cows of the 1st control group by 3.8 kg or by 9.82%. In the milk of experimental animals, a single increase in fat content of 0.01-0.09% was also noted.
On the basis of the data obtained during the scientific and economic experiment, it was proved that the best effect on the milk productivity of cows was the dose of mixed-ligant complexes of Zinc, Mangan and Cobalt, which covered deficiency in these trace elements by 80% to the norm of AUIAH.
Key words: highly productive cows, norms, premixes, trace elements, mixed ligand complexes of Zinc, Manganese and Cobalt, chelates, sulfuric acid salts of trace elements of Copper, Zinc, Cobalt and Manganese, Supplex Se.
Вступ
Одшею з провщних галузей тваринництва е моло-чне скотарство, яка забезпечуе населення повноцш-ними продуктами харчування, а харчову промисло-вють - сировиною.
Загальновщомо, що молоко е одним з найважли-вших продукпв харчування людини, особливо дтгей i джерелом бiологiчно повноцшних i висококалорiйних поживних речовин.
Для реалiзацi! генетичного потенцiалу високопро-дуктивних корiв та пвдвищення рентабельностi виро-бництва молока необхвдно використовувати новi шд-ходи до формування стад з урахуванням продуктив-ностi, перiодiв лактацп та забезпечення комфортних умов !х утримання. Надзвичайно велике значення мае також створення сучасно! кормово! бази, яка б дозволяла високопродуктивним тваринам реалiзувати свiй генетичний потенцiал (Morozov and Morozov, 2001; Lutsenko, 2003; Coj, 2009).
Вщомо, що високояшсш корми е основою повно-цшно! годiвлi тварин, а бiологiчно повноцшна годiвля - гарантiя !х високо! продуктивностi (Astahov and Ljabah, 1990).
В повноцшнш годiвлi корiв крш бiлкiв, жирiв, ву-глеводiв i вiтамiнiв, важлива роль выводиться мшера-льним елементам. Мiнеральнi елементи е структур-ним матерiалом для оргашзму тварин, створюють нормальнi умови для роботи вах внутрiшнiх органiв, м'язiв i нервово! системи, позитивно впливають на активнiсть ферментiв, гормонiв, вггамшв, стабшзу-ють кислотно-лужну рiвновагу i осмотичний тиск, беруть активну участь в перетравленш та обмiнi по-живних речовин, знешкоджують шкiдливi для оргашзму продукти обмiну (Vinogradov, 1952). Впливають на функцп оргашв кровотворення, ендокринних залоз, мiкрофлору травного тракту, беруть участь в бюсин-тезi бiлка, проникностi клiтинних мембран та шше (Kuznecov, 1992).
При годiвлi високопродуктивних корiв повнораць онними кормосумшами протягом року, значну роль у пвдвищенш !х бюлопчно! повноцшносл годiвлi вщг-рають так1 мшроелементи як Купрум, Манган, Цинк, Кобальт, 1од, Селен. При недостачi вище вказаних мiкроелементiв порушуеться обмiн речовин i синтез
бiлка в opraHÍ3MÍ KopiB, попршусться !х стан здоров'я, pÍ3KO знижуегься ввдтворювальна здагнiсгь, а також генетично запрограмований, визначений породними особливосгями потенщал високо! продукгивносгi. Так змiни розвиваюгься як у матер^ гак i в органiзмi приплоду (Gallo-Torres, 1972; Andrews, 2000).
На тепершнш час недостачу мжроелеменлв для тварин покривають за рахунок !х сульфатних i хлори-дних сполук (Kulyk et al., 1995; Klitsenko et al., 2001), засвоення яких органiзмом становить 5-25% (Grabovenskij et al., 1979), а решта виводиться з оргашзму з калом та сечею, що призводить до забруднен-ня навколишнього середовища. Введення в рацiони корiв мiкроелементiв у формi халатних сполук, засвоення !х органiзмом тварин пвдвищуеться до 90-95% (Hryban et al., 2004; Iefimov, 2005).
Метою наших дослвджень було визначення опти-мальних доз змшанол^андних комплексiв Цинку, Мангану, Кобальту в поеднанш з Суплексом Se i сульфатом купруму та юдитом калiю в годiвлi високопродуктивних корiв в першi 100 дшв лактацй' та вста-новлення !х впливу на молочну продуктившсть та вiдтворнi функцп' корiв.
MaTepia™ i методи досл1джень
Для дослщу у ВАТ «Терезине» Бiлоцеркiвського району Ки!всько! областi за принципом аналопв (Kozyr et al., 2002) вщбрали п'ять груп високопродуктивних корiв голштинсько! та укра!нсько! чорно-рябо! молочно! порвд.
У пвдготовчий та дослщний перiоди пiддослiдних корiв годували за однаковими рацiонами. Рiзниця полягала лише у тому, що в дослщний перюд, протягом 80 дшв (з 10 вересня по 10 грудня) коровам контрольно! групи згодовували премiкс у складi якого знаходились селенiт натрiю, сульфат купруму та юдит калiю, при дефицит Цинку, Мангану i Кобальту; коровам 2-1' дослвдно! групи дефщит вище вказаних мiкроелементiв покривали за рахунок !х сульфатних солей та Суплексу Se, коровам шших 3-х дослвдних груп дефiцит у Цинку, Мангану i Кобальту покривали за рахунок рiзних доз !х змшанол^андних комплек-сiв. Схема дослщу приведена в таблицi 1.
Схема науково-господарського дослiду
Таблиця 1
Група Гол1в Дослщжуваний фактор
I контрольна 10 Кормосумш (КС) + селетт натрта + сульфат купруму + юдит калта. В 1 кг сухо! ре-човини (СР) знаходиться, мг: Цинку - 32,4; Мангану - 27,8; Кобальту - 0,27; Селену -0,3; Купруму - 12 i Ъэду - 1,1
II дослщна 10 КС + сульфати Цинку, Мангану, Кобальту i Купруму + Суплекс Se i юдит калта. В 1 кг СР знаходиться, мг: Цинку - 76; Мангану - 76; Кобальту - 0,97; Купруму - 12; Селену - 0,3 i Ьду - 1,1
III дослщна 10 КС + змшанолггандт комплекси Цинку, Мангану, Кобальту + Суплекс Se i сульфат купруму та юдит калта. В 1 кг СР знаходиться, мг: Цинку - 76; Мангану - 76; Кобальту - 0,97; Селену - 0,3; Купруму - 12 i !оду - 1,1
IV дослщна 10 КС + змшанолггандт комплекси Цинку, Мангану, Кобальту + Суплекс Se i сульфат купруму та юдит калта. В 1 кг СР знаходиться, мг: Цинку - 60,8; Мангану - 60,8; Кобальту - 0,78; Селену - 0,3; Купруму - 12 i !оду - 1,1
V дослщна 10 КС + змшанолггандт комплекси Цинку, Мангану, Кобальту + Суплекс Se i сульфат купруму та юдит калта. В 1 кг СР знаходиться, мг: Цинку - 49; Мангану - 49; Кобальту - 0,63; Селену - 0,3; Купруму - 12 i !оду - 1,1
Як видно !з даних таблиц! 1 дефщит м!кроелемен-т1в Цинку, Мангану 1 Кобальту, який спостер!гався у кор!в 1-1 контрольно! групи, покривали коровам 2-1 досл1дно! групи за рахунок сульфатних 1х солей. Кр!м того у ращони вах дослщних груп кор!в вводили Суплекс Se у розрахунку 0,3 мг/кг СР. Корови 3-1 досл1дно! групи отримували таку саму к1льк1сть Цинку, Мангану, Кобальту, як 1 корови 2-1 дослвдно! групи, але за рахунок 1х змшанол1гандних комплекав. Стосовно кор1в 4-1 1 5-1 досл!дних груп, то вони отримували, ввдповщно на 20 1 35% менше Цинку, Мангану 1 Кобальту н!ж корови 3-1 досл!дно1 групи.
Результати та 1'х обговорення
Протягом зр!вняльного (пвдготовчого) перюду до-сл1ду р!знищ як в год1вл1, так 1 в продуктивносл тд-дослщних кор1в за групами не спостер1галися. В ос-новний перюд досл!ду молочна продуктившсть шддо-слщних кор1в залежала в!д збалансованост! ращошв за Цинком, Манганом 1 Кобальтом за рахунок 1х су-льфапв чи зм1шанол1гандних комплекав та доз змь шанол1гандних комплекав Цинку, Мангану 1 Кобальту, про що сввдчать дан таблищ 2.
Продуктившсть дослвдних кчцлв за першi 100 днiв лактацi'l' (М ± т, п = 10)
Таблиця 2
Показник Група
1 контрольна дослщна
2 | 3 | 4 | 5
Середньодобовий надш молока в тдготовчий перюд, кг:
Натурально1 жирност! 31,8 ± 0,48 32,0 ± 0,51 31,5 ± 0,52 31,4 ± 0,47 31,6 ± 0,46
Вм!ст жиру в молоц!, % 3,68 + 0,019 3,64 + 0,014 3,65 + 0,018 3,64 + 0,015 3,63 + 0,014
Середньодобовий надш молока за 80 дтв досл!ду, кг:
Натурально1 жирност! 38,7 ± 0,48 42,5 ± 0,44 43,2 ± 0,40 44,5 ± 0,39 42,7 ± 0,41
4 %-о1 жирност! 35,8 ± 0,31 39,4 ± 0,36*** 40,3 ± 0,39*** 42,2 ± 0,35*** 40,0 ± 0,42***
Вм!ст жиру в молоц!, % 3,70 ± 0,028 3,71 ± 0,032 3,73 ± 0,026 3,79 ± 0,023 3,75 ± 0,030
Вм!ст б!лка в молоц!, % 3,05 ± 0,025 3,06 ± 0,023 3,07 ± 0,028 3,09 ± 0,028 3,06 ± 0,024
Валовий надш молока на корову за 80 дтв лактацй, кг
Натурально1 жирност! 3096 ± 14,88 3400 ± 15,62 3456 ± 14,99 3560 ± 13,68 3416 ± 16,63
4 %-о1 жирност! 2864 ± 13,88 3152 ± 14,52 3224 ± 12,99 3376 ± 18,03 3200 ± 15,40
У % до контролю
Натурально1 жирност! - 109,82 111,67 115,0 110,3
4 %-о1 жирност! - 110,1 112,6 117,9 111,7
Як видно з даних таблищ 2 середньодобов! надо! 1 жиршсть молока у тдготовчий перюд досл!ду в тд-дослвдних кор1в ютотно не в!др!знялися. Проте у дос-лщний перюд в1дм1чаеться суттева р1зниця по серед-ньодобових надоях як натурального так 1 4% молока.
Найкраще тддавались роздою в дослщний перюд корови 3-1, 4-1 1 5-1 досл!дних груп, у ращони яких вводили зм1шанол1гандш комплекси Цинку, Мангану 1 Кобальту в поеднанш з Суплексом Se 1 сульфатом купруму та юдитом кал!ю. У результат! 1х середньо-добов! надо1' натурального молока переважали серед-ньодобов! надо1 кор1в аналопв контрольно! групи, рац!они яких були дефщитними по м!кроелементам, в!дпов1дно на 4,5; 5,8 та 4,0 кг, або на 11,63; 14,99 та 10,34% ! щ р!знищ були достов!рними. Тод! як серед-ньодобов! надо1 натурального молока у 2-ш досл!дн!й груп!, де нестачу мжроелеменпв л!кв!довували за рахунок сульфат!в Цинку, Мангану ! Кобальту пере-вищували середньодобов! надо1' 1-1 контрольно1 групи на 3,8 кг або на 9,82%. У молощ дослвдних кор!в в!д-м!чено також однозначне збшынення вм!сту жиру на 0,01-0,09%. Тому, перевага за середньодобовими надоями 4% молока була також вагомою в пор!внянт з контрольною групою ! склала в 2-й досл!дн!й груп! 3,6 кг (Р < 0,001) або 10,06%, в 3- й дослщнш груп! -4,5 кг (Р < 0,001) або 12,56%, в 4-й дослвднш груп! -6,4 кг (Р < 0,001) або 17,88% ! в 5-й дослщнш груп! -4,2 кг (Р < 0,001) або 11,73%.
Як показав анал!з отриманих в експерименп да-
них, в!д кор!в контрольно1 групи за 80 дшв дослвду одержано 2864 кг молока 4% жирност!, а 2-1, 3-1, 4-1' ! 5-1' досл!дних груп - в!дпов!дно, на 288; 360; 512 ! 336 кг або 10,1; 12,5; 17,9 ! 11,7% бшьше.
У молоц! кор!в дослвдних груп пор!вняно з контролем, хоча ! не надто пом!тно, але однозначно зростав вмют б!лка (3,06-3,09% проти 3,05% - у контрол!).
Найкращ! результати за молочною продуктившс-тю були отримаш в!д кор!в 4-1 дослцщо1 групи, яи отримували кормосумш ! зм!шанол!гандн! комплекси Цинку, Мангану, Кобальту + Суплекс Se ! сульфат купруму та юдит кал!ю ! в 1 кг СР яко1 знаходилося Цинку - 60,8 мг, Мангану - 60,8 мг, Кобальту -0,78 мг, Селену - 0,3 мг Купруму - 12 мг ! 1оду -1,1 мг.
Висновки
Кращ! показники молочно1 продуктивносл кор!в були отриман! в!д тварин 4-1 досл!дно1 групи за рахунок кращого сп!вв!дношення в 1х рац!онах змшаноль гандних комплекс!в Цинку, Мангану ! Кобальту в поеднанш !з Суплексом Se ! сульфатом купруму та юдитом калш та вщсутшстю антагонiстично! дИ м!ж ними.
Перспективи подальших дослгджень. Подальш! досл!дження будуть пов'язан! з вивченням впливу змшанолгандних комплекс!в Цинку, Мангану ! Ко-
6a^bTy Ha MO^OHHy npogyKTHBHiCTb BncoKonpogyKTHB-
hhx KopiB roflmTHHCbKoi' nopogn mMeqbKOi ceneKuii.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Astahov, A.S. Ljabah, T.N. (1990). Mehanizacija fermerskih hozjajstv vedushhih kapitalisticheskih stran. Analiticheskij obzor. Mehanizacija zhivotnovodstva. Novaja tehnika i ee ispol'zovanie. M.: NTS NIITJel, Agropromizdat (in Russian).
Vinogradov, A.P. (1952). Mikrojelementy v zhizni rastenij i zhivotnyh. M.: Sel'hozizdat (in Russian).
Grabovenskij, I.I., Dyrda, S.A., Muljak, V.G. (1979). Mikrojelementy v kormovyh racionah. Uzhgorod: Karpaty (in Russian).
Hryban, V.H., Yefimov, V.H., Rokytianskyi, V.M. (2004). Vykorystannia preparativ humusnoi pryrody u poiednanni z mikroelementamy dlia korektsii obminu rechovyn u koriv. Naukovyi visnyk NAU. 78, 64-66 (in Ukrainian).
Iefimov, V.H. (2005). Vplyv hidrohumatu i mikroelementiv na vmist komponentiv nebilkovoho azotu ta aktyvnist transaminaz syrovatky krovi laktuiuchykh koriv. Visnyk Dnipropetrovskoho DAU. 2, 252-254 (in Ukrainian).
Kuznecov, S.G. (1992). Biologicheskaja dostupnost' mineral'nyh veshhestv dlja zhivotnyh. M. (in Russian).
Lutsenko, M.M. (2003). Problemy vyrobnytstva i yakosti moloka ta shliakhy yikh vyrishennia na
rekonstruiovanykh fermakh. Propozytsiia. 11, 82-83 (in Ukrainian).
Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V., Lisovenko, V.T. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn. K.: Svit (in Ukrainian).
Morozov, N.M., Morozov, Ju.N. (2001). Mehanizirovannye tehnologii proizvodstva produkcii v zhivotnovodstve. Dostizhenija nauki i tehniki v APK. 4, 14-26 (in Russian).
Kozyr, V.S., Svezhencov, A.I., Kachalova, E.A. (2002). Prakticheskie metodiki issledovanij v zhivotnovodstve. Dnepropetrovsk, Art-Press (in Russian).
Kulyk, M.F., Zasukha, T.V., Velychko, I.M. (1995). Tradytsiini i netradytsiini mineraly u tvarynnytstvi. K.: Vyd-vo «Silhosposvita» (in Ukrainian).
Coj, Ju.A. (2009). Problemy i puti jenergosberezhenija i povyshenija jeffektivnosti mashinnyh tehnologij na molochnyh fermah. Efektivne tvarinnictvo. 6, 24-25 (in Russian).
Andrews, A.H. (2000). The Health of Dairy Cattle. -London, Blask-well Science. Ltd.
Gallo-Torres, H. (1972). Vitamin E in animal nutrition. Internat. J. vit. Res. 42(2), 312-323.
Received 29.09.2017 Received in revised form 20.10.2017 Accepted 26.10.2017
